Przeskocz do treści

 

Олександра Попова
pdf

доктор педагогічних наук, професор кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alex-popova@ukr.net
ORCID: orcid.org/0000–0002–6244–5473

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-20

Олег Болгар

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: 9939060@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000–0003–0029–9079

Анастасія Томашевська

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: rittersmazicom@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–2696


Ключові слова: переклад, стилістичні прийоми, телевізійне інтерв’ю, мовлення ведучого.


Робота присвячена вивченню прийомів відзеркалення стилістичних особливостей англомовної мовленнєвої поведінки телеведучого українською мовою. Для коректної передачі змісту мовного відрізка при перекладі мало володіти великим словниковим запасом, важливо вміти розпізнати в комунікації стилістичні особливості іноземної мови та способи їх перекладу на рідну мову. Переклад метафор, метонімії, порівнянь представляє особливу складність для перекладача, однак саме вміння використовувати художні прийоми при перекладі допомагає перекладачеві адекватно донести зміст висловлювання до слухача.
Телевізійне інтерв’ю характеризується як самостійний публіцистичний жанр, що є різновидом телевізійної комунікації, цілеспрямованим індивідуально оціальним мовленнєвим явищем, яке полягає в організованій взаємодії мовців   знаходить своє вираження у специфічній діалогічно побудованій формі. Результати цього дослідження показують, що кожна стилістична одиниця перекладу характеризується набором типових для неї трансформацій. У більшості випадків ці трансформації зачіпають лексичні і синтаксичні стилістичні прийоми.

На рівні лексики мова телеведучого характеризується значною кількістю колоквіалізмів, розмовних кліше, фразеологізмів. На рівні синтаксису типовими показниками розмовного стилю телеведучого є паралельні конструкції, перезапити, еліптичні речення, повтори, незавершені фрази, відсутність інверсії в питальних реченнях. Отримання інформації, закладеної в конвергенції стилістичних прийомів як деякій сукупності компонентів, що беруть участь разом з іншими мовними одиницями у формуванні експресивності, емотивності і оцінки, є одним з важливих джерел прагматичної цілеспрямованості мови.


ЛІТЕРАТУРА

Алєксєєва І. О. Семантика та прагматика англійських часток: автореф. дис. ...
канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». К, 2001. 20 с.
Апалат Г. П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі су-
часної англомовної преси): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». К., 2003. 19 с.
Баранник Д. Х. Стилістика усного мовлення. Сучасна українська літературна
мова / за заг. ред. І. К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1973. — Кн. 5: Стилістика. С. 503–
551.
Ваганов О. В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: авто-
реф. дис. ... канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2003. 14 с.
Гоян В. В. Інформаційна телевізійна програма: типологічна характеристика, параметри діяльності журналіста: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.01.08 «Журналістика» / Київський ун-т ім. Т. Г. Шевченка. К., 1999. 19 с.
Ерофеева Т. И. Лингвистические заметки о жанре свободного телеинтервью.
Принципы функционирования языка в его речевых разновидностях: межвуз. сб. науч. трудов. Пермь, 1984. С. 73–81.
Єрмоленко С. Я. Мова телебачення і радіо Українська мова: енцикл. К.: Вид-во
«Укр. енцикл.» імені М. П. Бажана, 2000. С. 324.

Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М.: Экмосо-Пресс, 2002. 833 с.
Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька
мова). Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.
Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. М.: УРСС, 2000. 240 с.
Рождественский Ю. В. Общая филология. М.: Фонд «Новое тысячелетие», 1996.
326 с.
Руденко О. В. Інтонаційні особливості оформлення мелодичного компоненту
мовлення ведучого телевізійного інтерв’ю. Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. Одеса: Астропринт, 2007. Вип. 5. С. 57–66.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава:
Довкілля-К, 2006. 716 с.
Сыченков В. В. Интервью-портрет в системе современных публицистических
жанров. Вестник Московского ун-та. Сер. 10: Журналистика, 2000. № 2. С. 108–115.
Chomsky N. Chronicales of dissent: interviews with David Barsamian. Scotland: AK
Press, Common Courage Press, 1992. 398 p.
Huldzen L. S. Significant and nonsignificant in intination. Proc. Of the IV Intern. Congress of Phon. Sci. 1962. P. 658–661.
Korunets I. V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages. Vinnytsa: Nova Khyga, 2003. 239 p.

 

Тетяна Корольова
pdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196Х

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-19

Tетяна Норяк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем
зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: tnoriak@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–6100–2884


Ключові слова: експлікація, імплікація, дублювання, художні фільми, переклад, перекладацькі операції.


