Перейти до контенту

Автор: admin

pdfЙоанна Скібска

д-р, ад’юнкт Сілезького університету в Катовіцах, Катовіце, Польща

e-mail: joanna@skibscy.pl

ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–6096–3747

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-17

Ключові слова: цифрово-числова модель, модель потрійного кодування, готовність вивчати математику, зрілість для вивчення математики, діагностика математичних навичок.

АНОТАЦІЯ

У статті досліджується готовність шестирічної дитини до вивчення математики. Представлено діяльність мозку у використанні чисел, приділена особлива увага наявності спеціальної мережі нервових зв’язків, що відповідають за зміну числа, порівнюючи набори чисел і впорядковую чи числа відповідно до їх фізичного та числового розміру. Порівнюються періоди зрілості та готовності до вивчення математики, вказуючи їх взаємозв’язки, а також презентовано наявні інструменти, які слугують для оцінювання математичних здібностей дитини. Крім того, обговорюється дослідження, проведене у групі шестирічних дітей у межах їхньої зрілості для вивчення математики в окремих аспектах.

ЛІТЕРАТУРА

Butterworth, B.)1999), The mathematical brain, London.

Dehaene, S., Dehaene-Lambertz, G., Cohen, V. (1998), Abstract representations of numbers In the Animals and human brain, „Trends in Neurosciences” nr 21.

Dehaene, S., Dehaene-Lambertz, G., Cohen, L. (1998), Abstract representations of numbers In the Animals and human brain, Trends in Neurosciences, nr 21.

Eger, E., Michel, V., Thirion, B., Amadon, A., Dehaene, S., Kleinschmidt,V. (2009), Deciphering Cortical Number Coding from Human Brain Activity Patterns, Current Biology, nr 19.

Gruszczyk-Kolczyńska, E. (2008), Dzieci ze specyficznymi trudnościami w uczeniu się matematyki. Przyczyny, diagnoza, zajęcia korekcyjno-wyrównawcze, Warszawa.

Koźniewska, E. (2006), Skala Gotowości Szkolnej. Podręcznik, Warszawa.

Oszwa, U. (2005), Zaburzenia rozwoju umiejętności arytmetycznych: problem diagnozy i terapii, Kraków.

Oszwa, U. (2006), Mózgowa organizacja posługiwania się liczbami, w: A. R. Borkowska, Ł. Domańska, (red.), Neuropsychologia kliniczna dziecka. Wybrane zagadnienia, Warszawa.

Spitzer, M. (2006), Jak uczy się mózg?, Warszawa.

Tryzno, A. (2006), Diagnoza edukacyjna dzieci 6–7 letnich rozpoczynających naukę, Gdańsk.

pdfРишард Паженцкі

проф. д-р габ. Ґданьської гуманістичної вищої школи, Польща

e-mail: ryszardparzecki@op.pl

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-16

Ключові слова: мехатронна спеціалізація, освітні модулі, професійно-технічна підготовка.

АНОТАЦІЯ

У 2002–2003 навчальному році почали функціонувати спеціалізовані загальноосвітні школи за чотирнадцятьма напрямками (спеціалізаціями). У статті представлена професійно-технічна освіта як процес, що реалізується в спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах у вивченні мехатроніки. Навчальна програма профільних класів включає три модулі для 1–3 класів. Результати оцінювання навчальних планів показали, що для їх повноцінного функціонування необхідне оснащення шкіл спеціалізованими засобами навчання, а також належним чином систематично підготовленими вчителями та молодими викладачами, які прагнуть до навчання, правильно мотивованими та підготовленими в молодшій школі.

