Перейти до контенту


pdfОлександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

DOI: 


АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розгляду мовних засобів, які використовуються для вираження образу морської стихії в давньогерманських текстах. Для суми слів, що позначають море, встановлено вторинність «морської» семантики стосовно цілого ряду первинних значень ʻхвиляʼ, ʻприбійʼ, ʻводяний валʼ, ʻрух (водної маси)ʼ тощо. Зібрані під час дослідження контексти ілюструють семантичні відмінності слововживання, які дозволяють більш-менш точно визначити, коли йдеться про хвилю, рух водної поверхні, а коли власне про море.

Далі запропонований опис структури та семантики набору композитів, часто використовуваних для позначення морського світу. Результати опису спонукають до думки, що «морська» лексика давньогерманських поетичних текстів являла відкриту систему (вона могла поповнюватися новими композитами), яка розвивалася за аналогією до самої себе, маючи як зразки композити, успадковані ще з прагерманської мови.

Особливу увагу приділено набору епітетів моря в доступному корпусі германських текстів і описових виразів, у яких море уподібнюється до людини, що свідчить про давнє метафоричне сприйняття світу з позицій антропоцентризму.


Ключові слова: лексема, значення, етимологія, семантика, текст, крос-культурний, діахронія, синхронія, картина світу.


ЛІТЕРАТУРА

A Volume of Vocabularies Illustrating the Condition and Manners of Our Forefathers, as Well as the History of the Forms of Elementary Education and of the Languages Spoken in this Island from the Tenth Century to the Fifteenth [ed. by Thomas Wright]. London : Privately printed, 1857. 291 p.
Analecta Anglo-Saxonica. A Selection, in Prose and Verse, from Anglo-Saxon Authors of Various Ages; with a Glossary [by Benjamin Thorpe]. London : John and Arthur Arch, 1834. 269 p.

Analecta Anglo-Saxonica. A Selection, in Prose and Verse, from Anglo-Saxon Authors of Various Ages; with a Glossary [by Benjamin Thorpe]. London : Smith, Elder and Co., 1846. 303 p.
Be Domes Dæge. De die judicii, an Old English Version of the Latin Poem Ascribed to Bede [ed. (with other short poems) by J. Rawson Lumby, B. D.]. London : N. Trübner & Co., 1876. 87 p.
Beowulf. The Anglo-Saxon Poems / [with a literal translation, notes, glossary, etc. by Benjamin Thorpe]. Oxford : Sold by John Henry Parker, 1855. 312 p.
Bosworth J. D. D. An Anglo-Saxon Dictionary (Based on the manuscript collections).
Oxford : Clarendon press, 1921. 1302 p.
Cædmonʼs Metrical Paraphrase. Of Parts of the Holy Scriptures, in Anglo-Saxon / [an
English translation, notes, and a verbal index by Benjamin Thorpe]. London : The Society of Antiquaries of London, 1832. 341 p.
Cleasby R. An Icelandic-English Dictionary / [enlarged and completed by Gudbrand Vigfusson]. Oxford : Clarendon Press, 1874. 780 + LIX p.
Codex diplomaticus Aevi Saxonici. Opera Johannis M. Kemble. Tomus III. London :
Sumptibus Societatis, 1845. 468 p.
Codex exoniensis. A Collection of Anglo-Saxon Poetry, from a Manuscript in the Library of the Dean and Chapter of Exeter / [with an English translation, notes, and indexes by Benjamin Thorpe]. London : William Pickering, 1842. 546 p.
Edda. Die Lieder des Codex Regius nebst verwandten Denkmälern / [Herausgegeben. von G. Neckel]. Bd. I–II. Heidelberg : Carl Winters Universitätsbuchhandlung, 1914–1927.
Egils saga. Skallagrímssonar [búiđ hefir til prentunar Vald. Ásmundarson]. Reykjavík : Sigurđur Kristjánsson, 1892. 328 p.
Graff E. G. Althochdeutscher Sprachschatz oder Wörterbuch der althochdeutschen Sprache [Etymologisch und grammatisch bearbeitet Dr. E. G. Graff]. Th. I–VI. Berlin, 1834–1842.
Holthausen F. Altenglisches etymologisches Wörterbuch [Zweite, bis auf das Literaturverzeichnis unveränderte Auflage]. Heidelberg : Carl Winter, 1963. XXXVI, 428 S.
King Alfredʼs Old English Version of Boethius [ed. from the MSS., with Introduction,
Critical Notes and Glossary by Walter John Sedgefield]. Oxford : Clarendon Press, 1899. 398 p.
King Alfredʼs Orosius. Old-English Text and Latin Original [ed. by Henry Sweet]. London : N. Trübner & Co., 1883. 299 p.
Kroonen G. Etymological Dictionary of Proto-Germanic. Leiden ; Boston : Brill, 2013.
794 p.
Layamon. Brut, or Chronicle of Britain; A Poetical Semi-Saxon Paraphrase of the Brut of Wace [a literal translation, notes, and a grammatical glossary by sir Frederic Madden]. Vol. I–III. London : The Society of Antiquaries of London, 1847.
Lexicon poёticum. Antiquae linguae septentrionalis [conscripsit Sveinbjörn Egilsson]. Hafniae : Typis J. D. Qvist & Comp., 1860. 934 p.
Libri psalmorum. Versio Antiqua latina; cum paraphrasi Anglo-Saxonica, Partim soluta oratione, partim metrice composite [descripsit et edidit Benjamin Thorpe]. Oxonii : E Typographeo Academico, 1835. 446 p.
Makaev, È. A. The Structure of Word in the Indo-European and Germanic Languages. Мoscow : Nauka, 1970. 286 p.
Massmann H. F. Vollständiger alphabetischer Index zu dem althochdeutschen Sprachschatze von E. G. Graff. Berlin : Nicolaischen Buchhandlung, 1846. 293 S.

Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.
Speculum regale. Konungs-skuggsjá: Konge-Speilet et philosophisk-didaktisk skrift, forfattet i norge mod slutningen af det tolfte aarhundrede. Tilligemed et samtidigt Skrift om den norske Kirkes Stilling til Staten. Christiania : Carl C. Werner & Comp., 1848. 204 p.
The Poetry of the Codex Vercellensis with an English Translation [by J. M. Kemble]. London : Ælfric Society, 1843. 110 p.
The Shrine. A Collection of Occasional Papers on Dry Subjects / [ed. by T. O. Cockayne]. London : Williams and Norgate, 1864. 208 p.
Two of the Saxon Chronicles. Parallel [with supplementary extracts from the others. A revised text edited with introduction, notes, appendices, and glossary by Charles Plummer on the basis of an edition by John Earle]. Vol. I. Oxford : Clarendon Press, 1892. 420 p.
Ulfilas. Die Heiligen Schriften alten und neuen Bundes in gothischer Sprache [mit gegenüberstehendem griechischem und lateinischem Texte, Anmerkungen, Wörterbuch, Sprachlehre und geschichtlicher Einleitung von H. F. Massmann]. Stuttgart : Verlag von S. G. Liesching, 1857. 812 S.
Vries J. Altnordisches Etymologisches Wörterbuch. Zweite verbesserte Auflage. Leiden : E. J. Brill, 1977. 689 + LII S.

DOI:
ISSN: 2664-2662
Linking ISSN (ISSN-L): 2616-5317

«Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки» видається Південноукраїнським національним педагогічним університетом імені К. Д. Ушинського з 2005 року. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ 24068-13908ПР (31. 07. 2019).

 


Повний випуск  pdf


Зміст


pdfМОРЕ В ПОЕТИЧНІЙ МОВІ ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ (СВІДЧЕННЯ ТЕКСТІВ)

Олександр І. Іліаді

DOI:


pdfДІАЛЕКТНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ В КОНТЕКСТІ ЛЕКСИКОГРАФІЇ І ФРАЗЕОГРАФІЇ

Наталія Г. Арефьєва

DOI:


pdfПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО БАГАТСТВО ТА БІДНІСТЬ В АНГЛОМОВНІЙ ТА УКРАЇНОМОВНІЙ КАРТИНАХ СВІТУ

Анжела Є. Болдирева, Людмила С. Яровенко

DOI:


pdfПРИНЦИПИ Й ПІДХОДИ У СТРУКТУРІ ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ

Володимир А. Глущенко

DOI:


pdfОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ТЕОРІЇ РЕАЛЬНОГО МОНОГОВІРКОВОГО ДЕСКРИБУВАННЯ

Тетяна В. Громко

DOI:


pdfВОЛИНСЬКІ НАРОДНІ ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ НА ПОЗНАЧЕННЯ БОЛОТА: СТРУКТУРНОСЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Оксана К. Данилюк

DOI:


pdfРЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СЦЕНАРІЮ «CONFLICT IN THE BRITISH ROYAL FAMILY» В БРИТАНСЬКОМУ МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Ангеліна І. Демчук

DOI:


pdfШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДМОВИ МОРСЬКОЇ ТЕМАТИКИ

Тетяна М. Корольова, Валерія Смаглій, Світлана Ю. Юхимець, Ольга Александрова

DOI:


pdfСОЦІАЛЬНО-СТАТУСНІ МАРКЕРИ У МОВЛЕННІ ПЕРСОНАЖІВ П’ЄСИ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО «СТО ТИСЯЧ»

Світлана Є. Степанова

DOI:


pdfКОНЦЕПТИ «ЛІВИЙ» І «ПРАВИЙ» В УКРАЇНСЬКИХ І КИТАЙСЬКИХ СТАЛИХ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯХ І ПРИСЛІВ’ЯХ

Євгеній М. Степанов

DOI:


pdfЗІСТАВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕКСИЧНИХ КОЛОРАТИВІВ ЯК МАРКЕРІВ МІМІКИ ПЕРСОНАЖІВ У РОСІЙСЬКОМУ ТА В’ЄТНАМСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ

ЧАН Тхі Суєн

DOI:


pdfСЕМІОТИЧНІ ЧИННИКИ В РОБОТІ ПЕРЕКЛАДАЧА (ЕЛЕМЕНТИ КІНЕСИКИ)

Хуан Юйцзе, Лі Сюелу, Лю Юйцзе

DOI:



pdf

Олена Шустер

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lenochkazvezda15@gmail.com

Олег Гапченко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: akeenoir@gmail.com

Агата Рожкова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: agatha.rozhkova@gmail.com

DOI:


АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення лінгвістичних репрезентантів світоглядних універсалій в англо-українському художньому перекладі. У якості матеріалу дослідження обрано жанр фентезі, який постає авторським втіленням світоглядних універсалій, які у своїй взаємодії та зчепленні задають цілісну узагальнену подобу людського світу. Світоглядні універсалії — це категорії, які акумулюють історично накопичений соціальний досвід і в системі яких людина певної культури оцінює, осмислює та переживає світ, зводить у цілісність усі явища дійсності, що потрапляють у сферу її досвіду.

Встановлено, що фентезійний твір Дж. Роулінг репрезентований опозицією «добра» та «зла», які представлені реаліями чарівного світу. Результати структурно-семантичного аналізу тематичних груп світоглядних універсалій, що створюють філософську концепцію твору фентезі та лексичних одиниць, що актуалізують їх, дозволяють виявити такі групи реалій: ономастичні реалії, побутові реалії, етнографічні та міфологічні реалії, реалії державно-адміністративного устрою та громадського життя.

Зіставний аналіз особливостей перекладу реалій чарівного світу дозволяє констатувати, що перекладач вдається до різних типів перекладу: власне описового перекладу, а також різних комбінацій описового перекладу: транскрипція та описовий переклад у перекладацькому коментарі, транскрипція та описовий переклад у тексті твору, графічне перенесення (збереження оригінального написання) та описовий переклад у тексті твору, калькування та описовий переклад у перекладацькому коментарі.


Ключові слова: жанр фентезі, світоглядна універсалія, стратегія перекладу, прийоми перекладу.


ЛІТЕРАТУРА

Виноградов B. C. Перевод. Общие и лексические вопросы. М. : КДУ, 2004. 240 с.
Володина Н. В. Концепты, универсалии, стереотипы в сфере литературоведения. URL: http://www.kniga.com/books/preview_txt.asp?sku=ebooks319044 (дата звернення: 25.05.2022).
Кольцова И. Н. Социокультурные функции сказки. URL: http://www.dissercat.com/ content/sotsiokulturnye-funktsii-skazki (дата звернення: 25.05.2022).
Коровашко А. В. Заговоры и заклинания в русской литературе XIX–XX веков.
URL: http://kk.convdocs.org/docs/index-91999.html (дата звернення: 25.05.2022).

