Перейти до контенту

Автор: support

pdfНаталія Г. Іванова
кандидат філологічних наук, доцент, доцент
кафедри іноземних мов професійного спрямування
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: nat-iva@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9614-9587

Наталія Коваль
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов
Українсько-німецький навчально-науковий інститут,
Національний університет «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: koval0605@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3976-8503

Ірина Марчук
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов
Національний університет «Одеська юридична академія»,
Одеса, Україна
e-mail: imarchuk6@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7278-8664

Оксана Присяжнюк
кандидат філологичних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов
Українсько-німецький навчально-науковий інститут
Національний університет «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: o.ya.prysiazhniuk@op.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7357-5516

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.12

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено комплексний міждисциплінарний аналіз термінів EduTuber та EduTubing, які відображають глибинні зміни в освітній комунікації та становлення нових форм педагогічної взаємодії в умовах цифрової трансформації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю термінологічного унормування цих понять в українському академічному дискурсі попри їхнє активне функціонування у світовому освітньому просторі.
З цією метою вперше в український науковий обіг вводяться результати досліджень, опублікованих англійською, французькою та іспанською мовами, що створює основу для інтеграції вітчизняної науки до міжнародного контексту цифрової педагогіки.
Виокремлено ключові характеристики діяльності EduTubers, зокрема педагогічну ефективність, комунікативну стратегію, інтерактивність і гнучкість контенту. Визначено параметри їх професіоналізації як нової групи учасників освітнього процесу, які поєднують викладацькі, цифрові та медіа-компетентності.
Досліджено зазначені терміни як телескопічні лексичні новоутворення англомовного походження, що активно функціонують у цифровому освітньому дискурсі. Проаналізовано у трьох європейських мовах (англійській, іспанській та французькій) морфологічну структуру, семантичні компоненти та варіативність графічних форм термінів (напр., англ. edutuber, EduTuber, eduTuber, EdUTuber), що свідчить про активну стадію їхнього становлення. Обґрунтовано використання телескопії як способу словотворення та виявлено вплив соціолінгвістичних чинників на збереження англомовної форми в іншомовному середовищі.
Особливу увагу приділено функціонуванню термінів як хештегів у YouTube-просторі. Акцентовано на частотності використання термінів у цифровому просторі YouTube, де переважає форма edutuber в однині, що вказує на тенденцію до персоніфікації освітньої діяльності. В українському академічному просторі ці терміни залишаються неунормованими, тому вперше запропоновано кілька перекладацьких рішень, адаптованих до контекстів формальної та неформальної освіти. Дослідження має прикладне значення для цифрової педагогіки, лексикології, перекладознавства; його результати сприятимуть термінографічному упорядкуванню новітніх лексичних одиниць.

Ключові слова: EduTuber, EduTubing, цифрова педагогіка, персоніфікація контенту, неологізми, телескопія, український науковий дискурс, термінологічне унормування.

