Przeskocz do treści

Autor: admin

 

Тетяна Яблонська
pdf

доктор педагогічних наук, професор кафедри західних і східних мов та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: applle9@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7724-9520

Дар’я Іорданова

здобувачка вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем зі спеціальності 014 Середня освіта (турецька мова) Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: daryaiordanova15@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7724-9520

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-13

Ключові слова: контекст, контекстуальний метод, турецька мова, англійська мова, лексикологія, багатозначність, синонімія.

У статті обґрунтовано актуальність вивчення англійської мови з багатьох вагомих причин. По-перше, через її розповсюдженість в усьому світі. По-друге, завдяки великій кількості лексичних та стилістичних особливостей таких, як контекст, багатозначні слова, прямий порядок слів у реченні, варіативність (британська, американська, канадська, австралійська, новозеландська англійська мова). По-третє, завдяки її чіткості, лаконічності, емоційній забарвленості та індивідуальності. У статті порівняно можливості застосування контекстуального методу при вивченні лексикології турецької та англійської мови. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи навчання, як описовий — для загальної характеристики контексту; контекстуально-інтерпретаційний — для виявлення функційно-семантичного значення слова, а також метод створення проблемної ситуації за допомогою контекстного завдання. Визначено особливості англійської мови як мови міжнародного спілкування; розглянуто місце контексту в англійській мові та визначено роль контексту в англійській мові у порівнянні з турецькою.
Обумовлено труднощі перекладу слів з англійської мови та навпаки через їх багатозначність. Це особисто стосується синонімічних домінант, ідіом, стійких виразів та фразових дієслів. Доведено, що контекст надає змогу зрозуміти значення слова або фрази. В залежності від контексту і лексичного оточення більшість слів загальновживаної лексики можуть змінювати своє значення як в турецькій, так і в англійській мові.

ЛІТЕРАТУРА

Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. М.: ФЛИНТА: Наука, 2012. 376 с.
Дискурс іноземної комунікації / за заг. наук ред. К. Кусько. Львівський нац. ун-т
ім. І. Франка. Львів: ЛНУ, 2002. 496 с.
Кристал Д. Английский язык как глобальный / Д. Кристал; Н. В. Кузнецова (пер. с англ.). М.: Весь мир, 2001. 240 с.
Маликова Т. А. Взаимодействие национально-региональных вариантов английского языка. К.: Знание, 1990. 16 с.
Чаєнкова О. К. Лінгвокультурна специфіка фразеологізмів у процесі перекладу (на матеріалі української, турецької та англійської мов). Мова. Науково-теоретичний часопис. № 31 (2019), Україна. Одеса. ISSN: 2307 — 4558eISSN: 2414 — 9489. С. 41 — 54.
Яхонтова Т.В. Лінгвістична генологія наукової комунікації: монографія / за ред.
Т. В. Яхонтової. Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2009. 420 с.
Shafigullina, L. S., Shemshurenko, O. V. Lexical Features of the Modern Turkish Language: Instructional Techniques of Introducing Vocabulary at the Lessons of the Turkish language and Typical Mistakes in Students’ Speech. Special Issue July 2016, Gafsa. Tunisia. International
Journal of Humanities and Cultural Studies. ISSN 2356-5926., P. 629 — 636.

 

Мирослава Фабіан
pdf

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри англійської філології Ужгородського національного університету,
Ужгород, Україна
e-mail: myroslava.fabian@uzhnu.edu.ua
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-3351-1275

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-12

Ключові слова: зіставне дослідження, спільні й відмінні риси, віддалено споріднені мови, лексична семантика, формалізований аналіз, полісемія, лексика.

Зіставні дослідження приваблюють учених різних галузей людської діяльності. В лінгвістиці лише зіставлення допомагає виділити як спільні, так і відмінні риси мов і простежити їхні взаємозв’язки та специфіку. Стаття присвячена порівняльно-зіставному дослідженню двох віддалено споріднених мов - англійської та української –на матеріалі прикметників, що позначають успішну людину/річ. Тема роботи є актуальною та сприяє подальшому розвитку проблематики лексичної та зіставної семантики, міжмовної та міжкультурної комунікації, лексикографії тощо. Прикметники на позначення успішної людини/речі займають чільне місце у вокабулярі досліджуваних мов. Концепт успіху відноситься до суспільної та культурної систем цінностей і виступає об’єктом вивчення у філософії, соціології, психології, лінгвістиці та інших дисциплінах. Запропонувавши методологію формалізованого аналізу лексичної семантики, однією з вимог якої є формальний критерій – приналежність лексичних одиниць до однієї частини мови – автором статті зібрано, проаналізовано й скласифіковано отриманий з лексикографічних джерелмовний матеріал. За ступенем полісемії утворено три групи в англійській та дві в українській мовах. Кожній з них притаманні індивідуальні риси поряд з їхніми спільними характеристиками. У результаті проведеного зіставного дослідження визначеного фрагмента лексики, комплексно проаналізовано його системно-структурну організацію, семантичну специфіку, спільні та відмінні риси слів, що позначають успішну людину/річ, а також його відтворення у свідомості носіїв відповідних мов і культур.

ЛІТЕРАТУРА

Approaches to Language, Culture, and Cognition: The Intersection of Cognitive Linguistics and Linguistic Anthropology / ed. by Yamaguchi, M., Tay, D., Blount, B. N.Y.: Palgrave Macmillan, 2014. 315 p.
Cruse D. A. Lexical Semantics. Cambridge: Cambridge University Press, 1986. 310 p.
Fabian M.P. Verbalization of politeness in modern English. Development trends of the Modern Philology. Lviv-Torun: Liha-Press, 2019. P. 148-167.
Fabian M. Lexical semantics: new approach to its study. Journal of Interdisciplinary
Philology. Žilina, 2013.Issue 1-2.P. 5-12.
Meaning and Lexicography / ed. by J.Tomaszczyk, B.Lewandowska-Tomaszczyk. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1990. 341 p.

