Перейти до контенту

Автор: admin

pdfЧАН Тхі Суєн

аспірантка кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського
національного університету імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: tranthixuyen12sls@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–0530–2668

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Метою цієї наукової розвідки є визначення ролі колоративів у розкритті емоційної поведінки персонажів романів Ф. М. Достоєвського «Ідіот» і М. Горького «Мати». У цих текстах широко представлені різноманітні емоційні ситуації, описано вербальну та невербальну емоційну поведінку людини, способи, засоби та шляхи емоційної комунікації за допомогою колоративів в описі міміки персонажів. Об’єкт вивчення — колоративи обличчя, за допомогою яких автори виражають певні емоційні реакції персонажів у російських оригінальних текстах зазначених романів, а перекладачі цих романів в’єтнамською мовою дають в’єтнамські відповідники таких колоративів. Предмет дослідження — спільні риси та особливості передачі емоційного стану художніх персонажів у російській та в’єтнамській лінгвокультурах за допомогою колоративів обличчя. Застосовано методи зіставного, семантичного, когнітивного, лінгвокультурологічного, паравербального аналізу, описовий метод. Результатом текстологічного аналізу стало виявлення 11 кольоролексем, які називають основні частини колірного спектру шкіри обличчя в ситуаціях, коли автор передає емоційний стан або емоційні реакції персонажів. Висновки: колоративи, які представляють обличчя людини, дають змогу передавати різну інформацію про її емоції, психічний стан, почуття, стан здоров’я. Більшість колоративів обличчя мають еквіваленти в обох мовах, хоча трапляються і безеквівалентні.

Ключові слова: колоратив, кольоролексема, емоції, обличчя, міміка, мовна картина світу.

ЛІТЕРАТУРА

Базима Б. А. Колір і психіка : Монографія. Харків : ХГАК, 2001. 172 c.
Горький М. Мати. URL : https://royallib.com/book/gorkiy_maksim/mat.html/ (дата
звернення 06.02.2019 та ін.).
Достоєвський Ф. М. Ідіот. URL : http://royallib.com/book/dostoevskiy_fedor/idiot.
html/ (дата звернення 06.02.2019 та ін.).
Коротка історія розвитку науки про колір. Poznayka : URL : https://poznayka.org/
s63577t2.html?ysclid=lkejcenv1y704918069/ (дата звернення 20.02.2023).
Goethe J. W. Theory of Colours / transl. from German by Ch. Lock Eastlake. London :
John Murrey, 1840. 491 p. URL : http://hdl.handle.net/2027/mdp.39015011595272/ (дата звернення 18.02.2023).
Phạm Xuân Thảo, Đoàn Tử Huyến. Fedor Mikhailovich Dostoevevski. Gã khờ. Hà Nội : Nhà xuất bản Văn học, trung tâm Văn hóa Ngôn ngữ Đông tây, 2002. 951 c.
Phan Thảo. Maxim Gorky. Người mẹ. Hà Nội: Nhà xuất bản Văn học, trung tâm Văn hóa Ngôn ngữ Đông tây, 2016. 528 c.
SchopenhauerA., Runge Ph. O. On Vision and Colors / [transl. from German by G. Stahl]. New York : Princeton Architectural Press, 2010. 168 p.

pdfЄвгеній М. Степанов

доктор філологічних наук, професор факультету російської мови та літератури
Інституту іноземних мов Хунаньського педагогічного університету,
Changsha, Китай
e-mail: stepanov175@163.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–5441–9822

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Метою статті є виявлення когнітивних засад асиметрії використання та сприйняття концептів «лівий» і «правий» українцями та 左 [zuǒ] і 右 [yòu] китайцями. Ці концепти функціонують у мовному просторі світу як одна з універсальних бінарних опозицій. Найбільш виразно вона представлена у сталих словосполученнях і пареміях. Зроблено спробу визначити відмінності між українською та китайською мовними картинами світу в ситуаціях присутності цих концептів. Обʼєктом вивчення обрано українські сталі словосполучення і паремії із семантично стрижневими словами лівий і правий, а також похідними від них і китайські фразеологізми зі словами 左 і 右. Предметом дослідження є визначення спільних і відмінних рис у сприйнятті китайцями й українцями традиційних у їхніх національних мовних картинах світу поглядів і звичок щодо використання концептів «лівий» і «правий» // 左 і 右. У процесі дослідження було вжито процедури методів семантичного, конотативного, фразеологічного, лінгвокультурологічного, концептуального, когнітивного, зіставного та кількісного аналізу, а також описового методу. Результати дослідження: 1) виявлення українських і китайських фразеологічних одиниць, які містять показники концептів «лівий» і «правий» // 左 [zuǒ] і 右 [yòu]; 2) їх класифікація за дискурсивним значенням, галуззю функціювання, аксіологічними характеристиками; 3) проведення зіставного аналізу лінгвокультурологічних засад використання відповідної лексики в українській і китайській мовах. Зроблено висновки щодо асиметричності традиційного сприйняття та функціювання концептуальних значень лівого та правого в зіставлених мовах

Ключові слова: концепт, ліве, праве, стале словосполучення, паремія, українська та китайська мови.