Солодуб Ю. П., Альбрехт Ф. Б., Кузнецов А. Ю. Теория и практика художественного перевода. М. : Издательский центр «Академия», 2005. 304 с.


pdf

Даниїл Шпилевий

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: danielshp1305@gmail.com

Ольга Вілкова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: olyavilkova06@gmail.com

Олександра Салаухіна

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: alya.salaukhina@gmail.com

DOI:


АНОТАЦІЯ

В статті розглядаються особливості поетичного тексту, поняття поетичного перекладу, проблема форми та змісту в поетичному перекладі; дискурсивні, фонетичні, графічні та лінгвістичні особливості поетичного тексту. Переклад поезії є дуже складним завданням. Навіть при ретельному перекладі формально-смислові трансформації неминучі. Тому перекладачу доводиться чимось жертвувати та балансувати між художнім змістом та мовною формою. Безумовно, варіативність вибору відповідності залежить від контексту. Протягом багатьох років думки щодо перекладу поезії змінювалися, але досі немає єдиного підходу, проте найбільш влучне слово «інтерпретація». При перекладі поезії кількість інтерпретацій може бути нескінченною, але всі інтерпретації будуть відрізнятися одна від одної певними ознаками. Під кінець статті можна зробити висновок, що процес перекладу поезії складний та трудомісткий, оскільки зміст поетичного твору пов’язаний зі складним комплексом елементів: ритмом, мелодикою, строфікою та стилістикою, котрі при взаємодії один з одним набувають додаткових значень та створюють певний ефект.


Ключові слова: поетичний текст, поетичний переклад, рима, поетичний твір, переклад.


ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика : учебное пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. СПб. : Союз, 2008. 288 с.
Бердышев С. Н. Рекламный текст. Методика составления и оформления : учебное пособие. М. : Дашков и Ко, 2012. 480 с.
Галь Н. Слово живое и мертвое. М. : Время, 2007. 592 с.
Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М., 2006. 144 с.

Гончаренко С. Ф. Поэтический перевод и перевод поэзии: константы и вариативность. Тетради переводчика : науч.-теор. сб. / под ред. С. Ф. Гончаренко. М. : МГЛУ, 1999. Вып. 24. С. 107–122.
Гринбаум О. Н. Эстетико-формальное стиховедение: Методология. Аксиоматика. Результаты. Гипотезы. СПб. : Изд-во СПбГУ, 2001. 40 с.

Жук Н. В. Проблема сохранения рифмы при переводе поэтического текста. Вестник современной науки. 2015. No 7. С. 126–129.

Жутовская Н. М. Поэтический перевод и проблема адекватности. Царскосельские чтения. 2014. Т. 1, No 13. С. 342–347.
Идиатуллина Л. Т. The problem of poetry’s translation in the works of the modern
scientists. Вестник Казанского государственного университета культуры и искусств. 2010. No 1. С. 44–49.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М. : Высш. шк,
1990. 253 с.

Кожинов В. В. Как пишут стихи. О законах поэтического творчества. Москва : Алгоритм, 2001. 320 с.

Либерман Я. Л. Как переводят стихи (заметки о переводе еврейской и не только еврейской поэзии). Екатеринбург : Изд-во Уральск. гос. ун-та, 1995. 90 с.

Леонтьева К. И. Сверхсемантизация формы поэтического текста как проблема перевода. Lingua mobilis. 2012. No 1 (34). С. 100–115.

Лотман Ю. М. Структура художественного текста. СПб. : Искусство–СПБ, 1998.
288 с.

Шутёмова Н. В. К проблеме формы и содержания в поэтическом переводе. Вестник Пермского университета. 2010. No 2. С. 85–91.

Шутёмова Н. В. Проблема «язык и стих» в поэтическом переводе. Вестник Мос-
ковского государственного лингвистического университета. 2012. No 9 (642). С. 227–235.

Newmark, P. Approaches to translation. Oxford : Pergamon Press Ltd, 1982.

