Автор: admin

---

Оксана Черниш

кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики
Державний університет «Житомирська політехніка»
Житомир, Україна
e-mail: chernyshoxana@gmail.com
ORCID ID: 0000–0002–2010–200X

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-9

---

Ключові слова: дискурс, Інтернет-дискурс, гіпертекстуальність, інтерактивність, контекстуальність, процесуальність.

---

АНОТАЦІЯ

Наукову статтю присвячено розгляду підходів до трактування дискурсу. Розглянуто три найважливіші підходи до визначення цього поняття, а саме формальний, функціональний та ситуативний. Окреслено конститутивні, жанрово-стилістичні, змістовні та формально-структурні категорії. Встановлено дистинктивні особливості дискурсу, серед яких виокремлюють контекстуальність, особистісність, процесуальність, теологічність, а також замкненість структури дискурсу за умови доступності текстової інформації. Зазначено особливості становлення Інтернет-дискурсу, окреслено підходи до його визначення. Проаналізовано дистинктивні ознаки Інтернет-дискурсу, а саме його глобальність, оперативність передачі інформації, необмеженість обсягу інформації та можливість її постійної актуалізації, доступність, анонімність, візуальну деконтекстуалізованість, інтерактивність, опосередкованість, емоційність, гіпертекстуальність, гібридність, ситуаційну регламентованість, премедітованість, умовність, статусне рівноправ’я тощо.
Встановлено, що Інтернет-дискурс запозичує риси усного і писемного мовлення й набуває низки відмінних рис. Зокрема Інтернет-дискурс характеризується відсутністю синхронного зворотного зв’язку, що ускладнює розуміння сприйняття інформації адресатом. Крім того, цьому типу дискурсу притаманний відносно уповільнений ритм Інтернет-спілкування, ускладнення або відсутність комунікативної зміни ролей, відсутність просодії та паралінгвальних засобів, а також неможливість живого спонтанного мовлення як реакції на почуте. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у вивченні жанрово-стилістичних особливостей Інтернет-дискурсу, його структурних та комунікативнопрагматичних особливостей.

---

ЛІТЕРАТУРА

Анисенко О. Ю. Лингвистика и лингвистическое образование в современном мире. Материалы международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора В. Д. Аракина (г. Москва 18–19 ноября 2004 г.). М.: Прометей, 2004. С. 125–127.

Ахренова Н. А. Интернет-дискурс как глобальное межкультурное явление и его
языковое оформление: автореф. дис. … докт. филол. наук: 10.02.04 «Теория языка». М., 2009. 36 с.

Бацевич Ф. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: монографія. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.

Варламова Е. В. Особенности германского леворадикального Интернет-дискурса:автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 «Германские языки». М., 2006. 26 с.

Гудзь Н. О.Інтернет-дискурс як невід’ємна складова сучасної комунікації. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2012. Вип. 4 (70). С. 228–232.

Дудоладова О. В. Інтернет-дискурс як особливий тип дискурсу. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2008. № 837. С. 74–78.

Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1976. 307 с.

Иванов Л. Ю. Язык интернета: заметки лингвиста. URL: http://www.twirpx.com/
file/751186 (дата звернення 11.06.2022).

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 477 с.

Карпа І. Б. Функціональні та прагматичні характеристики інтерактивної віртуальної комунікації (на матеріалі інформаційно-довідкового сервісу Yahoo! Answers) : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. Херсон, 2010. 20 с.

Карпенко М. Ю. Лінгвістичні особливості Інтернет-дискурсу. Мова. 2016. № 26.
С. 5–11.

Лукашенко Н. Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс: комунікативно-прагматичний та лінгвостилістичний аспекти (на матеріалі форумів з проблематики родинних стосунків): автореф. дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.05 «Романські мови». Київ, 2006. 22 с.

Подольская Е. А. Словарь общественных наук: философия, религиоведение, культурология, политология, социология, этика, эстетика. Ростов н/Д.: Феникс, 2006. 475 с.

Потапова Р. К. Речь: коммуникация, информация, кибернетика. М.: УРСС, 2001.
568 с

Распопина Е. Ю. Стратегический аспект информационного жанра интернет-дискурса: автореф. дис. … канд.. филол. наук: 10.02.19 «Теория языка». Иркутск, 2012.
21 с.
Рижков М. С. Прецедентные персонажи синхронного интернет-дискурса. URL:
http://lse2010.narod.ru/lcseissue8/ (дата звернення 11.06.2022).
Романов О. В. Онтологические и гносеологические проблемы философии Интернета (Генезис и синтез фундаментальных идей). URL: http://www.dslib.net/ontologia/
ontologicheskie-i-gnoseologicheskie-problemy-filosofii-interneta.html (дата звернення
11.06.2022).
Селіванова О. О. Основи теорії мовної комунікації. Черкаси: Вид-во Чабаненко Ю. А., 2011. 350 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К., 2011. 844 с.
Степанов Ю. С. Альтернативный мир, дискурс, факт и принцип причинности.
URL: http://abuss.narod.ru/Biblio/stepanov.htm (дата звернення 11.06.2022).
Шкворченко Н. Інтернет-дискурс як лінгвістична категорія. Актуальні питання
гуманітарних наук. 2019. Вип. 23, том 3. С. 62–68.
Brown G. Discourse Analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 283 p.
Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
272 p.
Harris Z. Discourse Analysis. Language. 1952. Vol. 28, № 17. P. 1–30