Murphy M. L. Semantic Relations and the Lexicon: Antonymy, Synonymy and Other
Paradigms. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. 292 p.
SaeedJohn I. Semantics. UK : BlackwellPublishingLtd., 2003. 413 p.
Андриенко А. А. Концепт Успех в американской и русской лингвокультурах (на
материале популярно-делового дискурса): автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 “Теорияязыка”. Белгород, 2010. 21 с.
Герцовська Н. О. Лексико-семантичне поле УСПІХУ як складова категоризації і
концептуалізації дійсності (на матеріалі англійської та української мов) : автореферат дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.17 “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”. Київ, 2011. 20 с.
Калініченко В. Зіставна характеристика інформаційного змісту концептів Успіх/
Success в українській та американській мовній свідомості за результатами
психолінгвістичного експерименту. Науковий Вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки. Луцьк, 2009. С. 182–187.
Карпова К. С. Лексичні особливості американської моделі успіху я ключового сегменту концепту американська мрія. Сучасні дослідження з іноземної філології. Ужгород, 2006. Вип.4. С. 392–399.
Кулик Н. І. Концепт ЩАСТЯ, РАДІСТЬ та УСПІХ в етноспецифічній картині світу
українського народу (на матеріалі словників та даних психолінгвістичного
асоціативного експерименту). Актуальні проблеми металінгвістики. Черкаси, 2005. С. 208–210.
Лебедев С. Катастрофа успеха. www.rusk. ru : сайт. URL: http://www.rusk. ru/
monitoring_smi /2008/ 02/29/katastrofa_uspeha (дата звернення: 12.10.2020).
Сніжко А. М. Семантична реконструкція фрейму УСПІХ в українській та
американській мовних картинах світу. www. nbuv. gov.ua : сайт. URL: http:// www. nbuv. gov.ua/portal/Natural/nvvnu/filolog/2009_5/R4/Snizhko.pdf (дата звернення: 12.10.2020).
Фабіан М. П. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мові :
Монографія. Ужгород : Інформаційно-видавниче агентство “ІВА”, 1998. 255 с.
Словник української мови : у 11 т. / І. К. Білодід та ін. Київ :Науковадумка, 1970–
1980. The Oxford English Dictionary: in 12 volumes. L.:Oxford University Press, 1961.

 

Олег Тищенко
pdf

доктор наук, професор, Філософський факультет, Університет Св. Кирила і Мефодія в Трнаві, м.Трнава, Словаччина
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Львів, Україна

e-mail: olkotiszczenko@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–7255–2742

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-11

Ключові слова: перформатив, інвектива, прокльон, погроза, комісив, вигукова фразеологія, художній текст, перекладацькі трансформації

В статті розглянуто перформативні мовленнєві акти (експресиви, комісиви,
побажання, прокльони, погрози, застереження тощо) й загалом вигукові фразеологізми в оригіналі та перекладі з точки зору функції адресата, специфіки комунікативної ситуації, сиволіки та прагматики культурного тексту. Шляхом культурно-семіотичної реконструкції цих одиниць з’ясовано їх семантичну та граматичну структуру й особливості мотивації в кількох лінгвокультурах. У своїй сукупності зазначені вербальні акти, з одного боку, маркують семіотичну структуру наративної структури тексту, а з іншого, свідчать про ідіостиль того чи того автора чи характеризують особливості мовлення персонажів твору та зв’язану з ними гаму емоцій (лайки, інвективи, вигуки обурення, незадоволення тощо).
Матеріалом для дослідження слугували кілька перекладних версій роману
М.Булгакова «Майстер і Маргарита» (українською, польською, словацькою та
англійською мовою) та переклади повісті М.Коцюбинського «Fata Morgana» й кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна» англійською мовою.
Отримані висновки виявляються суттєвим для з’ясування специфіки національної концептосфери певної культури і з’ясування типів міжмовних відповідників, ідіоматичних аналогів при передачі спільного етнокультурного змісту. Зазначений підхід може бути корисним для нового осмислення таких понять, як одомашненння і адаптація в перекладі, переклад лінгвокультурем, онімів, міфологем і т.ін. Дістала подальшого розвитку теорія фатичних та перформативно-експресивних мовленнєвих актів у лінгвокультурологічному осмисленні.

