Перейти до контенту

Автор: admin

pdfАнжеліка Лихачова

викладач кафедри германської філології Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу
«Донбаський державний педагогічний університет»
Бахмут, Україна
anzhelikalikhachova@gmail.com
ORCID ID orcid.org/0000–0002–4834–0026

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-27

Ключові слова: індоєвропеїстика, генеалогічна класифікація індоєвропейських мов, тохарська А, тохарська В, група centum, темброва кореляція консонантів, архаїчні риси мовної структури.

АНОТАЦІЯ

Метою статті є розкриття особливостей дослідження «мертвих» тохарських мов у їхньому зв’зку з іншими індоєвропейськими на всіх рівнях мовної системи в лінгвістиці ХІХ — початку ХХІ ст.

Відзначено ту важливу роль, яку відіграло у вдосконаленні генеалогічної класифікації індоєвропейських мов відкриття й дослідження тохарської А й тохарської В, кваліфікованих як мови centum. Стисло описано відкриття тохарських мов та їх дослідження в студіях В. Краузе, В. Томаса, А. Й. ван Віндекенса, Д. К. Адамса, В’яч. Вс. Іванова, Т. В. Гамкрелідзе, С. А. Бурлак та ін. Розкрито зв’язки тохарської А й тохарської В з кельтськими, італійськими, германськими, балтійськими, слов’янськими, фрако-фрігійською, хеттською, вірменською мовами. Відзначено, що в тохарських прослідковується й неіндоєвропейський вплив аглютинативної мови (В. Краузе).

Автор статті дає стислу характеристику тохарських мов на фонологічному, лексичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. З погляду індоєвропеїстів, у розглядуваних мовах існувало морфологізоване протиставлення приголосних за твердістю/м’якістю, що дозволяє віднести тохарські до євразійського мовного союзу. Відзначається, що у тохарських мовах збереглися архаїчні риси індоєвропейського словника. Значна кількість тохарсько-хеттських лексичних паралелей свідчить про тісні лексичні зв’язки тохарських мов із хеттською (і взагалі анатолійськими). Крім того, є ізоглоси, які поєднують тохарські мови з іншими індоєвропейськими.

Автор статті доходить висновку, що місце тохарських мов серед інших індоєвропейських поки визначено недостатньо чітко. Водночас необхідно підкреслити важливість фактів тохарської А й тохарської В для дослідників інших груп індоєвропейських мов, для перегляду багатьох тверджень індоєвропеїстики.

ЛІТЕРАТУРА

Бенвенист Э. Тохарский и индоевропейский. Тохарские языки: сб. статей / под ред. и со вступительной статьей В. В. Иванова. Москва: Изд-во иностр. литературы, 1959. С. 90–108.

Бурлак С. А. Историческая фонетика тохарских языков. Москва: Институт восто-
коведения РАН, 2000. 272 с.

Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Первые индоевропейцы в истории: предки тохар в древней Передней Азии. Вестник древней истории. 1989. № 1. С. 14–39.

Глущенко В. А., Роман В. В., Руденко М. Ю. До питання про актуалістичний метод як метод студій із лінгвістичної історіографії. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020. Т. 1, № 45. С. 90–93.

Иванов В. В. Тохарские языки и их значение для сравнительно-исторического исследования индоевропейских языков. Тохарские языки: сб. статей / под ред. и со вступительной статьей В. В. Иванова. Москва: Изд-во иностр. литературы, 1959. С. 5–37.

Иванов Вяч. Вс. Тохарские языки. Лингвистический энциклопедический словарь / гл.ред. В. Н. Ярцева. Москва: Советская энциклопедия, 1990. С. 516–517.

Краузе В. Тохарский язык. Тохарские языки: сб. статей / под ред. и со вступительной статьей В. В. Иванова. Москва: Изд-во иностр. литературы, 1959. С. 39–89.

Мосенкіс Ю. Л. Агнео-кучанські (псевдо)тохарські мови. Енциклопедичний словник класичних мов / за ред. Л. Л. Звонської. 2-ге вид., випр. і допов. Київ: Київський університет, 2017. С. 16–17.

Сверчков Л. М. Тохары. Древние индоевропейцы в Центральной Азии. Ташкент: SMI-ASIA, 2012. 240 с.

Эванджелисти Э. Индоевропейские зубные согласные и тохарские палатализации. Тохарские языки: сб. статей / под ред. и со вступительной статьей В. В. Иванова. Москва: Изд-во иностр. литературы, 1959. С. 109–118.

Adams D. Q. On the Development of the Tocharian Verbal System. Journal of the American Oriental Society. 1978. Vol. 98. Р. 277–288.

Krause W., Thomas W. Tocharisches Elemantarbuch. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag, 1960. Bd I. 270 S.