Робота присвячена аналізу особливостей процесу дублювання при перекладі англомовних художніх фільмів українською мовою, зокрема визначенню лексико-семантичної специфіки художнього перекладу. Робота носить експериментальний характер: загальний обсяг матеріалу дослідження складає 3000 хвилин. Серед встановлених чинників прагматичної адаптації перекладу кіно-фільмів до найважливіших умов слід віднести співвіднесення англомовних соціокультурних реалі й з українськими. Адекватність та якість перекладу справить на україномовн у авдиторію такий комунікативний ефект,
котрий було орієнтовано на англомовного глядача. При якісном у переклад і зберігаються мовленнєва поведінка, політичні й економічн і реалії. Особлива увага приділяється застосуванню прийомів експлікації та імплікації в перекладацькій практиці дублювання. В англійсько-українських перекладах вживаються обидва типи перекладацьких прийомів. При цьому експлікація семантики слова може бути структурною або контекстуально. Під структурною експлікацією розуміємо введення додаткових словоформ, що зумовлене граматичними та соціокультурними причинами. В українських перекладах для адекватності перцепції смислу комунікативних одиниць і збереження прагматичного впливу на аудиторію спостерігається тенденція широкого вживання експлікації. Імплікація вживається рідко, вона припадає не тільки на необхідність синхронізувати липсінг оригіналу та перекладу, а й на відсутність певних когнітивних явищ у національно-культурологічній свідомості українців.
Безумовна перевага в палітрі українського дубляжу власне комунікативних засобів пов’язана з традиціями української школи дублювання, для якої характерна найбільша гнучкість в дотриманні національних стерео-типів, максимальне «підпорядкування чужому началу». Український актор, зображуючи іноземця, накладає серйозні обмеження на власну, українську комунікативну систему.


ЛІТЕРАТУРА

Возна М. О. До питання про стратегію т а адекватність англо-українського перекладу заголовків художніх фільмів. Фаховий та художні й переклад: теорія, методологія, практика: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції 1–2 квітня 2011 р. Київ, 2011. С. 37–41.
Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька
мова). Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.
Ковалева К. И. Оригинал и перевод: два лица одного. Москва: Всеросийский
Центр переводов, 2001. 98 с.
Комиссаро в В. Н. Современное переводоведение: учебное пособие. Москва: ЭТС, 2001. 424 с.
Комиссаров В. Н. Теория перевод а (лингвистические аспекты): учебник для институтов и факультетов иностранных языков. Москва: Высшая школа, 1990. 325 c.
Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. Київ: Вища школа, 2003. 166 с.
Корольова Т. М., Олександрова О. В. Стилізація соціолекту молоді в кінодіалозі.
Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Одеса: Астропринт, 2016. № 22. С. 75–84.
Кривонос Я. Особливост і застосування стратегі й очуження т а одомашнення у сучасном у українськом у переклад і. Українське мовознавство: міжвідомчи й наук. збірник. 2010. № 40/1. C. 316–318.
Левицкая Т. Р., Фитерман А. М. Компрессия в английском языке и ее передача при переводе. Тетради переводчика. Москва, 1979. № 16. С. 51–59.
Лукьянов а Т. Г. Основи англо-українського кіноперекладу: навчальни й посібник для студенті в 4 курс у освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» денної фор ми навчання факультету іноземних мов. Xарків: ХНУ імен і В. Н. Каразіна, 2012. 104 с.
Сдобников В. В., Петрова О. В. Теория перевода. Москва: АСТ: Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008. 448 с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода. Лингвистические проблемы.
Санкт-Петербург: Филологический факультет Санкт- Петербургского госуниверситета, 2002. 416 с.
Чередниченко О. I., Коваль Я. Г. Оказіональні відповідники і переклад на різних рівнях еквівалентності. Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук зб. Київ: Вища школа, 1981. Вип. 5. С. 72–77.
Catford J. Translation Shifts. The Translation Studies Reader. London: Routledge, 2000. P. 141–147.
Orero P. Topics in audiovisual translation. Amsterdam; Philadelphia, PA: John Benjamins Pub, 2004. 227 p.
O’Sullivan C. Translating Popular Film. Palgrave Macmillan, 2011. 243 p.

 

Христина Михайліченко
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kinda17@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8400–1865

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-18


Ключові слова: політична лінгвістика, переклад, дискурс, мовна одиниця, політична риторика, маніпуляція.


