Автор: admin

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196X

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних
факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: olgaaleks2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

Світлана Юхимець

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри «Філологія»
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
е-mail: yukhymets.svetlana@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3350–7310

DOI:

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто особливості вживання модально-емоційних конотацій в англомовних текстах морської тематики, встановлення функціонально-семантичної характеристики одиниць суб’єктивної модальності (епістемічної, аксіологічної, алетичної та деонтичної).

Результати проведеного дослідження на матеріалі текстів документів морської тематики продемонстрували, що незважаючи на те, що до основної дистинктивної характеристики документів слід віднести на явність фактологічної (когнітивної) інформації, однозначність застосованих термінів та змісту, особисте ставлення автора до проблеми дослідження, його індивідуальні характеристики мовлення та особистості часто відображаються у літературі документів. Більше того, емоційномодальні характеристики текстів, що аналізуються, їхньої спрямованості жодним чином не заважають когнітивній семантиці тексту.

Незважаючи на те, що модальні значення підпорядкуються прагматичному завданню роботи, меті, яка присвячена одній тематиці, та чіткій структурі характеру доведення результатів дослідження, функціонально-семантичний бік документальних текстів формується за рахунок не лише об’єктивної складової, а також і суб’єктивної. Саме тому наряду із лексичними засобами вираження широко використовуються синтаксичні (паралельні конструкції, емфатичний порядок слів, побудови зі вставними словами зі значенням інтелектуальної оцінки) та морфологічні (доконаний / недоконаний вид, способи дієслова), стилістичні (епітети, порівняння). Деякі особливості оформлення змісту роботи пов’язані з національними або культурологічними особливостями. Абсолютною ізоморфною рисою зіставлюваних наукових робіт є те, що способи, прийоми та манера мовної комунікації безпосередньо перегукуються з особливостями мовленнєвого, професійного стилю особистості як індивідуальності. Експліцитна презентація модальних значень посилює акцент на ексклюзивності зазначеного.

Ключові слова: типологія, науково-технічна література, документація морської тематики, суб’єктивна модальність

ЛІТЕРАТУРА

Борисенко О. А. Порівняльна типологія англійської та української мов для перекладацьких видань внз: курс лекцій. Київ : МАУП, 2005. 80 с.
Брицин В. М. Модальна граматика дискурсу як один із напрямків семантико-синтаксичних досліджень. Мовознавство. 2006. № 2–3. С. 101–110.
Корольова Т. М. Інтонація модальності в мовленні. Київ ; Одеса : Вища школа,
1989. 147 с.
Левицький А. Е. Порівняльно-типологічні особливості етнокультурних маркерів у лексичних системах української й англійської мов. Мовні і концептуальні картини світу. Київ, 2004. Вип. 11, ч. 1. С. 262–265.
Auwera van der J., Ammann A., Kindt S. Modal Polyfunctionality and Standard Average European Modality : studies in form and function. London : Equinox Publishing Ltd., 2005. 272 p.
Bybee J., Fleischman S. Modality in Grammar and Discourse. Amsterdam : John Benjamins Publishing company, 1995. 388 р.
Cross-linguistic Semantics of Tense, Aspect, and Modality / edited by L. Hogeweg,
H. de Hoop and A. Malchukov. Amsterdam : John Benjamins Publishing company, 2009. 406 p.
Good J. Linguistic Universals and Language Change. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 356 p.
Halliday M. A. K. Intonation systems in English. Patterns of Language. Papers in general, descriptive and applied linguistics / edited by A. Maclestonish, M. A. Halliday. London : Longmans, 1966. P. 111–133.
Palmer F. R. Mood and Modality. 2nd edition. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 260 р.

Христина Кім

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: KIM. KV@pdpu.edu.ua

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

DOI:

АНОТАЦІЯ

Аналіз феномена демінутивності та її похідних наразі є проблематичним завданням, адже погляди лінгвістів на визначення категорії демінутивності внаслідок своєрідності її семантико-функціональної дійсності є вкрай суперечливими, а її дефініція досі не визначена, що і зумовлює актуальність розвідки.