Malzahn М. The Tocharian Verbal System. Brill, 2010. 1036 p.

pdfТетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–3441–196X

Ростислав Соріч

здобувач вищої освіти за другим (магістерским) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: strike12343@gmail.com

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Одеса, Україна
e-mail: olgaaleks2016@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-26

Ключові слова: військовий дискурс, терміни, терміносистема, переклад, перекладацькі трансформації.

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто поняття і сутність феномена військового дискурсу, розкрито його структурні особливості. Автори акцентують увагу на особливостях функціонування військових термінів в англомовному військовому дискурсі, аналізують загальні особливості перекладу військового дискурсу. Досліджуються основні перекладацькі трансформації при перекладі військового дискурсу; розглядається специфіка відтворення англійської військово-морської та військово-повітряної термінології в українському перекладі. 

Проаналізувавши термінологічні одиниці у складі вибірки з 230 випадків використання перекладацьких трансформацій, ми можемо зробити висновок, що найбільш частотними при перекладі військової термінології з англійської українською є вживання лексичних перекладацьких трансформацій, зокрема калькування (26 випадків, або 11,3 %), транслітерація (20 випадків, або 8,7 %), лексико-семантичні заміни (52 випадка, або 22,6 %), конкретизація значення (26 випадків, або 11,3 %), генералізація значення (16 випадків, або 7 %), модуляція (32 випадка, або 13,9 %).

Щодо граматичних трансформацій при перекладі військових текстів, то частотність їх вживання має такий вигляд: граматичні заміни (6 випадків, або 2,6 %), членування речення (5 випадків, або 2,2 %), з’єднання речень (3 випадки, або 1,3 %), перестановки (12 випадків, або 5,2 %), нульовий переклад (16 випадків, або 7 %).

Також для перекладу військових текстів вжито такі способи перекладу, як напівкалькування (2 випадки, або 0,9 %); інтерпретація (3 випадки, або 1,3 %); елімінація (4 випадки, або 1,7 %); експлікація (7 випадків, або 3 %). Іншомовні терміни, як правило, мають відповідні еквіваленти в мові перекладу, тому такі прийоми як синонімічні заміни, описовий переклад використовуються лише в тих випадках, коли в мові перекладу відповідний термін відсутній.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. — Москва: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 136–137.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. — Київ: Академія, 2004. — 344 с.

Бондаренко Л. Н. Некоторые особенности перевода военного дискурса. Наука и современность. — 2014. — № 28. — С. 214–218.

Махов А. С., Храмченко Д. С. Функционально-прагматические особенности современного американского военного дискурса СМИ. Научный альманах. — 2017. —№ 3–2. — С. 444–449.

Мусурманова Ш. К. Основы военной терминологии английского языка. Достижение науки и образования. — 2018. — Т. 2, № 7. — С. 62–63.

Стрельцов А. А. Научно-технические тексты: от понимания к переводу: учеб. пособие. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2012. — 327 с.

Українсько-англійський словник лінгвістичної термінології / Л. В. Коломієць, О. Л. Паламарчук, Г. П. Стрeльчук, М. В. Шевченко. — Київ: Освіта України, 2013. — 455 с.

Фурсіна Н. А. Дискурс сучасного військового конфлікту. Полікомплексні війни. Економіка та держава. — 2019. — № 4. — С. 112–118.

Шкута О. Г. Відтворення військової термінології українською мовою (на матеріалі сучасних публіцистичних текстів). Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія. — 2017. —Вип. 34. — С. 273–277

Operator’s manual for Army CH-47 helicopter. — Washington: Headquarters, Department of the Army, 2018. — 714 p.

Sinclair J. Corpus. Concordance. Collocation. — Oxford University Press, 1995. — 179 p.

pdfАнастасія Комісарук

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: komisaruk199@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–7146–8490

Валерія Хаврель

здобувачка вищої освіти за другим (магістерским) рівнем зі спеціальності 035
Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

Наталія Харченко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерским) рівнем зі спеціальності 035
Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-25

Key words: education, teaching, IT, risk, health, e-book.

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню особливостей перекладу мовної гри у художніх текстах. Мета дослідження — вивчити мовні одиниці, які яскраво демонструють мовну гру під час перекладу художніх текстів та знайти найефективніші інструменти, які перекладач може використовувати задля їх відтворення цільовими мовами (українською та російською). Мовна гра розглядається як стратегія посилення експресивності художнього тексту, пов'язана з породженням комічного ефекту. У роботі досліджується це питання шляхом вивчення і аналізу мовної гри у тексті англомовного роману Сяолу Го «Короткий китайсько-англійський словник для закоханих». Переклад мовної гри в художніх текстах — викликдля будь-якого перекладача. Перекладач повинен знати історичні факти, культуру, традиції, суспільне та політичне життя носія мови, щоб зробити адекватний переклад. Особливості мови можуть бути невідомі людям з інших країн, тому перекладач несе відповідальність за чіткість перекладу. Перекладач повинен дотримуватись еквівалентності мов оригіналу та текстів цільової мови, а сам текст повинен справляти однакове враження як на носія мови, так і на читача мови перекладу. Велике значення має особистість перекладачів, вміння та здатність враховувати комунікативну ситуацію, зберігати намір автора оригіналу, а також відтворювати мовну гру в оригінальному тексті. Автори роблять висновок, що для адекватного перекладу слід використовувати різні тактики для відтворення мовної гри. Перспектива вбачається у дослідження мовної гри на матеріалі інших мов.

