Przeskocz do treści

Kategoria: Випуск №34

pdfТетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу
«Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196X

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних
факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Одеса, Україна
e-mail: olgaaleks2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-13

Key words: соціолінгвістична система, комунікативна поведінка, молодіжний соціолект, соціально марковані елементи.

АНОТАЦІЯ

Вивчення соціолектних форм мови відповідає потребам сучасної лінгвістики, яка розглядає мову в тісному зв’язку з індивідом, його мисленням і світоглядом. У цілому сучасна наукова парадигма базується на принципі обумовленості мовної диференціації неоднорідністю соціуму. У цьому контексті саме молодіжна мова постає важливою областю лінгвістичного дослідження, будучи яскравим показником сучасного стану суспільства та варіативності мови. Соціолект молоді (СМ) бо усі властиві природній мові процеси відбуваються у багато разів швидше та доступні безпосередньому спостереженню.

В роботі розглянута структура лексичної, граматичної та фонетичної систем сучасних СМ української та англійської мов. Лексична структура охоплює стандартну частину та субстандартну (соціолектну) частину, у межах якої виокремлюються певні стилістично знижені та соціально марковані структурні елементи, кількісний та якісний склад яких створює часткову ситуацію соціально-стилістичної лексичної диглосії внаслідок відносної чисельності в її складі субстандартних лексичних одиниць.

Граматичні параметри СМ також визначаються особливостями його функціонування як усного діалогічного типу мовлення та соціолінгвістичними параметрами комунікантів. Емоційне забарвлення, спонтанність, ситуативність, контактність мовлення зумовлюють наявність певних особливостей граматичної підсистеми СМ, які представлені варіативними типами експресивного синтаксису, певними засобами морфологічного рівня. Низька частотність застосування субстандартних елементів граматичного рівня, спорадичний характер їх прояву не дає підстав виокремити субстандартну граматичну підсистему у межах СМ.

Соціолінгвістичні характеристики носіїв СМ та соціолінгвістичні параметри молодіжної комунікації зумовлюють емоційно-модальну напруженість мовлення, притаманну молоді, яка актуалізується за допомогою певного комплексу фонетичних параметрів. 

ЛІТЕРАТУРА

Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 «Перекладознавство» / Балабін Віктор Володимирович. — К., 2002. — 308 с

Балли Ш. Язык и жизнь / Ш. Балли. — М. : URSS, 2003. — 230 с.

Боднар Р. В. Соціолект підлітків як субкультура сучасного лінгвосоціуму (на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ — початку ХХІ століття) : автореф. дис. ... к. філол. н. : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Р. В. Боднар. — Київ, 2007. — 20 с.

Грабовий П. М. Когнітивні параметри українського молодіжного сленгу : автореф. дис. … канд. філол. н. : спец. 10.02.01 «Українська мова» / П. М. Грабовий. — Київ, 2010. — 20 с.

Карпець Л. А. Український спортивний жаргон: структурно-семантичний аспект : aвтореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Л. А. Карпець ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2006. — 19 с.

Coleman J. The Life of Slang / J. Coleman. — Oxford University Press, 2012. — 354 p.

Ehmann H. Ein paar Facts voraus / H. Ehmann // Das neuste Lexikon der Jugendsprache. — München : Verlag C. H. Beck, 2001. — S. 195.

Labov W. The Social Stratification of English in New York City / W. Labov // Second edition. — Cambridge : Cambridge U. Press, 2006. — P. 168–178.

Neuland E. Jugendsprache / E. Neuland. — Tubingen ; Basel : Fraucke Verlag, 2008. — 210 s.

pdfЛюдмила Яворська

викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: Yavorska.LP@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8700–1505

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-12

Ключові слова: лінгвістика, мовленнєва комунікація, діалогічне мовлення, інтерогативи, варіативність.

АНОТАЦІЯ

Варіативність англійських інтерогативів, алгоритм їх утворення та вживання викликає безумовний інтерес у лінгвістів, науковців, педагогів, здобувачів вищої освіти. У наукових дослідженнях сьогодення означена тема є особливо затребуваною, тому що вона є однією з найбільш актуальних і важливих. Причиною такої зацікавленості є той факт, що серед сучасних засобів спілкування мовленнєва комунікація посідає найбільш визначне місце, і саме діалогічне мовлення є невід’ємною частиною мовленнєвого спілкування, як усного, так і письмового. Але будь-яке діалогічне спілкування неможливо уявити без інтерогативів, які є тригером, тобто спусковим ґачком для розвитку процесу комунікації.

Мета статті — дослідження варіативності простих англійських інтерогативів у залежності від їх словопорядку та функцій.

У публікації представлено дослідження структурних різновидів простих англійських питальних речень у процесі діалогічного мовлення як найважливішого засобу комунікації; проведено аналіз сучасних лінгвістичних досліджень, безпосередньо пов’язаних з темою інтерогативів; розглянуто функціональне значення та варіанти місцеположення окремих членів речення в загальній структурі питальних речень, виокремлено 5 структурних типів простих англійських інтерогативів та означено напрямки подальшого дослідження даної теми. Задля дотримання принципів науковості, автентичності та практичного впровадження отриманих результатів наше дослідження проводилося на підставі вибіркового матеріалу із популярного роману американського письменника Джерома Девіда Селінджера «The Catcher in the Rye» («Ловець у житі», або «Над прірвою у житі»). 

ЛІТЕРАТУРА

Close R. A. A Reference Grammar for Students of English. Longman, 1975. 342 p.

Jespersen O. The Philosophy of Grammar. University of Chicago Press, 1992. 372 p.

