Перейти до контенту

Категорія: Випуск №38

pdfОлександра О. Косюга

аспірантка кафедри англійської філології та світової літератури
імені Олега Мішукова
Херсонського державного університету, Івано-Франківськ, Україна
e-mail: akosyuga@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5633-4665

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.10

АНОТАЦІЯ

Наукову розвідку присвячено критичному огляду відтворення категорій простору та часу кіноверсії роману Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер і келих вогню». Проведений порівняльний аналіз вербальних і невербальних засобів творення категорій часу і простору в кінонаративі здійснено за допомогою створення вибірки даних із кіносценаріїв (англійською й українською мовами) з виділеного епізоду кінострічки. У студії розглянуто питання закономірностей вживання слів і словосполучень, а також жестів, міміки, шумів, звуків, музичного супроводу для зображення часу і простору в кінонаративі, що спирається на кінострічки жанру фентезі (на прикладі пригодницького фентезійного фільму про Гаррі Поттера). Схарактеризовано основні випадки вживання вербальних і невербальних засобів (особливу увагу приділено хронеміці та проксеміці). Матеріалом дослідження слугували: кіноадаптація четвертої книги пригод про маленького чаклуна книги Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер і келих вогню» мовою оригіналу (режисер – М. Ньювел, 2005 рік) та український дубляж даної кінострічки студією «Так Треба Продакшн» на замовлення vod-платформи sweet.tv у 2020 році. В результаті дослідження встановлено: по-перше, кінонаратив має свої специфічні риси, які відрізняють його від класичного наративу; по-друге, і вербальні, і невербальні засоби творення категорій простору і часу мають величезний вплив на конструювання всієї кінострічки загалом.

Ключові слова: наратив, кінонаратив, вербальні засоби, невербальні засоби, дискурс, хронеміка та проксеміка.

ЛІТЕРАТУРА

Косюга О. Жанрові особливості септології про Гаррі Поттера: від казки до готичної літератури. Науковий вісник ХДУ. Серія Германістика та міжкультурна комунікація. 2023. №1. С. 22–18.
Рікман А. Шалено, глибоко. Щоденники. Київ : Наш формат, 2023. 511 с.
Ролінґ Дж. К. Гаррі Поттер і келих вогню. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2003. 670 с.
Цапів А. О. Сучасні казкові кінонаративи під мікроскопом наратолога: критичний огляд та дискусії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація». 2019. №2. С. 89–95.
Chatman S. Story and discourse. Narrative structure in fiction and film. Ithaca ; London : Cornell University Press, 1980. 277 p.
Eco U. The role of the reader: Explorations in the semiotics of texts. Bloomington : Indiana University Press, 1979. 288 p.
Ewata T. Meaning and nonverbal communication if films. Issues in language & linguistic: Perspectives from Nigeria. 2016. Vol. 3. URL: https://www.researchgate.net/publication/304180005_Meaning_and_nonverbal_communication_in_films.

Felton T. Beyond the wand. The magic and mayhem of growing up a wizard. London : Ebury Spotlight, 2022. 308 p.
Foenkinos D. Numéro deux. Paris : GALLIMARD, 2022. 240 p.
Johnson M. K. Doubling, Transfiguration and Haunting: the Art of adapting Harry Potter for film. Reading Harry Potter Again: New critical Essays / [Ed. by Giselle Lisa Anatol]. Praeger, 2009. P. 207–221.
Metz Ch. Film language: A semiotics of the cinema. Chicago : The University Press of Chicago, 1991. 268 p.

Rieupeyrout J. L. Histoire du Far-West. Paris : Tchou, 1977. 728 p.
Rowling J. K. Harry Potter and the Goblet of fire. London : Bloomsbury, 2000. 541 p.
Stratton C. Nonverbal communication and the influence of film success: A literature review. Concordia journal of communication research. 2017. Vol. 4. Article 1. URL: https://digitalcommons.csp.edu/comjournal/vol4/iss1/1

pdfНаталія В. Коломієць

кандидат філологічних наук, доцент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії
Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
e-mail: natalia.kolomiiets@knu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0171-6938

Марія А. Маковська

кандидат філологічних наук, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу
та Південно-Східної Азії
Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
e-mail: m.makovska@knu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7831-6510