ЛІТЕРАТУРА

Baraniak, B. (red.) (2007), Pedagogika pracy, Warszawa.
Grzesiak, J. (2010), Podstawy teorii i metodyki kształcenia praktycznego nauczycieli. Konin.
Moos, J. (2002), Założenia programowo — organizacyjne kształcenia w liceum profilowanym, Łódź.
Figurski, J. (2003), Autorski program nauczania dla profilu mechatronicznego — konstrukcje, wdrażanie, ewaluacja. „Nowa Edukacja Zawodowa” nr 2.

pdfРафал Майзнер

проф. д-р габ. Гуманістично-технічної вищої школи у Бєльсько-Бялій, Бєльсько-Бяла, Польща

e-mail: majzner@ath.bielsko.pl

ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–1869–5894

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-15

Ключові слова: творча діяльність, музичне самовираження дитини, освіта вчителів, якісні дослідження.

АНОТАЦІЯ

Автор дослідження розглядає питання, пов’язані зі стимулюванням творчого самовираження дітей молодшого шкільного віку. Висвітлено сутність, форми і методи музичного вираження, а також умови, дотримання яких дає можливість його розвитку. Метою роботи є не лише презентувати результати проведених досліджень з розвитку творчого самовираження дітей, а й показати необхідність та підстави проведення якісних досліджень з питань розвитку творчого самовираження дітей. Завдяки якісному методу можна зрозуміти правила, процеси та механізми творчої діяльності. Приклади творчих музичних вправ із використанням імпровізаційних завдань на уроках початкової школи, розроблені опитаними людьми з метою змінити навчальну практику у школах, можуть стати натхненням для проведення якісних досліджень творчого самовираження дітей.

ЛІТЕРАТУРА

Burowska, Z. (1980), Słuchanie i tworzenie muzyki w szkole, Warszawa.
Dziedziewicz, D. (2009), Twórczość dziecka — problemy identyfikacyjne [w:] Identyfikacja potencjału twórczego. Teoria. Metodologia. Diagnostyka, red. M. Karwowski, Warszawa.
Flick, U., (2011), O serii: Niezbędnik badacza [W:] G. Gibbs. Analizowanie danych jakościowych, Warszawa.
Kojs,. Dziecięca muzyka eksperymentalna [w:] Dziecko w świecie muzyki, red. B. Dymara, Kraków.
Lipska, E., Przychodzińska, M. (1991), Muzyka w nauczaniu początkowym. Metodyka,
Warszawa.Niziurski, M. (2006), Z zagadnień muzycznej twórczości dziecka [w:] Edukacja muzyczna. Tożsamość i praktyka, Lublin.
Pielasińska, W. (1996), Ekspresja i komunikacja międzyludzka [w:] Świat człowieka, świat sztuki, red. M. Śnieciński, Warszawa.
Sacher, W. (2006), Ekspresja muzyczna dzieci w szkole ogólnokształcącej [w:] Edukacja muzyczna. Tożsamość i praktyka, Lublin.
Szmidt, K. J. (2006), Twórcze czy nie? Kontrowersje wokół kreatywności dzieci, „Meritum” nr 1 (1).
Żuchelkowska, K. (2005), Metody twórcze i ich wpływ na rozwój zdolności muzycznych u dzieci w młodszym wieku szkolnym [w:] Wybrane zagadnienia edukacji uczniów zdolnych. Zdolności i stymulowanie ich rozwoju, T. 1, Kraków.

pdfМірослав Кордовскі

проф. д-р габ. університету імені Адама Міцкевича,
Познань, Польща

e-mail: Kordowski-dyrygent@o2.pl

ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–2110–1113

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-14

Ключові слова: естетика, розвиток, чутливість, гармонія, особистість, мистецтво.

