Перейти до контенту

 

Вероніка Горошко
pdf

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: horoshko.veronika@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7724–5995

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-6

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000—0003—3441—196X


Ключові слова: англійські імена, промовисті імена, каламбурні імена,
характероніми, безеквівалентна лексика, перекладацькі новоутворення.


Актуальність нашого дослідження обумовлена все більшою популярністю жанру комедійного фентезі. Оскільки сучасні читачі все більше цікавляться іноземною літературою, перед перекладачами постає завдання створити адекватний переклад, який буде точно відтворювати ідіостиль і всі елементи окремого всесвіту, створеного автором, а також доносити до читачів сенс, який автор закладає в свої твори. Так як основною рисою ідіостилю Террі Пратчетта є застосування в своїх творах каламбурних та промовистих імен, то постає питання про правильне переведення саме цієї лексики.

Робота присвячена дослідженню питання про утворення культури англійських власних імен, більшою мірою каламбурних та промовистих; та аналізу варіантів перекладу такої лексики в роботах російських перекладачів у рамках надання їм статусу «безеквівалентної лексики». Домінування семантичного способу перекладу обумовлюється вмотивованістю або невмотивованістю оригінальних пратчеттівських оказіоналізмів, тому що до способів транскрипції/транслітерації або їх змішання перекладач вдається, якщо не бачить ніякого смислового навантаження, що стоїть за тим чи іншим ім’ям персонажа.

У ряді випадків представляється можливим говорити про креативну складову перекладного тексту, про привнесення в роман перекладацької індивідуальності. Ця індивідуальність не спотворює пратчеттовський ідіостиль та його оригінальні рішення, що проявляються у перекладі.

Метою роботи є аналіз лінгвостилістичної специфіки перекладу власних імен серії гумористичного фентезі «Дискосвіт» з англійсыкої мови російською. В роботі репрезентовано аналіз специфіки інтерпретації каламбурних імен з урахуванням труднощів і випадків невідповідності перекладу оригіналу.

Результати дослідження допоможуть у майбутньому уникнути можливих складнощів та відшукати нові шляхи задля їх вирішення. Це сприятиме оптимізації якості перекладу, що у свою чергу призведе до покращення якості кінцевого продукту.


ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода).
Москва: Международные отношения, 1975. 240 c.
Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. Москва: Международные отношения, 1980. 350 с.
Сдобников В. В., Петрова О. В. Теория перевода. Москва: АСТ: Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008. 448 с.
Fiennes J. Origins of English Surnames. London: Robert Hale Ltd, 2015. 208 p.
Hanks F. A Dictionary of First Names. Oxford: OUP, 2016. 472 p.
Pun names. URL: https://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/Main/UnfortunateNames
(дата звернення 1.09.2020)

Дар’я Гнатенко
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: gnatenko.98@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–9626–3432

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-5

Юлія Венгер

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kira.wengerskih@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5658–8358

Тетяна Дружина

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.a.druzhyna@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2679–713X


Ключові слова: безеквівалентна лексика, комп’ютерна відеогра, пере-
клад, інтернет-дискурс.


Безеквівалентна лексика становить одну з найбільш поширених проблем перекладу мультимедійних відеоігор. Актуальність започаткованого дослідження зумовлена великою популяризацією комп’ютерних відеоігор серед сучасників різних вікових категорій і соціальних верств. Це призводить до необхідності впровадження якісного й адекватного професійного перекладу українською мовою, а також вивчення, аналізу й подальшої розробки можливих ефективних моделей для вирішення труднощів, що виникають у сфері перекладу та локалізації відеоігор. Метою дослідження є розбір проблематики українського перекладу і локалізації англомовних комп’ютерних ігор задля подальшого впровадження універсальних перекладацьких рішень у теоретичному та прикладному аспектах на сучасному етапі розвитку перекладознавства.

