Autor: admin

Володимир Глущенко

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри
германської та слов’янської філології, Донбаський державний педагогічний університет, Слов’янськ, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-2394-4966

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-3

Ключові слова: історія української мови, зв'язок вокалізму і консонантизму, фонологічний рівень, типологія слов’янських мов.

Значним внеском не тільки в україністику, а й у славістику в цілому стала книга
П. Г. Житецького«Очерк звуковой истории малорусского наречия». Саме Житецькому належить заслуга постановки проблеми зв’язку вокалiзму i консонантизму в iсторiї української мови i тим самим в iсторiї слов’янських мов узагалі. Теза Житецького про те, що в слов’янських мовах та в їхній історії «бідний» вокалізм поєднується з «багатим» консонантизмом i навпаки, заклала основи історичної типології слов’янських мов (на фонологічному рівні) і виявилася дуже продуктивною в мовознавстві XX ст. Вона стала основою поділу слов’янських мов на два типи – вокалiчний i консонантний, які було інтерпретовано як у синхронічному, так i в діахронічному аспекті
(О. В. Ісаченко, К. В. Горшкова, В. В. Іванов, В. В. Колесов).
Житецьким було реконструйовано системи архетипiв i системи фонетичних законів з подібним механізмом (об’єднаних спільною причиною). Завдяки цьому історія фонетичної системи української мови в трактуванні Житецького виступає як ланцюг причиново пов’язаних фонетичних процесів на рівні підсистем (вокалізм i консонантизм) i ознак звуків (сила i слабкість, глухість i дзвінкість, твердість i м’якість приголосних). Це й зумовило те, що концепція зв’язку вокалізму i консонантизму в історії української мови Житецького зберегла актуальність у порівняльно-історичному й типологічному мовознавстві ХХ ст. – початку ХХІ ст.

ЛІТЕРАТУРА

Глущенко В. А. Житецький і проблеми фонологічної типології слов’янських
мов.Історія української лінгвістики: зб. наук. праць. К.; Ніжин: Наука-сервіс, 2001. С. 49–52.
Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.
Глущенко В. А. У витоків історичної типології слов’янських мов: Павло Житецький. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології : зб. наук. праць [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2020. Вип. 10. Ч. 2. С. 3–10.
Горшкова К. В. Соотношение вокализма и консонантизма в истории древнерусского языка. Славянская филология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. Вып. 5. С. 40–53.
Житецкий П. И. Очерк звуковой истории малорусского наречия. К., 1876. IV, 376 c.
Журавлев В. К. Наука о праславянском языке: эволюция идей, понятий и методов.
Бирнбаум X. Праславянский язык. Достижения и проблемы в его реконструкции. М.: Прогресс, 1987. С. 453–493.
Иванов В. В. Историческая грамматика русского языка. 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 400 с.
Исаченко А. В. Опыт типологического анализа славянских языков. Новое в
лингвистике. М.: Изд-во иностр. лит., 1963. Вып. 3. С. 106–121.
Колесов В. В. Историческая фонетика русского языка. М.: Высш. школа, 1980.
215 с.
Колосов М. А. Обзор звуковых и формальных особенностей народного русского языка. Варшава, 1878. X, 270 с.
Плачинда В. П. Павло Гнатович Житецький. К.: Наук. думка, 1987. 208 с.
Потебня А. А. К истории звуков русского языка. Воронеж, 1876. Ч. 1. VI, 243 c.

Віктор Бріцин

доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. Київ, Україна.
e-mail: vmbritsyn@ukr.net
ORCIDID: https: // orcid. org / 0000 – 0002 – 3243 – 7958

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-2

Ключові слова: когнітивна теорія модальності, аналіз поетичного тексту, стиль Шевченка, теорія текстотворення.

