Перейти до контенту

Категорія: Випуск №40

pdfНаталя В. Стрюк
доктор філософії з філології, доцент кафедри англійської філології
Донецького національного університету імені Василя Стуса,
Вінниця, Україна
e-mail: natalia.striuk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5857-6120
Scopus Author ID: 57223123808

Єлизавета Ковальчук
студентка ІV курсу факультету іноземної та слов’янської філології
Донецького національного університету імені Василя Стуса,
Вінниця, Україна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.13

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто прагматичні особливості комунікативних стратегій англомовних написів на одязі, що слугують значимим елементом соціальної комунікації. Дослідження спирається на аналіз 300 текстових принтів, дібраних шляхом суцільної вибірки з інтернет-магазинів одягу у 2025 році. Метою є виявлення типів стратегій, що використовуються у мікротекстах, та встановлення їхнього функціонального навантаження. Застосовано дескриптивний метод, метод суцільної вибірки, прагматичний метод та дискурс-аналіз, а також квантитативний підхід, що дозволяє встановити взаємозв’язок між вербальними та невербальними аспектами комунікації. Теоретичне обґрунтування спирається на концепцію самопрезентації, а також тлумачення текстів моди як культурних знаків. Виділено шість основних стратегій: самопрезентація, спонукання, аргументація, ритуальність, інформаційна та конфліктна (в її межах розглянуто стратегії незгоди, дискредитації та тролінгу) стратегії. Окрему увагу приділено їхній прагматичній функції та способам впливу на реципієнта. Результати дослідження демонструють, що найбільш поширені комунікативні стратегії – самопрезентація, спонукання й аргументація, що свідчить про прагнення носіїв одягу передавати свою індивідуальність та формувати соціальний дискурс. Менш виражені конфліктні та ритуальні стратегії, що підтверджує тенденцію до інтеграції культурних традицій і соціальних норм. Дослідження розкриває соціокультурне значення текстових принтів як багаторівневого прагматичного явища, що впливає на комунікативні процеси та соціальну ідентифікацію носія, а також формує нові можливості для вивчення взаємодії тексту та простору публічної комунікації.

Ключові слова: напис на одязі, комунікативна стратегія, прагматика.

ЛІТЕРАТУРА

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : Академія, 2009. 376 с.
Долусова Н. В. Структурно-семантичні характеристики англомовних написів на жіночих футболках. І Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція з питань методики викладання іноземної мови: «Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних моделей викладання іноземної мови за фахом», присвячена 150-річчю ОНУ імені І. І. Мечникова та 55-річчю факультету романо-германської філології: 17 квітня 2015 р. : Збірник матеріалів конференції. Одеса, 2015. С. 32–35.
Смутченко О. С. Особливості формування субкультури студентів мовних вишів. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2018. № 1 (120). C. 125–130.
Стрюк Н. В. Написи на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах: особливості структури та семантики : дис. … д-ра філософ. зі спец. 035 «Філологія». Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2023. 279 с.
Швелідзе Л. Д. Мовні засоби реалізації комунікативних стратегій у дискурсі соціальних мереж (на матеріалі української та англійської мов) : дис. … канд. філол. наук зі спец. 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2021. 240 c.
Artym K. Verbalization of communicative strategies and tactics in the speech genre of parliamentary debate (based on debates in the House of Commons on March 25, 2013). Матеріали VІ Міжнародної конференції молодих вчених CSE‑2013. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2013. P. 242–247.
Barthes R. The Language of Fashion. Oxford ; New York : Berg Publishers, 2006. 183 p.
Chiluwa I., Ajiboye E. Discursive pragmatics of T-shirt inscriptions: Constructing the self, context and social aspirations. Pragmatics and Society. 2016. Vol. 7. P. 436–462.
Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. Knopf Doubleday Publishing Group, 1959. 259 p.

Melko Kh. Nature of communicative strategies аnd tactics: linguistic approach. Vectors of the development of philological sciences at the modern stage. 2019. January. P. 157–175.
Moshood Z., Olawale K. H. A Pragma-Stylistic Exploration of Selected Signout T-shirts’ Inscriptions. Issues in Language and Literary Studies. 2022. Vol. 8, № 1. Р. 70–91.
Striuk N. Semantic classification of metaphors in Ukrainian and English inscriptions on clothing. Ezikov Svyat (Orbis Linguarum). 2021. Vol.19 (1). P. 23–33.
Striuk N. Ukrainian and English Metaphorical Inscriptions on Clothing; How Eloquent Can They Be? Зборник Матице српске за славистику. 2022. Vol. 2022, № 101. P. 143–159.

pdfЯрослав М. Шетеля
аспірант
Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: noritsu16@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4974-9157

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.12

АНОТАЦІЯ

Пропонована стаття виконана в напрямку, заданому дослідженнями авторів, яких цікавили проблеми німецько- українських міжмовних контактів на Закарпатті. Мета статті – виокремити можливі аспекти вивчення германських (австрійських) елементів, уживаних в українському мовленні Закарпаття. Завдання студії: 1) з’ясувати стан наукового вивчення германських лексичних запозичень у мовленні закарпатських українців; 2) окреслити ситуації міжмовної взаємодії, що уможливили лексичну інфільтрацію германізмів у місцевий український вокабулярій; 3) розглянути лексико- семантичну організацію германських запозичень у місцевому мовленні; 4) розглянути результати фонетичної рецепції германізмів у місцевому мовленні; 5) визначити стилістичні функції германізмів у місцевому розмовному мовленні. Об’єкт дослідження – сума лексем германського походження (запозичені прямо чи опосередковано) у мовленнєвому побуті закарпатських українців.

Ключові слова: німецько-українські міжмовні контакти, діалект, ареал, лексичні запозичення, Закарпаття.