ЛІТЕРАТУРА

Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник. Київ: Знання, 2006. 1052 с.
Булгаков Михаил Мастер и Маргарита. Роман. Москва: Художественная
литература, 1988. 384 с.
Булгаков Михаїл. Майстер і Маргарита. На українську переклав, упроводом та
коментарями спорядив Юрій Некрутенко. Львів: Кальварія, 2006. 432 с.
Булгаков Михайло Майстер і Маргарита. Роман, переклад з російської М.А. Білоруса; Харків: Фоліо, 2017. 415 с.
Гаврилюк Х.Ю. Переклади «Енеїди» Івана Котляревського: інтерпретація
національної та світової міфології. Дис...канд. філол. наук, Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2014. 319 с.
Гарбовский Н.К. Перевод и смысл: к постановке вопроса. Труды Высшей школы перевода (факультета) Моск. гос. ун-та имени М.В. Ломоносова. Книга первая 2005—2010. Москва, 2010. С. 110.
Дзера О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст:
монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 490 с.
Дзида Н.Н. Концептуальное пространство романа М.А. Булгакова «Мастер и
Маргарита» и его переводов на английский язык. Естественный и виртуальный дискурс: когнитивный, категориальный и семиолингвистический аспекты. Тюмень: Вектор Бук, 2009. С. 36—41.
Дяків Х. Ю. Мовленнєвий жанр “застереження” та засоби його реалізації в
українській і німецькій мовах. Автореферат дис...канд. філол. наук. Київ: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2012. 22 с.
Есакова М.Н., Харацидис Э.К. Культурно-антропологическая парадигма науки о
переводе (на примере романа М.А. Булгакова «Мастер и Маргарита» и его переводов на французский и греческий языки). Вестник Московского университета. Сер. 22. Теория перевода. 2014. № 3. С. 114-126
Жайворонок В.В. Знаки української культури. Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
Жуйкова М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов. Монографія. Луцьк: Вежа, 2007. 416 с.
Корольова Т., Пєліна О., Дружина Т. Особливості перекладу українських ідеонімів англійською мовою. Studia slawistyczne: etnolingwistyka i międzykulturowa komunikacja, Zeszyt IV, Lublin: KUL, 2017. S. 431-439.
Королева Т. М., Логвина Я., Таркан Т. Оценка качества перевода художественного текста. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. Одеса: ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2013. №17. С. 87-93.
Кузь Г.Т. Вигукові фразеологізми української мови: етнолінгвістичний та
функціональний аспекти. Автореф. дис… канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2000. 19 с.
Маслова А.Ю. Введение в прагмалингвистику: учебное пособие. Москва: Флинта: Наука, 2010. 152 с.
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г. Большой словарь русских поговорок. Москва: ЗАО «ОЛМА Медиа Групп», 2007. 784 с.
Некряч Т.Є., Чала Ю. П. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів. Для студентів перекладацьких факультетів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2008. 200 с.
Номис М. Українські приказки, прислів‘я і таке інше. Київ: Либідь, 2004. 768 с.
Павловська Л.О. Вербальні формули побажань у різноструктурних мовах:
прагмасемантичний і лінгвокультурологічний аспекти. Дис...канд. філол.наук. Київ: КНПУ ім.М.П.Драгоманова, 2009. 200 с.
Плав’юк С. Приповідки, або українсько-народня філософія. Т.1.Едмонтон: Асоціація Українських піонерів Альберти, 1998. 355 с.
Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І., Куйбіда В.В., Коцур В.П., Довбня
Л.Е. Словник символів. Київ: Народознавство, 1997. 111 с.
Сумцов Н.Ф. Пожелания и проклятия (преимущественно русские). Харьков: Тип. Губернского правления, 1896. 26 с.
Тищенко О. Семантика й прагматика українських та польських поетичних прокльонів (на матеріалі українського та польского пісенного фольклору). Studia slawistyczne: etnolingwistyka i międzykulturowa komunikacja, Zeszyt I, Lublin: KUL, 2013. S.97-118.
Форманова С.В. Інвективи в українській мові: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 336 с.

Фразеологічний словник української мови у 2-ох томах. уклад. В.М.Білоноженко, В.О.Винник, І.М.Гнатюк та ін. Київ: Наукова думка, 1993.
Франко І. Галицько-руські народні приповідки: У 3-х т. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Франка, 2006.
Balcerzan E., Tłumaczenie jako „wojna światów”. W kręgu translatologii i komparatystyki. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza, 2010. 279 s.
Barańczak S. Saved in translation. Sszkice about the workshop of a poetry translator with the addition of a small anthology of translations. Poznań: A5 Publishing House, 1992. 442 p.
Barańczak S., Ocalone w tłumaczeniu. Szkice o warsztacie tłumacza poezji z dołączeniem małej antologii przekładów. Poznań: Wydawnictwo a5, 1992. 442 s.
Bulgakov Michail Master a Margaréta. Z ruštiny preložil Ján Štrasser.Bratislava: Slovart, 2019. 384 s.
Bułhakow Michał Mistrz i Małgorzata. Tłumaczyli I.Lewandowska, W.Dąbrowski. Warszawa: Czytelnik, 1995. 480 s.
Dorotjaková V., Durčo P., Milkusová M., Petrufová M., Malíková M.. Rusko-slovenský
frazeologický slovník. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo, 1998. 673 s.
Hyamson A.M., Hist F.R. A Dictionary of English Phrases. London: George Routledge & Sons, LTD. New York: E. P. Dutton & Co, 1922. 367 p.
Lewicki R. Obcość w odbiorze przekładu. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2000. 236 s.
Świrko S. Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich. Т.1-4. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1969-1978. 996 s.
Tabakowska E. Tłumacząc się z tłumaczenia. Kraków: Znak, 2009. 170 s.
Záturecký Adolf Peter Slovenské príslovia, porekadlá, úslovia a hádanky. Bratislava: Tatran, 2018. 315 s.

 

Інна Ступак
pdf

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри західних та східних мов і методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» Одеса, Україна
e-mail: stupakinna@pdpu.edu.ua
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-8029-4579

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-10

Ключові слова: дієслова передачі повідомлення, семантичні ролі, синтаксичні актанти, розщеплення семантичної ролі, еліпсис.

Дієслова мовленнєвої діяльності об’єднують значний пласт дієслівної лексики, який характеризується складною семантичною структурою. Залежно від характеру семантичних ознак дієслова мовленнєвої діяльності поділяються на три групи, одну з яких становлять каузативні дієслова повідомлення. Останні роки спостерігається зростання частотності вживання дієслів повідомлення в різних літературних стилях. Метою дослідження є встановлення найбільш частотних дієслів зазначеної семантики і виявлення специфіки їхнього функціонування у ситуації повідомлення на матеріалі німецьких публіцистичних текстів.