У статті викладено основні положення когнітивної теорії модальності й показано можливості застосування цієї теорії для опису поетичних текстів. Методологію застосування когнітивної теорії модальності висвітлено переважно на матеріалі поезій
Т. Шевченка. Вони демонструють надзвичайно широку палітру модальних значень і модальних переходів думки. Зокрема, представлені тут зорові перцепції виступають
зразком словесного продовження таланту Шевченка-художника. У статті проаналізовано новаторство поета в модальній організації поетичних текстів, співвідносність його знахідок із новими стилістичними прийомами, якими збагатив літературу О.С. Пушкін.

ЛІТЕРАТУРА

Бріцин В. М. Когнітивні аспекти теорії модальності// Мовознавство. 2013. № 2 – 3. С. 128–148.
Бріцин В. М. Модальна граматика як новий напрямок семантико-синтаксичного вивчення мови // Мовознавство. 2006. №3. С. 101 – 110.
Бріцин В. М. Модальність і предикативність: лінії розмежування й протиставлення // Мовознавство. 2015.№ 2. С. 77–85.
Виноградов В. В. О категориимодальности и модальных словах в русскомязыке// Исследования по русскойграмматике: избранныетруды. Москва, 1975. С. 53 – 87.
Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста: структура стиха. Москва:
Просвещение, 1972.271 с.
Мельничук О. С. Розвиток структурислов'янського речення. Київ: Наук. думка, 1966. 324 с.
Ревзина О. Г. Методыанализахудожественноготекста // Структура и семантика
художественноготекста. Москва, 1998. С. 301–316.
Тодоров Цв. Поэтика // Структурализм: «за» и «против». Москва, 1975. С. 37 –
113.
Храковский В. С., Володин А. П. Семантика и типология императива. Русский
императив. Ленинград: УРСС, 1986. 270 с.

Микола ЗИМОМРЯ
Тетяна КОРОЛЬОВА

Мабуть, ніхто не заперечуватиме, якщо
розглядати діяльність педагога крізь призму естетики та етики педагогічної дії. Чому? Бо тут має місце така вмотивованість, яка завжди олюднена культурою, що виплавлена з металу духовних цінностей. Їхні орієнтири стосуються не лише змісту освіти й виховання, але й усіх складових інформаційного простору того чи іншого народу. Цей контекст – з проекцією на соціокультурне середовище – давно приверну в увагу професора Яна Ґжесяка, який належить до плеяди відомих польських педагогів-науковців, видатних експертів з освітньої
практики за сучасної епохи. Будучи вченим, викладачем і вчителем учителів, він здобув цінний досвід, нагромаджений упродовж десятиліть у педагогічній роботі в школах різного типу (включаючи комбіновані класи), а також у центрі підготовки вчителів та багатьох інших неакадемічних інституціях. Усе це водночас позитивно вплинуло на науковий розвиток та творчість дослідника. У своїй багаторічній науковій роботі Ян Ґжесяк бере активну участь у численних формах міжнародної співпраці, передусім із дослідницькими центрами та університетами в Україні та Білорусі. Завдяки співпраці та науковим контактам між ученими та працівниками культури стало можливим проявлення його особистісних цінностей, наукових і педагогічних устремлінь, а також високої відданості науково-дослідній та освітній діяльності.

...