---

Інна Ступак

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри західних та східних мов і методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: stupakinna@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8029–4579

Анастасія Шаламай

аспірантка кафедри західних та східних мов та методів їх навчання Державного
закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: shalamay.ao@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2868–8770

e-mail: viki1999sh@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0532–2389

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-8

---

Ключові слова: дискурс, медіадискурс, дискурс мультимедіа, мультимодальний дискурс, мультимодальний текст.

---

АНОТАЦІЯ

У статті зроблено спробу проаналізувати та знайти спільне у різних дефініціях термінів «дискурс», «текст», «медіадискурс». Метою дослідження є уточнення тлумачення цих термінів та виявлення характерних особливостей дискурсу мультимедіа як типу медіадискурсу. Методом дослідження стали аналіз сучасних наукових джерел, аналогія та синтез. В результаті було охарактеризовано основні погляди на концепт «дискурс» (а саме як на текст чи сукупність текстів або інтерактивне явище) та розмежування термінів «дискурс» та «текст», при якому «дискурс» розглядається як інтерактивне явище, а текст — як його продукт. При подальшому дослідженні «медіадискурсу» як окремої галузі, було виявлено термінологічну неоднозначність між використанням терміна «медіадискурс» у працях вітчизняних та закордонних вчених, причиною якої є різна семантика концепта «медіа» в українській та англійській мовах, а саме — зведення терміну «медіа» в українській до синоніму «засобів масової інформації», що в свою чергу впливає на інтерпретування терміна «медіадискурс». Для вирішення цієї складності пропонується розділити термін «медіадискурс» на два гіпоніми, зокрема дискурс ЗМІ та дискурс мультимедіа, що є новизною дослідження. Для вивчення мультимедійного дискурсу як типу медіадискурсу вирішено розглядати його як мультимодальне явище. За аналогією із особливостями мультимодального дискурсу в результаті дослідження було синтезовано перелік дефініційних характеристик дискурсу мультимедіа. До цього переліку ввійшли: використання декількох модусів для створення та передачі значення; рівнозначний потенціал різних модусів у створенні значення; досягнення зв’язності дискурсу за допомогою усіх модусів; соціальна зумовленість мультимодального тексту

---

ЛІТЕРАТУРА

Андрєєва І. О. Мультимодальний аналіз дискурсу: методологічна основа та перспективи напряму. Одеський лінгвістичний вісник. 2016. № 7. С. 3–8. https://doi. org/10.32837/olj.v1i7.450

Бацевич Ф. С. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного
підходу. Проблеми української термінології. Львів: Національний університет «Львівська Політехніка». 2002. № 453. С. 30–34.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 344 с.
Воробьёва О. П. Словесная голография в пейзажном дискурсе Вирджинии Вулф: модусы, фракталы, фузии. Когніція, Комунікація, Дискурс (Електронний збірник наукових праць). Сер. Філологія. 2010. № 1. С. 47–74.

Загнітко А. П. Основи дискурсології. Донецьк: ДонНУ, 2008. 194 с.

Калініченко О. М. Мультимодальність художнього тексту: напрями лінгвопоетичних досліджень. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. Т. 2, № 21. С. 42–45.

Корольова В. В. Таксономія дискурсів у новітніх лінгвістичних студіях. Мова і міжкультурна комунікація. 2017. № 1. С. 206–214.

Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. 196 с.

Романюк О. С. Дискурс як інтерактивна комунікативна діяльність. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. Т. 1, № 24. С. 149–152.

Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоника, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики). Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2002. 392 с.

Шевченко И. С. Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен. Харьков:
Константа, 2005. 356 с.

Шевченко И. С., Морозова Е. И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2003. № 586. С. 33–38.

Шевченко І. В. Дослідження понять «дискурс» і «текст» у сучасній лінгвістиці. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Сер. : Філологічні Науки. 2014. № 2. С. 284–287.

Шевченко Л. І., Дергач, Д. В., Сизонов Д. Ю. Медіалінгвістика: словник термінів і
понять. Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2013. 364 с.

Словник української мови: в 20 томах / Широков В. А. (ред). Т. 5; 8–9. Київ: Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2017.

Benveniste E. L’appareil formel de nonciation. Langages. 1970. № 17, pp. 12–18.

Brown G., Yule G. Discourse Analysis. Cambridge University Press, 1983. 288 p.

Cambridge Dictionary | English Dictionary, Translations & Thesaurus. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (accessed on 24.11.2021).

Cook G. Discourse. Oxford University Press, 1980. 165 p.

Dijk V. T. A. Text and Context: Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. London: Longman, 1977. 261 p.