Метою роботи є встановлення специфіки перекладу категорії демінутивності у поетичному перекладі. Задля досягнення поставленої мети були застосовані метод суцільної вибірки під час пошуку матеріалів дослідження, зіставний метод для порівняння текстів оригіналу і перекладу, метод перекладацького аналізу та метод теоретичного узагальнення.

У ході дослідження було визначено, що демінутивністю є універсальна мовна категорія, яка виражається в мовах світу за допомогою різних рівнів структури мови та реалізує значення зменшеного розміру об’єкта, зниженого прояву дії чи ознаки, а також може супроводжуватися деякими експресивними чи оцінно-емоційними семами. У результаті зіставного аналізу оригіналів поезії Т. Г. Шевченка з її перекладами англійською було виявлено, що емоційний компонент демінутивів відтворюється або нейтралізується у перекладі. До прийомів, що відтворюють емоційний компонент демінутивів, належать заміни і додавання; до прийомів, що нейтралізують, — опущення, підбір прямого перекладацького еквівалента, додавання.

Ключові слова: демінутив, категорія демінутивності, зменшеність, оцінно-емоційна сема.

ЛІТЕРАТУРА

Божеску М. Г. Категорія демінутивності як універсальна мовна категорія (на матеріалі англійської та української мов). Природні та гуманітарні науки. Актуальні питання : матеріали IV всеукр. наук.-техн. конф., м. Тернопіль, 19–20 квітн. 2011 р. Тернопіль, 2011. С. 229.
Максимчук Н. Н. Количественные градации уменьшения-увеличения в системе имени (на материале современного английского языка) : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Киев, 1972. 23 с.
Ратько М. А. К вопросу о классификации коннотаций в лингвистике. Языковая
личность и эффективная коммуникация в современном поликультурном мире. 2017. С. 119-124.
Руда Н. В. Категорія демінутивності: аспекти та перспективи досліджень. Studia
linguistica. 2013. № 7. С. 384–401.
Словник української мови / редкол.: І. К. Білодід та ін. Київ : Наукова думка, 1973. Т. 4. 840 с.
Українська мова : енциклопедія / ред. В. М. Русанівський та ін. Київ, 2004. С. 753.
Хидекель С. С., Кошель Г. Г. Природа и характер языковых оценок. Лексические и грамматические компоненты в природе языкового знака. 1983. С. 11–16.
Taras Shevchenko. Katerina / translated by John Weir. URL: https://taras-shevchenko.storinka.org/katerina-poem-of-taras-shevchenko-translated-by-john-weir.html (дата звернення: 7.07.2022).

Анастасія Бучумаш

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: buchumaschna7599@gmail.com

Ілона Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-35-2

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено поняття «перекладність» та «неперекладність», особливості їх перекладу, проблеми та шляхи вирішення неперекладності. З’ясовано: перекладність та неперекладність — це психолінгвістична та етнолінгвістична адекватність перекладу, у складі якої є інтелектуальний, психолінгвістичний, культурний, філософський фактори. Учасниками процесу є автор оригіналу, як носій культури, та перекладач, як інтерпретатор повідомлення. Виокремлено такі причини перекладності та неперекладності: відмінність мов, їх асиметричність; атмосфера твору, яка наявна у кожній мові і, у більшості випадків, є індикатором ідентичності, прийомом створення національного менталітету; недостатній рівень попередньої інформації, необхідної для адекватної передачі повідомлення вихідної мови.

В статті також описані слова, які не перекладаються та не мають аналогу у мові перекладу, адже у мові оригіналу охоплюють широку систему поглядів на речі. Вислови чи лексичні одиниці, які інтерпретатор не в змозі передати, у науковій літературі називаються лакунами. Лакуни не вказують на неможливість перекладу, вони звертають увагу на відсутність еквіваленту враховуючи соціальні, культурні, етнічні та історичні особливості. Розглянуто приклади слів і висловів, взятих з різних мов, які втрачають під час перекладу своє культурне та ментальне забарвлення, а також використання перекладацьких трансформацій для адекватної передачі повідомлення з мови оригіналу на вихідну мову. Принципом вибору прикладів слугував соціокультурний аспект.