Salinger J. D. The Catcher in the Rye. Penguin. UK, 2010. 240 p.

Дуденко О. В. Синтаксис української мови. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. 208 с.

Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. К. : ВЦ «Академія», 2010. 380 с.

Корсаков А. К. Теоретичні основи сучасної англійської граматики. Ч. 1: Синтаксис. Київ: Вища школа; Одеса: ВМВ, 2013. 344 с.

Романюк О. С. Успішна комунікативно-прагматична модель реалізації фемінної прагматично-інтерогативної комунікативної тактики. Лінгвістичні дослідження:збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 2019. Вип. 50. С. 203–209. https://doi.org/10.34142/23127546.2019.50.25

Романюк О. С. Фемінний романтичний дискурс: стратегічні шляхи реалізації прагматично-інтерогативної комунікативної тактики. Вісник Університету імені
Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки. 2019. Вип. 1(17). С. 296–305. https://doi.org/10.32342/2523–4463–2019–0-16–32

Яворська Л. П., Ясинська Т. О. Структурна варіативність англійських інтерогативів у діалогічному мовленні. Theoretical and applied aspects of the application of modern science: V Міжнародна науково-практична конференція. Секція: філологія, 7–9 лютого 2022. Токіо, Японія, С. 369–372.

pdfТетяна Яблонська

доктор педагогічних наук, професор кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнский
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: applle9@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6801–8704
Researcher ID: I-532402018

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-11

Ключові слова: фразові дієслова, фразеологія, контекст, англійська мова, лексикологія, багатозначність, синонімія.

АНОТАЦІЯ

У статті обґрунтовано актуальність вивчення англійської мови з багатьох вагомих причин. По-перше, через її міжнародне значення в усьому світі. По-друге, завдяки різноманітності лексики, наявності барвистих сталих виразів, зворотів, ідіом, фразеологічних одиниць, прислів’їв, приказок та фразових дієслів. По-третє, завдяки її емоційній забарвленості, індивідуальності та великій наявності слів грецького, латинського та французького походження.

У статті розглянуто специфіку використання фразових дієслів на заняттях з лексикології англійської мови. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи навчання, як описовий — для загальної характеристики контексту фразового дієслова в англійській мові; контекстуально-інтерпретаційний — стосовно виявлення функційно-семантичного значення фразового дієслова в англійській мові, а також метод створення проблемної ситуації за допомогою фразового дієслова в англійській мові. Визначено сутність терміна «фразові дієслова»; розглянуто місце фразових дієслів в лексикології англійської мови та визначено особливості використання фразових дієслів на заняттях із зазначеної дисципліни.

Розглянуто особливості сприймання та запам’ятовування фразових дієслів. Приділено увагу класифікації фразових дієслів. Доведено, що фразові дієслова є одним із найскладніших моментів в оволодінні англійською мовою, але, не дивлячись на це, саме завдяки їхноьму використанню у контексті англійська мова стає більш «живою», неординарною та емоційно забарвленою, а у свою чергу постійне вивчення фразових дієслів та використання їх значень у контексті сприяє запам’ятовуванню нових лексичних одиниць завдяки асоціаціям, образам та ситуаціям.

ЛІТЕРАТУРА

Дiдо Н. Д. До питання вивчення фразових дiєслiв в англiйськiй мовi. Сучаснi дослiдження з iноземної фiлологiї. Ужгород, 2016. № 14. С. 34–39.

Ломб К. Как я изучаю языки. Заметки полиглота. Личное развитие. М.: Иванов и Фербер, 2016. 240 с.

Нiколенко А. Г. Актуалiзацiя семантичного аспекту фразових дiєслiв у процесi навчання англiйської мови. Iноземнi мови. Київ, 1999. № 4. C. 31–33.

Поуви Д. Говорите правильно по-английски. М.: Высшая школа, 1984. 50 с.

Смит Л. П. Фразеология английского языка: переклад з англiйської. М.: Дрофа.
1998. 158 с.

Чаєнкова О. К. Лінгвокультурна специфіка фразеологізмів у процесі перекладу (на матеріалі української, турецької та англійської мов). Мова: науково-теоретичний часопис. Одеса, 2019. № 31. ISSN: 2307–4558eISSN: 2414–9489. С 41–54.

pdfАнастасія Юмрукуз

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: yumrukuz.aa@pdpu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–8644–8655;
Researcher ID: M-8713–2018

Юліана Ірхіна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: irhinajuliana@gmail.com,
ORCID: https://orcid.org/0000–0002–9884–4732;
Researcher ID: AAF-2405–2021

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-10

Ключові слова: лінгвокультурні реалії, алюзія, політичні промови, інавгураційна промова, переклад

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню мовних засобів відображення лінгвокультурних реалій, що передаються алюзіями, в англійських політичних промовах та їх українському перекладі. Зазначено, що алюзія є мовним явищем, яке несе певне національно марковане навантаження окрім надання фактичної інформації. Автори зауважують, що незважаючи на наявність деяких фундаментальних досліджень, присвячених структурно-семантичним питанням алюзії, способам збереження та відображення певної лінгвокультурної інформації в українських перекладах англійських текстів, питання відтворення такої інформації, що передається алюзією в текстах англійських (американських) політичних виступів, недостатньо досліджено, що визначає актуальність даного дослідження. Робота мала на меті визначити тактики та прийоми репрезентації лінгвокультурних реалій у текстах інавгураційних промов англійською мовою та їх українських перекладах.