Tisgam K. H. Translating poetry: Possibility or impossibility? Journal of College for Education for Women. 2014. 25 (2). P. 511–524.


pdf

Ольга Туріца

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: turitsa.olha@gmail.com

Єгор Марус

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: jukila3@gmail.com

Віра Дорофєєва-Кузьміна

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: veradorofeeva27@gmail.com

DOI:


АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу експресивних засобів англомовних художніх текстів українською мовою. Матеріалом дослідження слугували оповідання “The Gold Bug” Едгара Аллана По та його переклад українською мовою. Актуальність досліджуваної теми зумовлена створенням сучасних варіантів перекладу літературних творів, а отже і нових емоційних засобів. Метою дослідження є аналіз особливостей відтворення англомовних експресивних засобів в українському художньому перекладі.

Встановлено, що до засобів експресивності відносять експресивно-емоційну лексику, засоби образності, модальності, літературні тропи тощо. Методом перекладацького аналізу було визначено, що метафора найчастіше перекладається синтаксичною трансформацією заміни, епітет — підбором словникового відповідника, порівняння здебільшого відтворюється синтаксичним уподібненням або додаванням, гіпербола — лексичною трансформацією конкретизації, а риторичні питання та окличні речення часто відтворюються у тексті перекладу завдяки застосуванню синтаксичної трансформації перестановки.


Ключові слова: експресивні засоби, експресивно-емоційна лексика, художній твір, літературні тропи, перекладацькі трансформації.


ЛІТЕРАТУРА

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. 4-е издание. М. : КомКнига, 2007. 576 с.
Бабенко Л. Г. Филологический анализ текста: основы теории, принципы и аспекты анализа: уч. пособие. М. : Деловая книга, 2004, 462 с.
Гладьо С. В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на
матеріалі сучасної англомовної прози) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. К., 2000. 19 с.

Едгар Аллан По. Золотий жук. Edgar Allan Poe. The Gold-bug / пер. з англ. Б. Носенюк, І. Петрушевича. Х. : Фоліо, 2020. 187 с.

Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І.
Теремка. К.: ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
Потебня А. А. Теория словесности: тропы и фигуры. М. : URSS, 2017. 198 с.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. М. : Международные отношения, 1974. 216 с.

Телия В. М. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М. : Наука, 1986. 141 с.


pdf

Олександра Попова

доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alex-popova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6244–5473

Валерія Краснюк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: kenerim2@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1896–074X

DOI:


АНОТАЦІЯ

Стаття має оглядовий характер і присвячена сучасним дослідженням у сфері юридичного перекладу. Розглядаються основні завдання перекладача та проблеми, які виникають під час перекладу текстів з юриспруденції. Аналіз матеріалу дає підстави припустити, що юридичні переклади в основному виконуються професіоналами з юридичною освітою. Тексти вихідною та цільовою мовами розглядаються в абсолютно різних правових системах, що зумовлює використання різних формулювань для кожної мови. Встановлено, що водночас ці посилання повинні бути зрозумілими для обох сторін і мати однакове значення. У статті акцентується необхідність володіння перекладачем знаннями законів не тільки своєї країни, а й країни вихідної мови.

Виявлено фактори, які разом визначають специфіку юридичного перекладу та свідчать про те, що юридична сфера вимагає від перекладачів особливої акуратності та глибоких знань і є однією з найскладніших для них. 

Під час аналізу визначено, що найпоширенішими проблемами, з якими зіштовхуються фахівці в галузі юридичного перекладу, є відсутність глибоких знань у досліджуваній сфері, розбіжності в законодавчих системах та лінгвістичних традиціях країн, недостатня кількість готових та усталених відповідників.


Ключові слова: особливості юридичного перекладу, термін, труднощі перекладу, юридичний текст, еквівалент, адекватний переклад, документи, правовідносини.


ЛІТЕРАТУРА

Гамзатов М. Г. Техника и специфика юридического перевода. М., 2004.
Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в юридичних текстах: генезис, дериваційні та семантично-функціональні аспекти : автореф. дис. ... канд.філол. наук : 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2000. 19 с.
Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні
труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова книга, 2004. 564 с.