ЛІТЕРАТУРА

Акуленко В. В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології. Мовознавство. 1997. № 1. С. 12–19.
Гвоздяк О. М., Меліка Г. І. Запозичення лексики німецького походження в українській говірці Ужгородщини. Проблеми романо-германської філології. Ужгород : УДУ, 1998. С. 33–38.
Гвоздяк О. М. Шляхи засвоєння німецької побутової лексики в українських говірках Закарпаття. Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Черкаси : ЧІТІ, 2001. Число п’яте. С. 105–108.
Гвоздяк О. М. Інтерфенція побутової лексики в українсько-німецько-угорських міжговіркових контактах (Мукачівщина). Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Ужгород, 2009. Вип. 13. С. 42–44.
Дмитренко О. В., Полуніна Ю. І. Німецькі лексичні запозичення в українському розмовному дискурсі. Калейдоскоп мов. 2020. № 2 (191). С. 63–67.
Клімчук Г. П. Запозичення як джерело формування лексичної бази публіцистики М. Грушевського. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2014. Вип. 11. С. 201–210.
Кобилянський Б. В. До вивчення германізмів і полонізмів в українській мові. Мовознавство. 1976. № 6. С. 31–35.
Костюк Д. В. Германізми в діалектній лексиці української мови (на матеріалі села Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області). Іноземна філологія. 1971. Вип. 23. С. 65–68.
Кочерган М. П. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови. Мовознавство. 1997. № 1. С. 19–24.
Лопушанський В. М., Більовська Г. Німецькі лексичні запозичення у творах Івана Франка. Дрогобич : Коло, 2006. 86 с.
Лопушанський В. М., Пиц Т. Б. Німецькомовні лексичні запозичення у південно-західних говорах України : навч. посіб. для студ. вищих навч. заклад. Дрогобич : Посвіт, 2011. 122 с.
Муромцева О. Г., Скачкова В. В. Українсько-німецькі мовні контакти. Українська мова : енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. С. 682–683.
Нечаєва Н. Запозичення з німецької мови в буковинських говірках. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». 2014. № 2. С. 98–100.
Пискач О. Архаїзація лексики в сучасній закарпатській говірці. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства (Ужгород). 2008. Вип. 11. С. 165–168.
Пиц Т. Б. До історії дослідження німецьких запозичених слів в українській мові. Українська мова. 2013. № 2. С. 84–99.
Пиц Т. Б. Східнонімецькі назви ремісників та їхнє поширення у польській, білоруській і українській мовах XIV–XVII ст.: дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17. Львів, 2008. 205 с.
Сімович В. Дещо про нашу купецьку мову. Праці у двох томах. Том 1: Мовознавство [упор. і передмова Л. Ткач]. Чернівці : Книги – ХХІ, 2005. С. 279–282.

Ткач Л. О. Німецькі запозичення в українській літературній мові Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. (дієслівні семантичні кальки). Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 84: Германська філологія. Чернівці : Рута, 2000. С. 84–95.
Шаровольський І. Німецькі позичені слова в українській мові. Записки Київського інституту народної освіти. Київ, 1926–1927. Ч. 1–2.
Шелудько Д. Німецькі елементи в українській мові. Збірник Комісії для дослідження історії української мови. Київ : ВУАН, 1931. Т. І. С. 1–60.
Шетеля Я. М. Німецькі запозичення в українському діалектному мовленні закарпатського ареалу. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. 2024. №39. С. 157–167.

pdfНаталя В. Романова
доктор філологічних наук,
професор кафедри німецької та романської філології
Херсонського державного університету,
Івано-Франківськ, Україна
e-mail: NRomanova@ksu.ks.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7444-3811

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.11

АНОТАЦІЯ

Реферовану наукову розвідку присвячено зіставному аналізу семантики кольоративів швейцарської лінгвокультури першої половини ХХ століття. Актуальність дослідження визначено через лакунарність спеціальних праць із пропонованої проблематики. Ілюстративною базою слугують злободенні оригінальні побутові оповідання, оцифровані в межах проекту «Гутенберг». Укладено експериментальну картотеку обсягом 76 мовних одиниць. Виокремлено умовно два різновиди кольорів і їхніх відтінків: «універсальні» та «спеціальні». «Універсальні» кольори і їхні відтінки трапляються в обох аналізованих творах, «спеціальні» – в тому чи тому творі. Список «універсальних» кольорів – блакитний, червоний, чорний, «універсальних» відтінків кольорів – світлий, світловолосий, білявий (світло- русявий), блідий, темний. Запропоновано матрицю кольоративів та їхню класифікацію за прагматичним критерієм. Встановлено, що «спеціальні» кольори Лізи Венгер тотожні жовтому, «спеціальні» відтінки кольорів – сонячному, золотому, кривавому, темно-червоному. Ернст Цан надає перевагу білому, почервонілому, рудуватому, теракотовому, червоніючому, зеленому, коричневому, оксамитово-коричневому, каштановому, засмаглому, різнокольоровому, сірому, сталевому, фіолетовому кольорам і відтінкам. Кольоративи полісемічні, оскільки їхнє значення варіює: від нейтрального через позитивне, негативне, комбіноване до невизначеного, інформує про життєвий досвід людини, її цінності, зовнішність, емоційну сферу, поведінку тощо за формулами «тут і зараз», «там і тоді», «своє – чуже», «європейське – неєвропейське». Визначено лінгвістичні особливості кольоративів, розмежовано паралелізм і асиметрію феномена, підтверджено ідею щодо семантичних можливостей кольоративів у мовленнєвій діяльності людини загалом і творчої особистості зокрема.