АНОТАЦІЯ

Сучасний світ вимагає від нас постійного навчання та стимулювання соціальної та професійної діяльності. Таку діяльність слід починати якомога раніше, застосовувати її до маленьких дітей у яслах і школах, оскільки «Куди гілочка гнеться…» Тому слід орієнтуватися на всебічний розвиток дитини, враховуючи її індивідуальні потреби. Важливість музики в цій діяльності має вирішальне значення, оскільки музика — це, перш за все, гармонія. Її вплив на психосоматичну систему був доведений ще у давнину, що є очевидним фактом. Зв’язок із музикою має істотний вплив на розвиток особистості, всебічний розвиток дитини, а в подальшому — і дорослого. Тому подібну діяльність слід починати якомога раніше. Потрібно підтримувати кожну індивідуальність, оскільки лише такий підхід може призвести до її розвитку. Не можна нічого нав’язувати. Не буває ніякої випадковості. Розмір і пропорція повинні застосовуватися відповідно до реальних потреб, не можна мати забагато досвіду, так само як і в інших сферах має бути помірність. У всіх видах діяльності школа відіграє дуже важливу роль, але не завжди дотримується баланс між шкільними та позакласними заняттями. Можна спостерігати нав'язування загальних шаблонів і стандартів, що призводить не до розвитку, а до гальмування індивідуальної творчості. Розвиток естетичної чутливості необхідно грамотно починати з раннього віку і таким чином формувати вміння відтворювати враження за допомогою органів чуття. Також загальнозрозуміле
мистецтво має стати засобом формування особистості, оскільки зв’язок із мистецтвом сприяє всебічному розвитку особистості.

Диригуючи духовим оркестром професійної пожежної команди при Центрі культури в Короново, я помітив усі ці явища. Гра в оркестрі — це не тільки музичне виховання, а й розвиток таких цінностей, як відповідальність, пунктуальність, повага до диригента та інших учасників. Це також вивчення історії, пробудження патріотизму, чуйності до музики, розвиток особистості, можливість знайомстваі дружби з іншими людьми, і, зрештою, набуття почуття власної гідності.

ЛІТЕРАТУРА

Dąbrowski, K. (1989), Zdrowie psychiczne,Warszawa.
Dąbrowski, K. (1989), Higiena psychiczna i jej stosunek do nauk pokrewnych, w: K. Dąbrowski (red.), Zdrowie psychiczne, Warszawa.
Dąbrowski, Z. (1986), Czas wolny dzieci i młodzieży. Warszawa.
Gloton, R., Clero, C. (1986), Twórcza aktywność dziecka, Warszawa.
Gołaszewska, M. (1989), Kultura estetyczna, Warszawa.
Gołaszewska, M. (1994), Universum sztuki, Kraków.
Gołaszewska, M. (1996), Egzystencjalne i esencjalne pytania wobec kultury estetycznej, w: Edukacja kulturalna a egzystencja człowieka, B. Suchodolski (red.), Ossolineum Wrocław — Warszawa — Kraków –Gdańsk.
Kępiński, A. (1989), Melancholia, Warszawa.
Nyderek, A. (1988), Czynniki warunkujące skuteczność pracy pedagogicznej nauczyciela wychowania muzycznego, Bydgoszcz.
Przecławska, A. (1986), Zróżnicowanie kulturalne a problemy wychowania, Warszawa.
Siciński, A. (red.) (1988), Styl życia. Przemiany we współczesnej Polsce. Warszawa.
Toti, G. (1983), Czas wolny. Warszawa.
Wierszyłowski, J. (1991), Psychologia muzyki, Warszawa.
Willems, E. (1993), O dyskursywności estetycznej, Warszawa — Kraków.
Zawrska, H. (1983), Wybór, opracowanie i posłowie, Rozmowa z Marią Kuncewiczową, Warszawa.
Żelazkiewicz, M. (1984), Zajęcia pozalekcyjne i opiekuńcza działalność szkoły, Warszawa.

pdfЙоланта Касперковяк

мгр., викладач, початкова школа,
Ґембіце, Польща
e-mail: ekologica@tlen.pl

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-13

Ключові слова: екологічна освіта, сталий розвиток, освіта для сталого розвитку, форми роботи з екологічної освіти.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається тема екологічної освіти для сталого розвитку в школах та місцевих громадах. Стаття визначає концепцію сталого розвитку та розглядає відмінності між екологічною освітою та освітою для сталого розвитку. Також висвітлюються завдання та мета двох освіт на основі відповідної літератури. Показані форми роботи з екологічного виховання з описом одного прикладу, які можна використовувати у школі та поза нею. У статті показані наслідки екологічної освіти шкіл, установ та місцевих організацій, що були досліджені за допомогою анкетування групи дітей, які брали участь в екологічному фестивалі.

