Przeskocz do treści

Kategoria: Випуск №31

 

Наталя Жмаєва
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-10

Ярослав Петруненко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: petrunenko@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1186–730Х

Ключові слова: художній переклад, стратегія переадресації, тактики перекладу, операції, вихідний текст, перекладений текст.

Сучасне перекладознавство, яке носить дескриптивний характер, припускає можливість зміни функції вихідного тексту під час перекладу, реконструкцію сенсу, структури в залежності від мети перекладу. Дослідження виконано у рамках комунікативно-функціонального підходу до перекладу, який враховує весь спектр лінгвальних та позалінгвальних чинників, які впливають на переклад у широкому сенсі цього слова, що й
зумовлює його актуальність. Переклади двох творів, призначені виключно дитячій аудиторії, узгоджені з ідеологією дитячої художньої літератури, яка спрямована на соціалізацію, залучення та зацікавлення маленьких адресатів. Звідси позбавлення первшотворів світоглядної рефлексії та зосередження на відтворенні їхніх казкових сюжетів. У результаті перекладів були створені перекладені тексти, призначені для одержувача, який відрізняється від реципієнта соціальними характеристиками — а саме віком. Застосована стратегія переадресації реалізована такими тактиками: тактика передачі релевантної інформації, тактика прагматичної адаптації тексту, тактика відтворення стилістичних характеристик тексту, тактика відтворення формальноструктурних характеристик тексту. Спільними для усіх застосованих тактик операціями виявилися такі:
пошук еквівалента чи варіантного відповідника, опущення, членування та компенсація. Прийом компенсації виявляється найбільш універсальною операцією у межах застосованих тактик перекладу. Це пояснюється комплексністю перетворень, яких зазнає вихідний текст, необхідністю опущення, перерозподілу обсягів інформації та необхідністю залишитися у межах обраного жанру з урахуванням його адаптації для потенційного адресата.

ЛІТЕРАТУРА

Белоглазова Е. В. Возраст адресата как фактор формирования дискурсивной
структуры художественного произведения. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 2: Языкознание. 2014. № 5 (24). С. 112–120.
Галинская И. Философское содержание «Сказки бочки» и «Путешествий Гулливера» Джонатана Свифта. Культурология: дайджест. 2004. № 4. С. 33–37
Жмаєва Н. С., Корольова Т. М. Стратегії, тактики та операції перекладу: Proceedings of XX International scientific conference. Practical Applications of Research Findings 2018. Morrisville : Lulu Press. 2018. P. 60–63.
Жмаєва Н., Юхимець С. До питання визначення критеріїв оцінювання адекват-
ності перекладу. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. Одеса : Астропринт, 2019. Вип. 29. С. 104–119.
Прунч Э. Пути развития западного переводоведения. От языковой асимметрии к политической: пер. с нем. Москва : Р. Валент, 2015. 512 с.
Слободнюк Е. С. Библейские мотивы в художественном бытии «Книги Джунглей» Д. Р. Киплинга: Научно-технические ведомости СПбГПУ. Гуманитарные и общественные науки. 2012. № 1. С. 284–287.

 

Ілона Дерік
pdf

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-9

Катерина Чебаненко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: tchebanenkokaterina@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8283–8354

Ключові слова: невербальна комунікація, діловий дискурс, мовленнєвий етикет, проксеміка, хронеміка, кінесика, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.

Розвідку присвячено дослідженню невербальних засобів комунікації в аспекті перекладу, зокрема вивченню стратегій, тактик і прийомів відтворення невербальних елементів мовленнєвого етикету при перекладі ділового дискурсу. Теоретичним підґрунтям слугували досягнення вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері міжкультурної комунікації. Під час дослідження було вивчено особливості структури, семантики та функ-
ціонального призначення невербальних елементів мовленнєвого етикету. Було доведено, що невірна інтерпретація жестикуляції, пози, погляду, одягу представниками різних культур може призвести не тільки до створення культурно-комунікативного бар’єру, а й до повної комунікативної невдачі. Дослідження провадилось на матеріалі скриптів ділових перемов і конференцій англійською мовою та їх перекладів українською.