Ключові слова: колір, відтінок кольору, кольоратив, семантика, оповідання, семантика кольоратива.

ЛІТЕРАТУРА

Берненко А. Ф. Проект «Психологічні особливості сприйняття різних кольорів людиною». Вікі ЦДУ. URL: https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96 %D1%87%
D 0 % B D % D 1 % 9 6 _ % D 0 % B E % D 1 % 8 1 % D 0 % B E % D 0 % B 1 % D 0 % B B %D 0 % B 8 % D 0 % B 2 % D 0 % B E % D 1 % 8 1 % D 1 % 8 2 % D 1 % 9 6 _ % D 1 % 8 1 %D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%22,_%D0%9 1 % D 0 % B 5 % D 1 % 8 0 % D 0 % B D % D 0 % B 5 % D 0 % B D % D 0 % B A % D 0 %B E _ % D 0 % 9 0 . % D 0 % A 4 . , % D 0 % 9 F % D 0 % 9 3 % D 0 % A 4 , 1 1 _ % D 0 % B 3 %D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0
Блог. Як створюються кольори і чому ми їх бачимо? Кольорові моделі та методи їх опису. 2025. URL: https://www.products.pcc.eu/uk/blog/%D1%8F%D0%BA-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D 1 % 8 E % D 1 % 8 E % D 1 % 8 2 % D 1 % 8 C % D 1 % 8 1 % D 1 % 8 F - % D 0 % B A %D 0 % B E % D 0 % B B % D 1 % 8 C % D 0 % B E % D 1 % 8 0 % D 0 % B 8 - % D 1 % 9 6 - %D1%87%D0%BE% D0%BC%D1%83-%D0%BC%D0%B8-%D1%97%D1%85-%D0%B1%D0%B0%D1%87/
Веретільник Т. І. та ін. (упор.). Основи теорії кольору. Навчально-методичний посібник. Черкаси : ЧДТУ, 2020. 130 с.
Еллвуд М. Чому в нас є улюблені кольори і чому ваш – з великою ймовірністю буде блакитний. ВВС. News Україна. 2024. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c8v2dj196nmo
Зимовець Г. Роль кольороназв у формуванні українського ергонімікону. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2019. Вип. 71. Ч. ІІ. С. 363–372.
Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. 416 с.
Ліштаба Т. В., Огарєнко Т. А. Особливості функціонування прикметників у поезіях В. Симоненка. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. № 6. Т. 33 (72), ч. 1. С. 52–57.
Поліщук О. Індивідуально-авторські прикметники-композити у поетичному лексиконі ХХ століття. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2008. Вип. 10. С. 109–115.

Сергуніна Т., Нарольський В. Лексико-семантична група прикметників кольоропозначень у повісті Юліана Опільського «Золотий лев». Studia methodologica. 2014, № 39. С. 198–202.
Wenger L. Die Frau des Sohnes. URL: https://www.projekt-gutenberg.org/antholog/letreife/chap004.html
Zahn E. Simon. URL: https://www.projekt-gutenberg.org/antholog/letreife/chap005.html

pdfКатерина М. Пилипюк
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри «Філологія»
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
e-mail: ka.pylypyk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0883-351X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.10

АНОТАЦІЯ

У статті обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, присвяченого висвітленню питань фразеології та стандартизації мовлення, зокрема опису структурних, семантичних і функціональних характеристик фразеологізмів, які використовуються в англомовному технічному спілкуванні. Схарактеризовано основні типи фразеологічних конструкцій, у тому числі кліше, метафоричні одиниці та усталені словосполучення, а також способи їх передачі в технічному дискурсі. Об'єктом дослідження визначено фразеологізми в аспекті їхнього функціонування в англійських науково-технічних текстах, а предметом – стратегії, тактики та операції перекладу досліджуваних англійських фразеологізмів українською мовою. Наукова новизна полягає в комплексному вивченні фразеологізмів щодо їхнього функціонального навантаження, частоти вживання та труднощів перекладу. У дослідженні наголошується на важливості правильного використання усталених виразів для досягнення точності та ефективності професійного спілкування. Технічним текстам властивий високий рівень стандартизації, що призводить до широкого використання таких фразеологізмів, як «словесний зразок». Використання подібних конструкцій полегшує переклад, але вимагає від перекладача уваги до контексту, стилістичних норм і функціональної еквівалентності. Основним завданням перекладача технічної літератури є дотримання термінологічної точності та формально-нейтрального стилю.

Ключові слова: фразеологізми, технічний текст, термінологія, переклад, стандартизація, мовна норма, перекладацькі підходи, професійне спілкування.

ЛІТЕРАТУРА

Ang L. H. A Corpus Analysis of Phraseological Sequences In Academic Writing. The European Proceedings of Social & Behavioural Sciences. 2019. P. 413–418. URL: https://doi.org/10.15405/epsbs.2019.09.46.

Chintalapalli V., Ali Baig M. M. ‘Speakers are free, but only within constraints’: A Corpus-based Study of Academic Phraseologisms in Science and Technology. 2016. 180. URL: https://mjals.org/attach/4.‘Speakersarefree,b_65b396.pdf.
Kayumova A. Complex modifications of phraseological units and the ways of their translation. 2024. URL: https://www.academia.edu/ 68040881/Complex_modifications_of_phraseological_units_and_the_ways_of_their_translation.
Maksymova A. Phraseologisms Of American English In The World’s Language Space. Scientific Journal of Polonia University. 2023. No. 61(6). P. 76–81. URL: https://doi.org/10.23856/6109.
Shamsiddinovna A. N. Consistent Patterns Of Semantic Variation Of English Phraseologisms In Context. International Journal Of Advanced Research. 2023. No. 8(5). P. 940–945. URL: https://doi.org/10.21474/IJAR01/11002.
Stezhko Y. Phraseological units in English for special purposes and general English: comparative analysis. Advanced Linguistics. 2022. № 9. P. 23–28. URL: https://doi.org/10.20535/2617-5339.2022.9.252730.
Zaitseva D., Ryabchuk I. Phraseological Units in English Scientific and Technical Texts on the Exploitation of Sea Transport. Sea Transport. 2020. № 2(30). P. 71–78. URL: https://doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.08.