Замість заспіву – конкретика чину

Звісно, столиця на Неві, де народилася 20 серпня 1946 року Тетяна Корольова, і в сорокових виглядала причепуреною. Давалася взнаки традиція, джерела якої нуртували побіля імперських стовпів в Санкт-Петербурзі. Про це нерідко випадало оповідати близьким і далеким. Коли перегодом працювала перекладачем у стінах всесоюзного селекційно-генетичного інституту, а відтак - Одеського Вищого командно-інженерного училища.
Коли випестила доля для неї любов до словесного образу і ширше - прагнення
до адекватної інтерпретації слова? Давно. Вона адекватно здійснювала переклад, коли відбувалися міжнародні зустрічі, що передбачали повноцінне відтворення змісту ділових контрактів, офіційних договорів. «Бог не теля - все бачить звідтіля». Так подейкують у моєму селі в горах. Тому й не дивно, бо Тетяна Корольова 1971 року завершила студії зі спеціальності «Англійська мова та зарубіжна література» Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Тут відбулося її становлення як педагога та організатора Вищої школи в Україні. В 1974 - 1989 рр. пройшла ланки як викладача, так і доцента кафедри фонетики рідної альма-матер. Новий етап означений 1989 роком, коли розпочала працювати в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського, де завідувала кафедрою іноземних мов, а відтак понад двадцять років - кафедрою перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики, а також деканом факультету іноземних мов того ж Храму науки й виховання. Вершинним став для неї 1990 рік, коли захистила докторську дисертацію: «Просодія модальності мовлення» в авторитетному Інституті мовознавства ім. А. А. Потебні НАН України. А наступного року отримала вчене звання професора по кафедрі іноземних мов (1991). Від 2009 року Тетяна Корольова - голова спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей 10.02.15 - загальне мовознавство та 10.02.16 - перекладознавство.

...

Юлія Куковинець

здобувачка вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: Kukovynets.YS@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1944-3640

Владислава Аккурт
кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та
прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: Akkurt.VY@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3542–3428

Олена Величенко
кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та
прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: velychenko.ov@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8349-5621

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-1

Ключові слова: комічний ефект, перекладацькі трансформації, гумор, мовні засоби передачі комічного ефекту.

Через абстрактний характер комічного ефекту проблема його відтворення у художній літературі є досить складною для вивчення, і тому, незважаючи начисленні наукові праці, вона залишається відкритою для сучасних перекладознавчих розвідок.

Актуальність дослідження визначається потребою вивчення першого філігранного українськомовного перекладу казки-повісті А. А. Мілна, створеним співвітчизником
Л. Солоньком.

Метою розвідки є комплексне лінгвістичне вивчення комічного ефекту та його відтворення засобами української мови за допомогою перекладацьких прийомів та трансформацій.

У статті розкрито поняття комічного ефекту, його види, прийоми у художній літературі, а також їхні диференційні ознаки. З метою проведення глибокого аналізу гумору було виокремлено та проаналізовано засоби його передачі, тобто стилістичні фігури й художні тропи: алітерації, каламбури, парафрази, уособлення, епітети, алогізми, спунеризми, гіперболи, мейозиси, метафори, порівняння, авторські оказіоналізми, навмисні граматичні порушення, паралелізми, емоційні вигуки. Автор розтлумачив сутність перекладацьких трансформацій, обґрунтував їхню роль для передачі комічного ефекту у творі для дітей та дорослих читачів, а також виконав розбір особливостей відтворення комічного ефекту за допомогою перекладацьких лексичних, лексико-семантичних, граматичних, комплексних лексико-граматичних трансформацій та технічних прийомів перекладу.