Актуальність дослідження полягає у порівняльному аналізі перекладу політичного дискурсу Д. Трампа та Б. Обами з точки зору застосування лінгвостилістичних особливостей перекладу політичних промов обох президентів. Політичний дискурс — це явище, з яким ми стикаємось щодня. Зважаючи на реалії сучасності, широке розповсюдження демократії, відкритість суспільства, політичній мові приділяється все більше і більше уваги. Дослідження перекладів виступів президентів США дозволяють,
з одного боку, прогнозувати подальші дії і наміри політика, а з іншого — виокремити найбільш ефективні способи впливу на слухачів. Саме тому переклади політичних промов дедалі частіше стають об’єктом зацікавлення науковців різних сфер, особливо у перекладознавстві. Метою пропонованої статті є виявлення лінгвостилістичних особливостей відтворення політичного дискурсу США на матеріалі промов двох останніх президентів цієї країни — Б. Обами та Д. Трампа. Досліджено тематичні та мовно-мовленнєві особливості перекладу інавгураційних промов Д. Трампа та Б. Обами.
Порівняльний аналіз мовних одиниць, використаних обома президентами, та їх українських перекладів дозволив виявити, що збереження змісту при перекладі можливо завдяки відтворенню всіх релевантних компонентів висловлювання, а переклад лексичних одиниць, що включають оцінний компонент, здійснюється в більшості випадків за допомогою регулярних відповідностей. Доведено, що при перекладі політичних промов лінгвостилістичні особливості актуалізуються шляхом поєднання регулярних відповідностей і різних трансформацій, що дозволяють зберігати або модифікувати варіантні характеристики тієї чи іншої мовної одиниці.


ЛІТЕРАТУРА

Ващук Т. Політичний дискурс як об’єкт лінгвістичного дослідження [Електронний ресурс]. URL: http://eprints. zu.edu.ua/1720/ (дата звернення:05.09.2020)
Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких
політичних діячів кінця ХХ століття) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2001. 14 с.
Маслова В. А. Политический дискурс: языковые игры или игры в слова? Политическая лингвистика. Екатеринбург, 2008. Вып. 1(24). С. 43–48.
Нагорна Л. П. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики : [монографія].К. : Світогляд, 2005. 315 с.
Павлова Е. К. Политический дискурс в глобальном коммуникативном пространстве (на материале английских и русских текстов) : автореф. дис. ... д-ра филол. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». М., 2010. 45 с.
Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект : [монографія]. Житомир : Видво ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 358 с.
Соловей Г. С. Політична лексика як об’єкт перекладу (на матеріалі текстів політичних заяв, звернень, промов, статей та анекдотів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.16 / Херсон. держ. ун-т. Херсон, 2011. 20 с.
Федорів Я. Лінгвістичні моделі дискурсу публічних виступів : нариси із сучасних
культурно-мовленнєвих практик. К. : ВПЦ НаУКМА, 2010. 188 с.
Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса : [монография] М.: ИТДГК
«Гнозис», 2004. 326 с.
Cook G. The Discourse of Advertising. London; New York: Routledge, 2001. 272 p.
Crystal D. The Cabridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge University Press, 2003, 499 p.

Djik T. A. van. What is political discourse analysis? Amsterdam, 1997 [Електронний
ресурс]. URL: http://www.discourses.org/OldArticles/What %20is %20Political %20Discourse %20 Analysis.pdf (дата звернення: 05.09.2020).
Mencken H. L. The American Language. New York: Alfred A. Knopf, 2006. 777 p.
The White House Blog. URL: http://www.obamawhitehouse.archives.gov/blog (дата
звернення: 05.09.2020).

 

Світлана Маслова
pdf

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
e-mail: stephaniabw@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–3600–8501

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-17


Ключові слова: есе, стилістичні особливості, функція впливу, реалія, лінгвокультурна адаптація.


Добір есе як об’єкт аналізу становить значні труднощі для дослідника, оскільки навіть визначення жанру в теорії літератури не є досі усталеним; не існує цілісної концепції жанру, погляди літературознавців на есе є вкрай суперечливими.

На тлі існуючих теоретичних та практичних розвідок, присвячених різним літературним жанрам, есе представляється недостатньо вивченим об’єктом аналізу в лінгвістичній і перекладознавчій площинах, що і визначає актуальність праці.

Метою дослідження є визначення особливостей перекладу публіцистичного есе на прикладі перекладу есе І. Бродського «Размышления об исчадии ада» («Роздуми про виплодок пекла») з російської мови англійською.Для досягнення поставленої мети потрібно вирішення таких завдань:
1) виявлення основних стилістичних особливостей есе І. Бродського;
2) визначення специфіки його перекладу англійською мовою.