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.9

АНОТАЦІЯ

Mетою дослідження є виокремлення та опис лексико- граматичних трансформацій при перекладі з китайської мови українською оповідання Дін Лін «Щоденник Софі». Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: описовий метод, застосований для аналізу теоретичних засад перекладацьких трансформацій, різноманітні методи перекладацьких трансформацій (у процесі перекладу уривків тексту художнього стилю), методи лінгвістичного спостереження (виявлення змін у структурах різних рівнів текстів оригіналу та його перекладного відповідника) та дослідження сполучуваності мовних одиниць, а також типологічного (зіставлення мовних одиниць оригіналу та перекладу) і статистичного (задля аналізу поширеності застосування окремих класів і типів перекладацьких трансформацій) методів. Було проаналізовано переклад тексту художнього стилю, що дало змогу виявити та дослідити способи та методи відтворення мовних явищ китайської мови українською. Результати дослідження засвідчують, що більшість граматичних і лексичних трансформацій заснована на різниці у структурах мов. При перекладі необхідно враховувати відмінності граматичної та лексичної систем двох мов, але намагатися досягти адекватності при збереженні форми вихідного тексту.

Ключові слова: китайська мова, китайська література, переклад, лексичні трансформації, граматичні трансформації.

ЛІТЕРАТУРА

Абабілова Н. М., Сидоренко Ю. І. Перекладацькі трансформації як засіб досягнення еквівалентності текстів. Теорія і практика перекладу: збірник наук.
праць. Миколаїв, 2012. С. 416–420. URL: file:///C:/Users/1/AppData/Local/Temp/Mik_2012_15_6_70.pdf
Акбукдак К. Г., Коломієць Н. В. Теоретична граматика китайської мови: навчальні матеріали для студентів ОР «бакалавр» спеціальності 035.06 – філологія (східні мови та літератури (переклад включно)) Київ, 2016. 63 с.
Борисова А. О. та ін. «Теорія та практика перекладу». Конспект лекцій для студентів денного та заочного відділення економічного факультету та факультету менеджменту за спеціальностями 6.050206 «Менеджмент ЗЕД» та 6.050103 «Міжнародна економіка» / [За ред. Удовенко І. В.]. Харків, 2012. 80 с.
Гобова Є. В. Проблеми передачі китайських слів засобами української мови. Китаєзнавчі дослідження. 2019. № 1. C. 94–103.
Гончаренко Л. О. Дискусійні проблеми процесу перекладу. Наукові записки [Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя]. Філологічні науки. 2015. Кн. 2. С. 31–34.
Матвєєва К. В., Мікрюков О. О. Типи лексичних трансформацій при перекладі художніх творів (на матеріалі творів Ф. С. Фіцджеральда «Tender is the night» та «The Great Getsby»). URL: http://www.rusnauka.com/3_ANR_2014/Philologia/7_156404.doc.htm.
Петрашик О. В. Членування і об’єднання речень при перекладі. Матеріали ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Cutting-edge science 2017». URL: https://ela.kpi.ua/bitstreams/94542897-2366-486f-ad5c-097737098ac3/download
Петрик О. М. Прийом граматичних замін як особливий вид перекладацьких трансформацій у поетичному тексті. Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки» (Ніжин). 2018. №93(11). С. 200–207.

Словник української мови [Інститут мовознавства імені О. О. Потебні]. URL:https://slovnyk.ua/index.php.
Тлумачний словник української мови у 20 томах [Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2015–2021]. URL:https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=1&page=0
Українська бібліографічна енциклопедія (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). URL:https://ube.nlu.org.ua
丁玲《莎菲女士的日记》, 主编：马森《小说月报》，出版社：骆驼，1999 年 04 月 URL: https://www.99csw.com/book/3350/index.html

pdfЮрій В. Грицевич

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та лінгводидактики
Волинського національного університету імені Лесі Українки, Луцьк, Україна
email: grytsevych.yurii@vnu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2716-3235
Web of Science ResearcherID: KGK-8961-2024