pdfОлександр В. Іваненко
кандидат філологічних наук, науковий співробітник
відділу історії української мови та ономастики
Інституту української мови Національної академії наук України,
Київ, Україна
e-mail: skifetym@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6553-4909

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.9

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто походження та семантико-типологічні зв'язки трьох назв одного з давніх поселень Таврійського півострова – Fun(n)a, Demerdzhi, Luchistoye (сучасна назва села). Також стисло схарактеризовано історико-культурні реалії, на тлі яких виникали та функціонували ойконіми. На підставі аналізу однієї з кримських легенд розширено семантичний спектр грецького латинізма φοῦρνος, який вживався на території Криму.

Ключові слова: етимологія, реконструкція, прототип, ойконім, оронім.

ЛІТЕРАТУРА

Бушаков В. А. Лексичний склад історичної топонімії Криму. Київ, 2003. 317 с.
ІМС Крим: Історія міст і сіл української РСР. Кримська область. Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1974. 833 с.
Лашков Ф. Сборник документов по истории крымско-татарского землевладения (Окончание). ИТУАК. 1897. № 26. С. 24–154.
Balg G. H. A comparative glossary of the Gothic language. With special reference to English and German. Wisconsin ; N. Y. ; London, England ; Halle, Germany : Max Niemeyer, 1887–1889. 667 p.
Lehmann W.P. A Gothic Etymological Dictionary. Leiden: Brill, 1986.
Liddel H. G., Scott R. A Greek-English Lexicon compiled by Henry George Liddel and Robert Scott, revised and augmented throughout by Sir Henry Stuart Jones with the assistance of Roderick McKenzie and with the cooperation of many scholars. With a revised Supplement. Oxford : The Clarendon Press, 1996. 2448 p.
Monier Williams M. A Sanskrit-English dictionary: Etymologically and philologically arranged with special reference to Cognate Indo-European languages. Oxford: The Clarendon Press, 1899 (2008 revision).
Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.
Uhlenbeck C. C. Kurzgefasstes etymologisches Wörterbuch der gotischen Sprache. Zweite verbesserte Auflage. Amsterdam : Johannes Müller. 1900. 179 S.

pdfНаталія Ю. Іщук
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування
Донецького національного університету імені Василя Стуса,
Вінниця, Україна
e-mail: ischuk.n@donnu.edu.ua
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-4726-9432

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.8

АНОТАЦІЯ

У сучасній лінгвістиці машинний переклад посідає важливе й дедалі помітніше місце, адже розвиток комп’ютерних технологій та штучного інтелекту значно змінив підходи до обробки мовної інформації. Завдяки сучасним системам МП переклад текстів між мовами став більш точним, стилістично виваженим та контекстуально адекватним, що раніше було недосяжним для традиційних правил і словникових методів. Метою дослідження є виявлення сильних і слабких сторін сучасного машинного перекладу з філологічного погляду, зокрема в аспектах збереження смислу, культурного контексту, стилістичної точності та визначення ролі перекладача в епоху технологічного посередництва мовної комунікації. Машинний переклад – процес автоматичного перетворення текстів або мовленнєвих фрагментів з однієї мови на іншу за допомогою комп’ютерних програм чи систем, що використовують алгоритми обробки природної мови. У дослідженні виділено філологічні виклики в галузі автоматизованого перекладу: забезпечення точності та смислової адекватності перекладу, проблема контексту та багатозначності, а також стилістика, жанрові особливості та емоційне забарвлення. Культурні аспекти МП залишаються одними з найскладніших викликів для сучасних мовних технологій, тому що передача реалій, ідіом і національно-культурних елементів вимагає не лише лінгвістичної точності, а й глибокого культурного розуміння. Типові помилки, пов’язані з неправильним перекладом культурно специфічних термінів та виразів в МП: лексична неоднозначність, неправильна передача граматичних структур, зокрема синтаксичних відношень між словами; втрата чи додавання інформації, стилістична плоскість перекладів. Однак МП має і позитивні сторони – швидкість обробки запитів, доступність широкого спектра мов та економічність. Завдяки використанню інструментів МП перекладачі можуть швидше генерувати вихідний текст і трансформувати його. Філологічна експертиза повинна стати ключовим елементом у забезпеченні якості перекладу. Перспективою подальших досліджень є вивчення нових інструментів для постредагування машинного перекладу.

Ключові слова: машинний переклад, точність, контекст, культура, філологія, TranslateGoogle, DeepL, ChatGPT.