ЛІТЕРАТУРА

Burchard-Dziubińska, M. (2015), Zrównoważony rozwój — naturalnie, Katedra Ekonomii Rozwoju, Uniwersytet Łódzki w: http://www.e-czytelnia.abrys.pl/przeglad-komunalny/2010–2–454/srodowisko-4638/zrownowazony-rozwoj-naturalnie-1081, 21.08.2015 r.

Domeracki, P., Tyburski, W. (2015), Podstawy edukacji i kształtowania świadomości społecznej w duchu zrównoważonego rozwoju, https://repozytorium.umk.pl/handle/item/1215, z dn. 23.11.2015 r.

Domka, L. (2001), Dialog z przyrodą w edukacji dla ekorozwoju, Wydawnictwo Naukowe PWN SA, Warszawa-Poznań.

Gajuś–Lankamer, E., Wójcik, A. M. (2010), Edukacja dla zrównoważonego rozwoju. Poradnik dla studentów nauczycieli. UMCS, Lublin.

Giddens, A. (2004), Socjologia, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.

Grzesiak, J. (2014), Lekcje i diagnostyka psychopedagogiczna dziecka. PWSZ, Konin.

Kafel, K. (2014), W gąszczu definicji zrównoważonego rozwoju, MEN, http://www.ekoedu. uw.edu.pl, 1.08.2014 r.

Kalinowska, A. (2008), Edukacja dla Zrównoważonego Rozwoju w Polsce — stan i wyzwania w świetle ustaleń międzynarodowych podjętych na IV Konferencji UNESCO nt. Edukacji Ekologicznej (Ahmedabad 2007), IV Światowym Kongresie Edukacji Ekologicznej (Durban 2007) oraz 9 Konferencji Stron Konwencji o różnorodności biologicznej. Bonn.

Koncepcja ekorozwoju, http://intra.geo.uni.lodz.pl/1koncepcja_ekorozwoju.ppt z dn.
21.08.2014 r.

Kwiatkowski, S. M., Cichy (red.) (1966), Program edukacji środowiskowej. Teoria i praktyka, IBE, Warszawa-Skierniewice.

Mielcarek, A. (2012), Kształtowanie postaw proekologicznych w edukacji wczesnoszkolnej, (Formation pro-ecological attitudes in early childhood education), Edukacja Biologiczna i Środowiskowa, nr 3.

Paffrath, F. P. (1996), Umwelterziechung Okopadagogik, w: Taschenbuch der Padagogik, red. H. Hierdeis, T. Hug, Baltmannsweiler 1996, t. 4. w: H. H. Kruger, Metody badań w pedagogice, Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, Gdańsk 2007.

Potyrała, K. (2011), Kształcenie przyrodnicze w obliczu zmian zachodzących w nauce, technice i kulturze, w: K. Potyrała, A, Walosik, (red.), Edukacja przyrodnicza wobec wyzwań współczesności, Kubajak, Krzeszowice.

Prawo ochrony środowiska, Ustawa z dnia 27 kwietnia 2001 Dz. U. 2001 r. nr 62, poz. 627.

Przez Edukację do Zrównoważonego rozwoju, Narodowa Strategia Edukacji Ekologicznej, http://www.mos.gov.pl/g2/big/2009_04/97b75873145cdf7e7695ed9573147c78.pdf,
21.09.2015 r.

Tuszyńska, L. (2006), Edukacja ekologiczna dla nauczycieli i studentów, Wyższa Szkoła Pedagogiczna TWP w Warszawie, Warszawa.

Tuszyńska, L. (2010), Edukacja środowiskowa w społeczeństwie wiedzy, Warszawa.
Rozporządzenie Ministra Edukacji Narodowej z dnia 7 października 2009 r. w prawie
nadzoru pedagogicznego, Dz. U. 09/168/1324 z dnia 9 października 2009 r.