Було з’ясовано, що провідною стратегією при відтворенні невербальних комунікативних засобів у перекладі англомовного ділового дискурсу українською мовою є стратегія переадресації, відповідно до якої перекладач обирає тактики і прийоми перекладу. Вибір цієї стратегії пов’язаний із вирішальною роллю досягнення комунікативної мети у цьому виді дискурсу. Серед тактик головне місце посідають тактика передачі релевантної інформації, тактика лінгвокультурної адаптації і тактика коректного оформлення інформації. Серед перекладацьких прийомів найбільш розповсюдженими виявились описовий переклад та контекстуальна заміна. Перспектива вбачається в більш детальному аналізі кожного окремого різновиду невербальних комунікативних засобів в аспекті їх від-
творення у перекладі на матеріалі інших мов.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы. М.,1976. 388 с.
Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. М., 1980. 238 с.
Кнапп М. Л. Невербальные коммуникации. М., 1978. 308 с.
Леонтьев А. А. Психология общения. М., 1999. 365 с.
Орлова Т. А. Информативные ресурсы недиалоговой части англоязычного драматического текста (на материале пьес американских авторов ХХ века). Саранск, 2007. 245 с.
Рансьер Ж. Несогласие: Политика и философия. СПб., 2013. С. 67–74
Садохин А. П. Межкультурная коммуникация: учебное пособие. М., 2004. 158 с.
Соболев В. И., Абросимова Е. Б. О деловом этикете, и не только... Нижний Нов-
город, 2013. 588 с.

 

Альона Гуцол
pdf

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія, магістр філології Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: g.a.evgenievna@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4688–1355

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-8

Анастасія Юмрукуз

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: yumrukuz.aa@pdpu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–8644–8655

Ключові слова: фольклор, казка, українська фольклорна казка, переклад, перекладацькі можливості, відтворення казок, фольклорні елементи, фольклорний жанр.

Останнім часом все актуальнішим стає підвищений інтерес до проблем та особливостей перекладу фольклорного тексту. Автори робіт, що з’являються кожного року, досліджують особливості та певні труднощі перекладу фольклорних жанрів і народних казок, зокрема труднощі, які пов’язані з відтворенням національно-культурного фону в перекладі, зі збереженням особливої форми побутування, з відображенням фольклорного мислення, із символічністю при транслюванні фольклорного тексту на мову тексту приймаючої традиції. Автори-перекладачі фольклору частіше за все стикаються з проблемою передачі слів, які можуть позначати поняття, властиві тільки вихідній культурі, традиціям мови оригіналу. До таких слів можемо віднести слова-діалектизми, слова-архаїзми, і в першу чергу — реалії. Всі ці одиниці мають національно-культурний фон. Автору-перекладачеві необхідно врахувати жанрові та стильові особливості тексту, що перекладається, зберегти не тільки зміст, а й емоційно-стильовий, забарвлений фон і зробити його доступним для розуміння носіїв мови, на яку текст транслюється. Адекватний переклад фольклорних елементів та реалій українських народних казок має особливе значення при роботі з народною казкою. Мета статті полягає у встановленні особливостей перекладу українських реалій та виявлені універсальних характеристик казкового тексту, які можуть бути використані в якості резерву перекладацьких відповідностей при відтворенні фольклорних елементів українських народних казок на англійську мову. У дослідженні були використані такі методи: аналіз спеціальної, мережевої та методичної літератури, синтез та структурування даних, отриманих при теоретичному аналізі. У статті розглядаються найвідоміші реалії української народної казки й аналізуються їх англомовні перекладні відповідності. У ході дослідження встановлено, що казковий колорит є однією з ключових рис фольклорної української казки. Проявами казкового колориту є аріативність в перекладі національних традицій.

ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Введение в переводоведение. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 167 с.
Жирмунский В. М. Сравнительно-историческое изучение фольклора. Фольклор Запада и Востока. М.: ОГИ, 2004. 464 с.
Кондратенко Т. Л. Переводческий аспект английской сказки: проблемы сохранения и передачи национальной самобытности. Язык. Культура. Общение: Международная научно-практическая конференция «Международный фестиваль языков», Минск, 16 апреля 2011 г. Минск: Изд. центр БГУ, 2011. С. 121–124.
Мелетинский Е. М. Проблемы структурного описания волшебной сказки. Структура волшебной сказки. М.: РГГУ, 2001. 232 с.
Неклюдов С. Ю. Диалектность — региональность — универсальность в фольклоре. Универсалии литературы. Воронеж: Научная книга, 2012. С. 8–38. URL: http://www.ruthenia.ru/ folklore/neckludov70.pdf (дата звернения 01.09.2020).
Новикова Т. Б. Социокультурная и лингвокультурная компетенция переводчика:развитие и совершенствование. Переводчик XXI века — агент дискурса. М.: ФЛИНТА: Наука. 2015. С. 255—260.
Петрова А. А. Фольклорная рифма как прием: синтактика, семантика, прагматика.
Франкфурт: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2011. 264 с.

 

Світлана Грушко
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та теоретичної і прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: svetagrushko64@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9940–7780

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-7

Ключові слова: автор, мовленнєвий код, комунікація, реципієнт, на-
уково-технічний текст.

У статті розглядаються особливості діяльності автора і реципієнта на різних етапах комунікаційного процесу у сприйнятті наукового тексту. Дослідження своєрідного впливу мовленнєвого коду на сприйняття інформації в контексті комунікаційного акту автора повідомлення і реципієнта у сучасному інформаційному суспільстві належать до найбільш
актуальних. Створення повідомлення науково-технічного спрямування, його публікація спрямовані на ефективне сприйняття інформаційного повідомлення і на досягнення певного мовленнєвого впливу автора повідомлення на свідомість реципієнта через відображення особливостей власного мислення.

Початок наукової комунікації — попит на певну інформацію реципієнтами. Реакція на цей попит — надання певної інформації з боку автора. Інформаційні потреби реципієнтів формують тематику, зміст повідомлень комунікантів. Автор обирає найбільш зручний для реципієнта спосіб і канал передачі повідомлення, а реципієнт здійснює пошук необхідної інформації у найбільш оптимальний спосіб та канал отримання повідомлень. Кодування повідомлення зазвичай відповідає кодуванню інформаційного запиту реципієнта. Контекст інформаційного повідомлення для автора включає основну мету створення повідомлення, а для реципієнта — задоволення інформаційної потреби. Текст для автора є засобом
передачі інформації, для реципієнта — джерелом інформації.

Мовленнєва діяльність автора спрямована на створення ефективного задоволення інформаційних потреб споживача і на досягнення певного впливу на свідомість реципієнта. Основними засобами впливу є мова повідомлення науково-технічного спрямування, яка відображає його основний зміст, смислове наповнення, логічність структури побудови інформаційної складової, яка полегшує процес декодування та сприйняття повідомлення. Структура побудови науково-технічного тексту залежить від
жанру та цільової аудиторії. Жанр можна розглядати як своєрідний засіб впливу на свідомість реципієнта.

ЛІТЕРАТУРА

Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. Москва: Наука, 1982. 159 с.
Почепцов Г. Г. Паблик рилейшинз, или Как успешно управлять общественным
мнением. Москва: Центр, 2004. 336 с.
Семиног О. М. Читання і компресія наукового тексту у професійній діяльності педагогічних працівників. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету.

URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdpu/texts/2010_4/14_04. pdf (дата звернення 30.07.2020).
Феллер М. Д. Составление текстовых производственных документов. Москва: Издательство стандартов, 1990. 144 с.