Домінантною функцією есе є функція впливу, яка реалізується за допомогою звернення до емоційно-образного способу світосприйняття адресата. Стилістичні особливості публіцистичного есе І. Бродського, що характеризують його як ресурс стилістичної виразності, цілком узгоджуються з функцією впливу досліджуваного типу тексту: наявні синтаксичні конструкції з інверсійним порядком слів, риторичні питання, цитування, поширені складнопідрядні речення з низкою однорідних членів, еліптичні конструкції, градація, стилістично забарвлена лексика, поєднання стилістично зниженої та розмовної лексики задля досягнення максимальної виразності.

Перекладач відтворює стилістичні особливості тексту оригіналу шляхом підбору функціональних аналогів в мові перекладу. Труднощі виникають під час відтворення культурологічних реалій вихідної лінгвокультури.

Апелятивний тип тексту, яким є есе, потребує значної лінгвокультурної адаптації реалій вихідної мови до соціокультурного фону мови перекладу. Аналізований переклад грішить відтворенням виключно зовнішньої оболонки окремих лексем і словосполучень, які є носіями фактуальної інформації та мають значний прагматичний потенціал в оригінальному тексті. Всупереч складності і культурній насиченості самого тексту, з
наявністю характерних слів і понятійної системи, перекладач не повною мірою прагматично адаптує значущі елементи вихідного тексту, що позначається на адекватності його перекладу. На наш погляд, похибки перекладу перешкоджають повноцінному відтворенню комунікативної інтенції автора.
Перспективи подальших розробок вбачаємо в розширенні матеріалів дослідження з метою отримання загальних висновків щодо особливостей перекладу есе як жанру та специфіки відтворення індивідуального авторського стилю у перекладі.


ЛІТЕРАТУРА

Дьяченко С. Н. Эссе как тип текста: теоретический и методологический аспекты. Культура народов Причерноморья. 2012. № 230. С. 155–158.
Эпштейн М. Законы свободного жанра (Эссеистика и эссеизм в культуре Нового времени). Вопросы литературы. 1987. № 7. C. 120–152.
Reiß K Texttyp und Übersetzungsmethode. Heidelberg: Groos, 1983. 146 S.

 

Анастасія Лагутік
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lagutik1712@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7944–4883

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-16

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196Х


Ключові слова: авторський стиль Дж. Ролінг, стилістичні засоби, прагматика тексту, лінгвокультурологічні елементи, когнітивно-емоційні компоненти


Статтю присвячено дослідженню авторського стилю Джоан Ролінґ. Актуальність праці полягає в тому, що незважаючи на стійкий інтерес до творчості авторки, кількість наукових студій із зазначеної теми вельми обмежена. Мета дослідження — аналіз ідіостилю Джоан Ролінґ, завдання дослідження — аналіз теоретичних засад поняття індивідуального стилю автора, розгляд лінгвістичних засобів його вираження. Методи дослідження включають аналіз, синтез, узагальнення, дефініційний аналіз, компонентний аналіз. Зміст дослідження включає в себе аналіз теоретичних засад поняття індивідуального стилю автора, емпіричне дослідження засобів актуалізації стилістичних прийомів в творах автора. В роботі уточнено поняття авторського стилю, яке розуміється як сукупність культурно-виразних засобів, що виконують естетичну функцію і виокремлюють мовуокремого письменника серед інших. Аналіз матеріалу дослідження надав можливість дійти таких висновків: основними компонентами індивідуального стилю письменника є композиція твору, тема, художній зміст, часовий колорит, багатство мови автора, а також стильові чинники;
важливе місце відводиться світогляду автора та його вмінню відображати відповідні когнітивні, емоційні та лінгвокультурологічні компоненти в мовних одиницях, що цілеспрямовані на силення прагматичного впливу тексту на читача. Варто зазначити, що на становленні індивідуального стилю Дж. Ролінґ також відчувається вплив епохи, її суспільно-історичних умов, тощо. Результати дослідження демонструють варіативність культурно-виразних засобів. Серед найчастіше вживаних засобів творення художнього
тексту є метафора, порівняння, гіпербола, епітети, метафоричні епітети, іронія, антитеза, тощо.


ЛІТЕРАТУРА

Воскобойников В. В. Актуальные аспекты изучения идиостиля в современной
лингвистике. Вестник ВолГУ. 2013. 9 (11). С. 164–170
Геннекен Э. Опыт построения научной критики. СПб: Рус. богатство, 1892. 342 c.
Горелов И. Н. Основы психолингвистики: учебное пособие. М.: Лабиринт, 1998. 256 с.
Датченко Ю. Мова творів Миколи Чернявського : автореф. дис. ... канд. філол.
наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2007. 20 с.
Дідух Х. Ідіостиль як відображення авторської картини світу. Філологічні науки.
Риторика і стилістика. URL: http:/ www.rusnauka.com/15_NNM_2012/Philologia/2
_111114. doc.htm
Довганчина Р. Ідіостиль в аспекті художнього перекладу. Філологічні студії: науковий часопис. Л., 2007. С. 81–86.
Єрмоленко С., Бибик C. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвіс-
тичних термінів. К.: Либідь, 2001. 224 с.
Караулов Ю. Н. Русская языковая личность и задачи её изучения: вст. ст. Язык и личность. М.: Наука, 1989. 225 c.