ЛІТЕРАТУРА

Барсукова І. В. Перекладацький підхід до класифікації жартів. Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації. Житомир, 2015. С. 4
Борев Ю. Б. Комическое или о том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия. Москва : Издательство «Искусство», 1970. 272 с.
Борисенко Н.Д. Методика проведення наукових досліджень: навчально-методичний посібник. Житомир : Вид-во ЖДУ, 2010. 64 с.
Галайбіда О. В. Лексичне різноманіття української мови у перекладах Л.Солонька. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки : збірник наукових праць. Кам’янець-Подільський, 2015. Вип. 39.С. 55-58.
Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) : учебник. Москва: Высшая школа, 1990. 253 с.
Линтвар О. М. Вираження елементів комічного в художньому тексті. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (273), Ч. ІІІ. 2013. С. 69-73.
Лунгина Л. З. Братья по сказке / Р. Киплинг. Маугли. А. Линдгрен. Карлсон, который живёт на крыше. А. А. Милн. Винни-Пух и все-все-все. Москва: Правда, 1985, С. 3-14.
Мілн А.О. Вінні-Пух та його друзі : повість-казка / пер. з англ. Л. Солонька. Київ:
Веселка,1974. 247 с.
Мілн А. О. Вінні-Пух та його друзі: повість-казка / пер. з англ. Л. Солонька; 2-е вид. Київ : Веселка,1997.221 с.
Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха. Москва: Книга по Требованию, 2011. 180с.
Суслова Н. В., Усольцева Т. Н. Новейший литературоведческий словарь-справочник для ученика и учителя. Мозырь : Белый ветер, 2003. 133с.
Толковый словарь русского языка : в 4 т. / под ред. Д. Н. Ушакова. Москва :
Государственный институт "Советская энциклопедия"; ОГИЗ; Государственное
издательство иностранных и национальных слов., 1935-1940. Т. 1. 4824 с.
A. A. Milne Winnie-the-Pooh. New York : Dutton Children’s Books, 2009. 93 p.

Тетяна Яблонська

доктор педагогічних наук, професор кафедри західних і східних мов та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: applle9@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6801–8704

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-29

Ключові слова: контекст, контекстуальний метод, турецька мова, лексикологія, багатозначність.

У статті обґрунтовано актуальність вивчення турецької мови з багатьох вагомих причин. По-перше, через її розповсюдженість в усьому світі. По-друге, завдяки великій кількості лексичних та стилістичних особливостей, таких як контекст, багатозначні слова, сленг, діалекти, розмовні слова, фразеологічні одиниці та їх різноманітність. По-третє, завдяки її морфологічним особливостям, а також завдяки ще одній приємній особливості турецької мови, тісно пов’язанії з її чіткістю та лаконічністю.

У статті визначено можливості використання контекстуальногометоду при вивченні лексикології турецької мови. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи навчання, як описовий — для загальної характеристики контексту; контекстуально-інтерпретаційний — для виявлення функційно-семантичного значення слова, а також метод створення проблемної ситуації за допомогою контекстного завдання. Визначено сутність терміну «контекст» та розглянуто місце контексту в сучасній лінгвістиці. Приділено увагу проблемам загальної лексикології, які допускають застосування контекстологічного аналізу, та обґрунтовано першочергову роль контексту в різних його типах при з’ясуванні значень. Розглянуто класифікацію контексту, а саме вузький
контекст (мікроконтекст) і широкий контекст (макроконтекст).

Обумовлено труднощі перекладу слів з турецької мови та навпаки через їх багатозначність. Доведено, що контекст надає змогу зрозуміти значення слова або фрази та є потужною зброєю, що проливає світло на значення незнайомих та багатозначних слів, а семантичні характеристики слова описуються, простежуються, вивчаються та аналізуються на основі типового контексту і саме ця особливість притаманна не тільки будь-якій іноземній мові, а також і турецькій завдяки її емоційній забарвленості та індивідуальності.

ЛІТЕРАТУРА

Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. 3-е изд. М : Эдиториал УРСС,
2013. 216 с. ISBN 978–5-397–03557–6.
Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. М : ФЛИНТА : Наука, 2012. 376 с.
Вербицкий А. А., Калашников В. Г. Понятие «контекст» в категориальном строе
психологической науки. Педагогика и психология образования. Москва, 2015. № 4. С. 90–99.
Ломб К. Как я изучаю языки. Заметки полиглота. Личное развитие. М. : Манн, Иванов и Фербер, 2016. 240 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд. М :Большая российская энциклопедия, 2002. 709 с.
Чупилина Е. И. Взаимообусловленность структурно-семантических признаков в терминологической лексике современного английского языка. Современное описание лексики германских языков. Л., 1988. № 2. С. 130–136.
Sadykova A. G., Shafigullina L. Sh., Aleeva G. H. Cultural And Philosophical Aspects
Of Using Phraseological Units In Teaching Process. Modern Journal of Language Teaching Methods. EBSCO Publishing. United States, 2018. Vol.8, Is.6. P. 208–214.
Shafigullina L. S., Shemshurenko O. V. Lexical Features of the Modern Turkish Language: Instructional Techniques of Introducing Vocabulary at the Lessons of the Turkish language and Typical Mistakes in Students’ Speech. Special Issue July 2016, Gafsa. Tunisia. International
Journal of Humanities and Cultural Studies. ISSN 2356–5926. P. 629–636.