 

Вероніка Горошко
pdf

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: horoshko.veronika@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7724–5995

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-6

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000—0003—3441—196X

Ключові слова: англійські імена, промовисті імена, каламбурні імена,
характероніми, безеквівалентна лексика, перекладацькі новоутворення.

Актуальність нашого дослідження обумовлена все більшою популярністю жанру комедійного фентезі. Оскільки сучасні читачі все більше цікавляться іноземною літературою, перед перекладачами постає завдання створити адекватний переклад, який буде точно відтворювати ідіостиль і всі елементи окремого всесвіту, створеного автором, а також доносити до читачів сенс, який автор закладає в свої твори. Так як основною рисою ідіостилю Террі Пратчетта є застосування в своїх творах каламбурних та промовистих імен, то постає питання про правильне переведення саме цієї лексики.

Робота присвячена дослідженню питання про утворення культури англійських власних імен, більшою мірою каламбурних та промовистих; та аналізу варіантів перекладу такої лексики в роботах російських перекладачів у рамках надання їм статусу «безеквівалентної лексики». Домінування семантичного способу перекладу обумовлюється вмотивованістю або невмотивованістю оригінальних пратчеттівських оказіоналізмів, тому що до способів транскрипції/транслітерації або їх змішання перекладач вдається, якщо не бачить ніякого смислового навантаження, що стоїть за тим чи іншим ім’ям персонажа.

У ряді випадків представляється можливим говорити про креативну складову перекладного тексту, про привнесення в роман перекладацької індивідуальності. Ця індивідуальність не спотворює пратчеттовський ідіостиль та його оригінальні рішення, що проявляються у перекладі.

Метою роботи є аналіз лінгвостилістичної специфіки перекладу власних імен серії гумористичного фентезі «Дискосвіт» з англійсыкої мови російською. В роботі репрезентовано аналіз специфіки інтерпретації каламбурних імен з урахуванням труднощів і випадків невідповідності перекладу оригіналу.

Результати дослідження допоможуть у майбутньому уникнути можливих складнощів та відшукати нові шляхи задля їх вирішення. Це сприятиме оптимізації якості перекладу, що у свою чергу призведе до покращення якості кінцевого продукту.

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода).
Москва: Международные отношения, 1975. 240 c.
Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. Москва: Международные отношения, 1980. 350 с.
Сдобников В. В., Петрова О. В. Теория перевода. Москва: АСТ: Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008. 448 с.
Fiennes J. Origins of English Surnames. London: Robert Hale Ltd, 2015. 208 p.
Hanks F. A Dictionary of First Names. Oxford: OUP, 2016. 472 p.
Pun names. URL: https://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/Main/UnfortunateNames
(дата звернення 1.09.2020)

Дар’я Гнатенко
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: gnatenko.98@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–9626–3432

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-5

Юлія Венгер

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kira.wengerskih@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5658–8358

Тетяна Дружина

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.a.druzhyna@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2679–713X

Ключові слова: безеквівалентна лексика, комп’ютерна відеогра, пере-
клад, інтернет-дискурс.

Безеквівалентна лексика становить одну з найбільш поширених проблем перекладу мультимедійних відеоігор. Актуальність започаткованого дослідження зумовлена великою популяризацією комп’ютерних відеоігор серед сучасників різних вікових категорій і соціальних верств. Це призводить до необхідності впровадження якісного й адекватного професійного перекладу українською мовою, а також вивчення, аналізу й подальшої розробки можливих ефективних моделей для вирішення труднощів, що виникають у сфері перекладу та локалізації відеоігор. Метою дослідження є розбір проблематики українського перекладу і локалізації англомовних комп’ютерних ігор задля подальшого впровадження універсальних перекладацьких рішень у теоретичному та прикладному аспектах на сучасному етапі розвитку перекладознавства.