Карелова И. И. Национальная концептосфера и идиоконцептосфера (на материале произведений Л. Е. Улицкой): автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 2009. 20 с.
Ковшиков В. А. Психолингвистика. Теория речевой деятельности. М.: АСТ: Ас-
трель, 2007. 318 с.
Корольков В. И. Фигуры стилистические. Краткая литературная энциклопедия /
гл. ред. А. А. Сурков. М.: Сов. энцикл., 1962–1978. Т. 7: «Советская Украина» — Флиаки, 1972. Стб. 947–951.
Корольова Т. М. Актуальні проблеми дискурсології. Одеса: Астропринт, 2015.109 с.
Кулишова Н. Д. Языковая личность в аспекте психолингвистических характеристик (на материале письменных текстов): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Краснодар: РНБ, 2001. 24 с.
Літературознавчий словник-довідник / авт.-уклад. Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та
інші. К.: Академія, 1997. 752 с.
Наумов В. В. Лингвистическая идентификация личности. М.: Книжный дом «Либроком», 2010. 240 с.
Переломова О. Мовний аспект ідіостилю Валерія Шевчука. URL: http:/dspase.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31880/32-Perelomo va.pdf
Ришкевич І. До проблеми ідіостилю автора в художній літературі. Актуальні проблеми романо-германської філології: матеріали ІІІ наук.-практ. семінару / М-во освіти і науки України, Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т інозем. філології. Луцьк, 2014. С. 283–285.
Словник літературознавчних термінів. URL: https://onlyart.org.ua/dictionaryliterary-
terms/hudozhni-zasoby-zobrazhalno-vyrazhal/_
Ставицька Л. Про термін ідіолект. Українська мова. К.: Інститут української мови НАН України, 2009. № 4. С. 3 –15.
Українська мова: енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні,
Ін-т укр. мови; голова ред. кол. В. М. Русанівський та ін. К.: Українська енциклопедія ім. М. Бажана, 2004. 824 с.
Храпченко М. Б. Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. М.: Худ. лит., 1977. 446 с.
Шаркунова О. В. Идиостиль художественного текста как индивидуальное соче-
тание экстра- и интралингвистических параметров, основанных на референтных отношениях. В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии: сб. ст. по матер. III междунар. науч.-практ. конф. Новосибирск: СибАК, 2011. С. 59–64.
Шулінова Л. Аспекти ідіостилістичного аналізу. Слов’янські мови і сучасний світ. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2000. С. 25–33.
Щирова И. А. Текст в парадигмах современного гуманитарного знания: монография. СПб.: Книжный дом, 2006. 472 с.
Янкелевич М. С. Отражение личности автора в художественном произведении. Психология. СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 2013. С. 162–168.
Rowling J. K. Harry Potter and the Prisoner of Azkaban. URL: http://www.passuneb.
com/elibrary/ebooks/HARRY %20POTTER %20AND %20THE %20PRISONER %20
OF %20AZKABAN. pdf Rowling J. K. URL: https://fantlab.ru/autor131

 

Ксенія Кулі-Іванченко
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: sunny3k@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8852–5869

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-15

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lepinapelina@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8349–5621


Ключові слова: етнопсихолінгвістика, соціопсихолінгвістика, етнопсихолінгвістичні стереотипи, крос-культурний аспект перекладу, стратегії, тактики, операції перекладу.


Статтю присвячено проблемі міждисциплінарного характеру, актуальній одночасно для етно- і соціопсихолінгвістики та перекладознавства через необхідність більш глибокого вивчення проблеми віддзеркалення та коректної передачі національно-культурних рис і лінгвокультурних характеристик у перекладі з англійської мови українською та навпаки. У
дослідженні описано особливості мовних стереотипів у представників англомовної культури у відтворенні в українському перекладі, розкрито специфіку явища комунікативного конфлікту та його відображення у перекладі, виявлено комплекс провідних тактик і домінантних перекладацьких операцій у реалізації стратегії комунікативно-рівноцінного перекладу, що застосовується для досягнення оптимальної адекватності та коректності в досліджуваній парі мов у межах етнопсихоспецифічної крос-культурної комунікації. За результатами аналізу особливостей мовної поведінки в ситуації комунікативного конфлікту розроблено типологію етнопсихолінгвістичних стереотипів. У статті також наведено класифікацію рівнів комунікативної компетенції, підґрунтям для якої
стала здатність мовної особистості до кооперації у міжособистісному спілкуванні. Результати дослідження можуть стати у нагоді при вирішенні нагальних проблем міжкультурної комунікації в перекладознавстві та слугувати потужним засобом оптимізації перекладу з урахуванням крос-культурних відмінностей у мовній парі англійська — українська.


