Kategoria: Випуски 2019 року

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна 

E-mail: lepinapelina@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-8349-5621

Олександра Попова 

доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна 

E-mail: alex-popova@ukr.net

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-6244-5473

Researcher ID https://publons.com/researcher/R-1107-2018/

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-4

---

Ключові слова: морально-етичний лікарський дискурс, текст, лікарська етика, крос-культурні особливості, стратегія комунікативно-рівноцінного перекладу, тактики, перекладацькі операції.

---

Дослідження присвячене вивченню деяких культурних особливостей відтворення англомовних текстів морально-етичного лікарського дискурсу, представлених на матеріалі «Підручнику з лікарської етики» Світового Лікарського Товариства, засобами української мови. Представлена розвідка ґрунтує свою актуальність на необхідності глибокого вивчення засобів реалізації, репрезентації, актуалізації і відтворення крос-культурних зв’язків між фахівцями і споживачами у сфері охорони здоров’я і медичного обслуговування англомовного та українськомовного соціумів. Авторки дослідження наголошують на важливості для України такого обміну досвідом задля зміцнення зв’язків з економічно розвиненими країнами, а також для покращення рівня професійної та етико-правової підготовки сучасних і майбутніх лікарів. 

Метою дослідження є вивчення специфіки і своєрідності роботи українського перекладача над пошуком і використанням коректних перекладацьких операцій для адекватного крос-культурного відтворення англомовних текстів з питань лікарської етики з урахуванням відповідної стратегії і тактик перекладу. 

Охарактеризовано досліджуваний вид тексту як такий, що об’єднує в собі риси як лікарського, так і морально-етичного дискурсів, тим самим викликаючи певні труднощі в адекватному перекладі з англійської мови українською. Визначено функції досліджуваного тексту, види інформації, що міститься в ньому, структурно-компонентні, змістові і лексичні елементи, особливо цікаві і важливі у створенні адекватного перекладу з урахуванням культурних особливостей тексту першоджерела і цільової аудиторії перекладу. Наголошено на доцільності застосування стратегії комунікативно-рівноцінного перекладу, а також вивчено деякі відповідні тактики й операції у перекладі, серед яких якісно і кількісно визначено найбільш уживані й коректні.

---

Література

Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. Изд. 5-е, стереотипное. Москва, 2007. 144 с.

Мацумото Д. Психология и культура. 1-е издание. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 720 с. 

Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. 3-е издание, переработанное. Москва : Флинта : Наука, 2003. 320 с. 

Сдобников В. В. Коммуникативная ситуация как основа выбора стратегии перевода : дисс. … д-ра филол. наук: 10.02.20 / Нижегородский государственный лингвистический университет им. Н.А. Добролюбова. Москва, 2015. 492 с.

Amigo Extremera, José Jorge. Fitting CULTURE into translation process research. Translation and Interpreting. 2015. 7/1. pp. 26–46. DOI: ti.106201.2015.a05

Zahnìtko A., Myronova H. Синтаксис української мови : теоретико-прикладний аспект. 1. vyd. Brno: Masarykova univerzita, 2013. pp. 165–169. 

Płońska Dagmara. Strategies of Translation. Psychology of Language and Communication. 2014. Vol. 18, No. 1. pp. 67-74. DOI: 10.2478/plc-2014-0005

Анастасія Федорова

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської філології та перекладу Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна

E-mail: anastasiaprosperitylovehealth@gmail.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6927-1739

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-19

---

Ключові слова: передправо, мова права, індоєвропейські мови, еволюційна модель семантики, розширення, звуження, підвищення, пониження значення слова, метафора, метонімія.

---

Історія правової лексики сягає додержавної доби давніх народів. Вивчення мови права дає можливість реконструкції індоєвропейських ритуально-правових старосвітщин на вербальному, мовному рівнях. Архаїчні суспільства не мали правової культури, натомість норми звичаєвого права давніх суспільств передавалися поняттям «передправо», що включало в себе синкретизм права, релігії, міфа, поезії та моралі. Cинкретична ритуально-правова свідомість давніх народів у додержавний період і в добу ранніх державних утворень має своє конкретне відображення у мові, яка дістає такого визначення як «мова права». Систему «мови права» індоєвропейських народів частково ми змальовуємо у сьогоднішній науковій розвідці за допомогою опису змін в семантиці правової лексики в індоєвропейських мовах, яка базується на аналізі виокремлених еволюційних моделей семантики (ЕМС) у германських, слов’янських та іранських мовах. Еволюційна модель семантики виступає методом дослідження і процедурною схемою пояснення історії правового значення. У ході дослідження було виокремлено 79 ЕМС, які показують генезу значення «влада», «володар», «правити», «закон», «(релігійне) право», «застава», «(кровна) помста», «суд», «суддя». Використовуючи дані виокремлених ЕМС, які яскраво показують зміну семантичного обсягу слова, було визначено певний тип зміни значення правової лексики у лексико-семантичній системі індоєвропейських мов для кожної ЕМС, а саме – розширення, звуження, підвищення чи пониження значення слова. В ході дослідження було виявлено, що кількісно семантична деривація правової індоєвропейської термінології найбільше зазнала змін такого типу, як звуження значення слова, що, на думку дослідників, належить до семантичних універсалій. Також було виокремлено метафоричні та метонімічні зміни значення у правовій лексиці індоєвропейських мов, що будуть потребувати подальшого вивчення.

---

Література

Авакова О. В. Формирование и функционирование английской юридической терминологии в процессе становления государства и права в Англии : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 2006. 23 с.

Авеста в русских переводах (1861–1996) / cост., общ. Ред., примеч., справ. Разд. И. В. Рака. Санкт-Петербург : Журнал «Нева» – РХГИ, 1997. 480 с.

Веди : Юридична енциклопедія : у 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ : «Українська енциклопедія», 1998. URL: http://leksika.com.ua/11921013/ure/vedi (дата звернення: 15.07.2019).

Гинзбург Р. С.,  Хидекель С. С., Князева Г. Ю.,  Санкин А. А. Лексикология английского языка : учеб. для ин-тов и фак. Иностр. Яз. /2-е изд., испр. И доп. Москва : Высш. Школа, 1979. 269 с.

Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.04. Львів, 2000. 19 с.

Гуревич А. Я. Избранные труды. Норвежское общество. Москва : Традиция, 2009. 470 с.

Дерді Е. Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2003. 21 с.

Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. О языке древнего славянского права (к анализу нескольких ключевых терминов). Славянское языкознание: VIII Международный съезд славистов (Загреб–Любляна, сентябрь 1978 г.). Москва : Наука, 1978. С. 221–240.

Ляшук А. М. Семантична структура юридичних термінів української та англійської мов : дис... канд. філол. наук : 10.02.17. Кіровоград, 2007. 335 с.

Мифы народов мира. Энциклопедия. / Токарев С. А. (гл. ред.) и др. Москва : «Советская Энциклопедия», 2008. 1147 с. URL: https://www.indostan.ru/biblioteka/knigi/2730/3412_1_o.pdf  

Пономаренко В. Д., Ляхова О. В. Звуження значення як динамічний процес у лексико-семантичній системі сучасної української мови. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Філологія. Харків, 2014. № 1107, Вип. 70. С. 92–97. 

Федорова А. О. Моделювання семантичних процесів та еволюційна модель семантики. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. Одеса, 2018. Випуск 27. С. 197–210.

Федорова А. О. Становлення правової термінологічної семантики в індоєвропейських мовах : дис... канд. філол. наук : 10.02.15. Кропивницький, 2019. 295 с.

Ульманн С. Семантические универсалии / перев. С англ. Л. Н. Иорданской. Новое в лингвистике / перев. С англ. Под ред. И с предисл. Б. А. Успенского.  Москва, 1970. Вып. 5. С. 250–299.

Lindow J. Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs. Oxford : Oxford University Press, 2001. 364 с.  

Анна Шаповал

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: skarllet77777@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-9718-5002

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-19

---

Ключові слова: мовна особистість, індивідуальний лексикон, імперативні форми, персонаж.

---

Вивчення мовної особистості персонажа неможливе без осмислення його індивуального лексикону. Дослідження було здійснено на основі романів Перл Бак «Імператриця» та Павла Загребельного «Роксолана». У статті розглядаються основні теоретичні аспекти поняття «індивідуальний лексикон» персонажа. Конкретизуються терміни «індивідуальний лексикон», «ментальний лексикон» та «внутрішній лексикон». Здійснюється порівняльний аналіз індивідуального лексикону реальної мовної особистості та мовної особистості персонажа, визначається самостійна цінність останнього. Аналіз індивідуального лексикону здійснюється на морфологічному та синтаксичному рівнях.

Для концептосфери обох героїнь визначальним є такі поняття, як знання, надія, діти, свобода, велич (тріумф), живопис (спів). Пріоритетними для  Роксолани є концепти: віра, рідна земля, щастя, порятунок. Для Цисі – світ, тріумф, борг, народ.

Можна зі всією визначенністю констатувати, що показникам індивідуального лексикону персонажа притаманні дистинктивні характеристики мовної особистості, тобто закритість списку лексичних одиниць, яка відрізняється від відкритої системи індивідуального лексикону реальної мовної особистості, та статичність системи, порівняно з динамічністю індивідуального природного лексикону. Індивідуальні лексикони персонажів аналізованих творів мають спільні морфологічні показники (переважають іменники та дієслова). Диференціація на синтаксичному рівні обумовлена соціальним статусом героїнь, у лексиконі яких переважають прямі імперативні форми (наказ, вимога: Цисі – 48%, Роксолана – 35%). У мовленні обох персонажів при аналізі стверджувальної форми імперативу переважають  дієслова руху і слухового сприйняття. Речення-погрози більш характерні для мовлення Цисі, ніж Роксолани. Що стосується непрямих імперативних форм (прохання, пропозиція, порада, переконання, похвала, підтримка і розрада) вони є домінантними у лексиконі Роксолани. Встановлені факти свідчать про переважне застосування прямих імперативних форм в індивідуальному лексиконі героїнь, які мають вищу ситуативно-статусну позицію в певній соціальній групі, у суспільстві.

---

Література

Загребельний П. А. Роксолана: роман. Київ : Дніпро, 1983.  583 с.

Залевская А. А. Вопросы организации лексикона в лингвистических и психолингвистических исследованиях. Калинин : Калининский гос. ун-т, 1978. 88 с.

Залевская А. А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование. Воронеж, 1990.  206 с.

Ильин Е. П. Психология общения и межличностных отношений.  Санкт-Петербург : Питер, 2013. 576 с.

Королёва Т. М. Интонация модальности в звучащей речи. Київ–Одесса : Вища школа, 1989. 146 с.

Кубрякова Е. С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона. Человеческий фактор в языке и речи. Язык и порождение речи. Москва : Наука, 1991. С. 82–140.

Шаповал А. С. Лінгвокультурологічна характеристика мовної особистості персонажа художнього твору (на матеріалі романів Перл Бак «Імператриця» та Павла Загребельного «Роксолана»): дис. … канд. філол. наук: 10.02.15/ Південноукраїнський нац. педагог. ун-т. Одеса, 2015. 203 с.

Buck, Pearl S. Imperial woman: The story of the Last Empress of China. New York : Moyer bell, 2009.  378 p.

Наталія Оськіна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри західних і східних мов та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені 

К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: natalyaoskina1980@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-5764-2600

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-16

---

Ключові слова: стилістична цінність, діалект кокні, стратегії і тактики, літературні інтерпретації. 

---

Представлену статтю присвячено проблемі специфічного забарвлення, що досягається за рахунок застосування діалекту кокні в англійській літературі XIX сторіччя. Мета розвідки у дослідженні стилістичної цінності римованого діалекту кокні як потужного виражального засобу у англійській літературі реалізму, а також у визначенні можливих способів його відтворення у художньому перекладі. У результаті здійсненого дослідження виявлено спільні стратегії та тактики  як застосування кокні в англійській літературі визначеного періоду, так і його відображення у літературних інтерпретаціях. Практична цінність одержаних результатів у тому, що висновки може бути використано в практичній освітній діяльності, а саме у викладанні курсу англійської стилістики.

Актуальність статті підтверджується необхідністю у  всебічному огляді труднощів перекладу художніх творів у сучасному перекладознавстві. Об'єктом дослідження є діалект кокні в аспекті перекладності. Предметом дослідження є специфічна стилістична функція діалекту кокні в п'єсі Б. Шоу. Безпосередні завдання цієї статті, обумовлені вищезазначеною метою, є такими: розкриття особливостей діалекту кокні; огляд стратегій і тактик перекладу кокні у художніх творах.      

Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. У процесі дослідження було одержано і експериментально й статистично підтверджено висновки про наявність спільних  стратегій і тактик відтворення діалекту кокні у різних мовах. Також було констатовано, що прагматичний і експресивний потенціал діалекту кокні відтворюється у перекладі. 

Перспектива у дослідженні особливостей відтворення кокні у літературних інтерпретаціях різними західними та східними мовами.

---

Literature

Мюллер, В. Большой англо-русский словарь. «Рипол Классик, Цитадель-трейд», 2006. 2016 с.

Шоу Б. Пигмалион. Пьесы / Пер. Е. Калашниковой.  Москва : АСТ : Астрель; Владимир : ВКТ. 2011. 284 с. 

Шоу Б. Пігмаліон: П’єси / Пер. М. Павлов. Київ : Країна Мрій, 2012. 260 c. 

Matthews W. Cockney past and present: A Short History of the Dialect of London. London : Routledge & Kegan Paul Books. 1972. 245 p.

Shaw, B. Pygmalion. Dover thrift Editions.1994. 250 p.

Vettore G. Cockney: An Overview of the London dialect and its representation in fictional works. – URL: https://www.academia.edu/21557287 2019.

Wright P. Cockney Dialect and Slang. London : R.T. Bratsford Ltd. 1981. 28 p.

Олег Тищенко

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Львів, Україна, професор Університету Кирила і Мефодія Трнава, Словаччина

E-mail: olkotiszczenko@gmail.com

ORCID ID

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-18

---

Ключові слова: совість, заздрість, концептосфера, ціннісно-метафоричний складник, паремія, аксіологія, символіка, первісне мислення, когнітивна метафора, мовна картина світу у слов’янських мовах

---

У пропонованій розвідці представлена образно-метафорична і паремійна складова концептосфер Душі, Совісті, Заздрості, Ревнощів в польській, російській, українській, чеській та словацькій мовній і концептуальній картинах світу (передусім в пареміях, фраземіці, образних знаках вторинної номінації як загальномовних, так і локально-регіональних, діалектних) за ознакою холістичності та семантичного перетину цих концептів, описано сфери їх типологічного збігу і відмінності з точки зору мотивації образності. З’ясовано символічні функції цих етнокультурних концептів (предметної сфери) з огляду на специфіку прояву заздрості в архаїчних текстах, віруваннях, мові традиційної народної культури та найдавніших сентенціях релігійного змісту, що сягають християнської ідеології, ідеї моральної чистоти та бруду, Тіла і Душі. Встановлені особливості колокацій з компонентом envy та jealousy в окремих двомовних і перекладних словниках з точки зору специфіки міжмовних еквівалентів на позначення заздрості й суміжних негативних емоцій та їх функціонування в українських та англійських корпусах текстів. 

Чимало образних контекстів ЗАЗДРОСТІ корелюють з такими концептуальними опозиціями та концептами як багатство-бідність, світло-темрява, Успіх, співвідносяться з фреймами «чуже краще, ніж своє», де через заздрість кодується ідея зазіхання на чужу власність, «краще заздрість, ніж співчуття», «заздрість переважає там, де багатство, успіх, матеріальне благополуччя, щастя» і т.ін., що підтверджує тези представників психоаналізу, культурної антропології і соціології. В окремих мовах простежуються мотиви чорної магії, злого ока, виражені через семантику кривизни, кривого, злого ока, погляду (в польській, російській, українській), закоріненій у сфері народних вірувань і магічно-заклинальних текстів, культурних антропонімах.

---

Література

Арутюнова Н. Д. О стыде и совести. Логический анализ языка. Языки этики. Москва : Наука, 2000. С.54–78.

Байрамова Л. К. Аксиологический фразеологический словарь. Слоты. Казань : Центр инновационных технологий, 2011. 92 с.

БСРП: Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева Е. К. Большой словарь русских пословиц. Москва : ЗАО «ОЛМА Медиа Групп», 2010. 1024 с. 

БСРпог.: Мокиенко В. М., Николаева Т. Г. Большой словарь русских поговорок. Москва : ЗАО «ОЛМА Медиа Групп», 2007. 784 с.

Воркачев С. Г. Правды ищи: идея справедливости в русской лингвокультуре. Волгоград : Парадигма, 2009. 190 с.

Голобородько К. Концепт «душа» в структурі духовного поля (на матеріалі поезії Олександра Олеся). Південний архів. Філологічні науки. Вип. XIV. Херсон, 2002. С. 336–341. 

Голубовська І. О. ДУША І СЕРЦЕ в національно-мовних картинах світу (на матеріалі української, російської, англійської та китайської мов). Мовознавство. 2002. №4-5. С. 40–47.  

ГРАК - Генеральний регіонально анотований корпус української мови / М. Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, М. Крук, А. Рисін, В. Старко, М. Возняк. Київ, Осло, Єна, 2017-2019. – URL: uacorpus.org.

Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х томах. Т.1-4. Москва, 1989-1991. 

Запольская Н. Н Спасение, любовь, милосердие: К вопросу о языковом моделировании культурных ценностей. Эволюция ценностей в языках и культурах. Москва : Пробел, 2000. С. 37– 50.

Каракуця О. М. Фразеологізми української мови з компонентом «душа» (структурно-семантичний, ідеографічний, лінгвокультурологічний аспекти) : автореф. дис. канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2002. 19 с.

Коцюба З. Честь і чесність: взаємодія концептів в ієрархії цінностей різномовних народів (на матеріалі паремій слов’янських, германських і романських мов). Studia slawistyczne: Etnolingwistyka i komunikacja międzykulturowa, T.I. Lublin: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II, 2014. S.221–233.

Куттер П. Любовь, ненависть, зависть, ревность. Психоанализ страстей. пер. с нем. С. С. Панкова. Санкт-Петербург : Б.С.К., 1998. 115 с. 

Мазепова О. В. Мовна концептуалізація  внутрішнього світу людини в перському лінгвоментальному просторі. дисс. д-ра філол.наук : 10.02.13. Київ, 2016. 473 с.

Несветайлова И. В. «Зависть» и «ревность» как эмоциональные концепты русской и английской лингвокультур: дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Армавир, 2010. 215 с.

Никифоровский Н. Простонародные приметы поверья. Суеверные обряды обычаи, легендарные сказания о лицах и местах, собраны в Витебской Белоруссии. Витебск, 1897. 300 с.

Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Київ, 2004. 768 с.

Онацький Є. Українська мала енциклопедія. Літери Д-Е. Буенос Айрес : Накладом Адміністратури УАП Церкви в Аргентіні : Чампіон, 1959. 347 с. 

Плав’юк С. Приповідки, або українсько-народна філософія. Зібрав, підготував до друку та опублікував Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, 1998. 354 с.

Радзієвська Т. В. Сумління і совість крізь призму української мови. Мовознавство. 1999. №1. С.31–39.

СС: Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. Словник символів. Київ : Народознавство, 1997. 156 с. 

Тарасов Е. Ф. Проблема анализа содержания общечеловеческих ценностей. URL: https://cyberleninka.ru.

Толстая С. М. Пространство слова. Лексическая семантика в общеславянской перспективе. Москва : Индрик, 2008. 528 с.

ФСРГС: Фразеологический словарь русских говоров Сибири / ред. А.И.Федоров. Новосибирск : Наука, 1983. 232 с.

Шапран Н. В. Семантико-когнітивна структура концепту заздрість у лінгвокультурологічному висвітленні (на матеріалі англійської, німецької та української мов): дис… канд.філол.наук : 10.02.15. Одеса. 2015. 194 с.

COCA: The Corpus of Contemporary American English. URL: http://corpus.byu.edu/coca/).

ČPř.: Česka přislovi. Sbirka přislovi, prupovedi lidu českeho v cechach, na Morave a v Slezsku /vybral a uspořadal V.Flajhans, D.1-2, Praha: Nakladem F.Simacka, 1911–1913. 

ČRFS: Mokienko V.,Wurm A. Česko-ruskỳ frazeologicky slovnik. Olomouc, 2002. 660 s.

Nie tylko o zawiści. Mała antologia tekstόw dawnych i nowszych /przekł. i oprac. A.Wojnowski, s.36. URL: https://www.emag.pl/nie-tylko-o-zawisci-mala-antologia-tekstow

NKPP: Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich. T.1-4.Red. J.Krzyżanowski, S.Swirko. Warszawa 1969–1978. 

RSFS: Dorotjaková V., Durčo P., Milkusová M., Petrufová M., Malíková M.- O. Rusko-slovenský frazeologický slovník. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo, 1998. 673 s.

SAFS:  Fronek Josef, Mokrán Pavel Slonensko-anglický frazeologický slovník. Velký výber slovných spojení. Bratislava : Nová práca Veda, 2018. 929 s.  

Schoeck H. Envy. A theory of Social behaviour. Liberty Fund Indianapolis.  Зависть: теория социального поведения / Гельмут Шёк; пер. с англ. В. Кошкина; под ред. Ю. Кузнецова. Москва : ИРИСЭН, 2008. 544 с.

TETM: Wilkinson P.R. A thesaurus of traditional English metaphors. London; New York, 1993. 490 p.

Валентин Таранець

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу та мовознавства Міжнародного гуманітарного університету, Одеса, Україна

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7573-8523

Наталія Шкворченко 

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та мовознавства Міжнародного гуманітарного університету, Одеса, Україна

E-mail: nikolette@ukr.net 

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7146-7244

Ігор Пересада 

кандидат філологічних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри германських та східних мов Міжнародного гуманітарного університету, Одеса, Україна

E-mail: igrperesada@gmail.com 

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-2240-6170

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-17

---

Ключові слова: германо-слов’янська спільнота, пам’ятки Ynglinga saga,  Велесова книга, етимологія етносів, шведи, руси, спільність кореня, Матір-СВА (у слов’ян), Moder Svea (у шведів).

---

У статті розглядається проблема походження шведського племені на фоні індоєвропейського етногенезу в порівнянні з племенем руси, які сформувались на базі територіальної та язичницької близькості у відносно єдиний етнос та надмову (койне) на Дону. Дослідження основується на міфологічному матеріалі Ynglinga saga  та Велесової Книги, лексикографічному матеріалі, топонімах зазначених племен, в яких виділяються корені етносів. Останнє знаходить підтвердження у фінських найменнях щодо країни Швеції, яку фіни називають Ruotsі, Ruossi, Ruohti, Ruotti, водь – Rôtsi, естонці – Rôťs, з іншого боку назва країни Швеція має давні форми Swes, Sues, Swēorice – «Королівство шведів», а також сучасні зі значенням «Швеція»: ісландська Svíþjóð, шведська Sverigе. Зародження слов’янського та германського етносів відбувалося в період сумісного проживання цих народів в індоєвропейській праетносі на берегах р. Дон орієнтовно в ІІ тис. до н. е.

До зазначених витоків відноситься походження індоєвропейського кореня *kweruki, з якого розвинулися наймення етносів: праслов’янська *kweruχi > (палаталізація) > rusi > rusy «руси» та *kwеruki ~ *-ruti  (субституція) > фінська ruotsi «шведи». Із індоєвропейського кореня *kwa «Всесвіт, Бог» походить псл.-герм. *sve-/swe-, що породило наймення Suionen (Таціт),  Swēorice «Королівство шведів» та Swerikl, Swealand, Swithiod, лат. Svedia, Svecia, Sveonia зі значенням «Швеція». Підтвердженням вищезазначеного є наявність спільної богині Матері-СВА (у слов’ян) та Moder Svea (у шведів).

---

Література

Браун Ф. Разыскания в области гото-славянских отношений : І. Готы и их соседи до V века. Санкт-Петербург, 1899. 412 с.

Вейбулль Йорген. Краткая история Швеции. Второе, исправленное и дополненное издание / Перевод : Нозми Валлениус. Стокгольм : Шведский институт, 1997. 86 с.

Джаксон Т. Н. Четыре норвежских конунга на Руси : Из истории русско-норвежских политических отношений последней трети Х – первой половины ХІ вв.. Москва : Языки русской культуры, 2000. 192 с.

Иллич-Свитыч В. М. Древнейшие индоевропейско-семитские языковые контакты. Проблемы индоевропейского языкознания : Этюды по сравнительно-исторической грамматике индо-европейских языков. Москва : Наука, 1964. С. 3–12.

Крамер С. Н. История начинается в Шумере. Москва : Наука,  1965. 257 с.

Лозко Г. С. Велесова Книга – Волховник. Вид.7-ме, зі змінами та доповненнями. Київ, 2015. 512 с.

Непокупный А. П., Быховец Н. Н., Буниятова И. Р. и др. Общая лексика германских и балто-славянских языков. Киев, 1989. 357 с.

Потебня А. А. Характер мифического мышления. Теоретическая поэтика. Москва : Высшая школа, 1990. С. 288–300.

Саннікова Л. П. Розмай – Зелен Гай : ГіпоТези про Первину. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. 452 с.

Скляренко В. Г. Русь і варяги : Історико-етимологічне дослідження. Київ : Довіра, 2006. 119 с.

Таранець В. Велесова книга (історико-лінгвістичне дослідження) : монографія. Одеса : Вид-во КП ОМД, 2015. 173 с.

Таранець В. Г. До питання слов’яно-германської мовної спільності. «Слов’янський збірник». Одеса : вид.-во ОДУ “Astroprint”, 1998. Випуск ІІІ (присвячений ювілею проф. А. К. Смольської). С. 102–104.

Таранець В. Г. Трипільський субстрат : Походження давньоєвропейських мов : монографія. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. 276 c.

Таранець В. Г. Українці : етнос і мова : монографія. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2013. 364 с.

Таранець Валентин, Ступак Інна. Африканська теорія походження аріїв : монографія. Одеса : «Айс-Принт», 2017. 140 с.

Таранець Валентин. Велесова книга : Графіка письма : Частина 2. Одеса : Вид-во КП ОМД, 2018. 104 с.

Трубачев О. Н. В поисках единства : Взгляд филолога на проблему истоков Руси. Изд-е третье, доп. Москва : Наука, 2005. 286 с. 

Шафарик П. И. Славянские древности / Пер. с чеш. О. Бодянского. Изд-е 2-е, исправл. Москва : 1847. Том І, книга І. 464 с.

Dahlke H. Auch Götter sind nur Menschen. P. M. Perspektive. München, 2005. №4. S. 40–46.

Die Edda : Göttersagen, Heldensagen und Spruchweisheiten der Germanen / in Übertragung von Karl Simrock. 2. Auflage. Berlin : Verlag Neues Leben, 1988. 296 S.

Feist Sigmund. Germanen und Kelten in der antiken Überlieferung. Germanic philology pamphlets. Halle (Saale) : Max Niemeyer Verlag, 1927. Bd. 6. 75 S.

Geijer E. G. Geschichte Schwedens. Hamburg, 1832. Erster Band. 331 S.

Grimm J. Geschichte der deutschen Sprache. Leipzig, 1848. Bd.II. 1035 S.

Hellquist Elof. Svensk Etymologisk ordbok. Lund, 1922. 1372 p.

Ibn-Foszlan’s und anderer Araber Berichte über die Russen älterer Zeit : Text und Übersetzung. St. Petersburg, 1823. 377 S.

Olaf Dalins. Geschichte des Reiches Schweden / aus dem Schwedische Ubersetzt. Greifswald, 1756. Erster Teil. 

Schleicher A. Compendium der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Weimar, 1876. 829 S.

Schleicher August. Der wirtschaftliche Culturstand des indogermanischen Urfolkes. Journal of Economics and Statistics, 1863. Vol. 1. pp. 401–411.

Schuster-Sewz H. Zur Etymologie einiger mit *š- anlautender slawischer Wörter. Ein Beitrag zur Genese des urslaw *ch. Das Sorbische im slawischen Kontext. Ausgewählte Studien. Bautzen : Domowina-Verlag, 2000. S. 292-298. 

Sturlason Snorre. Sagen der Könige Norwegens / Aus dem Isländischen von D. G. Wohnike. Stralsund, 1837. Erster Band. 617 S.

Thormod Gustav. Die Runen und ihre Dänkmäler. Leipzig, 1829.

Олександра Ордановська

доктор педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних технологій та методики навчання природничих дисциплін Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: aleksordanovskaya@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-4868-0087

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-15

---

Ключові слова: комп’ютерний переклад, науково-технічна література, онлайн-перекладач.