ЛІТЕРАТУРА

Бойчук Н. Вплив інструментів штучного інтелекту на вивчення англійської мови у ЗВО України. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. 2025. № 40. С. 63.
Демченко Н. С. Структурно-семантичні особливості англійських телескопізмів. International journal of philology. 2020. Vol. 11. № 1. С. 77–84.
Крамар Н. А. Словник англомовних неологізмів XXI століття. Київ : НВП «Інтерсервіс», 2022. 240 с. URL: https://langcenter.kiev.ua/ Kramar_dictionary_2022.pdf (дата звернення: 25.10.2025).
Alba Villar García. Redes sociales y educación: pensamiento crítico en la enseсanza de las Ciencias Experimentales de Educación Primaria. Trabojo fin de grado. Universidad de Valladolid, 2024. 61 p. URL: https://uvadoc.uva.es/ bitstream/handle/10324/47200/TFG-B.%201634.pdf;jsessionid= F0777C20B994737C63AD138CECE1D00A?sequence=1 (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Alfonzo Villegas N. Y., Rodríguez Partidas N. J., Machado Alvarado J. A. Desafíos Del EduTuber En El Contexto De La Educación Transcompleja Universitaria, 2022. 8 p.
Amorós-Poveda L., Bernárdez-Gómez A. Edutuber and Gender in STEM. Education Sciences. December 2024. № 14(1). P. 40.
Anzola-Gomez J., Rivera-Rogel D., Aguaded I. Interacción social e Interacción discursiva de un canal de Youtube educativo. Fonseca, Journal of Communication. 2022. № 25. P. 115–132. Ediciones Universidad de Salamanca.
Anzola-Gomez J. Análisis del factor dialógico en las producciones audiovisuales de los edutubers latinoamericanos. Tesis doctoral. Universidad de Huelva. 2024. 444 р. URL: https://www.doctorado-comunicacion.es/ficheros/ doctorandos/dr-john_C_495.pdf. (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Bécet J. 5 “EduTubeurs”, ces YouTubeurs de l’éducation, à suivre pour cette rentrée. Les Echos. Publié le 11 sept. 2020. URL: https://www.lesechos.fr/ travailler-mieux/vie-au-travail/5-edutubeurs-ces-youtubeurs-de-leducation-a-suivre-pour-cette-rentree-1241679 (Consulté: le 25 octobre 2025).
Bignolas McVicker V. MovieTalk et courts-métrages d’animation : un outil d’input compréhensible en classe de langue. Linguistique. 2024. 140 p. URL: https://dumas.ccsd.cnrs.fr/dumas-04723353v1/ (Consulté: le 25 octobre 2025).
Castañeda Rosales T. J., Vite Leon V. O., Poggi Parodi C. A. The Contribution of Music Video Tutorials in the Musical Education of YouTube Subscribers Between the Ages of 20 and 25 in Lima. Proceedings of the International Conference on Communication and Applied Technologies. 2024 (ICOMTA 2024). Atlantis Highlights in Social Sciences, Education and Humanities. 17 December 2024. Atlantis Press. Р. 416–425.
Cervantes-González E., Hernández López S., Chaparro Sánchez R. El emprendimiento de edutubers hispanos y su aportación al aprendizaje: Clasificación de videos Youtube y análisis de comentarios durante el COVID-19. EDU REVIEW. International Education and Learning Review Revista Internacional De Educación Y Aprendizaje. 2022. № 10 (4). P. 317–344.
Corrales-Serrano M. Edutubers y enseсanza de las ciencias sociales. Un estudio de casos. Revista Interuniversitaria de Formación del Profesorado. 2024. № 99 (38.2). P. 261–282.
Cordero-Arroyo D. G., Murillo-Peralta S., Valenzuela-Lugo I. Estudio de caso de los canales de edutubers especializados en contenidos para profesores. Revista Electrónica de Investigación e Innovación Docente. 2021. № 6 (2). Р. 25–37. URL: https://zenodo.org/record/4701807/files/Art-2.pdf (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Cordoba R., Celly-Alvarado S., Rivera-Rogel D. Edutubers ecuatorianos: Impacto y mejoras en los contenidos de aprendizaje. Metodologías activas con TIC en la educación del siglo XXI: INNTED 2021 – Congreso Internacional de Innovación y Tendencias. 2021. Р. 1036–1055. URL: https://innted.org/ponencia/ edutubers-ecuatorianos-impacto-y-mejoras-en-los-contenidos-de-aprendizaje/ (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Córdova-Tapia R. A., Forteza-Martínez A., Rivera-Rogel D. Edutubers. Estudio comparativo de la Comunidad Andina y España. Index.comunicación: Revista científica en el ámbito de la Comunicación Aplicada. 2022. Vol. 12. №2. Р. 29–53.
Dabellonio R. Enseñanza/aprendizaje de ELE en las TIC: YouTube como herramienta educativa. Revista ForLingua 3 de Alcalingua. 2022. № 3. Р. 137–159. URL: https://www.alcalingua.com/sites/default/files/2022-11/Forlingua%202022.pdf. (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Dughera L., Bordignon F. R. A. Edutubers, entre traducciones y atajos. Textos Y Contextos. 2024. № 1. (29). Р. 99–107.
ÉduTubeurs à vos côtés pour la rentrée. Paris, 2020. 19 p. URL: https://www.thinkwithgoogle.com/_qs/documents/10454/crea_youtube_DP_F.pdf. (Consulté: le 25 octobre 2025).
Exploring EDU: creating enriching content. February 2017. 23 ñ. URL: https://services.google.com/fh/files/misc/exploring_edu_2_external.pdf?utm_source.com (дата звернення: 25.10.2025).
Gil-Quintana J., Vida de León E., Osuna-Acedo S., Marta-Lazo C. Nano- Influencers Edutubers: Perspective of Centennial Generation Families in Spain. Media and Communication. 2022. № 10 (1). P. 247–258.
Kuru Gönen S. İ., Kızılay Y. A Treasure Chest: Digital Sources for Informal Digital Learning of English (IDLE). 3rd International Conference on Educational Technology and Online Learning – ICETOL. 2023. P. 29–35. URL: https://www.icetol.com/wp-content/uploads/2023/09/icetol2023_full_paper_ proceedings.pdf?2.
Li В., Hikmatilla U. Getting viral on social media: exploring Chinese language EduTubers’ perceptions and practices. Innovation in Language Learning and Teaching. 26 May 2025. P. 1–25.
López-Aguilar J. L., Maza-Córdova J., Tusa F. Educar en el contexto digital: el reto de ser edutuber. RISTI, Revista Ibérica de Sistemas y Tecnologías de la Información. 2020. №25. P. 188–200. URL: https://www.proquest.com/openview/315b0c751c2d04cffdb63c50ebf6c287/1.pdf?pq-origsite=gscholar&cbl=1006393 (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Martínez M. A. La educación a través de YouTube: análisis de los canales de EduTubers Españoles. Docencia, ciencia y humanidades: hacia una enseсanza integral en la universidad del siglo XXI. 2021. Р. 71–87. URL: https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=8018054 (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Mayúsculas. Real Academia Española y Asociación de Academias de la Lengua Española: Diccionario panhispánico de dudas (DPD). 2.ª edición (versión provisional) [en línea]. URL: https://www.rae.es/dpd/mayúsculas (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Niclas C. “Savoir et cultures”, un partenariat inédit entre Arte, le Centre national du cinéma et de l’image animée ( CNC) et Youtube qui marque un tournant pour la culture. Le portail “Savoirs et Cultures”. 31.01.2021. URL: https://digitalmediaknowledge.com/medias/savoir-et-cultures-un-partenariat-inedit-entre-arte-le-centre-national-du-cinema-et-de-limage-animee-cnc-et-youtube-qui-marque-un-tournant-pour-la-culture/ (ConsultÉ: le 25 octobre 2025).
Ordoñez-Carabajal P., Rotundo J. EduTubers: Lo complejo hecho simple y entretenido. XXI Congreso de La Red de Carreras de Comunicación Social y Periodismo. Escuela de Ciencias de la Comunicación, Facultad de Humanidades. 2019. URL: https://www.aacademica.org/21redcom/199 (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Ortografía de la lengua española. Uso de mayúsculas y minúsculas en ámbitos especiales. Real Academia Española y Asociación de Academias de la Lengua Española: Ortografía de la lengua española [en línea]. 2010. URL: https://www.rae.es/ortografía/marcas-comerciales. (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Pasquel-López C., Valerio-Ureña G. Theoretical principles underlying the practices of eduTubers. Heliyon. 2024. July 30, Vol. 10. Issue 14. P. 1–12.
Passot E. Yvan Monka, “l’édutubeur” des maths. Le Figaro. 3 février 2025. URL: https://www.lefigaro.fr/culture/yvan-monka-l-edutubeur-des-maths-20250203 (Consulté: le 25 octobre 2025).
Patri A. “EduTubers” : YouTube fait sa rentrée en valorisant ses vidéastes pédagogues. Europe 1. 2020. [mise en ligne 2 septembre 2020]. URL: https://www.europe1.fr/medias-tele/edutubers-youtube-fait-sa-rentree-en-valorisant-ses-videastes-pedagogues-3989203 (Consulté: le 25 octobre 2025).
Pattier D. Referentes educativos durante la pandemia de la COVID-19: El éxito de los edutubers. Publicaciones. Facultad de Educación y Humanidades del Campus de Melilla. 2021a. Vol. 51. № 3. P. 533–563.
Pattier D. Science on YouTube: Successful EduTubers. TECHNO Review. International Technology Science and Society Review. Revista Internacional de Tecnología Ciencia y Sociedad. 2021b. Vol. 10. № 1. P. 1–15.
Pattier D. The Gender Gap Among EduTubers and the Factors Significantly Influencing It. Journal of New Approaches in Educational Research. 2021. Vol. 10. № 2. P. 313–329.
Qué es un EDUTUBER. MATH2ME. URL: https://www.youtube.com/watch?v= 1BY2VaDNG0Y (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Romero Tena R., Ríos Vázquez A. R., Román Graván P. YouTube: evaluación de un catálogo social de vídeos didácticos de matemáticas de calidad. Revista Prisma Social. 2017. № 18. P. 515–539. URL: https://revistaprismasocial.es/ article/view/1387. (Consulta: el 25 de octubre de 2025).
Sánchez Gutiérrez L. P. del Ángel Martínez R. M. Ser EduTuber: del aula a la pantalla. Revista Digital Universitaria (RDU). Septiembre-octubre 2021. Vol. 22. № 5. P. 1–4.
Vera Balderas S., y Moreno Tapia J. Experiencias de aprendizaje en YouTube, un análisis durante la pandemia de COVID-19. IE Revista de Investigación Educativa de la REDIECH. 2021. 12.