Аналіз перекладу комп’ютерних мультимедійних відеоігор, спрямований на визначення провідних тактик перекладу, дозволив дійти таких висновків. Найбільш поширеною виявилась тактика збереження іншомовного колориту, яка реалізується головним чином за допомогою операції транслітерації, що застосовується для відтворення більшості термінів.
Калькування є найменш типовою операцією у перекладах відеоігор українськими перекладачами. Найбільшим надбанням проаналізованих перекладів можна вважати дотримання лексичних, граматичних і стилістичних вимог мови перекладу зі збереженням змісту. Під час перекладу відеоігор найбільш поширеною виявилась перекладацька стратегія комунікативнорівноцінного перекладу.

Результати дослідження допоможуть у майбутньому уникнути можливих складнощів та відшукати нові шляхи задля їх вирішення. Це сприятиме оптимізації якості перекладу, що у свою чергу призведе до покращення якості кінцевого продукту та популяризації комп’ютерних відеоігор.


ЛІТЕРАТУРА

Бугулов И. Н., Шевченко О. Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах
англоязычной литературы развивающихся стран. Теория и практика перевода. 1985. Вып. 12. С. 106–109.
Верещагин Е. М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва : МГУ, 1973. 235 с.
Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках. Астрахань : Астраханский государственный педагогический университет, 2001. 212 с.

Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. Москва : Флинта : Наука,
2003. 320 с.
Палій Н. В., Стаценко Т. В. Лінгвокультурологічні основи вивчення безеквівалентної лексики : Дидактика. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. 2015. Випуск 44. С. 77–80.
Райс К. Классификация текстов и методы перевода. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. Москва : Международные отношения, 1978. С. 202–228.
Распопина Е. Ю. Стратегический аспект информационного жанра интернет-ди-
скурса : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка». Иркутск, 2012. 21 с.
Тупиця О. Ю., Зімакова Л. В. Безеквівалентна лексика : проблеми визначення. Рідне слово в етнокультурному вимірі. Дрогобич : Посвіт, 2012. С. 251–258. URL: http://dspu.edu.ua/native_word/wp-content/uploads/2016/04/2012–34.pdf (дата звернення: 11.06.2020).
Шлякбитраф. Локалізаційна спілка. URL: https://sbt.localization.com.ua/ (дата
звернення: 11.06.2020).

Олена Глущенко
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології, Одеський національний морський університет, Одеса, Україна
e-mail: gluschenko2828@gmail.com
ORСID ID: https://orcid.org/0000–0003–3317–5539

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-4


Ключові слова: дискурс мас-медіа, спортивний коментар, фатична
функція, інструментальність, діалогічність


Завдяки особливій ролі телебачення у сферу спортивного спілкування зараз залучені мільярди людей. Статус дискурсивної лінгвістики і багатьох її категорій: інституційність дискурсу, базові концепти, інтенційні типи, жанровий простір дискурсу — є дискусійними І хоча дискурс — явище вже не нове, а скоріше, доволі поширене у сфері гуманітаристики, методи й методологія дискурсивних студіювань, зокрема проблема аналізу спортивного коментаря як жанру спортивного дискурсу, до сьогодні залишається невисвітленою. Мета дослідження полягає у встановленні конститутивних характеристик спортивного коментаря як жанру спортивного дискурсу.

Розглянуто спортивний коментар як спортивний дискурсивний жанр, який сприяє тому, щоб реальна спортивна подія отримала статус медіальної і була адекватно транспортована реципієнту спортивного дискурсу — глядачеві (телеглядачеві, вболівальникові). Типологія спортивного коментаря як жанру спортивного дискурсу визначається наступними конститутивними характеристиками: фатична функція, до складу якої входять когнітивна й аксіологічна компетентність, дескриптивність і презентаційність висловлювання, змістова достатність і контроль змістової надлишковості, орієнтування в змістовному і мовленнєвому континуумі; інструментальність: цілеспрямована сугестія, оцінність та діалогічність: звертання до телеглядачів як повноцінних учасників діалогу. Комунікативна поведінка коментатора характеризується рядом специфічних функцій — модальною модеративністю, наявністю когнітивної та аксіологічної компетентності, дескриптивністю та презентаційністю, що проявляються в обов’язковій оцінності / образності висловлювання.