---

Стаття присвячена проблемі якості комп’ютерного перекладу наукових текстів, яка сьогодні є досить актуальною у зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних систем автоматизованого перекладу та їх масовим використанням. Метою дослідження став аналіз і порівняння комп’ютерних перекладів англомовних текстів з фізики й інженерних наук українською мовою за допомогою онлайн-перекладачів Pereklad.online.ua, Google Translate, PROMT,  Pragma. Порівняння якості одержаних комп’ютерних перекладів текстів відбувалося за параметрами врахування синтаксичних особливостей, технічної адаптації тексту, коректного вживання термінологічної лексики. В результаті дослідження було з’ясовано, що більш якісними виявилися переклади Google Translate, який ґрунтується на статистичному алгоритмі (statistical (phrase-based)). Так, на відміну від перекладів, зроблених в інших онлайн-перекладачах, в перекладах Google Translate спостерігалося врахування синтаксичних особливостей тексту і невелика кількість помилок у вжитих граматичних формах; проводилася технічна адаптація тексту (вживання коректних математичних записів десяткових дробів, позначок математичних дій, транслітерація одиниць вимірювання; використовувалася еквівалентна термінологічна лексика тощо); відбувалося удосконалення наступних перекладів завдяки вбудованій системі перекладацької пам’яті. Водночас аналіз перекладу Google Translate тексту з фізики, в якому використовувалася термінологічна лексика, яка не має однозначних еквівалентів в науковій українській мові, показав неможливість онлайн-перекладача виконувати контекстний переклад. Отже, комп’ютерні перекладачі можуть виконувати тільки допоміжну роль і використовуватися в якості первинного перекладача стандартних науково-технічних текстів.

---

Література

Башманівський О. Л., Усатий А. В., Дяченко Н. М., Халін В. В. Особливості перекладу анотацій наукових статей за допомогою вільнопоширюваних програмних продуктів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 69, № 1. С. 198–210.  URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/

Білецька О. О. Автоматизований переклад у контексті сучасної інформаційної культури. Вісник КНУКіМ. Мистецтвознавство. Київ, 2013. № 28. С. 28–32.  

Карабан В. І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову :  граматичні труднощі. Флоренція; Гранада; Київ : Tempus, 1997. 317 c.

Мушніна О. О. Граматичні особливості українського перекладу англомовної науково-технічної та художньої прози : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16. Київ, 2006. 15 с.

Савченко Є. Ю., Столяр В. В. Відображення синтаксичних особливостей тексту оригіналу у перекладі. Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2018. № 26. С. 133– 139. 

Черноватий Л. М., Карабан В. І., Омелянчук О. О. Переклад англомовної технічної літератури: навч. посіб. Вінниця : Нова книга, 2006. 296 с.

Катерина Огієнко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов з латинською та українською мовами, Державний заклад  «Луганський державний медичний університет», Рубіжне, Україна

E-mail: k.ogijenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4963-3269

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-14

---

Ключові слова: квантитативність, квантифікатор, квантифікація, кваліфікатор, рекламний текст, психологічний вплив, означена / точна кількість, неозначена / неточна кількість.

---

Статтю присвячено компаративному дослідженню різномовних рекламних текстів однієї компанії, зокрема проаналізовано слова-квантифікатори англомовних та україномовних каталогів «Avon» з огляду на їхній полікодовий характер.

Аналіз останніх досліджень та публікацій дозволив помітити, що вивчення як рекламних текстів, так і категорії квантитативності, виконуються на різних теоретичних та практичних засадах.

Спираючись на вже наявні класифікації квантитативної лексики в англійській та українській мовах С. О. Швачко, В. М. Кондратюк, О. С. Анан'євої, виявлено морфологічні, структурні та комбінаторні можливості кількісних одиниць, текстові модифікації нумеральних сполучень в англомовних та україномовних рекламних текстах. Запропоновано основні моделі слів-квантифікаторів, відмічено роль та функції одиниць, що позначають означену та неозначену кількість.

Морфологічно квантитативна лексика представлена не лише числівниками, а й іменниками, займенниками, прикметниками, прислівниками, дієсловами, їхніми ситуативними або ідіоматичними сполученнями, а також математичними знаками.

Вивчення структурних та комбінаторних можливостей квантитативної лексики показало морфеми-квантифікатори, вживання слів-квантифікаторів з уточнювальними формантами, кваліфікаторами та рематизаторами, структури типу n-в-1 / n-in-1, де n>1, а також словосполучення, синонімічні до неї.

Відмічені морфологічні, структурні та комбінаторні можливості слів-квантифікаторів, які позначають як означену, так і неозначену кількість, мають досить вагомий психологічний вплив у рекламних текстах, підкреслюючи переваги косметичних засобів та викликаючи довіру до них. Крім того, мовні засоби доповнюються візуальними, графічними, а подекуди сенсорними (ділянки на сторінках, де можна відчути аромат), що значно посилює ефект впливу на споживача.

---

Література

Анан’єва О. С. Вербалізація квантифікатора невизначеності “Few” англійської мови. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. Вип. 24. С. 3–6.

Волошина Н. В. Психолінгвістичні аспекти сприйняття рекламного тексту. Молодий вчений. 2018. квітень (№ 4 (56)). С. 638–641.

Городецька І. В. Англійськомовний рекламний текст косметичних засобів: структура, семантика, прагматика : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2015. 203 с.