Аналіз перекладу комп’ютерних мультимедійних відеоігор, спрямований на визначення провідних тактик перекладу, дозволив дійти таких висновків. Найбільш поширеною виявилась тактика збереження іншомовного колориту, яка реалізується головним чином за допомогою операції транслітерації, що застосовується для відтворення більшості термінів.
Калькування є найменш типовою операцією у перекладах відеоігор українськими перекладачами. Найбільшим надбанням проаналізованих перекладів можна вважати дотримання лексичних, граматичних і стилістичних вимог мови перекладу зі збереженням змісту. Під час перекладу відеоігор найбільш поширеною виявилась перекладацька стратегія комунікативнорівноцінного перекладу.

Результати дослідження допоможуть у майбутньому уникнути можливих складнощів та відшукати нові шляхи задля їх вирішення. Це сприятиме оптимізації якості перекладу, що у свою чергу призведе до покращення якості кінцевого продукту та популяризації комп’ютерних відеоігор.

ЛІТЕРАТУРА

Бугулов И. Н., Шевченко О. Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах
англоязычной литературы развивающихся стран. Теория и практика перевода. 1985. Вып. 12. С. 106–109.
Верещагин Е. М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва : МГУ, 1973. 235 с.
Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках. Астрахань : Астраханский государственный педагогический университет, 2001. 212 с.

Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. Москва : Флинта : Наука,
2003. 320 с.
Палій Н. В., Стаценко Т. В. Лінгвокультурологічні основи вивчення безеквівалентної лексики : Дидактика. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. 2015. Випуск 44. С. 77–80.
Райс К. Классификация текстов и методы перевода. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. Москва : Международные отношения, 1978. С. 202–228.
Распопина Е. Ю. Стратегический аспект информационного жанра интернет-ди-
скурса : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка». Иркутск, 2012. 21 с.
Тупиця О. Ю., Зімакова Л. В. Безеквівалентна лексика : проблеми визначення. Рідне слово в етнокультурному вимірі. Дрогобич : Посвіт, 2012. С. 251–258. URL: http://dspu.edu.ua/native_word/wp-content/uploads/2016/04/2012–34.pdf (дата звернення: 11.06.2020).
Шлякбитраф. Локалізаційна спілка. URL: https://sbt.localization.com.ua/ (дата
звернення: 11.06.2020).

Олена Глущенко
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології, Одеський національний морський університет, Одеса, Україна
e-mail: gluschenko2828@gmail.com
ORСID ID: https://orcid.org/0000–0003–3317–5539

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-4

Ключові слова: дискурс мас-медіа, спортивний коментар, фатична
функція, інструментальність, діалогічність

Завдяки особливій ролі телебачення у сферу спортивного спілкування зараз залучені мільярди людей. Статус дискурсивної лінгвістики і багатьох її категорій: інституційність дискурсу, базові концепти, інтенційні типи, жанровий простір дискурсу — є дискусійними І хоча дискурс — явище вже не нове, а скоріше, доволі поширене у сфері гуманітаристики, методи й методологія дискурсивних студіювань, зокрема проблема аналізу спортивного коментаря як жанру спортивного дискурсу, до сьогодні залишається невисвітленою. Мета дослідження полягає у встановленні конститутивних характеристик спортивного коментаря як жанру спортивного дискурсу.

Розглянуто спортивний коментар як спортивний дискурсивний жанр, який сприяє тому, щоб реальна спортивна подія отримала статус медіальної і була адекватно транспортована реципієнту спортивного дискурсу — глядачеві (телеглядачеві, вболівальникові). Типологія спортивного коментаря як жанру спортивного дискурсу визначається наступними конститутивними характеристиками: фатична функція, до складу якої входять когнітивна й аксіологічна компетентність, дескриптивність і презентаційність висловлювання, змістова достатність і контроль змістової надлишковості, орієнтування в змістовному і мовленнєвому континуумі; інструментальність: цілеспрямована сугестія, оцінність та діалогічність: звертання до телеглядачів як повноцінних учасників діалогу. Комунікативна поведінка коментатора характеризується рядом специфічних функцій — модальною модеративністю, наявністю когнітивної та аксіологічної компетентності, дескриптивністю та презентаційністю, що проявляються в обов’язковій оцінності / образності висловлювання.