Ustawa o systemie oświaty z 7 września 1991 r. (z późn. zmianami), Dz. U. 2004r.

pdfВлодзімєж Ґоґолек

проф. д-р габ. Варшавського університету, Варшава, Польща

e-mail: wlodzimierz@gogolek.pl

ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–3073–3817

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-12

Ключові слова: освіта, викладання, IT, ризик, здоров’я, електронна книга.

АНОТАЦІЯ

Нові технології, WWW включно, комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення стали необхідною складовою людської діяльності та всіх етапів освіти у тому числі. Надзвичайна привабливість цих технологій надто швидко та ризиковано прийняла модель впровадження інформаційних технологій у шкільну практику.

Література

Carson, V., Pickett, W. Janssen, I. (2011), Screen time and risk behaviors in 10- to 16-yearold Canadian youth, „Preventive Medicine”, luty, www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20637224 [luty 2012].

Chockalingam, S. (3013), Illustrated eBooks vs. Hard Copy Books for Children, www.
chillibreeze.com/articles_various/illustrated-eBooks-hard-copy-books-children-212.asp [30.05.2013].

Dutta, S., Bilbao-Osorio, B. (red.) (2012), World Economic Forum, www3.weforum.org/docs/Global_IT_Report_pdf [luty].

Efron, N. (2012), Can looking at a computer screen affect your eyesight?; www.abc.net.au/health/talkinghealth/factbuster/stories/2010/09/30/3025732.htm#.ULIH8YaIxn9 [listopad 2012].

Gogołek, W. (1976), O pewnym modelu komputeryzacji dydaktyki, Kielce.Skinner, B. F. (1954),The Science of Learning and the Art of Teaching, „Harvard Educational Review” nr 24.

Gogołek, W. (2012), Komunikacja sieciowa uwarunkowania, kategorie i paradoksy, ASPRA, Warszawa.

Hyla, M. (2012), Przewodnik po e-learningu, wyd. IV, Wolters Kluwer Business, Kraków.

Jeong, H. (2012), A comparison of the influence of electronic books and paper books on reading comprehension, eye fatigue, and perception, „Electronic Library” nr. 30, z. 3.

Jeong, H. (2012), A comparison of the influence of electronic books and paper books on reading comprehension, eye fatigue, and perception, „Electronic Library” nr 30, z. 3.

Kupisiewicz, Cz. (1966), Nauczanie programowane, Warszawa.

Mei-Ling Peng i in, (2012), The Influence of Low-powered Family LED Lighting on Eyes in Mice Experimental Model, „Life Science Journal”, nr 9 (1).

Pabin, T., Karczewicz, D. (2011), Wpływ pracy przy monitorach LCD na wybrane funkcje narządu wzroku, „Okulistyka” nr 4.

Page, A. S., Cooper, A. R., Griew, P., Jago, R. (2010), Children’s screen viewing is related to psychological difficulties irrespective of physical activity, „Pediatrics” nr 126 (5).

Peng, M. i in., (2012), The Influence of Low-powered Family LED Lighting on Eyes in Mice Experimental Model, „Life Science Journal” nr 9 (1).

Plebańska, M. (2011), E-learning. Tajniki edukacji na odległość, C. H. Beck, Warszawa.

Purcell K., i in., (2012), How Teens Do Research in the Digital World, „The Pew Research Center’s Internet & American Life Project Online Survey of Teachers”, 1 listopada; www.pewinternet.org/Reports/2012/Student-Research.aspx [listopad].

