Перейти до контенту

Автор: support

pdfВікторія М. Юшак
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської філології
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: peremoga@vnu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7810-7452

Людмила В. Ковальчук
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської філології
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: kovalchuk.liudmyla@vnu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4531-1326
Scopus ID: 56642590000

Лариса М. Киричук
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської філології
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: lkyrychuk@vnu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2944-4268

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.25

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено комплексний аналіз перекладацьких стратегій у графічному романі А. Шпіґельмана «Маус. Сповідь уцілілого» з урахуванням його мультимодальної природи та поліфонічної семіотики. Графічний роман розглядається як синкретичний жанр, який поєднує вербальний і візуальний коди, що зумовлює необхідність застосування міжсеміотичного підходу до перекладу. Особливу увагу приділено взаємодії тексту та зображення, ролі типографіки, шрифтових особливостей, капіталізації та композиції сторінки у процесі формування смислу. Метою дослідження є виявлення, систематизація й аналіз перекладацьких стратегій в українському перекладі твору. У межах студії визначено специфіку перекладацьких стратегій, проаналізовано лінгвістичні трансформації та встановлено вплив візуального коду на прийняття перекладацьких рішень. З’ясовано, що переклад поєднує стратегії комунікативної еквівалентності, одомашнення та очуження, які реалізуються через лексико-граматичні трансформації. Окрему увагу приділено відтворенню поліфонії наративу, іронії та мовної специфіки персонажів, зокрема через часткову стилізацію синтаксису. Обґрунтовано значення візуальних елементів як важливого семіотичного компонента перекладу, що безпосередньо впливає на вибір мовних засобів. Установлено, що переклад графічного роману є інтегрованим процесом, який поєднує міжмовні та міжсеміотичні трансформації й забезпечує адекватне відтворення культурно- історичного змісту твору в українському контексті.

Ключові слова: переклад, графічний роман, стратегія, трансформація, мультимодальність.

ЛІТЕРАТУРА

Гобач Н. В. Авторський анімалізм роману «Маус» А. Шпігельмана. Мова. Література. Фольклор. 2022. № 2. С. 76–84. DOI https://doi.org/10.26661/2414-9594-2022-2-10
Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. 4-те вид. Вінниця : Нова книга, 2004. 576 с.
Муслієнко О. Трансляція травматичного досвіду в графічному романі Арта Шпігельмана «Маус». Національні наукові традиції в слов'янському світі [Електронне видання]: Матеріали ІІІ Міжнар. славіст. конф., присвяч. пам’яті святих Кирила і Мефодія, Харків, 23 травня 2023 р. [За заг. ред. О. О. Маленко]. Київ ; Софія ; Харків ; Шумен : ХІФТ, 2023. С. 340–344.
Черноватий Л. М. Зміст стратегій калькування і трансформації у перекладознавчому аналізі. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі». Одеса, 2016. С. 30-33.
Шпіґельман А. «Маус. Сповідь уцілілого» / [Переклад Я. Стріхи]. Видавництво : Видавництво, 2020. 296 c.

Kaindl K. Comics in Translation. Handbook of Translation Studies [Eds Y. Gambier & L. Doorslaer]. Amsterdam and Philadelphia : John Benjamins, 2010. Vol 1. P. 36–40.
Kress G., van Leeuwen T. Reading images: The grammar of visual design (3rd ed.). Routledge, 2021. 310 p.
Kyrychuk L. Translation strategies, methods and techniques: in pursuit of translation adequacy. Research trends in modern linguistics and literature. 2018. Vol. 1. P. 64–80. URL: https://doi.org/10.29038/2617-6696.2018.1.64.80
Newmark P. Approaches to Translation. London & New York : Prentice Hall, 1988. 200 p.
Nida E. A. Toward a Science of Translating. Leiden : Brill, 1964. 331 p.
Spiegelman A. Maus: A Survivor's Tale. Penguin Books Ltd. 1992. 160 p.
Venuti L. The Translator’s Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge. 2018. 344 p.
Zanettin F. Translating comics and graphic novels. The Routledge handbook of translation and culture / [Eds S.-A. Harding & O. Carbonell i Cortés]. London & New York : Routledge, 2018. P. 445–460.

pdfТетяна О. Ясинська
доктор філософії, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Oдеса, Україна
e-mail: latars@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4761-1709

Анна О. Іщенко
здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 4 року навчання
факультету іноземних мов
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Oдеса, Україна
e-mail: annaisenko1@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-9424-621X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.24

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено комплексному аналізу адаптації як домінантної перекладацької стратегії та її ролі в активізації культурологічного компонента у свідомості реципієнта. Матеріал студії – англомовний та україномовний анімаційний дискурси. Розглянуто анімаційний дискурс у його дихотомічному співвідношенні з кінематографічним дискурсом, визначено їхні спільні та диференційні ознаки. Особливу увагу зосереджено на аналізі прагматичного аспекту анімаційного дискурсу та механізмах актуалізації фонових знань і рецепції культурно маркованих смислів при контакті реципієнта з анімаційним текстом. Встановлено особливості адаптації та її компенсаторні стратегії, які допомагають відтворити національну ідентичність та стереотипізувати культурні моделі. Встановлено притаманні анімаційним фільмам загальні перекладацькі тенденції, серед яких домінує орієнтація на досягнення прагматичної еквівалентності за рахунок часткової редукції локальних лінгвокультурних особливостей. Розглянуто особливості адаптації промовистих імен у перекладі як ключовий елемент адаптації, а також встановлено втрати та нашарування нових смислів. Окремо розглянуто основні риси стилізації мовлення як засіб компенсації гри слів та каламбурів завдяки використанню кримінального жаргону. Розглянуто особливості відтворення вимови за допомогою перекладацьких стратегій і трансформацій, нашарування та редукцію як основні способи актуалізації ідеї про національний стереотип. Окремо розглянуто специфіку функціонування експресивно маркованих висловлювань та особливості їхньої адаптації. Виявлено тенденцію до емотизації як одну з провідних стратегій сучасного перекладу анімаційних фільмів.