ЛІТЕРАТУРА

Брай А. Ю. Адекватність машинного перекладу усних та письмових англомовних текстів. Київ : Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. 2024. 169 c.
Василенко Н. В. Крос-культурний аспект перекладу документів міжнародних проєктів: аналіз впливу культурних відмінностей на якість перекладу та рекомендації для забезпечення точності і контекстуальної адаптації. Scientific Practice: Modern and Classical Research Methods. 2024. С. 190–193.
Данилов Г., Балакірєва В., Василенко К. Машинний переклад, системи машинного перекладу та їх специфіка. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. 2021. № 33. С. 293–310.
Дячук Н. До питань адекватності перекладу технічних інструкцій. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2023. № 23. С. 34–42.
Любимова С. А. Проблеми автоматизованого перекладу (конспект лекцій). Одеса, 2024. 49 с.
Моісєєва Н., Дзикович О., Штанько А. Машинний переклад: порівняння результатів та аналіз помилок DeepL та Google Translate. Advanced Linguistics. 2023. № 11. С. 78–82.
Тупиця О. Ю. Лінгвокультурні аспекти перекладу безеквівалентної лексики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2024. № 69 (2). С. 38–41.
Хоменко В., Кугай К. Language peculiarities and cultural backgrounds: machine translation. Інноваційні тенденції підготовки фахівців в умовах полікультурного та мультилінгвального глобалізованого світу. 2024. С. 352–354. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/27983.
Devlin J., Chang M., Lee K., Toutanova K. BERT: Pre-training of Deep Bidirectional Transformers for Language Understanding. Computer Science. 2023. URL: https://arxiv.org/abs/1810.04805.
Jiao W., Wang W., Huang J., Wang X., Shi S., Tu Z. Is ChatGPT A Good Translator? Yes With GPT-4 As The Engine. Computer Science. 2023. URL: https://arxiv.org/abs/2301.08745.
Junczys-Dowmunt M., Grundkiewicz R., Dwojak T., Hoang H., Heafield K., Neckermann T., Seide F., Germann U., Aji A. F., Bogoychev N., Martins A. F. T., Birch A. Marian: Fast Neural Machine Translation in C++. Computer Science. 2018. URL: https://arxiv.org/abs/1804.00344.
Klein G., Kim Y., Deng Y., Crego J., Senellart J., Rush A. M. OpenNMT: Open-source Toolkit for Neural Machine Translation. Computer Science. 2017. URL: https://arxiv.org/abs/1709.03815.
Vanmassenhove E., Shterionov D., Way A. Lost in Translation: Loss and Decay of Linguistic Richness in Machine Translation. Computer Science. 2019. URL: https://arxiv.org/abs/1906.12068.
Vaswani A., Bengio S., Brevdo E., Chollet F., Gomez A. N., Gouws S., Jones L., Kaiser Ł., Kalchbrenner N., Parmar N., Sepassi R., Shazeer N., Uszkoreit J. Tensor2Tensor for Neural Machine Translation. Computer Science. 2018. URL: https://arxiv.org/abs/1803.07416.
Voita E., Sennrich R., Titov I. When a Good Translation is Wrong in Context: Context-Aware Machine Translation Improves on Deixis, Ellipsis, and Lexical Cohesion. Computer Science. 2018. URL: https://arxiv.org/abs/1905.05979.
Wheal E. Future of machine translation in 2025 and beyond. 2025. URL: https://www.rws.com/blog/future-of-machine-translation/.

pdfТетяна В. Громко
доктор філологічних наук, доцент,
професор кафедри англійської філології та перекладу
Українсько-німецького навчально-наукового інституту
Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: hromkot@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4661-4302
Scopus ID: 59660485900

Євгенія Громко
здобувач рівня «Магістр», I медичний факультет
Харківського національного медичного університету;
здобувач рівня «Бакалавр»
Інституту дистанційної та заочної освіти
Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: yevheniiahromko@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2454-4608
Scopus ID: 58808639600

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.7

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено комплексний аналіз ролі латинської мови в системі професійної медичної освіти на теренах континентальної Європи та в англомовних країнах. На основі порівняльного підходу розглянуто історичні витоки закріплення латини як академічної мови медицини, її нормативно- документальне підґрунтя в університетських статутах та європейських законодавчих актах, а також сучасні освітні стратегії, які забезпечують збереження й адаптацію латини до нових освітніх реалій. Акцентовано на тому, що латина продовжує відігравати значну роль у формуванні термінологічної, когнітивної та культурологічної компетентностей майбутніх медиків, а також перекладачів спеціалізованих текстів навіть попри її витіснення з мов безпосередньої клінічної комунікації. Особливу увагу приділено порівнянню підходів до викладання латинської мови в університетах Німеччини, Польщі, Італії та Франції, де латина інтегрована в базові навчальні плани, із практиками англомовних країн (Велика Британія, США), де її функціонування обмежено до термінологічного рівня. Уперше в українському науковому дискурсі узагальнено міжнародний досвід сертифікації викладачів латини для медичних закладів, зокрема в контексті цифрової освіти та дистанційного навчання. Описано інноваційні методики викладання (модульне структурування, гейміфікація, кейс-метод), що поєднують традиційну філологічну основу з потребами сучасної медичної термінології. Доведено, що латина є важливим інструментом міждисциплінарного та міжкультурного професійного розвитку, а її збереження як навчальної дисципліни сприяє гармонізації освітніх стандартів у межах Європейського простору вищої освіти.

Ключові слова: латинська мова, медична освіта, термінологічна компетентність, міждисциплінарний підхід, європейські освітні моделі, підготовка перекладачів, цифровізація освіти.