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lepinapelina@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8349–5621

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-28

Євгенія Шилова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: evgeniasilova707@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–6534–200X

Ключові слова: концептуальна картина світу, морально-етичний дискурс, роман-антиутопія, стратегії перекладу, тактики перекладу, операції перекладу.

У статті розглядається проблема віддзеркалення картини світу англомовної гостросоціальної антиутопії та її морально-етичної компоненти в ідіостилі автора художнього твору, а також шляхи її відтворення у сучасному перекладі українською мовою. Актуальність окресленого питання продиктована динамічністю та мінливістю соціуму, процесами глобалізації та інтеграції держав і націй, необхідністю пошуку спільної мови у міжкультурній комунікації, вирішення загальнолюдських проблем,
знаходження компромісів через адекватну крос-культурну комунікацію, взаємодію, співпрацю. У межах проведеного дослідження зроблено комплексний перекладознавчий аналіз, який дозволив окреслити поняття, дотичні до концептуальної картини світу та морально-етичного дискурсу роману-антиутопії, зіставити й порівняти особливості авторської та перекладацької передачі концептуальної картини світу в морально-етичному дискурсі антиутопії в оригіналі англійською мовою і в українському перекладі, а також схарактеризувати його тактико-стратегічне підґрунтя та інструментарій перекладацьких операцій. Для відтворення культурологічно складних, але концептуально важливих компонентів картини світу в романі-антиутопії варто дотримуватися принципів «гнучкості» та «комбінаторності» під час добору перекладацьких операцій для адекватного відтворення цих компонентів. Установлено, що коректність та адекватність відтворення концептуальної картини світу роману-антиутопії можлива завдяки цілісно-ситуативному сприйняттю і перекладу оригінального тексту, широким предметним і багатим фоновим знанням перекладача, його творчій інтуїції, прагматичній адаптації вихідного тексту із застосуванням доречних перекладацьких операцій, головним чином, логіко-семантичного, крос-культурного, оказіонального характеру і дотриманням об’єктивного
тактико-стратегічного підходу в перекладі.

ЛІТЕРАТУРА

Бабій М. Сакралізація. Філософський енциклопедичний словник / ред. В. І. Шинкарук. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. С. 562.
Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики : исследования разных лет. Москва :
Художественная литература, 1975. 504 с.
Беляева Е. В. Параметры морального дискурса. Веснік Брэсцкага універсітэта. Сер. 1. 2017. № 1. С. 20–26.
Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). Москва : Издательство Института общего среднего образования РАО, 2001. 224 с.
Демецька В. Адаптивна модель перекладу в психолінгвістичному вимірі. Психолінгвістика. 2019. 26(2). С. 70–90. DOI: https://doi.org/10.31470/2309–1797–2019–26– 2-70–90.
Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. Вінниця : Нова книга, 2008. 512 с.
Макаренко Е. И. Жанрово-стилистическая доминанта в переводе : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Одесса : Одес. ун-т им. И. И. Мечникова, 1989. 24 с.
Новікова Т. В. Художній переклад і порівняльне літературознавство : точки дотику. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2014. Вип. 10(2). С. 150–153.
Сабат Г. У лабіринтах утопії й антиутопії. Дрогобич : Коло, 2002. 160 с.
Сосніна Т. В. Метамовні особливості англомовного роману-антиутопії та відтво-
рення їх у перекладі : дис. … канд. філол. наук : 10.02.16. Одеса : Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2019. 261 с.
Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе. Київ : Києво-Могилянська академія,
2006. 162 с.