pdf
Світлана Федоренко
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри філології та перекладу
Київський національний університет технологій та дизайну,
Київ, Україна
e-mail: s.fedorenko297@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8517-9975

Володимир Дорошенко
кандидат історичних наук, доктор наук із державного управління,
доцент кафедри філології та перекладу
Київський національний університет технологій та дизайну,
Київ, Україна
e-mail: doroshenko.vs@knutd.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9951-3241

Світлана Гончаренко
старший викладач кафедри філології та перекладу
Київський національний університет технологій та дизайну,
Київ, Україна
e-mail: honcharenko.sm@knutd.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7740-4658

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.11

АНОТАЦІЯ

У статті зосереджено увагу на результатах перекладацького аналізу англомовних лексичних одиниць військової сфери, відібраних методом суцільної вибірки з різних типів текстів, та дослідженні прагматичного аспекту їх відтворення українською мовою. Наголошено, що проблема функціонування військової лексики в текстах різних жанрів стає дедалі актуальнішою зі зростанням ролі функціонального й антропоцентричного підходів до вивчення лінгвістичних явищ.
Зазначено, що дослідження військової лексики дедалі більше характеризуються міждисциплінарністю (лінгвокультурний, соціолінгвістичний, семіотичний напрями тощо), зумовленою сучасною тенденцією до взаємодії різних галузей знань і пошуку нових шляхів глибшого розуміння мовних явищ.
Військова лексика розглядається як специфічний прошарок лексичних одиниць, що обслуговують особливу галузь людської діяльності – військову справу, охоплюючи військово-ужиткову термінологію та емоційно забарвлені лексичні одиниці. Вона характеризується чіткістю, стислістю та функціями обслуговування сфери військової діяльності, актуалізуючись у внутрішніх професійних жанрах (військова журналістика, військово-наукова комунікація, військово-дидактична комунікація та документи нормативного характеру) і виконуючи номінативну, інформативну, репрезентативну, маніпулятивну та емоційно-експресивну функції. Дослідження засвідчило, що відтворення англомовної військової лексики українською мовою є складним багаторівневим процесом, який передбачає не лише формальне перекодування лексичних одиниць, а й урахування їхнього прагматичного потенціалу.
Окреслено, що прагматичний аспект перекладу досліджуваної лексики полягає у забезпеченні адекватного сприйняття, точності передачі змісту, відповідності комунікативним намірам та функційним особливостям тексту. Вибір стратегії перекладу визначається такими прагматичними факторами, як: контекст використання лексичної одиниці, жанр тексту, рівень спеціалізованих знань реципієнта та комунікативна мета.

Ключові слова: військова лексика, фахова мова військової галузі, морфологічний спосіб словотвору, синтаксичний спосіб словотвору, військовий переклад, перекладацькі трансформації, прагматичний аспект перекладу.

ЛІТЕРАТУРА

Байло Ю. В. Особливості поняття «військовий термін» (семантичний àñïåêò). Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2013. Вип. 3. С. 62–65.
Балабін В. В. Визначення поняття «військовий переклад». Філологічні трактати. 2018. Т. 10, № 3. С. 7–14.
Василенко Д. В. Англомовні лексичні інновації військової сфери, утворені шляхом словоскладання. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Філологічні науки». 2008. Вип. 1. С. 41–47. URL: https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2008/fil_2008_1_2/2008-26-06/004.pdf
Василенко Д. В. Військова лексика англійської мови XX – початку ХХІ століття. Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2009. 220 с.
Ковтун О. В. Відтворення англомовної військової лексики українською мовою (на матеріалі документів НАТО). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2014. Вип. 17, № 2. С. 77–85.
Кочерган І. П. Загальне мовознавство. Київ : Видавничий центр «Академія», 2006. 464 с.
Литовченко І. О. Уплив екстра- та інтралінгвальних чинників на розвиток військової лексики української мови. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету «Філологічні студії». 2014. Вип. 10. С. 75–83.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2010. 844 ñ.
Селіванова О. О. Проблема диференціації перекладацьких трансформацій. Нова філологія. 2012. № 50. С. 201–208.
Туровська Л. В. Дещо про генезис сучасної української військової термінології. Наукові праці. 2007. Вип. 54. С. 79–84.
Федоренко С. В., Бернадіна А. В. Загальна характеристика фахової мови військової сфери (на матеріалі англійської мови). Нова філологія. 2021. № 83. C. 257–363.
Федоренко С., Цепкало О., Мальцева І. Переклад англомовної стилістично маркованої лексики військової галузі. Закарпатські філологічні студії. 2021. №19. С. 131–135.
Федоренко С., Шеремета К. Студіювання фахової мови в лінгводидактичному та власне лінгвістичному аспектах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». 2021. № 11 (79). С. 42–45.

pdfТетяна В. Громко
доктор філологічних наук, доцент,
професор кафедри англійської філології та перекладу
Українсько-німецький навчально-науковий інститут,
Національний університет «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: hromkot@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4661-4302
Scopus ID: 59660485900

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.10

АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано лінгвостилістичні аспекти перекладу пісенного тексту «Hallelujah» Леонарда Коена як поліфункціонального мовного утворення, що поєднує поетичну структуру, музичну ритміку та культурно-семіотичний код.
Метою є виявлення механізмів, які забезпечують емоційну, просодичну та семантичну еквівалентність у міжмовній адаптації. Теоретично дослідження спирається на типологію пісенного перекладу (source-/transfer-/target-oriented підходи) та принципи інтертекстуального, семіотичного й прагматичного аналізу. Емпірично окреслено ключові зони перекладацьких рішень: відтворення ритмомелодики і рефренності; передача біблійних алюзій та символічних опозицій «сакральне/профанне»; баланс між буквальною точністю й емоційною компенсацією; керована компресія та синтаксична перебудова для досягнення «співабельності».
Показано, що запорукою успішної адаптації є збереження ритмічної інтенції, інтонаційного малюнка та когнітивно- афективного ефекту, тоді як лексична еквівалентність набуває функціонального характеру. Обґрунтовано роль просодії як тригера сугестивної дії та носія емоційної модальності, яка моделює рецептивні сценарії слухача. Доведено, що варіативність авторського корпусу строф створює відкриту текстову архітектоніку, у межах якої переклад постає як співтворчість і культурна медіація. Наукова новизна полягає в узгодженні параметрів ритмічної відповідності з прагматичною та символічною еквівалентністю; практична значимість – у формулюванні критеріїв перекладацької якості для пісенного дискурсу (ритмічна узгодженість, емоційна аутентичність, інтертекстуальна прозорість).
Отримані висновки поглиблюють розуміння перекладу пісні як когнітивно-естетичного процесу, де вербальні й акустичні коди інтегруються в цілісний механізм міжкультурної комунікації.

Ключові слова: пісенний переклад, лінгвостилістична адаптація, ритмомелодика, біблійні алюзії, емоційна еквівалентність, Леонард Коен, «Hallelujah».

