Перейти до контенту

Автор: admin

 

Анастасія Лагутік
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lagutik1712@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7944–4883

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-16

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196Х

Ключові слова: авторський стиль Дж. Ролінг, стилістичні засоби, прагматика тексту, лінгвокультурологічні елементи, когнітивно-емоційні компоненти

Статтю присвячено дослідженню авторського стилю Джоан Ролінґ. Актуальність праці полягає в тому, що незважаючи на стійкий інтерес до творчості авторки, кількість наукових студій із зазначеної теми вельми обмежена. Мета дослідження — аналіз ідіостилю Джоан Ролінґ, завдання дослідження — аналіз теоретичних засад поняття індивідуального стилю автора, розгляд лінгвістичних засобів його вираження. Методи дослідження включають аналіз, синтез, узагальнення, дефініційний аналіз, компонентний аналіз. Зміст дослідження включає в себе аналіз теоретичних засад поняття індивідуального стилю автора, емпіричне дослідження засобів актуалізації стилістичних прийомів в творах автора. В роботі уточнено поняття авторського стилю, яке розуміється як сукупність культурно-виразних засобів, що виконують естетичну функцію і виокремлюють мовуокремого письменника серед інших. Аналіз матеріалу дослідження надав можливість дійти таких висновків: основними компонентами індивідуального стилю письменника є композиція твору, тема, художній зміст, часовий колорит, багатство мови автора, а також стильові чинники;
важливе місце відводиться світогляду автора та його вмінню відображати відповідні когнітивні, емоційні та лінгвокультурологічні компоненти в мовних одиницях, що цілеспрямовані на силення прагматичного впливу тексту на читача. Варто зазначити, що на становленні індивідуального стилю Дж. Ролінґ також відчувається вплив епохи, її суспільно-історичних умов, тощо. Результати дослідження демонструють варіативність культурно-виразних засобів. Серед найчастіше вживаних засобів творення художнього
тексту є метафора, порівняння, гіпербола, епітети, метафоричні епітети, іронія, антитеза, тощо.

ЛІТЕРАТУРА

Воскобойников В. В. Актуальные аспекты изучения идиостиля в современной
лингвистике. Вестник ВолГУ. 2013. 9 (11). С. 164–170
Геннекен Э. Опыт построения научной критики. СПб: Рус. богатство, 1892. 342 c.
Горелов И. Н. Основы психолингвистики: учебное пособие. М.: Лабиринт, 1998. 256 с.
Датченко Ю. Мова творів Миколи Чернявського : автореф. дис. ... канд. філол.
наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2007. 20 с.
Дідух Х. Ідіостиль як відображення авторської картини світу. Філологічні науки.
Риторика і стилістика. URL: http:/ www.rusnauka.com/15_NNM_2012/Philologia/2
_111114. doc.htm
Довганчина Р. Ідіостиль в аспекті художнього перекладу. Філологічні студії: науковий часопис. Л., 2007. С. 81–86.
Єрмоленко С., Бибик C. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвіс-
тичних термінів. К.: Либідь, 2001. 224 с.
Караулов Ю. Н. Русская языковая личность и задачи её изучения: вст. ст. Язык и личность. М.: Наука, 1989. 225 c.