У роботі вивчені та описані в працях теоретиків і практиків перекладу прийоми і методи перекладу, які застосовуються перекладачем для досягнення смислової близькості тексту перекладу до тексту оригіналу. Проаналізовано актуальні праці зарубіжних письменників

Ключові слова: перекладність, неперекладність, перекладацька трансформація, адекватність перекладу, лакуни, аналог, еквівалент, мова, доместикація, культурний аспект, перекладацький прийом, перекладацький коментар, інтерпретація, адаптація.

ЛІТЕРАТУРА

13 українських слів, які важко пояснити іноземцям. URL: https://adme.media/
svoboda-kultura/13-slov-russkogo-yazyka-u-kotoryh-net-tochnogo-perevoda-ni-na-odindrugoj-yazyk-1984565/
Антонюк С. М., Бурковська Л. Д. Переклад юридичної, економічної та соціальнополітичної літератури. Хмельницький : ХНУ, 2008. 72 с.
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Академія,
2004. 344 с.
Евтеєв С. В, Латишев Л. К. До проблеми неперекладності: культурна неперекладність. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/k-probleme-perevodimosti-kulturnayaneperevodimost
Желуденко М. А., Сабитова А. П. Пуризм як детермінанта ідентичності. Запоріжжя : ЗНУ. 2014. № 62. С. 51–54.
Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. Вінниця, 2003. 126 с. Мишкуров Э. Н. Герменевтико-переводческий методологический стандарт в зеркале трансдисциплинарности (часть III). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/germenevtiko-perevodcheskiy-metodologicheskiystandart-v-zerkale-transdistsiplinarnostichast-III-interpretatsiya
Мишкуров Э. Н. О «герменевтическом повороте» в современной теории и методологии перевода (часть І). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/o-germenevticheskompovorote-v-sovremennoy-teorii-i-metodologiiperevoda-chast-I
Нуриев Л. Х. К вопросу переводимости. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kvoprosu-o-perevodimosti
Панченко В. Вильгельм фон Гумбольдт. Внутренняя форма языка как отображение самобытности этнической культуры. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vilgelm-fongumboldt-vnutrennyaya-formayazyka-kak-otrazhenie-samobytnosti-etnicheskoy-kultury
Ремарк Е. М. Три товариші. 2002. 423 С. URL: https://books.google.com.ua (дата звернення: 02.10.2022).
Тимко Н. В. До питання передачі культурної специфіки тексту у перекладі. Вісник Державного лінгвістичного університету. Лінгвістичні питання перекладу. 2010. № 1. С. 61–66.

Олександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-35-1

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розгляду семантичного співвідношення індоєвропейських слів на позначення чаші та голови, черепа, які гіпотетично можуть становити культурний знаковий комплекс, що тяжіє до універсальності. Результати спостереження дозволяють зробити кілька висновків.
1. Тип семантичного розвитку ‘чаша’ → ‘череп, голова’ демонструє ознаки універсальності, властиві лексико-семантичним системам багатьох мов. Це пов’язано з типологічно спільними процесами, що протікали (чи протікають) у лексиці аналізованих мов. Скрізь цей семантичний розвиток відбувається приблизно за однією схемою, враховуючи алюзії, ідеофонію та опору на культурне тло. 2. Семантичне зрушення ‘череп’ → ‘чаша, кубок’ не засвідчене у відомому нам матеріалі. Доступні для вивчення приклади насправді показують або гру слів, використану авторами історичних та епічних текстів, або ритуально зумовлене переосмислення семантичних відношень у протилежний бік. 3. Лінгвістичні свідчення розходяться з висновками археологів, дослідження яких підтверджують широке використання чаш із людських черепів. Відповідно, подальші студії в царині етимології можуть дати дослідникам лінгвістичні докази використання черепів як чаш у давнину

Ключові слова: лексема, значення, етимологія, семантика, текст.