ЛІТЕРАТУРА

Гаврилюк О. О. Інтернет-скрипт як новітній різновид спортивного репортажу.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. URL: http://langcenter.kiev.ua/Lingvistyka %202010/Gavriluk_62–69.pdf.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
Олянич А. В. Презентационная теория дискурса. Волгоград : Парадигма, 2004. 507 с.
Кислицына Н. Н., Новикова Е. А. Спортивный дискурс в системе институциональных видов дискурса. Актуальные проблемы филологии и педагогической лингвистики. 2017. № 2. С. 28–35.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2. С. 55–58.
Шевченко І. С. Дискурс і когнітивно-комунікативна парадигма лінгвістики. Мова. Людина. Світ. Київ: КНЛУ, 2006. C. 148–156
Barnett S. Games and Sets: the Changing Face of Sport on Television. London: BFI, 1990.
Billings A. C., Butterworth M. L., Turman P. D. Communication and Sport: Surveying the Field. 3rd ed. SAGE Publications, Inc, 2017.
Callies M., Levin M., Mahlberg M., Teubert W. Corpus Approaches to the Language of Sports: Texts, Media, Modalities (Corpus and Discourse). Bloomsbury Academic, 2019.
Dimter M. On Text classification. T. A. van Dijk (Ed.) Discourse and literature. Amsterdam: John Benjamins, 1985.
Gee J. P., Handford M. The Routledge Handbook of Discourse Analysis (Routledge
Handbooks in Applied Linguistics). 1st ed. Routledge, 2013.
Goodwin C. Conversational organization: Interaction between speakers and hearers. New York: Academic Press, 1981.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2, С. 55–58.

Гаврилюк О. О. Інтернет-скрипт як новітній різновид спортивного репортажу.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. URL: http://langcenter.kiev.ua/Lingvistyka %202010/Gavriluk_62–69.pdf.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с. Олянич А. В. Презентационная теория дискурса. Волгоград : Парадигма, 2004. 507 с.
Кислицына Н. Н., Новикова Е. А. Спортивный дискурс в системе институциональных видов дискурса. Актуальные проблемы филологии и педагогической лингвистики. 2017. № 2. С. 28–35.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2. С. 55–58.
Шевченко І. С. Дискурс і когнітивно-комунікативна парадигма лінгвістики. Мова. Людина. Світ. Київ: КНЛУ, 2006. C. 148–156
Barnett S. Games and Sets: the Changing Face of Sport on Television. London: BFI, 1990.
Billings A. C., Butterworth M. L., Turman P. D. Communication and Sport: Surveying the Field. 3rd ed. SAGE Publications, Inc, 2017.
Callies M., Levin M., Mahlberg M., Teubert W. Corpus Approaches to the Language of Sports: Texts, Media, Modalities (Corpus and Discourse). Bloomsbury Academic, 2019.
Dimter M. On Text classification. T. A. van Dijk (Ed.) Discourse and literature. Amsterdam: John Benjamins, 1985.
Gee J. P., Handford M. The Routledge Handbook of Discourse Analysis (Routledge
Handbooks in Applied Linguistics). 1st ed. Routledge, 2013.
Goodwin C. Conversational organization: Interaction between speakers and hearers. New York: Academic Press, 1981.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2, С. 55–58.

Наталія Гаврилюк
pdf

викладач-стажист кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: faynacentre@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-3


Ключові слова: метеорологічна лексика, мовна картина світу, лінгвокультурні особливості, граматичні особливості, концепт.


У рамках антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики виявляється стійкий інтерес до людського фактора в мові, який, в тому числі, реалізується через пильну увагу дослідників до теорії мовних картин світу, що в повній мірі відображає своєрідність світосприйняття народів, особливості їх світовідчуття.