Ключові слова: адаптація, анімаційний дискурс, прагматичний вплив, промовисті імена, стилізація мовлення, лінгвокультурні особливості.

ЛІТЕРАТУРА

Васильєва О. Анімаційний текст як різновид медіатекстів. Zbiór artykułów naukowych: Konferencji Międzynarodowej Naukowo-Praktycznej (29.06.2016–30.06.2016). Warszawa : Diamond trading tour, 2016. С. 78–80.
Дольник І. Проблеми перекладу власних імен в американських анімаційних серіалах. Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: зб. наук. праць / [за заг. ред. А. Г. Ґудманяна, С. І. Сидоренка]. Київ, 2019. С. 177–182. Зоотрополіс. MEGOGO. URL: https://megogo.net/ua/view/2724481-zootropolis.html?is_external= (дата звернення: 26.03.2026).
Полякова О. В. Стратегії добору ліпсинк-відповідників в українському дубляжі англомовних анімаційних фільмів : дис. канд. філол. наук. Одеса, 2015. 262 с.
Мельник А. Прагматична адаптація як засіб подолання культурної асиметрії у перекладі анімаційного серіалу «Сімпсони». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2013. Т. 70, № 4. С. 284–288.
Ткачук Т. І. Перекладацькі адаптивні стратегії у сучасній транслятології як механізм адекватної передачі комунікативно-прагматичного значення. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: філологія. 2014. Т. 2, № 24. С. 135–137.
Bush J., Johnson P. ZOOTOPIA. The Internet Movie Script Database (IMSDb). URL: https://imsdb.com/scripts/Zootopia.html (дата звернення: 26.03.2026).

pdfІрина Ворчакова
кандидат політичних наук, доцент,
доцент кафедри перекладу
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова,
Миколаїв, Україна
e-mail: iryna.vorchakova@nuos.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-4334-1793
Scopus ID: 59357414500

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.23

АНОТАЦІЯ

Проведено лінгводидактичне експериментальне дослідження з елементами статистичного аналізу в лексико-семантичному вимірі. З’ясовано, як формується професійна морська англомовна лексика у студентів технічних спеціальностей. Експеримент проводився протягом трьох років під час вивчення студентами курсу англійської мови за професійним спрямуванням. Такий підхід дав можливість простежити в динаміці становлення, розвиток та формування мовної особистості. Основним методом дослідження в студії обрано емпіричний метод, який включав контент-аналіз, анкетування, спостереження, методи кількісного опрацювання експериментальних даних. Подано авторську структуру портрета англомовної професійної особистості студента морської технічної спеціальності в лексико-семантичному вимірі. Мовну особистість схарактеризовано за допомогою дискурсивних засобів вираження. Лексико-семантичний аналіз англомовної професійної особистості був здійснений за допомогою лексикона, утвореного тематичними групами лексичних одиниць. Сегментацію діалогового тексту здійснено шляхом виділення семантичних полів та слів-маркерів. Застосовано метод структурного аналізу письмових робіт та усних виступів визначеної цільової групи. Розмежовано базові дефініції заявленого предметного поля дослідження. Запропоновано закріпити в науковому обігу поняття «англомовна професійна особистість», що буде конотуватися як особистість, яка володіє англійською мовою на достатньому рівні, щоби реалізуватися в своїй професійній галузі, має відповідні навички та знання, може висловлювати свої думки та вести ділові переговори, документацію та професійне листування англійською мовою.

Ключові слова: англомовна особистість, англомовна професійна особистість, студент технічної спеціальності, портрет мовної особистості, лексико-семантичний вимір.

ЛІТЕРАТУРА

Воронюк І. О., Хижняк В. В. Особливості реалізації мовної особистості в інформаційному суспільстві. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). №4. Ч. 1. C. 13–17. DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-1/03.
Дроздова І. П. Професійний дискурс і мовна особистість студента ВНЗ нефілологічного профілю. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. 2010. № 2. С. 137–144. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2010_2_27.
Іванова О. В. Англомовна особистість в умовах євроінтеграції України. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. 2015. № 1. С. 3–7. URL: https://journals.uran.ua/apppfo/article/view/82781.
Кравченко-Дзондза О. Формування мовної особистості майбутнього вчителя в контексті професійної підготовки. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2025. Вип. 1. С. 45–50. DOI: https://doi.org/10.31651/2524-2660-2025-1-45-50.
Пентилюк М. І., Гайдаєнко І. В. Мовна особистість студента-філолога як суб’єкта професійної підготовки. Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія. 2025. Вип. 9. С. 136–142. DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.9.25.
Романчук С. М. Портрет мовної особистості студента: когнітивні та моральні аспекти. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Том 33 (72). №5. Ч. 1. С. 63–69. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2022.5.1/11.
Шпетна С., Кіріченко О. Проблеми формування мовної особистості здобувачів вищої освіти в процесі навчання. Лінгвістика. 2022. №2 (46). С. 93–103. DOI: 10.12958/2227-2631-2022-2-46-93-103.
Khamitova M, Tymbolova A, Kushkimbaeva A. Et al. Methodological approaches to the development of linguistic personality: structure, formation ways, social and cultural components. Scientific Herald of Uzhhorod University. Series "Physics". 2024. № 55. С. 972–982. DOI: 10.54919/physics/55.2024.97nk2.
Romanchuk S., Kuzmenko O., Berezhna M., et al. Analysis of the Linguistic Personality as a Subject of Psycholinguistic Research: Dynamics of Development and Forecasts for the Future. Forum for Linguistic Studies. 2024. №6. С. 15–27. DOI: https://doi.org/10.30564/fls.v6i6.6673.