ЛІТЕРАТУРА

Громко Є. А. Назви професій лікарів у терапевтичній лексиці. Фестиваль молодіжної науки «Медицина третього тисячоліття» (26–26 січня 2022 р.): Тези доповідей. 2022. С. 450–451.
Громко Т. В. Латина як інструмент для розвитку лінгвістичного мислення: сучасна методика викладання. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2024. № 22. С. 16–23.
Громко Т. В., Мітіна О. М. Латинська мова – ключ до вивчення європейських мов і культур. Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5–6 грудня 2024 року, м. Суми, Україна). Суми, 2024. С. 17–19.
Міністерство освіти і науки України. Про затвердження змін до стандарту вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина» для другого (магістерського) рівня вищої освіти: наказ від 29 груд. 2023 р. № 1583. Київ, 2023.
URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-standartu-vishoyiosviti-za-specialnistyu-222-medicina-magistr (дата звернення: 25.04.2025).
Міністерство освіти і науки України. Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 222 «Медицина» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
Київ, 2019. 45 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/04/29/222-med-bakalavr.pdf (дата звернення: 25.04.2025).
Шпанько Т. С. Латинська мова в системі сучасної медичної освіти. Наука в інформаційному просторі : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 23–24 квітня 2015 р.). Київ, 2015. С. 123–126.
URL: https://confcontact.com/2015-nauka-v-informatsionnom-prostranstve/fl4_shpanko.htm (дата звернення: 25.04.2025).
American Medical Association (AMA). Code of Medical Ethics. Chicago : AMA Press, 2023. 210 p.
Bundesministerium für Gesundheit. Approbationsordnung für Ärzte. Bundesgesetzblatt, 2002. 45 s.

Coursera. Latin for Medical Purposes. 2023. URL: https://www.coursera.org/(дата звернення: 25.04.2025).
De Troyer V. The Role of Latin in Scientific Discourse: Relevance and Adaptation. European Review. 2019. Vol. 27, No. 1. P. 75–88.
Durand S. Enseigner le latin médical: nouvelles approches en France. Revue de Didactique des Langues Anciennes. 2020. Vol. 14, No. 2. P. 89–102.
EdX. Medical Latin. 2023. URL: https://www.edx.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
European Association for Classical Studies. Medical Latin for Educators: Online Program. 2023. URL: https://www.eacs.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
European Classical Languages Network. Latin Terminology Trainer. 2022. URL: https://www.ecln.eu/ (дата звернення: 25.04.2025).
European Medicines Agency (EMA). Guidelines on the Translation of Regulatory Documents in the EU. 2023. URL: https://www.ema.europa.eu/(дата звернення: 25.04.2025).
General Medical Council (GMC). Outcomes for graduates. 2022. URL: https://www.gmc-uk.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
Harvard Extension School. Latin for Biomedical Sciences. 2023. URL: https://extension.harvard.edu/ (дата звернення: 25.04.2025).
Harvey W. Exercitatio anatomica de motu cordis et sanguinis in animalibus. Francofurti : Sumptibus Guilielmi Fitzeri, 1628. 72 p.
Haskins C. H. The Rise of Universities. Ithaca ; NY : Cornell University Press, 1923. 157 p.
Jones C. Medical Terminology: Challenges of Learning Without Latin. Journal of Medical Language. 2018. Vol. 12, No. 1. P. 74–81.
Kowalczyk A. The Role of Latin in Polish Medical Education. Studia Medyczne. 2020. Vol. 36, No. 1. P. 45–56.
Kowalewski J. Historia Uniwersytetu Jagiellońskiego w Krakowie. Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1998. 320 s.
Liaison Committee on Medical Education (LCME). Functions and Structure of a Medical School. 2023. URL: https://lcme.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego. Rozporządzenie w sprawie standardów kształcenia dla kierunków lekarskich. 2019. 30 p.
Müller K. Teaching Latin in European Medical Schools: Tradition versus Innovation. Zeitschrift für Medizindidaktik. 2021. Vol. 38, No. 2. P. 205–215.
Pirotta L. Latin and Greek in the Modern Medical Curriculum: A European Perspective. Medical Humanities. 2020. Vol. 46, No. 1. P. 43–51. URL: https://doi.org/10.1136/medhum-2019-011721 (дата звернення: 25.04.2025).
Rossi F. Il latino medico nell’istruzione universitaria italiana: prospettive e criticità. Annali di Storia della Medicina. 2019. Vol. 26, No. 3. P. 112–127.
Smith J., Roberts M. Medical Terminology without Latin: Changing Trends in Anglo-Saxon Countries. Journal of Medical Education. 2017. Vol. 51, No. 3. P. 132–140.
Stark S. The Role of Latin in Professional Translation of Medical Texts. International Journal of Translation Studies. 2019. Vol. 41, No. 2. P. 55–63.

Szymborski W. The History of the Jagiellonian University Archives: Medieval and Modern Sources and Publications. Biuletyn Polskiej Misji Historycznej (= Bulletin der Polnischen Historischen Mission). 2011. No. 6. P. 27–52.
Tanner N. P. Decrees of the Ecumenical Councils. Vol. 1. Washington, D.C. : Georgetown University Press, 1990. 612 p.
Universität Heidelberg. Latin in Medical Education: Didactic Approaches and Terminology. 2023. URL: https://www.uni-heidelberg.de/ (дата звернення: 25.04.2025).
Vesalius A. De humani corporis fabrica libri septem. Basileae : Ex officina Ioannis Oporini, 1543. 663 p.
World Directory of Medical Schools. Medical Education Standards. 2023. URL: https://www.wdoms.org/ (дата звернення: 25.04.2025).

pdfОльга В. Бойко
аспірантка
Київського столичного університету імені Бориса Грінченка,
Київ, Україна
e-mail: o.boiko.asp@kubg.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6830-6634