Dijk V. T. A. Discourse and Communication (Research in Text Theory) 1st ed. De Gruyter, 1985. 367 p.

Fowler R. Linguistic Criticism. Oxford University Press, 1986. 262 p.

Harris Z. Methods in Structural Linguistics. University of Chicago Press, 1951. 384 p.

Harris Z. S. Discourse Analysis. Language. 1952. № 28. P. 1–30.Hodge R., Kress G.

Social Semiotics. 1st ed. Cornell University Press, 1988. 280 p.

Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. New York: Routledge, 2010. 212 p.

Kress G. Multimodal discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge, 2012. P. 35–50.

Kress G., Leeuwen V. T. Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. 1st ed. Bloomsbury Academic, 2001. 142 p.

Lemke J. L. Multimedia and discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge, 2012. P. 79–89.

Li Z., Drew M. S., Liu J. Fundamentals of Multimedia. 3rd ed. Springer Publishing, 2021. 727 p.

Liebert W., Metten T. Multimodal text. The Encyclopedia of Applied Linguistics. Oxford: Blackwell Publishing, 2013. P. 4336–4338.

Mills K. A. What Learners “Know” through Digital Media Production: Learning by Design. E-Learning and Digital Media. 2010. V. 7. № 3. P. 223–236.

Schiffrin D. Approaches to Discourse. Oxford: Blackwell, 1994. 512 p.

Stubbs M. Discourse Analysis: The Sociolinguistic Analysis of Natural Language. University of Chicago Press, 1983. 272 p.

Werlich E. A Text Grammar of English. Quelle & Meyer, 1976. 315 p.

---

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, викладачка кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

Вікторія Шутяк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія (Переклад з англійської українською)
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинского»
Одеса, Україна

e-mail: viki1999sh@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0532–2389

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-7

---

Ключові слова: кулінарний дискурс, кулінарний рецепт, етнокультура, лінгвокультура, переклад, перекладацькі трансформації.

---

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу кулінарного дискурсу українською мовою на прикладі кулінарних рецептів. Метою дослідження є аналіз перекладу текстів кулінарного дискурсу на прикладі рецептів з книги Дж. Олівера «Смачні страви за 30 хвилин». У результаті дослідження автори доходять висновку, що рецепту як одному з ключових жанрів кулінарного дискурсу властиві певні дискурсивні особливості, специфічна структура, проте сучасні кулінарні рецепти набувають певних жанрових модифікацій. Проведений аналіз перекладу рецептів з книги Дж. Олівера «Смачні страви за 30 хвилин» дозволив визначити, що найчастіше використовуються граматичні трансформації, представлені дослівним перекладом, синтаксичною транспозицією, граматичними перестановками та замінами, а також додаванням та опущенням. Серед них найчастіше зустрічаються граматичні заміни та перестановки і додавання. Визначено, що із середньою частотністю трапляються лексичні трансформації, як-от: диференціація значення, партонімічна та еквонімічна заміни, конкретизація та модуляція; найчастотнішою є диференціація значення. Найрідше трапляються лексико-граматичні трансформації — цілісне перетворення та компенсація перекладацьких втрат. Встановлено, що використані перекладачами трансформації дозволяють краще зрозуміти рецепт, розібратися у мірах продукту, зрозуміти, чим можна замінити інгредієнти. З іншого боку, невірне використання трансформацій призводить до концептуально незабезпечених перекладацьких помилок, серед яких було визначено невірну чи незрозумілу назву інгредієнтів, вільне трактування мір у рецепті, зайві уточнення, що призводять до тавтології.

---

ЛІТЕРАТУРА

Буркова П. П. Кулинарный рецепт как особый тип текста (на материале русского и немецкого языков): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 «Теория языка», 10.02.01 «Русский язык» / Ставропольский государственный университет. Ставрополь, 2004. 29 c.

Державецька І. О. Глютонічна лексика та проблеми її перекладу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2013. Т. 26 (65). № 1 С. 466–470.

Кантурова М. А. Деривационный процесс модификации в системе речевых жанров (на примере речевого жанра кулинарного рецепта). Вестник Томского государственного университета. 2012. № 354. С. 16–18.

Кантурова М. А. Образование вторичного речевого жанра как деривационный
процесс (на примере речевого жанра кулинарного рецепта). Сибирский филологический журнал. 2011. Вып. 2. С. 222–226.

Косинова М. А. Особенности терминологии гастрономического дискурса. URL:
http://rep.barsu.by/bitstream/handle/data/4314/Osobennosti %20 terminologii %20
gastronomicheskogo %20diskursa.pdf?sequence=1

Куликова В., Ковальчук М. Меню як різновид гастрономічного дискурсу: перекладацький аспект. Науковий дискурс ДДПУ ім. І. Франка. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. 2016. Т. 1, № 5. С. 176–179.

Олівер Дж. Смачні страви за 30 хвилин від Джеймі / пер. Ореста Стадника, Катерини Михаліциної. Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 288 с.