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.8

АНОТАЦІЯ

Актуальним у мовознавстві залишається питання взаємозв’язку мови художньої літератури з діалектним мовленням. Із-поміж 15 українських говорів письменники найчастіше використовують гуцульський, зокрема, задля реалізації номінативно-пізнавальної й експресивної функцій, індивідуалізації персонажів, правдивості замальовок (побуту гуцулів, пейзажу, флори й фауни Карпат тощо) і достовірності етнографічних вставок, художнього часопростору. У статті проаналізовано гуцульські діалектні одиниці, вживані в говірці с. Замагора Верховинського району Івано-Франківської області й вербалізовані уродженкою цього населеного пункту (що важливо з погляду безпомилкового й органічного використання діалектизмів у художньому тексті) Любою-Параскевією Стринадюк у збірці прозових етюдів «Дай ноту “ля”». У ході дослідження виявлено регіональні лексичні елементи, використані в залучених для аналізу текстах; визначено семантику засвідчених діалектизмів і відповідно до цього здійснено класифікацію слів; з’ясовано, які групи діалектної лексики виявилися репрезентативними, а отже, стали етнокультурним тлом оповіді. Провідними в роботі стали традиційні для лексикологічних студій методи: суцільної вибірки (використано для формування корпусу гуцулізмів); описовий, завдяки якому здійснено структуризацію й лексико-семантичний аналіз зафіксованих номенів. Установлено, що аналізовані прозові мініатюри репрезентують такий тип літературно-діалектної диглосії, коли гуцульські слова-локалізми властиві як авторській мові, так і мовленню персонажів, хоча діалогів у текстах небагато, що цілком закономірно з огляду на обрану письменницею стратегію ведення «Я»-наративного типу оповіді, де авторка мимоволі сама стає героїнею мініісторій (етюдів), про які розповідає.

Ключові слова: гуцульський говір, діалект, лексика, лексико-семантична група, номен, літературно-діалектна взаємодія, Люба-Параскевія Стринадюк.

ЛІТЕРАТУРА

Ґрещук В., Ґрещук В., Гуцульський діалект у повістях Люби-Параскевії Стринадюк «А кємуєш, єк то було» та «У нас, гуцулів». Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Мовознавство. 2014. Вип. ІІ (24). С. 93–102.
Ґрещук В., Ґрещук В. Діалектне слово в тексті та словнику. Івано-Франківськ, 2015. 372 с.
Карпюк В. Люба-Параскевія Стринадюк: Я розповіла. Письмово. Художньо. Як уміла. Як розповілося. URL: http://surl.li/seuwy. Дата звернення: 04.04.2024.
Кононенко В. І. Діалектна стихія в українських художніх текстах [Рецензія на: Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові: Словник: У 2 т. Відповідальний редактор В. Ґрещук. Івано-Франківськ. Т. 1. 2019. Т. 2. 2020]. Українська мова. 2021. №1. С. 116–121.

Семенюк О. А. Гуцульський говір в оповіданні Люби-Параскевії Стринадюк «Вивчєрики. Полонинська оповідка для дітей та їхніх батьків». Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2018. Т. 29 (68). № 3. С. 6–11.
Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 1–11.
Стринадюк Л.-П. Дай ноту «ля». Гуцульські етюди (уривок). URL: http://surl.li/rssva. Дата звернення: 31.03.2024.

pdfЮрій М. Вітяк

аспірант, асистент кафедри теорії і практики перекладу
Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Тернопіль, Україна
e-mail: vitiakyurii@tnpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5402-9589

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.7

АНОТАЦІЯ

У науковій розвідці розглядається зв’язок перекладеного тексту із перітекстуальними жанрами в українськомовній версії науково-популярного видання Пола Екмана «Теорія Брехні». У фокусі дослідження перебувають мікрожанри, розташовані у препозиції стосовно основного тексту (присвята, сентенції, подяка, слово редактора) та в постпозиції (алфавітний покажчик, додаток, список використаної літератури). Перітекстуальні репрезентації вивчені з погляду їхньої співвіднесеності та впливу на читацьку рецепцію. Особливу увагу приділено експліцитному зв’язку між довколатекстовими надбудовами, що простежено на прикладі постаті Ервінга Гоффмана, яка фігурує у присвяті, рубриці із цитатами та подяці видання. Акцентується на складності аналізу паратексту як явища, що має різнорідну природу та потребує ретельного студіювання. У статті висвітлено багатоаспектну концепцію «байдингсу» Кіта Гарві, що з-поміж іншого передбачає інтеракцію основного тексту і складових перітекстуального простору. На основі зіставлення оригіналу та тексту цільової мови виявлено певні видозміни елементів перітекстуальних форм, зумовлених особливостями перекладацького відтворення, баченням та інтерпретаціями. Чільне місце відведено двом типам коментарів, наявним у виданні, що створені автором та редактором українського перекладу книги, які взаємодіють із текстом і перітекстом (коментують ілюстративний матеріал). Завдяки аналізу візуальних наративів книжкових обкладинок оригінального видання та перекладеної версії шляхом порівняння конфігурації тексту, кольорової гами та загальної невербальної репрезентації розкрито докорінні зміни, яких зазнають візуальні елементи при виданні українською. Підкреслено роль психологічних маніпуляцій, спрямованих на споживацьку свідомість, яка залишається спільною для обох версій обкладинок. Результати дослідження сприяють кращому розумінню впливу перітекстуальних елементів на сприйняття та інтерпретацію тексту, а також важливості адаптації обкладинки до цільової аудиторії та культурних контекстів.