Життя і діяльність людини невід’ємні від природи. Природа єдина, але виявляє себе в різноманітних формах. У процесі пізнання природи людина намагається усвідомити як її єдність, так і різноманіття. Особливе місце у сприйнятті світу людиною займають кліматичні і погодні явища, що впливають на поведінку людини у навколишньому світі, на
різні аспекти її життєдіяльності, включаючи господарську, а також на самопочуття. Ще в IV ст. до нашої ери стало відомо про вплив коливань метеорологічних умов на здоров’я людей. Приміром, Гіппократ встановив тісний зв’язок між хворобами людини і погодними умовами, в яких вона живе. Упродовж багатьох віків люди зібрали різноманітні знання про
природу: від нерозуміння природних явищ, страху перед ними, властивого древнім людям, до сьогоднішнього наукового пізнання природи, від перших народних прикмет про погоду до формування сучасної науки — метеорології. Природа як джерело усього необхідного для людини має вплив як на матеріальну, так і на духовну культуру суспільства. Тому знання про метеорологічні явища займають важливе місце в усвідомленні реальної дійсності.

В статті розглянуто особливості метеорологічної лексики в китайській і українській мовах, а також особливості перекладу метеорологічної лексики в двох мовах, розглянуті основні точки зору на чинники, що впливають на формування етнокультурної своєрідності народної мовної картини світу та її стратифікації.


ЛІТЕРАТУРА

Демидова К. И. Диалектная языковая картина мира и аспекты ее изучения: монография. Екатеринбург, 2007. 46 с.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва: Гнозис, 2004. 477 с.
Краткий словарь когнитивных терминов / под ред. Е. С. Кубрякова. Москва: Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ломоносова, 1997. 245 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: (термінологічна енциклопедія). Полтава: Довкілля, 2006. 716 с.
Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры. Москва: Академический
Проект, 2001. 990 с.
Словник української мови: в 11 т./ за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1980. Т. 6. 715 с.
现代汉语词典. 北京:商务印书馆, 2012. 875 页.

Вероніка Бялік
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: veronikabyalik@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4688–1355

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-2

Ілона Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391


Ключові слова: художній переклад, поетичний твір, тропи.


Переклад художньої літератури, а зокрема — переклад поетичних творів відіграє надзвичайно важливу роль у сучасному перекладознавстві. У процесі світової глобалізації все більше людей вивчають іноземні мови і проявляють глибокий інтерес до культурного надбання інших країн, зокрема і до літератури. Цим пояснюється підвищена зацікавленість читачів у поезії іноземних авторів. Складність художнього перекладу обумовлена тим, що перекладач не лише повинен володіти основними навичками перекладу, а й повинен мати творчі здібності і фонові знання задля повного відтворення всіх художніх засобів, що зустрічаються у тексті оригіналу.

Метою роботи є аналіз відтворення тропів у перекладі з англійської мови китайською поетичного твору Е. А. По “Dreams” задля виявлення тактик, прийомів і трансформацій, що дозволяють відтворити художні засоби у перекладі. У ході дослідження було використано такі методи: теоретичний, порівняльний та описовий. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що у поетичному творі “Dreams” були використані такі художні засоби як епітет, метафора, уособлення, порівняння і риторичне запитання.

Незважаючи на відмінність менталітетів англійського і китайського народів, для перекладу всіх вищезгаданих художніх засобів перекладач використовував тактику збереження національно-культурного колориту. Саме завдяки цій тактиці йому вдалося повною мірою здійснити бажаний емоційний вплив на читачів і передати настрій і світовідчуття автора оригіналу. У п’яти випадках з дванадцяти перекладач вдавався саме до трансформації додавання задля поглиблення емоційного впливу на реципієнта. Можемо стверджувати, що перекладач не тільки досяг поставленої мети і зміг здійснити основну функцію художнього твору — естетичний вплив на читача, а й зміг відтворити одинадцять із дванадцяти
використаних художніх засобів.


ЛІТЕРАТУРА

Абрамович Г. А. Введение в литературоведение. М.: Просвещение, 1994. 167 с.
Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика: учебное пособие по
устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. СПб.: Союз, 2008. 288 с.
Арутюнова Н. Д. Теория метафоры. М.: Владос, 1990
Веселовский А. Н. Из истории эпитета. М.: Высшая школа, 1989.
Ковалев В. Ю. История всемирной литературы. Т. 6. М.: Наука, 1989.
Кожевникова Н. А. Об обратимости тропов. М.: Наука, 1979.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М.: Высш. шк.,
1990. 253 с.
Литературный энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1987. 513 с.
Уртминцева М. Г. Словарь русской литературы. Нижний Новгород: Братья славяне, 1997. 288 с.
По Э. Философия творчества. М.: Издательство АСТ, 2002.
Томашевский Б. В. Теория литературы. М.: ГИЗ, 1931. 148 с.

Владислава Аккурт
pdf

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Akkurt.VY@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3542–3428

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-1

Олександр Прокопенко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Procopenco.AI@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–4230–1699

Римма Пастир

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: pastir0910@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5053–3639


Ключові слова:переклад пісень, труднощі перекладу, лінгвістична
адаптація, рима, ритм, форма, мовні реалії.


У статті розглядаються особливості й проблеми перекладу текстів англомовних пісень, та способи їх перекладу українською мовою блогером UkrTrashDub. З глобальним впливом американської культури на точку зору української молоді дослідження набуває все більшої актуальності в наш час. В ході порівняльного аналізу оригінального тексту й тексту перекладу було виявлено, що основними труднощами при сприйнятті і, відповідно, перекладі пісень слугують мовні реалії та відтворення форми тексту оригіналу. Розглядаючи способи перекладу текстів пісень, автори зупиняються на римованому способі перекладу, зосередженому на досягненні максимально можливої адекватності перекладу. Особливу увагу приділено соціальному фактору, що мотивує існування подібного виду перекладу.

Попри глибоке розуміння ідейно-тематичної спрямованості оригіналу, перекладач повинен зуміти знайти досить адекватні словесні засоби для передачі образної системи тексту-оригіналу та специфіки мови автора. Крім того, при перекладі віршованого тексту дуже важливим є збереження його ритмічної організації (перш за все віршованого розміру) і системи рим (чоловічих, жіночих, дактилічних, гіпердактилічних), що, однак, далеко не завжди можливо.

У рамках дослідження було визначено основні особливості, проблеми та засоби перекладу англомовних пісень українською мовою. До основних особливостей можна віднести: нестабільний віршований розмір; великий вплив культури носіїв мови тексту оригіналу; велику кількість зображених у текстах пісень реалій культури носіїв мови оригіналу. Проблемами перекладу текстів пісень виступають: збереження оригінальної форми; адаптація та/або передача іншомовних реалій і різниця у мовах, що формує підхід до написання віршів. Виходячи зі спостережень та порівняння, можна зробити висновок, що основні особливості перекладу текстів англомовних пісень пов’язані зі збереженням оригінальної форми.


ЛІТЕРАТУРА

Казакова Т. А. Художественный перевод. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский
институт внешнеэкономических связей, экономики и права, 2002. 113 с.
Комиссаров В. Н. Общая теория перевода. Москва : Высшая школа, 2000. 348 с.
Сдобников В. В. Теория перевода: учебник для студентов лингвистических вузов и
факультетов иностранных языков. Москва : ACT: Восток—Запад, 2007. 444 с.
Gorillaz — Корпорація «Задоволення» (Feel Good Inc. Ukrainian Cover)
[UkrTrashDub]. URL: https://www.youtube.com/watch?v=m7LRSCF38sA (дата звернен-
ня 01.08.2020).
Gorillaz — Feel Good Inc lyrics. URL: https://genius.com/Gorillaz-feel-good-inc-lyrics
(дата звернення 30.07.2020).

ISSN: 2664-2662
Linking ISSN (ISSN-L): 2616-5317

«Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки» видається Південноукраїнським національним педагогічним університетом імені К. Д. Ушинського з 2005 року. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ 24068-13908ПР (31. 07. 2019).