pdfОлег В. Тищенко
доктор філологічних наук, професор,
професор кафедри іноземних мов та перекладознавства
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
Львів, Україна
професор філософського факультету
Університет Св. Кирила і Мефодія в Трнаві,
Трнава, Словаччина
e-mail: olkotiszczenko@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-0811-2123
Scopus ID: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57834809700

Марина Кучеренко
аспірантка кафедри іноземних мов та перекладознавства, викладач кафедри
іноземних мов та перекладознавства
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
Львів, Україна
e-mail: stepaniyuk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4803-8089

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.22

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто когнітивно-інфомаційні засади термінів на позначення комп’ютерної безпеки, визначено їхні тематичні групи, пов’язані з ними ризики та загрози в сучасному цифровому просторі та дискурсивних практиках у неблизькоспоріднених германських та слов’янських терміносистемах. Здійснено структурно-семантичний аналіз терміносистеми інформаційного захисту, зокрема, архітектури інформаційного простору, національної та міжнародної безпеки (предметні реалії на позначення розвідницької та шпигунської діяльності, нелегальні наркотрафіки, типи пасток тощо), системного адміністрування, комп’ютерних загроз з огляду на традиційні загальномовні та концептуальні метафори різних типів, їхню взаємодію та взаємопроникнення, типологію концептуальних сфер. Виявляються онтологічні та прагматичні механізми семантичного термінотворення метафоричних термінів в англійській, українській та польській мовах, визначаються сфери їх концептуальної інтеграції, простежуються когнітивно-ономасіологічні засади термінологічної номінації (колірні, смакові, сенсорно-чуттєві, слухові, температурні тощо), встановлюються випадки таксономії, синонімії та антонімії як вузькоспеціальних, так і міжгалузевих метафоричних позначень. Аналіз продемонстрував, що доменами для метафоричних термінів можуть бути медицина, військова сфера, метали та субстанції, родинні стосунки, архітектурні метафори, концептосфера clean-dirty, life-death тощо. На окрему увагу заслуговує аналіз складних метафоричних термінів із погляду їх словотвірної та семантичної деривації та сполучуваності, їх моделювання за структурно-граматичною і семантико-мотиваційною ознаками. Матеріалом для дослідження слугували фахові словники з інформаційної та кібербезпеки в трьох мовах, а також англомовні документи, дотичні до сфери захисту цифрової інформації.

Ключові слова: інформаційна безпека, термінологічна номінація, типологія метафор, концептуальна інтеграція, структурно-граматична модель.

ЛІТЕРАТУРА

Англо-український військовий словник. 2026. URL: https://englishmilitary-dictionary.org.ua (дата звернення: 20.02.2026).
Балла М. І. Англо-український словник : у 2 т. Київ : Освіта, 1996. Т. 2: L–Z. 712 с.
Богуш В. М., Кривуца В. Г., Кудін А. М. Інформаційна безпека: термінологічний навчальний довідник. Київ : ТОВ «Д.В.К.», 2004. 508 с.
Булик-Верхола Г. В., Наконечна С. З., Теглівець Ю. В. Основи термінознавства : навч. посібник. 3-тє вид., доп. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2016. 192 с.
Дʼяков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ : КМ Academia, 2000. 216 с.
Заплатинський В. М. Логіко-детермінантні підходи до розуміння поняття «Безпека». Вісник Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоровʼя людини. 2012. Вип. 5. С. 41–49.
Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація спеціальних знань у мові (на матеріалі мистецтвознавчої термінології): монографія. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2006. 328 с.
Кришталь С. М. Структурно-семантичний аналіз метафоричних термінів підмови фінансів в англійській і українській мовах: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17. Донецьк, 2003. 210 с.
Кушнерьов О. С. (укл.). Безпека інформації : конспект лекцій. Суми : Сумський державний університет, 2021. 99 с.
Левченко О. Г., Землянська О. В. та ін. Безпека життєдіяльності та цивільний захист : підручник. Київ : Каравела, 2019. 268 с.