ЛІТЕРАТУРА

Бахтин М. М. Фрейдизм. Формальный метод в литературоведении. Марксизм и
философия языка. Статьи. Москва : Лабиринт, 2000. 640 с.
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих отношений.
Nyköping, Sweden : Philosophical arkiv, 2016. 164 с.
Горелов И. Н., Седов К. Ф. Основы психолингвистики. Москва : Лабиринт, 2001.
С. 161–176.
Дементьев В. В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2000. 248 с.
Дементьев В. В., Седов К. Ф. Теория речевых жанров : социопрагматический аспект. Stylistyka. Opole, 1999. VIII. S. 53–87.
Седов К. Ф. Типы языковых личностей и стратегии речевого поведения (о риторике бытового конфликта). Вопросы стилистики. Язык и человек. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1996. Вып.26. С. 8–14.

Фокс К. Спостерігаючи за англійцями. Львів : Видавництво Старого Лева, 2018.
608 с.
Bradford B. Intonation in Context. Cambridge : Cambridge University Press, 1988. 52 p.
Flick U. Social representations. Rethinking Psychology. London, 1995. P. 70–96.
Fox K. Watching the English. The Hidden Rules of English Behaviour. London : Hodder & Stoughton, 2014. 608 p.
Harre R. Discursive psychology. Rethinking Psychology. London, 1995. P. 143–159.

 

Вікторія Ковальчук
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: beamlighttt@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8665–1028

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-14

Владислава Аккурт

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Akkurt.VY@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3542–3428


Ключові слова: психолінгвістика, стратегія переконання, б’юті індустрія, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.


Статтю присвячено проблемі міждисциплінарного характеру, актуальній одночасно для психолінгвістики та перекладознавства. У дослідженні проаналізовано лінгвістичні засоби репрезентації стратегії переконання в англомовних рекламних матеріалах б’юті-індустрії та досліджено провідні перекладацькі стратегії, тактики й прийоми їх відтворення засобами української мови. За результатами було доведено пріоритетність стратегій переадресації та терціарного перекладу та розповсюдженість тактик передачі релевантної інформації, коректного оформлення та лінгвокультурної адаптації. Аналіз застосованих перекладацьких прийомів дозволив дійти висновку про кількісне переважання прийомів трансплантації, транскодування, різних видів замін (контекстуальної заміни, конкретизації та функціональної заміни), а на рівні комплексних трансформацій — частотне вживання прийому смислового розвитку та описового й антонімічного перекладу. Дослідження має перспективу, а його результати можуть слугувати засобом оптимізації перекладу у сфері б’юті-індустрії.


ЛІТЕРАТУРА

Баранов А. Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход). Москва, 1990. 150 с.
Горелов І. М., Седов К. Ф. Основы психолингвистики. Москва : Лабиринт, 2001.
С. 3–8.
Дементьев В. В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов : Изд-во Саратовского университета, 2000. 248 с.
Дементьев В. В., Седов К. Ф. Теория речевых жанров: социопрагматический ас-
пект. Stylistyka Opole, 1999. 8. S. 53–87.
Зернецкий В. П. Лингвистические аспекты теории речевой деятельности. Киев :Лабиринт, 1988.120 с.
Седов К. Ф. Типы языковых личностей и стратегии речевого поведения (о риторике бытового конфликта). Вопросы стилистики. Язык и человек. Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1996. Вып.26. С. 8–14.
Стернин И. А. Основы речевого воздействия. Воронеж, 2012. 178 с.
Larson Charles U. Persuasion: reception and responsibility. Belmont: Wadsnorth Publishing Company, 1995. 200 p.

 

Олександр Іліаді
pdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Кропивницький, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-13


Ключові слова: етимологія, реконструкція, похідне, міфонім, демонологія.