ЛІТЕРАТУРА

Бобух Н. М. Атрибутивна антонімічна парадигма ЛІВИЙ — ПРАВИЙ у віршованих текстах (на матеріалі української і болгарської поезії). Сучасні дослідження з іноземної філології: зб. наук. праць. Ужгород : УНУ, 2007. С. 13–19.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : Словник-довідник. К. : Довіра, 2006. 703 с.
Напрямок крутіння правий [лівий]. Державні будівельні норми України. URL :
https://dbn.co.ua/blog/naprjamok_krutinnja_pravij_livij/2016–11–22–1517/ (дата звернення 19.03.2023).
Прислівʼя. Прикмети та повірʼя українського народу / [укл. Н. Кусайкіна]. Харків :
ВД Школа, 2006. 112 с.
Сердега Р. Л. Опозиція «лівий / правий» в українських народних повірʼях. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Філологія. 2014. № 1107.
Вип. 70. С. 41–44. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIFL_2014_1107_70_10/ (дата
звернення: 16.02.2023).
Степанов Є. М., Ма Синьюе. Російська та китайська «гардеробна» фразеологія:
лінгвокультурологічний і зіставний аспекти. Мова. 2020. № 34. С. 67–75.
Степанов Є. М., Ма Синьюе. Лінгвокультурна своєрідність російських і китайських фразеологізмів із прагматонімами. Мова. 2021. № 36. С. 22–28.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. К. :
Освіта, 1998. 224 с. URL : https://docplayer.net/64934928-Frazeologichniy-slovnikukrayinskoyi-movi.html/ (дата звернення: 17.02.2023 та ін.).
Фразеологічний словник української мови / [укл. В. М. Білоноженко та ін.] : у 2-х
кн. К. : Наукова думка, 1993. Кн. 1–2.
Фразеологічний словник української мови онлайн. URL : https://123.slovaronline.
com/?ysclid=lkkyx9t7lm238572311/ (дата звернення : 17.02.2023 та ін.).
Хобзей Н., Сімович К., Ястремська Т., Дидик-Меуш Г. Лексикон львівський : поважно і на жарт. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 2009. 672 с.
Alexander R. Різниця між правим і лівим крилом. Strephonsays : website. 2021.
URL : https://uk.strephonsays.com/right-wing-and-vs-left-wing-13222/ (дата звернення: 19.02.2023).
Lévi-Strauss C. Mythologiques : le cru et le cuit. Paris : Édition Plon, 1964. 402 p.
Lloyd G. E. R. Right and Left in Greek Philosophy. The Journal of Hellenic Studies. 1962. Vol. 82. P. 56–66. URL : https://www.jstor.org/stable/628543/ (дата звернення: 18.03.2023).
Zhang Yiran, Stepanov Ie. N. Axiological characteristics of the left and right in Russian and Chinese fixed word-combinations and paroemias. Мова. 2022. № 38. С. 69–76.

汉语大辞典 [Великий китайський словник онлайн]. URL : http://www.hydcd.com/
(дата звернення: 15.02.2023 та ін.).
温端政 中国谚语大辞典 上海辞书出版社 2011年. 1371 页. [Уень Дуань Чен. Великий
словник китайських прислів’їв. Шанхай : Шанхайське словникове видавництво, 2011. 1371 с.].

pdfСвітлана Є. Степанова

аспірантка кафедри загального та слов’янського мовознавства
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: fydimka@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–2855–3657

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Метою цієї статті є виявлення, аналіз і оцінка вербальних і невербальних соціально-статусних маркерів персонажів п’єси Івана КарпенкаКарого «Сто тисяч». Отже, об’єкт вивчення — засоби мовної та позамовної поведінки, які містять інформацію про соціальний статус певних персонажів цієї п’єси. Предмет дослідження — особливості набору соціально-статусних засобів зображення персонажів і механізм застосування автором цих засобів. У процесі дослідження використано процедури методів когнітивного, семантичного, соціолінгвістичного, невербального аналізу, описовий метод. У результаті дослідження мовних та позамовних засобів і механізмів вираження автором майнового, станового, гендерного, правового статусів художніх персонажів, а також оцінки деяких еволюційних соціально-статусних процесів, які відбувалися наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття в українському суспільстві, автор дійшов певних висновків. Роль вербальних засобів виконують, здебільшого, лексеми відповідних дискурсів, фразеологізми, деякі синтаксичні конструкції. Роль невербальних засобів, переважно, належить описаній автором ситуативній поведінці персонажів — їхній міміці, рухам, емоціям, поведінковим реакціям на певні дії та репліки.

Ключові слова:соціальний статус, маркер, вербальний, невербальний, художній персонаж, засіб вираження, Іван Карпенко-Карий.

ЛІТЕРАТУРА

Горбачова Н. І. Соціальний статус і соціальна роль як базові поняття соціальної
структури. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2013. Вип. 67. С. 234–237.
Ільченко О. А. Вербалізоване «обличчя» сучасного суспільства : словник метафоричних словосполучень української преси (2000–2010 рр.). Харків : ФОП Петров В. В., 2012. 198 с.
Карпенко-Карий І. Сто тисяч. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.
php?tid=1007/ (дата звернення: 25–28.04.2023).
Ковальчук А. К. Вербальне і невербальне вираження емоцій в мовленні шефкухаря. Записки з романо-германської філології. Одеса, 2016. Вип. 1. С. 52–57. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/zrgf_2016_1_9.
Можейко О. О. Роль соціального статусу мовця в реалізації мовленнєвих актів погрози в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2015. Вип. 81. С. 114–118.
Соціальний статус. Словопедія : Універсальний словник-енциклопедія. URL :
http://slovopedia.org.ua/29/53409/21052.html/ (дата звернення: 17.04.2023).
Степанова С. Є. Еволюція мовної картини світу центрального персонажа оповідання А. П. Чехова «Душечка». Мова. 2016. № 25. С. 62–67.
Степанова С. Є. Мовна особистість і її причетність до професії в мовній картині світу й ехо-картинах світу близьких людей (на матеріалі оповідань А. П. Чехова,
М. А. Булгакова и В. М. Інбер). Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Харків, 2017. № 1 (60). С. 23–27.

Степанова С. Є. Статусні мовленнєві характеристики художніх персонажів у російській літературі початку 20 століття. Мова. 2019. № 32. С. 37–45.
Степанова С. Є. Соціально-статусні описи персонажів у художньому творі. Русистика и современность. Языкознание. Литературоведение. Лингводидактика. Rzeszów :Wydawnictwo Uniwersytetu Rzezsowskiego, 2021а. Nr. 6. S. 194–204.
Степанова С. Є. Розмаїття дискурсів реалізації соціального статусу художнього
персонажа в текстах початку ХХ ст. Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах : Матеріали Х міжнародної наукової конференції (15–16 квітня 2021 року. Україна, Дніпро. Дніпро : Ліра, 2021б. С. 152–155.
Степанова С. Є. Антонімія як засіб зображення соціальної нерівності у драматичній поемі Лесі Українки «В катакомбах». Мова. 2022а. № 37. С. 60–66.
Степанова С. Є. Професійне і побутове: когнітивний вплив у картинах і ехо-картинах світу. Записки з українського мовознавства. Одеса : ОНУ, 2022б. Вип. 29. С. 285–291.
Степанова С. Є. Кореляції соціального й емоційного у звертаннях. Науковий вісник Одеського національного університету. Філологія. 2022в. Т. 27. Вип. 2(26). С. 75–83.
Linton R. The Study of Man. New York : D. Appleton-Century Co, 1936. 503 p.