Олянич А. В. Гастрономический дискурс в системе массовой коммуникации: семантико-семиотические характеристики. Массовая культура на рубеже XX–XXI веков: человек и его дискурс. М.: РАН. Ин-т языкознания, 2003. С. 167–201.

Селіванова О. Нова типологія перекладацьких трансформацій. URL: https://shag. com.ua/o-o-selivanova.html

Чернова Ю. В., Гаращенко Т. С. Кулінарна термінологія та проблеми її перекладу. Молодий вчений. 2018. № 12 (64). С. 149–151.

Oliver J. Jools’ Pasta. Jamie Oliver’s 30 Minute Meals. URL: https://hotcooking.co.uk/
recipes/jamie-oliver-30-minute-meals-pregnant-jools-pasta Oliver J. Jamie Oliver. Official website for recipes. URL: https://www.jamieoliver.com/

---

Юлія Стоянова

аспірантка кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: stoyanova97@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8534–7617

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Одеса, Україна

e-mail: olgaaleks2016@gmail.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-6

---

Ключові слова: конфуціанство, дух навчання, «Лунь Юй», аналекти Конфуція, Конфуцій.

---

АНОТАЦІЯ

У статі аналізується трактат Конфуція «Лунь Юй», що з погляду літератури є найважливішим внеском у розвиток освіти не тільки КНР, а також і усього світу. Конфуціанство (особливо просвітницькі ідеї) є основним підґрунтям традиційної культури китайської нації та духовною опорою, що підтримує довгостроковий розвиток китайської нації. Конфуціанство відіграє незамінну роль в китайській політиці та суспільстві вже понад дві тисячі років. У тривалому процесі розвитку традиційного конфуціанства найбільш фундаментальною причиною, через яку його можна відрізнити від даосизму, моїзму, інь-ян, а також буддизму, західного християнства, ісламу тощо, є особлива увага до морального виховання людей. Конфуціанська освіта є основним напрямом стародавньої китайської освіти, вона найкраще відображає основні характеристики китайської класичної культурної освіти і є безцінним багатством в історії освіти Китаю та в усьому світі. Проте конфуціанська педагогічна думка має свій історичний процес розвитку, а її зміст і форма висловлювання неоднакові на різних історичних етапах, тому, щоб справді осягнути суть і використати минуле для сьогодення, ми повинні спочатку зробити історичний аналіз конфуціанської педагогічної думки.

Матеріалом дослідження слугували класичні твори Конфуція, «Менцзи», «Записи навчання», «Велике вчення» та повний набір представлених конфуціанських доктрин. Аналізується період заснування конфуціанської думки, час, коли були закладені теоретичні основи конфуціанства

---

ЛІТЕРАТУРА

“Chéngjiù zìshēn” de zhìhuì: Rújiā de dàodé zìzhǔ xìng hé zìwǒ fǎnsī [J]. Wáng Zhōngjiāng. Qílǔ xué kān. 2019 (06)

1949—1955 Nián zhōngguó dàlù kǒngzǐ yánjiū de lěngqīng jí qí chéngyīn [J]. Yánghóngyǔ, Wáng Jié. Lìshǐ jiàoxué wèntí. 2020 (04)

Fēilǐ cóng quán: Kǒngzǐ guānyú “fēilǐ” yánxíng de zhǔzhāng [J]. Hú Bówén. Rénwén tiānxià. 2020 (23)

Jīntiān wǒmen rúhé rènshí kǒngzǐ ‒ “chéngfāngpíng tán kǒngzǐ” píngjiè [J]. Fù Hǎiyàn. Jiàoyù shǐ yánjiū. 2021 (04)

Kǒngzǐ “lè jiào” xīn lùn [J]. Wángqízhōu. Tiānjīn shèhuì kēxué. 2021 (02)

Kǒngzǐ de lǐxiǎng réngé sān jìngjiè lùn jí xiànshí yìyì [J]. Niè Liàng, liúzémín. Húběi shèhuì kēxué. 2021 (02)

Kǒngzǐ duì rújiā “zhōngjí guānhuái” de diànjī ‒ yǐ “lúnyǔ” lùn “mìng” wéi lì [J]. Hánchuánqiáng. Xuéshù lùntán. 2010 (03)

Kǒngzǐ wèihé zài xīfāng “quān fěn” 400 nián [J]. Chénqíwěi, Zhào Lù. Fǎrén. 2021 (01)

Kǒngzǐ yǎnzhōng de “zhí” nán hé “zhí” dào [J]. Zhàojiǔgē. Tuánjié. 2021 (06)
Lúnyǔ [M]. Nánjīng chūbǎn shè, Jiǎngniànzǔ, 2019

Lúnyǔ xīn jiě [M]. Shēnghuó·dúshū·xīnzhī sānlián shūdiàn, Qiánmù, 2012

Lúnyǔ zhòng de míngyán [M]. Shànghǎi rénmín chūbǎn shè, nánhuáijǐn jiǎngshù, 2009