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-27

Анастасія Шевченко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
e-mail: anastayshya@i.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3960–9051

Ключові слова: культурно-специфічна лексика, національно марковані слова, безеквівалентна лексика, реалія.

У статті розглянуто способи та методи передачі культурно-специфічної лексики у перекладі Марією Скрипник повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» англійською мовою. Було продемонстрова но, що для доречного відображення українського колориту в англомовній лінгвокультурі слід комбінувати різні засоби та прийоми перекладу. Актуальність обраної теми базується на стрімкому розвитку української культури, літератури та економіки на світовій арені. Метою роботи є дослідження особливостей перекладу культурних реалій україномовного тексту англійською мовою. Дослідження ґрунтується на перекладознавчо-зіставному методі, порівняльному методі, методі перекладацького аналізу, що дозволяють повно та детально розкрити обрану тему. Кожна мовна група має свої культурно-специфічні особливості, що являють собою труднощі при відтворенні іноземною мовою. Встановлено, що до культурно-специфічної лексики входять реалії, безеквівалентна лексика, вигуки, власні імена, географічні назви. Для їх передачі при перекладі обраного твору були застосовані такі перекладацькі трансформації як  ранскрипція, транслітерація, калькування, гіперонімія, описовий переклад, дослівний переклад та пояснення в коментарях. Усі зазначені перекладацькі трансформації направлені на вдалу передачу національно маркованої лексики та збереження національних барв певного народу при їх відтворенні для іншомовного реципієнта. Попри те, що перекладу безеквівалентної лексики присвячено багато праць різних вчених, на сьогоднішній день у перекладачів все ще з’являються труднощі при передачі змісту слів-реалій та навіть їх розумінні. Точний переклад національної лексики є дуже важливим для розуміння тексту, особливо художньої літератури, адже це важливий спосіб міжкультурної комунікації. Відомо, що для вдалого відтворення національно маркованої лексики перекладач повинен мати необхідні знання про семантику та значення слів як у мові оригіналу, так й у мові перекладу. Оскільки мова динамічна і може досить швидко змінюватися, переклад культурно-специфічної лексики є невичерпною темою для дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

Акопян Ю. А. Лексико-семантические особенности австралийского варианта
английского языка (на материале австралийской поэзии) : дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2003. 141 с.
Бархударов Л. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. Москва: Международные отношения, 1975. 237 с.
Влахов С. Непереводимое в переводе. Москва : Международные отношения, 1980. 352с.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Москва : Высш.
шк., 1990. 253 с.
Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу. Київ : Вища школа, Вид-во при КДУ, 1971. 131 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава :
Довкілля-К, 2006. 716 с.
Соболев Л. Н. О переводе образа образом. Вопросы художественного перевода. Москва : Советский списатель, 1955. С. 270–290.
Kobylianska O. On Sunday morning she gathered herbs. Edmonton ; Toronto : Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2001. 168 p.
Brooks R. The Language blog. The Challenges of Translating Literature. URL: https://kinternational. com/blog/the-challenges-of-translating-literature/ (дата звернення: 12.10.2020).
Chahrour O. Translation Journal. Cultural problems in translation. 2018. URL: https:// translationjournal.net/July-2018/cultural-problems-in-translation.html (дата звернення: 29.08.2020).
Salzberg A. Culture-specific translation’s challenges and solutions. URL: https://aiaconnect. wordpress.com/2018/09/18/culture-specific-translations-challenges-and-solutions/ (дата звернення: 29.08.2020).
Bush P. Literary Translation. Routledge Encyclopedia of Translation Studies. 1st edition. London : Routledge, 1998. P. 127–130.