The Global Information Technology Report 2012.

pdfAgnieszka Zaskórska

mgr, nauczyciel,
Zespół Szkół Geodezyjno-Drogowych w Poznaniu
Poznań (Polska)
e-mail: agnieszka.z-g@wp.pl
https://orcid.org/0000–0002–0505–4660

DOI:

BIBLIOGRAFIA

Denek K., Pawelski L., Urbanek B., Wenta K. (2012), Wielkopolskie Forum Pedagogiczne w obliczu ewaluacji i innowacji, Kalisz — Szczecinek.
Dobrjańskyj I., Zymomrya I., Zymomrya M. (2017), Psychodydaktyka i aksjologia w
pedagogii procesów edukacyjnych, doktor honoris causa Jan Grzesiak, Kropywnyćkyj — Drohobycz — Użhorod.
Jasiński, Z., Parzęcki R. (red.) (2015), Aksjologiczno-docymologiczne konteksty ewaluacji w edukacji. Kalisz–Konin.
Sierakowska M. (2006), Z pasją trwam, wywiad z J. Grzesiakiem, „Szkiełkiem i Okiem”.
Zaskórska A. (2012), Działalność zawodowa, pasje i dorobek naukowy Profesora Jana Grzesiaka, w: K. Denek, L. Pawelski, B. Urbanek, K. Wenta (red.), Wielkopolskie Forum Pedagogiczne w obliczu ewaluacji i innowacji, Kalisz — Szczecinek.
Złota Księga Nauk Humanistycznych (2004), Wyd. Helion, Gliwice.

pdfHanna Wojciechowska

dr, nauczyciel,
Zespół Szkół Specjalnych nr 102 w Poznaniu
Poznań (Polska)
e-mail: haniadw@o2.pl

DOI:

Słowa kluczowe: aktywność, podręcznik, edukacja wczesnoszkolna, neurodydaktyka

STRESZCZENIE

W artykule przedstawiono funkcje podręcznika i ich powiązania z podstawowymi twierdzeniami neurodydaktyki. Poprzez to ukazano przydatność podręczników w edukacji najmłodszych dzieci z uwzględnieniem najważniejszego elementu warunkującego uczenie się — aktywności. Wskazuje się na to, iż nadal konieczna jest poprawa w zakresie konstruowania podręczników jak i projektowania dydaktycznego nauczycieli. Wiele wydawnictw opracowało więcej niż jedną propozycję do wyboru dla najmłodszych uczniów. W obiegowych opiniach nauczycieli jedne zestawy podręczników są „trudniejsze”, a inne „łatwiejsze”. Wciąż jednak uczeń klasy pierwszej pracuje z podręcznikiem do klasy pierwszej, uczeń klasy drugiej z podręcznikiem do klasy drugiej i tak dalej… Pomijana jest przed-wiedza dzieci. Treści proponowane w podręcznikach i ich koncentryczno-liniowy układ z podziałem na poszczególne klasy dają nauczycielowi pewne bezpieczeństwo, że w odniesieniu d każdego ucznia, treści podstawy programowej zrealizowano. Ważne jednak, aby nauczyciel, projektując zajęcia, w które zawsze powinna być wpisana poprawa, trzymał się najwierniej jednej zasady — aktywności ucznia.

BIBLIOGRAFIA

Denek, K. (2005). Ku dobrej edukacji. Toruń — Leszno.
Grzesiak, J. (2003). Diagnozowanie wobec ewaluacji w edukacji, in: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i zmiany w edukacji. Konin.
Grzesiak, J. (2006). Pewność wiedzy i samodzielność działania w procedurze oceniania studenta w uczelni, in: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Ocenianie skuteczności kształcenia w szkole wyższej. Konin.
Grzesiak, J. (2006). Nauczanie „żywe” a karty pracy uczniów we współczesnej szkole, in: Edukacja jutra, K. Denek, T. Koszczyc (eds.), Wrocław 2006.
Grzesiak, J. (2007). O powołaniu nauczyciela do żywej metodyki wobec procedur ewaluacyjnych w zmieniającej się klasie szkolnej. In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Autoewaluacja i refleksyjność nauczyciela. Konin.
Grzesiak, J. (2008). Ewaluacja w dialogu wobec badań jakościowych w edukacji, in: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Ewaluacja w dialogu — dialog w ewaluacji. Kalisz — Konin.