Карелова И. И. Национальная концептосфера и идиоконцептосфера (на материале произведений Л. Е. Улицкой): автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 2009. 20 с.
Ковшиков В. А. Психолингвистика. Теория речевой деятельности. М.: АСТ: Ас-
трель, 2007. 318 с.
Корольков В. И. Фигуры стилистические. Краткая литературная энциклопедия /
гл. ред. А. А. Сурков. М.: Сов. энцикл., 1962–1978. Т. 7: «Советская Украина» — Флиаки, 1972. Стб. 947–951.
Корольова Т. М. Актуальні проблеми дискурсології. Одеса: Астропринт, 2015.109 с.
Кулишова Н. Д. Языковая личность в аспекте психолингвистических характеристик (на материале письменных текстов): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Краснодар: РНБ, 2001. 24 с.
Літературознавчий словник-довідник / авт.-уклад. Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та
інші. К.: Академія, 1997. 752 с.
Наумов В. В. Лингвистическая идентификация личности. М.: Книжный дом «Либроком», 2010. 240 с.
Переломова О. Мовний аспект ідіостилю Валерія Шевчука. URL: http:/dspase.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31880/32-Perelomo va.pdf
Ришкевич І. До проблеми ідіостилю автора в художній літературі. Актуальні проблеми романо-германської філології: матеріали ІІІ наук.-практ. семінару / М-во освіти і науки України, Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т інозем. філології. Луцьк, 2014. С. 283–285.
Словник літературознавчних термінів. URL: https://onlyart.org.ua/dictionaryliterary-
terms/hudozhni-zasoby-zobrazhalno-vyrazhal/_
Ставицька Л. Про термін ідіолект. Українська мова. К.: Інститут української мови НАН України, 2009. № 4. С. 3 –15.
Українська мова: енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні,
Ін-т укр. мови; голова ред. кол. В. М. Русанівський та ін. К.: Українська енциклопедія ім. М. Бажана, 2004. 824 с.
Храпченко М. Б. Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. М.: Худ. лит., 1977. 446 с.
Шаркунова О. В. Идиостиль художественного текста как индивидуальное соче-
тание экстра- и интралингвистических параметров, основанных на референтных отношениях. В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии: сб. ст. по матер. III междунар. науч.-практ. конф. Новосибирск: СибАК, 2011. С. 59–64.
Шулінова Л. Аспекти ідіостилістичного аналізу. Слов’янські мови і сучасний світ. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2000. С. 25–33.
Щирова И. А. Текст в парадигмах современного гуманитарного знания: монография. СПб.: Книжный дом, 2006. 472 с.
Янкелевич М. С. Отражение личности автора в художественном произведении. Психология. СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 2013. С. 162–168.
Rowling J. K. Harry Potter and the Prisoner of Azkaban. URL: http://www.passuneb.
com/elibrary/ebooks/HARRY %20POTTER %20AND %20THE %20PRISONER %20
OF %20AZKABAN. pdf Rowling J. K. URL: https://fantlab.ru/autor131

 

Ксенія Кулі-Іванченко
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: sunny3k@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8852–5869

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-15

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lepinapelina@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8349–5621

Ключові слова: етнопсихолінгвістика, соціопсихолінгвістика, етнопсихолінгвістичні стереотипи, крос-культурний аспект перекладу, стратегії, тактики, операції перекладу.

Статтю присвячено проблемі міждисциплінарного характеру, актуальній одночасно для етно- і соціопсихолінгвістики та перекладознавства через необхідність більш глибокого вивчення проблеми віддзеркалення та коректної передачі національно-культурних рис і лінгвокультурних характеристик у перекладі з англійської мови українською та навпаки. У
дослідженні описано особливості мовних стереотипів у представників англомовної культури у відтворенні в українському перекладі, розкрито специфіку явища комунікативного конфлікту та його відображення у перекладі, виявлено комплекс провідних тактик і домінантних перекладацьких операцій у реалізації стратегії комунікативно-рівноцінного перекладу, що застосовується для досягнення оптимальної адекватності та коректності в досліджуваній парі мов у межах етнопсихоспецифічної крос-культурної комунікації. За результатами аналізу особливостей мовної поведінки в ситуації комунікативного конфлікту розроблено типологію етнопсихолінгвістичних стереотипів. У статті також наведено класифікацію рівнів комунікативної компетенції, підґрунтям для якої
стала здатність мовної особистості до кооперації у міжособистісному спілкуванні. Результати дослідження можуть стати у нагоді при вирішенні нагальних проблем міжкультурної комунікації в перекладознавстві та слугувати потужним засобом оптимізації перекладу з урахуванням крос-культурних відмінностей у мовній парі англійська — українська.