Проведене дослідження виявило, що алюзії в аналізованих текстах передають лінгвокультурну інформацію, що відсилає як до текстових, так і нетекстових референтів. Текстові референти представлені власними попередніми виступами, виступами інших політиків, біблійними текстами, фольклорними творами, текстами державних документів тощо; нетекстові референти — це назви історичних подій, історичних будівель, географічних об’єктів тощо. Труднощі у відтворенні відповідної лінгвокультурної інформації в перекладі зумовлені кількома факторами — труднощами з виявленням алюзій у тексті у разі неномінованих алюзій, а також вибором відповідної тактики перекладу. Аналіз довів, що лінгвокультурна інформація, що міститься в алюзіях, здебільшого зберігається у перекладах українською мовою відповідних англомовних текстів політичних виступів. При цьому вид тактики та прийомів перекладу залежить від типу алюзії — прямі алюзії найчастіше перекладаються із застосуванням транскрипції, транслітерації, калькування; непрямі алюзії — за допомогою контекстуальної заміни, перестановки, додавання та опущення.

ЛІТЕРАТУРА

Ananina, M. A. & Uskova, B. A. (2014). Trudnosti peredachi lingvokulturnoy informatsii pri perevode alluziy na russkiy yazyk [Difficulties in rendering lingual and cultural information in the translation of allusions into the Russian language]. Lingua mobilis, 2 (48), 21–25 [in Russian].

Ben Porot (2018). The Poetics of Literary Allusion. A Journal for descriptive poetics and theory of literature. 1, 109–121 [in English].

Halperin, I. R. (2016). Tekst kak objekt lingvisticheskogo issledovaniya [Text as an object of linguistic studies]. 7 ed. Moscow: KomKniga [in Russian].

Kopylna, O. M. (2007). Vidtvorennia avtorskoi aliuzii v khudozhniomu perekladi (namateriali ukrainskykh perekladiv anhlomovnoi prozy XX stolittia) [Rendering author’s allusions in the translation of fiction texts 9on the material of Ukrainian translations of English prose of XX century). Candidate’s thesis, Kyiv [in Ukrainian].

Krassa, A. V. (2012). Problemy peredachi i sposoby perevoda alluzii v zagolovkakh britanskikh i amerikanskikh SMI [Problems of rendering and ways of translating allusions in headings of British and American media]. Samara: Aspekt, 1, 289–296 [in Russian].

Mizin, K. I. & Petrov, O. O. (2018). Zistavna lingvokulturolohiia: metodolohichni problem ta perspektyvni metodyky: monograph [Comparative linguistic and cultural studies: methodological problems and prospective methods]. Pereiaslav-Khmelnitskyi — Vinnytsya — Kremenchuk: PP. Shcherbatykh P. V. [in Ukrainian].

Nikashina, N. V., Suprun N. D. (2016). Allusiya kak stilisticheskiy priyem v angloyazychnoy literature [Allusion as a stylistic device in English literature]. Vestnik RUDN. Seriya: Teoriya yazyka. Semiotika. Semantika — Bulletin of RUDN. Series: Language theory. Semiotics. Semantics, 1, 68–74 [in Russian].

Pavlenko, O. (2012). Zasoby vidtvorennia deformovannykh aluzii v khudozhniomu perekladi [Means of rendering deformed allusions in the translation of the fiction]. Sotsiokulturni ta etnolinhvistychni problem haluzevoho perekladu v paraduhmi yevrointehratsii — Sociocultural and ethnolinguistic problems of the field translation in the eurointegration paradigm: Proceedings from the conference, Kyiv, 128–134 [in Ukrainian].

Petryna, Kh. V. (2019). Funktsionalno-semantychnyi analiz aliuzii v ukrainskykh postmodernistskykh khudozhnikh tekstakh [Functional and semantic analyzsis of allusions in Ukrainian post-modern fiction texts]. Candidate’s thesis. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Sunko, N. O. (2016). Aliuziia yak marker intertekstualnosti v anhliiskomu hazetnomy
zaholovku [Allusion as a marker of intertextuality in English newspaper headings]. Extended abstract of Candidate’s thesis, Chernivtsi [in Ukrainian].

Zahnitko, A. P. (2012). Slovnyk suchasnoyi linhvistyky: poniattia i terminy [Dictionary of modern linguistics: concepts and terms]. (Vol. 1). Donetsk [in Ukrainian].

pdfОксана Черниш

кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики
Державний університет «Житомирська політехніка»
Житомир, Україна
e-mail: chernyshoxana@gmail.com
ORCID ID: 0000–0002–2010–200X

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-9

Ключові слова: дискурс, Інтернет-дискурс, гіпертекстуальність, інтерактивність, контекстуальність, процесуальність.

АНОТАЦІЯ

Наукову статтю присвячено розгляду підходів до трактування дискурсу. Розглянуто три найважливіші підходи до визначення цього поняття, а саме формальний, функціональний та ситуативний. Окреслено конститутивні, жанрово-стилістичні, змістовні та формально-структурні категорії. Встановлено дистинктивні особливості дискурсу, серед яких виокремлюють контекстуальність, особистісність, процесуальність, теологічність, а також замкненість структури дискурсу за умови доступності текстової інформації. Зазначено особливості становлення Інтернет-дискурсу, окреслено підходи до його визначення. Проаналізовано дистинктивні ознаки Інтернет-дискурсу, а саме його глобальність, оперативність передачі інформації, необмеженість обсягу інформації та можливість її постійної актуалізації, доступність, анонімність, візуальну деконтекстуалізованість, інтерактивність, опосередкованість, емоційність, гіпертекстуальність, гібридність, ситуаційну регламентованість, премедітованість, умовність, статусне рівноправ’я тощо.
Встановлено, що Інтернет-дискурс запозичує риси усного і писемного мовлення й набуває низки відмінних рис. Зокрема Інтернет-дискурс характеризується відсутністю синхронного зворотного зв’язку, що ускладнює розуміння сприйняття інформації адресатом. Крім того, цьому типу дискурсу притаманний відносно уповільнений ритм Інтернет-спілкування, ускладнення або відсутність комунікативної зміни ролей, відсутність просодії та паралінгвальних засобів, а також неможливість живого спонтанного мовлення як реакції на почуте. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у вивченні жанрово-стилістичних особливостей Інтернет-дискурсу, його структурних та комунікативнопрагматичних особливостей.

ЛІТЕРАТУРА

Анисенко О. Ю. Лингвистика и лингвистическое образование в современном мире. Материалы международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора В. Д. Аракина (г. Москва 18–19 ноября 2004 г.). М.: Прометей, 2004. С. 125–127.

Ахренова Н. А. Интернет-дискурс как глобальное межкультурное явление и его
языковое оформление: автореф. дис. … докт. филол. наук: 10.02.04 «Теория языка». М., 2009. 36 с.

Бацевич Ф. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: монографія. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.

Варламова Е. В. Особенности германского леворадикального Интернет-дискурса:автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 «Германские языки». М., 2006. 26 с.

Гудзь Н. О.Інтернет-дискурс як невід’ємна складова сучасної комунікації. Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2012. Вип. 4 (70). С. 228–232.

Дудоладова О. В. Інтернет-дискурс як особливий тип дискурсу. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2008. № 837. С. 74–78.

Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1976. 307 с.

Иванов Л. Ю. Язык интернета: заметки лингвиста. URL: http://www.twirpx.com/
file/751186 (дата звернення 11.06.2022).

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 477 с.

Карпа І. Б. Функціональні та прагматичні характеристики інтерактивної віртуальної комунікації (на матеріалі інформаційно-довідкового сервісу Yahoo! Answers) : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. Херсон, 2010. 20 с.

Карпенко М. Ю. Лінгвістичні особливості Інтернет-дискурсу. Мова. 2016. № 26.
С. 5–11.

Лукашенко Н. Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс: комунікативно-прагматичний та лінгвостилістичний аспекти (на матеріалі форумів з проблематики родинних стосунків): автореф. дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.05 «Романські мови». Київ, 2006. 22 с.

Подольская Е. А. Словарь общественных наук: философия, религиоведение, культурология, политология, социология, этика, эстетика. Ростов н/Д.: Феникс, 2006. 475 с.

Потапова Р. К. Речь: коммуникация, информация, кибернетика. М.: УРСС, 2001.
568 с

Распопина Е. Ю. Стратегический аспект информационного жанра интернет-дискурса: автореф. дис. … канд.. филол. наук: 10.02.19 «Теория языка». Иркутск, 2012.
21 с.
Рижков М. С. Прецедентные персонажи синхронного интернет-дискурса. URL:
http://lse2010.narod.ru/lcseissue8/ (дата звернення 11.06.2022).
Романов О. В. Онтологические и гносеологические проблемы философии Интернета (Генезис и синтез фундаментальных идей). URL: http://www.dslib.net/ontologia/
ontologicheskie-i-gnoseologicheskie-problemy-filosofii-interneta.html (дата звернення
11.06.2022).
Селіванова О. О. Основи теорії мовної комунікації. Черкаси: Вид-во Чабаненко Ю. А., 2011. 350 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К., 2011. 844 с.
Степанов Ю. С. Альтернативный мир, дискурс, факт и принцип причинности.
URL: http://abuss.narod.ru/Biblio/stepanov.htm (дата звернення 11.06.2022).
Шкворченко Н. Інтернет-дискурс як лінгвістична категорія. Актуальні питання
гуманітарних наук. 2019. Вип. 23, том 3. С. 62–68.
Brown G. Discourse Analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 283 p.
Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
272 p.
Harris Z. Discourse Analysis. Language. 1952. Vol. 28, № 17. P. 1–30

pdfІнна Ступак

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри західних та східних мов і методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: stupakinna@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8029–4579

Анастасія Шаламай

аспірантка кафедри західних та східних мов та методів їх навчання Державного
закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: shalamay.ao@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2868–8770

e-mail: viki1999sh@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0532–2389

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-8

Ключові слова: дискурс, медіадискурс, дискурс мультимедіа, мультимодальний дискурс, мультимодальний текст.

АНОТАЦІЯ

У статті зроблено спробу проаналізувати та знайти спільне у різних дефініціях термінів «дискурс», «текст», «медіадискурс». Метою дослідження є уточнення тлумачення цих термінів та виявлення характерних особливостей дискурсу мультимедіа як типу медіадискурсу. Методом дослідження стали аналіз сучасних наукових джерел, аналогія та синтез. В результаті було охарактеризовано основні погляди на концепт «дискурс» (а саме як на текст чи сукупність текстів або інтерактивне явище) та розмежування термінів «дискурс» та «текст», при якому «дискурс» розглядається як інтерактивне явище, а текст — як його продукт. При подальшому дослідженні «медіадискурсу» як окремої галузі, було виявлено термінологічну неоднозначність між використанням терміна «медіадискурс» у працях вітчизняних та закордонних вчених, причиною якої є різна семантика концепта «медіа» в українській та англійській мовах, а саме — зведення терміну «медіа» в українській до синоніму «засобів масової інформації», що в свою чергу впливає на інтерпретування терміна «медіадискурс». Для вирішення цієї складності пропонується розділити термін «медіадискурс» на два гіпоніми, зокрема дискурс ЗМІ та дискурс мультимедіа, що є новизною дослідження. Для вивчення мультимедійного дискурсу як типу медіадискурсу вирішено розглядати його як мультимодальне явище. За аналогією із особливостями мультимодального дискурсу в результаті дослідження було синтезовано перелік дефініційних характеристик дискурсу мультимедіа. До цього переліку ввійшли: використання декількох модусів для створення та передачі значення; рівнозначний потенціал різних модусів у створенні значення; досягнення зв’язності дискурсу за допомогою усіх модусів; соціальна зумовленість мультимодального тексту