Ключові слова: перітекстульний простір, коментар, паратекст, переклад, цільова мова, візуальний наратив, реципієнт.

ЛІТЕРАТУРА

Бусел В. Т. (укл.) Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. VIII, 1728 с.
Вітяк Ю. М. Примітки як вид паратекстуальних інтервенцій. Лінгвістичні дослідження : збірник наукових праць. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. Вип. 58. С. 226–235.
Екман П. Теорія брехні / [пер. з англ. Ю. Гордієнка]. Київ : KM Publishing, 2014. 320 c.
Жадько В. О., Висоцький А. В. (наук. ред.). Книгознавство.
Термінологічний словник: редакційно-видавнича справа, журналістика, поліграфія, видавничий бізнес, інформаційно-бібліотечна діяльність. Київ : Експрес-Поліграф, 2012. 304 с.
Плющ Б. О. Непрямий переклад української художньої прози: значення паратекстуального фрейму. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. 2017. №1. С. 48–54. URL: http://nbuv.
gov.ua/UJRN/VKNU_If_2017_1_13
Писаренко Н. Д. Паратекст як маркер декодування текстів Г. Сковороди. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Одеса : Гельветика, 2010. Вип. 60. Т. 2. С. 40–43.
Сокол М. Допоміжні елементи паратекстуальності (епітекст, перітекст): особливості структури та функціонування. Studia Methodologica / [гол. ред. Р. Гром’як ; відп. ред. Ю. Завадський]. Тернопіль : ТНПУ, 2009. Вип. 29. С. 157–161.
Batchelor K. Translation and paratexts. London ; New York : Routledge, 2018. 201 p.
Ekman P. Telling lies: Clues to deceit in the marketplace, politics, and marriage. New York-London : W W Norton & Co., 1992. URL: http://surl.li/sckkr
Genette G. Paratexts: Thresholds of Interpretation. New York : Cambridge University Press, 1997. 427 p.

Grafton A. The Footnote. A Curious History. Harvard : Harvard University Press, 1997. 241 p.
Harvey K. ‘Events’ and ‘Horizons’ – Reading Ideology in the ‘Bindings’ of Translations. Apropos of Ideology [ed. by María Calzada Pérez]. Manchester : St Jerome Publishing, 2003. P. 43–69.
Khattak S. R., Ali H., Khan Y., & Shan M. Color Psychology in Marketing. Journal of Business & Tourism. 2023. 4(1). P. 183–190.
Kovala U. Translations, Paratextual Mediation and Ideological Closure. Target. 1996. №8 (1). P. 119–148.
Macksey R. «Foreword». Paratexts: Thresholds of Interpretation (ed. Gerard Genette). Cambridge : Cambridge University Press, 1997. P. XI–XXIII.
Hornby A. S. Oxford Advanced Learnerʼs Dictionary of Current English. Oxford : Oxford University Press, 2000. 1820 p.
Tahir Gürçağlar S. What Texts Don’t Tell: The Use of Paratexts in Translation Research. Crosscultural Transgressions. Research Models in Translation Studies II: Historical and Ideological Issues [Theo Hermans (ed.)]. Manchester : St. Jerome, 2002. P. 44–60.
Watts R. Translating Culture: Reading the Paratexts to Aimé Césaire's Cahier d’un retour au pays natal. TTR. 2000. №13 (2). P. 29–46.

pdfОльга О. Васильєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри граматики англійської мови
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна
e-mail: olga_vasylyeva@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8077-3529

Дарія Бичкова

студентка ІV курсу факультету романо-германської філології
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.6