У статті запропоновано етимологічний аналіз імені міфологічного персонажа Царь Хан із тексту малоруського заговору від укусу змії. Ряд ознак підказує, що ми маємо справу з розщепленою через переосмислення формою *Кантисар, слід якої простежується в архаїчній українській лексиці поховального обряду. Зокрема тут згадується хазяїн могил, який стягує плату з померлих за місце під землею. Подальші пошуки джерела слова спонукають до висновку про відбиття в *Кантисар аланського *Kanti sar «Хазяїн могил» або «Підземний хазяїн». Урахування контексту слова і пов’язаної з ним семіотики дозволяє загалом установити семантику його образу й поставити його в один ряд із іншими фігурами словʼянської демонології, також запозиченими з іранського джерела. Адаптація чужорідної міфологічної фігури до системи образів словʼянської міфології стала можливою завдяки функціональній подібності *Кантисар до місцевих хтонічних персонажів, із якими він був ототожнений. Одночасно з етимологією імені Кантисар встановлюється генеза імені українського демонологічного персонажа довгомед ʻнапівзвір,
напівлюдинаʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻтой, ким оволодів демонʼ).


ЛІТЕРАТУРА

Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. М. ; Л. : Изд-во АН СССР ; Наука, 1958–1989. Т. I–IV.
Абаев В. И. Скифский быт и реформа Зороастра. Абаев В. И. Избранные труды. Религия. Фольклор. Литература. Владикавказ : Ир, 1990. С. 9–51.
Абдуллаев Е. В. Zoroastriana-Slavica: о двух восточнославянских параллелях авестийскому Видевдату. Commentationes Iranicae: сборник статей к 90-летию Владимира Ароновича Лившица. С.-Петербург : Нестор-История, 2013. С. 661–667.
Даль В. И. Пословицы русского народа. С.-Петербург ; М. : Изд-во М. О. Вольфа,
1879. Т. I. 1392 с.
Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. М. : РИПОЛ
классик, 2006. Т. 4: Р–Я. 669 с.
Дзиццойты Ю. А. Нарты и их соседи: Географические и этнические названия в
нартовском эпосе. Владикавказ : Алания, 1992. 279 с.
Ефименко П. Сборник малороссийских заклинаний. М. : Университетская типо-
графия, 1874. 70 с.
Илиади А. И. К этимологии и реконструкции группы праславянских адъективов, производных от соматических терминов. Слов’янські обрії. 2013. Вип. 5. С. 39–44.

Кюршунова И. А. Словарь некалендарных личных имен, прозвищ и фамильных прозваний Северо-Западной Руси XV–XVII вв. С.-Петербург : Дмитрий Буланин, 2010. 667 с.
Онежские былины, собранные А. Ф. Гильфердингом. Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук. С.-Петербург : Типогр. Императорской АН, 1894. Т. 59. 597 с.
Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. М. : Восточная литература, 2003. Т. 2. 502.
Словарь української мови / [упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко]. К., 1907.
Т. 1. 494 с.
Толстая С. М. Чет–Нечет. Славянские древности: этнолингвистический словарь. М. : Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 537–541.
Толстая С. М. Число. Славянские древности: этнолингвистический словарь. М. :
Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 544–547.
Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии. Этнографическое обозрение. 1898. № 3. С. 93–95.
Bartholomae Chr. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg : Karl J. Trübner, 1904. 2000 S.
Mayrhofer M. Iranisches Personennamenbuch. Band I: Die altiranischen Namen. Wien :Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1979. 113 S.
Monier-Williams, Monier Sir. A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages. Delhi : Motilal Banarsidass, 1988. 1333 p.

Вельмишановній Пані проф. Т. М. Корольовій —
наш подячний знак особливої поваги. — Автори

Микола Зимомря
pdf

доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, завідувач кафедри германських мов і перекладознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений діяч науки і техніки України
e-mail: translationw2016@meta.ua
ORCID: 0000–0002–7372–4929

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-12

Наталія Науменко

доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов професійного
спрямування Національного університету харчових технологій (м. Київ),
член Національної спілки письменників України
ORCID: 0000–0002–7340–8985


Ключові слова: українська література ХХ століття, проза, поезія, драматургія, критика, еміграція, соцреалізм.


У статті проаналізовано особливості висвітлення українського літературного процесу 1–3 третин ХХ століття в 6-му та 7-му томах десятитомного підручника Ю. І. Коваліва «Історія української літератури. Кінець ХІХ — початок ХХІ століть». Значний текстовий матеріал в інтерпретації автора стає не лише предметом усебічного вивчення у системі вищої філологічної освіти, а й потужним чинником наукового пошуку. Розглянутий під нетривіальним кутом зору та описаний високоточною мовою, без зайвої «терміноманії», він має послужити основою для подальших досліджень українського письменства у напрямі заповнення «білих плям», вельми характерних для обраного періоду.