ЛІТЕРАТУРА

Бахтин М. М. Фрейдизм. Формальный метод в литературоведении. Марксизм и
философия языка. Статьи. Москва : Лабиринт, 2000. 640 с.
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих отношений.
Nyköping, Sweden : Philosophical arkiv, 2016. 164 с.
Горелов И. Н., Седов К. Ф. Основы психолингвистики. Москва : Лабиринт, 2001.
С. 161–176.
Дементьев В. В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2000. 248 с.
Дементьев В. В., Седов К. Ф. Теория речевых жанров : социопрагматический аспект. Stylistyka. Opole, 1999. VIII. S. 53–87.
Седов К. Ф. Типы языковых личностей и стратегии речевого поведения (о риторике бытового конфликта). Вопросы стилистики. Язык и человек. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1996. Вып.26. С. 8–14.

Фокс К. Спостерігаючи за англійцями. Львів : Видавництво Старого Лева, 2018.
608 с.
Bradford B. Intonation in Context. Cambridge : Cambridge University Press, 1988. 52 p.
Flick U. Social representations. Rethinking Psychology. London, 1995. P. 70–96.
Fox K. Watching the English. The Hidden Rules of English Behaviour. London : Hodder & Stoughton, 2014. 608 p.
Harre R. Discursive psychology. Rethinking Psychology. London, 1995. P. 143–159.

 

Вікторія Ковальчук
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: beamlighttt@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8665–1028

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-14

Владислава Аккурт

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Akkurt.VY@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3542–3428

Ключові слова: психолінгвістика, стратегія переконання, б’юті індустрія, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.

Статтю присвячено проблемі міждисциплінарного характеру, актуальній одночасно для психолінгвістики та перекладознавства. У дослідженні проаналізовано лінгвістичні засоби репрезентації стратегії переконання в англомовних рекламних матеріалах б’юті-індустрії та досліджено провідні перекладацькі стратегії, тактики й прийоми їх відтворення засобами української мови. За результатами було доведено пріоритетність стратегій переадресації та терціарного перекладу та розповсюдженість тактик передачі релевантної інформації, коректного оформлення та лінгвокультурної адаптації. Аналіз застосованих перекладацьких прийомів дозволив дійти висновку про кількісне переважання прийомів трансплантації, транскодування, різних видів замін (контекстуальної заміни, конкретизації та функціональної заміни), а на рівні комплексних трансформацій — частотне вживання прийому смислового розвитку та описового й антонімічного перекладу. Дослідження має перспективу, а його результати можуть слугувати засобом оптимізації перекладу у сфері б’юті-індустрії.

ЛІТЕРАТУРА

Баранов А. Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход). Москва, 1990. 150 с.
Горелов І. М., Седов К. Ф. Основы психолингвистики. Москва : Лабиринт, 2001.
С. 3–8.
Дементьев В. В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов : Изд-во Саратовского университета, 2000. 248 с.
Дементьев В. В., Седов К. Ф. Теория речевых жанров: социопрагматический ас-
пект. Stylistyka Opole, 1999. 8. S. 53–87.
Зернецкий В. П. Лингвистические аспекты теории речевой деятельности. Киев :Лабиринт, 1988.120 с.
Седов К. Ф. Типы языковых личностей и стратегии речевого поведения (о риторике бытового конфликта). Вопросы стилистики. Язык и человек. Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1996. Вып.26. С. 8–14.
Стернин И. А. Основы речевого воздействия. Воронеж, 2012. 178 с.
Larson Charles U. Persuasion: reception and responsibility. Belmont: Wadsnorth Publishing Company, 1995. 200 p.

 

Олександр Іліаді
pdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Кропивницький, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-13

Ключові слова: етимологія, реконструкція, похідне, міфонім, демонологія.