ЛІТЕРАТУРА

Базим Б. Алилуя (Hallelujah by Leonard Cohen) / Українська лірика: Борис Базима. 2022. YouTube [відеоресурс]. URL: https://youtu.be/ HaQl4C888Wg (дата звернення: 01.11.2025).
Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / [пер. І. Огієнка]. Львів : Українське Біблійне Товариство, 1992. 1376 с.
Громко Т. В., Мітіна О. М. Лінгвістичні уроки сприйняття та толерування мовних варіацій (за піснею Ірвінга та Джорджа Гершвінів “Let’s Call the Whole Thing Off”). Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. Одеса : Гельветика, 2024. № 39. С. 90–109.
Тимчук В. Аллілуя (переклад пісні Леонарда Коена). LyricsTranslate. 2015. URL: https://lyricstranslate.com/uk/hallelujah-алилуя.html (дата звернення: 01.11.2025).
Almond M. C’est un froid hallelujah brisй. French Adaptations of Leonard Cohen Songs. Paris : Gallimard, 2017. P. 52–54.
Cohen L. Hallelujah. Various Positions : музичний альбом. New York : Columbia Records, 1984. 3 с.
Franzon P. Choices in Song Translation: Singability in Translating for the Stage. The Translator. 2008. Vol. 14 (2). P. 373–399.
Hallelujah: Leonard Cohen, A Journey, A Song [Documentary Film] / Directed by Dan Geller, Dayna Goldfine. New York : Icarus Films, 2022. URL: https://www.hallelujahfilm.com/ (дата звернення: 07.11.2025).
Kaindl K. Multimodality in the Translation of Songs. Perspectives: Studies in Translation Theory and Practice. 2005. Vol. 13 (2). P. 99–106. https://doi.org/ 10.1080/0907676X.2005.9961499
Kaindl K. Translating Songs: Linguistic, Musical, and Cultural Dimensions. The Routledge Handbook of Translation and Culture / [Ed. by S. Bassnett, D. Johnston]. London : Routledge, 2020. P. 396–410.
Lefevere A. Translating Literature: Practice and Theory in a Comparative Literature Context. New York : Modern Language Association, 1992. 220 p.
Light A. The Holy or the Broken: Leonard Cohen, Jeff Buckley and the Unlikely Ascent of “Hallelujah”. New York : Atria Books, 2013. 304 p.
Low P. Translating Song: Lyrics and Texts. London : Routledge, 2017. 222 p.
Low P. Translating Songs: Lyrics and Texts. Perspectives: Studies in Translatology. 2005. Vol. 13 (4). P. 233–247.
Song Translation Studies: Lyrics in Contexts / [Eds. A. K. Greenall, J. Franzon, S. Kvam, A. Parianou]. Berlin : Peter Lang, 2021. 272 p.
Trust G. Leonard Cohen’s ‘Hallelujah’ Hits Hot 100 for First Time. Billboard. URL: https://www.billboard.com/pro/leonard-cohen-hallelujah-hot-100-first-time/ (дата звернення: 07.11.2025).
Wilder L. Alleluja w smutku i w śnie. Polskie tłumaczenia piosenek Leonarda Cohena. Warszawa : MUZA, 2016. P. 45–47.
Zuel B. Leonard Cohen: Hallelujah and the Agony of Creation. Sydney Morning Herald, 2022, September 10. URL: https://www.smh.com.au/culture/music/leonard-cohen-hallelujah-and-the-agony-of-creation-20220908-p5bfz4.html (дата звернення: 01.11.2025).

pdfВолодимир А. Глущенко
доктор філологічних наук, професор кафедри
германської та слов’янської філології
Донбаський державний педагогічний університет,
Слов’янськ – Дніпро, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2394-4966

Вікторія В. Роман
кандидат філологічних наук, доцент кафедри
германської та слов’янської філології
Донбаський державний педагогічний університет,
Слов’янськ – Дніпро, Україна
e-mail: roman.victoriya2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3468-1062

Марина Ю. Руденко
кандидат філологічних наук, доцент кафедри
мовознавства та європейських мов
Горлівський інститут іноземних мов,
Донбаський державний педагогічний університет»,
Горлівка – Дніпро, Україна
e-mail: marinarudenko2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6587–3860

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.9

АНОТАЦІЯ

Автори статті розкривають зміст порівняльно-історичного методу як засобу пізнання мовної історії. За допомогою порівняльно-історичного методу компаративісти відкривають закони, що керували розвитком споріднених мов у минулому, простежують еволюцію цих мов на основі спільності їхнього походження з прамови (мови-основи). Цю мову-основу вчені реконструюють, відновлюють гіпотетично.
Структура порівняльно-історичного методу схарактеризована в статті з погляду широкого трактування лінгвістичного методу як одиниці гетерогенного характеру.
У структурі лінгвістичного методу виділено три різнорідні компоненти: онтологічний, телеологічний, операційний.
Автори характеризують такі засоби в межах онтологічного компонента, як принцип і підхід. В телеологічний компонент лінгвістичного методу входить мета дослідження. Операційний компонент становлять певні прийоми й процедури.
В онтологічний компонент порівняльно-історичного методу входять принципи історизму, причиновості, системності як конкретизація та вияв принципу загального зв’язку явищ, а також історичний, причиновий, системний підходи. У межах телеологічного компонента мета дослідження інтерпретується у фактологічному й методологічному аспектах. По-перше, це відтворення моделей прамовних станів сімей і груп споріднених мов, їхнього подальшого розвитку та членування на самостійні мови, а також створення порівняльно-історичного опису (граматик і словників) споріднених мов. По-друге, мета порівняльно-історичного дослідження може бути представлена як розкриття історичних, причинових, системних зв’язків фактів мови, тобто як реалізація принципу загального зв’язку явищ на конкретному історико-мовному матеріалі.
Розглядаючи генезис і еволюцію порівняльно-історичного методу, автори виділяють три етапи його історії. Щодо першого етапу (20-і – 60-і рр. ХІХ ст.) доцільно говорити про виникнення й формування порівняльно-історичного методу.
Змістом другого (класичного) етапу (70-і рр. ХІХ ст – 10-і рр. ХХ ст.) є розвиток порівняльно-історичного методу та систематизація порівняльно-історичного матеріалу. Третій етап (20-і рр. ХХ ст – 20-і рр. ХХІ ст.) характеризується Вивченням нових мов, залученням нововідкритих давніх рукописів (а з появою друку – друкованих творів), а також застосуванням нових методів дослідження, які доповнюють порівняльно-історичний метод.
Автори підкреслюють, що впродовж XIX ст. та на початку XX ст. порівняльно-історичний метод був провідним методом у мовознавстві. Він зберігає актуальність і сьогодні.

Ключові слова: порівняльно-історичний метод, порівняльно- історичне мовознавство (компаративістика), зміст, структура, онтологічний, операційний і телеологічний компоненти, генезис, еволюція, етапи.