Qiǎn tán rújiā héxīn sīxiǎng dí dàng dài jiàzhí jí shíxiàn lùjìng [J]. Zhūyánjūn, Guōyànyàn. Kāshén dàxué xuébào. 2016(05)

Rújiā “xiào” wénhuà sùyuán ‒ yǐ “lúnyǔ” wèi héxīn [J]. Sòngzhènkūn. Míngzuò xīnshǎng. 2017(12)

Rújiā xuéxí mùdì bié yì [J]. Sūnhuáibīn, Dùyànchūn. Jiānghǎi xué kān. 1999(05)

Rújiā zhīdào de fǎ xiàn [J]. Xiètáofāng. Gǔdiǎn wénxué zhīshì. 2017(01) Shénme zuì zhídé xuéxí hé zhīxiǎo ‒ Lùn Kǒngzǐ de “xué dào” hé “zhī dào”[J]. Wáng Zhōngjiāng. Zhéxué Dòngtài. 2022(01)

Xiānqín shí rén yǎnzhōng de kǒngzǐ xíngxiàng tànxī [J]. Fùmàoxù. Hēilóngjiāng shèhuì kēxué. 2022(01)

Yánzhe kǒngzǐ de sīxiǎng lùxiàn ér xíng [J]. Liú Dōng. Dúshū. 2022(03)

Zǎoqí rújiā “wéi jǐ zhī xué” yǐ “xīnshù wéi zhǔ” de yìyì ‒ yǐ xīn guānniàn de qǐyuán hé shēnxīn guānxì wèi xiànsuǒ [J]. Kuāng Zhāo. Húběi shèhuì kēxué. 2021(09)

---

Олександра Попова

доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов
Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: Alex-popova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000–0002–6244–5473

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-5

---

Ключові слова: економіко-правовий дискурс, чинники, академічна сфера, структурно-композиційний формуляр документа, лексико-граматичне оформлення тексту документа, китайська мова, англійська мова, українська мова.

---

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено вивченню парадигми змін у змісті офіційних документів, які регламентують економіко-правові відносини в академічній сфері, в ХХІ столітті. Автором розглянуто чинники, що впливають на процес змін у змісті офіційних документів, які регулюють економікоправові відносини в академічній сфері, в контексті лінгво-перекладацької парадигми. У дослідженні уточнено поняття «економіко-правовий дискурс», «композиція тексту документа», «академічна сфера». Економіко-правовий дискурс детерміновано крізь призму його подвійної природи (лінгвістичної та екстралінгвістичної) як дискурс економіки і права, освітньо-керований дискурс, екстралінгвістичний фон якого пов’язаний з передумовами для започаткування розробок у галузі освіти, реалізацією програм академічної мобільності учасників освітнього процесу поряд з внутрішньодержавним розвитком та міжурядовою співпрацею. Композиція тексту документа асоційована з форматом (фреймом) його репрезентації, а саме: структурно-композиційним формуляром документа та лексико-граматичними особливостями оформлення економіко-правового дискурсу. Академічну сферу тлумачимо як середовище, у якому здійснюється набуття нових знань, обмін освітньою інформацією, реалізація наукових проєктів, практична маніфестація отриманих результатів, культурний обмін і міжкультурна комунікація завдяки створенню певних умов. 

Схарактеризовано зміни в структурно-композиційному форматі документів, що регулюють економіко-правові відносини в академічній сфері. Проаналізовано лінгвістичні особливості оформлення китайськомовних офіційних документів та їх варіантів перекладу англійською та українською мовами. Автором репрезентовано ілюстративні засоби взаємодії чинників, що впливають на зміст офіційних документів, які регламентують економіко-правові відносини в академічній сфері, в ХХІ столітті

---

ЛІТЕРАТУРА

Воловик О. Погляд на право і розвиток економіко-правового дискурсу. Київ: Юрінком Інтер. 2014. 272 с.

Ільченко О. М. Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія. Київ: ІВЦ
«Політехніка», 2002. 288 с.

Кравченко Н. К. Міжнародно-правовий дискурс: когнітивно-комунікативний аспект: автореф. дис. ... д-ра філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство». Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. 2007. 39 с.

Попова О. В. Специфіка перекладу новітніх китайськомовних науково-технічних термінів (на матеріалі китайської, англійської, німецької, української та російської мов). Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. №32. 2021. С. 84–94.

Cheng L. A Semiotic Interpretation of Genre: Court Judgements as an Example: Semiotica, 182. 2010. рр. 89–113.

Fanego T., Rodríguez-Puente P. (Eds.). Corpus-Based Research on Variation in English Legal Discourse: Applied Linguistics, 40(5). 2019. Retrieved from https://doi.org/10.1093/ applin/amz052.

Murray M. D. (2011). Law and Economics as a Rhetorical Perspective in Law: Law Faculty Publications, Paper 8. 2011. Retrieved from http://scholar.valpo.edu/law_fac_pubs/8.

Swales J. M. Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. Cambridge:
Cambridge Applied Linguistics. 1990. 260 р.