ЛІТЕРАТУРА

Абаев В. И. Избранные труды. Том II: Общее и сравнительное языкознание. Владикавказ : Ир, 1995. 724 с.
Бенвенист Э. Общая лингвистика / [пер. с франц.; под ред., с вступ. статьей и коммент. Ю. С. Степанова]. М. Прогресс, 1974. 447 с.
Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков. Т. I. Черновцы :
Рута, 2000. 263 с.
Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. Похвала щедрости, чаша из черепа, золотая луда... Контуры русско-варяжского культурного взаимодействия. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2018. 192 с.

Лушин В. Г. Чаши из человеческих черепов. Древние культы, обряды, ритуалы: памятники и практики. Зимовники : Зимовниковский краеведческий музей, 2015. С. 5–13.
Радлов В. В. Из Сибири: Страницы дневника / [пер. с нем. К. Д. Цивиной и
Б. Е. Чистовой]. Москва : Наука, 1989. 749 с.
Старшая Эдда. Древнеисландские песни о богах и героях / [пер. А. И. Корсуна ;
ред., вступ. ст. и коммент. М. И. Стеблина-Каменского]. Ленинград : Изд-во АН СССР, 1963. 259 с.
Топоров В. Н. Мировое дерево: Универсальные знаковые комплексы. Т. 1. М. :
Рукописные памятники Древней Руси, 2010. 448 с.
Трубачёв О. Н. (ред.) Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. Вып. 1–32. Москва : Наука, 1974–2005.
Шустер Шевц Х. Место и проблематика этимологического исследования (По материалам славянских языков). Этимология. 1967. Москва : Наука, 1969. С. 71–79.
Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Т. 4. Москва : Восточная литература, 2011. 415 с.
Bosworth J. D. D. An Anglo-Saxon Dictionary (Based on the manuscript collections).
Oxford : Clarendon press, 1921. 1302 p.
Edda. Die Lieder des Codex Regius nebst verwandten Denkmälern / [Herausgegeben. von G. Neckel]. Bd. I. Text. Heidelberg : Carl Winters Universitätsbuchhandlung, 1914. 331 S.
Graff E. G. Althochdeutscher Sprachschatz oder Wörterbuch der althochdeutschen Sprache / [Etymologisch und grammatisch bearbeitet Dr. E. G. Graff]. Berlin, 1834–1842. Th. I–VI.
Holthausen F. Altenglisches Etymologisches Wörterbuch. Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1963. XXXVI, 428 S.
Klein E. A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language. Dealing
with the origin of words and their sense development thus illustrating the history of civilization and culture. Amsterdam ; London ; New York : Elsevier Publishing Company, 1966–1967. Vol. I–II.
Lehman Ph. Winfred. A Gothic Etymological Dictionary. Leiden : B. J. Brill, 1986. 712 p.
MacBain A. An Etymological Dictionary of the Gaelic Language. Stirling : Eneas MacKay, 1911. 412 p.
Mayrhofer M. Etymologisches Wörterbuch des Altindoarischen. Band I. Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1992. 803 S.
Monier-Williams Monier Sir. A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages. Delhi : Motilal Banarsidass, 1988. 1333 p.
O’Reilly E., O’Donovan J. Irish-English Dictionary, with a Supplement, containing many thousand Irish words, with their interpretations in English by John O’Donovan. Dublin ; London : James Duffy, 1864. 725 p.
Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.
Pauli Historia Langobardorum / [ed. L. Bethmann]. Hannoverae : Impensis Bibliopolii Hahniani, 1878. 268 p.
Smoczyński W. Słownik etymologiczny języka litewskiego / współpraca redakcyjna
M. Osłon. Wydanie drugie, poprawione i znacznie rozszerzone. Na prawach rękopisu. 2019.
www.rromanes.org/pub/alii/Smoczyński W. Słownik etymologiczny języka litewskiego.pdf

ЗНАЧЕННЯ ‘ЧАША’ ТА ‘ЧЕРЕП’ У ДЗЕРКАЛІ ПОРІВНЯЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ: ПРОБЛЕМА ІСТОРИЧНОЇ ПРАГМАТИКИ Й АРХАЇЗАЦІЙНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Олександр І. Іліаді

DOI:

ПРОБЛЕМА НЕПЕРЕКЛАДНОСТІ, ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ У ПЕРЕКЛАДІ

Анастасія Бучумаш, Ілона Дерік

DOI:

ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ

Іванна Гелета, Наталя Жмаєва

DOI:

ПРОБЛЕМА ВІДТВОРЕННЯ ДЕМІНУТИВНОСТІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА)

Христина Кім, Наталя Жмаєва

DOI:

ТИПОЛОГІЧНО СПІЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДАЛЬНОСТІ В ДОКУМЕНТАЦІЇ МОРСЬКОЇ ТЕМАТИКИ

Тетяна Корольова, Ольга Александрова, Світлана Юхимець

DOI:

МОДАЛЬНО-ЕМОЦІЙНА СЕМАНТИКА ЯК ПРОБЛЕМА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

Тетяна Корольова, Юлія Яворська

DOI:

ЛІНГВІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА ТЕРМІНОСИСТЕМА

Юлія Мазуріна, Наталія Павленко, Юлія Степова

DOI:

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу
«Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196X

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних
факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Одеса, Україна
e-mail: olgaaleks2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-13

Key words: соціолінгвістична система, комунікативна поведінка, молодіжний соціолект, соціально марковані елементи.

АНОТАЦІЯ

Вивчення соціолектних форм мови відповідає потребам сучасної лінгвістики, яка розглядає мову в тісному зв’язку з індивідом, його мисленням і світоглядом. У цілому сучасна наукова парадигма базується на принципі обумовленості мовної диференціації неоднорідністю соціуму. У цьому контексті саме молодіжна мова постає важливою областю лінгвістичного дослідження, будучи яскравим показником сучасного стану суспільства та варіативності мови. Соціолект молоді (СМ) бо усі властиві природній мові процеси відбуваються у багато разів швидше та доступні безпосередньому спостереженню.

В роботі розглянута структура лексичної, граматичної та фонетичної систем сучасних СМ української та англійської мов. Лексична структура охоплює стандартну частину та субстандартну (соціолектну) частину, у межах якої виокремлюються певні стилістично знижені та соціально марковані структурні елементи, кількісний та якісний склад яких створює часткову ситуацію соціально-стилістичної лексичної диглосії внаслідок відносної чисельності в її складі субстандартних лексичних одиниць.

Граматичні параметри СМ також визначаються особливостями його функціонування як усного діалогічного типу мовлення та соціолінгвістичними параметрами комунікантів. Емоційне забарвлення, спонтанність, ситуативність, контактність мовлення зумовлюють наявність певних особливостей граматичної підсистеми СМ, які представлені варіативними типами експресивного синтаксису, певними засобами морфологічного рівня. Низька частотність застосування субстандартних елементів граматичного рівня, спорадичний характер їх прояву не дає підстав виокремити субстандартну граматичну підсистему у межах СМ.

Соціолінгвістичні характеристики носіїв СМ та соціолінгвістичні параметри молодіжної комунікації зумовлюють емоційно-модальну напруженість мовлення, притаманну молоді, яка актуалізується за допомогою певного комплексу фонетичних параметрів. 

ЛІТЕРАТУРА

Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 «Перекладознавство» / Балабін Віктор Володимирович. — К., 2002. — 308 с

Балли Ш. Язык и жизнь / Ш. Балли. — М. : URSS, 2003. — 230 с.

Боднар Р. В. Соціолект підлітків як субкультура сучасного лінгвосоціуму (на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ — початку ХХІ століття) : автореф. дис. ... к. філол. н. : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Р. В. Боднар. — Київ, 2007. — 20 с.

Грабовий П. М. Когнітивні параметри українського молодіжного сленгу : автореф. дис. … канд. філол. н. : спец. 10.02.01 «Українська мова» / П. М. Грабовий. — Київ, 2010. — 20 с.

Карпець Л. А. Український спортивний жаргон: структурно-семантичний аспект : aвтореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Л. А. Карпець ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2006. — 19 с.

Coleman J. The Life of Slang / J. Coleman. — Oxford University Press, 2012. — 354 p.

Ehmann H. Ein paar Facts voraus / H. Ehmann // Das neuste Lexikon der Jugendsprache. — München : Verlag C. H. Beck, 2001. — S. 195.

Labov W. The Social Stratification of English in New York City / W. Labov // Second edition. — Cambridge : Cambridge U. Press, 2006. — P. 168–178.

Neuland E. Jugendsprache / E. Neuland. — Tubingen ; Basel : Fraucke Verlag, 2008. — 210 s.

Людмила Яворська

викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: Yavorska.LP@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8700–1505

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-12

Ключові слова: лінгвістика, мовленнєва комунікація, діалогічне мовлення, інтерогативи, варіативність.

АНОТАЦІЯ

Варіативність англійських інтерогативів, алгоритм їх утворення та вживання викликає безумовний інтерес у лінгвістів, науковців, педагогів, здобувачів вищої освіти. У наукових дослідженнях сьогодення означена тема є особливо затребуваною, тому що вона є однією з найбільш актуальних і важливих. Причиною такої зацікавленості є той факт, що серед сучасних засобів спілкування мовленнєва комунікація посідає найбільш визначне місце, і саме діалогічне мовлення є невід’ємною частиною мовленнєвого спілкування, як усного, так і письмового. Але будь-яке діалогічне спілкування неможливо уявити без інтерогативів, які є тригером, тобто спусковим ґачком для розвитку процесу комунікації.

Мета статті — дослідження варіативності простих англійських інтерогативів у залежності від їх словопорядку та функцій.

У публікації представлено дослідження структурних різновидів простих англійських питальних речень у процесі діалогічного мовлення як найважливішого засобу комунікації; проведено аналіз сучасних лінгвістичних досліджень, безпосередньо пов’язаних з темою інтерогативів; розглянуто функціональне значення та варіанти місцеположення окремих членів речення в загальній структурі питальних речень, виокремлено 5 структурних типів простих англійських інтерогативів та означено напрямки подальшого дослідження даної теми. Задля дотримання принципів науковості, автентичності та практичного впровадження отриманих результатів наше дослідження проводилося на підставі вибіркового матеріалу із популярного роману американського письменника Джерома Девіда Селінджера «The Catcher in the Rye» («Ловець у житі», або «Над прірвою у житі»). 

ЛІТЕРАТУРА

Close R. A. A Reference Grammar for Students of English. Longman, 1975. 342 p.

Jespersen O. The Philosophy of Grammar. University of Chicago Press, 1992. 372 p.

Salinger J. D. The Catcher in the Rye. Penguin. UK, 2010. 240 p.

Дуденко О. В. Синтаксис української мови. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. 208 с.

Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. К. : ВЦ «Академія», 2010. 380 с.

Корсаков А. К. Теоретичні основи сучасної англійської граматики. Ч. 1: Синтаксис. Київ: Вища школа; Одеса: ВМВ, 2013. 344 с.

Романюк О. С. Успішна комунікативно-прагматична модель реалізації фемінної прагматично-інтерогативної комунікативної тактики. Лінгвістичні дослідження:збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 2019. Вип. 50. С. 203–209. https://doi.org/10.34142/23127546.2019.50.25

Романюк О. С. Фемінний романтичний дискурс: стратегічні шляхи реалізації прагматично-інтерогативної комунікативної тактики. Вісник Університету імені
Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки. 2019. Вип. 1(17). С. 296–305. https://doi.org/10.32342/2523–4463–2019–0-16–32

Яворська Л. П., Ясинська Т. О. Структурна варіативність англійських інтерогативів у діалогічному мовленні. Theoretical and applied aspects of the application of modern science: V Міжнародна науково-практична конференція. Секція: філологія, 7–9 лютого 2022. Токіо, Японія, С. 369–372.

Тетяна Яблонська

доктор педагогічних наук, професор кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнский
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: applle9@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6801–8704
Researcher ID: I-532402018

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-11

Ключові слова: фразові дієслова, фразеологія, контекст, англійська мова, лексикологія, багатозначність, синонімія.

АНОТАЦІЯ

У статті обґрунтовано актуальність вивчення англійської мови з багатьох вагомих причин. По-перше, через її міжнародне значення в усьому світі. По-друге, завдяки різноманітності лексики, наявності барвистих сталих виразів, зворотів, ідіом, фразеологічних одиниць, прислів’їв, приказок та фразових дієслів. По-третє, завдяки її емоційній забарвленості, індивідуальності та великій наявності слів грецького, латинського та французького походження.

У статті розглянуто специфіку використання фразових дієслів на заняттях з лексикології англійської мови. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи навчання, як описовий — для загальної характеристики контексту фразового дієслова в англійській мові; контекстуально-інтерпретаційний — стосовно виявлення функційно-семантичного значення фразового дієслова в англійській мові, а також метод створення проблемної ситуації за допомогою фразового дієслова в англійській мові. Визначено сутність терміна «фразові дієслова»; розглянуто місце фразових дієслів в лексикології англійської мови та визначено особливості використання фразових дієслів на заняттях із зазначеної дисципліни.

Розглянуто особливості сприймання та запам’ятовування фразових дієслів. Приділено увагу класифікації фразових дієслів. Доведено, що фразові дієслова є одним із найскладніших моментів в оволодінні англійською мовою, але, не дивлячись на це, саме завдяки їхноьму використанню у контексті англійська мова стає більш «живою», неординарною та емоційно забарвленою, а у свою чергу постійне вивчення фразових дієслів та використання їх значень у контексті сприяє запам’ятовуванню нових лексичних одиниць завдяки асоціаціям, образам та ситуаціям.

ЛІТЕРАТУРА

Дiдо Н. Д. До питання вивчення фразових дiєслiв в англiйськiй мовi. Сучаснi дослiдження з iноземної фiлологiї. Ужгород, 2016. № 14. С. 34–39.

Ломб К. Как я изучаю языки. Заметки полиглота. Личное развитие. М.: Иванов и Фербер, 2016. 240 с.

Нiколенко А. Г. Актуалiзацiя семантичного аспекту фразових дiєслiв у процесi навчання англiйської мови. Iноземнi мови. Київ, 1999. № 4. C. 31–33.

Поуви Д. Говорите правильно по-английски. М.: Высшая школа, 1984. 50 с.

Смит Л. П. Фразеология английского языка: переклад з англiйської. М.: Дрофа.
1998. 158 с.

Чаєнкова О. К. Лінгвокультурна специфіка фразеологізмів у процесі перекладу (на матеріалі української, турецької та англійської мов). Мова: науково-теоретичний часопис. Одеса, 2019. № 31. ISSN: 2307–4558eISSN: 2414–9489. С 41–54.

Анастасія Юмрукуз

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: yumrukuz.aa@pdpu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–8644–8655;
Researcher ID: M-8713–2018

Юліана Ірхіна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: irhinajuliana@gmail.com,
ORCID: https://orcid.org/0000–0002–9884–4732;
Researcher ID: AAF-2405–2021

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-10

Ключові слова: лінгвокультурні реалії, алюзія, політичні промови, інавгураційна промова, переклад

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню мовних засобів відображення лінгвокультурних реалій, що передаються алюзіями, в англійських політичних промовах та їх українському перекладі. Зазначено, що алюзія є мовним явищем, яке несе певне національно марковане навантаження окрім надання фактичної інформації. Автори зауважують, що незважаючи на наявність деяких фундаментальних досліджень, присвячених структурно-семантичним питанням алюзії, способам збереження та відображення певної лінгвокультурної інформації в українських перекладах англійських текстів, питання відтворення такої інформації, що передається алюзією в текстах англійських (американських) політичних виступів, недостатньо досліджено, що визначає актуальність даного дослідження. Робота мала на меті визначити тактики та прийоми репрезентації лінгвокультурних реалій у текстах інавгураційних промов англійською мовою та їх українських перекладах.