ЛІТЕРАТУРА

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Сов. энциклопедия, 1966. 608 с.
Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.
Глущенко В. Лінгвістичний метод і його структура. Мовознавство. 2010. № 6. С. 32–44.
Глущенко В. А. Порівняльно-історичний метод в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. 30-х рр. ХХ ст. : монографія. Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. 255 с.
Глущенко В. А., Роман В. В., Руденко М. Ю. До питання про актуалістичний метод як метод студій із лінгвістичної історіографії. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2020. № 45. Т. 1. С. 90–93.
Глущенко В. А. Принципи й підходи у структурі порівняльно- історичного методу. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки : збірник наукових праць / [гол. ред. О. І. Іліаді]. 2023. № 36. С. 70–82.
Десницкая А. В., Серебренников Б. А. (ред.). Вопросы методики сравнительно-исторического изучения индоевропейских языков / [отв. А. В. Десницкая]. Москва : Изд-во АН СССР, 1956. 323 с.
Журавлев В. К. Диахроническая фонология. Moсква : Наука, 1986. 232 с.
Климов Г. А. Методика лингвогенетических исследований (Введение). Общее языкознание : методы лингвистических исследований. Москва : Наука, 1973. С. 9–33.
Климов Г. А. Основы лингвистической компаративистики. Москва : Наука, 1990. 168 с.
Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство : історія лінгвістичної думки. Київ : Вища школа, 1985. 216 с.
Мельничук О. С. (ред.). Етимологічний словник української мови. Київ : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6.
Нерознак В. П. Сравнительно-исторический метод. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. Москва : Советская энциклопедия, 1990. С. 485–486.
Постовалова В. И. Историческая фонология и ее основания: опыт логико-методологического анализа. Москва : Наука, 1978. 203 с.
Glushchenko V. A. The Principle of Historicism and the Origins of the Comparative-Historical Method. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки : збірник наукових праць / [гол. ред. О. І. Іліаді]. 2024. № 39. С. 18–34.

pdf
Тетяна Гарбуза
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри сучасних європейських мов
Державний торговельно-економічний університет,
Київ, Україна
e-mail: tanya.garbuza@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2346-5156

Олена Охріменко
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри сучасних європейських мов
Державний торговельно-економічний університет,
Київ, Україна
e-mail: o.okhrimenko@knute.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4428-8777

Юлія Радченко
старший викладач кафедри сучасних європейських мов
Державний торговельно-економічний університет,
Київ, Україна
e-mail: y.radchenko@knute.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6534-4360

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.8

АНОТАЦІЯ

Податкові тексти як складова частина правового дискурсу – важливий інструмент реалізації державної фіскальної політики. Вони створюються відповідно до норм законодавчого стилю, основні ознаки якого – точність, однозначність, офіційність і логічна послідовність викладу. Саме через текст податкове право виконує свою регулятивну функцію, адже він слугує засобом передавання обов’язкових до виконання норм і приписів.
У податкових документах, укладених англійською та німецькою мовами, спостерігається висока термінологічна насиченість. Використання вузькоспеціалізованих понять, юридичних і фінансових термінів є неминучим, оскільки саме вони формують семантичне ядро тексту. Наприклад, такі терміни, як tax liability (податкове зобов’язання) або Steuervergünstigung (податкова пільга), часто не мають повних відповідників в українській мові, що ускладнює їх адекватне тлумачення. Тому для перекладача важливим є не лише володіння термінологічним апаратом, а й глибоке розуміння правових і культурних реалій мов оригіналу.
З лінгвостилістичного погляду податкові тексти характеризуються нейтральністю лексики, прямим значенням слів і відсутністю емоційно забарвлених виразів. У таких текстах свідомо уникають метафор, гіпербол і риторичних прийомів. Переважають безособові конструкції, інфінітивні та дієприкметникові звороти, а також складні речення з чіткою логічною підпорядкованістю. Подібні синтаксичні особливості сприяють однозначності сприйняття змісту та мінімізують ризик двозначного тлумачення правових положень.
Крім того, податкові тексти відзначаються стандартизованою структурою та широким використанням кліше й сталих мовних формул, наприклад: according to the provisions of the Act АБО gemäß § 34 EStG. Відсутність емоційності, зваженість тону та формалізованість мовлення забезпечують неупередженість подачі інформації й відповідність тексту вимогам юридичної точності.
Отже, лінгвостилістичні характеристики податкових текстів англійською та німецькою мовами зумовлені потребою у максимально точному, логічному та зрозумілому формулюванні законодавчих норм, що регулюють податкові правовідносини у межах відповідних правових систем.

Ключові слова: податкові тексти, лінгвостилістичний, термін, терміносистема, формалізованість.

ЛІТЕРАТУРА

Дуднік Т. Англомовні запозичення в українській фінансово-економічній термінології та особливості їх перекладу. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2013. № 20. С. 245–248.
Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова книга, 2004. 576 с.
Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. Київ, 2010. № 1. С. 719–727.
Леміш Н. Є. Корпусна метарозмітка спеціальних текстів з лінгвоантропогенезу. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9: Сучасні тенденції розвитку мов. 2017. Т. 15. С. 139–152.
Мельник А. А. Правова лінгвістика: основні риси та особливості. Адміністративне право і процес. 2015. 1 (11). С. 365–373.
Муравйова О. М., Кравцова Т. А., Обозна О. В. Особливості перекладу фінансово-економічних термінів іншомовного походження. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2013. № 2 (1). С. 246–253.
Структурні особливості перекладу складних термінів фінансової лексики з англійської мови на українську. URL: http://files/image/konf_13/ doklad_13_5_40.pdf
Чорна О. В. Українська термінологія податкової сфери: структура, функціонування, формування: Дис. … канд. філол. наук / Інститут української мови НАН України. Київ, 2009. 21 с.
Eichhoff-Cyrus K. M., Strobel T. Einstellungen der Justiz zur Rechts- und Verwaltungssprache. Eine Trendumfrage. Der Sprachdienst. 2009. 53. S. 133–151.

pdf
Світлана В. Форманова
доктор філологічних наук, професор кафедри «Іноземні мови та переклад»
Одеський національний морський університет,
Одеса, Україна
E-mail: svetlanaformanova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9434-1903

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.7

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено функціональним особливостям фразеологізмів у романі Івана Багряного «Сад Гетсиманський». Подано огляд теоретичних засад вивчення української фразеології; зосереджено увагу на семантиці й експресії українських фразеологізмів, використаних автором роману; проаналізовано фразеологічні засоби вираження страху в романі; схарактеризовано функції фразеологізмів у романі.
Вивчення фразеологічних одиниць – це дослідження скарбниці спектру національних конотацій, а також специфіки відображення у фразеології національного менталітету, що становить одну з малодосліджених проблем українського мовознавства.