Лектоваров К. С. Вербалізований концепт SECURITY в англомовній картині світу : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса, 2017. 20 с.
Міщенко А. Л. Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу (на матеріалі німецької, української і англійської мов): навч.-метод. посібник. Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2014. 156 с.
Мусієнко І. І. (ред.). Словник ключових понять та абревіатур сектору безпеки: англо-українсько-російський. Харків : Оберіг, 2014. 428 с.
Пальчевська О. С., Добровольська С. Р. та ін. Англо-український глосарій термінів ІТ-технологій та кібербезпеки. Львів : Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2025. 266 с.
Перхач Р.-Ю. Т. Термінологія в інструкціях до медичних препаратів: лінгвокогнітивний та лінгвокультурний аспекти (на матеріалі української, польської, німецької мов): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. Львів, 2017. 235 с.
Письменський Є. О., Головкін С. В. та ін. Розслідування колабораційної діяльності: практ. посібник. Київ : ВД Дакор, 2023. 260 с.
Садовникова Г. В. Когнітивно-інформаційна природа термінів автомобілебудівництва в англійській, німецькій та українській мовах: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17. Київ, 2016. 261 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2011. 844 с.
Стасюк Т. В. Терміносфера новітніх технологій: лінгвосоціокогнітивні чинники формування та розвитку: дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.15. Київ, 2020. 488 с.
Тищенко О. В. Мовна концептуалізація небезпеки та ризику в науковій та наївній моделях світу: до проблеми лінгвістики безпеки. Studia slawistyczne: etnolingwistyka i komunikacja międzykulturowa. 2017. Zeszyt IV. S. 69–89.
Тищенко О. В. Особливості перекладу та типологія автотранспортних термінів (на матеріалі української, англійської, німецької, польської та італійської мов). Львівський філологічний часопис. 2024. №15. С. 113–121. DOI: https://doi.org/10.32447/2663-340X-2024-15.15
Худолій А. О. Інформаційна війна 2014–2022 рр.: монографія. Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2022. 208 с.
Чистоклетов О. О., Хитра О. Л. Словник з інформації та інформаційної безпеки. Львів : Растр-7, 2023. 250 с.
Brooks F. P. No silver bullet – Essence and accident in software engineering. Computer. 1987. Vol. 20 (4). P. 10–19. DOI: https://doi.org/10.1109/MC.1987.1663532
Fauconnier G., Turner M. The Way We Think: Conceptual Blending and The Mindʼs Hidden Complexities. New York : Basic Books, 2002. 340 p.
Hoopes J. Virtualization for Security: Including Sandboxing, Disaster Recovery, High Availability, Forensic Analysis, and Honeypotting. Burlington : Syngress Publishing, Inc.; Elsevier, 2009. 423 p.
Zdrodowski B. (red.). Słownik terminów z zakresu bezpieczeństwa narodowego. 6-te wyd. Warszawa : Akademia Obrony Narodowej; Wiedza, 2008. 184 s.

pdfЄвгеній М. Степанов
доктор філологічних наук, професор Інституту іноземних мов
Хунаньський педагогічний університет,
Чанша, Китай
e-mail: stepanov.odessa@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5441-9822

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.21

АНОТАЦІЯ

Мета цієї статті – представити результати дослідження особливостей прояву праксіологічної категорії неповноти у словʼянських та китайській мовах. Обʼєкт вивчення – способи утворення абревіатур української та польської мов у зіставленні зі способами абревіації в китайській мові. Предмет дослідження – структурна специфіка та функціональна спільність словʼянських і китайських абревіатур. Результатом проведеного функціонального, словотвірного, графічного, порівняльного аналізу слугують такі висновки. У зіставлених мовах абревіація – один зі способів прояву праксіологічної категорії неповноти у мові. Це визначає такі функції абревіатур: функцію ухилення мови від багатослівʼя в іменуванні цілісного поняття та дотичну до неї функцію економії мовних зусиль, часу та матеріалів для письма; функцію міжмовної універсалізації актуальних понять і міжнародно визнаних систем; функцію шифрування; експресивну функцію. Взагалі, спостерігаємо подібність способів утворення та функціональної ідентичності абревіації, проте кожна мова має системно-мовні та екстралінгвістичні особливості, спричинені можливостями застосування наявних способів утворення абревіатур та їх використання. Зіставне дослідження словʼянської та китайської абревіації розкриває проблему структурування абревіатур як слів і/або словосполучень, а в деяких моделей навіть як речень.

Ключові слова: неповнота; праксіологічна категорія; абревіація; абревіатура; мовна універсалія; мовна структура; функція; слов'янські мови; китайська мова.

ЛІТЕРАТУРА

Абревіатури у польській мові : правила написання та приклади. Hochu v Polshu : сайт. 04.11.2022. URL : https://hochuvpolshu.com/vivchennya-polskoї-movi/abreviaturi-upolskij-movi-pravila-napisannya-ta-prikladi.html/ (дата звернення: 26.10.2025).
Григорь’єв О., Прихода Я., Зінкевич-Томанек Б. Короткий словник абревіатур і скорочень української мови. 2-ге вид. змін. та доп. Київ : ННІЖ КНУ імені Тараса
Шевченка, 2023. 162 с. URL : labs.journ.knu.ua/mova/wp-content/uploads/2023/06/Korotkyy-slovnyk-abreviatur-i-skorochen-ukrainskoi-movy.pdf/ (дата звернення : 26.10.2025).
Степанов Є. М., Ван Чжунчжен. Компаративний аналіз української та китайської абревіації : універсальне і специфічне. Закарпатські філологічні студії. 2025. Вип. 41. Т. 2. С. 198–205. DOI : https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.41.2.32.
Fillmore Ch. J. Santa Cruz lectures on deixis. Bloomington (IN) : Indiana Univ. Linguistics Club, 1975. 86 p.
Fillmore Ch. J. How to know whether you’re coming or going. Essays on deixis. Rauh G. (ed.). Tübingen : Narr, 1983. P. 219–227.
Spillner P. World guide to abbreviations. New-York : Bowker Company, 1970. 260 p.
Stepanov Ie. N. Simile structure as an incomplete subordinate clause. Mova. Odessa : Astroprint, 2018. Vol. 29. P. 115–122. DOI : http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2018.29.139383.
Wang Zh. Zh., Stepanov Ie. N. Common and special in the systems of personal pronouns on the material of comparison of the Chinese, Cantonese, Russian and English languages. Mova. Odessa : Astroprint, 2023. Vol. 39. P. 32–36. DOI : 10.18524/2307–4558.2023.39.284915.
卢毅琨。 从“YYDS”看汉语字母词的规范问题。 文化学刊, 2024。 问题03。页221–226.
尚振乾。 汉字缩写与古汉语的 “单音节性” 又复音化（下）。 汉字 文化, 2023。 问题 09。页。22–29。 DOI : 10.14014/j.cnki.cn11-2597/g2.2023.09.004.
斯捷潘诺夫 叶. 尼., 何冰琦.认知语言学与认知文学研究基础: 本教科书适用于 的研究生 . 敖德萨：Astroprint 出版社，2025年. 332页.
孙海军。出版物中人名地名的汉语拼音拼写及大写，缩写规则解析。传播与版权，2018。问题06。页75-77。DOI : 10.16852/j.cnki.45-1390/g2.2018.06.029.
杨旭， 王悦。 汉语拼音缩写的认知固化与规约化研究。 新疆大学学报(哲 学社会科学版)。 乌鲁木齐, 2023。 第 51 卷。问题 06。 页。142–147。DOI : 10.13568/j.cnki.issn1000-2820.2023.06.018.
袁晖. 现代汉语缩略语词典. 北京: 语文出版社, 2002. 556页.