ЛІТЕРАТУРА

Александрова Е. М. Типы языковой игры в разноструктурных языках. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 2: Языкознание. 2011. № 2. С.96–100.

Баранов А. Г. Формы языковой игры [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://tverlingua.ru/archive/005/5_1_3.htm.

Гридина Т. А. Языковая игра: стереотип и творчество. Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т, 1996. 214 с.

Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк: ДНУ, 2006. 338 с.

Крутько Т. В. Мовна гра як спосіб досягнення прагматичного ефекту рекламного тексту. Лінгвістика XXI століття: нові дослідження і перспективи. Київ: Логос, 2012. С. 209‑216.

Кухаренко В. А. Интерпретация текста: учебник для студентов филологических
специальностей. Одесса: Латстар, 2002. 292 с.

Нухов С. Ж. Языковая игра в словообразовании: автореф. дис. … д-ра филол. наук. Москва, 1997. 39 с.

Пищальникова В. А. Языковая игра как универсальный когнитивный механизм
(к проблеме межкультурной коммуникации). Актуальные проблемы исследования языка: теория, методика, практика общения. Курск, 2002. С. 73–75.

Baker M. In other words. London: Routledge, 2006. 317 p.

Delabastita D. Verbally expressed humor and translation: an overview of a neglected fields. Humor, special Issue of international Journal of Humor Research. 2005. 18 (2). P. 135–145.

Giorgadze M. Linguistic features of pun, its typology and classification: an article. European Scientific Journal. 2014. P. 271–275.

Guo Xiaolu. A Concise Chinese-English dictionary for lovers. London: Chatto & Windus, 2007. 200 с.

pdfОлександр Іліаді

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Кропивницький, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

Ірина Снісаренко

кандидат філологічних наук, доцент кафедри германських мов та методики
їх викладання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Кропивницький, Україна
e-mail: polina_girl96@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/ 0000–0002–1045–9291

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-24

Ключові слова: антропонім, давньоанглійський, прагерманський, структура, семантика, прототип, реконструкція.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються структура та лексичний склад давньоанглійських двоосновних антропонімів із ядерним компонентом subst. weald, (д.-сакс.) wald ʻвладаʼ, ʻсила, міцьʼ, ʻзахист, заступництвоʼ, adj. weald, (д.-сакс.) waldo ʻмогутнійʼ. Установлюються комбінаторні семантичні властивості w [e]ald-, які дозволяють цьому компоненту вибірково сполучатися з іншими лексичними основами. Спостереження за семантикою слів, що приєднуються в пре- чи постпозиції до weald-/wald-, веде до класифікації розглядуваних антропонімічних композитів і далі — до розподілу імен за семантичними полями, в рамках яких вони були сформовані («війна», «царина сакрального», «суспільний лад», «морально-етичні категорії», «ратні чесноти вояка і слава про нього», «назви народів», «навколишній світ та його стан», «позначення кольору», «абстрактні поняття»). У звʼязку з тим, що багато з антропонімів-композитів мають буквальні структурно-етимологічні аналоги в архаїчному іменнику інших підгруп германської групи індоєвропейських мов, стає можливою реконструкція збереженого давньоанглійськими памʼятками фрагменту прагерманського антропонімікона з експонентом *walda-.

ЛІТЕРАТУРА

Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков. Черновцы : Рута,
2000. Т. 1. 263 с.

Топоров В. Н. Праславянская культура в зеркале собственных имён (элемент *mir‑). Топоров В. Н. Исследования по этимологии и семантике. Т. 2: Индоевропейские языки и индоевропеистика, кн. 2. М. : Языки славянских культур, 2006. С. 11–141.

Топорова Т. В. Культура в зеркале языка: древнегерманские двучленные имена собственные. М. : Школа «Языки русской культуры», 1996. 253 с.

Bosworth J. D. D. An Anglo-Saxon Dictionary (Based on the manuscript collections). Oxford : Clarendon press, 1921. 1302 p.

Bright James W. (ed.) An Anglo-Saxon Reader / [Edited, with notes, a complete glossary, a chapter on versification and an outline of Anglo-Saxon grammar by James W. Bright. Fourth edition]. New York : Henry Holt & Co., 1917. 385 p.

Diplomatarium Anglicum Ævi Saxonici. A Collection of English Charters, from the Reign of King Æthelberht of Kent, A. D. DC. V. to that of William the Conqueror. 1. Miscellaneous charter. 2. Wills. 3. Guilds. 4. Manumissions and acquittances. London : MacMillan & CO., 1865. 683 p.