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.6

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено аналізу впливу когнітивної еволюції людської свідомості на апеляцію рекламних текстів товарів широкого вжитку. Досліджуються рівні розвитку людської свідомості та їхнє відображення у сучасних мультимодальних текстах товарів широкого вжитку. Метою є студія рекламного дискурсу як когнітивної діяльності в англомовному рекламному дискурсі, а також окреслення основних когнітивних прийомів і лінгвістичних засобів, що використовуються для формування англомовних рекламних повідомлень. Основна увага зосереджена на тому, як когнітивна еволюція впливає на рекламні стратегії. Проаналізовано сім ключових етапів: функціональна комунікація, емоційне залучення, раціональне переконання, соціальні відносини, креативність, аксіологічний та ідеологічний впливи. Кожна стадія проілюстрована прикладами реальних рекламних кампаній, які демонструють, як бренди узгоджують свої повідомлення зі свідомістю споживачів. Дослідження показує, що ефективна реклама використовує когнітивні та емоційні тригери для посилення переконання, лояльності до бренду та залучення споживачів. Основні завдання – розглянути праці українських і закордонних дослідників із проблеми, виокремити й описати рівні когнітивної еволюції та лінгвістичні засоби англомовних рекламних текстів, а також простежити відображення цих рівнів у рекламних текстах через взаємодію з аудиторією та відтворення культурних концепцій через рекламну комунікацію. Студія значною мірою спирається на таблицю еволюційної типології розвитку людської свідомості О. С. Колесника. Стаття показує, як рекламодавці використовують мовний код та інші елементи мультимодальних текстів для створення переконливих кампаній, що мають культурний резонанс і відповідають різним рівням розвитку людської свідомості. Актуальність дослідження полягає в необхідності осмислення (а) механізмів розширення рекламою нашого розуміння комунікативних процесів; (б) способів сприяння сучасними мультимодальними рекламними текстами ефективній та етичній рекламній комунікації в умовах глобальних трансформацій, а також зміні способів взаємодії з аудиторією через мовні та когнітивні стратегії.

Ключові слова: рекламний дискурс, мультимодальний рекламний текст, когнітивна еволюція, мовний код, візуальна метафора.

ЛІТЕРАТУРА

Колесник О. С. Міфологічний простір крізь призму мови та культури: монографія. Чернігів : РВВ ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2011. 312 с.
Колесник О. С. Системні основи мовного моделювання. Науковий вісник Чернівецького університету, 2020. № 823. С. 112–117.
Колесник О. С. Семантичне поле «КАТАСТРОФА» у картинах альтернативних світів: квантитативний вимір. Studia Philologica, 2024. № 1 (22). С. 96–116.
Макєдонова О. Д. Лінгвостилістична організація та прагматичне функціонування англійськомовного рекламного дискурсу : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2017. 229 с.
Огієнко І. С. Дискурс та підходи до його аналізу: погляди на проблему сучасних англомовних дослідників. Наукові записки. Серія «Філологічна», 2012. № 23. С. 98–102.
Палієнко А. М. Семіотичний аналіз медіатексту: теоретичні основи. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, 2013. № 111. С. 225–228.
Словник української мови. URL: https://sum.in.ua (дата звернення: 25.01.2024).
Advertisement by FCB, Argentina | Healthcare advertising, Guerilla marketing, Creative advertising campaign [Зображення]. 2022 (б. д.). URL: https://www.pinterest.com/pin/858076535273474197/.
Apple targets Android switchers in latest series of simple ads. 2022 [Зображення]. (б. д.). Cult of Mac. URL: https://www.cultofmac.com/news/switch-to-iphone-ads.

Boiko O. V. Modern English advertisements of toothpaste: Rhetoric perspective. Studia Philologica. 2021. № 2 (17). P. 15–20.
Don't buy this jacket black friday and the New York times. 2022 [Зображення]. (б. д.). eu.patagonia.com. https://eu.patagonia.com/dk/en/stories/dont-buy-thisjacket-black-friday-and-the-new-york-times/story-18615.html.
Farlex Dictionary of Idioms (2015). URL: https://idioms.thefreedictionary.com/brainfood. Retrieved March 24 2025.
Foaming hand wash ads, dispenser bottle with transparent bubbles and glitter bokeh background in 3d illustration | Minh họa 3d, Bokeh, Etsy. 2022 [Зображення] (б. д.). URL: https://pin.it/1jpEJbI.
LEGO brings fantastical moments to life in latest advertising campaigns | Lego print, Lego poster, Creative advertising. 2022 [Зображення] (б. д.). URL: https://pin.it/2nLmxQ1.
Make Hearts Fly | Tiffany engagement ring, Tiffany engagement, Jewelry rings engagement. 2022 [Зображення] (б. д.). URL: https://pin.it/2STnQlD.
Marketing Design – Everything about Marketing Graphic Design | Creatividad publicitaria, Nike publicidad, Publicidad inteligente. 2022 [Зображення] (б. д.). URL: https://pin.it/20onrxy.
Merriam-Webster: America's Most Trusted Dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary (date of access: 25.01.2024).
Pure 🧠 Food 😋 l LEGO | Lego food, Lego, Ads creative. 2022 [Зображення] (б. д.). URL: https://pin.it/6KzAovZ.
Spalding | Sports advertising, Print advertising, Creative advertising. 2022 [Зображення] (б д.). URL: https://pin.it/5MhfLRd.
Watch Jürgen Klopp's Hangry Moment in Snickers' Ad Campaign. 2022 [Зображення] (б. д.). Digital Tripathi. URL: https://www.digitaltripathi.com/ad-library/snickers-ad-with-jurgen-klopp/.

pdfНаталія І. Бойчук
викладач кафедри філології та перекладу
Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу,
Івано-Франківськ, Україна
e-mail: natalabojcuk119@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.5