Ключові слова: українська фразеологія, фразеологізм, стилістика, семантика, експресія.

ЛІТЕРАТУРА

Авксентьєв Л. Сучасна українська мова. Фразеологія. Харків : Вища школа, 1983. 136 с.
Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. Xарків : Вища школа, 1987. 134 с.
Багряний І. Сад Гетсиманський. Київ : Наукова думка, 2001. 544 с.
Баллі Ш. Французьска стилістика. [Б. в.], 1961. 394 с.
Білодід І. К. Сучасна українська літературна мова. Кн. 4. Київ : Наукова думка, 1969. 569 с.
Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. Наука, 1977. 312 с.
Зубець Н. О. Мінімальні ідіоми в українській мові: Автореф. дис. ... канд. …. філол. наук /10.02.01 – українська мова. Дніпропетровськ, 1997. 25 с.
Коваль А. П. Спочатку було слово. Крилаті вислови біблійного походження в українській мові: Київ : Освіта, 2001. 186 с.
Сучасна українська літературна мова: Підручник / [М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ]. 3-тє вид., стер. Київ : Вища школа, 2001. 430 с.
Удовиченко Г. М. Предмет фразеології та семантичні типи фразеологізмів. Українська мова і література в школі. 1965. № 2. С. 20–24.
Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. Київ : Наукова думка, 1968. 224 с.
Ужченко В. М., Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Фразеологізми і слово. Українська фразеологія. Xарків : Основа, 1990. 186 с.
Фразеологічний словник української мови: В 2-х т.т. Київ : Наук. думка, 1993. 980 ñ.
Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. Изд. 2-е, испр. и доп. Высшая школа, 1969. 232 с.

pdf
Галина Є. Фатех
аспірантка Інституту іноземних мов
Хунаньського педагогічного університету
Чанша, Китай
E-mail: galongalon2605@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4501-0099

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.6

АНОТАЦІЯ

Метою цієї статті є визначення функціонально- семантичного синкретизму маркерів емоційного стану, які виконують функцію подвійного маркування певної емоції та тілесної поведінки, яка цю емоцію супроводжує. Об’єктом вивчення слугують вислови в художніх текстах, які описують емоційний стан персонажів. Предмет дослідження – механізми прямого і непрямого маркування емоційно-тілесних ознак людини, які представлено у художніх творах як вияви внутрішніх переживань персонажів. Основними методами наукового дослідження обрано універсальні методи аналізу й синтезу, класифікації, типологічний і кількісний методи.
Застосовано також спеціальні методи когнітивного, лінгвокультурного, соціально-історичного, компаративного аналізу, описовий метод у філології. Результатом проведеної розвідки є визначення трьох способів маркування емоційно- тілесних ознак художнього персонажа і типів синкретичних маркерів, за допомогою яких ці способи маркування реалізують автори. У висновках вони зафіксовані як мовні вислови із суміщеним вираженням емоційного стану персонажа та поведінкою його тіла: 1) з емотивами без соматизмів; 2) із соматизмами без емотивів; 3) з емотивами і соматизмами. Найчастішим способом у художніх творах є пряме маркування емоцій при непрямому маркуванні поведінки тіла.

Ключові слова: тілесність, синкретичний, емоція, емоційно- тілесна ознака, картина світу, персонаж, прямий маркер, непрямий маркер, художній текст, автор, читач.

ЛІТЕРАТУРА

Винниченко В. К. Контрасти. Укрліб : сайт. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2932/
Каневська Л. В. Психологізм романів Івана Франка середини 80-х – 90-х років : Автореф. дис. ... канд. філол. н. Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, 2004. 20 с.
Кобилянська О. Ю. Людина. Укрліб : сайт. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1029/.
Кобилянська О. Ю. З юних літ Марії. Укрліб : сайт. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2461/
Кодак М. П. Психологізм соціальної прози. Київ : Наукова думка, 1980. 162 ñ.
Мусій В. Б. Тілесність як ключ до прочитання роману Сильві Жермен «Погляд Медузи» («L’Enfant Mйduse»). Вісник Одеського національного університету. Філологія. 2019. Т. 24. Вип. 2(20). С. 48–61.
Солощук Л. В., Трач Х. В. Вплив культурних стереотипів на функціонування вербальних та невербальних компонентів комунікації у міжкультурному родинному дискурсі. Лінгвістичні дослідження. Харків : ХДПІ, 2024. № 61. С. 193–207.
Солощук Л., Теняєва А. Вербальні і невербальні аспекти сучасного англомовного дискурсу закоханих. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2022. № 96. С. 41–51.
Степанова С. Вербальні й невербальні маркери соціально-статусної характеристики персонажів у художніх текстах В. Винниченка і А. Чехова. International independent scientific journal (Kraków). 2023а. No. 54. С. 150–162.
Степанова С. Є. Соціальний статус у мовній картині світу художнього персонажа: Дис. ... докт. філос. : 035 Філологія / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2023б. 228 с.
Сукаленко Т. Мовні одиниці у формуванні концепту «жінка» у сучасній українській лінгвокультурі. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2021. Вип. 47. С. 199–205.
Теорія первісного синкретизму О. М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури. StudFiles. Київ : Київський ун-т ім. Б. Грінченка. URL : https://studfile.net/preview/7158029/ [Дата доступу : 30.10.2025].
Фатех Г. Є. Фразеологізми із соматизмами в художній картині світу Антона Чехова : універсальне і специфічне. мова. Одеса : Астропринт, 2025а. № 43. С. 76–83.
Фатех Г., Гао Ж. Пряме та непряме маркерування феномену тілесності (на матеріалі творів Ольги Кобилянської). Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ». Cambridge (UK), 2025б. P. 394–399.
Фащенко В. В. У глибинах людського буття. Етюди про психологізм літератури. Київ : Дніпро, 1981. 279 с.
Bakhtin M. M. Rabelais and His World / translated by Helene Iswolsky. Bloomingtin, IN : Indiana University Press, 1984. 484 p.
Featherstone M., Hepworth M., Turner B. S. (eds.). The Body : Social Process and Cultural Theory. London : Sage, 1991. 352 p.
Fei D. From ‘the mind isolated with the body’ to ‘the mind being embodied’ : Contemporary approaches to the philosophy of the body. Cultures of Science. 2020. Vol. 3, Issue 3. P. 206–219.
Hall E. Proxemics [and Comments and Replies]. Current Anthropology. Chicago : The University of Chicago Press, 1968. Vol. 9, No. 2/3. P. 83–108.
Hall E. T. The Hidden Dimension : Man’s Use of Space in Public and Private. London : Bodley Head, 1969. 201 p.
Krpič T. Joint Reviews of Alan Petersen’s ‘The Body in Question : A SocioCultural Approach’ and Chris Shilling’s ʻThe Body in Culture, Technology and Society’. Sociology. 2009. Vol. 43, Issue 1. P. 186–188.
Wierzbicka А. Human Emotions : Universal or Culture-Specific? American Anthropologist. New Series. 1986. Vol. 88 (3 Sep.). Р. 584–594.
Wierzbicka A. L’amour, la colere, la joie, l’ennui : La semantique des emotions dans une perspective transculturelle. Langages. 1988. Р. 97–107.