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено вивченню ролі та впливу міфологічних імен у заголовках англомовних фільмів на сприйняття та розуміння контенту аудиторією. Проаналізовано важливість міфологічних імен та їхній плив на культурний контекст. Вивчено способи впливу міфологічних елементів на масову культуру. Досліджено актуальні тенденції в переосмисленні міфологічних імен у сучасних кінематографічних творах. Міфологічні імена становлять важливу частину культур різних народів. Вони відображають унікальну міфологію, традиції та цінності цих народів. Міфологічні імена в англомовних фільмах використовуються для створення атмосфери, транслювання ідей та залучення уваги аудиторії. У цьому контексті можна виділити кілька видів міфологічних імен, таких як імена богів і богинь, героїв і героїнь, чудовиськ (істот загалом), а також місць і об’єктів. Аналіз використання міфологічних імен у заголовках фільмів розкриває їхню різноманітність і важливість у створенні атмосфери та вираженні ідей. Сучасні тенденції переосмислення міфологічних імен втілюються у незвичайних контекстах, поєднуються з сучасними елементами та розширюють своє значення. По-перше, вони можуть сприяти популяризації міфології серед сучасної аудиторії. По-друге, ці тенденції можуть сприяти розвитку нових форм міфології, оскільки коли міфологічні імена поєднуються з сучасними елементами, вони можуть створювати нові міфологічні мікси, які відображають цінності та проблеми сучасного суспільства. По-третє, ці тенденції можуть призвести до більш різноманітних та інклюзивних образів у масовій культурі: коли міфологічні імена присвоюються персонажам із різних культур, це може допомогти показати, що міфологія є частиною різних культур і що вона може бути використана для створення різноманітних та інклюзивних образів. Міфологічні імена виявляються не лише поглибленим шаром культурної спадщини, але й ключовим інструментом для створення захопливих наративів, здатних вразити та залишити слід у світі сучасної масової культури.

Ключові слова: ономастика, онім, міфонім, назви фільмів, заголовок.

ЛІТЕРАТУРА

Українська міфологія / [упор. В. П. Войтович]. Київ : Український письменник, 2002. 462 с.
Hsiao-Chun T. The Use of Mythological Names in Contemporary Hollywood Films: A Case Study of the 2000s. Journal of Language and Literature. 2016. Vol. 5, № 2. Р. 133–148.
Susan V. Mythological Names in Film Titles: An Analysis of Their Meaning and Effect. Journal of Popular Film and Television. 2002. Vol. 30, №2. Р. 69–75.
Nurcan Y. The Use of Mythological Names in Film Titles: A Study of Their Meaning and Effect. Journal of Language and Literature. 2017. Vol. 6, № 2. Р. 145–158.

pdfЕвеліна В . Боєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: evelinaboeva4@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5966-0538

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.5

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена висвітленню етнокультурної специфіки фразем української та китайської мов. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю дослідження особливостей структури фразеологізмів та їхніх значень, що мають глибоко національну специфіку, яка відбиває світосприйняття й світорозуміння носіїв певної культури, з чим часто пов’язане нерозуміння цієї специфіки носіями інших мов. Метою представленої розвідки є виявлення етнокультурних особливостей українських і китайських фразем шляхом аналізу їхньої структурної організації та визначення механізму смислової наповнюваності в дискурсивній діяльності людини. Доведено, що специфіка китайської фраземіки зумовлена семантичними і структурними факторами. Особливої ваги набуває структурна симетрія китайської фраземи. Крім того, було з’ясовано, що специфіка китайських фразем полягає в наповненні їхньої семантики символічними смислами. Визначено, що в китайській та українській мовах при однакових базових лексемах фразеосполук, які описують спільний наочно-чуттєвий образ і мають однакове значення на денотативному рівні, на рівнях фразеологізації існують суттєві відмінності. З’ясовано, що семантична своєрідність українських і китайських фразем зумовлена особливостями концептосфер кожної з порівнюваних мов. Отримані результати дають змогу реконструювати фрагмент мовної картини світу, пов’язаний зі світосприйняттям та світобаченням українського та китайського етносів.

Ключові слова: фразема, концепт, семантична специфіка, структурна своєрідність, фразеологічні символи.