ЛІТЕРАТУРА

Гаврилюк О. О. Інтернет-скрипт як новітній різновид спортивного репортажу.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. URL: http://langcenter.kiev.ua/Lingvistyka %202010/Gavriluk_62–69.pdf.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
Олянич А. В. Презентационная теория дискурса. Волгоград : Парадигма, 2004. 507 с.
Кислицына Н. Н., Новикова Е. А. Спортивный дискурс в системе институциональных видов дискурса. Актуальные проблемы филологии и педагогической лингвистики. 2017. № 2. С. 28–35.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2. С. 55–58.
Шевченко І. С. Дискурс і когнітивно-комунікативна парадигма лінгвістики. Мова. Людина. Світ. Київ: КНЛУ, 2006. C. 148–156
Barnett S. Games and Sets: the Changing Face of Sport on Television. London: BFI, 1990.
Billings A. C., Butterworth M. L., Turman P. D. Communication and Sport: Surveying the Field. 3rd ed. SAGE Publications, Inc, 2017.
Callies M., Levin M., Mahlberg M., Teubert W. Corpus Approaches to the Language of Sports: Texts, Media, Modalities (Corpus and Discourse). Bloomsbury Academic, 2019.
Dimter M. On Text classification. T. A. van Dijk (Ed.) Discourse and literature. Amsterdam: John Benjamins, 1985.
Gee J. P., Handford M. The Routledge Handbook of Discourse Analysis (Routledge
Handbooks in Applied Linguistics). 1st ed. Routledge, 2013.
Goodwin C. Conversational organization: Interaction between speakers and hearers. New York: Academic Press, 1981.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2, С. 55–58.

Гаврилюк О. О. Інтернет-скрипт як новітній різновид спортивного репортажу.
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. URL: http://langcenter.kiev.ua/Lingvistyka %202010/Gavriluk_62–69.pdf.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с. Олянич А. В. Презентационная теория дискурса. Волгоград : Парадигма, 2004. 507 с.
Кислицына Н. Н., Новикова Е. А. Спортивный дискурс в системе институциональных видов дискурса. Актуальные проблемы филологии и педагогической лингвистики. 2017. № 2. С. 28–35.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2. С. 55–58.
Шевченко І. С. Дискурс і когнітивно-комунікативна парадигма лінгвістики. Мова. Людина. Світ. Київ: КНЛУ, 2006. C. 148–156
Barnett S. Games and Sets: the Changing Face of Sport on Television. London: BFI, 1990.
Billings A. C., Butterworth M. L., Turman P. D. Communication and Sport: Surveying the Field. 3rd ed. SAGE Publications, Inc, 2017.
Callies M., Levin M., Mahlberg M., Teubert W. Corpus Approaches to the Language of Sports: Texts, Media, Modalities (Corpus and Discourse). Bloomsbury Academic, 2019.
Dimter M. On Text classification. T. A. van Dijk (Ed.) Discourse and literature. Amsterdam: John Benjamins, 1985.
Gee J. P., Handford M. The Routledge Handbook of Discourse Analysis (Routledge
Handbooks in Applied Linguistics). 1st ed. Routledge, 2013.
Goodwin C. Conversational organization: Interaction between speakers and hearers. New York: Academic Press, 1981.
Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2, С. 55–58.

Наталія Гаврилюк
pdf

викладач-стажист кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: faynacentre@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-3

Ключові слова: метеорологічна лексика, мовна картина світу, лінгвокультурні особливості, граматичні особливості, концепт.

У рамках антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики виявляється стійкий інтерес до людського фактора в мові, який, в тому числі, реалізується через пильну увагу дослідників до теорії мовних картин світу, що в повній мірі відображає своєрідність світосприйняття народів, особливості їх світовідчуття.