Pahta P., Nevala M., Nurmi A., Palander-Collin M. Language practices in the construction of social roles in Late Modern English. Amsterdam & Philadelphia : John Benjamins, 2010. 241 p.
Sapru A. Automatic social role recognition and its application in structuring multiparty interactions : Thesis. Lausanne :, EPFL, 2015. 128 p.
Scheflen A. E., Scheflen A. Body Language and Social Order (Communication and Behavioral Control). New York : Prentice-Hall, 1972. 208 p.
Weber M. Economy and Society. An Outline of Interpretive Sociology : In 2 vol. / Eds.
G. Roth, C. Wittich. Berkeley : Univ. of California Press, 1978. 1470 p.

pdfТетяна М. Корольова

доктор філологічних наук, професор кафедри філології
Одеського національного морського університету
Одеса, Українa
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/ 0000–3441–196X

Валерія Смаглій
доктор філологічних наук, професор кафедри філології
Одеського національного морського університету
Одеса, Українa
e-mail: valeriya.smagliy@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–6222–7652

Світлана Ю. Юхимець
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології
Одеського національного морського університету
Одеса, Українa
e-mail: yukhymets.svetlana@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–3350–7310

Ольга Александрова
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів
Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Одеса, Україна
e-mail: olgaaleks2016@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

DOI: 

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто принципи формування термінів морської тематики, також подано їхній переклад українською мовою. В умовах відсут- ності англо-українських і українсько-англійських словників у розглядуваній царині проблема перекладу науково-технічної літератури як знаряддя міжкультурної комунікації набуває важливого значення.

Терміни морської тематики підпорядковані загальновідомій класифікації функціонування наукових і технічних термінів, серед яких розрізняють загальнонаукові, загальнотехнічні та вузькоспеціалізовані терміни.

Як продемонстрували результати експерименту, терміносистема (ТС) різноманітних галузей морської тематики належить до групи макротерміносистем і серед них можна виділити такі: однокомпонентні терміни, що поділяються на прості (кореневі) терміни, афіксальні та складні; багатокомпонентні терміни з кількістю компонентів від 2 до 5 одиниць; скорочення ініціальні, поскладові, акроніми; подвійні скорочення, в яких наявні слово-абревіатура та скорочення морфолого-синтаксичного рівня.

Розглянуті засоби формування термінологічних одиниць допомагають не тільки зрозуміти шляхи їх породження або перетворення в морському дискурсі, але й осягнути принципи й обмеження їх комбінаторики.

Перекладачі та фахівці в галузі морської тематики намагаються якомога точніше зберегти зміст іншомовного терміна в мові перекладу. Розбіжності, які виявляються під час перекладу англійських термінів, представлені трьома основними різновидами: розбіжності в морфо-синтаксичній структурі, розбіжності в лексичному складі, розбіжності в лексико-граматичній структурі термінів.

Ключові слова: терміносистема, морська тематика, підмова, класифікація термінів, переклад.

ЛІТЕРАТУРА

Єнчева Г. Г. Фреймове представлення авіаційної термінології на етапі розуміння її перекладачем. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції»: Тези доповідей. Київ : НАУ, 2010. С. 100–104.
Калюжна В. В. Стиль англомовних документів міжнародних організацій. К. : Наукова думка, 1982. 122 с.
Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні
труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова книга, 2002. 564 с.
Кияк Т. Р. Перекладознавчі та термінологічні проблеми фахових мов. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2007. № 772. С. 7–11.
Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. Київ : ІНКОС,
2002. 320 с.
Фесенко Г. Г. Проблеми перекладу міжнародних офіційних документів та гармонізації термінології. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2007. Вип. 11. С. 338–344.
Чередниченко О. І. Про мову і переклад. Київ : Либідь, 2007. 248 с.
Ярема С. Я. Норми української науково-технічної мови: по сторінках державних
стандартів України. Фізико-хімічна механіка матеріалів. 2004. Т. 40, № 4. С. 103–106. Bell R. T. Translation and Translating; Theory and Practice. London ; New York : Longman, 1991. 298 p.
Gutt E. A. Translation and Relevance. Cognition and Context. Oxford : Basil Blackwell, 1991. 222 p.
Ohly R. The Threat of Terminological Globalization. NEOTERM World Specialized Terminilogy. 2001, № 39/40. P. 27–35.

pdfАнгеліна І. Демчук

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та методики
викладання іноземних мов Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
angelinushka12@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–0894–1684
Web of Science Researcher ID: AAH-4237–2021

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено моделюванню сценарію «Конфлікт у Британській королівській сім’ї», що актуалізується в британському масмедійному дискурсі через взаємодію між концептами БРИТАНСЬКА КОРОЛІВСЬКА СІМ’Я (культурно маркований), КОНФЛІКТ і ВІДНОСИНИ (графічно візуалізований та представлений комплексною структурою, що містить чотири паралельних субсценарії: конфронтація між принцом Гарі та принцом Уільямом; конфронтація між Гарі та його батьком; конфронтація між Гарі та Каміллою; конфронтація між герцогом та герцогинею Сассекськими). Вони реалізуються в слотах пропозиційних схем акціонального і предметного фреймів. Із метою виокремлення вербалізаторів слотів попередньо було опрацьовано програмою AntConc та проаналізовано корпус 25 статей, запозичених із сайтів британських інтернет-видань «The Guardian», «The Independent», «Daily Express», «Daily Record», «The Sun», що висвітлюють події, пов’язані з мемуарами принца Гарі, та опубліковані в період із січня до квітня 2023 року. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати агенса, пасієнса, причини та часові рамки конфлікту, а також визначити характер узаємодії між концептами, залученими до сценарію. Моделювання сценарію «Конфлікт у Британській королівській сім’ї» на матеріалі британського мас-медійного дискурсу дає змогу реконструювати послідовність драматичних подій в певний період життя королівської сім’ї, розкрити когнітивні механізми сприйняття цих подій британським суспільством, визначити їхнє вербальне відображення в британському мовному колективі та схарактеризувати роль британських медіа у формуванні іміджу королівської сім’ї у свідомості британців.

Ключові слова: Британська королівська сім’я, концепт, мас-медійний дискурс, пропозиційна схема, слот, сценарій, фрейм.