ЛІТЕРАТУРА

Андрєєва І. О. Мультимодальний аналіз дискурсу: методологічна основа та перспективи напряму. Одеський лінгвістичний вісник. 2016. № 7. С. 3–8. https://doi. org/10.32837/olj.v1i7.450

Бацевич Ф. С. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного
підходу. Проблеми української термінології. Львів: Національний університет «Львівська Політехніка». 2002. № 453. С. 30–34.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 344 с.
Воробьёва О. П. Словесная голография в пейзажном дискурсе Вирджинии Вулф: модусы, фракталы, фузии. Когніція, Комунікація, Дискурс (Електронний збірник наукових праць). Сер. Філологія. 2010. № 1. С. 47–74.

Загнітко А. П. Основи дискурсології. Донецьк: ДонНУ, 2008. 194 с.

Калініченко О. М. Мультимодальність художнього тексту: напрями лінгвопоетичних досліджень. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. Т. 2, № 21. С. 42–45.

Корольова В. В. Таксономія дискурсів у новітніх лінгвістичних студіях. Мова і міжкультурна комунікація. 2017. № 1. С. 206–214.

Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. 196 с.

Романюк О. С. Дискурс як інтерактивна комунікативна діяльність. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. Т. 1, № 24. С. 149–152.

Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоника, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики). Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2002. 392 с.

Шевченко И. С. Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен. Харьков:
Константа, 2005. 356 с.

Шевченко И. С., Морозова Е. И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2003. № 586. С. 33–38.

Шевченко І. В. Дослідження понять «дискурс» і «текст» у сучасній лінгвістиці. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Сер. : Філологічні Науки. 2014. № 2. С. 284–287.

Шевченко Л. І., Дергач, Д. В., Сизонов Д. Ю. Медіалінгвістика: словник термінів і
понять. Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2013. 364 с.

Словник української мови: в 20 томах / Широков В. А. (ред). Т. 5; 8–9. Київ: Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2017.

Benveniste E. L’appareil formel de nonciation. Langages. 1970. № 17, pp. 12–18.

Brown G., Yule G. Discourse Analysis. Cambridge University Press, 1983. 288 p.

Cambridge Dictionary | English Dictionary, Translations & Thesaurus. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (accessed on 24.11.2021).

Cook G. Discourse. Oxford University Press, 1980. 165 p.

Dijk V. T. A. Text and Context: Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. London: Longman, 1977. 261 p.

Dijk V. T. A. Discourse and Communication (Research in Text Theory) 1st ed. De Gruyter, 1985. 367 p.

Fowler R. Linguistic Criticism. Oxford University Press, 1986. 262 p.

Harris Z. Methods in Structural Linguistics. University of Chicago Press, 1951. 384 p.

Harris Z. S. Discourse Analysis. Language. 1952. № 28. P. 1–30.Hodge R., Kress G.

Social Semiotics. 1st ed. Cornell University Press, 1988. 280 p.

Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. New York: Routledge, 2010. 212 p.

Kress G. Multimodal discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge, 2012. P. 35–50.

Kress G., Leeuwen V. T. Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. 1st ed. Bloomsbury Academic, 2001. 142 p.

Lemke J. L. Multimedia and discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Routledge, 2012. P. 79–89.

Li Z., Drew M. S., Liu J. Fundamentals of Multimedia. 3rd ed. Springer Publishing, 2021. 727 p.

Liebert W., Metten T. Multimodal text. The Encyclopedia of Applied Linguistics. Oxford: Blackwell Publishing, 2013. P. 4336–4338.

Mills K. A. What Learners “Know” through Digital Media Production: Learning by Design. E-Learning and Digital Media. 2010. V. 7. № 3. P. 223–236.

Schiffrin D. Approaches to Discourse. Oxford: Blackwell, 1994. 512 p.

Stubbs M. Discourse Analysis: The Sociolinguistic Analysis of Natural Language. University of Chicago Press, 1983. 272 p.

Werlich E. A Text Grammar of English. Quelle & Meyer, 1976. 315 p.

pdfТетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, викладачка кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

Вікторія Шутяк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія (Переклад з англійської українською)
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинского»
Одеса, Україна

e-mail: viki1999sh@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0532–2389

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-7

Ключові слова: кулінарний дискурс, кулінарний рецепт, етнокультура, лінгвокультура, переклад, перекладацькі трансформації.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу кулінарного дискурсу українською мовою на прикладі кулінарних рецептів. Метою дослідження є аналіз перекладу текстів кулінарного дискурсу на прикладі рецептів з книги Дж. Олівера «Смачні страви за 30 хвилин». У результаті дослідження автори доходять висновку, що рецепту як одному з ключових жанрів кулінарного дискурсу властиві певні дискурсивні особливості, специфічна структура, проте сучасні кулінарні рецепти набувають певних жанрових модифікацій. Проведений аналіз перекладу рецептів з книги Дж. Олівера «Смачні страви за 30 хвилин» дозволив визначити, що найчастіше використовуються граматичні трансформації, представлені дослівним перекладом, синтаксичною транспозицією, граматичними перестановками та замінами, а також додаванням та опущенням. Серед них найчастіше зустрічаються граматичні заміни та перестановки і додавання. Визначено, що із середньою частотністю трапляються лексичні трансформації, як-от: диференціація значення, партонімічна та еквонімічна заміни, конкретизація та модуляція; найчастотнішою є диференціація значення. Найрідше трапляються лексико-граматичні трансформації — цілісне перетворення та компенсація перекладацьких втрат. Встановлено, що використані перекладачами трансформації дозволяють краще зрозуміти рецепт, розібратися у мірах продукту, зрозуміти, чим можна замінити інгредієнти. З іншого боку, невірне використання трансформацій призводить до концептуально незабезпечених перекладацьких помилок, серед яких було визначено невірну чи незрозумілу назву інгредієнтів, вільне трактування мір у рецепті, зайві уточнення, що призводять до тавтології.

