Категорія: Випуск №35

Анастасія Бучумаш

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: buchumaschna7599@gmail.com

Ілона Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-35-2

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено поняття «перекладність» та «неперекладність», особливості їх перекладу, проблеми та шляхи вирішення неперекладності. З’ясовано: перекладність та неперекладність — це психолінгвістична та етнолінгвістична адекватність перекладу, у складі якої є інтелектуальний, психолінгвістичний, культурний, філософський фактори. Учасниками процесу є автор оригіналу, як носій культури, та перекладач, як інтерпретатор повідомлення. Виокремлено такі причини перекладності та неперекладності: відмінність мов, їх асиметричність; атмосфера твору, яка наявна у кожній мові і, у більшості випадків, є індикатором ідентичності, прийомом створення національного менталітету; недостатній рівень попередньої інформації, необхідної для адекватної передачі повідомлення вихідної мови.

В статті також описані слова, які не перекладаються та не мають аналогу у мові перекладу, адже у мові оригіналу охоплюють широку систему поглядів на речі. Вислови чи лексичні одиниці, які інтерпретатор не в змозі передати, у науковій літературі називаються лакунами. Лакуни не вказують на неможливість перекладу, вони звертають увагу на відсутність еквіваленту враховуючи соціальні, культурні, етнічні та історичні особливості. Розглянуто приклади слів і висловів, взятих з різних мов, які втрачають під час перекладу своє культурне та ментальне забарвлення, а також використання перекладацьких трансформацій для адекватної передачі повідомлення з мови оригіналу на вихідну мову. Принципом вибору прикладів слугував соціокультурний аспект.

У роботі вивчені та описані в працях теоретиків і практиків перекладу прийоми і методи перекладу, які застосовуються перекладачем для досягнення смислової близькості тексту перекладу до тексту оригіналу. Проаналізовано актуальні праці зарубіжних письменників

Ключові слова: перекладність, неперекладність, перекладацька трансформація, адекватність перекладу, лакуни, аналог, еквівалент, мова, доместикація, культурний аспект, перекладацький прийом, перекладацький коментар, інтерпретація, адаптація.

ЛІТЕРАТУРА

13 українських слів, які важко пояснити іноземцям. URL: https://adme.media/
svoboda-kultura/13-slov-russkogo-yazyka-u-kotoryh-net-tochnogo-perevoda-ni-na-odindrugoj-yazyk-1984565/
Антонюк С. М., Бурковська Л. Д. Переклад юридичної, економічної та соціальнополітичної літератури. Хмельницький : ХНУ, 2008. 72 с.
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Академія,
2004. 344 с.
Евтеєв С. В, Латишев Л. К. До проблеми неперекладності: культурна неперекладність. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/k-probleme-perevodimosti-kulturnayaneperevodimost
Желуденко М. А., Сабитова А. П. Пуризм як детермінанта ідентичності. Запоріжжя : ЗНУ. 2014. № 62. С. 51–54.
Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. Вінниця, 2003. 126 с. Мишкуров Э. Н. Герменевтико-переводческий методологический стандарт в зеркале трансдисциплинарности (часть III). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/germenevtiko-perevodcheskiy-metodologicheskiystandart-v-zerkale-transdistsiplinarnostichast-III-interpretatsiya
Мишкуров Э. Н. О «герменевтическом повороте» в современной теории и методологии перевода (часть І). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/o-germenevticheskompovorote-v-sovremennoy-teorii-i-metodologiiperevoda-chast-I
Нуриев Л. Х. К вопросу переводимости. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kvoprosu-o-perevodimosti
Панченко В. Вильгельм фон Гумбольдт. Внутренняя форма языка как отображение самобытности этнической культуры. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vilgelm-fongumboldt-vnutrennyaya-formayazyka-kak-otrazhenie-samobytnosti-etnicheskoy-kultury
Ремарк Е. М. Три товариші. 2002. 423 С. URL: https://books.google.com.ua (дата звернення: 02.10.2022).
Тимко Н. В. До питання передачі культурної специфіки тексту у перекладі. Вісник Державного лінгвістичного університету. Лінгвістичні питання перекладу. 2010. № 1. С. 61–66.

Олександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-35-1

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розгляду семантичного співвідношення індоєвропейських слів на позначення чаші та голови, черепа, які гіпотетично можуть становити культурний знаковий комплекс, що тяжіє до універсальності. Результати спостереження дозволяють зробити кілька висновків.
1. Тип семантичного розвитку ‘чаша’ → ‘череп, голова’ демонструє ознаки універсальності, властиві лексико-семантичним системам багатьох мов. Це пов’язано з типологічно спільними процесами, що протікали (чи протікають) у лексиці аналізованих мов. Скрізь цей семантичний розвиток відбувається приблизно за однією схемою, враховуючи алюзії, ідеофонію та опору на культурне тло. 2. Семантичне зрушення ‘череп’ → ‘чаша, кубок’ не засвідчене у відомому нам матеріалі. Доступні для вивчення приклади насправді показують або гру слів, використану авторами історичних та епічних текстів, або ритуально зумовлене переосмислення семантичних відношень у протилежний бік. 3. Лінгвістичні свідчення розходяться з висновками археологів, дослідження яких підтверджують широке використання чаш із людських черепів. Відповідно, подальші студії в царині етимології можуть дати дослідникам лінгвістичні докази використання черепів як чаш у давнину

Ключові слова: лексема, значення, етимологія, семантика, текст.