ЛІТЕРАТУРА

Hoyle R. A. Scenarios, discourse, and translation. SIL International. 2008. P. 6–65. URL:https://www.sil.org/system/files/reapdata/17/80/79/17807987582008905937674262856095982918/50670_Hoyle_ScenariosDiscourseTranslation.pdf
Kalenych V. Cognitive and Communicative Pragmatic Parameters of Intertextuality in Mass Media. Pchycholinguistics. 2020. 27(2), P. 155–173. https://doi.org/10.31470/2309–1797–2020–27–2–155–173.
Maklyuk O. M., Volkova V. V., Manuylova A. M. The Royal family image in the British
media. Zaporizhzhia Historical Review. 2020. №3, P. 196–202. URL: https://istznu.org/index.php/journal/article/view/2317/2204.
Minsky M. A framework for representing knowledge. Cognitive Science. 1992. P. 113–142.
URL: https://courses.media.mit.edu/2004spring/mas966/Minsky %201974 %20Framework %20for %20knowledge.pdf
Phillips L., Jørgensen M. W. Discourse Analysis as Theory and Method, London ; Sage,2002. 229p. URL: https://www.academia.edu/50579606/Discourse_analysis_as_theory_and_
method.

Полюжин М. Типологія й аналіз концептів. Іноземна філологія. 2009. №121. С. 80–89. URL: http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/foreighnphilology/article/
viewFile/492/494.
Sandford A., Garrod S. C. The role of scenario mapping in text comprehension. Discourse processes. 2009. 46 (6), P. 159–190.
Степанов В. Репрезентація фрейму-сценарію Анексія Криму в англомовному виданні «The Guardian». Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2018. №164. С. 448–456. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72765
Шепель Ю. О. Медіа-дискурс як засіб маніпулятивного впливу на читача. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Дискурсознавстово. Текстологія. Літературознавство. 2017. Вип. 3. С. 302–307. URL: https://www.rgf.vnu.edu.ua/index.php/rgf/article/view/61
Корпус статей. Режим доступу:
https://drive.google.com/drive/folders/1U0AFuid3TJ3MU1Vye7udpI4Wtpn3ZjRg?usp
=sharing

pdfОксана К. Данилюк

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики
початкової освіти, Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: oxana.danyliuk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8765–8475

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена вивченню народних назв боліт на Волині. Зібрані автором та опубліковані у словнику народні назви боліт відображають специфіку сприйняття їх місцевим населенням і відношення до них, а також містять важливу інформацію про характеристики та особливості боліт. Дослідження таких назв може сприяти збереженню культурної спадщини, пов’язаної з природними об’єктами, збагаченню наукової термінології та розумінню лексико-семантичних особливостей мовної картини світу. Ці назви можуть містити цінну інформацію про місцеві умови, рослинний світ, географічні особливості та екологічний статус боліт, що сприяє глибшому розумінню зв’язку між людиною та природним середовищем. Крім того, народні назви боліт можуть слугувати додатковим джерелом інформації для класифікації та ідентифікації різних типів боліт на Волинському Поліссі, а також виявлення місцевих термінологічних варіацій та особливостей. Лінгвістичний підхід допомагає виявити місцеві термінологічні варіації та особливості, які відображаються в лексичному складі та семантиці. Проведене дослідження є актуальним для розуміннялексичного фонду, лінгвістичного розмаїття та культурного спадщини, пов’язаної з тельмографією Волині.

Галузь функціонування, семантичні зрушення та особливості значення народних тельмографічних термінів упливають на їхнє ареальне поширення. Основу зазначеного класу діалектизмів становлять загальновідомі терміни, переважно праслов’янського походження, які мають широкі семантичні можливості. У дослідженому ареалі народні географічні термі-ни для позначення боліт представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами.
Ядро аналізованого лексичного класу становлять загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження: брід, болoто, гать, гребля, трясовuнa та ін, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. У багатьох говірках ці лексеми представлені діалектними фонетичними варіантами: трасовuнa, трасовuско, грaбля та ін.
Народна географічна термінологія, порівняно з іншими мовними шарами, не характеризується образністю або емоційно-експресивними засобами. Цей клас діалектної лексики, який частково залишає слід у топоніміці, є одним із найдавніших. Окрім мовознавчих досліджень, вивчення народної географічної термінології може бути корисним для природничих, історичних, етнологічних наук.

Ключові слова: народна географічна термінологія, термін, номен, номенклатура, лексема, семантичне мікрополе, Волинська область.

ЛІТЕРАТУРА

Грінченко Б. Д. (ред.). Словарь української мови. Київ, 1907–1909. Т. 1–4.
Громко Т. В. Структурно-семантичні особливості народної тельмографічної термінології Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини). Філологічні студії. Вип. 4. Луцьк : Доля, 1998. С. 101–110.
Громко Т. В., Лучик В. В., Поляруш Т. І. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини. Київ ; Кіровоград : РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка, 1999. 224 с.
Громко Т. В. Семантичні особливості народної географічної термінології Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини). Кіровоград : РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2000. 170 с.
Данилюк О. К. Словник народних географічних термінів Волині. Луцьк : ВежаДрук, 2013. 148 с.
Данилюк О. К. Народна географічна термінологія Волині: структура і семантика :монографія. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2020. 190 с.
Данилюк О. К., Громко Т. В. Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві. Хуманитарни Балкански изследвания (Humanitarian Balkan Research). 2020. Т. 4. № 1(7). С. 72–76.
Дзендзелівський Й. О. Українські назви для «острова на річці». Studia Slavica
Hungarica. 1966. ХІІ. С. 103–113.
Дзендзелівський Й. О. Українські назви притоки річки. Slavia Oricntalis. 1968.
ХVІІ. С. 297–303.
Дзендзелівський Й. О. Спостереження над українськими народними назвами гідрорельєфу. Onomastica. 1972. XVII. C. 109–147.
Дзендзелівський Й. О. Українські назви для виру. Onomastica. 1978. ХХІІІ. С. 133–161.
Дзендзелівський Й. О. Українські народні назви гідрорельєфу: відгалуження річки, рукава річки, затоки. Дослідження лексики і фразеології говорів українських Карпат.
Ужгород : Вид-во Ужгородського університету, 1982. С. 3–54.
Ільїна О. В. Болота Волині: особливості поширення й антропогенні зміни. Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. Київ, 2007. Вип. 256. С. 367–372.
Ільїна О. В., Кукурудза С. І. Болотні геокомплекси Волині : монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 242 с.
Мельничук О. С. (ред.). Етимологічний словник української мови. К. : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6.
Муромцев І. В. (ред.). Українська мова. Енциклопедія. К. : Майстер-клас, 2011. 400 с.
Никончук М. В. Матеріали до лексичного атласу української мови. (Правобережне Полісся). К. : Наукова думка, 1979. 313 с.
Ономастика України та етногенез східних слов’ян. Київ : [Б. в.], 1998. 227 с.
Сидорук І. П. (ред.). Озера та болота Волині : краєзнав. бібліогр. покажч. Луцьк :
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. 80 с.
Словник української мови : в 11-и т. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. І–ХІ.
Стрилюк О. Географічні терміни у мікротопонімах Любомльського району Волинської області. Волинь-Житомирщина. 2010. № 22(I). С. 288–296.

Яшкін І. Я. Беларускія геаграфічныя назвы: Тапаграфія. Гідралогія. Мінск : Навука і тэхніка, 1971. 256 с.
Cherepanova E. A. Geographical Terminology of Chernihiv-Sumsky Polesye : dis. …
kand. filol. nauk. Sumy, 1973. 194 p.
Cherepanova E. A. Folk geographic terminology of Chernihiv-Sumsky Polesia : Dictionary. Sumy, 1984. 274 p.
Kurkina L. V. Names of swamps in Slavic languages. Etymology. 1967. M. : Science, 1969. P. 124–144.
Mal’ko R. N. Geographical terminology of the Czech and Slovak languages (on a common Slavic background). Minsk : Science and Technique, 1974. 143 p.
Marusenko T. A. Materials for the dictionary of Ukrainian geographic appellations (names of reliefs). Polesye (Linguistics. Archeology. Toponymics). M. : Science, 1968. P. 206–255.
Muka E. Słownik dolnoserbskeje rěcy a jeje narěcow. SPb. ; Praha: ČAVU, 1926–1928. T. I–III.
Nitsche P. Die geographische Terminologie des Polnischen. Köln ; Graz : Böhlau. 1964. 339 s.
Schutz I. Die geographische Terminologie des Serbokroatischen. Berlin : Akademie-Verlag, 1957. 113 s.
Tolstoy N. I. Slavic Geographical Terminology: Semasiological Studies. M. : Science, 1969. 262 p.

 

pdfТетяна В. Громко

доктор філологічних наук
e-mail: hromkot@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4661–4302

DOI: 

АНОТАЦІЯ

У статті йдеться про дескрипцію лінгварію говірки та про її теоретичне обґрунтування, яке може ґрунтуватися на основних концептуальних засадах метамови моноговіркового опису, який включає основні концепти теорії реального дескрибування. Метамова застосовується в прикладній лінгвістиці для опису інших природних мов, а, на думку автора, й окремих говірок. В ідіомології як науці про говірку мовні дані становлять певний моноговірковий лінгварій, що відрізняє метамову його опису від діалектологічної чи іншого типу лінгвістичної термінології й цим самим позиціонує специфіку дескрибування говірки як реальної мовної системи в контексті високоорганізованих концептуальних підходів до системи мови. Окреслено проблеми метамовного моноговіркового опису, які знаходяться в об’єктиві сучасних теоретичниих та методологічних лінгвістичних парадигм, адже метамовою вважається й мова лінгвістики, якій властива повна сукупність та класифікація мовознавчих знань. При цьому поняття метамови розширюється в діалектології та конкретизується в контексті мовознавства, зосереджуючись на моноговірковому описі говірки. Новизна опису говірки полягає в тому, що він заснований на моноговірковому лінгварії, який є складним процесом науково-пізнавальної діяльності в сучасній лінгвістичній парадигмі. Метамова моноговіркового дескрибування потребує оновлення системи вихідних принципів і спеціальних методів лінгвістичного дослідження, методології опису говірки за чітко спланованою організацією та дослідницьким апаратом. Акцент на важливості аналізу говірколінгварію полягає при цьому на укладанні метамови моноговіркового опису, яка містить центральні та універсальні категорії, що можуть бути використані в дослідженнях різних мовних систем: загальнолінгвістичні терміни та поняття (говірка, говірконосій), а також доповнені та увиразнені методологічні концепти моноговіркового лінгвоопису: говіркова спільнота, говіркова комунікація, говіркова мова. Повна презентація метамови моноговіркового опису лінгварію бачиться в глосарії метамови опису для мовної системи говірки.

Ключові слова: лінгвістика, метамова, діалектологія, говірка, говіркова комунікація, лінгварій, моноговіркова дескрипція.

ЛІТЕРАТУРА

Алексюк І. Об’єктна мова/метамова. Філософський енциклопедичний словник / [гол. ред. В. І. Шинкарук]. К. : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України ; Абрис, 2002. 742 с.
Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики. Львів : ПАІС, 2010. 336 с.
Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К. : Вища школа, 1985.
360 c.
Гвишиани Н. Б. Метаязык [в:] Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, 1990. С. 297–298.
Герд А. С. Метаязык современной лексикографии. Вестник ВГУ. Серия :
Гуманитарные науки. 2004. № 2. С. 33–40.
Глущенко В. А., Ледняк Ю. В., Овчаренко В. М., Рябініна І. М. Мова як система :
навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2011. 132 с.
Голянич М. І., Стефурак Р. І., Бабій І. О. Словник лінгвістичних термінів: лексикологія, фразеологія, лексикографія. Івано-Франківськ : Видавець Голіней О. М., 2011. 268 с.
Гриценко П. Ю. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти).
Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти. Матеріали доповідей Міжнародної наукової конференції. Глухів, 2005. С. 5–33.
Громко T. В. Система говіркових явищ в монодіалектних описах. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. 2020. Вип. 3(407). С. 24–28.
Громко Т. В. Метамова говіркової ономастичної лексикографічної організації:
основні параметри. Розвиток наукової думки постіндустріального суспільства: сучасний дискурс: матеріали міжнародної наукової конференції. 13 листопада, 2020 рік. Миколаїв : МЦНД, 2020. Т. 3. С. 91–92.
Громко Т. В. Методологія лексико-граматичної дескрипції лінгварію говірки:
дис. … доктора філол. наук : 10.02.01 — українська мова / Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2021. 685 с. Громко Т. В. Методологія та досвід дескрипції говірки: монографія. Дніпро, 2021. 452 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики : поняття і терміни. Донецьк : ДонНУ,
2012. 402 с.
Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 920 с.
Зеленько А. С. Аспект, метод, прийом, процедура у діалектології. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2008. Вип. 12. С. 134–137.
Зеленько А. С. Загальне мовознавство : навч. посібник. К. : Знання, 2010. 380 с.
Іващенко В. Матеріали до Словника-мінімуму основних термінопонять концептуальної семантики. Лексикографічний бюлетень. Київ : Ін-т української мови НАН України, 2006. Вип. 14. С. 148–162.
Лінгводидактика професора Степана Пилиповича Бевзенка : словник-довідник з української мови / [упоряд. С. В. Соколова]. К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. 254 с.
Літературознавча енциклопедія : У двох томах. К. : Академія, 2007. Т. 2. 624 с.
Мала філологічна енциклопедія / [укл.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. К. : Довіра, 2007. 478 с.
Матвіяс І. Г. Деякі питання термінології в українській діалектології. Українська діалектна лексика. К. : Наукова думка, 1987. С. 3–9.
Мельничук О. С. Методологічні проблеми аналізу співвідношень ідеального й матеріального в сфері мови. Мовознавство. 1987. №1. С. 3–14.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава:
Довкілля-К, 2006. 716 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Тищенко К. М. Метатеорія мовознавства у своєму часі й соціумі. Мовознавство.
2021. №3. С. 3–24.
Ткачук М. Діалектологія у структурі лінгвістичних знань : про підсумки Міжнародної наукової конференції. Українська мова. 2018. №2. С. 155–159.
Трифонов Р. А. Метамова: теоретичні аспекти дослідження. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2014. № 1107, вип. 70. С. 27–36.
Українська мова. Енциклопедія / [за ред. І. В. Муромцева]. К. : Майстер-клас,
2011. 400 с.
Gerd A. S. Metalanguage of modern lexicography. Bulletin of VGU: Humanitarian Sciences. 2004. №2. P. 33–40.
Gvishiani N. B. Metalanguage. Linguistic Encyclopedic Dictionary. M. , 1990. P. 297–298.

pdfВолодимир А. Глущенко

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри
германської та слов’янської філології,
Донбаський державний педагогічний університет,
Слов’янськ, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2394–4966

DOI: 

АНОТАЦІЯ

У структурі лінгвістичного методу доцільно виділяти три компоненти: онтологічний, операційний і телеологічний. В онтологічний компонент методу входить сума принципів і підходів. Для порівняльно-історичного методу провідним є принцип історизму. Поряд із принципом історизму у працях порівняльно-історичного спрямування значну роль відіграють принципи причиновості й системності, які разом із принципом історизму можуть бути інтерпретовані як конкретизація та вияв принципу загального зв’язку явищ. Зазначеним принципам відповідають певні підходи (історичний, причиновий, системний). Принципи порівняльно-історичного дослідження співвідносні з поняттями синхронії та діахронії. При цьому поняття синхронії та діахронії мають суто пізнавальний характер; вони належать до царини методології лінгвістичного дослідження, на саму ж мову їх можна перенести тільки умовно, беручи до уваги безперервність мовних змін. Синхронія як певний стан мови у відношенні до реальної мови є науковою абстракцією, тоді як реальне існування мови належить до плану діахронії (О. С. Мельничук). Зауважимо, що, як підкреслював О. С. Мельничук, із погляду історизму протиставлення синхронії і діахронії в мовознавстві слід допускати лише як умовний, штучний методологічний прийом, за яким не можна випускати з поля зору безперервний процес мовного розвитку. На думку В. М. Русанівського, діахронічне дослідження мовних явищ не усуває поняття системності; навпаки, праці з історії мови мають базуватися на системному підході до мови, її одиниць і категорій. З іншого боку, синхронічний опис не може цілком усунути поняття мовної еволюції. Брак діахронічного, історичного погляду на мову не може задовольнити сучасне мовознавство, оскільки такий однобічний підхід до мови суперечить діалектиці пізнання.

Ключові слова: порівняльно-історичний метод; онтологічний компонент; принципи історизму, причиновості, системності, загального зв’язку явищ; історичний, причиновий, системний підходи.

ЛІТЕРАТУРА

Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. — 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.
Глущенко В. А. Лінгвістичний метод і його структура. Мовознавство. 2010. № 6.
С. 32–44.

Глущенко В. А. Про онтологічний компонент лінгвістичного методу. Життя у слові : зб. наукових праць на пошану академіка В. М. Русанівського) / [відп. ред. В. Г. Скляренко]. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. С. 454–458.
Глущенко В. А. Принципи дослідження у структурі порівняльно-історичного методу. Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство (зб. наукових праць до 90-річчя з дня народження). К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. С. 27–32.
Глущенко В. А. Порівняльно-історичний метод в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. — 30-х рр. ХХ ст. : монографія. Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. 255 с.
Мельничук О. С. Передмова. Методологічні проблеми мовознавства / [відп. ред. А. С. Мельничук]. К. : Наукова думка, 1988. С. 3–16.
Мельничук О. С. Методологія у мовознавстві. Українська мова : енциклопедія. К. : Українська енциклопедія, 2000а. С. 311–312.
Мельничук О. С. Синхронія і діахронія. Українська мова : енциклопедія. К. : Українська енциклопедія, 2000б. С. 551.
Русанівський В. М. Методи дослідження граматичного матеріалу і теорія граматики. Мовознавство. К. : Наукова думка, 1967. Т. 1. URL: https://litmisto.org.ua (дата звернення: 06.04.2023).
Русанівський В. М. Марксистсько-ленінська методологія вивчення лінгвістичних об’єктів. Мовознавство. 1980. № 6. С. 3–11.
Русанівський В. М. Методологічні основи лінгвістичних досліджень. Марксистськоленінська методологія вивчення лінгвістичних об’єктів. К. : Наукова думка, 1983. С. 5–17.
Melnichuk А. S. The Concept of the System and Structure of Language in the Light of
Dialectical Materialism. Topics in the Study of Language. 1970. № 1, рр. 19–32.
MelnichukА. S.Methodology. Linguistic Encyclopedic Dictionary. M. : SE, 1990, pp. 299–300.
Postovalova V. I. Historical Phonology and its Foundations: the Experience of Logical and Methodological Analysis. M. : Science, 1978. 203 p.
Zhuravlev V. K. Diachronic Phonology. М. : Science, 1986. 232 p.

pdfАнжела Є. Болдирева

кандидат філологічних наук, доцент
доцент кафедри теорії та практики перекладу
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: annelina2207@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–4327–3773

Людмила С. Яровенко

кандидат філологічних наук, доцент
доцент кафедри теорії та практики перекладу
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: yarovenkoludmila@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–6199–0974

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню прислів’їв та приказок у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Тут дається їх визначення, встановлюється їхній лінгвістичний статус, окреслюється їхнє місце у фразеології. Окремо розглядається тематична група англійських та українських прислів’їв і приказок, що позначають багатство, матеріальний добробут і бідність, матеріальне неблагополуччя, дається їх лінгвістична та культурологічна характеристика. Прислів’я та приказки відображають багатий історичний досвід народу, уявлення, пов’язані з трудовою діяльністю, побутом, культурою, взаєминами людей та їхнім ставленням до певних речей і обставин. Правильне та влучне використання прислів’їв та приказок надає мовленню неповторної своєрідності та особливої виразності. Прислів’я та приказки дуже часто переходять з однієї мови в іншу. Іноді складно відрізнити народне прислів’я або приказку від запозиченого, тому що часто вони мають наднаціональний характер та відображають «закони природи», в тому числі й людської. Проте, значна їх частина співвідноситься з фактами та законами соціально-історичного розвитку, соціальною свідомістю, психічним складом певного етносу, тобто належить цьому етносу. Цікавим (а в наш час навіть необхідним) уважається дослідження культури етносів через вивчення мовного втілення досвіду народів. Крізь призму власного світобачення кожна нація по-своєму сприймає життя й транслює свої культурні особливості у мові. Оскільки ми живемо в час, коли змішування мов та культур досягло небачених масштабів, актуальною стала міжкультурна комунікація, й на перший план висунута проблема розуміння дій, учинків, ставлення, оцінок, а не тільки слів
носіїв іноземних культур, виховування терпимості до них через розуміння. Прислів’я та приказки як окремий шар фольклору, що дійсно втілює думки народу, становлять цінний матеріал для студіювання особливостей міжкультурної комунікації. Все зазначене вище (й навіть більше) сприяє зацікавленості людини у вивченні цього безцінного скарбу, цілого фольклорного стратуму. Його вивченням займалися багато вчених різних країн, проте до кінця він досі лишається не розгаданим. Саме тому наше дослідження особливостей мовного втілення людської думки у вигляді прислів’їв та приказок лишається актуальним.

Ключові слова: прислів’я, приказки, багатство, бідність, культура, картина світу.

ЛІТЕРАТУРА

Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К. : Наукова думка, 1989. 134 с.
Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків : Академія, 1987. 227 с.
Баран Я. А., Зимомря М. І. Фразеологія: знакові величини: Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. Вінниця : Нова Книга, 2008. 256 с.
Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: Посібник для перекладацьких відділень вузів. Вінниця : Нова книга, 2003. 153 с.
Зорівчак Р. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). Львів : Вища школа, 1983. 175 с.
Карабан В. І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську: Навчальний
посібник-довідник для студентів вищих навчальних закладів освіти. Вінниця : Нова книга, 2003. 608 с.
Романуцький В. М. До проблеми культурологічного осмислення індивідуалізмуколективізму. Культура і сучасність. 2013. №2. С. 209–213.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Українські приказки, прислів’я і таке інше: зб. О. В. Марковича та ін. / [спорудив
М. Номис (1864)]. СПб., 1993. 528 с.
Alekseeva Y. S. An Introduction to Translation Studies. SPb. : Filolog. fakulty of SPbSU; M. : Akademia, 2004. 352 p.
Amosova N. N. Fundamentals of English Phraseology. L. : LGU, 2010. 216 p.
Dobrovolskiy D. O. The Figurative Component in Semantics of Idioms. Topics in the study of language. 1996. №1. P. 71–93.
Fedorov A. V. Fundamentals of the General Theory of Translation. SPB. : Philolog. faculty SPBSU ; М. : Philology Three», 2002. 416 p. Kunin A. V. Modern English Phraseology Course. Dubna : Phoenix+, 2005. 488 p.
Rideout P., Witting K. An Explanatory Dictionary of English Proverbs. SPb. : Lanʼ, 1997. 283 p.
Ter-Minasova S. G. Language and Intercultural Communication. М. : Word, 2000. 262 p.
The Oxford Dictionary of English Idioms, forth edition / [edited by John Ayto, the US]. New York : Oxford University Press Inc., 2020. URL: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780198845621.001.0001/acref-9780198845621
The Penguin Dictionary of Proverbs. Second edition / Jonathan Law, Penguin Books Ltd, Harmondsorth, England, 2000. 365 p.
Vasilieva L. The Brevity — the Soul of Wit. English Proverbs, Sayings, Popular Expressions. M. : Centerpolygraph, 2004. 350 p.
Vinogradov V. S. Translation: General and Lexical Issues. M. : KDU, 2004. 240 p.
Vlakhov S., Florin S. Untranslatable in Translation. М. : MO, 2005. 343 p.

pdfНаталія Г. Арефьєва

доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: n.arefieva@onu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4974–9157

DOI: 

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено одному з доволі молодих, але вже сформованих і на цей час найпопулярніших напрямів сучасної лінгвістики — діалектній фразеографії. На тлі незгасного інтересу до сталих висловів народного мовлення і їхньої фіксації привернення уваги до багатоаспектних проблем діалектної фразеографії, зокрема проблем створення та типологізації діалектних фразеологічних словників, видається надзвичайно актуальним.

Метою статті є огляд публікацій, присвячених проблемам створення та типологізації діалектних фразеологічних словників, систематизація цих досягнень у сучасній лінгвістиці та окреслення подальших перспектив у галузі української діалектної фразеографії. Об’єкт дослідження — найзначніші публікації, присвячені фразеографуванню народного мовлення; предмет — проблеми створення та типологізації діалектних фразеологічних словників. У студії використано як загальнонаукові методи — індукція, дедукція, аналіз, синтез, так і суто лінгвістичні — переважно описовий метод. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено спробу проаналізувати та узагальнити проблеми створення та типологізації діалектних фразеологічних словників. Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги дослідників до діалектної фразеографії як найцікавішого та перспективного напрямку, а також у використанні отриманих результатів у подальшому вивченні та опрацюванні загальних та окремих проблем діалектної фразеографії, лексикографії та регіоналістики загалом.

Висновки і перспективи дослідження. На підставі наведених даних автор доходить висновку: діалектна фразеографія є актуальним напрямом сучасного мовознавства, стрімкий розвиток якого відбувається на тлі фундаментальних здобутків та основних принципів загальної лексико- та фразеографії. Створення діалектних фразеологічних словників здійснюється з обов’язковим урахуванням складників словникової типології — змістовного, формального, функційного, які визначають їхню макро-, мікро- та медіоструктуру.