---

Олександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри методик дошкільного і початкового навчання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Кропивницький, Україна

e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

Анастасія О. Федорова

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської мови та комунікації Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка
Київ, Україна

e-mail: a.fedorova@kubg.edu.ua
ORCID ID: https:// orcid.org/0000–0001–6927–1739

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-4

---

Ключові слова: лексема, семема, право, давньоанглійський, контекст.

---

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається група давньоанглійських лексем зі значенням ʻвладаʼ, а саме: wald/weald, mund, rīki/rīce, dōm. Вживання wald/weald, mund, rīki/rīce, dōm у жанрово строкатих оригінальних текстах дає підстави для віднесення їх до семантичного поля «право», тобто дуже важливого кластера вокабулярія давніх англів і саксів. Працюючи зі словами, що позначають концепт «влада», автори мають на меті розбір семантичних нюансів, що диференціюють уживання wald, mund та ін., для чого розвʼязують кілька дослідницьких завдань: 1) зʼясовують джерела семантики ʻвладаʼ; 2) визначають умови, в яких на базі інших значень розвинулася семема ʻвладаʼ (контексти й в одному випадку, можливо, результат впливу латини як мови права).

Аналіз матеріалу дає підстави припустити, що давньоанглійські контексти, де простежуються актуальні звʼязки значень єдиного слова, не завжди доводять факт появи семеми ʻвладаʼ саме в давньоанглійський період, оскільки в інших давніх германських мовах відомі етимологічні аналоги з близьким семантичним співвідношенням. Цей факт свідчить про вірогідність прагерманського віку семантичного зсуву.

---

ЛІТЕРАТУРА

Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Тбилиси : Изд-во Тбилисск. ун-та, 1984. Т. 2. 1329 с.

Гримм Я. Германская мифология. Том I / [пер., коммент. Д. С. Колчигина]. 2-е изд., доп. М. : ЯСК, 2019. 928 с.

Гуревич А. Я. Избранные труды. Древние германцы. Викинги. Санкт-Петербург :Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2007. 352 c.

Гухман М. М., Жирмунский В. М. (ред.) Сравнительная грамматика германских языков: в пяти томах. Москва : Изд-во АН СССР, 1962. Т. 1. 204 с.

Іліаді О.І. Давньоанглійські антропоніми-композити: науковий та методичний потенціал. Кропивницький : [Б. в.], 2022. 107 с.

Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков. Винница : Нова Книга, 2010. Т. I. 616 с.

Федорова А. О. Становлення правової термінологічної семантики в індоєвропейських мовах: дис. … канд. філол. наук: 10.02.15 — Загальне мовознавство. Кропивницький, 2018. 296 с.

Bosworth J. D. D. An Anglo-Saxon Dictionary (Based on the manuscript collections). Oxford : Clarendon press, 1921. 1302 p.

Buck C. D. A Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages. A Contribution to the History of Ideas. Chicago, London : The University of Chicago Press, 1949. 1515 p.

Codex Exoniensis. A Collection of Anglo-Saxon Poetry, from a Manuscript in the Library of the Dean and Chapter of Exeter [with an English Translation, Notes, and Indexes by Benjamin THORPE, F. S. A.]. London : William Pickering, 1842. 546 p.

King Alfredʼs Anglo-Saxon Version of Boethius «De consolatione philosophiae» / [with a literal English translation, notes, and glossary. By the rev. Samuel Fox, M. A.]. London : H. G. Bohn, 1864. 398 p.

Lehman P. Winfred. A Gothic Etymological Dictionary. Leiden : B. J. Brill, 1986. 712 p.
Libri psalmorum versio antiqua latina. Cum paraphrasi Anglo-Saxonica, partim soluta oratione, partim metrice composita. Nunc primum / [descripsit et edidit Benjamin Thorpe, S. A. S.]. Oxonii: E Typographeo Academico, 1835. 446 p.

Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.

Orosius. King Alfred’s Anglo-Saxon Version of the Compendious History of the World / [the rev. Joseph Bosworth]. London : Longman, Brown, Green, and Longmans, PaternosterRow, 1859. 133, 198, 63, IXIV p.

The Poetry of the Codex Vercellensis [with an English Translation by J. M. Kemble, M. A.]. London : Ælfric Society, 1843. 110 p.

Thorpe B. Analecta Anglo-Saxonica. A Selection, in Prose and Verse, from Anglo-Saxon Authors of Various Ages; with a Glossary. London : Smith, Elder and Co., 1846. 303 p.

Wyatt Alfred J. (ed.) An Anglo-Saxon Reader / [Edited with notes and glossary by Alfred J. Wyatt]. Cambridge : University press, 1919. 360 p.

 

---

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-3

---

Ключові слова: політичні промови, стратегія комунікативно-рівноцінного перекладу, стратегія терціарного перекладу, тактика, операція перекладу.