ЛІТЕРАТУРА

Абаев В. И. Избранные труды. Том II: Общее и сравнительное языкознание. Владикавказ : Ир, 1995. 724 с.
Бенвенист Э. Общая лингвистика / [пер. с франц.; под ред., с вступ. статьей и коммент. Ю. С. Степанова]. М. Прогресс, 1974. 447 с.
Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков. Т. I. Черновцы :
Рута, 2000. 263 с.
Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. Похвала щедрости, чаша из черепа, золотая луда... Контуры русско-варяжского культурного взаимодействия. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2018. 192 с.

Лушин В. Г. Чаши из человеческих черепов. Древние культы, обряды, ритуалы: памятники и практики. Зимовники : Зимовниковский краеведческий музей, 2015. С. 5–13.
Радлов В. В. Из Сибири: Страницы дневника / [пер. с нем. К. Д. Цивиной и
Б. Е. Чистовой]. Москва : Наука, 1989. 749 с.
Старшая Эдда. Древнеисландские песни о богах и героях / [пер. А. И. Корсуна ;
ред., вступ. ст. и коммент. М. И. Стеблина-Каменского]. Ленинград : Изд-во АН СССР, 1963. 259 с.
Топоров В. Н. Мировое дерево: Универсальные знаковые комплексы. Т. 1. М. :
Рукописные памятники Древней Руси, 2010. 448 с.
Трубачёв О. Н. (ред.) Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. Вып. 1–32. Москва : Наука, 1974–2005.
Шустер Шевц Х. Место и проблематика этимологического исследования (По материалам славянских языков). Этимология. 1967. Москва : Наука, 1969. С. 71–79.
Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Т. 4. Москва : Восточная литература, 2011. 415 с.
Bosworth J. D. D. An Anglo-Saxon Dictionary (Based on the manuscript collections).
Oxford : Clarendon press, 1921. 1302 p.
Edda. Die Lieder des Codex Regius nebst verwandten Denkmälern / [Herausgegeben. von G. Neckel]. Bd. I. Text. Heidelberg : Carl Winters Universitätsbuchhandlung, 1914. 331 S.
Graff E. G. Althochdeutscher Sprachschatz oder Wörterbuch der althochdeutschen Sprache / [Etymologisch und grammatisch bearbeitet Dr. E. G. Graff]. Berlin, 1834–1842. Th. I–VI.
Holthausen F. Altenglisches Etymologisches Wörterbuch. Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1963. XXXVI, 428 S.
Klein E. A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language. Dealing
with the origin of words and their sense development thus illustrating the history of civilization and culture. Amsterdam ; London ; New York : Elsevier Publishing Company, 1966–1967. Vol. I–II.
Lehman Ph. Winfred. A Gothic Etymological Dictionary. Leiden : B. J. Brill, 1986. 712 p.
MacBain A. An Etymological Dictionary of the Gaelic Language. Stirling : Eneas MacKay, 1911. 412 p.
Mayrhofer M. Etymologisches Wörterbuch des Altindoarischen. Band I. Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1992. 803 S.
Monier-Williams Monier Sir. A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages. Delhi : Motilal Banarsidass, 1988. 1333 p.
O’Reilly E., O’Donovan J. Irish-English Dictionary, with a Supplement, containing many thousand Irish words, with their interpretations in English by John O’Donovan. Dublin ; London : James Duffy, 1864. 725 p.
Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.
Pauli Historia Langobardorum / [ed. L. Bethmann]. Hannoverae : Impensis Bibliopolii Hahniani, 1878. 268 p.
Smoczyński W. Słownik etymologiczny języka litewskiego / współpraca redakcyjna
M. Osłon. Wydanie drugie, poprawione i znacznie rozszerzone. Na prawach rękopisu. 2019.
www.rromanes.org/pub/alii/Smoczyński W. Słownik etymologiczny języka litewskiego.pdf

ЗНАЧЕННЯ ‘ЧАША’ ТА ‘ЧЕРЕП’ У ДЗЕРКАЛІ ПОРІВНЯЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ: ПРОБЛЕМА ІСТОРИЧНОЇ ПРАГМАТИКИ Й АРХАЇЗАЦІЙНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Олександр І. Іліаді

DOI:

ПРОБЛЕМА НЕПЕРЕКЛАДНОСТІ, ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ У ПЕРЕКЛАДІ

Анастасія Бучумаш, Ілона Дерік

DOI:

ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ

Іванна Гелета, Наталя Жмаєва

DOI:

ПРОБЛЕМА ВІДТВОРЕННЯ ДЕМІНУТИВНОСТІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА)

Христина Кім, Наталя Жмаєва

DOI:

ТИПОЛОГІЧНО СПІЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДАЛЬНОСТІ В ДОКУМЕНТАЦІЇ МОРСЬКОЇ ТЕМАТИКИ

Тетяна Корольова, Ольга Александрова, Світлана Юхимець

DOI:

МОДАЛЬНО-ЕМОЦІЙНА СЕМАНТИКА ЯК ПРОБЛЕМА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

Тетяна Корольова, Юлія Яворська

DOI:

ЛІНГВІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА ТЕРМІНОСИСТЕМА

Юлія Мазуріна, Наталія Павленко, Юлія Степова

DOI: