Перейти до контенту

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ МУЛЬТИМЕДІА ЯК ТИПУ МЕДІАДИСКУРСУ


pdfІнна Ступак

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри західних та східних мов і методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: stupakinna@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8029–4579

Анастасія Шаламай

аспірантка кафедри західних та східних мов та методів їх навчання Державного
закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: shalamay.ao@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2868–8770

e-mail: viki1999sh@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0532–2389

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-8


Ключові слова: дискурс, медіадискурс, дискурс мультимедіа, мультимодальний дискурс, мультимодальний текст.


АНОТАЦІЯ

У статті зроблено спробу проаналізувати та знайти спільне у різних дефініціях термінів «дискурс», «текст», «медіадискурс». Метою дослідження є уточнення тлумачення цих термінів та виявлення характерних особливостей дискурсу мультимедіа як типу медіадискурсу. Методом дослідження стали аналіз сучасних наукових джерел, аналогія та синтез. В результаті було охарактеризовано основні погляди на концепт «дискурс» (а саме як на текст чи сукупність текстів або інтерактивне явище) та розмежування термінів «дискурс» та «текст», при якому «дискурс» розглядається як інтерактивне явище, а текст — як його продукт. При подальшому дослідженні «медіадискурсу» як окремої галузі, було виявлено термінологічну неоднозначність між використанням терміна «медіадискурс» у працях вітчизняних та закордонних вчених, причиною якої є різна семантика концепта «медіа» в українській та англійській мовах, а саме — зведення терміну «медіа» в українській до синоніму «засобів масової інформації», що в свою чергу впливає на інтерпретування терміна «медіадискурс». Для вирішення цієї складності пропонується розділити термін «медіадискурс» на два гіпоніми, зокрема дискурс ЗМІ та дискурс мультимедіа, що є новизною дослідження. Для вивчення мультимедійного дискурсу як типу медіадискурсу вирішено розглядати його як мультимодальне явище. За аналогією із особливостями мультимодального дискурсу в результаті дослідження було синтезовано перелік дефініційних характеристик дискурсу мультимедіа. До цього переліку ввійшли: використання декількох модусів для створення та передачі значення; рівнозначний потенціал різних модусів у створенні значення; досягнення зв’язності дискурсу за допомогою усіх модусів; соціальна зумовленість мультимодального тексту


ЛІТЕРАТУРА

Андрєєва І. О. Мультимодальний аналіз дискурсу: методологічна основа та перспективи напряму. Одеський лінгвістичний вісник. 2016. № 7. С. 3–8. https://doi. org/10.32837/olj.v1i7.450

Бацевич Ф. С. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного
підходу. Проблеми української термінології. Львів: Національний університет «Львівська Політехніка». 2002. № 453. С. 30–34.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 344 с.
Воробьёва О. П. Словесная голография в пейзажном дискурсе Вирджинии Вулф: модусы, фракталы, фузии. Когніція, Комунікація, Дискурс (Електронний збірник наукових праць). Сер. Філологія. 2010. № 1. С. 47–74.

Загнітко А. П. Основи дискурсології. Донецьк: ДонНУ, 2008. 194 с.

Калініченко О. М. Мультимодальність художнього тексту: напрями лінгвопоетичних досліджень. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. Т. 2, № 21. С. 42–45.

Корольова В. В. Таксономія дискурсів у новітніх лінгвістичних студіях. Мова і міжкультурна комунікація. 2017. № 1. С. 206–214.

Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. 196 с.

Романюк О. С. Дискурс як інтерактивна комунікативна діяльність. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. Т. 1, № 24. С. 149–152.

Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоника, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики). Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2002. 392 с.

Шевченко И. С. Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен. Харьков:
Константа, 2005. 356 с.

Шевченко И. С., Морозова Е. И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2003. № 586. С. 33–38.

Шевченко І. В. Дослідження понять «дискурс» і «текст» у сучасній лінгвістиці. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Сер. : Філологічні Науки. 2014. № 2. С. 284–287.

Шевченко Л. І., Дергач, Д. В., Сизонов Д. Ю. Медіалінгвістика: словник термінів і
понять. Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2013. 364 с.

Словник української мови: в 20 томах / Широков В. А. (ред). Т. 5; 8–9. Київ: Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2017.

Benveniste E. L’appareil formel de nonciation. Langages. 1970. № 17, pp. 12–18.

Brown G., Yule G. Discourse Analysis. Cambridge University Press, 1983. 288 p.

Cambridge Dictionary | English Dictionary, Translations & Thesaurus. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (accessed on 24.11.2021).

Cook G. Discourse. Oxford University Press, 1980. 165 p.

Dijk V. T. A. Text and Context: Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. London: Longman, 1977. 261 p.

Dijk V. T. A. Discourse and Communication (Research in Text Theory) 1st ed. De Gruyter, 1985. 367 p.

Fowler R. Linguistic Criticism. Oxford University Press, 1986. 262 p.

Harris Z. Methods in Structural Linguistics. University of Chicago Press, 1951. 384 p.

Harris Z. S. Discourse Analysis. Language. 1952. № 28. P. 1–30.Hodge R., Kress G.

Social Semiotics. 1st ed. Cornell University Press, 1988. 280 p.

Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. New York: Routledge, 2010. 212 p.

Kress G. Multimodal discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge, 2012. P. 35–50.

Kress G., Leeuwen V. T. Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. 1st ed. Bloomsbury Academic, 2001. 142 p.

Lemke J. L. Multimedia and discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge, 2012. P. 79–89.

Li Z., Drew M. S., Liu J. Fundamentals of Multimedia. 3rd ed. Springer Publishing, 2021. 727 p.

Liebert W., Metten T. Multimodal text. The Encyclopedia of Applied Linguistics. Oxford: Blackwell Publishing, 2013. P. 4336–4338.

Mills K. A. What Learners “Know” through Digital Media Production: Learning by Design. E-Learning and Digital Media. 2010. V. 7. № 3. P. 223–236.

Schiffrin D. Approaches to Discourse. Oxford: Blackwell, 1994. 512 p.

Stubbs M. Discourse Analysis: The Sociolinguistic Analysis of Natural Language. University of Chicago Press, 1983. 272 p.

Werlich E. A Text Grammar of English. Quelle & Meyer, 1976. 315 p.