---

АНОТАЦІЯ

Сучасне перекладознавство, яке носить дескриптивний характер, припускає можливість зміни функції вихідного тексту під час перекладу, реконструкцію сенсу, структури в залежності від мети перекладу. Дослідження виконано у рамах комунікативно-функціонального підходу до перекладу, який враховує весь спектр лінгвальних та позалінгвальних чинників, які впливають на переклад у широкому сенсі цього слова, що й зумовлює його актуальність.

Проведений перекладацький аналіз націлений на встановлення інвентарю тактик та операцій перекладів, які є результатами застосування стратегій комунікативно-рівноцінного та терціарного перекладу.

Застосовані стратегії перекладу реалізовані спільними тактикам (тактика передачі релевантної інформації, тактика передачі стилістичних характеристик тексту, тактика передачі формально-структурних характеристик тексту), проте кожна тактика має свої особливості реалізації.

Спільними для застосованих тактик операціями виявилися такі: пошук еквівалента та пошук варіантного відповідника.

---

ЛІТЕРАТУРА

Жмаєва Н. С., Корольова Т. М. Стратегії, тактики та операції перекладу: Proceedings of XX International scientific conference. Practical Applications of Research Findings. Morrisville : Lulu Press, 2018. P. 60–63.

Washington’s Farewell Address to the People of the United States. https://www.govinfo. gov/content/pkg/GPO-CDOC-106sdoc21/pdf/GPO-CDOC-106sdoc21.pdf

President John F. Kennedy’s Inaugural Address. https://www.archives.gov/milestonedocuments/president-john-f-kennedys-inaugural-address

Промови, що змінили світ. Вид. група КМ-БУКС, 2019. Жмаєва Н., Юхимець С. До питання визначення критеріїв оцінювання адекватності перекладу. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. Одеса : Астропринт. 2019. Вип. 29. С. 104–119.

 

---

Ілона Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8979–4745
Researcher ID: AAJ-3411–2020

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-2

---

Ключові слова: дискурс, пенітенціарні тексти, конкретизація, генералізація, модуляція, граматична трансформація, юриспруденція.

---

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англомовного пенітенціарного дискурсу українською мовою. Актуальність роботи зумовлена нагальною потребою комплексного дослідження пенітенціарних текстів. Метою дослідження є визначеня особливостей пенітенціарного дискурсу, вивчення різних підходів до тлумачення цього явища та формулювання основних правил перекладу пенітенціарного дискурсу українською мовою. Це обумовило постановку таких завдань: визначитись із трактуванням дискурсу в лінгвістиці, схарактеризувати структурні особливості пенітенціарного дискурсу, проаналізувати особливості відтворення термінів в українському перекладі та перекладацькі прийоми і трансформації. Щодо застосування лексичних перекладацьких трансформацій було зроблено такий висновок. На калькування припадає 25 випадків або 12,5 %, на лексико-семантичні заміни — 22 випадки або 11,0 %, конкретизацію — 27 випадків або 13,5 %, генералізацію — 16 випадків або 7,0 %, модуляцію — у 23 випадках або 11,5 %. Дистрибуція граматичних трансформацій була схарактеризована таким чином: граматичні заміни — 9 випадків або 4,5 %, транспозиції — 8 випадків або 4,0 % та нульовий переклад або вилучення у 3 випадках або 1,5 %. Практична цінність статті підтверджується підвищеною потребою у кваліфікованому дослідженні мовлення юриспруденції. Перспектива вбачається в укладанні тезаурусу або глосарію пенітенціарних термінів

---

ЛІТЕРАТУРА

Зінченко, С. (2017). Формування повноцінної системи підготовки пенітенціарного персоналу — головна умова практичних змін у Державній пенітенціарній службі України. Електронний ресурс. Режим доступу : http:// www.minjust.gov.ua

Іншин, М., Шопіна, І., Якимов, Г. (2008). Словник законодавчих і нормативних
термінів. Київ. 487 с.

Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 верес. 2008 р., № 842.

Електронний ресурс. Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/laws /show Пташинський, О. (2002). Правові проблеми реформування пенітенціарної системи в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ. 18 с.

Ягунов, Д. (2011). Державна пенітенціарна служба України: деякі питання концептуального та термінологічного обґрунтування. Актуальні проблеми державного управління. Вип. 3 (47). С. 252.

World Prison Brief Data. Електронний ресурс. Режим доступу: http://prisonstudies. org/ world-prison-brief-data

 

---

Володимир Глущенко

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри
германської та слов’янської філології,
Донбаський державний педагогічний університет
Слов’янськ, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2394–4966

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-1

---

Ключові слова: П. Лавровський, давні рукописи, літописи, редуковані голосні, занепад редукованих, праслов’янська мова, давньоруська мова, східнослов’янські мови.