pdf
Наталія Денисова
старший викладач кафедри англійської мови та комунікації
факультету романо-германської філології
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
Київ, Україна
e-mail: n.denysova@kubg.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9744-4553

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.5

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена вивченню когнітивних дієслів як ключових засобів вираження пізнавальної інтенції автора в науковому дискурсі онлайн-навчання. У студії представлено результати корпусного аналізу 1400 англомовних статей із баз даних Scopus і Web of Science (2020–2023 рр.), що висвітлюють проблеми цифрової освіти, педагогічних технологій і дистанційного викладання. Метою дослідження є з’ясування семантико-прагматичного потенціалу когнітивних дієслів та визначення їхніх функцій як індикаторів аналітичного й оцінного мислення в сучасному академічному письмі.
Теоретичну основу становлять принципи корпусної лінгвістики, прагматичної типології мовленнєвих актів і підхід Appraisal Theory, що забезпечують поєднання кількісної об’єктивності та якісного інтерпретативного аналізу. Застосування інструментів SketchEngine (вікно ±5 слів, міра асоціації logDice ≥ 5) дало змогу визначити частотність і колокаційні профілі дієслів understand, identify, recognize, analyze, assume. Встановлено, що когнітивні дієслова формують трирівневу структуру академічного мислення: епістемічний рівень відображає процес осмислення фактів і понять; аналітичний – інтерпретацію даних і систематизацію знань; соціально-прагматичний – узгодження та легітимацію результатів у межах наукової спільноти. Колокаційний аналіз показав, що understand реалізує інтенцію пізнавального осмислення, identify – діагностику та класифікацію, recognize – оцінне підтвердження, analyze – логічну систематизацію, а assume – гіпотетичне моделювання знання. Зроблено висновок, що когнітивні дієслова інтегрують аналітичну, оцінну та комунікативну діяльність дослідника, будучи мовними індикаторами нової парадигми академічного мислення в цифрову добу. Отримані результати розширюють уявлення про семантико-прагматичну організацію наукового дискурсу онлайн-освіти та можуть бути використані у викладанні академічного письма, дискурс-аналізі й автоматизованій лінгвістичній обробці наукових текстів.

Ключові слова: когнітивні дієслова, науковий дискурс, онлайн-навчання, корпусна лінгвістика, комунікативна інтенція, прагматика.

ЛІТЕРАТУРА

Austin J. L. How to Do Things with Words. Oxford : Clarendon Press, 1962. 168 p.
Biber D., Johansson S., Leech G., Conrad S., Finegan E. Longman Grammar of Spoken and Written English. London : Longman, 1999. 1204 p.
Biber D., Conrad S. Register, Genre, and Style. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. 295 p.
Charles M. Argument or evidence? Disciplinary variation in the use of the noun that pattern in stance construction. English for Specific Purposes. 2007. Vol. 26, No.2. P. 203–218.
Croft W., Cruse D. A. Cognitive Linguistics. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 356 p.
Halliday M. A. K., Matthiessen C. M. I. M. Halliday’s Introduction to Functional Grammar. 4th ed. London : Routledge, 2014. 808 p.
Hood S. Appraising Research: Evaluation in Academic Writing. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2010. 210 p.
Hunston S. Evaluation and the planes of discourse: Status and value in persuasive texts. Evaluation in Text [editors Hunston S., Thompson G.]. Oxford : Oxford University Press, 2000. P. 176–207.
Hyland K. Metadiscourse: Exploring Interaction in Writing. London : Continuum, 2005. 240 p.
Hyland K., Jiang F. “In this paper we suggest”: Changing patterns of disciplinary metadiscourse. English for Specific Purposes. 2018. Vol. 51. P. 18–30.
Langacker R. W. Cognitive Grammar: A Basic Introduction. Oxford : Oxford University Press, 2008. 562 p.
Martin J. R., White P. R. R. The Language of Evaluation: Appraisal in English. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2005. 266 p.
Searle J. R. Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge : Cambridge University Press, 1969. 203 p.
Spencer-Oatey H. Culturally Speaking: Culture, Communication and Politeness Theory. 2nd ed. London : Continuum, 2008. 367 p.

pdf
Ніна Данилюк
доктор філологічних наук, професор,
професор кафедри прикладної лінгвістики
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: nina.danylyuk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7373-2902
Web of Science Research ID: rid41375

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.4

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено проблемі визначення терміна «текст перекладу» в сучасному перекладознавстві. Розглянуто наукову, науково-навчальну літературу і лексикографічні праці, у яких відображено погляди українських і закордонних науковців на текст перекладу та його різновиди. Аналіз статей, матеріалів лекцій, навчальних посібників і словників засвідчив неоднакове розуміння процесу перекладу та його результату – тексту перекладу в українському і зарубіжному перекладознавстві прихильниками різних напрямів. Звернуто увагу на те, що термін «переклад» дослідники розуміють як процес передачі повідомлення або інформації засобами іншої мови, його результат, а також усну або письмову діяльність перекладача загалом, спрямовану на відтворення вихідного тексту. Зазначено необхідність розмежування цих понять в українських дослідженнях: переклад як процес можна називати перекладанням, продукт цього процесу – текстом перекладу, перекладеним текстом, а загальне поняття – перекладом. Запропоновано лінгвістичне визначення терміна «текст перекладу» як цілісної одиниці мови-рецептора, аналога тексту оригіналу, що становить єдність знаків однієї або кількох семіотичних систем, характеризується відносною змістовою і структурною завершеністю, виникає в результаті психомисленнєвої та мовленнєвої діяльності перекладача внаслідок адекватного відображення й перетворення вихідного тексту певного жанрово-стилістичного різновиду в усній або письмовій формі відповідно до іншої мовної, суспільно-культурної реальності та комунікативно-прагматичної спрямованості. Здійснено огляд дефініцій, що відбивають бачення тексту перекладу крізь призму когнітології, семіотики, психолінгвістики, машинного перекладу, визначено перспективи дослідження.

Ключові слова: переклад, перекладання, перекладач, текст оригіналу, текст перекладу.