pdfТетяна В. Прищепа
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
Дніпро, Україна
pettytyrant06@gmail.com,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0665-0907

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.20

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування компетентнісної моделі формування академічного письма в системі іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти. Проаналізовано трансформацію ролі письма в умовах глобалізації освітнього простору, цифровізації науки та інтеграції національних освітніх систем у міжнародний академічний простір, визначено його функції у структурі професійної підготовки майбутніх фахівців. Обґрунтовано структурні компоненти компетентності академічного письма (мовний, когнітивний, комунікативний, дослідницький), розкрито їх змістову характеристику, рівні інтеграції та дидактичні принципи реалізації в освітньому процесі. Визначено методологічні підходи до навчання академічного письма (процесуальний, жанровий, компетентнісний) та окреслено педагогічні умови його ефективного формування в іншомовному освітньому середовищі, зокрема міждисциплінарну інтеграцію, використання цифрових освітніх технологій, розвиток академічної доброчесності та рефлексивної автономії студентів. Доведено, що інтеграція мовних, когнітивних, комунікативних і дослідницьких компонентів у єдину модель забезпечує системність підготовки студентів до академічної та професійної діяльності в міжнародному контексті, формує стратегічну автономію, здатність до аргументованого мислення, критичного аналізу інформації, самостійного текстотворення та створення наукових текстів іноземною мовою відповідно до міжнародних стандартів академічної комунікації.

Ключові слова: академічне письмо, компетентнісний підхід, іншомовна підготовка, академічна грамотність, когнітивний компонент, дослідницька компетентність.

ЛІТЕРАТУРА

Мельничук Т. В. Інноваційні технології в навчанні академічного письма. Харків : ХНУ, 2021.
Bailey S. Academic Writing: A Handbook for International Students. 5th ed. London : Routledge, 2018. 344 p.
Hyland K. Academic Writing: Concepts and Skills. London : Routledge, 2019. 354 p.
Nation I. S. P., Macalister J. Language Curriculum Design. New York : Routledge, 2019. 274 s.

pdfОлександра В. Попова
доктор педагогічних наук, професор,
декан факультету іноземних мов
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Alex-popova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6244-5473

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.19

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено вивченню загальнотипологічних аспектів перекладу економіко-правових документів в академічній галузі крізь призму професійної підготовки майбутніх перекладачів китайської, англійської та німецької мов. Розглянуто кореляцію розвитку мови та методичних аспектів навчання мови й перекладу в сучасному глобальному освітньому просторі. У дослідженні уточнено поняття в контексті теоретико-методологічного підходу щодо сутності синергізму в перекладознавстві та методиці викладання фахових дисциплін, а саме: «функційність теоретико- методологічного підходу», «синергізм у перекладознавстві», «синергізм у методиці навчання фахових дисциплін». Схарактеризовано структурно-компонентний склад феномена «теоретико-методологічний підхід щодо сутності синергізму в перекладознавстві та методиці викладання фахових дисциплін» (світоглядно-філософський, загальнонауковий, лінгвістично-перекладознавчий, когнітивно- комунікативний, дидактико-методичний, діяльнісно- праксеологічний і оцінювально-рефлексивний компоненти). Обґрунтовано причини і логіку трансформації перекладознавчої парадигми в глобальному контексті. Наведено ілюстративні приклади документів, що регламентують економіко-правові відносини в академічній галузі в ХХІ столітті, на матеріалі китайської, англійської, німецької та української мов у спектрі професійної підготовки майбутніх перекладачів.

Ключові слова: економіко-правові документи, академічна сфера, професійна підготовка, синергізм, переклад/перекладознавство, методика викладання фахових дисциплін, китайська мова, англійська мова, німецька мова, українська мова.