---

АНОТАЦІЯ

У 50-ті рр. ХІХ ст. видатний філолог-славіст і діяч просвіти Петро Лавровський (1827–1886) опублікував низку праць, присвячених давньоруській (прасхіднослов’янській) мові та її діалектам. Серед цих студій, що зберегли своє наукове значення до нашого часу, слід назвати книгу «Про мову північних руських літописів» (1852), у якій П. Лавровський, спираючись на матеріал давніх східнослов’янських рукописів, докладно дослідив природу, походження й історію редукованих голосних [ъ], [ь] на східнослов’янському терені. Пріоритетним джерелом вивчення редукованих для П. Лавровського були давні рукописи: літописи, грамоти, договори, акти. Водночас учений використовував як допоміжне джерело матеріал сучасних йому слов’янських мов, передусім східнослов’янських.

Слідом за О. Востоковим та І. Срезневським П. Лавровський розглядав [ъ], [ь] як праслов’янську спадщину в давньоруській мові. На думку П. Лавровського, термін О. Востокова «напівголосні» є не зовсім вдалим; щодо [ъ], [ь] треба говорити про голосні звуки. П. Лавровський довів, що Г. Павський, говорячи про «придихи», фактично відстоює консонантну природу [ъ] і [ь]. Однак на цьому суперечливість трактування Г. Павським [ъ], [ь] не закінчується. Далі Г. Павський пише про те, що ъ і ь у найдавніших кириличних текстах використовувалися для позначення твердості та м’якості приголосних, а також для заміни «збіглих» голосних. П. Лавровський підкреслив, що тут спостерігається нерозмежування значень літер ъ, ь у давньоруській мові й у сучасній російській. Певну увагу П. Лавровський приділив походженню звуків [ъ], [ь]: праслов’янський [ъ] походить від праіндоєвропейського [u] короткого, а праслов’янський [ъ] — від [i] короткого. Отже, П. Лавровський подав найбільш повну для свого часу характеристику давньоруських [ъ], [ь] з погляду їх природи й походження. Значним є внесок П. Лавровського в дослідження східнослов’янського процесу занепаду редукованих, що полягав у переході [ъ], [ь] в [о], [е] в сильній позиції та в зникненні [ъ], [ь] у слабкій позиції

---

ЛІТЕРАТУРА

Востоков А. X. Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка, составляемой по древнейшим оного письменным памятникам. Востоков А. X. Филологические наблюдения. Санкт-Петербург, 1865. С. 1–27.

Глущенко В. А. Генезис і еволюція редукованих голосних східнослов’янських мов у концепції П. О. Лавровського. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017а. Вип. 44. С. 87–90.

Глущенко В. А. Історія слов’янських «глухих» голосних у концепції П. О. Лавровського. Слов’янський збірник: зб. наук. праць. Чернівці: Букрек, 2017б. Вип. 21. С. 9–23.

Глущенко В. А. Історія східнослов’янських [Ъ], [Ь] у концепції П. О. Лавровського. Петро Олексійович Лавровський: наукова і науково-критична спадщина (до 190-річчя від дня народження): зб. наук. праць. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 57–62.

Глущенко В. А. П. О. Лавровський про природу й походження редукованих голосних. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Філологічні науки. Київ: Міленіум, 2016. Вип. 248. С. 14–20.

Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. — 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.

Жихарєва О. Л. П. О. Лавровський і питання походження східнослов’янських мов. Теоретические и прикладные проблемы русской филологии. Славянск, 2001. Вып. ІХ. Ч. 1. С. 31–36.

Колесов В. В. Сравнительно-исторический метод в трудах А. А. Потебни. Наукова спадщина О. О. Потебні і сучасна філологія. До 150-річчя з дня народження О. О. Потебні: зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1985. С. 25–39.

Лавровский П. А. О языке северных русских летописей. Санкт-Петербург, 1852.
160 с.

Максимович М. А. Начатки русской филологии: об отношении русской речи к западнославянской. Максимович М. А. Собрание сочинений. Киев, 1880. Т. 3. С. 25–155.

Павский Г. П. Филологические наблюдения над составом русского языка: первое рассуждение. О буквах и слогах. 2-е изд. Санкт-Петербург, 1850. ХХІІІ, 141 с.

Срезневский И. И. Мысли об истории русского языка. Москва: Учпедгиз, 1959.
С. 16–81

---

ДАВНІ ЛІТОПИСИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РЕДУКОВАНИХ ГОЛОСНИХ У ПРАЦІ П. ЛАВРОВСЬКОГО «ПРО МОВУ ПІВНІЧНИХ РУСЬКИХ ЛІТОПИСІВ» 

Володимир Глущенко

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-1

---

ДО ПИТАННЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОГО ПЕНІТЕНЦІАРНОГО ДИСКУРСУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ 

Ілона Дерік

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-2

---

ДО ПИТАННЯ СТРАТЕГІЙ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ

Наталя Жмаєва

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-3

---

ЛЕКСИЧНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ВЛАДА» В ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЕТЮДИ)

Олександр І. Іліаді, Анастасія О. Федорова

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-4

---

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

Тетяна Корольова, Ольга Александрова

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-5

---

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ДИСКУРС: ПАРАДИГМА ЗМІН У ХХІ СТОЛІТТІ
(НА МАТЕРІАЛІ КИТАЙСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ) 

Олександра Попова

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-6