Грачова І. Квантитавність як мовна картина світу. Теоретична і дидактична філологія. Серія «Філологія», 2017. Вип. 25. С. 65–73.

Добровольська Д. М. Мовні особливості англомовних рекламних слоганів та їх відтворення українською і російською мовами : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 / Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2017. 226 с.

Зелінська О. І. Особливості функціонування частин мови в рекламних текстах. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. 2017. № 3 (50). С. 26–30.

Кондратюк В. М. Лексичні засоби вираження означеної/неозначеної кількості в українській мові. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 8. C. 42–46.

Рева Н. Статус числівника в журнальній рекламі косметики. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. Вип. 20. С. 235–238.

Семенюк Т. П. Когнітивно-семантичні та прагматичні особливості німецькомовних полікодових текстів (на матеріалі комерційної реклами) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2017. 23 с.

Швачко С. А. Языковые средства выражения количества в современных английском, русском и украинском языках. Киeв : Вища школа, 1981. 144 с.

Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти : навч. посіб. для студ. вузів. Вінниця : Нова Книга, 2008. 128 с.

Avon. 2019. No. 11. – URL: https://avon.org.ua/future-catalog#2 (дата звернення: 12.07.2019).

Avon. 2019. No. 11. – URL: https://www.avon.uk.com/brochure (дата звернення: 10.07.2019).

Bovée C. L., Arens W. F. Contemporary advertising. 4th ed. Homewood, IL : Irwin, 1992. 718 p.

Brendel C. I. An Investigation of Numeral Quantifiers in English. Glossa: a journal of general linguistics. 2019. 4 (1):104. P. 1–25. DOI: https://doi.org/10.5334/gjgl.391

Goddard A. The Language of Advertising. London : Routledge, 2002. 131 p.

Надія Васильєва

викладач кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Миколаїв, Україна

E-mail: nadezhdavasylieva@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7926-3334

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-2

---

Ключові слова: запах, гендерне зіставлення, ольфакторій, сенсорний досвід, епітет, порівняння, метафора.

---

Представлена стаття присвячена актуальній лінгвістичній проблемі – особливостям гендерного зіставлення інтерпретації ольфакторної інформації на матеріалі французької художньої літератури кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Метою дослідження є аналіз гендерної інтерпретації автором/авторкою запаху при зображенні явищ природи за допомогою пейзажних контекстів, виділених із творів французької прози. Для здійснення дослідження було використано комплекс методів: контрастивного, контекстуального, описового, структурного, лексико-стилістичного та прийом кількісного аналізу. 

У ході роботи було проаналізовано 27 чоловічих та 7 жіночих дескриптивних уривків, що стосуються ольфакторної інформації про об’єкти/феномени природи. Найбільш продуктивними шляхами номінації запахів є безпосередній опис джерела запаху та використання низки стилістичних засобів (епітету, порівняння, метафори, синектичної метафори). Виявлено, що чоловічі ольфакторні образи – більш образні, порівняно із жіночими. Фактично французькі письменниці не фокусуються на описах запахів, а побічно згадують їх. Тому такі описи є дещо схематичними, «пунктирними». 

Отримані результати наукової розвідки спростовують усталені стереотипи про еталонні соціальні ролі чоловіка та жінки, в яких поведінка першого співвідноситься із розумом, раціональністю, виваженістю, а, відповідно, другої – із емоційністю, нестабільністю, певною хаотичністю, що виражається у вчинках і вербально. Натомість стилістичний аналіз виокремлених лексичних одиниць продемонстрував зовсім протилежну тенденцію, в якій саме письменник, а не письменниця, є більш експресивним щодо інтерпретації запахів світу природи. Отже, твори художньої літератури є цінним фактологічним матеріалом, в якому акумульовано інформацію щодо перцепції, особливостей світобачення та гендерних відмінностей мови/мовлення митців/мисткинь.

---

Література

Вайнштейн О. Б. Грамматика ароматов. Ароматы и запахи в культуре. Москва : Издательство Новое Литературное Обозрение, 2003. Т. 1. С. 437–463.

Зыховская Н. Л.  Дыхание текста: проблема вербализации запаха в языке русской прозы. Мир русского слова. 2015. № 4. С. 73–79.

Мамцева В. В. К вопросу о вербализации концепта «ЗАПАХ» в художественной литературе. Вестник ЧГПУ им. И. Я. Яковлева. Филологические науки. 2015. № 2 (86). С. 101–106. 

Мимченко Н. О. Акустичні образи природи у гендерному аспекті. Новітня філологія. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. № 48. С. 145–160. 

Мимченко Н. О. Гендерна вербалізація кольорів при зображенні факторів природи. Наукові записки. Серія : філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. Вип. 128.  С. 164–169.

Риндисбахер Х. Д. От запаха к слову: моделирование значений в романе Патрика Зюскинда «Парфюмер». Ароматы и запахи в культуре. Москва : Новое литературное обозрение, 2010. Кн. 2. С. 579–607.

Риндисбахер Х. Д. От запаха к слову. Москва : Новое литературное обозрение, 2000. № 43. С. 88–100.