Карабан В. І. Переклад з української мови на англійську мову : навчальний посібник-довідник для студентів вищих закладів освіти. Вінниця : Нова книга, 2003. 608 с.

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М. : Высшая школа, 1990. 253 с.

Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : підручник. Вінниця : Нова книга,
2008. 512 с.
Федоров А. В. Основы общей теории перевода. М. : Филология, 2002.
Федотова И. Г. Юридические понятия и категории в английском языке. Обнинск, 2000.

Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : підручник. Вінниця : Нова книга,
2008. 512 с.
Федоров А. В. Основы общей теории перевода. М. : Филология, 2002.
Федотова И. Г. Юридические понятия и категории в английском языке. Обнинск, 2000.


pdf

Анастасія Полиннікова

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Polynnikova.AD@pdpu.edu.ua

Дарина Люта

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Liuta.EV@pdpu.edu.ua

DOI:


АНОТАЦІЯ

У статті розглядається культура у якості середовища збереження національної специфіки, аналізується мова, як основний національно специфічний компонент культури, розглядається художній текст як феномен культури у перекладацькому аспекті, надається визначення елементам національно-культурних компонентів, складається їх класифікація, а також проводиться аналіз національно-культурних компонентів та способів їх передачі українською, на матеріалі роману К. Стокетт «Прислуга».

Мовне оформлення кожного фрагмента перекладу має визначатися описуваною ситуацією і комунікативним задумом промовця. Досягнення цієї якості ускладнене тим, що опис одного й того предмета/ситуації різними мовами, навіть за наявності у цих мовах повних еквівалентів, не може бути взаємно однозначним. У кожній локальній культурі, отже, й у кожній мові відбито свою специфіку сприйняття дійсності. Ця специфіка знаходить вираження в національному культурному компоненті тексту, який прямо і безпосередньо відображає національну культуру, що обслуговується мовою.

Аналіз сучасної літератури показав, що в перекладацькій діяльності ігнорування національного культурного компонента художнього тексту призводить не тільки до спотворення семантики, змісту висловлювань і порушення сприйняття тексту як на рівні образотворчих засобів, так і на рівні виразності, але в деяких випадках — до спотворення змісту тексту перекладу.

Результати дослідження показали, що при передачі національно-культурних компонентів з англійської на українську мову використовуються різноманітні прийоми, що дозволяють досягти адекватності перекладу та вирішити конкретні прагматичні завдання, запобігти перевантаженості тексту малознайомими чи зовсім незнайомими для читача відомостями. Отримані висновки можуть бути застосовані в перекладацькій практиці при роботі з художніми текстами, а також в подальших дослідженнях.


Ключові слова: художній текст, англійська мова, українська мова, переклад, класифікація національно-культурних компонентів.


ЛІТЕРАТУРА

Вайсгерберг É. Л. Родной язык и формирование духа / пер. з нем. О. Радченко.
Москва : Едиториал УРСС, 2004. 232 с.
Гуревич П. С. Культурология : учебник для студентов вузов. 2-е изд. Москва :
Омега-А, 2010. 427 с.
Зализняк А. А. Многозначность в языке и способы её представления. Москва :
Языки славянской культуры, 2006. 672 с.
Марковина И. Ю., Сорокин Ю. А. Культура и текст. Введение в лакунологию : учеб. посбие. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010. 144 с.
Миньяр-Белоручев Р. Как стать переводчиком? М. : Готика, 1999. 176 с.
Тайлор Э. Б. Первобытная культура / пер. с англ. Москва : Политиздат, 1989. 573 с.
Томахин Г. Д. Реалии — американизмы: пособие по страноведению : учеб. пособие для институтов и фак. иностр. яз. М. : Высш. шк., 1988. 239 с
Stockett K. The Help. Penguin books, 2009. 200 p.


pdf

Даніїл Пельтек

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: danya1502peltek@ukr.net

Вероніка Брудзь

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: brudz_veronika@gmail.com

Ганна Виборнова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: anna.vybornova.98@gmail.com

DOI:


АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розгляду наявних тлумачень та характеристик антропонімів, медіадискурсу та використанню антропонімів у медіадискурсі. Наразі не існує одностайної позиції щодо класифікації антропонімів, а також відсутня стратегія їхнього відтворення у медідискурсі, що і становить актуальність даної роботи.