ЛІТЕРАТУРА

Довгань Л. Сучасні підходи та тенденції професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів у системі вищої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2023. №69. С. 152−163. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-152-163
Зубач О., Мельничук О. Специфіка перекладу академічних текстів. Причорноморські філологічні студії. 2024. №6. С. 31−37. https://doi.org/10.32782/bsps-2024.6.5
Миколайчук А., Бабич М. Штучний інтелект у формуванні професійних лексичних навичок студентів немовних спеціальностей.Educational Challenges. 2025. Т. 30, № 2, С. 101−112. https://doi.org/10.34142/2709-7986.20
Попова О. В. Дистинктивні параметри синергізму перекладу економіко-правових документів в академічній сфері (на матеріалі англійської, німецької, китайської та української мов). Мова. 2025. №43. С. 45−53. https://doi.org/10.18524/2307–4558.2025.43.336629
Фабрична Я. Г. Сучасні тенденції у професійній підготовці майбутніх перекладачів. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2021. №2(22). С. 284−292. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2021-2-22-31
Ясинська Т. Підготовка перекладачів у закладах вищої освіти у світі потреб ринку перекладацьких послуг. Наука і освіта. 2023. №4. С. 28−35. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-4-5
Chaika O., Sharmanova N., Berezovska-Savchuk N. Designing English and Ukrainian Language Courses with AI tools: comparative approach. Educational Policy and Reforms: The Impact of Globalization. 2025. Kharkiv : Technology Center PC. https://doi.org/10.15587/978-617-8360-20-7.ch1
Dewaele J.-M., MacIntyre P. D. The Two Faces of Foreign Language Enjoyment and Foreign Language Anxiety: A Person-Centered Approach. Studies in Second Language Learning and Teaching. 2024. Vol. 14, №3. P. 1–30. https://doi.org/10.14746/ssllt.40123
Godwin-Jones R. Partnering with AI: Intelligent writing assistance and instructed language learning. Language Learning & Technology. 2022. Vol. 26, № 2. P. 5–24. DOI: http://hdl.handle.net/10125/734
Holmes W. The Future of Feedback: Artificial Intelligence in Educational Assessment. London : Routledge, 2022. 210 p. https://doi.org/10.4324/9781003276025
Karaban V., Karaban A. Redefining Translator Training Paradigm in Ukraine: AI Integration and Compliance with European Standards. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching. 2024. Vol. 101. P. 125-132. https://doi.org/10.26565/2786-5312-2025-101-13
Popova O. V. The system of the university training of translators and interpreters from/to Chinese. Translator and Interpreter Training Methodology: The Ukrainian Dimension. Edited by: Leonid Chernovaty. Belianum : Matej Bel University Press, 2025. 334 p. https://doi.org/10.24040/2025.9788055722580

Shevchuk L. O., Tupchenko V. V., Pasichnyk M. V. Advancements in online language instruction technologies within higher vocational education. Problems of Engineering Pedagogic Education. 2025. Vol. 84. P 346−354. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-84-30
Wan H., Yuan X. Perceptions of Computer-assisted Interpreting Tools in Interpreter Education in China's Mainland: Preliminary Findings of a Survey. International Journal of Chinese and English Translation & Interpreting. 2022. Issue 1. P. 1−28. https://doi.org/10.56395/ijceti.v1i1.8
Wang Y. (2023). Artificial Intelligence Technologies in College English Translation Teaching. Journal of Psycholinguistic Research. 2023. Vol. 52. P. 1525–1544. https://doi.org/10.1007/s10936-023-09960-5
Yang C., Jing Chen, Deyan Zou. Artificial Intelligence in Interpreting Education Curriculum: A Delphi Study for Interpreter Competencies. International Journal of Education and Humanities. 2025. №5(3). P. 387–403. https://doi.org/10.58557/(ijeh).v5i3.323
Zhang Sh. Exploring the Impact of AI Tools on Translation Pedagogy and Student Outcomes in Chinese Universities. Journal of International Education and Development. 2025. Vol. 9(1). P. 113−117. https://doi.org/10.47297/wspiedwsp2516-250023.20250901
Zhang W., Li A. W., Wu Ch. University students’ perceptions of using generative AI in translation practices. Instructional Science. 2025. Vol. 53. P. 633−655. https://link.springer.com/article/10.1007/s11251-025-09705-y

pdfКирило С. Плоткін
аспірант другого року навчання ОНП «Філологія»
спеціальності 035 «Філологія»
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kiril.plotkin@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4792-9760

Ілона М. Дерік
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8979-4745

Наталія Л. Корольова
старший викладач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kornsail@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-5761-8752

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.18

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено семантичний аспект процесів термінотворення в англомовній комп’ютерній терміносистемі. Здійснено семантичний аналіз особливостей формування та функціонування англомовних комп’ютерних термінів в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій. Застосування описового методу дозволило проаналізувати процеси інтеграції англомовних комп’ютерних термінів у комп’ютерний дискурс та виявити феномен семантичних зрушень у їхніх значеннях. Виокремлено основні способи термінотворення, а саме: семантичні кальки, термінологізацію загальномовної лексики, словоскладання за моделлю «іменник + іменник». Описано специфіку різних типів термінотворення, зокрема багатокомпонентних термінів, абревіатур і акронімів, а також досліджено метафоризацію, метонімізацію та лексико-семантичні зміни (конкретизацію, генералізацію) як способи термінотворення. Виявлено, що у англомовній комп’ютерній термінології семантичний механізм термінотворення є провідним. Семантизація забезпечує динамічність, адаптивність цієї терміносистеми та її зрозумілість для користувачів. Зроблено висновок щодо перспективності подальшого дослідження англомовної комп’ютерної терміносистеми у діахронії та синхронії.

Ключові слова: англомовна комп’ютерна термінологія, семантична калька, розширення значення (генералізація), звуження (конкретизація), спеціалізація значення, адаптація термінів, семантична прозорість.