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню впливу інструментів штучного інтелекту на вивчення англійської мови у ЗВО України. В умовах сучасного освітнього процесу ШІ стає важливим інструментом, який змінює традиційні підходи до навчання, зокрема у царині вивчення іноземних мов. У студії проаналізовано використання таких інструментів, як мовні моделі, системи автоматичної перевірки текстів (Grammarly, ProWritingAid), онлайн-перекладачі (DeepL, Google Translate) та платформи для навчання мови (Duolingo, Babbel). Зосереджено увагу на можливостях, які дає ШІ для розвитку мотивації студентів, підвищення їхньої автономії у навчанні та розвитку мовних навичок, тобто важливі аспекти викладання в умовах університетської освіти. З’ясовано позитивний вплив ШІ на створення персоналізованих умов для навчання, що дозволяють кожному студенту працювати у власному темпі та отримувати зворотний зв’язок у реальному часі. ШІ-системи здатні адаптуватися до потреб студентів, надаючи індивідуальні рекомендації для покращення мовних навичок; їхнє використання стимулює інтерес до вивчення мови і знижує рівень стресу, пов’язаний із традиційними методами навчання. Висвітлено численні ризики та проблеми, які виникають у процесі використання ШІ в освіті. Обговорено питання зниження самостійності та критичного мислення студентів, оскільки вони можуть покладатися на технології замість того, щоби розвивати свої мовні здібності. Окрему увагу приділено етичним питанням, зокрема проблемам конфіденційності та безпеки персональних даних, які збираються під час використання ШІ-систем. У висновках підкреслено, що для ефективного використання ШІ у навчанні необхідно розробляти нові педагогічні стратегії, які би враховували як переваги, так і потенційні ризики цієї технології. Наголошено на важливості критичного ставлення до використання ШІ, дотримання принципів академічної доброчесності та розвитку цифрової грамотності студентів для максимального ефекту від застосування штучного інтелекту в освітньому процесі.

Ключові слова: штучний інтелект, вивчення англійської мови, академічна доброчесність, автономне навчання, етика в освіті, технології в освіті.

ЛІТЕРАТУРА

Жукевич І., Спіричева О. Трансформація вивчення іноземної мови: штучний інтелект як інструмент розвитку мовленнєвих навичок студентів. International Science Journal of Education & Linguistics. 2024. Vol. 3, No 3. С. 45–55.
Задорожна О. Сулим В. Штучний інтелект як один із засобів вивчення іноземної мови. Грааль науки. 2023. № 34. С. 333–335.
Зубенко О. Штучний інтелект і вивчення іноземної мови. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 27, т. 2. С. 80–85.
Лелека Т. ChatGPT як інструмент викладання англійської мови у вищій школі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2023. Вип. 211. С. 168–172.
Панасюк Т. Гейміфікація як інструмент підвищення мотивації до вивчення англійської мови. Наукові записки Ніжинського університету. Серія: Психолого-педагогічні науки. 2023. № 5. С. 123–127.
Романишин І., Чухно Т., Фийса Н. Трансформація методів навчання й викладання англійської мови у вищій школі: використання штучного інтелекту, аналіз впливу, перспективи. Академічні візії. 2023. Вип. 24. https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/645/583.
Савицька Л., Ковальова К., Безугла І. Вплив технологій штучного інтелекту на якість навчання вимови іноземних мов у здобувачів вищої освіти. Педагогічна Академія: наукові записки. 2024. № 9. С. 1–20.

pdfЕвеліна В. Боєва
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української
та зарубіжної літератур
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: evelinaboeva4@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5966-0538

Ірина А. Жаборюк
кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології
та методики викладання іноземних мов
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: irinazhaboruke@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9479-4029

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.4

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена висвітленню семантико-стилістичних особливостей сучасного усного рекламного дискурсу на матеріалі аутентичних текстів теле- і радіореклами. Актуальність проблеми пов’язана із недостатньою вивченістю рекламного дискурсу як одного з видів інституційного мовленнєвого спілкування та важливістю розуміння лексико-синтаксичної організації звукової реклами. Метою представленої розвідки є виявлення семантико- синтаксичних особливостей англомовного рекламного дискурсу, якому властиві соціальні правила та «ритуалізовані» рамки функціонування. Доведено, що структурна організація рекламного тексту спрямована на оптимізацію мовленнєвого впливу реклами на споживача. Особливої ваги набувають тематичні та ключові слова, які створюють рекламний образ, передають основну ідею тексту. Визначено, що ключові слова у рекламному дискурсі слугують засобами об’єктивації концептів – багатовимірних утворень, які мають ціннісне значення. З’ясовано, що частотні концепти в сучасному англомовному рекламному дискурсі це – індивідуальність, задоволення, комфорт, користь, здоровий глузд, успіх. Виявлено, що такі засоби виразності як алюзія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова і конотативних прикметників, широко представлені в проаналізованих рекламних текстах. Важливу роль у синтагматичному малюнку рекламного дискурсу відіграють атрибутивні словосполучення та синтаксичні конструкції з елементом переліку. Доведено, що застосування різноманітних мовностилістичних засобів у рекламному дискурсі створює експресивність, що становить його основну стильову рису. Віршована реклама, яка широко представлена в англомовному теле- та радіодискурсі, висуває свої вимоги як до матеріалу, так і до предмета реклами. Отримані результати дають змогу виокремити основні лінгвістичні тенденції, що є прямим відображенням максимально спрямованої прагматики рекламного тексту.

Ключові слова: рекламний дискурс, англомовна теле- і радіореклама, семантико-синтаксичні особливості, віршована реклама, мовностилістичні засоби.

ЛІТЕРАТУРА

Ковалевська Т. Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. Одеса : Астропринт, 2001. 324 с.
Соколова І. В. Повтор як засіб актуалізації інформативної та рекламної функцій тексту-анонсу. Гуманітарний вісник. Серія «Іноземна філологія». 2000. №4. С. 278–283.
Geis M. L. The Language of Television Advertising. New York : Academic Press, 1982. 257 p.
Goddard A. The Language of Advertising. London : Psychology Press, 2002. 145 p.
Kokhtev N. N. Advertising: the art of the word. Recommendations for the compilers of advertising texts. Moscow, 1997. 96 p.