Метою роботи є виявлення варіантів передачі антропонімів у перекладі на матеріалі англомовних статей та їхнього перекладу українською мовою.

У статті розглянуті сучасні класифікації антропонімів, здійснено їхнє порівняння. Розраховано у відсотковому відношенні найбільш та найменш часто використовувані засоби їхнього відтворення. Також було розглянуто наявні тлумачення медіадискурсу та підходи до його пояснення.

Виявлено низку питань, які необхідно порушити задля подальшого розвитку та розуміння понять антропонімів, які займають важливе місце у медіадискурсі.


Ключові слова: антропоніми, дискурс, медіадискурс, переклад, українська мова, англійська мова, прийоми перекладу.


ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Введение в переводоведение. — СПб. : Филологический факультет СПбГУ ; М. : Академия, 2004. 352 с.

Алєксєєва Л. О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього та пу бліцистичного стилів. Донецьк : Юго-Восток, 2009. 204 с.

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М. : КомКнига, 2007. 576 с.
Ґудманян А. Ґ. Відтворення власних назв у перекладі : дис. ... доктора філол. наук :10.02.16. Київ, 2000. 392 с.
Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка
СМИ. Москва : Наука, 2008. 264 с.

Ердоган має намір незабаром обговорити із Зеленським та Путіним «зернову угоду» — глава МЗС Туреччини. KyivPost — Ukraine’s Global Voice. KyivPost. URL: https://www.

kyivpost.com/uk/world-uk/erdogan-maye-namir-nezabarom-obgovoryty-iz-zelenskym-ta-putinym-zernovu-ugodu-glava-mzs-turechchyny.html (дата звернення: 09.11.2022).

Ермолович Д. И. Имена собственные на стыке языков и культур: заимствование и передача имен собственных с точки зрения лингвистики и теории перевода с прил.

Правил практ. транскрипции имен с 23 иностр. яз., в том числе табл. слоговых соответствий для кит. и яп. яз. М. : Р. Валент, 2001. 199 с.

Кашперська Д. О. Антропоніми в сучасній українській публіцистиці. Мовні і концептуальні картини світу. 2012. Вип. 41, ч. 2. С. 174–181.

Китайские фамилии (Бай-Цзя-Син) / пер. с кит., ком., вступ. статья и послесловие Ю. М. Галеновича. М. : Русская панорама, 2021. 584 с.
Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). Вінниця : Нова Книга, 2001. 448 с.

Масенко Л. Т. Антропоніміка. Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України. К., 2001. Т. 1: А. 602 с.

Microsoft надасть Україні технологічну допомогу на $100 мільйонів. KyivPost —

Ukraine’s Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/uk/ukraine-uk/microsoft-nadast-ukrayini-tehnologichnu-dopomogu-na-100-miljoniv.html (дата звернення: 09.11.2022).

Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. К. : ВЦ «Київський університет», 1999. 308 с.
Русакова О. Ф. Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ. Екатеринбург : Издательский Дом «Дискурс-Пи», 2006. (Серия «Дискурсология»).
Серио П. Как читают тексты во Франции. Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса. М., 1999. С. 12–53.
Теория и методика ономастических исследований. 3-е изд. / А. В. Суперанская и др. Москва : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 256 с.

Шевченко І. С., Морозова О. І. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / за загальн. ред. Шевченко І. С. Харків : Константа, 2005. С. 233–236.

Ширяева О. В. Информационно-аналитический дискурс как предмет коммуникативно-дискурсивного исследования. URL: http: // www.mediascope.ru/node/1218

Erdogan to Speak with Putin, Zelensky Over Grain Deal. FM — Kyiv Post — Ukraine’s

Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/world/erdogan-to-speak-with-putin-zelensky-over-grain-deal-fm.html (дата звернення: 09.11.2022).

