Володимир Глущенко
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри
германської та слов’янської філології,
Донбаський державний педагогічний університет
Слов’янськ, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2394–4966
DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-1
Ключові слова: П. Лавровський, давні рукописи, літописи, редуковані голосні, занепад редукованих, праслов’янська мова, давньоруська мова, східнослов’янські мови.
АНОТАЦІЯ
У 50-ті рр. ХІХ ст. видатний філолог-славіст і діяч просвіти Петро Лавровський (1827–1886) опублікував низку праць, присвячених давньоруській (прасхіднослов’янській) мові та її діалектам. Серед цих студій, що зберегли своє наукове значення до нашого часу, слід назвати книгу «Про мову північних руських літописів» (1852), у якій П. Лавровський, спираючись на матеріал давніх східнослов’янських рукописів, докладно дослідив природу, походження й історію редукованих голосних [ъ], [ь] на східнослов’янському терені. Пріоритетним джерелом вивчення редукованих для П. Лавровського були давні рукописи: літописи, грамоти, договори, акти. Водночас учений використовував як допоміжне джерело матеріал сучасних йому слов’янських мов, передусім східнослов’янських.
Слідом за О. Востоковим та І. Срезневським П. Лавровський розглядав [ъ], [ь] як праслов’янську спадщину в давньоруській мові. На думку П. Лавровського, термін О. Востокова «напівголосні» є не зовсім вдалим; щодо [ъ], [ь] треба говорити про голосні звуки. П. Лавровський довів, що Г. Павський, говорячи про «придихи», фактично відстоює консонантну природу [ъ] і [ь]. Однак на цьому суперечливість трактування Г. Павським [ъ], [ь] не закінчується. Далі Г. Павський пише про те, що ъ і ь у найдавніших кириличних текстах використовувалися для позначення твердості та м’якості приголосних, а також для заміни «збіглих» голосних. П. Лавровський підкреслив, що тут спостерігається нерозмежування значень літер ъ, ь у давньоруській мові й у сучасній російській. Певну увагу П. Лавровський приділив походженню звуків [ъ], [ь]: праслов’янський [ъ] походить від праіндоєвропейського [u] короткого, а праслов’янський [ъ] — від [i] короткого. Отже, П. Лавровський подав найбільш повну для свого часу характеристику давньоруських [ъ], [ь] з погляду їх природи й походження. Значним є внесок П. Лавровського в дослідження східнослов’янського процесу занепаду редукованих, що полягав у переході [ъ], [ь] в [о], [е] в сильній позиції та в зникненні [ъ], [ь] у слабкій позиції
ЛІТЕРАТУРА
Востоков А. X. Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка, составляемой по древнейшим оного письменным памятникам. Востоков А. X. Филологические наблюдения. Санкт-Петербург, 1865. С. 1–27.
Глущенко В. А. Генезис і еволюція редукованих голосних східнослов’янських мов у концепції П. О. Лавровського. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017а. Вип. 44. С. 87–90.
Глущенко В. А. Історія слов’янських «глухих» голосних у концепції П. О. Лавровського. Слов’янський збірник: зб. наук. праць. Чернівці: Букрек, 2017б. Вип. 21. С. 9–23.
Глущенко В. А. Історія східнослов’янських [Ъ], [Ь] у концепції П. О. Лавровського. Петро Олексійович Лавровський: наукова і науково-критична спадщина (до 190-річчя від дня народження): зб. наук. праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 57–62.
Глущенко В. А. П. О. Лавровський про природу й походження редукованих голосних. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Філологічні науки. Київ: Міленіум, 2016. Вип. 248. С. 14–20.
Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. — 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.
Жихарєва О. Л. П. О. Лавровський і питання походження східнослов’янських мов. Теоретические и прикладные проблемы русской филологии. Славянск, 2001. Вып. ІХ. Ч. 1. С. 31–36.
Колесов В. В. Сравнительно-исторический метод в трудах А. А. Потебни. Наукова спадщина О. О. Потебні і сучасна філологія. До 150-річчя з дня народження О. О. Потебні: зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1985. С. 25–39.
Лавровский П. А. О языке северных русских летописей. Санкт-Петербург, 1852.
160 с.
Максимович М. А. Начатки русской филологии: об отношении русской речи к западнославянской. Максимович М. А. Собрание сочинений. Киев, 1880. Т. 3. С. 25–155.
Павский Г. П. Филологические наблюдения над составом русского языка: первое рассуждение. О буквах и слогах. 2-е изд. Санкт-Петербург, 1850. ХХІІІ, 141 с.
Срезневский И. И. Мысли об истории русского языка. Москва: Учпедгиз, 1959.
С. 16–81