Grzesiak, J. (2009). Samoocena versus ocenianie w edukacji. In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Samoocena i ocena w kształceniu i wychowaniu. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2009). Komputer w edukacji początkowej dzieci. In: Komputer w edukacji. J. Morbitzer (eds.), Kraków.
Grzesiak, J. (2009a). Samoocena ucznia a samoocena nauczyciela. In: J. Grzesiak (eds.),
Ewaluacja i innowacje w edukacji. Samoocena i ocena w kształceniu i wychowaniu. Kalisz —Konin.
Grzesiak, J. (2010). Mentoring i coaching misją kompetentnego i odpowiedzialnego nauczyciela
nauczycieli, in: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Kompetencje i odpowiedzialność nauczyciela. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2011). Wprowadzenie do dialogu o ewaluacji jakości, in: J. Grzesiak (eds.),
Ewaluacja i innowacje w edukacji. Pomiar i ewaluacja jakości kształcenia, Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2011). Wielozadaniowe i wielopodmiotowe konteksty ewaluacji jakości kształcenia. In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Pomiar i ewaluacja jakości
kształcenia, Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2012). O poprawie jakości edukacji narodowej na forum. In: J. Grzesiak
(eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Poprawa jakości kształcenia i jej uwarunkowania. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2012). Determinanty poprawy jakości w obliczu krajowych ram kwalifikacji — kompetencji. In: J. Grzesiak (eds), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Poprawa jakości
kształcenia i jej uwarunkowania. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2013). Modelowanie projektowania poprawy jakości kształcenia wyzwaniem dzisiaj — wczoraj i jutro. In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Projektowanie
poprawy jakości kształcenia. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2013). Projektowanie poprawy jakości badań pedagogicznych versus projektowanie poprawy jakości edukacji. In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji.
Projektowanie poprawy jakości kształcenia. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2014). Niepokój o dydaktykę w procedurze ewaluacji edukacji i nauk o niej. In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Ewaluacja poprawy jakości kształcenia.
Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2015). Jakość narzędzi pomiaru dydaktycznego versus jakość kształcenia, In J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Jakość innowacji i ewaluacji w edukacji. Kalisz — Konin.
Grzesiak, J. (2016). Syntetyczny wskaźnik kompetencji ucznia służący poprawie jakości edukacji — kiedy? In: J. Grzesiak (eds.), Ewaluacja i innowacje w edukacji. Narzędzia pomiaru efektów kształcenia. Kalisz.
Sierakowska M., Z pasją trwam w tym zawodzie, „Szkiełko i Oko”, 2006, nr 3.

pdfBronisław Siemieniecki

prof. dr hab.
Uniwersytet im. Mikołaja Kopernika w Toruniu
Toruń (Polska)
e-mail: bron@torun.home.pl
https://orcid.org/0000–0003–0319–4018

DOI:

LITERATURA

Grzesiak, J. (2002), O nowe spojrzenie na ocenianie uczniów w reformowanej szkole, „Studia Pedagogiczno-Artystyczne”, t. II, Kalisz 2002.
Grzesiak, J. (2003), Swoboda i przymus w pedagogice radości, [w:] Edukacja jutra, K. Denek (red.), Poznań.
Grzesiak, J. (2009), Samoocena versus ocenianie w edukacji, [w:] Ewaluacja i innowacje w edukacji, J. Grzesiak (red.), Kalisz-Konin.
Okoń, W. (1984), Słownik Pedagogiczny, Warszawa.
Siemieniecki, B. (2012), Wstęp do pedagogiki kognitywistycznej, Wyd. Adorno, Rzym.
Słownik Języka Polskiego, Warszawa 1985.

pdfМикола Зимомря

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германських мов
і перекладознавства Дрогобицького державного педагогічного університету,
Дрогобич, Україна
e-mail: zimok@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–7372–4929

Іван Зимомря

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна
e-mail: ivan.zymomrya@uzhnu.edu.ua
ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–3211–8268

Ольга Баніт

доктор педагогічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник
відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна
Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)
e-mail: olgabanit@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–9002–6439

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
е-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

DOI:

ЛІТЕРАТУРА

Grzesiak J. Aksjologiczno-docymologiczne konteksty ewaluacji w edukacji, książka wydana z okazji XV Jubileuszu Wielkopolskiego Forum Pedagogicznego, dedykowana Profesorowi Janowi Grzesiakowi — Jubilatowi LXX / red. nauk. Z. Jasiński, R. Parzęcki. Kalisz; Konin, 2017. 335 s.