ЛІТЕРАТУРА

Венжинович Н. Основні принципи зіставного вивчення фразеології різних мов. Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія. Вип. ХV–XVIII. Івано-Франківськ, 2007. С. 612–617.
Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). Київ ; Черкаси : Брама, 2004. 276 с.
Словник фразеологізмів української мови / [Укл.: В. М. Білоноженко та ін.]. Київ : Наукова думка, 2008. 1104 с.
Alefirenko N. D. Phraseology in the Light of Modern Linguistic Paradigms. 2008. URL: https://books.google.com.ua/books/t/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5_%D1%81.html?id=tW0hAQAAMAAJ&redir_esc=y

Arut’unova N. D. The Language and the World of Man. 1999. URL: https://books.google.com.ua/books/t/%D0%AF%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%B8_%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0.html?id=q1ovDwAAQBAJ&redir_esc=y

pdfМарина О. Бєлова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна
e-mail: belova.mo@hnpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1306-9395

Світлана Л. Лобзова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійського усного
та писемного мовлення
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна
e-mail: lobzova.sl@hnpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8050-7519

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.4

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню тактик перекладу метонімізованих англомовних одиниць українською мовою в художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугує англомовний роман Л. Вайсберегер «Помста носить Прада». Подібний вибір обґрунтовується наявністю великої кількості метонімізованих мовних одиниць в оригінальному тексті роману, що є елементом авторського стилю Л. Вайсбергер. Оскільки роман американської письменниці Л. Вайсбергер «Помста носить Прада» не було перекладено українською мовою, в цій студії застосовується метод логічного моделювання, спрямований на досягнення мети опису перекладацьких дій та операцій, які доречно застосувати задля адекватного перекладу метонімізованих мовних одиниць, що функціонують в обраному художньому творі. Метонімія розглядається в роботі як лінгвокогнітивний феномен – когнітивний процес, в якому одна концептуальна сутність забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної сутності в межах однієї когнітивної структури – ідеалізованої когнітивної моделі (ІКМ). Ідеалізована когнітивна модель – це енциклопедична, гнучка, ідіосинкратична структура подання знання, що охоплює культурні знання носіїв мови, їхні суб’єктивні погляди стосовно концепту і не обмежуються «реальним світом». У ході метонімічного мапування у межах ІКМ іменування частини ІКМ переноситься на іменування іншої частини або на власне ім’я концепту. Метонімічні вирази подаються як спосіб апеляції до метонімічних концептуальних зв’язків. У дослідженні залучено здобутки М. Брдара і Р. Брдар-Жабо, які розробили типологію тактик перекладу (не)метонімізованих мовних одиниць. Задля збереження художнього замислу автора художнього твору запропоновані перекладацькі еквіваленти за можливості мають зберегти метонімічний зв’язок. У цьому випадку можуть залучатися споріднені (35% випадків) або неспоріднені (28% випадків) метонімічні вирази в цільовій мові. У разі неможливості його збереження рекомендовано описовий переклад (35%), який, однак, призводить до деметонімізації.

Ключові слова: метонімія, тактики перекладу, споріднені / неспоріднені метонімізовані вирази, описовий переклад, деметонімізація, художній дискурс.

ЛІТЕРАТУРА

Brdar M., Brdar-Szabó R. Metonymies we (don’t) translate by. Argumentum. 2014. №10. P. 232–247.
Croft W., Cruse A. Cognitive linguistics. New York : CUP, 2004. 325 p.
Kövecses Z. Language, Mind and Culture: А Practical Introduction. Oxford : Oxford UP, 2006. 400 p.
Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago : Chicago University Press, 1980. 256 p.
Langacker R. W. Foundations of Cognitive Grammar: Theoretical Prerequisites. Stanford : Stanford University Press, 1987. 540 p.
Radden G., Kövecses Z. Towards a Theory of Metonymy. Metonymy in Language and Thought. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 1999. P. 17–59.
Weisberger L. Revenge Wears Prada. London : Harper, 2013. 420 p.

pdfКатерина М. Пилипюк

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри «Філологія»
ДЗ «Одеський національний морський університет», Одеса, Україна
e-mail: ka.pylypyk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0883-351X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.3

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню багатогранного взаємозв’язку між штучним інтелектом (ШІ) та мовною локалізацією в англомовному інтернет-середовищі. Вивчаючи еволюцію англомовного Інтернету, сучасні тенденції та технології штучного інтелекту для локалізації, а також пов’язані з цим виклики та можливості, автор цього дослідження прагне дати уявлення про складну динаміку роботи. Основною метою цієї студії є аналіз ролі штучного інтелекту щодо сприяння локалізації мови в англомовному інтернет-середовищі. Об’єктом дослідження є англомовне інтернет-середовище, яке охоплює цифрові платформи, контент та взаємодії, що реалізуються переважно англійською мовою. Предметом дослідження є роль штучного інтелекту у сприянні локалізації контенту в цьому середовищі, включаючи його застосування, наслідки цього та закладання теоретичних основ. Результати дослідження становлять інтерес для різних зацікавлених сторін, включаючи бізнесменів, політиків і дослідників, які прагнуть використовувати потенціал штучного інтелекту в локалізації мов. Глибше зрозумівши роль штучного інтелекту в англомовному інтернет-середовищі, зацікавлені сторони можуть розробити обґрунтовані стратегії, політики та технології для оптимізації зусиль із локалізації та покращення користувацького досвіду. Підсумовуючи досвід розгляду ключових проблем та вивчаючи потенційні рішення, автор статті має на меті сприяти розвитку знань і практики в цій критично важливій галузі.

Ключові слова: штучний інтелект, англомовне інтернет-середовище, локалізація, цифрова платформа.

ЛІТЕРАТУРА

Isaachson W. The Innovators: How a Group of Inventors, Hackers, Geniuses, and Geeks Created the Digital Revolution. Readli. 2024. URL: https://readli.net/chitat-online/?b=402764&pg=69. Retrieved April 12 2024.
Habiba W. The Influence of AI on Translation and Localization in 2024: 5 Emerging Trends to Keep an Eye On. Tarjama. 2024. URL: https://tarjama.com/the-influence-of-ai-on-translation-and-localization-in-2024-5-emerging-trends-tokeep-an-eye-on. Retrieved April 12 2024.
Kuldeep S. C. Artificial Intelligence: Challenges and Opportunities in the Modern Workplace and Daily Life. Times of India. 2023. URL: https://timesofindia.indiatimes.
com/readersblog/theintersection/artificial-intelligen ce-challenges-and-opportunitiesin-the-modern-workplace-and-daily-life-54814. Retrieved April 12 2024.

pdfОлена В. Глущенко

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології
Державний інститут «Одеський національний морський університет», Одеса, Україна
e-mail: gluschenko2828@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3317-5539

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.2

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена особливостям функціонування фразеологічних одиниць на позначення кольору в сучасному рекламному Інтернет-дискурсі. Проблема вивчення змісту та символіки кольорів крізь призму національно-культурних цінностей набуває особливого значення в контексті безперервної інтеграції як у галузі мовних знань, так і в царині міжкультурної комунікації, що фактично свідчить про актуальність наукового дослідження. Інтерес до вивчення назв кольорів можна пояснити тим, що символіка цих назв для кожного народу відображає певним чином своєрідний світогляд, мовний образ світу. Кольорові назви можуть відображати національну історію, найяскравіші історичні періоди. Вивчення кольорової символіки здійснюється також у таких галузях знань, як психологія, лінгвістика, етнолінгвістика, оскільки використання кольоративів відображає традиції та історію того чи того етносу, а також залежить від географічного положення, кліматичних умов і т. д. Більшість фразеологізмів-назв кольорів можуть бути представлені словосполученнями, що утворені за шаблонами, характерними для рекламних текстів. Морфологічна особливість фразеологічних кольоративів у англо-американському рекламному інтернет-дискурсі полягає в тому, що вони виражаються іменниками, прикметниками, а також іншими частинами мови. В результаті порівняння частоти використання простих і складних фразеологізмів-кольоративів у англомовних рекламних текстах було встановлено, що найвища частота функції складних фразеологізмів такого типу спостерігається в царині реклами косметики і найнижча – в царині реклами одягу.

Ключові слова: рекламний інтернет-дискурс, кольорова символіка, міжкультурна комунікація, фразеологізми.

ЛІТЕРАТУРА

Berlin B. Basic Color Terms: Their Universality and Evolution. Berkeley : University of California Press, 1999. 210 p.
Kay P., McDaniel Ch. K. The linguistic significance of the meanings of basic color terms. Language. 1978. Vol. 54, №3. P. 610–646.
Kemertelidze N., Giorgadze M. Impact of Colour Symbolism on English Colour Idioms and their Georgian Equivalents. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2021. №1(29). P. 1–29.
Meshcheriakov B. G., Sinchenko V. P. Das große Wörterbuch der Psychologie. 2003. URL: https://scholar.archive.org › 00191530.bin.dir
Weschbitskaja A. Bezeichnung der Farbe und Universalität des Visuellen Wahrnehmung. 1996. URL: http://www.philology/linguistics1/wierzbicka-96b.htm

pdfІлона М. Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8979-4745

Олександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5078-8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.1

АНОТАЦІЯ

Стаття має закцентувати на проблемі гендерної нейтралізації в сучасній англійській мові в цілому та в сучасному англомовному Інтернет-дискурсі зокрема. Зміни в англійській мові в діахронії досліджуються та трактуються в тісному взаємозв’язку з вивченням «політичної коректності» та загальної тенденції до евфемізації гострих питань суспільного життя. Дослідження провадилося головним чином на базі Британського національного корпусу та матеріалів англомовного Інтернет-дискурсу загальною кількістю близько 4000 проаналізованих текстів. Таким чином, результати можна вважати достовірними та інформативними. Результати засвідчили уповільнення процесу заміщення гендерно маркованих назв професій гендерно нейтральними словами. Дослідження є перспективним у плані залучення інших корпусів. Головною метою є запобігання лінгвістичній дискримінації, випадки якої можуть траплятися в Інтернет-дискурсі. Також убачається доцільним порівняльний аналіз британського, американського, канадського й австралійського варіантів англійської мови. Актуальність цих питань підтверджується розмаїттям та глибиною досліджень у цій царині.

Ключові слова: гендерна нейтралізація, назви професій, англомовний Інтернет-дискурс, політична коректність, корпус.

ЛІТЕРАТУРА

Allan K., Burridge K. (2006). Forbidden words: Taboo and the censoring of language. Cambridge : Cambridge University Press. 303 pp.
Baker P. Using corpora in discourse analysis. London : Continuum, 2006. 198 pp.
Bolukbasi T., Chang Kai-Wei, Zou J., Saligrama V. Man is to Computer Programmer
as Woman is to Homemaker? Debiasing Word Embeddings. NIPS’16: Proceedings
of the 30th International Conference on Neural Information Processing Systems. December. 2016. P. 4356–4364. URL: https://www.researchgate.net/publication/305615978_Man_is_to_Computer_Programmer_as_Woman_is_to_Homemaker_Debiasing_Word_Embeddings

Bovin M. Occupational titles and supposed gender-neutrality: A corpus-based
diachronic study on gender-neutral occupational titles in American English [Department of English, Stockholms Universitet]. 2016. 35 pp. URL: http://www.diva-portal.org/smash/record.jsf?pid=diva2%3A934656&dswid=5541.
Bucholtz M. The feminist foundations of language, gender, and sexuality research’.
The handbook of language, gender, and sexuality, 2nd edn [eds Ehrlich S., Meyerhoff M., Holmes J.]. Oxford : Wiley-Blackwell. P. 23–47.
Caliskan A., Bryson Joanna J., Narayanan A. Semantics derived automatically from
languagecorpora contain human-like biases. 2017. URL: https://www.researchgate.net/publication/316973825_Semantics_derived_automatically_from_language_corpora_
contain_human-like_biases
Cheshire J. Still a gender-biased language? English Today. 2008. №24(1). P. 7–10.
Collins English Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/ dictionary/English. Retrieved 21 March 2024.
Ethayarajh K., Duvenaud D., Hirst G. Understanding Undesirable Word Embedding Associations. Proceedings of the 57th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics. Florence, Italy, 2019. P. 1696–1705. URL: https://aclanthology.org/P19-1166/
Hansen C. Dismantling or perpetuating gender stereotypes. The case of trans rights in the European court of human rights’ jurisprudence. 2022. URL: https://institucional.us.es/binasex/wp-content/uploads/2022/09/8-7022-Article-
Text-40101-1-10-20220613.pdf
Kaneko M., Bollegala D. Gender-preserving Debiasing for Pre-trained Word Embeddings. Proceedings of the 57th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics. Florence, Italy, 2019. P. 1641–1650. URL: https://aclanthology.org/P19-1160/
Leech G. Current Changes in English Grammar in Relation to Society. 2011. URL: https://www.youtube.com/watch?v=OtH5PpgkgJU. Retrieved March 22, 2024.
Musto C., Semeraro G., Lops P., Gemmis Marco de. CrowdPulse: A framework for real-time semantic analysis of social streams. Information Systems. 2015. Vol. 54. P. 127–146.
Sczesny S., Formanowicz M., & Moser F. Can Gender-Fair Language Reduce Gender Stereotyping and Discrimination? Frontiers in Psychology. 2016. Vol. 7, Article 25. P. 1–11.
The British National Corpus. Version 2 (BNC World). Distributed by Oxford University Computing Services on behalf of the BNC Consortium. 2001. URL: http://
www.natcorp.ox.ac.uk/ Retrieved March 22, 2024.