Microsoft Pledges Further $100 Million Support to Ukraine. Kyiv Post — Ukraine’s Global

Voice. URL: https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/microsoft-pledges-further-100-mil-lion-support-to-ukraine.html (дата звернення: 09.11.2022).


pdfЮлія Мазуріна

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Mazurina.YO@pdpu.edu.ua

Наталія Павленко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Pavlenko.NI@pdpu.edu.ua

Юлія Степова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Stepova.YO@pdpu.edu.ua

DOI:


АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена актуальній лінгвістичній проблемі вивчення терміносистем. Зокрема розглядається приклад комплексного вивчення терміносистеми англійської фонетики. Основними обговорюваними питаннями є: проблема наукового підходу до вивчення лінгвістичної термінології, встановлення ключових критеріїв відбору матеріалу для термінологічних досліджень та вибір застосованих загальнонаукових та лінгвістичних методів дослідження.


Ключові слова: лінгвістична термінологія, терміносистема англійської фонетики, науковий підхід, критерії відбору матеріалу, методи дослідження.


ЛІТЕРАТУРА

Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник. Київ : Академія, 2004.
335 c.
Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. закл. освіти. Київ : Вища шк., 1999. 206 с.
Дудок Р. І. Термін та його структурно-семантичний потенціал. Вісник СумДУ. 2006. № 3 (87). С. 119–123.
Єрмоленко С. С. Із проблем дослідження дейктичної полісемії. Studialinguistica.
Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. Вип. 9. С. 142–149.
Жайворонок В. Термінологія в загальномовному словнику. Українська термінологія і сучасність. Київ, 1998. С. 210–212.
Мельничук О. С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства. Мовознавство. 1997. № 2–3. С. 3–19.
Михайлова Т. Номени у науково-технічній сфері. Українська термінологія і сучасність. Київ, 2007. Вип. VІІ. С. 82–86.


pdfТетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196X

Юлія Яворська

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: yavorska.ym@pdpu.edu.ua

DOI:


АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються особливості й проблеми відтворення модально-емоційної семантики. Тема дослідження є актуальною з позиції неоднозначності уявлення про модально-емоційну семантику, та її репрезентацію у художньому тексті. Необхідно наголосити, що перед перекладачем постає складність відтворення адекватного перекладу модальноемоційної семантики, якого можливо досягти лише за умови збереження авторського змісту, дотримання специфіки емотивної лексики та використання відповідних трансформацій тексту.

Метою роботи є дослідження та аналіз специфіки модально-емоційної семантики під час художнього перекладу. Задля досягнення поставленої мети були охарактеризовані поняття «емоційність», «емотивність» та «експресивність», визначена модальність як семантична категорія, а також розглянуто модально-емоційну семантику на різних рівнях мови.

В результаті дослідження автори приходять до висновку, що модальність є універсальною семантичною категорією, що актуалізується низкою мовних засобів. Під час аналізу праць дослідників проблеми відтворення модально-емоційної семантики ми визначили, що в загальному розумінні лінгвісти визначають той самий зміст модальності різними термінами, виділяючи крім суміжних типів відмінні з інших класифікацій семантичні типи


Ключові слова: об’єктивна модальність, суб’єктивна модальність, семантика, емоційність, емотивність.


ЛІТЕРАТУРА

Арістотель. Метафізика. Харків : Фоліо, 2020. 300 с.
Бернацька С. М. Модальне значення можливості/необхідності в сучасній українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». К., 2011. 23 c.
Гацура Н. І. Переклад засобів емотивності з англійської мови у романі Д. Мойєс
«До зустрічі з тобою». Філологічні науки. 2020. № 2. C. 238–243.
Грішина В. А. Гендерні особливості вираження експресії емоцій (на матеріалі художньої літератури Великобританії). Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. С. 61–67.
Зиядінова Д. А. Емотивність у політичному дискурсі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2020. № 1. С. 10–15.
Кузенко Г. М. Мовні засоби вираження емотивності. Філологічні науки 2000. Т. 18. С. 76–83.

Приходько А. І. Модальність оцінки в мові. Science and Education a New Dimension. Philology. Запоріжжя, 2015. III (12). С. 78–80.
Шахновська І. І., Кондратьєва О. В. Відтворення англійської емоційно маркованої лексики українською мовою (на матеріалі українських перекладів англомовної драми).
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : зб. наук. праць. Київ: Аграр Медіа Груп, 2015. С. 330–334
Яковлева І. Н. Особливості перекладу емотивної лексики. Інтерактивна наука.
2016. № 2. С. 127–129.