У статті запропоновано етимологічний аналіз імені міфологічного персонажа Царь Хан із тексту малоруського заговору від укусу змії. Ряд ознак підказує, що ми маємо справу з розщепленою через переосмислення формою *Кантисар, слід якої простежується в архаїчній українській лексиці поховального обряду. Зокрема тут згадується хазяїн могил, який стягує плату з померлих за місце під землею. Подальші пошуки джерела слова спонукають до висновку про відбиття в *Кантисар аланського *Kanti sar «Хазяїн могил» або «Підземний хазяїн». Урахування контексту слова і пов’язаної з ним семіотики дозволяє загалом установити семантику його образу й поставити його в один ряд із іншими фігурами словʼянської демонології, також запозиченими з іранського джерела. Адаптація чужорідної міфологічної фігури до системи образів словʼянської міфології стала можливою завдяки функціональній подібності *Кантисар до місцевих хтонічних персонажів, із якими він був ототожнений. Одночасно з етимологією імені Кантисар встановлюється генеза імені українського демонологічного персонажа довгомед ʻнапівзвір,
напівлюдинаʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻтой, ким оволодів демонʼ).

ЛІТЕРАТУРА

Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. М. ; Л. : Изд-во АН СССР ; Наука, 1958–1989. Т. I–IV.
Абаев В. И. Скифский быт и реформа Зороастра. Абаев В. И. Избранные труды. Религия. Фольклор. Литература. Владикавказ : Ир, 1990. С. 9–51.
Абдуллаев Е. В. Zoroastriana-Slavica: о двух восточнославянских параллелях авестийскому Видевдату. Commentationes Iranicae: сборник статей к 90-летию Владимира Ароновича Лившица. С.-Петербург : Нестор-История, 2013. С. 661–667.
Даль В. И. Пословицы русского народа. С.-Петербург ; М. : Изд-во М. О. Вольфа,
1879. Т. I. 1392 с.
Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. М. : РИПОЛ
классик, 2006. Т. 4: Р–Я. 669 с.
Дзиццойты Ю. А. Нарты и их соседи: Географические и этнические названия в
нартовском эпосе. Владикавказ : Алания, 1992. 279 с.
Ефименко П. Сборник малороссийских заклинаний. М. : Университетская типо-
графия, 1874. 70 с.
Илиади А. И. К этимологии и реконструкции группы праславянских адъективов, производных от соматических терминов. Слов’янські обрії. 2013. Вип. 5. С. 39–44.

Кюршунова И. А. Словарь некалендарных личных имен, прозвищ и фамильных прозваний Северо-Западной Руси XV–XVII вв. С.-Петербург : Дмитрий Буланин, 2010. 667 с.
Онежские былины, собранные А. Ф. Гильфердингом. Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук. С.-Петербург : Типогр. Императорской АН, 1894. Т. 59. 597 с.
Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. М. : Восточная литература, 2003. Т. 2. 502.
Словарь української мови / [упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко]. К., 1907.
Т. 1. 494 с.
Толстая С. М. Чет–Нечет. Славянские древности: этнолингвистический словарь. М. : Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 537–541.
Толстая С. М. Число. Славянские древности: этнолингвистический словарь. М. :
Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 544–547.
Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии. Этнографическое обозрение. 1898. № 3. С. 93–95.
Bartholomae Chr. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg : Karl J. Trübner, 1904. 2000 S.
Mayrhofer M. Iranisches Personennamenbuch. Band I: Die altiranischen Namen. Wien :Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1979. 113 S.
Monier-Williams, Monier Sir. A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages. Delhi : Motilal Banarsidass, 1988. 1333 p.

Вельмишановній Пані проф. Т. М. Корольовій —
наш подячний знак особливої поваги. — Автори

Микола Зимомря
pdf

доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, завідувач кафедри германських мов і перекладознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений діяч науки і техніки України
e-mail: translationw2016@meta.ua
ORCID: 0000–0002–7372–4929

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-12

Наталія Науменко

доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов професійного
спрямування Національного університету харчових технологій (м. Київ),
член Національної спілки письменників України
ORCID: 0000–0002–7340–8985

Ключові слова: українська література ХХ століття, проза, поезія, драматургія, критика, еміграція, соцреалізм.