ЛІТЕРАТУРА

Буркова П. П. Кулинарный рецепт как особый тип текста (на материале русского и немецкого языков): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 «Теория языка», 10.02.01 «Русский язык» / Ставропольский государственный университет. Ставрополь, 2004. 29 c.

Державецька І. О. Глютонічна лексика та проблеми її перекладу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2013. Т. 26 (65). № 1 С. 466–470.

Кантурова М. А. Деривационный процесс модификации в системе речевых жанров (на примере речевого жанра кулинарного рецепта). Вестник Томского государственного университета. 2012. № 354. С. 16–18.

Кантурова М. А. Образование вторичного речевого жанра как деривационный
процесс (на примере речевого жанра кулинарного рецепта). Сибирский филологический журнал. 2011. Вып. 2. С. 222–226.

Косинова М. А. Особенности терминологии гастрономического дискурса. URL:
http://rep.barsu.by/bitstream/handle/data/4314/Osobennosti %20 terminologii %20
gastronomicheskogo %20diskursa.pdf?sequence=1

Куликова В., Ковальчук М. Меню як різновид гастрономічного дискурсу: перекладацький аспект. Науковий дискурс ДДПУ ім. І. Франка. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. 2016. Т. 1, № 5. С. 176–179.

Олівер Дж. Смачні страви за 30 хвилин від Джеймі / пер. Ореста Стадника, Катерини Михаліциної. Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 288 с.

Олянич А. В. Гастрономический дискурс в системе массовой коммуникации: семантико-семиотические характеристики. Массовая культура на рубеже XX–XXI веков: человек и его дискурс. М.: РАН. Ин-т языкознания, 2003. С. 167–201.

Селіванова О. Нова типологія перекладацьких трансформацій. URL: https://shag. com.ua/o-o-selivanova.html

Чернова Ю. В., Гаращенко Т. С. Кулінарна термінологія та проблеми її перекладу. Молодий вчений. 2018. № 12 (64). С. 149–151.

Oliver J. Jools’ Pasta. Jamie Oliver’s 30 Minute Meals. URL: https://hotcooking.co.uk/
recipes/jamie-oliver-30-minute-meals-pregnant-jools-pasta Oliver J. Jamie Oliver. Official website for recipes. URL: https://www.jamieoliver.com/

pdfЮлія Стоянова

аспірантка кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

e-mail: stoyanova97@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8534–7617

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Одеса, Україна

e-mail: olgaaleks2016@gmail.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-6

Ключові слова: конфуціанство, дух навчання, «Лунь Юй», аналекти Конфуція, Конфуцій.

АНОТАЦІЯ

У статі аналізується трактат Конфуція «Лунь Юй», що з погляду літератури є найважливішим внеском у розвиток освіти не тільки КНР, а також і усього світу. Конфуціанство (особливо просвітницькі ідеї) є основним підґрунтям традиційної культури китайської нації та духовною опорою, що підтримує довгостроковий розвиток китайської нації. Конфуціанство відіграє незамінну роль в китайській політиці та суспільстві вже понад дві тисячі років. У тривалому процесі розвитку традиційного конфуціанства найбільш фундаментальною причиною, через яку його можна відрізнити від даосизму, моїзму, інь-ян, а також буддизму, західного християнства, ісламу тощо, є особлива увага до морального виховання людей. Конфуціанська освіта є основним напрямом стародавньої китайської освіти, вона найкраще відображає основні характеристики китайської класичної культурної освіти і є безцінним багатством в історії освіти Китаю та в усьому світі. Проте конфуціанська педагогічна думка має свій історичний процес розвитку, а її зміст і форма висловлювання неоднакові на різних історичних етапах, тому, щоб справді осягнути суть і використати минуле для сьогодення, ми повинні спочатку зробити історичний аналіз конфуціанської педагогічної думки.

Матеріалом дослідження слугували класичні твори Конфуція, «Менцзи», «Записи навчання», «Велике вчення» та повний набір представлених конфуціанських доктрин. Аналізується період заснування конфуціанської думки, час, коли були закладені теоретичні основи конфуціанства

ЛІТЕРАТУРА

“Chéngjiù zìshēn” de zhìhuì: Rújiā de dàodé zìzhǔ xìng hé zìwǒ fǎnsī [J]. Wáng Zhōngjiāng. Qílǔ xué kān. 2019 (06)

1949—1955 Nián zhōngguó dàlù kǒngzǐ yánjiū de lěngqīng jí qí chéngyīn [J]. Yánghóngyǔ, Wáng Jié. Lìshǐ jiàoxué wèntí. 2020 (04)

Fēilǐ cóng quán: Kǒngzǐ guānyú “fēilǐ” yánxíng de zhǔzhāng [J]. Hú Bówén. Rénwén tiānxià. 2020 (23)