ЛІТЕРАТУРА

Буйвол О. В. Щодо структурної організації комп’ютерної лексики. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. 2021. № 1. С. 105–109. DOI: https://doi.org/10.20998/2227-6890.2021.1.17.
Гамаль Ю. А., Кущ Е. О. Історія розвитку англомовної термінології штучного інтелекту та її одиниці грецько-латинського походження. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72). № 2. Ч. 1. С. 105–109. DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.2-1/18.
Драка А. Р., Кирикилиця В. В., Особливості англомовної комп’ютерної термінології. Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі: Збірник наукових праць за матеріалами XV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Херсон, 4–5 квітня 2024 р.). Херсон, 2024. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/25824/3/draka_kyrykylycia.pdf (дата звернення: 26.01.2026).
Лесневська К. В. Таксономія англомовних термінів IT-сфери. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2024. № 68. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.68.19.
Мірошниченко А. Т. Сучасна англомовна термінологія ІТ-галузі та особливості її перекладу українською мовою. Запоріжжя, 2023. URL: https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/handle/12345/18656 (дата звернення 26.01.26).
Фесенко І. М., Сивачук О. М. Англомовна комп’ютерна термінологія: структурні особливості та способи творення. Нова філологія. 2021. № 84. С. 248–254. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-35.
Casas Gómez M. Conceptual relationships and their methodological representation in a dictionary of the terminological uses of lexical semantics. Fachsprache. 2020. Vol. 42. №1–2. P. 2–26. URL: https://elibrary.utb.de/doi/abs/10.24989/fs.v42i1-2.1789 (дата звернення: 26.01.2026).
L’Homme M.-C. Maintaining the balance between knowledge and the lexicon in terminology: a methodology based on frame semantics. Lexicography. 2018. Vol. 4. P. 3–21. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40607-018-0034-1 (дата звернення: 26.01.2026).
Pecman M. How term variation and neology shed light on scientific progress and current social issues: teaching term variation to future terminologists and translators with AI-augmented corpus linguistics methods. The 6th International conference on Scientific, administrative and educational dimensions of terminology, The Centre of Terminology of the Institute of the Lithuanian Language, Vilnius, Lithuania. 2025. URL: https://hal.science/hal-05290184/ (дата звернення: 26.01.2026).
Ralli N., Tamás D. M. How to create and manage terminology resources: a practical guide from two termbases. Journal of Digital Terminology and Lexicography. 2025. Vol. 1. № 1. P. 61–82. DOI: https://doi.org/10.25430/pupj.jdtl.1751631260.
Salloum S. A., Khan R., Shaalan K. A survey of semantic analysis approaches. Proceedings of the International Conference on Artificial Intelligence and Computer Vision (AICV2020) (Cairo, Egypt, on April 8–10, 2020). Cham: Springer, 2020. P. 61–70. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-44289-7_6 (дата звернення: 26.01.2026).
MacLaury R. E. Lexical semantics. Handbook of Pragmatics. Amsterdam: John Benjamins, 2022. P. 855–864. DOI: https://doi.org/10.1075/hop.2.lex3.
Warburton K., Humbley J. (Eds). Terminology throughout history. 2025. URL: https://www.torrossa.com/en/resources/an/6022899#page= (дата звернення: 26.01.2026).

pdfОлександра С. Пальчевська
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов
та перекладознавства
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
Львів, Україна
e-mail: palch56@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2090-4870

Петро Губич
викладач кафедри іноземних мов та перекладознавства
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
Львів, Україна
e-mail: hubych@ukr.net

Аліна Прус
студентка ІV курсу
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
Львів, Україна
e-mail: prusalina0706@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-7872-5970

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.17

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено специфіку та основні стратегії перекладу юридичної термінології в міжнародно-правових текстах на матеріалі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі міжнародно-правової комунікації та необхідністю забезпечення точного й адекватного перекладу правничих документів у процесі європейської інтеграції України. У студії розглянуто особливості функціонування юридичної термінології в офіційно-діловому стилі та проаналізовано труднощі, що виникають під час її перекладу, зумовлені відмінностями мовних систем і правових традицій, а також специфікою правових реалій різних країн. На основі аналізу фрагментів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС визначено найбільш поширені перекладацькі стратегії та трансформації, зокрема лексичне калькування, описовий переклад, конкретизацію, узагальнення, транслітерацію, а також граматичні трансформації, такі як додавання, опущення та транспозиція. Окрему увагу приділено ролі контексту та функціональному призначенню термінів. Результати дослідження засвідчують, що застосування перекладацьких трансформацій є важливим інструментом забезпечення точності та адекватності відтворення юридичної термінології в міжнародно-правових документах.

Ключові слова: юридична термінологія, юридичний переклад, переклад міжнародно-правових текстів, перекладацькі стратегії, перекладацькі трансформації, калькування, описовий переклад, Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

ЛІТЕРАТУРА

Амеліна С. Конотативна еквівалентність у перекладі. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Серія «Філологічні студії». 2014. Вип. 11. С. 5–14.
Журавель Т. В., Хайдарі Н. І. Поняття перекладацьких трансформацій та проблема їх класифікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2015. Вип. 19. Ч. 2. С. 148–150.
Лисенко Г. Л., Чепурна З. В. Граматичні трансформації як основа перетворення структури речення в процесі перекладу науково-технічних текстів. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія «Філологічна». 2014. Вип. 45. С. 272–274.
Пальчевська О. С., Губич П. В., Іванишин Н. Л. Особливості використання та перекладу лексичних засобів англомовних документів НАТО. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 27, ч. 3. С. 139–143.
Проценко Н. В. Лексико-семантичні підстановки в перекладі англомовних текстів. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Серія «Філологічні студії». 2015. Вип. 12. С. 64–72.
Пташніченко А. Вилучення та додавання як основні синтаксичні трансформації при перекладі художніх прозових творів з англійської на українську мову. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Мовознавство». 2014. Вип. 1. Ч. 23. С. 147–153.