Проведене дослідження виявило, що алюзії в аналізованих текстах передають лінгвокультурну інформацію, що відсилає як до текстових, так і нетекстових референтів. Текстові референти представлені власними попередніми виступами, виступами інших політиків, біблійними текстами, фольклорними творами, текстами державних документів тощо; нетекстові референти — це назви історичних подій, історичних будівель, географічних об’єктів тощо. Труднощі у відтворенні відповідної лінгвокультурної інформації в перекладі зумовлені кількома факторами — труднощами з виявленням алюзій у тексті у разі неномінованих алюзій, а також вибором відповідної тактики перекладу. Аналіз довів, що лінгвокультурна інформація, що міститься в алюзіях, здебільшого зберігається у перекладах українською мовою відповідних англомовних текстів політичних виступів. При цьому вид тактики та прийомів перекладу залежить від типу алюзії — прямі алюзії найчастіше перекладаються із застосуванням транскрипції, транслітерації, калькування; непрямі алюзії — за допомогою контекстуальної заміни, перестановки, додавання та опущення.

ЛІТЕРАТУРА

Ananina, M. A. & Uskova, B. A. (2014). Trudnosti peredachi lingvokulturnoy informatsii pri perevode alluziy na russkiy yazyk [Difficulties in rendering lingual and cultural information in the translation of allusions into the Russian language]. Lingua mobilis, 2 (48), 21–25 [in Russian].

Ben Porot (2018). The Poetics of Literary Allusion. A Journal for descriptive poetics and theory of literature. 1, 109–121 [in English].

Halperin, I. R. (2016). Tekst kak objekt lingvisticheskogo issledovaniya [Text as an object of linguistic studies]. 7 ed. Moscow: KomKniga [in Russian].

Kopylna, O. M. (2007). Vidtvorennia avtorskoi aliuzii v khudozhniomu perekladi (namateriali ukrainskykh perekladiv anhlomovnoi prozy XX stolittia) [Rendering author’s allusions in the translation of fiction texts 9on the material of Ukrainian translations of English prose of XX century). Candidate’s thesis, Kyiv [in Ukrainian].

Krassa, A. V. (2012). Problemy peredachi i sposoby perevoda alluzii v zagolovkakh britanskikh i amerikanskikh SMI [Problems of rendering and ways of translating allusions in headings of British and American media]. Samara: Aspekt, 1, 289–296 [in Russian].

Mizin, K. I. & Petrov, O. O. (2018). Zistavna lingvokulturolohiia: metodolohichni problem ta perspektyvni metodyky: monograph [Comparative linguistic and cultural studies: methodological problems and prospective methods]. Pereiaslav-Khmelnitskyi — Vinnytsya — Kremenchuk: PP. Shcherbatykh P. V. [in Ukrainian].

Nikashina, N. V., Suprun N. D. (2016). Allusiya kak stilisticheskiy priyem v angloyazychnoy literature [Allusion as a stylistic device in English literature]. Vestnik RUDN. Seriya: Teoriya yazyka. Semiotika. Semantika — Bulletin of RUDN. Series: Language theory. Semiotics. Semantics, 1, 68–74 [in Russian].

Pavlenko, O. (2012). Zasoby vidtvorennia deformovannykh aluzii v khudozhniomu perekladi [Means of rendering deformed allusions in the translation of the fiction]. Sotsiokulturni ta etnolinhvistychni problem haluzevoho perekladu v paraduhmi yevrointehratsii — Sociocultural and ethnolinguistic problems of the field translation in the eurointegration paradigm: Proceedings from the conference, Kyiv, 128–134 [in Ukrainian].

Petryna, Kh. V. (2019). Funktsionalno-semantychnyi analiz aliuzii v ukrainskykh postmodernistskykh khudozhnikh tekstakh [Functional and semantic analyzsis of allusions in Ukrainian post-modern fiction texts]. Candidate’s thesis. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Sunko, N. O. (2016). Aliuziia yak marker intertekstualnosti v anhliiskomu hazetnomy
zaholovku [Allusion as a marker of intertextuality in English newspaper headings]. Extended abstract of Candidate’s thesis, Chernivtsi [in Ukrainian].

Zahnitko, A. P. (2012). Slovnyk suchasnoyi linhvistyky: poniattia i terminy [Dictionary of modern linguistics: concepts and terms]. (Vol. 1). Donetsk [in Ukrainian].