У статті проаналізовано особливості висвітлення українського літературного процесу 1–3 третин ХХ століття в 6-му та 7-му томах десятитомного підручника Ю. І. Коваліва «Історія української літератури. Кінець ХІХ — початок ХХІ століть». Значний текстовий матеріал в інтерпретації автора стає не лише предметом усебічного вивчення у системі вищої філологічної освіти, а й потужним чинником наукового пошуку. Розглянутий під нетривіальним кутом зору та описаний високоточною мовою, без зайвої «терміноманії», він має послужити основою для подальших досліджень українського письменства у напрямі заповнення «білих плям», вельми характерних для обраного періоду.

ЛІТЕРАТУРА

Зимомря М. І., Науменко Н. В. Підтексти на тлі літературного процесу. Науко-
ві записки Тернопільського НПУ імені В. Гнатюка. Серія: Літературознавство / за ред. М. П. Ткачука. Тернопіль : ТНПУ, 2016. С. 271–276.
Зимомря М. І., Науменко Н. В. Сутність модернізму: спроба окреслення ліній єв-
ропейської літератури порубіжжя століть. Наукові записки Тернопільського НПУ імені В. Гнатюка. Серія: Літературознавство / за ред. М. П. Ткачука. Тернопіль : ТНПУ, 2014. С. 423–430.
Зимомря М. І. Регулятивний знак стратегії. Науменко Наталія. Кому не мріялось, що є незнана Муза…: літературно-критичні статті. Київ : Сталь, 2014. С. 3–6.

Ковалів Ю. І. Дніпропетровські колізії роману «Собор» Олеся Гончара на тлі дегуманізації. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Полтава, 2018. № 1. С. 105–109.
Ковалів Ю. І. Іван Кочерга: «Майстри часу». URL: https://fantlab.ru/user64490/blog/tag/Іван %20Кочерга (дата звернення 02.09.2020).
Ковалів Ю. І. Кость Герасименко. Слово і Час. 2018. № 5. С. 64–65.
Ковалів Ю. І. «Празька школа»: на крутосхилах від «філософії серця» до «філософії чину». Київ : Бібліотека українця, 2004. 118 с.
Науменко Н. В. Серпантинні дороги поезії: природа та тенденції розвитку українського верлібру: монографія. Київ : Сталь, 2010. 518 с.
Семенюк Г. Ф., Гуляк А. Б., Науменко Н. В. Літературна майстерність письменника: підручник. Київ : Сталь, 2015. 405 с.
Як буде виглядати наша планета через 250 мільйонів років. URL: https://www.
imena.ua/blog/our-planet-in-250-million-years/ (дата звернення 02.09.2020).
Література. Соціум. Епоха : ювілейний збірник на пошану доктора філолоігчних
наук, професора Олександра Астаф’єва / упоряд. Ростислава Радишевського, Миколи Зимомрі. Київ ; Дрогобич : Посвіт, 2010. 816 с.

 

Юлія Волощук
pdf

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: govol@meta.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–0938–4349

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-11

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

Ключові слова: публіцистичний стиль, медіа-дискурс, англомовний новинний текст, новиниий дискурс, ОБСЄ, адекватний переклад новинних текстів, перекладацькі трансформації.

Актуальність дослідження ґрунтується на необхідності глибинного вивчення ефективних шляхів та засобів перекладу англомовних новинних текстів українською, зокрема новинних текстів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), що обумовлено не лише членством України в Парламентській асамблеї ОБСЄ, а й всесвітньою глобалізацією та інтенсивним розвитком міжнародних відносин, які у свою чергу впли-
вають на підвищення зацікавленості сучасного українського читача зарубіжними новинними текстами. Крім того, актуальність теми зумовленай посиленням уваги лінгвістів до сучасного медіа-дискурсу, видом якого є новинний дискурс, та особливостей його прекладу.

Метою роботи є аналіз специфіки перекладу англомовних новинних текстів українською мовою на матеріалі новинних текстів ОБСЄ. Задля досягнення поставленої мети були застосовані такі методи дослідження: порівняльний та зіставний методи для визначення особливостей та проблем перекладу англомовних новинних текстів українською; метод систематизації та метод комплексного перекладацького аналізу для аналізу та систематизації засобів, використаних при перекладі англомовних новинних текстів українською мовою, а також метод суцільної вибірки під час пошуку базового матеріалу дослідження. У результаті зіставного аналізу оригіналів англомовних новинних текстів з їх перекладами українською були визначені закономірності застосування певної перекладаць-
кої стратегії, а також відповідних перекладацьких трансформацій, що необхідні для досягнення адекватного перекладу англомовного новинного тексту. Також у ході дослідження була проаналізована проблема пошуку еквівалента при перекладі новинних текстів.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Дискурс: лингвистический энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990. 137 с.
Дускаева Л. Р. Принципы типологии газетных речевых жанров: Язык современной публицистики: сб. статей / сост. Г. Я. Солганик. 3-е издание. Москва: Флинта: Наука, 2008. 131 с.
Латышев Л. К. Проблема эквивалентности в переводе: дис. … д-ра филол. наук:
10.02.20. Москва, 1983. 90 с.
Микоян А. С. Проблемы перевода текстов СМИ. 2008. URL: http://evartist.narod.
ru/text12/12.htm (дата обращения 02.09.2020).
Пантина О. А. Экспрессивная перспектива англоязычного новостного дискурса: на материале газетных текстов о природных катастрофах: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Санкт-Петербург, 2018. 32 с.

 

Наталя Жмаєва
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-10

Ярослав Петруненко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: petrunenko@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1186–730Х

Ключові слова: художній переклад, стратегія переадресації, тактики перекладу, операції, вихідний текст, перекладений текст.

Сучасне перекладознавство, яке носить дескриптивний характер, припускає можливість зміни функції вихідного тексту під час перекладу, реконструкцію сенсу, структури в залежності від мети перекладу. Дослідження виконано у рамках комунікативно-функціонального підходу до перекладу, який враховує весь спектр лінгвальних та позалінгвальних чинників, які впливають на переклад у широкому сенсі цього слова, що й
зумовлює його актуальність. Переклади двох творів, призначені виключно дитячій аудиторії, узгоджені з ідеологією дитячої художньої літератури, яка спрямована на соціалізацію, залучення та зацікавлення маленьких адресатів. Звідси позбавлення первшотворів світоглядної рефлексії та зосередження на відтворенні їхніх казкових сюжетів. У результаті перекладів були створені перекладені тексти, призначені для одержувача, який відрізняється від реципієнта соціальними характеристиками — а саме віком. Застосована стратегія переадресації реалізована такими тактиками: тактика передачі релевантної інформації, тактика прагматичної адаптації тексту, тактика відтворення стилістичних характеристик тексту, тактика відтворення формальноструктурних характеристик тексту. Спільними для усіх застосованих тактик операціями виявилися такі:
пошук еквівалента чи варіантного відповідника, опущення, членування та компенсація. Прийом компенсації виявляється найбільш універсальною операцією у межах застосованих тактик перекладу. Це пояснюється комплексністю перетворень, яких зазнає вихідний текст, необхідністю опущення, перерозподілу обсягів інформації та необхідністю залишитися у межах обраного жанру з урахуванням його адаптації для потенційного адресата.

ЛІТЕРАТУРА

Белоглазова Е. В. Возраст адресата как фактор формирования дискурсивной
структуры художественного произведения. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 2: Языкознание. 2014. № 5 (24). С. 112–120.
Галинская И. Философское содержание «Сказки бочки» и «Путешествий Гулливера» