Перейти до контенту

Категорія: Uncategorized

pdfЛеся К. Малімон
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри практики англійської мови
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: malimon@vnu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6740-0701

Ольга І. Горохова
студентка І курсу магістратури
факультету іноземної філології
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: gorohovao2525@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-3145-3351

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.15

АНОТАЦІЯ

Мета роботи. Метою дослідження є всебічний аналіз лінгвостилістичних засобів, які використовуються в офіційних промовах президентів США, зокрема в їхніх інаугураційних виступах. Стаття спрямована на виявлення та систематизацію найбільш поширених мовних і стилістичних особливостей політичного дискурсу, а також на визначення їхньої ролі у реалізації комунікативних стратегій ораторів, що дозволяє оцінити вплив промов на суспільну свідомість і формування політичної поведінки аудиторії. Окрему увагу приділено аналізу трансформацій, яких зазнають стилістичні одиниці при перекладі для україномовної аудиторії, та виявленню найбільш адекватних способів збереження їхнього прагматичного потенціалу в міжкультурній комунікації. Методологія. Дослідження здійснене із застосуванням дискурсивного, контекстуального та концептуального аналізів, моделювання когнітивних структур і порівняльного аналізу лінгвістичних одиниць. Використано міждисциплінарний підхід, який поєднує методи лінгвістики тексту, прагмалінгвістики та політичної психології. Основна увага приділяється аналізу стилістичних засобів (метафора, епітет, антитеза, анафора, алітерація) у промовах Ф. Рузвельта, Б. Обами, Д. Трампа та Дж. Байдена. Наукова новизна. Новизна студії полягає у порівняльному аналізі стилістичних засобів, властивих мовленню президентів різних історичних епох, у виокремленні спільних топосів і трансформацій, що відображають еволюцію політичної риторики США. Особлива увага приділяється специфіці вербалізації традиційних американських цінностей – патріотизму, демократії та релігійності – крізь призму індивідуальних мовленнєвих стратегій сучасних лідерів. Розкрито частотність використання певних лінгвостилістичних засобів та їхню функцію у створенні емоційного та персуазивного ефектів. Висновки. Політична риторика президентів США є складною системою, у якій стилістичні засоби виконують не лише естетичну, а й маніпулятивну та інтеграційну функції. Попри індивідуальні стилістичні особливості зберігається тенденція до використання релігійних топосів і лексем єдності. Найчастіше застосовуються метафора (23,8%), алітерація (21,2%) та епітети (20,1%), що забезпечує емоційне забарвлення та переконливість промов. Результати дослідження можуть бути корисними для перекладачів, політологів і лінгвістів, які аналізують політичний дискурс і комунікативні стратегії лідерів.

Ключові слова: політичний дискурс, інаугураційна промова, лінгвостилістичні засоби, метафора, політична комунікація, маніпуляція.

ЛІТЕРАТУРА

Ващук Т. Політичний дискурс як об’єкт лінгвістичного дослідження. 2020. URL: http://eprints.zu.edu.ua/1720/ (дата звернення: 23.03.2026).
Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту: Автореф. дис. … канд. філол. наук. Одеса, 2001. 14 с.
Ерліхман А. М., Лупу К. В. Стилістичні засоби вербалізації образу Дональда Трампа (на матеріалі інавгураційної промови). Науковий вісник УжНУ. Серія: Філологія. 2017. Вип. 1 (37). С. 14–17.
Кондратенко Н. В. Український політичний дискурс: текстуалізація реальності: монографія. Одеса : Чорномор’я, 2007. 156 с.
Ковальчук О. Лінгвориторичні аспекти політичних промов сучасних американських політиків. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 42, т. 1. С. 190–195.
Михайліченко Х. Лінгвостилістичні особливості перекладу політичного дискурсу США (на матеріалі промов Б. Обами та Д. Трампа). Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2020. №31. С. 278–294.
Москалюк О. В. Стилістичні особливості англомовних політичних промов (на матеріалі інавгураційних виступів сучасних американських президентів). Modern Philology. 2024. №1. С. 39–45.
Нагорна Л. П. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. Київ : Світогляд, 2005. 315 с.
Садохіна-Жук С., Ревенко В. Лексико-стилістичні особливості англомовних політичних промов. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 65. Т. 3. С. 149–155.
Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 358 с.
Яковенко Ю. Л., Болотіна Е. В., Кваша О. П. Інавгураційні промови президентів США Ф. Рузвельта та Д. Байдена: історико-політологічний аналіз. Регіональні студії. 2023. № 32. С. 158–163.
Van Dijk T. A. Critical discourse analysis. 1998. URL: http://www.hum.uva.nl/teun/cda.htm (дата звернення: 23.03.2026).

pdfЛо Сичен (罗思成)
магістрант Інституту іноземних мов
Хунаньський педагогічний університет,
Китай, Чанша
中国长沙湖南师范大学外国语学院研究生
e-mail: 2645093938@qq.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-2865-9109

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.14

АНОТАЦІЯ

У статті з позицій міждисциплінарного підходу, що поєднує методику викладання іноземних мов та перекладознавчі практики, розглянуто проблему подолання просодичних порушень (необґрунтованих пауз та повторів) у мовленні словʼяномовних учнів під час читання китайських текстів уголос. Зроблено спробу довести, що коріння проблеми полягає не лише у фонетичній інтерференції, а й у глибинних відмінностях механізмів смислоутворення і граматичного оформлення інформації у словʼянських і китайській мовах. Це підтверджено аналізом типових помилок і даними зіставної лінгвістики. Як інноваційне рішення автор пропонує інтеграцію в навчальний процес стратегій перекладацького аналізу тексту: смислової сегментації, ідентифікації культурних концептів і синтаксичної реструктуризації. На ґрунті авторського досвіду перекладу культурно насиченого тексту та досягнень методики розроблено й детально описано систему вправ, спрямованих на формування у студентів навичок цілісного сприйняття китайського висловлювання та його правильного просодичного оформлення. Практична значимість дослідження полягає у конкретних рекомендаціях щодо подолання лінгвокультурного бар'єру та зниження когнітивного навантаження учнів, що сприяє розвитку швидкості читання уголос по-китайськи.

Ключові слова: методика викладання китайської мови як іноземної, читання вголос, просодична інтерференція, перекладознавство, стратегії перекладу, аналіз тексту, лінгвокультурний бар'єр, слов'яномовні студенти.

ЛІТЕРАТУРА

Duannu S. The Phonology of Standard Chinese. 2nd ed. Oxford : OUP, 2007. 300 p. URL : https://archive.org/details/phonologyofstand0000duan）
Li Ch. N., Thompson S. A. Mandarin Chinese : A Functional Reference Grammar. Berkeley : University of California Press, 1989. URL : https://theswissbay.ch/pdf/Books/Linguistics/Mega%20linguistics%20pack/Sino-Tibetan/Mandarin%20Chinese%20-%20A%20Functional%20Reference%20Grammar%20%28Li%20%26%20Thompson%29.pdf/
Munday J. Introducing Translation Studies : Theories and Applications. 4th ed. London : Routledge, 2016. 388 p. URL : https://routledgetextbooks.com/textbooks/9781138912557/
Pym A. Exploring Translation Theories. 2nd ed. London : Routledge, 2014. 200 p.
Xing J. Zh. Teaching and Learning Chinese as a Foreign Language : A Pedagogical Grammar. Hong Kong : Hong Kong University Press, 2006. 336 p. URL : https://archive.org/details/introducingtrans0004mund/
林焘，王理嘉. 语音学教程. 第2版. 北京：北京大学出版社，2013. 261页.
周金焕, 庄佳华. 汉语学习者口语停顿现象研究. 汉语学习. 2004. 第5期. 第67–75页.
赵元任. 中国话的文法. 北京：商务印书馆，2011. 855页.
吴洁敏. 汉语节律学. 北京: 语文出版社, 2001. 356页.

pdfХристина Ковальчик
доктор філософії, доцент кафедри іноземних мов
гуманітарного спрямування
Національний університет «Львівська політехніка»,
Львів, Україна
e-mail: holidays1997@ukr.net
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3250-090X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.13

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено аналізу продуктивного потенціалу терміна «мобільний зв’язок» у площині його словникових дефініцій, структури, семантики, а також функціонування як фахового поняття. Акцентовано на тому, що галузь термінології мобільного зв’язку є найзатребуванішою, оскільки її одиниці відображають поступальний розвиток цивілізаційних науково-технічних знань. Терміни мобільного зв’язку визначено як стійкі одиниці синтетичної й аналітичної номінації, закріплені за конкретним поняттям у галузі комунікативних технологій, обмежені спеціальною галуззю використання. Стверджується, що саме термінологія мобільного зв’язку, яка наповнює та збагачує сучасну англомовну фахову мову, певною мірою експлікує її сучасний стан, уможливлює осмислення його потужного термінотвірнго потенціалу. Зʼясовано, що найчисленніші тематичні групи термінології мобільного зв’язку – це назви цифрових та логічних частин мобільного телефону, зовнішніх пристроїв прийому-передачі інформації тощо. Простежено шляхи запозичення термінів в англійську фахову мову мобільного зв’язку з інших галузей наук, що виокремлює її як нову самостійну терміносистему знань. Аналіз продуктивного потенціалу терміна «мобільний зв’язок», передбачено метою й завданнями цієї статті. У статті залучено базові семантичні категорії «значення» і «смисли» як головні принципи ключової методики дослідження сучасної англійської термінології «мобільний зв’язок». Використана методика передбачає з’ясування у слова-терміна спільного узагальненого значення (інваріанта) у системі мови та численних диференційних ознак (смислів) у системі мовлення, які співвідноситься з різними об’єктами реальної дійсності та експлікуються через процеси перманентного термінотворення й смислотворення досліджуваної терміносистеми. Зроблено висновок про те, що в основі семантики й термінологізації загальномовних слів є поєднання абстрактного загальномовного значення й змінних компонентів, семантико-диференційних ознак, які породжують конкретні спеціальні смисли у фаховій мові.

Ключові слова: термін «мобільний зв’язок», продуктивний потенціал, значення, смисли, інваріант, семантико-диференційна ознака.

ЛІТЕРАТУРА

Гурський С. О. Значення слова і термін. Іноземна філологія. 1971. Вип. 26. С. 28.
Дудок Х. Р.Сучасна англійська термінологія сфери мобільного зв’язку. Нова філологія. Серія: Гуманітарні науки. 2021. № 81. Том 1. С. 123–128.

Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті – 90-ті роки ХХ століття: Дис. ... д. філол. наук: 10.02.04. Київ, 1999. 409 с.
Лазебна Н. В. Проблема визначення англомовного комп’ютерного терміна в сучасних лінгвістичних студіях. Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство): [у 2 ч.]. Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2012. Вип. 104 (1). С. 439–442.
Махачашвілі Р. К. Динамика англомовної інноваційної логосфери комп’ютерного буття: Дис. … канд. філол. наук. 10.02.04. Одеса. 2013. 400 с.
Туровська Л. Відображення семантичних зрушень у термінології у сучасних засобах масової інформації. Наукова термінологія нового століття: теоретичні і прикладні виміри: зб. наук. пр. / [відп. ред. Л. Д. Малевич]. Рівне : НУВГП, 2016. С. 106–110.
Чирвоний О. С. Семантична деривація у сфері інформаційних технологій. Нова філологія. 2007. №27. С. 271–276.
Bartsch R. The structure of Word – Meaning: Polysemy, Metaphor, Metonymy. Stanford : California, 1999. 60 p.
Corpus of Contemporary American English. URL: https://www.englishcorpora.org/ coca/
Lyons J. Language Meaning and Context. Language and Linguistics. London : Fontana, 1981. 256 p.
Oxford Dictionaries Online [Електронний ресурс]. URL: http://oxforddictionaries.com
Scribner Dictionary by William D. Halsey (editorial director). California: Macmillan & Publishing Company/ Mission Hills, 1986. 1190 p.
Ullman St. Semantics. An Introduction into Science of Meaning. Oxford : Beackwell, 1962. 278 p.

pdfГалина В. Кочерга
кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського мовознавства
та прикладної лінгвістики
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
Черкаси, Україна
e-mail: kocherga_galina@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1000-3427

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.12

АНОТАЦІЯ

Вступ. У статті акцентовано на окремих питаннях становлення та розвитку фонетико-фонологічної системи української мови в історичному аспекті. Проаналізовано основні етапи формування звукової системи української мови від праслов’янського періоду до сучасної української мови. Особливу увагу приділено фонетичним процесам, які вплинули на формування сучасного фонологічного ладу української мови, зокрема змінам голосних і приголосних, явищам редукції, палаталізації та чергування звуків. Метою дослідження є особливості формування та розвитку фонетико-фонологічної системи української мови в історичному дискурсі, а також визначення основних фонетичних процесів, які вплинули на становлення сучасної звукової структури мови. Методологія дослідження окреслена комплексним використанням методів, застосовуваних у сучасній лінгвістиці, зокрема описового, структурного, порівняльно-історичного методів дослідження фонетико-фонологічної системи української мови в історичному дискурсі. Результати. Установлено маркер фонетико-фонологічної системи української мови в діахронному аспекті і роль у цьому процесі закону відкритого складу. Схарактеризовано занепад редукованих голосних, палаталізаційні процеси, зміни у системі голосних і приголосних, а також різноманітні фонетичні чергування прасловʼянського та власне українського періодів. Засвідчено, що усі ці процеси сприяли формуванню сучасної звукової системи української мови, яка характеризується багатством фонологічних опозицій та чіткою структурною організацією. Матеріал дослідження дає підстави стверджувати, що фонетико-фонологічна система української мови формувалася на основі праслов’янської мовної спадщини. Праслов’янська мова характеризувалася розвиненою системою голосних і приголосних фонем, редукованих голосних (так звані єри – ъ та ь) включно, рефлекси яких відігравали важливу роль у фонологічній структурі українського слова. Вочевиднено, що у процесі історичного розвитку відбувалися зміни як у системі голосних, так і приголосних. Зокрема, формувалися нові фонеми, змінювалися способи їх реалізації та розширювалася система фонологічних опозицій. Значну роль у цих процесах відігравали асиміляція, дисиміляція, спрощення приголосних груп, чергування звуків тощо.

Ключові слова: українська мова, фонетика, фонологія, історична фонетика, фонема, звукова система, мовна еволюція.

ЛІТЕРАТУРА

Брахнов В. М. Явища асиміляції в консонантизмі української мови. Київ : Наукова думка, 1970. 102 с.
Жилко Ф. Т. Фонологічні особливості української мови в порівнянні з іншими слов’янськими. Київ : АН УРСР, 1963. 36 с.
Залеський А. М. Реконструкція послідовності етапів ствердіння шиплячих в українській мові. Українське мовознавство. 1985. Вип. 13. С. 10–17.

Зинякова А., Пономаренко С. Історія української мови: Загальні питання історії української мови. Історична фонетика: навчальний посібник. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2017. 188 с.
Карпенко Ю. О., Бондар О. І., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб. Київ : Академія, 2006. 367 с.
Півторак Г. П. Історико-лінгвістична славістика. Вибрані праці. Київ : Наукова думка, 2015. 511 с.
Сербенська О. А. Культурологія мовленого слова: звуковий склад мови як феномен національної культури. Система і структура східнослов’янських мов : [міжкаф. зб. наук. праць; редкол.: Н. В. Артикуца (відп. ред.) та ін.]. Київ : [Б. в.], 1999. С. 34–38.
Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. [Пер. з анг. С. Вакуленка, А. Даниленка]. Харків : АКТА, 2002. 1054 с.
Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. The historical phonology of Common Slavic. Heidelberg : Carl Winter, 1964. 662 p.
Shevelov G. Y. A Historical Fonology of the Ukrainian language. Heidelberg : Carl Winter, 1979. 809 p.

pdfАлла А. Іщук
кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри германських мов
і міжкультурної комунікації
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
Київ, Україна
e-mail: allaishchuck@hotmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7825-4295
Scopus ID: 57410936700
ResearcherID: AAG-6178-2021

Олена М. Іщук
доцент кафедри загальноосвітніх дисциплін
Українсько-американський університет Конкордія,
Київ, Україна
e-mail: lesyaishchuk@uacu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4952-2080
ResearcherID: ABG-5147-2021

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.11

АНОТАЦІЯ

У дослідженні аналізується функціонування аксіологічної лексики – одиниць словника, які виражають цінності та оцінні судження – як маркера публічного дискурсу англійською мовою. На матеріалі чотирьох текстів, що представляють два жанри (політичні промови та публіцистика) і два національні контексти (США та Великобританія), здійснено ідентифікацію та класифікацію оцінних лексичних одиниць, проаналізовано їхні семантичні й прагматичні функції та зіставлено моделі вживання в різних текстах. Матеріалом слугують: промова Обами з нагоди 50-річчя маршів із Сельми до Монтгомері (2015), телезвернення Джонсона щодо COVID-19 (2020), стаття Окундає в «The Guardian» про нетерпимість у Британії (2026) та есе Цайгера в «The Hill» про громадянські цінності в США (2026). Із застосуванням критичного дискурс-аналізу та теорії оцінювання здійснено лексико- семантичний, тематичний та прагматико-функціональний аналізи. Встановлено, що аксіологічна лексика групується в когерентні тематичні поля, зумовлені жанром, риторичною метою та комунікативною ситуацією. Виокремлено чотири аксіологічні модуси (афірмативний, балансуючий, критичний і примирювальний), кожен із яких відповідає певній риторичній настанові щодо цінностей. Доведено, що мова оцінювання у публічному дискурсі функціонує не лише дескриптивно, але і як динамічний інструмент конструювання та узгодження морального й ідеологічного змісту. Дослідження робить внесок в англійську філологію, дискурс-аналіз та медіаграмотність, демонструючи, як мова оцінювання адаптується залежно від жанру та національного контексту, та пропонуючи схему для порівняльного аналізу публічного дискурсу.

Ключові слова: аксіологічна лексика, мова оцінювання, публічний дискурс, критичний дискурс-аналіз, теорія оцінювання, політичні промови, публіцистичні статті.

ЛІТЕРАТУРА

Alba-Juez L., Thompson G. Evaluation in Context. Amsterdam : John Benjamins, 2014. 418 p.
Bednarek M. Evaluation in Media Discourse: Analysis of a Newspaper Corpus. London : Continuum, 2006. 272 p.
Fairclough N. Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language. London : Longman, 1995. 265 p.
Johnson B. Prime Minister’s statement on coronavirus (COVID-19): 10 May 2020. GOV.UK. URL: https://www.gov.uk/government/speeches/pm-address-tothe-nation-on-coronavirus-10-may-2020 (дата звернення: 4 березня 2026 р.).
Lakoff G. Don’t Think of an Elephant! Know Your Values and Frame the Debate. White River Junction, Vermont: Chelsea Green Publishing, 2004. 169 p,
Martin J. R., White P. R. R. The Language of Evaluation: Appraisal in English. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2005. 278 p.
More in Common. The Beacon Project: Civic Responsibility in America. 2026. URL: https://www.moreincommon.com (дата звернення: 4 березня 2026 р.).
Obama B. Remarks by the President at the 50th Anniversary of the Selma to Montgomery Marches. The White House, Office of the Press Secretary, 7 March 2015. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2015/03/07/remarks-president-50thanniversary-selma-montgomery-marches (дата звернення: 4 березня 2026 р.).
Okundaye J. Minorities in adverts are menaced, footballers observing Ramadan are booed. Is this the Britain we want? The Guardian, 3 March 2026. URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2026/mar/03/minorities-adverts-menacedfootballers-observing-ramadan-booed-britain (дата звернення: 4 березня 2026 р.).
Van Dijk T. A. Discourse and manipulation. Discourse & Society, 2006, 17(3), pp. 359–383. https://doi.org/10.1177/0957926506060250
Zeiger H. America’s collective civic values outweigh its divisions. The Hill, 10 February 2026. URL: https://thehill.com/opinion/campaign/5730139-sharedcommitments-american-majority/ (дата звернення: 4 березня 2026 р.).

pdfМаксим Гнідець
студент другого (магістерського) рівня вищої освіти кафедри німецької
філології Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: maximhnidets@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-0325-7509

Оксана Зубач
кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: subach@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1884-6875

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.10

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню специфіки перекладу неологізмів сучасної німецької мови українською. Актуальність теми зумовлена інтенсивними процесами лексичного оновлення німецької мови в умовах цифровізації, глобалізації та соціокультурних трансформацій, які щоденно породжують нові лексичні одиниці, що потребують адекватної передачі в перекладі. Неологізми за своєю природою часто не мають усталених відповідників у мові перекладу, несуть виражене культурне забарвлення та виконують специфічні прагматичні функції, що робить їхній переклад одним із найскладніших завдань сучасної перекладацької практики. У статті розглядаються теоретичні засади дослідження неологізмів: аналізуються сучасні підходи до визначення поняття «неологізм», розглядається типологія нових лексичних одиниць, а також основні причини їхнього виникнення в сучасній німецькій мові. Окрему увагу приділено способам творення неологізмів – основоскладанню, деривації, запозиченню, абревіації та контамінації. Досліджено специфіку перекладу нових лексичних одиниць з урахуванням їхніх структурних, семантичних та прагматичних характеристик, зокрема розглянуто поняття прагматичного потенціалу тексту та його вплив на вибір перекладацької стратегії. Розглянуто основні перекладацькі трансформації, що застосовуються при відтворенні неологізмів українською мовою: диференціація значень, конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, смисловий розвиток, цілісне перетворення та компенсація. У практичній частині проаналізовано неологізми з щорічних списків «Слово року» Товариства німецької мови за період 2021–2025 років, визначено способи їхнього творення та виокремлено відповідні перекладацькі трансформації. Встановлено, що домінуючими трансформаціями є смисловий розвиток та конкретизація, що зумовлено переважно безеквівалентним характером досліджуваних неологізмів.

Ключові слова: неологізм, переклад, німецька мова, перекладацькі трансформації, словотвір, безеквівалентна лексика, лексична інновація.

ЛІТЕРАТУРА

Бєлих О. М. Практика перекладу з німецької мови : методичні рекомендації. Луцьк : П. П. Іванюк, 2014. 95 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9557
Бойко Ю. В. Прагматичний аспект в перекладі художніх текстів. Студентський погляд на переклад в сучасному світі : збірка матеріалів Всеукр.
студ. наук.-практ. інтернет-конф. 2017. С. 17. URL: https://deps.snu.edu.ua/media/filer_public/2f/4c/2f4cf7b4-7084-466f-8489-e3e6fd1312da/zbirka_tez2017.pdf#page=17
Гінка Б. І. Лексикологія німецької мови: лекції та семінари : навч. посібн. : вид. 4-те, переробл. і доп. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2015. 420 с. URL: https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/4883
Гурський І. Ю., Авчіннікова Г. Д. Неологізми в сучасній німецькій мові: специфіка, причини виникнення та шляхи поширення. Вісник науки та освіти (Серія «Філологія»). 2024. № 11(29). С. 269–278. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/
Застровський О. А., Застровська С. О., Зубач О. А., Пасик Л. А. Практикум з перекладу. 2021. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/28673/1/Praktykum2021.pdf
Daróczi I. Merkmale und Funktionen von Okkasionalismen. Acta Universitatis de Carolo Eszterházy Nominatae: Germanistische Studien. 2020. Vol. 12. S. 95–114.
URL: https://real.mtak.hu/120324/1/95_114_Dar%C3%B3czi.pdf
Duden. Neologismus. URL: https://www.duden.de/rechtschreibung/Neologismus
Duden. Okkasionalismus. URL: https://www.duden.de/rechtschreibung/Okkasionalismus
Gesellschaft für deutsche Sprache. Wort des Jahres. URL: https://gfds.de/aktionen/wort-des-jahres/
Herberg D. Neologismen der Neunzigerjahre. Neues und Fremdes im deutschen Wortschatz: Aktueller lexikalischer Wandel / [hrsg. von G. Stickel]. Berlin, 2001. S. 89–104. URL: https://books.google.de/books?hl=ru&lr=&id=yTKGDwAAQBAJ
Kinne M. Neologismus und Neologismenlexikographie im Deutschen. Deutsche Sprache. 1996. Bd. 24. S. 327–358. URL: https://ids-pub.bsz-bw.de/frontdoor/deliver/index/docId/7423/file/Kinne_Neologismus_und_Neologismuslexikographie_im_Deutschen_1996.pdf
Rys L., Pasyk L., Bondarchuk O. Ausbau des Deutschen Wortschatzes durch Entlehnung. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». 2022. Вип. 13(81). S. 252–258. URL: https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/3530
Siehr K.-H., Berner E. (Hrsg.). Sprachwandel und Entwicklungstendenzen als Themen im Deutschunterricht. Potsdam : Universitätsverlag Potsdam, 2009. URL: https://books.google.de/books?hl=uk&lr=&id=X_sAuLptWXAC

pdfДжелалатдин Н. Гарлиєв (谢拉丁)
аспірант Інституту іноземних мов
Хунаньський педагогічний університет,
Китай, Чанша
e-mail: 1263127964@qq.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-6819-6843
中国长沙湖南师范大学外国语学院研究生

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.9

АНОТАЦІЯ

У статті йдеться про необхідність урахування порядку слів і специфіки комунікативного структурування мовлення, тобто його актуального членування як у мові, яку вивчають, так і в рідній мові учня з метою формування правильного розуміння ступеня важливості інформації у межах речення. Приклади з української мови інтерпретовано як модель для визначення найбільш значимої інформації, поданої в реченні, оскільки порядок слів в українському висловлюванні, розглянутий з позиції актуального членування, найбільш послідовно відображає інформаційну актуалізацію експресивно нейтрального речення. У дослідженні зіставлено також англійську, китайську, японську і туркменську мови. Зіставлення комунікативних парадигм речень з однаковим інформаційним змістом у різних мовах демонструє, що висловлювання може мати різну кількість комунікативних форм, які варіюються залежно від їхнього актуального членування. Це дає підстави для впровадження нового комунікативно-парадигматичного підходу до навчання правил вибору порядку слів у процесі вивчення різних іноземних мов.

Ключові слова: порядок слів, комунікативна структура, актуальне членування, комунікативно-парадигматичний підхід, методи навчання іноземних мов.

ЛІТЕРАТУРА

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник. Київ : Либідь, 1993. 368 с.
Вінтонів М. О. Актуальне членування речення і тексту: формальні та функційні вияви : монографія. Донецьк : Донецький нац. ун-т, 2013. 327 с.
Гарлиєв Д. Н., Степанов Є. М. Чинник порядку слів у вивченні неспоріднених мов. Лінгвокультурологічні та лексикографічні аспекти мовної підготовки іноземців : зб. наук. статей за матеріалами наук.-метод. семінару з міжнародною участю, 24 листопада 2022 р. Одеса : ОНУ, 2023. С. 32–44.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія. Донецьк : ДонНУ, 2001. 662 с.
Король С. В. Комунікативний підхід у навчанні іноземних мов. Педагогічний дискурс. 2012. № 11. С. 133–136. URL : https://www.academia.edu/104235022/Комунікативний_підхід_у_навчанні_іноземних_мов/
Межов О. Г. Синтаксис української мови : навч. посібник. Луцьк : Надстир’я, 2021. 268 с.
Пещак М. М. Комунікативний синтаксис. Київ : Довіра, 2000. 152 с.
Шабат-Савка С. Т. Категорія комунікативної інтенції в українській мові : монографія. Чернівці : Букрек, 2014. 412 с.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: підручник. Київ : ВЦ «Академія», 2004. 408 с.
Canalе M. A. From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy. Language and Communication / edited by Richards J. and Schmidt R. London : Longman, 1983. P. 2–27.
Dryer M. S. Order of Subject, Object and Verb. The World Atlas of Language Structures Online / [Editors : M. S. Dryer, M. Haspelmath]. Leipzig : Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, 2013. URL : http://wals.info/chapter/81/
Gray D. Turkmen Grammar : A Short Descriptive Grammar of the Turkmen Language. Cheltenham : UK, 2011. 32 p. URL : https://www.turkmenmedeniyet.com/sites/www.turkmenmedeniyet.com/files/uploads/Turkmen%20Grammar.pdf/
Greenberg J. H. Some Universals of Grammar with Particular Reference to the Order of Meaningful Elements. Universals of Human Language. Cambridge, Mass : MIT Press, 1963. P. 73–113.
Read Ukrainian! A reading course for beginners. URL : https://www.ukrainianlanguage.org.uk/read/unit20/page20-5.htm/
Word Order in English Sentences. English Grammar Online. URL : https://www.ego4u.com/en/cram-up/grammar/word-order/
Zahnіtko A. P., Myronova H. Синтаксис української мови : теоретико-прикладний аспект. 1 vyd. Brno : Masarykova univerzita, 2013. 225 р. ISBN 978-80-210-6350-1; ISBN 978-80-210-6353-2. URL (handle): https://hdl.handle.net/11222.digilib/128805/
Zhou Baoyan. A Comparative Study of Word Order in Chinese and Japanese Languages: Prevailing Perception and the Real Situation. Мова. 2024. № 41. С. 69–74. DOI : 10.18524/2307–4558.2024.41.311212.
傅佳. 言语行为视角下的被字句研究. 吉林 : 东北师范大学, 2023. 23 页.
李波. 日语语序的灵活性与严格性. 日语教育与日本学. 2014. 02 期.40–47 页.
刘春光. 认知视角下的现代汉语语序研究. 上海师范大学, 2016. 128 页.
陆俭明. 汉语口语句法里的易位现象. 中国语文. 1980. 1 期. 28–41 页.
野田尚史. 言語 語順の文法. 東京 : 大修館書店, 2000. 29 ページ.
施春宏. 汉语句式的标记度及基本语序问题. 汉语学习. 2004. 02 期 . 10–18.
苏立昌. 再析“把”字结构 – 浅谈“把”字结构与汉语语序的变化. 南开语言学刊. 2002. 00 期. 103–108, 158 页.
王明丹. 关于语序的中日对照研究. 大连 : 大连海事大学, 2020. 44 页.
王艳. OV语序 : 汉语表达被动的基本手段. 浙江理工大学学报. 社会科学版. 2018. 40 (06) 期. 578–583 页.
吴为章. 语序重要. 中国语文. 1995. 06 期. 429–436 页.
张伯江. 论“把”字句的句式语义. 语言研究. 2000. 01 期. 28–40 页.

pdfГалина Є. ФАТЕХ (方莉娜)
аспірантка Інституту іноземних мов
Хунаньський педагогічний університет,
Китай, Чанша
中国长沙湖南师范大学外国语学院研究生
e-mail: galongalon2605@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4501-0099

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.8

АНОТАЦІЯ

Метою представленого у пропонованій статті наукового дослідження є визначення значимості вираження соматичних висловів у ролі засобу художньої виразності та їх систематизація серед маркерів тілесної поведінки художнього персонажа. Обʼєктом вивчення слугують прямі (безпосередні) та непрямі (опосередковані) соматичні вислови у художному тексті, а також соматичні вислови як одна із груп маркерів феномену тілесності. Предмет дослідження – механізми прямого та непрямого вираження маркерами тілесності, що містять соматизм «голова», зовнішніх особливостей та внутрішніх станів персонажа. Матеріалом для дослідження послужили 298 соматичних висловів зі словом «голова», вибраних із повістей Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (105) і «Бурлачка» (193). У процесі дослідження було використано методи наукового аналізу й синтезу, метод класифікації, методи типологічного, функціонально-семантичного, когнітивного, лінгвокультурологічного аналізу, кількісний та описовий методи в гуманітарних дослідженнях. Результатом проведеної роботи стали уточнення щодо висунутої автором у попередніх дослідженнях типології прямих (безпосередніх) і непрямих (опосередкованих) маркерів феномена тілесності художнього персонажа. Висновком є те, що соматичні вислови можуть функціонувати не лише як прямі маркери тілесності, які описують зовнішній стан персонажа та показують особливості його характеру через специфіку кінесики тіла та його складників, а й непрямі маркери тілесності. У такому разі емоційний стан і наміри людини, артефакти, запахи, які її оточують, тощо можуть виражатися соматичними висловами у переносному значенні як метафори й метонімії або лише мислитися, матися на увазі.

Ключові слова: феномен тілесності, соматизм «голова», соматичний вислів, маркер тілесності, прямий / непрямий, художній засіб, Іван Нечуй-Левицький.

ЛІТЕРАТУРА

Андрейчук Н. І. Антропоцентрична парадигма сучасної лінгвістики : ідеологія і програми досліджень. Лінгвістичні студії. 2008. № 17. С. 273–278. URL : https://litmisto.org.ua/?p=8137/
Бацевич Ф. С. Філософія мови : Історія лінгвофілософських учень : Підручник. Київ : ВЦ Академія, 2008. 240 с.
Дерік І., Чебаненко К. Засоби репрезентації невербальних елементів мовленнєвого етикету при перекладі ділового дискурсу. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету. Лінгвістичні науки. 2020. № 31. С. 134–147.
Марчук Л. М. Лексико-семантичне поле емоцій жінки в новелах Галини Тарасюк. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2013. Вип. 32 (1). С. 70–76.
Мусій В. Б. Тілесність як ключ до прочитання роману Сильві Жермен «Погляд Медузи» («L’Enfant Méduse»). Вісник Одеського національного університету. Філологія. 2019. Т. 24. Вип. 2 (20). С. 48–61.
Нечуй-Левицький І. С. Непотрібність великоруської літератури для України і для Словʼянщини (Сьогочасне літературне прямування). Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Львів : Каменяр, 1998. C. 64–126. URL : https://tarnawsky.artsci.utoronto.ca/elul/Nechui/Ukrainstvo/ukrainstvo06.Nepotribnist-2.html/
Нечуй-Левицький І. С. Бурлачка : повість. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2633/
Нечуй-Левицький І. С. Кайдашева сім’я : повість. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=907/
Піщанська К. В. Вербалізація паралінгвістичної ситуації в прозі А. П. Чехова : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.02 / Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. Дніпропетровськ, 2012. 190 с.
Словник фразеологізмів української мови / [Білоноженко В. М., Гнатюк І. С., Дятчук В. В. та ін.]. Київ : Наукова думка, 2003. 788 с. URL : https://archive.org/details/slov557/page/22/mode/2up/
Солощук Л. В., Трач Х. В. Вплив культурних стереотипів на функціонування вербальних та невербальних компонентів комунікації у міжкультурному родинному дискурсі. Лінгвістичні дослідження. 2024. № 61. С. 193–207. DOI : https://doi.org/10.34142/23127546.2024.61.16.
Солощук Л., Теняєва А. Вербальні і невербальні аспекти сучасного англомовного дискурсу закоханих. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. 2022. № 96. С. 41–51. DOI: https://doi.org/10.26565/2786-5312-2022-96-06.
Степанов Є. М. Взаємодія наукових лінгвістичних підходів у дослідженні російського міського мовлення. Мова. 2014. № 21. С. 27–35.
Степанова С. Вербальні й невербальні маркери соціально-статусної характеристики персонажів у художніх текстах В. Винниченка і А. Чехова. International independent scientific journal (Kraków). 2023а. № 54. С. 150–162.
Степанова С. Є. Соціальний статус у мовній картині світу художнього персонажа : дис. ... докт. філос.; 035 Філологія / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2023б. 228 с.
Сукаленко Т. М. Лінгвокультурні типажі в українській художній літературі ХІХ ст. : монографія / [наук. ред. В. М. Бріцин]. Київ : ВД Дм. Бураго, 2018. 676 с.
Тітаренко М. В. Невербальні засоби експлікації соціального статусу в прозі А. П.Чехова. Мова. 2014. № 21. С. 36–39.
Тлумачний словник української мови. URL : https://slovnyk.ua/index.php?swrd=голова/
Фатех Г. Є. Соматичні вислови як маркери феномену тілесності в художньому тексті. Мова. 2024. № 42. С. 68–75. DOI : https://doi.org/10.18524/2307–4558.2024.42.325843.
Фатех Г. Є. Фразеологізми із соматизмами в художній картині світу Антона Чехова : універсальне і специфічне. Мова. 2025a. № 43. С. 76–83. DOI : https://doi.org/10.18524/2307–4558.2025.43.336633.
Фатех Г. Є. Функціонально-семантичний синкретизм емоційних маркерів тілесності в художньому мовленні. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : Лінгвістичні науки. 2025б. № 41. С. 82–97. DOI : https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.6.

Фатех Г., Гао Ж. Пряме та непряме маркерування феномену тілесності (на матеріалі творів Ольги Кобилянської). Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ». Cambridge (UK), 2025. P. 394–399. DOI : https://doi.org/10.36074/logos-09.05.2025.083.
Bakhtin M. Rabelais and His World / [trans. by H. Iswolsky]. Bloomington : Indiana University Press, 1984. 510 p.
Birdwhistell R. L. Introduction to Kinesics (an Annotation System for Analysis of Body Motion and Gesture). Washington : Department of State, Foreign Service Institute, 1952. 75 р.
Bulwer J. Chirologia, or, The naturall language of the hand composed of the speaking motions, and discoursing gestures there of : where unto is added Chironomia, or, The art of manuall rhetoricke, consisting of the naturall expressions, digested by art in the hand, as the chiefest instrument of eloquence, by historicall manifesto's exemplified out of the authentique registers of common life and civill conversation : with types, or chyrograms, a long-wish'd for illustration of this argument / In the digital collection Early English Books Online. University of Michigan Library Digital Collections. URL : https://name.umdl.umich.edu/A30105.0001.001/ (Accessed March 12, 2026).
Goman C. K. The Silent Language of Leaders : How Body Language Can Help – or Hurt – How You Lead. Wiley, 2011. 288 p.
Frazer J. G. The Golden Bough : A Study in Magic and Religion. London, 1922. 400 p.
Hall E. The Silent Language. New York ; London ; Toronto ; Sydney : Anchor Books, 1959. 242 p. URL : https://docs.yandex.ru/docs/view?tm=1695557726&tld=ru&lang=en&name=3_SilentLanguage0.pdf/
Krpič T. Joint Reviews of Alan Petersen’s 'The Body in Question : A SocioCultural Approachʼ and Chris Shilling’s 'The Body in Culture, Technology and Societyʼ. Sociology. 2009. Vol. 43. Issue 1. P. 186–188.
Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago : Chicago University Press, 1980. XIII+256 p.
Papyrus of Ani from the British Museum. URL : https://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?objectId=113335&partId=1/ (аccessed February 25, 2026).
Quintilianus М. F. Institutio oratoria. URL : https://www.intratext.com/IXT/LAT0332/_P2K.HTM/; https://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1271386796/ (дата звернення 19.11.2025).
Wierzbicka А. Two levels of verbal communication, universal and culturespecific. Verbal communication. Berlin ; Munich ; Boston : Walter de Gruyter GmbH, 2016. P. 447–481. URL : https://www.degruyterbrill.com/document/doi/10.1515/9783110255478-024/html/

pdfАнна Дудок
доктор філософії, доцент кафедри іноземних мов
гуманітарного спрямування
Національний університет «Львівська політехніка»,
Львів, Україна
e-mail: annadudok1995@ukr.net
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-6906-0672

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.7

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено аналізу англійських дієслівних префіксів у площині їхнього значення та смислів на парадигматичному і синтагматичному рівнях мови. Розглядаються особливості префіксів за походженням, можливістю перенесення, заперечення і валентністю, а також їхні семантичні особливості (полісемія, синонімія). На семантичному рівні акцентовано на семах як складових узагальненого значення, яке має основні та вторинні смисли. Процес формування різних смислів здійснено за допомогою методу семантичної опозиції та комбінацій сем, що формують стабільне інваріантне значення дієслівного префікса. Актуальність статті вбачається в тому, що процеси смислового наповнення виражаються розвинутою системою високопродуктивних дієслівних префіксів. Головний акцент у статті зроблено: по-перше, на визначенні закономірностей можливого смислового варіювання у процесі функціонування англомовних префіксальних дієслів; по-друге, на необхідності розкриття механізму його кореляції з різними спеціальними поняттями у різних галузях наук; по-третє, на необмеженій можливості та потребі використання префіксальних дієслів і творенні термінів і терміносполучень у галузевих терміносистемах. Обгрунтовано, що смисл префіксального дієслова-терміна композиційно формується з елементарних об’єднаних одна з одною сем, що утворюють певну структуру та привносять суб’єктивні аспекти значення відповідно до фахової мовної системи. Стверджується, що в сучасній англійській мові спостерігається тенденція до зменшення ролі романських та збільшення частки германських префіксальних дієслів. Підсумовано, що процес породження різних смислів закладений в узагальненій природі префіксального дієслова, в абстрагованому процесі мислення, що, відповідно, забезпечує адекватне розуміння та спілкування носіїв мови.

Ключові слова: префікс, словотвір, значення, смисли, дієслівний префікс, компонентний аналіз, семантична опозиція, інваріант.

ЛІТЕРАТУРА

Бялик В. Д. Семантична транспозиція смислу лексичних одиниць в термінологічному дискурсі. Наукові записки: Серія «Філологічна» (Острог). 2012. Вип. 24. С. 27–30.
Гурський С. О. Значення і смисл слова. Іноземна філологія. 1974. Вип. 34. С. 3–18.

Ділай І. П. Ментальний портрет англійського дієслова в антропоцентричній парадигмі пізнання: Дис. … д.філол.н.: 10.02.04 – Германські мови. Львів, 2026. 455 с.
Дудок А. Р. Префіксальні дієслова англійської мови: Сучасні лінгвістичні парадигми. Нова філологія. Серія: Гуманітарні науки. 2021. №81. Том 1. С. 117–122.
Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя : Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. 430 с.
British National Corpus (BNC). URL: http://corpus.byu.edu/bnc/
Davies M. «Corpus of Contemporary American English (COCA)», Harvard Dataverse. 2015. V2https://doi.org/10.7910/DVN/AMUDUW Frege G. Uber Sinn und Bedeutung. Zeitschrift für Philosophie und philosophische Kritik. 1892. 100 (1). S. 25–50.
George A. Miller. Word Net: A Lexical Database foe English. Communications of the ACM. 1995. Vol. 38.
Marchand H. The Categories and Types of Present-Day English Word-Formation. Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 2017. 600 p.
Meyer Ch. F. Introducing English linguistics. Cambridge ; New York : Cambridge University Press, 2009. 259 p.
Thomas Tsoi. Etymology, Morphology, Phonology, Semantics. So many negative prefixes. 2008. URL: http://www.linglish.net/2008/09/15/so-many-negative-prefixes.
Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. URL: http://www.britannica.com/ebchecked/topic638670.

pdfАнгеліна І. Демчук
кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології
та методики викладання іноземних мов
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: angelinushka12@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0894-1684
ResearcherID: AAH-4237-2021

Ірина O. Лук’янченко
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології
та методики викладання іноземних мов
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: dajlin2009@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4762-0736
ResearcherID: P-6084-2019

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.6

АНОТАЦІЯ

У статті досліджуються лінгвостилістичні особливості англомовного офіційного освітнього блогу як специфічного гібридного жанру інтернет-дискурсу. Дослідження спирається на корпус зі 100 дописів, опублікованих в блозі ЮНЕСКО World Education Blog у період із грудня 2024 року до березня 2026 року. В результаті проведеного аналізу було виокремлено диференційні ознаки офіційного освітнього блогу за допомогою мультиметодологічного підходу, що поєднує загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи, зокрема метод суцільної вибірки, методи контекстуально-нтерпретаційного і функціонально-стилістичного аналізу. Було з’ясовано, що офіційний освітній блог поєднує риси інституційного, наукового, аргументативного та масмедійного дискурсів, формуючи гібридний жанр інтернет-комунікації. На лексичному рівні офіційний освітній блог характеризується широким використанням професійної педагогічної, соціально-політичної, правової та інституційної термінології, інституційних і політичних кліше, оцінної лексики, конвенційних метафор і номіналізації. На синтаксичному рівні офіційний освітній блог поєднує складні та короткі прості речення, риторичні та «розповідні» запитання. Заголовки англомовних офіційних освітніх блогів виконують референтативну, аналітичну та фатичну функції. Їхні різноманітні комунікативні типи та лінгвістичні моделі засвідчують, що постам освітніх блогів притаманні риси наративних, аналітичних, полемічних і переконувальних текстів. Сукупність зазначених лінгвостилістичних ознак відрізняє офіційні освітні блоги від персональних, формуючи нейтральний, деперсоналізований, доказово орієнтований наратив із високим рівнем аргументативної звʼязності та імпліцитної переконливості, водночас демонструючи спрямованість на створення привабливого, доступного і зрозумілого контенту для широкої аудиторії, розширення читацької спільноти та реалізацію значного впливу на громадську думку у галузі освіти.

Ключові слова: офіційний освітній блог, англомовний, інтернет-дискурс, лінгвостилістичні особливості, диференційні ознаки, лексичний рівень, синтаксичний рівень.

ЛІТЕРАТУРА

Труба Г. М. Виокремлення поняття освітянського мережевого дискурсу: розмежування понять «педагогічний дискурс», «науковий дискурс» і «освітянський мережевий дискурс». Записки з українського мовознавства. 2022. № 29. С. 360–368. DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262420
Alimardonov F. Stylistic Differences Between Blogs and Official Websites in Presenting Legal Content. American Journal of Philological Sciences. 2025. №5 (06). P. 344–348. https://doi.org/10.37547/ajps/Volume05Issue06-89
Altamera G., Cubelo R. P. Multimodal Discourse Analysis on Educational Vlogs. International Journal of Language and Literary Studies. 2025. №7 (4). P. 258–278. http://doi.org/10.36892/ijlls.v7i4.2136
Beke T. Professional scientific blog. Acta Didactica Napocensia. 2009. №2 (1). URL:https://www.researchgate.net/publication/26595293_Professional_scientific_blog
Bosangit C., Mccabe S., Hibbert S. Discourse Analysis of Blogs: Analyzing Language to Maximize the Value of Consumption-Oriented Blogs as Data Source. 15th Conference on e-Business, e-Services and e-Society (I3E). Swansea, United Kingdom, 2016. P. 522–532, DOI:10.1007/978-3-319-45234-0_46ff.ffhal-01702185f
Bustan E. S., Alakrash H. M. Gender Analysis Amongst Male and Female Malaysian Travelling Bloggers. The International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences. 2020. 10 (6). P. 1–9. http://dx.doi.org/10.6007/IJARBSS/v10-i6/7256
Dergach D. V. Research variations of blog analysis: genre or format. Opera in linguistica ukrainiana. 2020. 27. P. 291–299. DOI: 10.18524/2414-0627.2020.27.206554
Gulich O. O., Hnyria A. Features of the internet blogs language. International Humanitarian University Herald. Philology. 2023. 59 (1). P. 80–83. DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2023.59.1.18
Havrylenko K., Meleshko I. Communicative and pragmatic parameters of a scientific video blog as internet discourse genre. Sloboda Scientific Journal. Philology. 2023. №4. P. 16–19. DOI: 10.32782/philspu/2023.4.3
Luzón M. J. “This is an erroneous argument”: Conflict in academic blog discussions. Discourse, Context & Media. 2013. №2 (2). P. 111–119. DOI:10.1016/j.dcm.2013.04.005.
Noronha E. Discourse of blogs: Negotiating the private and the public on the personal weblog. International Conference on English Language and Literature. Hyderabad, India. 2013. P. 87–93. URL: https://www.academia.edu/8507241/Discourse_of_blogs_Negotiating_the_private_and_the_public_on_the_personal_weblog
Pedersen S., Macafee C. The Practices and Popularity of British Bloggers. Proceedings ELPUB2006 Conference. 2006. P. 155–164. URL: https://elpub.architexturez.net/system/files/pdf/213_elpub2006.content.pdf
Sapuan N. A. Comparing Language Use across Gender in Blogs. International Conference on Systems and Informatics. 2023. P. 65–72. URL: https://www.researchgate.net/publication/370599516_Comparing_Language_Use_across_Gender_In_Blogs
Sotiroudas V. Criteria for evaluating an educational blog as a scientific one. Proceedings of the 3d International Conference in Open & Distance Learning. Athens, Greece, 2013. P. 14–22. DOI: 10.12681/icodl.514
Zou H., Hyland K. “Think about how fascinating this is”: engagement in academic blogs across disciplines. Journal of English for academic purposes. 2020. Vol. 43. P. 1–26. DOI: 10.1016/j.jeap.2019.100809. WEB: World Education Blog (UNESCO). URL: https://world-educationblog.org/