Grzesiak J. Nauczyciel jako diagnosta i mentor poprawy jakości w dobie transformacji. Ліцей професійний: контекст освіти та виховання: наук. зб. на пошану Василю Маринцю з нагоди 70-річчя заслуженого працівника освіти України / упорядк. Івана Зимомрі, Яна Гжесяка; за заг. ред. Миколи Зимомрі. Ужгород, 2020. C. 102–114.

Grzesiak J. Polskie akcenty w opowiadaniach autorstwa Mykoły Zymomrya. Ліцей професійний: контекст освіти та виховання: наук. зб. на пошану Василю Маринцю з нагоди 70-річчя заслуженого працівника освіти України / упор. Івана Зимомрі, Яна Гжесяка; за заг. ред. Миколи Зимомрі. Ужгород, 2020. C. 115–131.
Grzesiak J. Wartości і determinanty kszałtowania kompetencji badawczych nauczyciela. Вічність слова: наук. зб. на пошану доктора філологічних наук, професора Миколи Ткачука; за ред. Ростислава Радишевського, Миколи Зимомрі. Київ; Тернопіль; Дрогобич; Ужгород, 2019. C. 416–430.
Grzesiak J., Naumenko N. Wychowanie przez przeżywanie treści dzieła literackiego. Ліцей професійний: контекст освіти та виховання: наук. зб. на пошану Василю Маринцю з нагоди 70-річчя заслуженого працівника освіти України / упорядк. Івана Зимомрі, Яна Гжесяка; за заг. ред. Миколи Зимомрі. Ужгород, 2020. С. 135–139.
Kto jes tkim w Kaliszu i powiecie. Kalisz, 2000.
Poczet osóbwy różnionych nagrodą Magera. 2019.
Profesor Jan Grzesiak — pedagog z powołania. Reforma w szkole — szkoła w reformie / red. L. Pawelski; PSNT. Szczecinek 2009. S. 285–288.
Progi w ulu. Wybór opowiadań Mykoły Zymomryi / redakcja Jana Grzesiaka. Kalisz; Konin; Drohobycz, 2019. 142 s.
Twarze i słowa. Kalisz, 2004.
Who is who w Polsce. Wyd. 3. Verlag für Personenenzyklopädien AG, 6304 Zug. Schweiz, 2004. 1240 p.
Wielkopolskie Forum Pedagogiczne w obliczu ewaluacji i innowacji, książka wydana z
okazji X Jubileuszu Wielkopolskiego Forum Pedagogicznego, dedykowana Profesorowi Janowi Grzesiakowi / red. nauk. K. Denek, L. Pawelski, B. Urbanek, K. Wenta. Kalisz; Szczecinek, 2012. 321 s.
Z pasją trwam w tym zawodzie.Szkiełkiem i okiem. Konin: PWSZ, 2016. S. 24–28.
Złota Księga Nauk Humanistycznych / Polski Instytut Biograficzny. Helion, 2004.
S. 115–116.

Ґжесяк Я. Обличчям до правди: мозаїка миттєвостей. Слово про Михайла Сікору. Франкова нива: альманах / за ред. М. Зимомрі, Б. Завідняка. Ужгород, 2020. Випуск 4. С. 6–96.
Зимомря М., Андрощук І., Баніт О., Якубовська М. Цінне видання — у ювілейний вінок визнання проф. Н. Г. Ничкало (Рец. на кн.: :Pedagogika bez granic. Warszawa, 2019. 492 s.). Естетика і етика педагогічної дії: зб. наук. праць. Київ; Полтава, 2020. Вип. 22. С. 201–207.