Роєнко Л., Горлатова О., Редько С. Особливості перекладу юридичних текстів. Актуальні питання іноземної філології. 2021. Вип. 15. С. 91–96.
Черемська О. С. Ненормативне калькування як проблема перекладу термінолексики економічної сфери. Лінгвокультурний дискурс у парадигмі професійної освіти: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5 берез. 2015 р). Київ, 2015. С. 208–215.
Шатковська Д. М. Рябокінь Н. О. Особливості відтворення англомовних юридичних термінів в українських перекладах. Нова філологія. 2020. № 80. С. 205–210.

pdfНаталія Г. Мойсеєнко
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри граматики англійської мови
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: natalymoiswx@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-3896-3668

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.16

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена визначенню граматичного статусу фрази a lot of у сучасній англійській мові. У граматиці поняття «фраза» традиційно розуміється, як сполучення слів, що не складає первинну структуру предикації. Питання категоріального статусу лексеми a lot of в англійській мові досі не вирішене. У цій студії ми пропонуємо свій погляд на шляхи вирішення зазначеної проблеми. Складнощі у визначенні граматичного статусу лексеми a lot of тісно пов’язані із загальною проблемою визначення частин мови, яка залишається актуальною з часів Аристотеля. Існує ряд граматичних класифікацій частин мови, заснованих на різних критеріях. Питання критеріїв є вирішальним при класифікації слів будь-якої мови на конкретні групи. Залежно від критеріїв такі групи слів можуть називатися «лексичними», «граматичними» або «лексико-граматичними». На нашу думку, найбільш доцільним способом визначення місця мовної одиниці в системі частин мови – це аналіз особливостей її функціонування у мовленні на базі положень теорії прототипів, що дає змогу врахувати всі змістовні та формальні характеристики досліджуваної лексеми, віднести її до певної концептуальної категорії і таким чином визначити її місце у певній дискурсно-когнітивній групі слів, яку традиційно називають частинами мови. У ході аналізу ми дійшли висновку, що семантичні та формальні характеристики лексеми lot відповідають прототиповим характеристикам іменника. Таким чином, фраза a lot of становить синтаксичну конструкцію, що складається з іменника lot, який має кількісне значення, його препозиційного детермінанта (артикля a) та його постпозиційного прийменникового модифікатора (з прийменником of).

Ключові слова: фраза, a lot of, прототип, іменник, детермінатив, частина мови, лексема, займенник.

ЛІТЕРАТУРА

Матузная Н. А. Граматичне значення і класифікація іменників у сучасній англійській мові: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса, 1990. 180 с.
Мойсеєнко Н. Г. Значення та вживання неозначених займенників у счасній англійській мові: Дис. … канд. філол.наук: 10.02.04. Одеса, 1999. 180 с.
Харітонов І. К.Теоретична граматика англійської мови. Вінниця : Нова Книга, 2008. 392 с.
ALD: Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. Oxford : Oxford University Press, 1980. 1037 p.
Alexeyeva I. O. Theoretical English Grammar Course. Vinnytsa : Nova Knyha, 2007. 328 p.
Biber D. et al. Longman Grammar of Spoken and Written English. Harlow : Pearson Education, 2010. 1204 p.
Bolinger D. Meaning and Form. London ; New York : Longman, 1977. 212 p.
ChTCD: Chambers Twentieth Century Dictionary. Edinburg : W and R Chambers Ltd., 1973. 1651 p.
Close R. A Reference Grammar for Students of English. Essex: Longman, 2005. 342 p.
Colwell G., Knox J. What’s the Usage? Reston : Reston Publishing Company, 1973. 340 p.
DEE: The Oxford Dictionary of English Etimology. Oxford Clarendon Press, 1985. 1025 p.
Curme G. English Language. New York : Barnes and Noble, 308 p.
EWD: The New Hamlyn Encyclopedic World Dictionary. London : The Hamlyn Publishing Group, 1988. 1973 p.
Francis W. The Structure of American English. New York : The Ronald Press, 1958. 614 p.
Fries Ch. The Structure of English. New York : Harcourt, 1952. 304 p.
Giering D. et al. English Grammar. Leipzig : VEB Verlag, 1989. 406 p.
Korsakov A. K., Korsakov A. A. Theoretical Foundations of Modern English Grammar. Part I. Syntax. Odessa, 2013. 341 p.
Korsakov A. K., Korsakov A. A., Korsakov Al. A. Theoretical Foundations of Modern English Grammar. Part II. Morphology. Odessa : Odesa National I. I. Mechnikov University (Manuscript), 2007. 525 p.
LD: Longman Dictionary of Contemporary English. Essex : Longman, 2000. 1668 p.
Leech G., Deucher M., Hoogenrad R. A Grammar for Today: A New Introduction. London : MacMillan, 1982. 224 p.
Mattews P. Syntax. Cambridge : University Press, 1984. 308 p.
MD: MacMillan English Dictionary for Advanced Learners. Oxford : MacMillan Eduction, 2002. 1689 p.
Morokhovskaya E. Fundamentals of Theoretical English Grammar. Kyiv : Higher School, 1984. 287 p.