ЛІТЕРАТУРА

Зимомря М. І., Науменко Н. В. Підтексти на тлі літературного процесу. Науко-
ві записки Тернопільського НПУ імені В. Гнатюка. Серія: Літературознавство / за ред. М. П. Ткачука. Тернопіль : ТНПУ, 2016. С. 271–276.
Зимомря М. І., Науменко Н. В. Сутність модернізму: спроба окреслення ліній єв-
ропейської літератури порубіжжя століть. Наукові записки Тернопільського НПУ імені В. Гнатюка. Серія: Літературознавство / за ред. М. П. Ткачука. Тернопіль : ТНПУ, 2014. С. 423–430.
Зимомря М. І. Регулятивний знак стратегії. Науменко Наталія. Кому не мріялось, що є незнана Муза…: літературно-критичні статті. Київ : Сталь, 2014. С. 3–6.

Ковалів Ю. І. Дніпропетровські колізії роману «Собор» Олеся Гончара на тлі дегуманізації. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Полтава, 2018. № 1. С. 105–109.
Ковалів Ю. І. Іван Кочерга: «Майстри часу». URL: https://fantlab.ru/user64490/blog/tag/Іван %20Кочерга (дата звернення 02.09.2020).
Ковалів Ю. І. Кость Герасименко. Слово і Час. 2018. № 5. С. 64–65.
Ковалів Ю. І. «Празька школа»: на крутосхилах від «філософії серця» до «філософії чину». Київ : Бібліотека українця, 2004. 118 с.
Науменко Н. В. Серпантинні дороги поезії: природа та тенденції розвитку українського верлібру: монографія. Київ : Сталь, 2010. 518 с.
Семенюк Г. Ф., Гуляк А. Б., Науменко Н. В. Літературна майстерність письменника: підручник. Київ : Сталь, 2015. 405 с.
Як буде виглядати наша планета через 250 мільйонів років. URL: https://www.
imena.ua/blog/our-planet-in-250-million-years/ (дата звернення 02.09.2020).
Література. Соціум. Епоха : ювілейний збірник на пошану доктора філолоігчних
наук, професора Олександра Астаф’єва / упоряд. Ростислава Радишевського, Миколи Зимомрі. Київ ; Дрогобич : Посвіт, 2010. 816 с.

 

Юлія Волощук
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: govol@meta.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–0938–4349

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-11

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155


Ключові слова: публіцистичний стиль, медіа-дискурс, англомовний новинний текст, новиниий дискурс, ОБСЄ, адекватний переклад новинних текстів, перекладацькі трансформації.


Актуальність дослідження ґрунтується на необхідності глибинного вивчення ефективних шляхів та засобів перекладу англомовних новинних текстів українською, зокрема новинних текстів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), що обумовлено не лише членством України в Парламентській асамблеї ОБСЄ, а й всесвітньою глобалізацією та інтенсивним розвитком міжнародних відносин, які у свою чергу впли-
вають на підвищення зацікавленості сучасного українського читача зарубіжними новинними текстами. Крім того, актуальність теми зумовленай посиленням уваги лінгвістів до сучасного медіа-дискурсу, видом якого є новинний дискурс, та особливостей його прекладу.

Метою роботи є аналіз специфіки перекладу англомовних новинних текстів українською мовою на матеріалі новинних текстів ОБСЄ. Задля досягнення поставленої мети були застосовані такі методи дослідження: порівняльний та зіставний методи для визначення особливостей та проблем перекладу англомовних новинних текстів українською; метод систематизації та метод комплексного перекладацького аналізу для аналізу та систематизації засобів, використаних при перекладі англомовних новинних текстів українською мовою, а також метод суцільної вибірки під час пошуку базового матеріалу дослідження. У результаті зіставного аналізу оригіналів англомовних новинних текстів з їх перекладами українською були визначені закономірності застосування певної перекладаць-
кої стратегії, а також відповідних перекладацьких трансформацій, що необхідні для досягнення адекватного перекладу англомовного новинного тексту. Також у ході дослідження була проаналізована проблема пошуку еквівалента при перекладі новинних текстів.


ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Дискурс: лингвистический энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990. 137 с.
Дускаева Л. Р. Принципы типологии газетных речевых жанров: Язык современной публицистики: сб. статей / сост. Г. Я. Солганик. 3-е издание. Москва: Флинта: Наука, 2008. 131 с.
Латышев Л. К. Проблема эквивалентности в переводе: дис. … д-ра филол. наук:
10.02.20. Москва, 1983. 90 с.
Микоян А. С. Проблемы перевода текстов СМИ. 2008. URL: http://evartist.narod.
ru/text12/12.htm (дата обращения 02.09.2020).
Пантина О. А. Экспрессивная перспектива англоязычного новостного дискурса: на материале газетных текстов о природных катастрофах: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Санкт-Петербург, 2018. 32 с.