Förstemann E. Altdeutsches Namenbuch. Erster Band: Personennamen. Nordhausen : Verlag von Ferd. Förstemann, 1856. 1400 s.

Graff E. G. Althochdeutscher Sprachschatz oder Wörterbuch der althochdeutschen Sprache / [Etymologisch und grammatisch bearbeitet Dr. E. G. Graff]. Berlin, 1834–1842. Th. I–VI.

Holthausen F. Altenglisches Etymologisches Wörterbuch. Heidelberg : Carl Winter ; Universitätsverlag, 1963. XXXVI, 428 s.

Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.

Searle W. G. Onomasticon Anglo-Saxonicum. A List of Anglo-Saxon Proper Names from the Time of Beda to that of King John. Cambridge : University Press, 1897. 601 p.

Sweet H. (ed.) The Oldest English Texts / [Edited with introductions and a glossary by Henry Sweet, M. A.]. London : N. Trübner & Co., 1885. 668 p.

Wyatt Alfred J. (ed.) An Anglo-Saxon Reader / [Edited with notes and glossary by Alfred J. Wyatt]. Cambridge : University press, 1919. 360 p.

pdfІлона Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–8979–4745
Researcher ID AAJ-3411–2020

Дар’я Гуцал

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»
Одеса, Україна
e-mail: dashasiletskaja@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–5614–2951

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-23

Ключові слова: фемінітиви, переклад, фемінізація мови, гендер, публіцистика.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей фемінітивів у перекладі сучасної української публіцистики англійською мовою. Актуальність роботи зумовлена нагальною потребою комплексного вивчення фемінітивів в українській мові та їх перекладу англійською. Метою статті є аналіз особливостей перекладу фемінітивів в сучасній українській публіцистичній літературі англійською. У результаті аналізу автори доходять висновку, що при перекладі українських фемінітивів необхідно дотримуватись мовної традиції та організації лексичної та граматичної систем тієї мови, якою здійснюється переклад. Відтворення фемінітивів у перекладі з української англійською вимагає залучення різного роду трансформацій: лексичних, граматичних, стилістичних. Предметом дослідження є фемінітиви — такі групи слів жіночого роду, що позначають певний стан,статус, професію та здебільшого творяться від маскулінітивів суфіксальним способом. Проте кожній мові притаманні свої способи творення фемінітивів. Перш за все це залежить від граматичної, лексичної та морфологічної систем, які існують в тій чи іншій мові. Наприклад, в українській, французькій та німецькій мовах використовується суфіксальний спосіб творення фемінітивів. В іспанській мові найбільш продуктивним є спосіб додавання закінчення -а до іменника чоловічого роду. Проте нерідко рід визначається за допомогою певного артикля. В англійській мові гендерно забарвлені іменники поступово замінюються гендерно нейтральними, наприклад «police officer», «firefighter». Або ж слова з чіткою вказівкою на чоловічу стать замінюються словами із позначенням жіночої статі. Наприклад, «landlord» замінюємо на «landlady», якщо ми говоримо про жінку. З цього можна зробити висновок, що перекладачеві потрібно ретельно вивчати всі рівні організації мови, якою він перекладає, щоб орієнтуватись в тому, які способи фемінізації мови їм притаманні. Під час аналізу ми визначили, що при відтворенні українських фемінітивів англійською мовою найбільш часто застосовуються тактика передачі релевантної інформації та тактика прагматичної адаптації тексту, що реалізуються за допомогою таких перекладацьких операцій, як використання міжмовних і перекладацьких відповідностей, опущення, додавання та наближений переклад.

ЛІТЕРАТУРА

Хрищук А. Що таке фемінітиви та навіщо їх вживати? Explainer. 2021. URL: https://explainer.ua/shho-take-feminitivi-ta-navishho-yih-vzhivati// (дата звернення: 18.10.2021).

Архангельська А. М. До проблеми словотвірної фемінізації в українській мові новітньої доби: традиція і сучасність. Мовознавство. 2013. № 6. С. 27–40.

Архангельська А. М. Фемінні інновації в новітньому українському назовництві.
Мовознавство. 2014. № 3. С. 34–50.

Беловольченко Г. Що таке фемінітиви і як їх утворювати. Секція: електрон. наук. фахове вид. 2018. URL: https://section.in.ua/erudition/feminities/ (дата звернення: 17.09.2020).

Гаврилова Д. Как «авторки» и «экспертки» меняют языки и реальность. Wonderzine. 2016. URL: https://www.wonderzine.com/wonderzine/life/life/222195-autorka (дата звернення: 18.10.2021).

Гендер для медій: [підруч. із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / Малес Л., Марценюк Т., Плахотнік О. та ін.]; за ред. М. Маєрчик. К.: Критика, 2013. 219 с.

Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. М. : Политиздат, 1967. С. 64–67.

