Перейти до контенту

Derik I. M.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-10


Ключові слова: дискурс, парадигма, феномен, іманентні характеристики, типологічні особливості, інституціональний дискурс.


Статтю присвячено проблемі перекладу дискурсу в сучасній лінгвістичній парадигмі. Мета статті в дослідженні дискурсу як мовленнєвого та ментального феномену в невідривному зв’язку з комунікативним і перекладацьким аспектами. За результатами здійсненого дослідження виявлено типологічні особливості кожного окремого виду інституціонального дискурсу. Практична цінність одержаних результатів у тому, що підтверждено екзистенціальну природу дискурсу.


Gruschko S. P., Korolowa Т. M., Popowa О. V.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-9


Ключові слова: герменевтика, інформація, інтерпретація, текст, переклад, комунікація.


У статті акцентується увага на проблемах перекладу у площині досліджень герменевтики, яку розглядаємо як методологію у перекладацькій діяльності, вчення про інтерпретацію текстів, як складову трансляції інформації у комунікативному аспекті. Актуальність проведеного дослідження зумовлена особливою увагою сучасного мовознавства до недостатньо вивчених питань герменевтики, які пов’язані з проблемами передачі семантики іншомовного тексту при перекладі.

Gruschko S. P.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-8


Ключові слова: комунікативно-функціональний підхід, міжмовна комунікація, переклад, структура.


Стаття присвячена дослідженню ролі комунікативно-функціонального підходу у перекладі науково-технічної літератури, коли сам переклад розглядається як інструмент здійснення предметної діяльності комунікантів, представників різних міжмовних груп. У практичному вимірі труднощі перекладу науково-технічних текстів зумовлені особливостями наукового стилю, недостатнім ступенем розумінням терміносистеми тієї чи іншої галузі знань, що ускладнює вибір адекватних перекладацьких рішень. У цьому контексті важливу роль відіграє стратегія перекладу, де домінуючим є комунікативно-функціональній підхід. Переклад імпліцитно включається в структуру комунікації між автором і реципієнтом. Актуальність статті зумовлена потребами дослідження проблем перекладу науково-технічної літератури з урахуванням сучасних реалій міжмовного обміну інформацією.

Глущенко В. А.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-7


Ключові слова: російська літературна мова, дієслово, постфікс -ся, формоутворювальна та словоутворювальна функції, стан.


Розкрито погляди Є. Х. Широкорад на історію дієслівних утворень на -ся в російській літературній мові, визначено внесок мовознавця в дослідження зворотних форм російського дієслова. Вивчення значного фактичного матеріалу (твори М. В. Ломоносова та його сучасників), концепцій ряду мово­знавців дозволило Є. Х. Широкорад дійти висновків про те, що постфікс -ся виконує в російській мові формоутворювальну та словоутворювальну функції і що категорія дієслівних форм на -ся в російській літературній мові середини XVIII ст. може бути охарактеризована як цілком сформована.

Босак Н. Ф.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-6


Ключові слова: демонолексика, демономен, лексико-семантична група, неперсоніфікований демономен.


У статті проаналізовано демонолексику у повісті Ю. Андруховича “Рекреації”. У процесі дослідження було виділено такі лексико-семантичні групи демономенів: топонімічні й ономастичні назви, модифіковані лексеми, обрядові назви, власне українські демономени, лайливі слова і вислови, демономени біблійного походження, назви з міфології світу, міжнародна і спільна демонолексика. Особливу лексико-семантичну групу становлять неперсоніфіковані демономени, які служать для передачі особливостей менталітету сучасних українських письменників, їхніх звичок за рахунок мовлення. Такі номени допомагають розкрити душу героя, показати позитивні і негативні боки його особистого Я, розкрити подвійність людського світосприйняття, вказати на причину страхів, емоцій, переживань.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМIТКИ

Андрухович Ю. Рекреації :  [повість] / Юрій Андрухович. — Львів : Піраміда, 2003. — 240 с.

Василенко А. Міфологічні номінації: лексико-семантичний аспект / А. Василенко // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки. — Ніжин, 2001. — С. 60–64.

Давидюк В. Українська міфологічна легенда / В. Ф. Давидюк. — Львів : Світ, 1992. — 176 с.

Мифы народов мира. — М., 1980. — Т. 1. — С. 366–367.

Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології / Сергій Плачинда. — Київ : Український письменник, 1993. — 63 с.

http://www.zsu.zp.ua.

Бундукі В. С., Богуш А. М.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-5


Ключові слова: науковий текст, китайська мова, перекладацькі операції, лексико-граматичні особливості.


Стаття присвячена вивченню лексико-граматичних особливостей китайськомовної наукової літератури та їх відтворенню засобами англійської та української мов. В результаті дослідження виявлено найбільш частотні перекладацькі операції перекладу задля досягнення адекватності, а саме пошук відповідника, конкретизація, калькування, опущення, граматична заміна, членування речення та ін.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Алексеева И. С. Введение в переводоведение : учеб. пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. — СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М. : Академия, 2004. — 352 с.

Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : учебник для вузов. 4-е изд., испр. и доп. — М.: Флинта : Наука, 2002. — 384 с.

Ботвіна Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К.: Артек, 1999. — 264 с.

Буре Н. А. Основы научной речи : учеб. пособие для студ. нефилол. высш. учеб. заведений. — М.: Издательский центр “Академия”, 2003. — 272 с.

Гарбовский Н. К. Теория перевода. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2007. — 544 с.

Горелов В. И. Теоретическая грамматика китайского языка. — М.: Просвещение, 1989. — 318 с.

Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: учеб. пособие. — М.: ЭТС, 2002. — 424 с.

Кочергин И. В. Основы научно-технического перевода с китайского на русский. — М. : Восточная книга, 2017. — 624 с.

Литвинова М. Н. Практикум по переводу (английский язык): учеб.-метод. пособие. — Пермь : Перм. гос. нац. иссл. ун-т., 2012. — 74 с.

Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. — К.: Наукова думка, 1976. — 288 с.

Ростовцев В. А. Теория перевода китайского языка. — М.: Военный институт, 1977. — 202 с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) : учеб. пособие. — 5-е изд. — СПб. : Филологический факультет СПбГУ; М. : ООО “Издательский Дом “Филология три”, 2002. — 416 с.

Цатурова И. А., Каширина Н. А. Переводческий анализ текста. Английский язык: учебное пособие с методическими рекомендациями. — 2-е изд., испр. и доп. — СПб. : Перспектива, Издательствово “Союз”, 2008. — 296 с.

Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова професійного спрямування : підручник. — К.: Алерта, 2010. — 696 с.

Щичко В. Ф. Китайский язык. Теория и Практика Перевода. — М.: Восток-Запад, 2004. — 223 с.

Klimova B. Scientific Prose Style and Its Specifics [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/275537459_Scientific_Prose_Style_and_Its_Specifics

He Qixin, Zhong Weihe, Xu Diao. Scientific translation

Pellatt Valerie, Liu Eric T. Thinking Chinese Translation

简德芬琉辞常詻. 北京, 1973年

Бакланова М. С., Попова О. В.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-4


Ключові слова: синхронний переклад, трансформації, китайська мова, англійська мова, українська мова, темп мовлення, часові обмеження.


Статтю присвячено вивченню проблеми відтворення комунікативної семантики англомовних та китайськомовних економіко-політичних текстів українською мовою. Вивчено зміст та структуру синхронного перекладу. Проведено зіставний аналіз лінгвістичних особливостей англомовної, китайськомовної та українськомовної комунікативної семантики; специфіковано тактики з відтворення досліджуваних текстів українською мовою при синхронному перекладі.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Англо-український словник / [укл. Є. І. Гороть, Л. М. Коцюк, Л. К. Малімон, А. Б. Павлюк]. — Вінниця : Нова Книга, 2006. — 1700 с.

Великий сучасний англо-український, українсько-англійський словник / [А. Загнітко, И. Данилюк]. — Донецьк : БАО, 2012. — 1008 с.

Виссон Л. Практикум по синхронному переводу с русского языка на английский (с аудиприложением) / Л. Виссон. — М. : Р. Валент, 2002. — 200 с.

Воеводина Т. В. Устный перевод в коммуникативном аспекте и его соотношение с другими видами перевода / Т. В. Воеводина // Тетради переводчика. — М. : ИМО, 1986. — Выпуск 20. — С. 66–77.

Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. — М. : Изд-во Московского ун-та, 2015. — 544 с.

Долбунова Л. А. Тезаурус языковой личности переводчика в аспекте межкультурной коммуникации // Традиции и новаторство в гуманитарных исследованиях. — Саранск : Изд-во Мордов. ун-та, 2002. — С. 116–118.