Життя і діяльність людини невід’ємні від природи. Природа єдина, але виявляє себе в різноманітних формах. У процесі пізнання природи людина намагається усвідомити як її єдність, так і різноманіття. Особливе місце у сприйнятті світу людиною займають кліматичні і погодні явища, що впливають на поведінку людини у навколишньому світі, на
різні аспекти її життєдіяльності, включаючи господарську, а також на самопочуття. Ще в IV ст. до нашої ери стало відомо про вплив коливань метеорологічних умов на здоров’я людей. Приміром, Гіппократ встановив тісний зв’язок між хворобами людини і погодними умовами, в яких вона живе. Упродовж багатьох віків люди зібрали різноманітні знання про
природу: від нерозуміння природних явищ, страху перед ними, властивого древнім людям, до сьогоднішнього наукового пізнання природи, від перших народних прикмет про погоду до формування сучасної науки — метеорології. Природа як джерело усього необхідного для людини має вплив як на матеріальну, так і на духовну культуру суспільства. Тому знання про метеорологічні явища займають важливе місце в усвідомленні реальної дійсності.

В статті розглянуто особливості метеорологічної лексики в китайській і українській мовах, а також особливості перекладу метеорологічної лексики в двох мовах, розглянуті основні точки зору на чинники, що впливають на формування етнокультурної своєрідності народної мовної картини світу та її стратифікації.

ЛІТЕРАТУРА

Демидова К. И. Диалектная языковая картина мира и аспекты ее изучения: монография. Екатеринбург, 2007. 46 с.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва: Гнозис, 2004. 477 с.
Краткий словарь когнитивных терминов / под ред. Е. С. Кубрякова. Москва: Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ломоносова, 1997. 245 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: (термінологічна енциклопедія). Полтава: Довкілля, 2006. 716 с.
Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры. Москва: Академический
Проект, 2001. 990 с.
Словник української мови: в 11 т./ за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1980. Т. 6. 715 с.
现代汉语词典. 北京：商务印书馆, 2012. 875 页.

Вероніка Бялік
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: veronikabyalik@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4688–1355

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-2

Ілона Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391

Ключові слова: художній переклад, поетичний твір, тропи.

Переклад художньої літератури, а зокрема — переклад поетичних творів відіграє надзвичайно важливу роль у сучасному перекладознавстві. У процесі світової глобалізації все більше людей вивчають іноземні мови і проявляють глибокий інтерес до культурного надбання інших країн, зокрема і до літератури. Цим пояснюється підвищена зацікавленість читачів у поезії іноземних авторів. Складність художнього перекладу обумовлена тим, що перекладач не лише повинен володіти основними навичками перекладу, а й повинен мати творчі здібності і фонові знання задля повного відтворення всіх художніх засобів, що зустрічаються у тексті оригіналу.

Метою роботи є аналіз відтворення тропів у перекладі з англійської мови китайською поетичного твору Е. А. По “Dreams” задля виявлення тактик, прийомів і трансформацій, що дозволяють відтворити художні засоби у перекладі. У ході дослідження було використано такі методи: теоретичний, порівняльний та описовий. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що у поетичному творі “Dreams” були використані такі художні засоби як епітет, метафора, уособлення, порівняння і риторичне запитання.

Незважаючи на відмінність менталітетів англійського і китайського народів, для перекладу всіх вищезгаданих художніх засобів перекладач використовував тактику збереження національно-культурного колориту. Саме завдяки цій тактиці йому вдалося повною мірою здійснити бажаний емоційний вплив на читачів і передати настрій і світовідчуття автора оригіналу. У п’яти випадках з дванадцяти перекладач вдавався саме до трансформації додавання задля поглиблення емоційного впливу на реципієнта. Можемо стверджувати, що перекладач не тільки досяг поставленої мети і зміг здійснити основну функцію художнього твору — естетичний вплив на читача, а й зміг відтворити одинадцять із дванадцяти
використаних художніх засобів.

ЛІТЕРАТУРА

Абрамович Г. А. Введение в литературоведение. М.: Просвещение, 1994. 167 с.
Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика: учебное пособие по
устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. СПб.: Союз, 2008. 288 с.
Арутюнова Н. Д. Теория метафоры. М.: Владос, 1990
Веселовский А. Н. Из истории эпитета. М.: Высшая школа, 1989.
Ковалев В. Ю. История всемирной литературы. Т. 6. М.: Наука, 1989.
Кожевникова Н. А. Об обратимости тропов. М.: Наука, 1979.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М.: Высш. шк.,
1990. 253 с.
Литературный энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1987. 513 с.
Уртминцева М. Г. Словарь русской литературы. Нижний Новгород: Братья славяне, 1997. 288 с.
По Э. Философия творчества. М.: Издательство АСТ, 2002.
Томашевский Б. В. Теория литературы. М.: ГИЗ, 1931. 148 с.

Владислава Аккурт
pdf

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Akkurt.VY@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3542–3428

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-1

Олександр Прокопенко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Procopenco.AI@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–4230–1699

Римма Пастир

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: pastir0910@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5053–3639

Ключові слова:переклад пісень, труднощі перекладу, лінгвістична
адаптація, рима, ритм, форма, мовні реалії.

У статті розглядаються особливості й проблеми перекладу текстів англомовних пісень, та способи їх перекладу українською мовою блогером UkrTrashDub. З глобальним впливом американської культури на точку зору української молоді дослідження набуває все більшої актуальності в наш час. В ході порівняльного аналізу оригінального тексту й тексту перекладу було виявлено, що основними труднощами при сприйнятті і, відповідно, перекладі пісень слугують мовні реалії та відтворення форми тексту оригіналу. Розглядаючи способи перекладу текстів пісень, автори зупиняються на римованому способі перекладу, зосередженому на досягненні максимально можливої адекватності перекладу. Особливу увагу приділено соціальному фактору, що мотивує існування подібного виду перекладу.

Попри глибоке розуміння ідейно-тематичної спрямованості оригіналу, перекладач повинен зуміти знайти досить адекватні словесні засоби для передачі образної системи тексту-оригіналу та специфіки мови автора. Крім того, при перекладі віршованого тексту дуже важливим є збереження його ритмічної організації (перш за все віршованого розміру) і системи рим (чоловічих, жіночих, дактилічних, гіпердактилічних), що, однак, далеко не завжди можливо.

У рамках дослідження було визначено основні особливості, проблеми та засоби перекладу англомовних пісень українською мовою. До основних особливостей можна віднести: нестабільний віршований розмір; великий вплив культури носіїв мови тексту оригіналу; велику кількість зображених у текстах пісень реалій культури носіїв мови оригіналу. Проблемами перекладу текстів пісень виступають: збереження оригінальної форми; адаптація та/або передача іншомовних реалій і різниця у мовах, що формує підхід до написання віршів. Виходячи зі спостережень та порівняння, можна зробити висновок, що основні особливості перекладу текстів англомовних пісень пов’язані зі збереженням оригінальної форми.

ЛІТЕРАТУРА

Казакова Т. А. Художественный перевод. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский
институт внешнеэкономических связей, экономики и права, 2002. 113 с.
Комиссаров В. Н. Общая теория перевода. Москва : Высшая школа, 2000. 348 с.
Сдобников В. В. Теория перевода: учебник для студентов лингвистических вузов и
факультетов иностранных языков. Москва : ACT: Восток—Запад, 2007. 444 с.
Gorillaz — Корпорація «Задоволення» (Feel Good Inc. Ukrainian Cover)
[UkrTrashDub]. URL: https://www.youtube.com/watch?v=m7LRSCF38sA (дата звернен-
ня 01.08.2020).
Gorillaz — Feel Good Inc lyrics. URL: https://genius.com/Gorillaz-feel-good-inc-lyrics
(дата звернення 30.07.2020).