Аналіз дієслів повідомлення проводився із застосуванням електронного корпусу німецької мови, який дозволяє простежити динаміку вживання 28 дієслів повідомлення, виявити чотири найбільш частотні дієслова і встановити їхні семантичні моделі. Ситуації повідомлення передбачає наявність трьох обов’язкових семантичних ролей – агенс, адресат і повідомлення. Аналіз ситуації повідомлення із дієсловами іnformieren, melden, mitteilen, berichtenвиявило, що обов’язкові семантичні ролі на синтаксичному рівні мають як експліцитне, так і еліптичне вираження, що залежить від семантики
дієслів.

Для ситуації повідомлення із дієсловом іnformieren притаманне реалізація двох семантичних ролей на синтаксичному рівні – адресат і повідомлення. Семантична роль агенса у ситуації повідомлення із дієсловами berichten, melden, mitteilen заповнена метонімією за типом ЦІЛЕ  ЧАСТИНА, де ЦІЛЕ – це установа, а ЧАСТИНА – співробітник або керівник цієї установи. Другий обов’язковий компонент ситуації повідомлення – адресат, на синтаксичному рівні має експліцитне вираження переважно із дієсловом іnformieren. Навпаки із дієсловами berichten, melden, mitteilen семантична роль адресата ідентифікується за допомогою попереднього контексту. Третій
обов’язковий компонент ситуації повідомлення – інформація, що передається – має як експліцитне, так і дейктичне вираження.

Семантика дієслова, комунікативна необхідність і принцип економії мовних зусиль регулюють реалізацію обов’язкових семантичних компонентів ситуації повідомлення. Загалом аналізовані дієслова повідомлення характеризуються можливістю зміщення фокусу уваги на будь-який із обов’язкових компонентів.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюновой Н.Д. К проблеме функциональних типов лексических значений. В кн.: Аспекты семантических исследований. М.: Наука, 1980, с. 156-249.
Гойхман О. Я., Надейна Т. М. Основы речевой коммуникации. М.: ИНФРА-М, 1997. 272 с.
Леута О.І. Семантико-синтаксичні параметри українського дієслова. К.: Вид-во
НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. – 404 с.
Падучева Е.В. Динамические модели в семантике лексики. М.: Языки словянской к-ры, 2004. 607 с.
Устинова Л. П. Глаголы информационной семантики в основных регистрах общения (на материале немецкого и русского языков). Казань, 2013. 19 с.
Ушакова Е. А. Глаголы речи немецкого и русского языков в функциональном аспекте (употребление с конструкцией с прямой речью). Новосибирск, 2005. – С.187-190.
Boguslawski A. Semantic primes for agentive realtions. Sprawy slowa. Warszawa, 1994. P. 330-352.
StupakI. Positional verbs: derivation, semantics and functioning. Pragmalingustica. 28, 2020a. P. 128-146.
StupakI.Abgeleitete Kausative Psych-verben im Deutschen und Ukrainischen. Analele Universitatii din Craiova, Seria STIINTE FILOLOGICE, LINGVISTICA. 42, 2020b. S.184-212.

 

Олена Стеріополо
pdf

доктор філологічних наук, професор кафедри германської і фінської філології Київського національного лінгвістичного університету, Київ, Україна
e-mail: osteriopolo@gmail.com
ORCID ID https//orcid.org/0000-0003-4554-2113

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-9

Ключові слова: диктор, аудитор, слуховий аналіз, акустичний аналіз, жанр тексту, читання, переказ, підготовлене мовлення, спонтанне мовлення, сегментні характеристики, фонетичне слово, дистантна гармонійна асиміляція, ступінь редукції, енклітики, проклітики, інтонація та її компоненти.

Стаття ілюструє методику проведення експериментально-фонетичного аналізу
підготовленого і спонтанного мовлення, що сприятиме використанню аргументованих підходів до збору матеріалу та його опису з різних точок зору і різними засобами. Проілюстровано широкі можливості аргументованих підходів до фонетичного дослідження, що дасть можливість грамотно спланувати усі етапи проведення конкретного аналізу усного мовлення, що слугуватиме об’єктивним критерієм оцінки достовірності отриманих результатів.

ЛІТЕРАТУРА

Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А., Гордина М. В. Основы общей фонетики. – С.-Пб.: Изд-во С.-Петербургского университета. – 2000. – 160 c.
Зиндер Л. Р. Теоретический курс фонетики современного немецкого языка. – С.-П.: Изд-во С.-Петербургского университета. – 1997. – 184 c.
Стериополо Е. И. Система языка, орфоэпия, орфофония / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. – 2000. – Вип. 1. – С. 21 – 41.
Стериополо Е. И. Сегментная организация современной немецкой спонтанной речи / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. – 2001. – Вип. 4. – С. 76 – 81.
Стериополо Е. И. Фонетическое слово как единица описания звучащего текста // Загальна та експериментальна фонетика. – К.: Соборна Україна. – 2001. – С. 231-234.
Стеріополо О. І. Комунікативно-прагматичні категорії усного мовлення // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. – ЧНУ, №1. – 2010a. – С. 143 – 153.
Cучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / Мойсієнко А. К., Бас-Кононенко О. В, Бондаренко В. В. та ін.– К.: Знання. – 2010b. – 270 c.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа. – 1981. – С.
3 – 20.
Becker, Th. Einfиhrung in die Phonetik und Phonologie des Deutschen. Padeborn: Wilhelm Fink. Darmstadt: WBG. – 2012. – 130 s.
Brovchenko T. O., Korolova T.M. English Phonetics. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили. – 2006. – 296 p.
Steriopolo O. I. Phonetik und Phonologie des Deutschen. – Видавничий центр КНЛУ. –2018. – 395 p.

 

Наталя Романова
pdf

доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри німецької та романської філології, Херсонський державний університет, Україна
e-mail: vissensvelt@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7444-3811

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-8

Ключові слова: коронавірус, неологізм, семантичний підтип, синоніми, тема.