Иванчикова Е. А. Парцелляция, ее коммуникативно-экспрессивные и синтаксические функции: учебник для вузов / Е. А. Иванчикова. — М. : Просвещение, 2010. — 202 с.

Базік І. І., Корольова Т. М.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-3


Ключові слова: художній переклад, китайськомовні казки, перекладацькі операції, типологічно спільні характеристики, конкретно-мовні характеристики для неблизькоспоріднених мов.


Стаття присвячена розгляду жанрових особливостей китайськомовних казок та відтворенню їхніх художніх характеристик при перекладі українською та англійською мовами. У роботі визначено когнітивно-лінгвістичні особливості китайськомовних казок у порівнянні з англійсько- та українськомовними казками; вказано перекладацькі операції, тактики та стратегії, що були застосовані під час перекладу.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Алексеев М. П. Проблемы художественного перевода // Сборник трудов Иркутского государственного университета. — Иркутск: ИГУ, 1931. — Вып. 1. — С. 149–196.

Арзамасцева І. М. Дитяча література: підручник для студентів ВНЗ/ І. М. Арзамасцева, С. А Ніколаєва — М.: Аркадія, 2007–374 с.

Бі Юе. Проблеми освоєння культури китайського “золотого віку”: автореф. дис. ... канд. культур. наук: 24.00.01 / Юе Бі. — К., 2009. — 277 с.

Дзюбишина-Мельник Н. Я. Художній стиль і мова творів для дітей/Н. Я. Дзюбишина-мельник // Культура слова. — 1992. — Випуск 42. — С. 85–90.

Казакова Т. А. Художественный перевод: в поисках истины / Т. А. Казакова– СПб.: Филологический факультет СПбГУ; Издательство СПбГУ, 2006. — 224 с.

Козоріз О. Сюжети українських та китайських казок, образи головних героїв / О. Козоріз // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література. — 2010. — Випуск 16. — С. 41–42.

Корольова Т. М. Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови: навч. посіб. / Т. М. Корольова, О. В. Попова, Дін Сінь — Одеса: ПНПУ, 2013. — 153 с.

Лєпухова Н. І. Переклад літературної казки як інтерпретація казкового світу автора/ Н. І. Лєпухова // Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. — 2013. — Випуск 27. — С. 133–142.

Потапова А. Є. Дитяча література: підходи та критерії перекладу / А. Є. Потапова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2009. — Серія 49. — С. 20–21.

Репнякова Н. М. Система образів тварин у китайських народних казках: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.09 / Н. М. Репнякова. — К., 2001. — 191 с.

Рифтин И. Китайские народные сказки. — Москва, 1972. — 160 с.

Сдобников В. В. Комунікативна ситуація як основа вибору стратегії перекладу: дис. на здобуття ступ. док. філол. наук: 10.02.20/ В. В. Сдобников. — К., 2015. — 495 с.

Тихонова Е. В. Художній перекладу китайської літератури / Е. В. Тихонова. А. Д. Хегай // Молодий вчений: науковий журнал. — № 18 (98). — 2015. — С. 534–535.

Тихонова Е. В. Фразеологія як відображення національної культури китайського народу та її переклад. / Е. В. Тихонова // Молодий вчений: науковий журнал. — 2015. — № 18 (98). — С. 536–537.

Чайковська Т. В. Труднощі художнього перекладу / Т. В. Чайковська // Сучасні наукові дослідження. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. — С. 25.

Шулькова К. І. Тенденції розвитку дитячої літератури кінця ХХ — початку ХХІ століття / К. І. Шулькова // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. — 2015. — Випуск V. — С. 12–13.

老虎学艺 故事– 学林出版社北京,1983年,– 第13页.

成语故事/王彦淳编著-北京:中国文史出版社,2016 -第31–60页.

Jacobs J. English Fairy Tales [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.surlalunefairytales.com/authors/jacobs.html

Jacobs J. More English Fairy Tales [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.sacred-texts.com/neu/eng/meft/index.html

Oittinen R. Translating for Children / Riitta Oittinen. — New York; London : Garland Publishing, Inc., 2000. — 205 p.

Аккурт В. Є.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-2


Ключові слова: категорія переконання, судовий дискурс, темп, фразовий наголос, ядерний тон, модальне значення.


У роботі описані дистинктивні характеристики модальності переконання в мові обвинувача на матеріалі української та англійської мов. Розглянуті найважливіші типологічно спільні ознаки інтонаційної диференціації модального значення переконання. В ході дослідження було виявлено, що вариативність компонентів просодії (темп, паузація, мелодика, гучність, фразовий наголос) модально-семантичного поля переконання зазвичай безпомилково сприймається на перцептивному рівні та адекватно інтерпретується слухачами.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Алтунян А. Г. Анализ политических текстов: учебное пособие / А. Г. Алтунян. — М. : Логос, 2014. — 384 с.

Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков. — 2-е изд. М.: Просвещение, 1989. — 254 с.

Белошапкова В. А., Земская Е. А., Милославский И. Г., Панов М. В. Современный русский язык. — М., 1981. — С. 781–786.

Бенвенист Э. Общая лингвистика. — М.: Прогресс, 1974. — 447 с.

Бирюлин Л. А. Теоретические аспекты семантико-прагматического описания императивных высказываний в русском языке: дис. ... д-ра филол. наук. — Санкт-Петербург. — 1992. — С. 35–42.

Ермолаева Л. С. Типология системы наклонения в современных германских языках // В Я. — 1977. — № 4. — С. 97–106.

Королева Т. М. Интонация модальности в звучащей речи. — К.; Одесса: Выща шк. Головное изд-во, 1989. — 147 с.

Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность. — М. Просвещение, 1969. — 214 c.

Ломтев Т. П. Предложение и его грамматические категории. — М., 1972. — С. 29–30

Мещанинов И. И. Новое учение о языке. — Л., 1936. — 343 с.

Морозова О. Н., Бородавкина Е. А. Актуализация категории модальности в американской риторике начала XXI века // Политическая лингвистика. — 2015. — № 4. — С. 129–133.

Панфилов В. З. Философские проблемы языкознания. Гносеологические аспекты. — М.: Наука, 1977. — 287 с.

Семенюк О. А. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. / О. А. Семенюк, В. Ю. Паращук. — К.: ВІД “Академія”, 2010. — 240 с.

Авраменко Б. В. , Оськіна Н. О.pdf
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2018-27-1


Ключові слова: категорія переконання, судовий дискурс, темп, фразовий наголос, ядерний тон, модальне значення.


У роботі описані дистинктивні характеристики модальності переконання в мові обвинувача на матеріалі української та англійської мов. Розглянуті найважливіші типологічно спільні ознаки інтонаційної диференціації модального значення переконання. В ході дослідження було виявлено, що вариативність компонентів просодії (темп, паузація, мелодика, гучність, фразовий наголос) модально-семантичного поля переконання зазвичай безпомилково сприймається на перцептивному рівні та адекватно інтерпретується слухачами.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Алтунян А. Г. Анализ политических текстов: учебное пособие / А. Г. Алтунян. — М. : Логос, 2014. — 384 с.

Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков. — 2-е изд. М.: Просвещение, 1989. — 254 с.

Белошапкова В. А., Земская Е. А., Милославский И. Г., Панов М. В. Современный русский язык. — М., 1981. — С. 781–786.

Бенвенист Э. Общая лингвистика. — М.: Прогресс, 1974. — 447 с.

Бирюлин Л. А. Теоретические аспекты семантико-прагматического описания императивных высказываний в русском языке: дис. ... д-ра филол. наук. — Санкт-Петербург. — 1992. — С. 35–42.

Ермолаева Л. С. Типология системы наклонения в современных германских языках // В Я. — 1977. — № 4. — С. 97–106.

Королева Т. М. Интонация модальности в звучащей речи. — К.; Одесса: Выща шк. Головное изд-во, 1989. — 147 с.

Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность. — М. Просвещение, 1969. — 214 c.

Ломтев Т. П. Предложение и его грамматические категории. — М., 1972. — С. 29–30

Мещанинов И. И. Новое учение о языке. — Л., 1936. — 343 с.

Морозова О. Н., Бородавкина Е. А. Актуализация категории модальности в американской риторике начала XXI века // Политическая лингвистика. — 2015. — № 4. — С. 129–133.

Панфилов В. З. Философские проблемы языкознания. Гносеологические аспекты. — М.: Наука, 1977. — 287 с.

Семенюк О. А. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. / О. А. Семенюк, В. Ю. Паращук. — К.: ВІД “Академія”, 2010. — 240 с.