Ключові слова: лексикографія, фразеографія, діалектна фразеографія, діалектні фразеологічні словники, типологізація, говірки.

ЛІТЕРАТУРА

Арефьєва Н. Г. Російсько-український фразеологічний словник культурних символів. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2018. 120 с.
Арефьєва Н. Г. Фразеологічний словник російських говірок Одещини. Одеса :
«Одеський національний університет імені І. І. Мечникова», 2020. 236 с.
Арефьева Н. Г. Фразеологія російських переселенських говірок Півдня України: лінгвокультурологічний та лексикографічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук :
10.02.02 / ДНУ імені Олеся Гончара. Дніпро, 2021. 695 с.
Венжинович Н. Ф. Діалектна фраземіка як предмет лінгвокультурологічного аналізу. Słowiańska frazeologia gwarowa ІІ: monografia zbiorowa / [pod redakcją Macieja Raka i Valerija M. Mokienki]. Kraków, 2020. S. 73–80.
Вікторіна О. М. Словник лексики та фразеології народної медицини й лікувальної магії Кіровоградщини. Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2006. 436 с.
Громко Т. В., Лучик В. В., Поляруш Т. І. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини. Київ ; Кіровоград, 1999. 224 с.
Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові : словник : у 2 т. / [відп. ред. В. Ґрещук]. Івано-Франківськ, 2019–2020. Т. 1. 584 с. Т. 2. 468 с.
Ґрещук В. В., Ґрещук В. В. Словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка
в українські художній мові» як джерело вивчення регіональних ідіом. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. На честь д. філол.. н., проф. В. М. Мокієнка, Почесного Голови Комісії зі слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів (до 80-річчя від дня народження). Ужгород, 2020. С. 100–105.
Доброльожа Г. М. Фразеологічний словник говірок Житомирщини. Житомир : Волинь», 2010. 404 с.
Дубічинський В. В. Лексикографія: навч.-метод. посіб. Харків : НТУ «ХПІ», 2011. 66 с.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с.
Зубець Н. О. Типологія сучасних фразеологічних словників. Учені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія», 2007. Том 20 (59). № 6. С. 26–30.

Зубець Н. О. Українська лексикографія другої половини ХХ початку ХХІ століття :навчальний посібник. Вид. 2-е, доп. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2011. 128 с.
Іванова О. І. Основи укладання галузевих глосаріїв: підручник. К. : Компринт,
2017. 246 с.
Коваленко Н. Д. Фразеологічний словник подільських і суміжних говірок / [відп.
ред. П. Ю. Гриценко]. Кам’янець-Подільський : Рута, 2019. 410 с.
Корнієнко Л. М. Українська фразеографія другої половини ХХ — початку ХХІ століть: тлумачні та перекладні словники : дис. … канд. філол. наук: 10. 02. 01 / Національна академія наук України. Інститут мовознавства імені О. О. Потебні. Київ, 2017. 217 с.
Краснобаєва-Чорна Ж. В. Фраземіка та фраземографія в сучасній лінгвопарадигмі: підручник для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів / [за ред. А. П. Загнітка]. Вінниця, 2018. 200 с.
Серебряк М. В. Українська діалектна фразеографія : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Луганськ, 2014. 20 с.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К. : Наукова думка, 1973. 278 с.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. Луганськ : «ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. Вид. 6-е, доповнене й перероблене. 552 с.
Українська мова: Енциклопедія / [редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп.]. К. : Українська енциклопедія, 2004. 824 с.: іл.
Фразеологичен речник на българския език: В 2 т. / [К. Ничева, С. Спасова-Михайлова, К. Чолакова]. София : БАН, 1974–1975. Т. 1, 1974. 759 с. Т. 2, 1975. 779 с.
Фразеологічний словник української мови / [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. К. :Наукова думка, 1993. 984 с.
Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. Харків : Основа, 1993. 176 с.
Dictionary of Pskov Proverbs and Sayings / [Mokienko V. M., Nikitina T. G.]. SPb. :
Norint, 2001. 173 p.
Dubichinsky V. V. Theoretical and practical lexicography. Vienna ; Kharkov, 1998. 160 p.
Dubichinsky V. V. Ukrainian Lexicography: Past and the Present. Slavic Lexicography : International collective monograph / [manag. ed. M. I. Chernyshova]. M. : Аzbookovnik, 2013. P. 251–309.
Fedorov A. I. (ed.) Phraseological dictionary of Russian dialects of Siberia. Novosibirsk : Nauka, 1983. 232 p.
Коbеlеvа I. А. Phraseological dictionary of Russian dialects of the Komi Republic. Syktyvkar : Syktyvkar State University, 2004. 308, [1] p.
Коbеlеvа I.А.Modern Russian Dialect Phraseography: lexico-grammatical and lexicographical aspects : abstract of the thesis... d. of Philological Sciences : 10.02.01. Syktyvkar, 2012. 38 p.
Lexicography of the Russian language : textbook for higher educational institutions
of the Russian Federation / [А. S. Gerd et al. ; ed. D. M. Potsepnya ; Educational and methodological complex for the course Lexicography of the Russian language»]. SPb. : Philological Faculty of St. Petersburg State University, 2013. 704 p.
Mokienko V. M., Nikitina T. G. To the concept of a complete dictionary of popular
phraseology: problems of macrostructuring. Problems of Lexicography. 2018. № 14. P. 80–106.

Molotkov A. I. (ed.) Phraseological Dictionary of Russian Language. М. : Sovetskaya entsiklopedia, 1968. 543 p.
Morkovkin V. V. Typology of Typological Dictionaries. Vocabulum et vocabularium. Kharkov, 1994. Issue 1. P. 13–23.
Мyznikov S. А. Russian Comprehensive Dialect and Regional Lexicography (the ХІХ–
ХХІ centuries). Slavic Lexicography : International collective monograph / [manag. ed. M. I. Chernyshova]. M. : Аzbookovnik, 2013. P. 563–578.
Мyznikov S. А. Russian Dialect Etymological Dictionary. Vocabulary of contact regions. M. ; SPb. : Nestor-Istoria, 2019. 1076 p.
Shcherba L. V. Lexicography. Language system and speech activity. Leningrad : Nаukа, 1974. Chapter IV. P. 265–312.