Статтю присвячено німецькомовним неологізмам, що позначають реалії та поняття коронавірусної пандемії в період березня 2020 року дотепер. Хвороба хоч і не страшна, але її наслідки непередбачувані. Німеччина чинить гідний опір невидимому ворогові, що проник у всі сфери буття та кардинально змінив його. Світ не лише поділився на дві частини: до та під час хвороби, а й поставив людину – вінець Природи – перед складним вибором: бути чи не бути біологічній формі. Інакше кажучи, поведінкулюдини необхідно трансформувати, зорієнтувати на реальну плідну співпрацю щодо підвищення рівня щастя на всій планеті Земля. Ковід, очевидно, є тим пусковим механізмом, що допоможе збалансувати духовне й бездуховне, матеріальне й ідеальне, моральне й аморальне, інтелектуальне й емоційне, або навпаки, фізично знищити «зіпсований продукт», яким є сучасне людство. Все це свідчить про актуальність вибору теми реферованої статті. Семантична невизначеність німецькомовних номенів із коронавірусним значенням, фрагментарність наукових розвідок зумовлюють необхідність подальшого всебічного аналізу феномену. Актуальність роботи вбачаємо також у загальній спрямованості модернової лінгвістики на розгляд особливостей формування лексичного значення неологізму. Неологізм тлумачимо тут у вузькому розумінні – як результат номінативного процесу нових понять навколишнього світу на часовій вісі. Виокремлено семантичні підтипи аналізованих неологізмів, запропоновано їхню класифікацію за тематичною ознакою, з’ясовано сильні й слабкі ланки загального розвитку лінгвоспільноти, доведено дуальність соціально-психологічної поведінки етносу, а також реконструйовано його емоційно-оцінне ставлення до коронавірусної пандемії.

ЛІТЕРАТУРА

Бабелюк О. А., Дідух Л. І. Способи творення неологізмів на позначення явищ COVID-19 в англомовномуепідеміологічномудискурсі. Науковий журнал Львівського державного університетубезпекижиттєдіяльності «Львівськийфілологічнийчасопис», 7.2020. С. 5–12. DOIhttps://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-7.1
Баранова С. В., Плетенко К. П. Лінгвістичні проблеми ідентифікації евфемізмів як мовного феномену. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 21. 2019. С. 99–104.DOI 10.34079/2226-3055-2019-12-21-99-104
Відеоконференція (Вікіпедія). URL: https://uk.m.wikipedia.org (дата звернення:
19.01.2021) Волкова С. Г. Неологізми у сучаснійанглійськіймові на прикладімовиінтернет-ресурсів. ВісникМаріупольського державного університету. Серія: Філологія, 21. 2019. С. 112– 116.DOI10.34079/2226-3055-2019-12-21-112-116
Володина Э. В немецком языке появились новые слова. URL: https://m.dw.com(дата звернення: 18.01.2021)
Гладка В. А. Поняття «неологізм» у світлі сучасних лінгвістичних парадигм. Наукові записки. Серія «Філологічна», 11.2009.С. 170–177.
Зелінська О. Синоніми в барокових проповідях. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія «Лінгвістика», 8. 2008. С. 187–193.
Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. Харків: Видавничий дім
«Школа», 2009.496 с.
Іщенко В. Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін
(парадигматичний та синтагматичний аспекти): автореф. дис. … канд. філол.. наук: 10.02.04 «германські мови». Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002. 18 с.
Ковбасюк Л. А. Новітні лексеми сучасної німецької мови (на матеріалі словника
неологізмів Інституту німецької мови (IDS)). Закарпатські філологічні студії, 8, 1.
2019.С. 84–89.
Красножан Ж. Явища омонімії та синонімії в термінології. Науковий вісник
Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 8. 2008. С. 219–222.

Купріянов Є. Лексикографічна параметризація терміна в електронному словнику. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 8. 2008. С. 227–231.
Ладоня К. Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи
класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія: Філологія, 36, 1. 2018.С. 38–40.
Латинско-русскийсловарь/сост. А. М. Малинин. Москва: Государственное
издательство иностранных и национальных словарей, 1961.764 с.
Лебедєва Н., Лебедєва А. Міжстильові і внутрішньостильові синоніми та
стилістичне вживання їх. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 25. 2016. С. 43–46.
Махачашвілі Р. К. Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови в
техносфері сучасного буття. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008.204 с.
Мащенко О. В. Неологізми та оказіоналізми в німецькій мові та мовленні (1999–2010 рр.): автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 «германські мови».Херсон: Херсонський державний університет, 2011. 20 с.
М’ягкота І. Синоніми та варіанти у термінолексиці української фольклористики.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології», 791. 2014. С. 129–133.
Пожарицька О. Базова таксономія електронної літератури: роди та види.
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 30. 2017. С. 72–78.
Пономарів О. Українське слово для всіх і для кожного. Київ: Либідь,2017.360 с.
Сандига Л. О., Свиридюк Т. В., Романчук С. В. Англійські неологізми коронавірусної кризи. Лінгвістичні дослідження. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2020. Випуск 53. С.
117–126. https://doi.org/10.34142/23127546.2020.53.11
Украинская правда. URL: www.pravda.com.ua(дата звернення: 19.01.2021)
Фрейд З. Тотем и табу (пер. с нем. А. М. Боковиков). Москва: Академический Проект, 2007. 159 с.
DWDS-ThemenglossarzurCOVID-19-Pandemie. URL: https://www.dwds.de/themenglossar/
Corona(дата звернення: 18.01.2021)
EhrlichR. (Bearb.) Kleines Fremdw?rterbuch. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut,
1976.394 S.
Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Sprache. T?bingen: Max Niemeyer Verlag,1995.382 S.
Herberg D. Neologismen – lexikologisch und lexikographisch betrachtet. Sprachpflege.
Zeitschrift fer gutes Deutsch. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1988. Jg. 37. H. 8. S. 109–112.
KLUGE. Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache. Berlin: WdeG, 1999.924 S.
Muller V. Das grobe deutsch-ukrainische Worterbuch. Kyjiw: Tschumatzkyj Schljach Verlag,2012. 792 S.

 

Олександра Попова
pdf

доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Alex-popova@ukr.net
ORCID ID https://orcid.org/ 0000-0002-6244-5473

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-7

Ключові слова: науково-технічний дискурс, тактики, операції, стратегії, переклад, терміни, термінологія, китайська мова, англійська мова, німецька мова, українська мова.

Статтю присвячено вивченню специфіки перекладу новітніх китайськомовних
науково-технічних термінів англійською, німецькою, української та російською мовами. У дослідженні розглянуто тактико-стратегічні вектори маніфестації науково-технічного дискурсу; уточнено поняття «терміни», «термінологія», «науково-технічний дискурс». Терміни асоційовано з точним мовним позначенням спеціалізованих понять, що виражаються іменниками, номінативними, дієслівними та прислівниковими словосполученнями. Термінологію у визначеному форматі ідентифіковано як сукупність термінів, що функціонують у науково-технічній та інших професійних галузях. Науково-
технічний дискурс детерміновано крізь призму його подвійної природи (лінгвістичної та екстралінгвістичної) як дискурс науки і техніки, науково-керований дискурс, екстралінгвістичний фон якого пов’язаний з передумовами для започаткування розробок у галузі науки і техніки поряд з внутрішньодержавним розвитком та міжурядовою співпрацею. Схарактеризовано лінгвістичні особливості досліджуваних термінів та перекладацький конструкт у їх відтворенні англійською, німецькою, української та російською мовами. Стратегію комунікативно-рівноцінного / еквівалентного перекладу визначено провідною в плані реалізації комунікативної інтенції автора тексту оригіналу мовою перекладу. Проаналізовано перекладацькі тактики, що можуть сприяти адекватному сприйняттю наукового повідомлення: тактика передачі когнітивної інформації; тактика коректного оформлення інформації (відповідно до норм мови перекладу). Автором специфіковано найпоширеніші перекладацькі трансформації під час репродукції інноваційних китайськомовних термінів германськими та слов’янськими мовами: транслітерація (транскрипція, транскодування), еквівалентний переклад, аналог, калька, описовий переклад.

ЛІТЕРАТУРА

Ільченко О. М. Етикет англомовного наукового дискурсу: монографія. Київ: ІВЦ
«Політехніка», 2002. 288 с.
Троянская Е. С. Особенности жанров научной литературы и отбор текстов на
различных этапах обучения научных работников иностранному языку. Функциональные стили. Лингвометодические аспекты. Москва: Наука, 1985. С. 189–201.
Ярхо А. В. Референціальний хеджинг як стратегія етикетизації у дискурсі
англомовної науково-дослідницької статті: онтрактивний аналіз. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2010, № 930. С. 82–90.
Ahmad K. “Metaphors in the Language of Science?” in Gotti, M. & Vijay Bhatia (eds.).
New Trends in Specialized Discourse Analysis. 2006. Bern: Peter Lang, 197-220.
Fanego T., Rodriguez-Puente P. (Eds.). Corpus-Based Research on Variation in English Legal Discourse. Applied Linguistics, 40(5). 2019. Retrieved from https://doi.org/10.1093/applin/amz052.
Swales J. M. Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. 1990. Cambridge:Cambridge Applied Linguistics.
100 URL: https://www.digitaling.com/articles/237201.html.
100 URL: https://www.taihuoniao.com/topic/view/185571.

 

Тетяна Корольова
pdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу, теоретичної та прикладної лінгвістики Державної установи «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: kortami 863@gmail.com
ORCID ID https//orcid.org / 0000-3441-196Х

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3382-0155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-6

Ключові слова: негативна модальність, просодія, переклад, просодичні параметри, типологія, конкретно мовні особливості.

Робота присвячена дослідженню способів відображення інтонаційних
характеристик виразу англомовних висловлювань негативної семантики в українському послідовному усному перекладі. Складність досягнення поставленої мети на прикладі інтонації полягає в її поліфункціональності та багатокомпонентності. Просодія –це основний засіб оформлення комунікативних типів висловлювань та виразу прагматичної функції комунікативного проц есу. Кореляція просодії з прагматичними та семантичними компонентами комунікації здійснюється крізь призму емоційної сфери мовленнєвої поведінки людини.
Аналіз матеріалу дослідження надав можливість визначити як дистинктивні
типологічно спільні для української та англійської мов характеристики негативної модальності на рівні просодії негативних конотативних значень заперечень, осуду, докору, так і конкретно-мовних корелятів негативної модальності. До типологічно подібних характеристик відносяться такі: регістр мелодики, діапазон динамічного та тембрального компонентів просодії, стан голосових зв'язок і гортані і їх комбінації. Механізм реалізації просодії негативних конотацій є типологічно подібним у двох мовах: найбільш частотними комбінаціями взаємодії параметрів просодії в англійській та українській мовах є збільшення інтенсивності при синхронному зростанні мелодики — 24,7% і 25,3% відповідно. Функціональна навантаженість темпорального компоненту на сегментному рівні в англійській мові та відсутність такої характеристики в українськіймові значно поширює можливість застосування темпорального параметру на супрасегментному рівні в українській мові. Знання законів просодичної варіативності в двох мовах допомагає правильно інтерпретувати та продукувати семантику іноземної мови при перекладі.

ЛІТЕРАТУРА

Доценко О.Л. Модальність у вираженні об’єктно-з’ясувальних відношень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. 22 с.
Королева Т.М. Интонация модальности в звучащей речи. К.: Вища шк., 1989. 214 с.
Сдобников В.В., Петрова О.В. Теория перевода. М.: АСТ. Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008.448 с.
Смущинська І.В. До проблеми суб’єктивної модальності у структурі художнього
тексту. Іноземна філологія: Вісник Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2000. Вип. 29. С. 15– 17.
Bell R.T. Translation and Translating; Theory and Practice. London; New York; Longman, 1991. 298 p.
Brown P. Politeness: Some universals in language use.London, New York etc.: Cambridge University Press, 1987. 345 p.
Huldzen L.S. Significant and nonsignificant in intоnation. Proc. Of the IV Intern. Congress of Phon. Sci. 1962. P. 658–661
Korunets I. V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages. Vinnytsa: Nova Khyga, 2003. 239 p.
Miram G. Translation Algorithms: Introduction to Translation Formalization. Kyiv: Tvim inter, 1998. 176 p.
Theory of Translation and Comparative Literature. Antology of Critical Materials. Edited by Igor Limborsky. Черкаси: Східноєвропейський ун-т економіки і менеджменту, 2009.
92 с.

 

Олександр Іліаді
pdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Кропивницький, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-5078-8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-5

Ключові слова: суфікс, словотворення, слов’янський, діалект, дериват.

У статті розглядаються дві словотвірні моделі, що функціонують у системі слов’янської діалектної деривації іменників: 1) -da, -anda, -enda, -inda, -onda, -unda, - ynda; 2) -ом(а), -омля (восновному, всхіднослов’янському ареалі). Парадоксально, що в дослідженнях, присвячених словотвору іменників у слов’янському діалектному мовленні, ці суфіксальні словотвірні типи традиційно позбавлені уваги. Можливо, зазначені формативи не були виділені як самостійні засоби деривації через те, що слова, які їх містять, були віднесені до розряду експресивних лексем, яким уластиві фонетичні трансформації, що спричиняють відхилення в структурі, «мутації» ауслаута. Автор обґрунтовує генезис обох серій формантів морфологізацією фонетичних явлищ, які, вийшовши за рамки діалектних звукових процесів, дістали статус словотвірних засобів. Стосовно деяких похідних на -ом(а) відзначається проблематичність розмежування випадків, де -ом(а) демонструєу січення зазначеного форманта, і прикладів збереження старих суперлативів із суфіксом -m- абож прикметників із у ведениму площину десубстантивного словотворення суфіксом дієприкметників -om-.

ЛІТЕРАТУРА

Акты исторические, собранные и изданные Археографическою комиссиею. С.-
Петербург, 1841–1845. Т. I–V и Указатель.
Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок. Луцьк : Вежа, 2000. Т. 1. 353 с.
Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. География Начальной
летописи. Варшава : Типография Варшавского учебного округа, 1873. 269 с.

Етимологічний словник українськоїмови: в 7 т. / [за ред. О. С. Мельничука].
К. :Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6.
Іліаді О. І. Етимологічнегніздо з коренем *ver- у праслов’янській мові.
К. ; Кіровоград : ДЛАУ, 2001.162 с.
Казлова Р. М. Беларуская і славянская гідранімія. Праславянскі фонд. Гомель : ГГУ, 2002. Т. ІІ. 264 с.
Казлова Р. М. Славянская гідранімія. Праславянскі фонд. Гомель : ГГУ, 2003.
Т. ІІІ.361 с.
Козлова Р. М. До етимології імені Асколдъ (Аскольдъ, Осколдъ). Ономастика України першого тисячоліття нашої ери. К. : Наукова думка, 1992. С. 102–113.
Коллар Д., Доротьякова В., Филкусова М. Словацко-русский словарь. М. ;
Братислава : SPN ; Русский язык, 1976. 768 с.
Корзонюк М. М. Матеріали до словника західноволинських говірок. Українська
діалектна лексика. К. : Наукова думка, 1987. С. 62–267.
Костромская губерния. Список населённых мест по сведениям 1870–72 годов. С.- Петербург, 1877. LXXIV, 465 с.
Магницкий В. К. Чувашские языческие имена. Известия Общества археологии,
истории и этнографии при императорском Казанском университете. Казань, 1905. Т. XXI. Вып. 3–4. С. 33–101.
Никончук Н. В. Из лексики полесского села Листвин. Лексика Полесья: Материалы для полесского диалектного словаря. М. : Наука, 1968. С. 79–92.
Панцьо C. Є. Антропонімія Лемківщини. Тернопіль : Тернопіль, 1995. 132 с.
Петлева И.П. Этимологические заметки по славянской лексике (болг. върне, с.-х. мукљив).Этимология 1977. М. : Наука, 1979. С. 33–38.
Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. М. : Восточная литература, 2003. Т. 2. 502 с.
Словарь української мови / [упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко]. К., 1907. Т. 1. 494 с.
Смолицкая Г. П. Гидронимия бассейна Оки (Список рек и озёр). М. : Наука, 1976. 402 с.
Станков Р. Этимологические заметки: болг. сиромах ’бедняк’, сиромашия
’бедность’. Славянское и балканское языкознание. Палеославистика: Слово и текст. М. : Нестор-История, 2012. С. 308–313.
Трубачёв О. Н. (ред.) Этимологический словарь славянских языков: Праслав. лекс. фонд / [под ред. О. Н. Трубачева]. М. : Наука, 1974–1990. Вып. 1–16.
Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. / [пер. с нем. и доп. чл.- кор. АН СССР О. Н. Трубачева; под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина]. М. :Прогресс, 1987. T. III. 832 с.
Филин Ф. П., Сороколетов Ф. П. (ред.) Словарь русских народных говоров / [под ред. Ф. П. Филина и Ф. П. Сороколетова]. Л. ; С.-Петербург, 1965–2019. Вып. 1–51.
Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя : ЗДУ, 1992. Т. I–IV.
Чайкина Ю. И. Вологодские фамилии: Этимологический словарь. Вологда :Изд-во ВГПИ ; Русь, 1995. 122 с.
Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття (Вступ та імена): Конспект лекцій.
Ужгород : УДУ, 1970. 103 с.
Чыгрын I. П. Яшчэ з лексікі нашай вёскі (Чамяры, Слонімскі р-н). Народная
словатворчасць. Мінск : Навука і тэхніка, 1979. С. 30–40.
Шульгач В. П. Нариси з праслов’янської антропонімії. Частина 1. К. : Довіра, 2008. 413 с.
Benes J. O šeskych prijmenich. Praha : Ceskoslovenska Akademie ved, 1962. 356 s.
Gebauer J. Historicka mluvnice jazyka ceskeho: Tvaroslovi (IICasovani). Praha :
Ceskoslovenska Akademie ved, 1958. D. III. 555 s.
Machek V. Etymologicky slovnik jazyka ceskeho. Praha :Ceskoslovenska Akademie ved, 1968. 868 s.
Slownik nazwisk uzywanych w Polsce na poczatku XXI wieku / [oprac. K. Rymut]. Krakow, 2003 (электронная версия).
Slownik staropolskich nazw osobowych / [pod red. W. Taszyckiego]. Wroclawetc. : PAN, 1977. T. V. 533 s.

Smoczynski W. Lietuviu kalbos etimologinis zodynas. Vilnius : Vilniaus universitetas, 2007. 823 s.
Simunovic P. Nasa prezimena: porijeklo – znacenje – rasprostranjenost. Zagreb : Nakladni zavod Matice hrvatske, 1985. 366 s.

 

Ілона Дерік
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Одеса, Україна

e-mail: ilonaderik@gmail.com

ORCID ID:https://orcid.org/0000-0002-8979-4745

Євгенія Савченко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: anneshirley2687@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-7000-5155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-4

Ключові слова: фонетичні та графічні стилістичні засоби, звуконаслідування, ономатопічні слова, асонанс, алітерація.

Статтю присвячено можливим труднощам відтворення фонетичних і графічних стилістичних засобів у перекладі англійських художніх текстів українською мовою. Огляд наявних теоретичних праць за цією тематикою дозволив дійти висновку про важливість звуконаслідування та інших звукозображальних засобів у створенні загального стилістичного та прагматичного ефекту літературного твору.

Було доведено, що типологічні відмінності з одного боку та етнічні і культурні розбіжності з іншого, створюють додаткові перешкоди до якісного перекладу художньої літератури. У перекладі дитячої літератури вміння перекладача має найбільший вплив.

Дослідження провадилось на матеріалі літературної казки британського письменника К. Грема «The Wind in the Willows» та його українського перекладу А. Саганом «Вітер у вербах». Об'єктом дослідження слугували фонетичні та графічні стилістичні засоби і механізм їх функціонування у англійській дитячій літературі, предметом – особливості передачі цих засобів у перекладі українською мовою.
Мета дослідження полягала у визначення найбільш ефективних засобів передачі фонетичних і графічних стилістичних засобів у перекладі типологічно неблизько спорідненими мовами.
Було зроблено висновки, що ономатопічні слова краще передаються за допомогою підбору аналогів, у той час як при спробі зберегти асонанс і алітерацію втрати неминучі внаслідок типологічних відмінностей на фонетичному та лексичному рівнях.
Було з'ясовано, що у цілому відсоток повноти відтворення фонетичних і графічних стилістичних засобів становить 45%. Застосування перекладацьких трансформацій дозволяє оптимізувати якість перекладу. Серед найбільш розповсюджених слід назвати заміну на інший стилістичний засіб або експлікація. Перспектива вбачається у дослідження фігур мовлення інших рівнів та способів їх відтворення в перекладі українською мовою.

ЛІТЕРАТУРА

Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык : учебник для вузов. Москва : Флинта, 2009. 384 с.
Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1963. 253 с.
Логвиненко О. Культура перекладу художнього твору: психологічний аспект.
Видавнича справа та мережевівидання. Український інформаційний простір – Ukrainian Information Space. Київ, 2014. №2. С. 117–122.
Мінцис Ю. Б. Демінутивність у художньому дискурсі: когнітивний і прагматичний аспекти (на матеріалі англомовної прози для дітей) : дис. на здобуття наук.ступеня канд. філолог. наук: 10.02.04. Івано-Франківськ, 2014. 235 с.
Нефьодова О. Д. Реалізація інтертекстуального потенціалу прецедентного
феномену "Humpty Dumpty” в англомовних текстах різних функціональних стилей. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Іноземна філологія.
Методика викладання іноземних мов. Харків, 2017. № 86. С. 110–117.
Сеньків О. М. Індивідуально-авторське словотворення у творах жанру фентезі.
Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Філологічні науки (мовознавство). Дрогобич, 2015. № 3. С. 238-244.
Сидор Л. В. Жанрові та лінгвостилістичні особливості німецької та української
чарівної казки. Іноземна філологія. Львів, 2015. № 128. С. 46-54.
Солодова О. Лінгвокогнітивні характеристики композиції тексту англійських казок Дж. К. Роулінг : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Харків, 2008. 20 с.
Флаксман М. А. Словарь английской звукоизобразительной лексики в диахроническом освещении : словарь. Санкт-Петербург : РХГА, 2016. 201 с.
Marchand H. Phonetic Symbolism in English Word Formation. Indogermanische
Forschungen. Bd. 64. Hf. 2. S. 146-168; Hf. 3. S. 256-277.
Oittinen R. Translating for Children. New York and London : Garland Publishing, Inc.,
2000. 205 p.