Повний випуск   pdf


Зміст

pdfМетоди маніпулятивного впливу у лінгвістиці

Аккурт Владислава

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-1


pdfВласні назви будинків у сфері міської топоніміки: прагматичний аспект

Боєва Евеліна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-2


pdfЛінгвостилістичні особливості англомовного гумористичного роману-фентезі та їхній переклад українською

Величенко Олена, Фонар Людмила

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-3


pdfModelle der Übersetzungsäquivalenz bei der Maschinenübersetzung: der Pragmatische Aspekt 

Hrushko Svitlana

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-4


pdf«Змістовно-підтекстова» інформація у семантиці іншомовного тексту: герменевтичний підхід 

Дербеньова Лідія

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-5


pdfScientific Texts in the Paradigm of Translation Studies

Derik Ilona, Druzhyna Tetyana

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-6


pdfПостредагування при машинному перекладі

Корольова Тетяна, Жмаєва Наталя, Колчаг Юлія

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-7


pdfЗвукопис вірша Е. А. По “The Raven” та його відтворення у перекладах

Науменко Ольга

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-8


pdfГраматичні особливості перекладу британського роману українською мовою

Савченко Євгенія, Гайшун Ангеліна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-9


pdfСистемність мови в генетичному мовознавстві 70-х рр. ХІХ – початку ХХ ст.: концепція «кількісних змін приголосних» О. О. Потебні

Святченко Вікторія

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-10


pdfSegmentalia und Suprasegmentalia des Ukrainischen

Steriopolo Olena

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-11


pdfМовленнєва специфіка англомовних та китайськомовних документів офіційно-ділового стилю

Стоянова Тетяна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-12


pdfЛiнгвокультурологічний аспект часових номінацій

Шаповал Анна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-13


 

Анна Шаповалpdf

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–9718–5002

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-13


Ключові слова: хрононім, лінгвокультура, мовна картина світу, номінація, лексеми на позначення часу, місячний та сонячний календар.


Вивчення лінгвокультурологічного аспекту часових номінацій неможливе без дослідження хрононімної лексики. Хрононіми відтворюють особливості мовної і концептуальної картин світу, є важливим інформаційним ресурсом певної лінгвокультури. Мета даного дослідження полягає в комплексному аналізі лінгвокультурологічного аспекту часових номінацій на матеріалі китайської та турецької картини світу. Розвідку було здійснено на основі романів Перл Бак «Імператриця» та Павла Загребельного «Роксолана».

Аналіз останніх досліджень та публікацій дозволив зазначити, що вивчення хрононімної лексики виконується на різних теоретичних і практичних засадах.

Спираючись на вже наявні класифікації хрононімів Н. Подольської, М. Торчинського, С. Реммера, ми виявили та дослідили лінгвокультурологічні особливості таких видів хрононімної лексики: геортоніми, династійні хрононіми, тумультоніми, парсоніми та менсоніми.

У результаті дослідження було з’ясовано, що не всі лексичні одиниці на позначення відрізку часу є хрононімами. До зазначеної групи не входять: номінації місячного календаря, номінації сонячного календаря, номінації змішаного календаря та часові відрізки на позначення дня і ночі.

Базовою системою літочислення в досліджуваних лінгвокультурах є домінування номінацій місячного календаря (китайська картина світу — 51 %, турецька — 40,4 %). Рідше в аналізованих творах використовуються номінації сонячного календаря, у китайській картині світу ця частотність сягає 20 %, що історично обумовлено. Поширеними є номінації змішаного календаря (21 %), номінації сонячного календаря уточнюються місячним, бо китайська свідомість консервативна щодо нової системи підрахунку часу. У турецькій картині світу зазначене явище зумовлене впливом української мовної особистості автора твору (45 %), бо в ХVI столітті в Османській імперії функціонував тільки місячний календар.


ЛІТЕРАТУРА

Али-заде А. А. Исламский энциклопедический словарь. Москва : Ансар, 2007. 400 с.