Дудоладова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичному дискурсі (друга половина ХХ ст. — початок ХХІ ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». Х., 2003. 20 с.

Емірсуінова Г. І. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». К., 2003. 19 с.

Хрестоматия феминистских текстов / переводы / под ред. Е. Здравомысловой,
А. Темкиной. СПб.: Дмитрий Буланин, 2000. 304 с.

Космеда Т. А. Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискур-
сивна практика / Т. А. Космеда, Н. А. Карпенко, Т. Ф. Осіпова, Л. М. Саліонович,
О. В. Халіман. Х.: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди; Дрогобич: Коло, 2014. 472 с.

Лишка Я. Фемінітиви в українській мові: запозичені неологізми, чи традиційні
словотвірні форми? Amnesty International Ukraine. 2019. URL: http://report2018.tilda.ws/blogs/feminityvy (дата звернення: 18.10.2021).

Мартинюк А. П. Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу) : автореф. дис. ... д-ра філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». К., 2006. 40 с.

Маслова Ю. П. Гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ : автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Луцьк, 2011. 20 с.

Трач Н. Шаповалова Д. Бізнесвумен, що стоїть за Mercedes-Benz Fashion Days,
має глобальні амбіції. Kyiv Post. 2016. URL: https://www.kyivpost.com/special/dariashapovalova-businesswoman-behind-mercedes-benz-fashion-days-global-ambitions.html//(дата звернення: 09.11.2021).

Торхан О. Путівник по фруктовому лікеру української торгової марки. Kyiv Post.
2015. URL: https://www.kyivpost.com/article/guide/food-clubs/guide-to-ukrainiantrademark-fruit-liqueur-400453.html// (дата звернення: 09.11.2021).

Пилипюк С. Маркетологиня, водійка та підприємиця: що таке фемінітиви та чому ми їх вживаємо. Та до чого тут гендерна рівність і русифікація. Режим доступу: https://www.the-village.com.ua/village/city/talk/285571-marketologinya-vodiyka-tapidpriemnitsyascho-take-feminitivi-ta-chomu-mi-yih-vzhivaemo

Чорнієвич М. Фемінітиви притаманні українській мові, це не якесь нове явище — мовознавиця. Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/ istoriya-movi/_feminitivipritamanni-ukrayinskij-movi-ce-ne-yakes-nove-yavischeovoznavicya/843774

Мохончук Я. Українська жінка-диригент творить історію світу. Kyiv Post. 2021. URL:https://www.kyivpost.com/lifestyle/ukrainian-female-conductor-makes-history-across-theworld.html// (дата звернення: 09.11.2021).

pdfГліб Данилов

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail:gleb_danilov@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–0404–2596

Вікторія Балакірєва

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

Катерина Василенко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-22

Ключові слова: комп’ютер, машинний переклад, онлайн перекладач, людина, кібернетика, технології, Інтернет.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню машинного перекладу, систем машинного перекладу та їх специфіці. Актуальність роботи визначається швидкими і сильними змінами автоперекладачів і різко зростаючими, якісно мінливими потребами. Метою дослідження є можливість розглянути переклад науково-технічних текстів машинними перекладачами без участі професійного перекладача. Онлайн перекладачі та різні програми давно стали частиною нашого повсякденного життя. Ми використовуємо їх у діловому листуванні, для неформального спілкування з друзями з інших країн, у закордонних поїздках.

Маючи низку переваг, вони мають також і безліч недоліків. Основна проблема, що порушується в цій статті, чи здатний комп’ютер повністю замінити людину. Відповідаючи на це питання, ми приходимо до висновку, що на сучасному етапі розвитку технологій така заміна неможлива. Машинний переклад ще не здатний повноцінно перекладати фразеологізми, сленг. Комп’ютер не враховує особливості контексту, специфіки побудови речень, іронії та гумору. Усі нюанси мови, гру слів, авторську стилістику зможе передати лише людина.У деяких галузях навіть найточніший і найвірніший переклад комп’ютера піддається багаторазовій перевірці людиною. Це стосується перекладу медичної тематики, юридичних документів та текстів, де ціна помилки може бути дуже високою, аж до людського життя.Така сама сумна ситуація складається щодо перекладу художніх творів, у яких крім сенсу, необхідно передати емоції, експресію, образність. Крім цього, слід зберегти стиль твору, культуру, епоху, гру слів, гумор. Не кожен професійний перекладач здатний це зробити. Ще складніше завдання перекладача, працюючого над віршованою формою, де треба зберегти як сенс, так і ритм, такт, метафоричність.

ЛІТЕРАТУРА

Андреева А. Д. Обзор систем машинного перевода [Электронный ресурс] /А. Д. Андреева, И. Л, Меньшиков, А. А. Мокрушин // Молодой ученый. 2013. № 12. Режим доступа: https://moluch.ru/archive/59/8581/

Балли Ш. Французская стилистика. 2-е изд. М. :Эдиториал УРСС, 2001. 392 с.

Виноградов В. В. Русский язык. М.: Наука, 1972. 639 с.

Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Междунар. отношения, 1980. 342 с.

Скворцова О. В. Проблемы и преимущества автоматизированного и машинного переводов [Электронный ресурс] / О. В. Скворцова, Е. В. Тихонова // Молодой ученый. 2016. № 9. Режим доступа: https://moluch.ru/archive/113/29477/

Томин В. В. О проблемах машинного перевода научно-технического текста в информационном поле кросс-культурного взаимодействия / В. В. Томин // Вестник Оренбургского государственного университета. 2015. № 1 (176). С. 33–39.

Циммерман М. Г., Веденеева К. З. Русско-английский научно-технический словарь переводчика. М.: Наука, 1991. С. 250–251.

Шаляпина З. М. Автоматический перевод: Эволюция и современные тенденции. // Вопросы языкознания. 1996. 2. С. 105–117.

Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. М.: Высш. школа, 1985. 160 с.

Читалина Н. А. Учитесь переводить (Лексические проблемы перевода). М.: Ме-
ждународные отношения, 1975.

Яндекс перекладач [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://translate.yandex.ua

Bing Microsoft Translator [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://www.bing.com/translator

Google перекладач [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://translate.google.com/

PROMT.One [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: https://www.onlinetranslator.com/translation

SYSTRAN Translate [Електронний ресурс] — Режим доступу до ресурсу: https://translate.systran.net/

pdfОлена Вовк

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Черкаського національного університету
імені Богдана Хмельницького
Черкаси, Україна
e-mail: vavovk66@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–6574–1673

Ігор Добрянський

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри Відокремленого
структурного підрозділу Національного авіаційного університету
«Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету»
Кропивницький, Україна
e-mail: kiusz@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/ ORCID 0000–0002–7703–532X

Олена Зимомря

кандидат філологічних наук, доцент кафедри міжнародних комунікацій
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Ужгород, Україна
e-mail: zimmok@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–7206–0190

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-21

Ключові слова: читання і розуміння тексту, читацька компетенція, читацькі вміння, моделі, стратегії і прийоми читання і розуміння, завдання для  завчання читання.

АНОТАЦІЯ

У статті пропонується сучасна методика формування читацької компетенції студентів університету зі спеціальності «Середня освіта». Написання статті зумовлено потребою ознайомити студентів із раціональними підходами до оволодіння читацькими вміннями та озброїти їх відповідними практичними рекомендаціями. Запропонована методика є багатогранною, оскільки вона спрямована на вирішення одночасно декількох проблем: навчити студентів адекватно розуміти та інтерпретувати англійські й американські тексти, допомогти їм отримати знання про іншомовну культуру та спосіб життя, почуватись упевнено в іншомовному середовищі під час реальної комунікації, а також набути досвіду та професіоналізму, необхідних для майбутньої діяльності. Крім цього, у статті узагальнено методи і прийоми підвищення рівня читацької компетенції, представлено базові методи і стратегії розуміння іншомовного тексту, а також запропоновано відповідну систему завдань.
Розроблена методика формування читацької компетенції студентів університету ґрунтується на базових принципах і моделі комунікативно-когнітивного підходу (О. Вовк). Означений підхід націлений на розвиток у студентів комунікативних умінь і когнітивних здатностей. 

ЛІТЕРАТУРА

Афанасьєва О. С. Формування літературознавчої компетентності майбутніх учителів зарубіжної літератури у процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук. Черкаси, 2017. 362 с.

Вовк О. І. Комунікативно-когнітивна компетентність студентів-філологів: нова освітня парадигма. Черкаси, 2013. 500 с.

Вовк О. І. Комунікативно-когнітивна методика навчання англійської мови. Навчально-методичний посібник. Черкаси, 2019. 381 с.

Палієнко А. М. Методика формування іншомовної медіакомпетентності майбут-
ніх журналістів: навчально-методичний посібник. Черкаси, 2015. 202 с.

Adams Marilyn McCord.Beginning To Read: Thinking and Learning about Print. Cambridge, Mass, 1994. 494 p.

Adler C. R. Seven Strategies to Teach Students Text Comprehension. URL: https://www.readingrockets.org/article/seven-strategies-teach-students-text-comprehension

Adler C. R. Put Reading First: The Research Building Blocks for Teaching Children to Read. National Institute for Literacy. Retrieved Nov. 1. 2007. P. 49–54. URL: https://lincs.ed.gov/publications/pdf/PRFbooklet.pdf

Bocanumenth J. Five Organizational Models. URL: https://www.ursinus.edu/live/
files/1157-five-organizational-modelspdf

Budnyk O., Mazur P., Matsuk L., Berezovska L., & Vovk O. Development of Professional Creativity of Future Teachers (Based on Comparative Research in Ukraine and Poland). Amazonia Investiga. 2021. № 10 (44). P. 9–17. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/document.pdf https://amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/1706 DOI:
https://doi.org/10.34069/AI/2021.44.08.1

Butler-Pascoe M. E. Technology and teaching English language learners. Computer Assisted Language Learning and Teaching. 2003. URL: http://www2.nkfust.edu.tw/~emchen/CALL/unit7.htm

Ellis N. Frequency Effects in Language Processing: A Review with Implications for Theories of Implicit and Explicit Language Acquisition. Studies in Second Language Acquisition Cambridge University Press. 2002. Vol. 24. P. 143–188.

Keiko K. The Role of Reading in Fostering Transcultural Competence. Reading in a Foreign Language.2010. Vol. 22. P. 5–10. URL:

McEwan E. K. 40 Ways to Support Struggling Readers in Content Classrooms. Grades 6–12. URL: http://www.adlit.org/article/19844/

Montgomery C. How to Improve Reading Comprehension: 8 Expert Tips. 2018. URL: https://blog.prepscholar.com/how-to-improve-reading-comprehension

Reading Strategies. URL: http://www.edu.gov.on.ca/eng/studentsuccess/ thinkliteracy/ files/Reading.pdf

Seidenberg M. A Distributed, Developmental Model of Word Recognition and Naming. Psychological Review. 1989. Vol. 96. P. 523–568.

Van den Broek P. Comprehension and memory of narrative texts: Inferences and coherence. M. A. Gernsbacher (Ed.). Handbook of psycholinguistics. 1994. P. 539–588.

Vovk O. A Conceptual Framework ofTeaching English as a Foreign Language. Social Educational Project of Improving Knowledge in Economics. Journal Association 1901 “SEPIKE”. Edition 15. Frankfurt, Deutschland; Poitiers, France; Los Angeles, USA. 2016. P. 39–41.

Vovk O. Acquiring Communicative and Cognitive Competence:a New Conceptual Framework. International Scientific-Practical Conference “Theoretical and Applied Researches in the field of Pedagogy, Psychology and Social Sciences: Conference Proceedings”. (December 28–29, 2016). Kielce: Holy Cross University. 2016. P. 45–48.

Vovk O. Foreign Language Acquisition: A Communicative and Cognitive Paradigm. Science and Education: науково-практичний журнал Південноукраїнського Національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2017. Issue 6. P. 81–85. DOI: https://doi.org/10.24195/2414–4665–2017–6–13 URL:https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/en/articles/2017–6-doc/2017–6-st13-en

Vovk O. Foreign Language Acquisition: A Communicative and Cognitive Dimension. Proceedings of the International Scientific Practical Workshop “EU Cross-Border Cooperation Activities in the Eastern Neighbourhood”. Cherkasy, November, 22. 2019. P. 8–10.

Vovk O. The Methodology of Acquiring Communicative and Cognitive Competence by Students of Linguistic Fields. International Scientific and Practical Conference “World Science”. Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference “Science and Education — Our Future (November 29–30, 2016, Ajman, UAE)”. 2016. No.12 (16), Vol. 3. P. 23–26.

pdfЕва Зімни

мгр., викладач Малопольського державного університету в Освєнцимі, Ратибор, Польща

e-mail: ewa-zimny@wp.pl

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-20

Ключові слова: якість, ефективність, вчитель, директор, професійне зростання, дитина, дитячий садок, компетентність, співпраця, розвиток, ефекти, шкільна система.

АНОТАЦІЯ

Якість освіти та виховання завжди була предметом занепокоєння батьків, вчителів, вихователів та політиків. У будь-якому віці люди не бувають повністю задоволені шкільною системою, програмами, змістом навчання та ефективністю освіти. Освіту визначають як процес сприяння розвитку, який має допомогти дітям прогресувати та перейти на етап дорослішання. Дуже велику роль у розвитку маленької дитини відіграє вихователь дитячого садка — висококласний спеціаліст, який виховує та піклується про всебічний розвиток. Увага до результатів навчання та спонукання до дій для сприяння якості освіти та викладання — основне завдання педагогічного складу, прописане в Законі про освіту. Роль директора дитячого садка — надихати, спрямовувати, координувати та контролювати діяльність педагогів, які працюють над покращенням освітніх результатів.

ЛІТЕРАТУРА

Denek, K. (1994), Wartości i cele edukacji szkolnej, Poznań — Toruń.

Denek, K. (1998), O nowy kształt edukacji, Toruń.

Dzierzgowska, I. (2000), Rodzice w szkole, Warszawa.

Florek, A. (2010), Dziecko w grupie. Wychowanie przedszkolne w grupie integracyjnej zróżnicowanej wiekowo, Warszawa.

Grzesiak, J. (2010), Kompetentny i odpowiedzialny nauczyciel wobec ewaluacji w działaniu, czyli Action Research, in: Ewaluacja i innowacje w edukacji. Kompetencje i odpowiedzialność nauczyciela, J. Grzesiak (eds.), Kalisz — Konin.

Grzesiak, J. (2015), Projektowanie poprawy jakości badań pedagogicznych versus projektowanie poprawy jakości kształcenia, w : Ewaluacja i innowacje…, J. Grzesiak (eds.), Kalisz-Konin.

Komisja Europejska, Fundacja Rozwoju Systemu Edukacji (2003), Edukacja w Europie, różne systemy kształcenia i szkolenia — wspólne cele do roku 2010, Warszawa.

Kuleczka, P. (2007), Nauczyciel na trudne czasy, in: Ewaluacja i innowacje w edukacji nauczyciela, t.I, Kalisz.

Nowosad, I. (1998), Nauczyciele i rodzice w edukacji przedszkolnej, „Wychowanie w Przedszkolu”, nr 3.

Poniedziałek, E., Walczak, M. (2013), Permanentny proces poszukiwania doskonalszej jakości kształcenia w dziejach edukacji, in: Ewaluacja i innowacje. Projektowanie poprawy jakości kształcenia, J. Grzesiak (red.), Kalisz — Konin.

Tadeusiewicz, G. (2007), Edukacja w Europie, Warszawa.

Żuchelkowska, K. (2010), Wypalenie zawodowe u nauczycieli przedszkoli. Jak sobie z nim radzić?, in: Ewaluacja i innowacje..., J. Grzesiak (eds.), Kalisz-Konin.

pdfСтаніслава Влох

д-р, ад’юнкт Опольського університету, Ополе, Польща

e-mail: swloch@uni.opole.pl

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-19

Ключові слова: діагностика, вимірювання ефективності у навчанні, теорія, методологія, відображення теорії на практиці.

АНОТАЦІЯ

Завданням сучасної науки є освіта відповідно до потреб сучасного світу. Освіта визначається як процес, що забезпечує багатовимірний розвиток людської особистості. Особливе місце займає процес виховання в період дитинства (дошкільний та молодший шкільний вік). У статті представлені теоретичні основи розвитку дитини та їх застосування на практиці. Представлено фактори та етапи роботи, що сприяють розвитку учнів, а також зв’язок між досягненнями учнів і підготовкою вчителів. Стаття також присвячена Національній Кваліфікаційній системі.

ЛІТЕРАТУРА

Banach, Cz. (1996), Edukacja nauczycielska — stan i perspektywy, Kultura i Edukacja Nr 3.

Bruner, J. S. (1989), Poza dostarczone informacje, Warszawa.

Gnitecki, J. (2000), Pedagogika wobec reform programowych, [w:] Pedagogika wobec przemian i reform oświatowych, red. G. Miłkowska — Olejniczak, K. Uździecki, Zielona Góra.

Grzesiak, J. (2002), Problemy kultury i edukacji szkolnej, [w:] Edukacja i kultura, red.
J. Grzesiak, Kalisz. Klus — Stańska, D. (2007), Behawiorystyczne źródła myślenia o nauczaniu czyli siedem grzechów głównych wczesnej edukacji, [w:] Wczesna edukacja, red. D. Klus — Stańska, E. Szatan, D. Bronk, Gdańsk.

Kozielecki, J. (1995), Koniec wieku nieodpowiedzialności, Warszawa.

Kraśniewski, A. (2009), Proces Boloński, to już 10 lat, Warszawa.

Kwiatkowska, H. (1997), Edukacja nauczycieli, Warszawa.

Misiorna, E. (2001), Wspomaganie dziecka w tworzeniu zintegrowanego obrazu świata, [w:] Nowe stulecie dziecka, D. Waloszek, red., Zielona Góra.

Predy, M. (1997), Kierowanie zmianą utrwaloną (w:) Współczesne tendencje w kierowaniu zmianą edukacyjną, red. D. Ekiert-Grabowska, Radom.

Raport UNESCO Międzynarodowej Komisji do spraw Edukacji.

Tischner, J. (1990), Myślenie według wartości, Kraków.

pdfІрена Смуцеровіч

мгр., викладач Гуманістично-економічної академії в Лодзі, Конін, Польща

e-mail: irena.smucerowicz@wp.pl

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-18

Ключові слова: оцінка, якість корегування освіти, рефлексія, суб’єктивність.

АНОТАЦІЯ

Стаття розпочинається із роздумів автора про уточнення деяких понять. Значення оцінювання підкреслюється на основі корегування якості освіти та виховання. Зазначається, що єдність оцінки та почуття особистої цінності формує якості, що розвивають допитливість, критику, творчість, толерантність та культуру індивідуальності. Для виникнення цього процесу необхідне залучення всіх суб'єктів навчально-вихованого процесу. Людина з погано розвиненою суб’єктивністю не зможе творити, правильно розпізнавати й обирати життєві цінності із хаотичного світу, повноцінно існувати.