Jīntiān wǒmen rúhé rènshí kǒngzǐ ‒ “chéngfāngpíng tán kǒngzǐ” píngjiè [J]. Fù Hǎiyàn. Jiàoyù shǐ yánjiū. 2021 (04)

Kǒngzǐ “lè jiào” xīn lùn [J]. Wángqízhōu. Tiānjīn shèhuì kēxué. 2021 (02)

Kǒngzǐ de lǐxiǎng réngé sān jìngjiè lùn jí xiànshí yìyì [J]. Niè Liàng, liúzémín. Húběi shèhuì kēxué. 2021 (02)

Kǒngzǐ duì rújiā “zhōngjí guānhuái” de diànjī ‒ yǐ “lúnyǔ” lùn “mìng” wéi lì [J]. Hánchuánqiáng. Xuéshù lùntán. 2010 (03)

Kǒngzǐ wèihé zài xīfāng “quān fěn” 400 nián [J]. Chénqíwěi, Zhào Lù. Fǎrén. 2021 (01)

Kǒngzǐ yǎnzhōng de “zhí” nán hé “zhí” dào [J]. Zhàojiǔgē. Tuánjié. 2021 (06)
Lúnyǔ [M]. Nánjīng chūbǎn shè, Jiǎngniànzǔ, 2019

Lúnyǔ xīn jiě [M]. Shēnghuó·dúshū·xīnzhī sānlián shūdiàn, Qiánmù, 2012

Lúnyǔ zhòng de míngyán [M]. Shànghǎi rénmín chūbǎn shè, nánhuáijǐn jiǎngshù, 2009

Qiǎn tán rújiā héxīn sīxiǎng dí dàng dài jiàzhí jí shíxiàn lùjìng [J]. Zhūyánjūn, Guōyànyàn. Kāshén dàxué xuébào. 2016(05)

Rújiā “xiào” wénhuà sùyuán ‒ yǐ “lúnyǔ” wèi héxīn [J]. Sòngzhènkūn. Míngzuò xīnshǎng. 2017(12)

Rújiā xuéxí mùdì bié yì [J]. Sūnhuáibīn, Dùyànchūn. Jiānghǎi xué kān. 1999(05)

Rújiā zhīdào de fǎ xiàn [J]. Xiètáofāng. Gǔdiǎn wénxué zhīshì. 2017(01) Shénme zuì zhídé xuéxí hé zhīxiǎo ‒ Lùn Kǒngzǐ de “xué dào” hé “zhī dào”[J]. Wáng Zhōngjiāng. Zhéxué Dòngtài. 2022(01)

Xiānqín shí rén yǎnzhōng de kǒngzǐ xíngxiàng tànxī [J]. Fùmàoxù. Hēilóngjiāng shèhuì kēxué. 2022(01)

Yánzhe kǒngzǐ de sīxiǎng lùxiàn ér xíng [J]. Liú Dōng. Dúshū. 2022(03)

Zǎoqí rújiā “wéi jǐ zhī xué” yǐ “xīnshù wéi zhǔ” de yìyì ‒ yǐ xīn guānniàn de qǐyuán hé shēnxīn guānxì wèi xiànsuǒ [J]. Kuāng Zhāo. Húběi shèhuì kēxué. 2021(09)

pdfОлександра Попова

доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов
Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: Alex-popova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000–0002–6244–5473

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-5

Ключові слова: економіко-правовий дискурс, чинники, академічна сфера, структурно-композиційний формуляр документа, лексико-граматичне оформлення тексту документа, китайська мова, англійська мова, українська мова.

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено вивченню парадигми змін у змісті офіційних документів, які регламентують економіко-правові відносини в академічній сфері, в ХХІ столітті. Автором розглянуто чинники, що впливають на процес змін у змісті офіційних документів, які регулюють економікоправові відносини в академічній сфері, в контексті лінгво-перекладацької парадигми. У дослідженні уточнено поняття «економіко-правовий дискурс», «композиція тексту документа», «академічна сфера». Економіко-правовий дискурс детерміновано крізь призму його подвійної природи (лінгвістичної та екстралінгвістичної) як дискурс економіки і права, освітньо-керований дискурс, екстралінгвістичний фон якого пов’язаний з передумовами для започаткування розробок у галузі освіти, реалізацією програм академічної мобільності учасників освітнього процесу поряд з внутрішньодержавним розвитком та міжурядовою співпрацею. Композиція тексту документа асоційована з форматом (фреймом) його репрезентації, а саме: структурно-композиційним формуляром документа та лексико-граматичними особливостями оформлення економіко-правового дискурсу. Академічну сферу тлумачимо як середовище, у якому здійснюється набуття нових знань, обмін освітньою інформацією, реалізація наукових проєктів, практична маніфестація отриманих результатів, культурний обмін і міжкультурна комунікація завдяки створенню певних умов. 

Схарактеризовано зміни в структурно-композиційному форматі документів, що регулюють економіко-правові відносини в академічній сфері. Проаналізовано лінгвістичні особливості оформлення китайськомовних офіційних документів та їх варіантів перекладу англійською та українською мовами. Автором репрезентовано ілюстративні засоби взаємодії чинників, що впливають на зміст офіційних документів, які регламентують економіко-правові відносини в академічній сфері, в ХХІ столітті

ЛІТЕРАТУРА

Воловик О. Погляд на право і розвиток економіко-правового дискурсу. Київ: Юрінком Інтер. 2014. 272 с.

Ільченко О. М. Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія. Київ: ІВЦ
«Політехніка», 2002. 288 с.

Кравченко Н. К. Міжнародно-правовий дискурс: когнітивно-комунікативний аспект: автореф. дис. ... д-ра філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство». Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. 2007. 39 с.

Попова О. В. Специфіка перекладу новітніх китайськомовних науково-технічних термінів (на матеріалі китайської, англійської, німецької, української та російської мов). Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. №32. 2021. С. 84–94.

Cheng L. A Semiotic Interpretation of Genre: Court Judgements as an Example: Semiotica, 182. 2010. рр. 89–113.

Fanego T., Rodríguez-Puente P. (Eds.). Corpus-Based Research on Variation in English Legal Discourse: Applied Linguistics, 40(5). 2019. Retrieved from https://doi.org/10.1093/ applin/amz052.

Murray M. D. (2011). Law and Economics as a Rhetorical Perspective in Law: Law Faculty Publications, Paper 8. 2011. Retrieved from http://scholar.valpo.edu/law_fac_pubs/8.

Swales J. M. Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. Cambridge:
Cambridge Applied Linguistics. 1990. 260 р.

pdfОлександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри методик дошкільного і початкового навчання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Кропивницький, Україна

e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

Анастасія О. Федорова

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської мови та комунікації Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка
Київ, Україна

e-mail: a.fedorova@kubg.edu.ua
ORCID ID: https:// orcid.org/0000–0001–6927–1739

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2022-34-4

Ключові слова: лексема, семема, право, давньоанглійський, контекст.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається група давньоанглійських лексем зі значенням ʻвладаʼ, а саме: wald/weald, mund, rīki/rīce, dōm. Вживання wald/weald, mund, rīki/rīce, dōm у жанрово строкатих оригінальних текстах дає підстави для віднесення їх до семантичного поля «право», тобто дуже важливого кластера вокабулярія давніх англів і саксів. Працюючи зі словами, що позначають концепт «влада», автори мають на меті розбір семантичних нюансів, що диференціюють уживання wald, mund та ін., для чого розвʼязують кілька дослідницьких завдань: 1) зʼясовують джерела семантики ʻвладаʼ; 2) визначають умови, в яких на базі інших значень розвинулася семема ʻвладаʼ (контексти й в одному випадку, можливо, результат впливу латини як мови права).

Аналіз матеріалу дає підстави припустити, що давньоанглійські контексти, де простежуються актуальні звʼязки значень єдиного слова, не завжди доводять факт появи семеми ʻвладаʼ саме в давньоанглійський період, оскільки в інших давніх германських мовах відомі етимологічні аналоги з близьким семантичним співвідношенням. Цей факт свідчить про вірогідність прагерманського віку семантичного зсуву.

ЛІТЕРАТУРА

Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Тбилиси : Изд-во Тбилисск. ун-та, 1984. Т. 2. 1329 с.

Гримм Я. Германская мифология. Том I / [пер., коммент. Д. С. Колчигина]. 2-е изд., доп. М. : ЯСК, 2019. 928 с.

Гуревич А. Я. Избранные труды. Древние германцы. Викинги. Санкт-Петербург :Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2007. 352 c.

Гухман М. М., Жирмунский В. М. (ред.) Сравнительная грамматика германских языков: в пяти томах. Москва : Изд-во АН СССР, 1962. Т. 1. 204 с.

Іліаді О.І. Давньоанглійські антропоніми-композити: науковий та методичний потенціал. Кропивницький : [Б. в.], 2022. 107 с.

Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков. Винница : Нова Книга, 2010. Т. I. 616 с.

Федорова А. О. Становлення правової термінологічної семантики в індоєвропейських мовах: дис. … канд. філол. наук: 10.02.15 — Загальне мовознавство. Кропивницький, 2018. 296 с.

Bosworth J. D. D. An Anglo-Saxon Dictionary (Based on the manuscript collections). Oxford : Clarendon press, 1921. 1302 p.

Buck C. D. A Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages. A Contribution to the History of Ideas. Chicago, London : The University of Chicago Press, 1949. 1515 p.

Codex Exoniensis. A Collection of Anglo-Saxon Poetry, from a Manuscript in the Library of the Dean and Chapter of Exeter [with an English Translation, Notes, and Indexes by Benjamin THORPE, F. S. A.]. London : William Pickering, 1842. 546 p.

King Alfredʼs Anglo-Saxon Version of Boethius «De consolatione philosophiae» / [with a literal English translation, notes, and glossary. By the rev. Samuel Fox, M. A.]. London : H. G. Bohn, 1864. 398 p.

Lehman P. Winfred. A Gothic Etymological Dictionary. Leiden : B. J. Brill, 1986. 712 p.
Libri psalmorum versio antiqua latina. Cum paraphrasi Anglo-Saxonica, partim soluta oratione, partim metrice composita. Nunc primum / [descripsit et edidit Benjamin Thorpe, S. A. S.]. Oxonii: E Typographeo Academico, 1835. 446 p.

Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.

Orosius. King Alfred’s Anglo-Saxon Version of the Compendious History of the World / [the rev. Joseph Bosworth]. London : Longman, Brown, Green, and Longmans, PaternosterRow, 1859. 133, 198, 63, IXIV p.

The Poetry of the Codex Vercellensis [with an English Translation by J. M. Kemble, M. A.]. London : Ælfric Society, 1843. 110 p.

Thorpe B. Analecta Anglo-Saxonica. A Selection, in Prose and Verse, from Anglo-Saxon Authors of Various Ages; with a Glossary. London : Smith, Elder and Co., 1846. 303 p.

Wyatt Alfred J. (ed.) An Anglo-Saxon Reader / [Edited with notes and glossary by Alfred J. Wyatt]. Cambridge : University press, 1919. 360 p.