Загребельний П. А. Роксолана : роман. Київ : Дніпро, 1983. 583 с.

Пиотровский М. Б. Хадир. Мифы народов мира : Энциклопедия: в 2 т. Москва : СЭ, 1998. Т. 2. С. 576.

Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. Москва : Наука, 1988. 192 с.

Реммер С. А. Хрононіми як особливий розряд власних імен : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.02. Донецьк, 2005. 19 с.

Толстая С. М. Пространство слова. Лексическая семантика в общеславянской перспективе. Москва : Индрик, 2008. 528 с.

Торчинський М. М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови: дис. … доктора філол. наук : 10.02.10. Київ, 2010. 502 с.

Хоффман Э. Имена политических событий и их ономизация в средствах массовой информации. Вопросы ономастики. Екатеринбург, 2008. № 5. С. 90–104.

Чжоу Шао Бо. Номінація відрізків часу в різноструктурних онімічних просторах: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02. 15. Донецьк, 2004. 20 с.

Buck P. S. Imperial woman : The story of the Last Empress of China. New York : Moyer bell, 2009. 378 p.

Тетяна Стоянова pdf

асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-12


Ключові слова: офіційно-діловий стиль, міжнародна організація, нормативно-правовий документ, лінгвокультурні особливості, граматичні відмінності


Стаття присвячена дослідженню мовленнєвих характеристик документів офіційно-ділового стилю англійською та китайською мовами. Актуальність теми пояснюється зростаючими темпами глобалізації, що вимагає правильного та точного оформлення документів міжнародного рівня. Дослідження ґрунтується на порівнянні стильових, стилістичних та граматичних характеристиках та правилах оформлення тексту офіційно-ділового документа, зокрема декларацій, конвенцій та резолюцій обома мовами. Розгляд понять міжнародна організація, міжнародний документ, нормативно-правовий договір тощо дав змогу дослідити сутність та важливість таких установ як ООН та ЮНЕСКО, які укладають декларації, конвенції та резолюції, що розглядаються у статті. Огляд наявних досліджень з функціональних стилів обох мов дозволив виявити особливості становлення офіційно-ділового стилю англійської та китайської мов, та їх вплив на особливості утворення офіційно-ділових документів. Ознайомлення з останніми роботами науковців дозволило отримати більш точні та актуальні результати дослідження. Призначення, мета, основні риси нормативно-правових документів китайської та англійської мов не відрізняються, проте простежуються певні мовленнєві відмінності. Основні відмінності китайського офіційно-ділового мовлення пояснюються впливом лінгвокультурних особливостей цієї мови, до яких відносять морфологічні особливості, правила запозичення в китайській мові та деякі граматичні особливості, що подано у статті. Основною причиною змін та становлення сучасної офіційно-ділової мови став перехід від веньяня до байхуа, проте зі збереженням значної кількості веньянівських канцеляризмів. У статті наведено та проаналізовано приклади англомовних та китайськомовних частин документів, що дали змогу провести кількісний аналіз та узагальнити особливості документів обох мов на синтаксичному рівні у вигляді таблиці.


ЛІТЕРАТУРА

Большая юридическая энциклопедия. Москва : Книжный мир, 2010. 960 с. (Серия «Профессиональные справочники и энциклопедии»).

Виноградов В. В. Итоги обсуждения вопросов стилистики. Вопросы языкознания. 1955. № 1. С. 60–87.

Гальперин И Р. Стилистика английского языка. Москва : Высш. школа, 1981. 334 с.

Горелов В. И. Стилистика современного китайского языка. Москва : Просвещение, 1979. 192 с.

Загальна теорія держави і права / за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. Харків: Право, 2009. 584 с.

Курдюмов В. А. Курс китайского языка. Теоретическая грамматика. Москва : Цитадель-трейд; Лада, 2005. 576 с.

Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. Київ : Вища шк., 2003. 462 с.

Міжнародне право / за ред. М. В. Буроменського. Київ : Юрінком Інтер, 2006. 336 с.

Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/ua

Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 592 с.

Плотницька І. М. Ділова українська мова в державному управлінні. Київ : НАДУ, 2011. 168 с.

Прадід Ю. Ф. У царині лінгвістики і права. Симферополь : Еліньо, 2006. 256 с.

Про міжнародні договори України : Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906–15.

Руда Н. В. Структурно-семантичні особливості багатокомпонентних складних речень у сучасній китайській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.13. Київ, 2017. 17 с.

Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2010. 844 с.

Словарь международного права. Москва : Статут, 2014. 495 с.

Софронов М. В. Китайский язык и китайская письменность. Москва : АСТ: Восток-Запад, 2007. 638 с.

Фесенко Г. Г. Стандарт як особливий жанр тексту і мовленнєва реалізація терміносистеми ІКАО. Проблеми семантики слова, речення та тексту: збірник наукових праць. / відп. ред. Н. М. Корбозерова. Київ : Київський нац. лінгвістичний ун-т, 2007. Вип.19. С. 205–210.

Хазова О. А. Искусство юридического письма. Москва : Издательство Юрайт, 2015. 182 с.

Creech R. L. Low and Language in the European Union : The Paradox of a Babel «Nnited in Diversity». Groningen : Europa Law Publishing, 2005. 176 p.

Encyclopaedia Britannica. URL: https://www.britannica.com.

The Routledge Encyclopedia of the Chinese Language / edited by Chan Sin-wai. Hong Kong : Graphicraft Limited, 2016. 790 p.

UNESCO. URL: https://en.unesco.org.

马楠. 国际会议文件英汉翻译项目实践报告 – 一国际海事组织会议提案翻译为例 : 硕士学位论文 : 翻译硕士. 沈阳, 2017. 95页

刘海涛. 法律文书与公文语言表述问题评析. 安顺学院学报. 2009. 页26–28.

孙和平, 试论我国现阶段国家公文体系. 公文写作. 2007. 页37–38

Олена Стеріополоpdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської та фінно-угорської філології Київського національного лінгвістичного університету
Київ, Україна
e-mail: knlugerman324@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–6247–4805

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-11


Ключові слова: фонетика, фонологія, синтагматика, парадигматика, типи складів, словесний наголос, інтонація.


Статтю присвячено вивченню поточного стану сегментної та супрасегментної фонетики та фонології української мови з позиції сучасних порівняльних досліджень. Основний акцент робиться на аналізі синтагматики і парадигматики фонем, характеристиці реалізацій словесного наголосу, особливостях інтонації в українській мові на відміну від німецької.

У роботі проаналізовано фонетичні та фонологічні властивості системи звуків та структурних типів складів в українській мові. Крім того, розглядаються український словесний наголос та інтонація, а також фонетична реалізація Езопової байки “Сонце і Вітер”.

Особлива увага приділялася функціонуванню фонем у сильній і слабкій позиції, у наголошеному та ненаголошеному складі. У дослідженні чітко відрізняються типологічні відмінності на сегментному та супрасегментному рівнях української та німецької мови. Окремо розглядаються особливості транскрипції та транслітерації українських текстів німецькою мовою. У результаті дослідження було одержано такі висновки. Інтонація української мови відрізняється від інтонації німецької мови мелодикою питальних речень.

Найважливіші слова з точки зору змісту, так звані семантичні центри висловлювання, виражені тонічно на найвищому рівні з подальшим падінням тону, інтенсивність досягає максимальної. У досліджених українських текстах семантичний центр в основному знаходиться у фінальній частині висловлювання, у той час як у спонтанному мовленні позиція центру може бути будь-якою.


ЛІТЕРАТУРА

Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика. Київ: Наукова думка, 1979. 367 с.

Русанiвський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та iн. Українська мова: енциклопедія. К., 2004. 824 с.

Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Київ: Вища школа,1981. 151 c.

Steriopolo О. І. Phonetik und Phonologie des Deutschen. Kyjiw: Unicheck, 2018. 200 S.