ЛІТЕРАТУРА

Андрієнко Т. Когнітивний аспект перекладацького дискурсу. Східноєвропейський журнал психолінгвістики. 2016. 3(1). С. 23–33.
Башманівський О. Історія розробки і систем машинного перекладу ó ÕÕ ñò. Наукові записки кафедри слов’янської і германської філології та перекладу: кол. монографія / [за ред. Т. Є. Недашківської]. Житомир : вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2025. С. 110–145.
Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : Твори, 2020. Х, 920 ñ.
Засєкін С. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту: монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 272 с.
Кальниченко О. А. Теорія перекладу. Ч. 1: для студ. 3-4 курсів факультету «Референт-перекладач». Харків : Вид-во НУА, 2017. 64 с.
Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: навч. посібник. Київ : Юніверс, 2003. 280 с.
Кундзіч О. Творчі проблеми перекладу. Київ : Дніпро, 1973. 264 с.
Ребрій О. В. Вступ до перекладознавства : конспект лекцій. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. 116 с. URL: https://foreign-languages.karazin.ua/resources/df8048d597ab4174434ed96e9c8ee59b.pdf
Рильський М. Мистецтво перекладу. Статті, виступи, нотатки / [упоряд. і комент. Г. Колесника]. Київ : Рад. письменник, 1975. 344 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля ; Київ, 2006. 716 с. URL: https://pdfcoffee.com/ cpdf-9-pdf-free.html
Українська мова: енциклопедія / [ред. кол. В. М. Русанівський (співгол.), О. О. Тараненко (співгол.)]. Вид. 2-е, випр. і доп. Київ : Вид-во Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. 820 с.
Bell R. T. Translation and Translating: Theory and Practice. London ; New York : Longman, 1991. 162 p.
Catford J. А Linguistic Theory of Translation: Аn Essay іn Applied Linguistics. London : Oxford University Press, 1965. 103 р.
Holmes J. S. Translated! Papers on Literary Translation and Translation Studies. Amsterdam : Rodopi, 1988. 177 p.
Korunetsʼ I. V. Theory and practice of translation. Vinnytsia : Nova knyha, 2003. 448 p.
Nida E. A., Taber C. The Theory and Practice of Translation. Leiden : E. J. Brill, 1969. 218 p.
Newmark P. A Textbook of Translation. Prentice Hall International, 1988. 311 p.
Reiß K., Vermeer Н. J. Grundlegung einer allgemeinen Translationstheorie. Tübingen : Niemeyer, 1984. 253 р.
Toury G. Descriptive Translation Studies and Beyond. Amsterdam : John Benjamins, 1995. 350 p.
Translation, History and Culture / [eds. S. Bassnet and А. Lefevere]. London ; New York : Pinter Publishers, 1990. 133 p.

pdf
Наталія В. Борисова
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології,
перекладу та методики навчання
«Університет Григорія Сковороди в Переяславі»,
Переяслав, Україна
e-mail: natalieborysova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2902-106X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.3

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена лінгвістичному аналізу художнього образу жінки на матеріалі роману Джоджо Мойєс «Paris for One». Аналіз поєднує когнітивні парадигми та механізми вербального портретування. Метою дослідження є розкриття того, як автор через мовні засоби (лексику, синтаксис, тропи) створює та втілює когнітивно значимі концепти, що формують уявлення про жіночий персонаж, її внутрішній світ, роль у суспільстві та емоційну динаміку, перетворюючи ментальні структури на конкретні елементи художнього тексту.
Методологічну основу студії становлять метод когнітивно- дискурсивного аналізу для ідентифікації когнітивних парадигм, що формують авторську концептуалізацію образу, а також метод лінгвостилістичного аналізу для деталізації мовних засобів (лексики, тропів, синтаксису), задіяних у вербальному портретуванні. Допоміжні методи – контекстуальний та інтерпретаційний.
У ході дослідження виявлено, що образ головної героїні є динамічним конструктом, який свідомо протиставляється соціальним стереотипам. Її трансформація реалізується на кількох рівнях мовного портрета. Зміна на рівні туалетоцентричного та колороцентричного портретів слугує лінгвоестетичним маркером психологічного звільнення головної героїні. Характероцентричний портрет вербалізує когнітивний конфлікт через семантичний контраст між лексичними полями «Безпека/Стримування» та «Звільнення/Спонтанність».
На рівні стилістичних засобів застосовано концептуальні метафори та динамічні дієслова, які у поєднанні з синтаксисом внутрішнього монологу надають образу психологічної глибини та забезпечують його когнітивну двоплановість. Доведено, що мовно-стилістична організація тексту є ключовою для моделювання переходу героїні від соціальних обмежень до особистої свободи.
Результати дослідження підтверджують, що сучасна лінг- віст ика пропонує ефективні інструменти для багатогранного аналізу художніх образів, де мова є не лише засобом опису, але й механізмом руйнування стереотипів та концептуалізації вну- трішнього світу персонажа.

Ключові слова: лінгвістичний аналіз, художній образ жінки, вербальний портрет, когнітивна парадигма, мовно-стилістичні засоби, трансформація образу.

ЛІТЕРАТУРА

Андрущенко Ю. І. Концепт «жінка» у вимірах сучасних гуманітарних наук. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2014. № 1107. Вип. 70. С. 54–59.
Борисова Н. В. Мовно-стилістичні засоби вербалізації образу головної героїні в романі Джоджо Мойєс «Paris for One». Молодий вчений. № 4 (80). 2020 р. С. 633–637.
Борисова Н. В., Заболотна Т. В. Вираження категорії оцінки у творі С. Кінга «11.22.63». Львівський філологічний часопис. №9. 2021. С. 27–35.
Загнітко А. П., Богданова І. В. Лінгвокультурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 3-є вид., перероб. і доп. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. 287 с.
Іванотчак Н. І., Павлюк О. Б. Вербалізація концепту жінка в сучасному англомовному пісенному дискурсі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70) №4, Ч. 2. С. 90–94.
Калініна Я. Концепт «жінка» та стереотипні уявлення про її соціокультурну роль у німецькому побутовому анекдоті. Вісник Запорізького національного університету. 2009. № 2. С. 25–31.
Калько В. Концепт «ЖІНКА» в українських пареміях. Вісник Черкаського університету. 2010. Вип. 193. С. 84–90.
Лисиченко Т. Ю. Мовленнєвий паспорт особистості як основа творення художнього образу: граматика та поетика помилок. Лінгвістичні дослідження. 2017. С. 115–126.
Полюжин М. Зміст і структура лінгвокультурного концепту. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Когнітивна лінгвістика. 2017. № 3. С. 56.
Скачков А. Ю. Лінгвостилістичні особливості портретних описів у творах М. Коцюбинського: [Текст] : дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2007. 180 с.
Чорнодон М. І. Особливості висвітлення гендерних концептів в сучасному мас-медійному просторі. Молодий вчений. 1.1(113.1). 2023. С. 93–96.
Швець Т. А. Мовні засоби вербалізації образу головного героя (на матеріалі повісті Р. Роллана «Colas Breugnon»). Теоретична і дидактична філологія. Серія «Філологія». Вип. 27. 2018. С. 159–165.
Gallagher M. Gender setting: new agendas for media monitoring and advocacy. London : WACC, 2001. 217 р.
Mojes J. Paris for One. New York : Penguin books, 2017. 271 p.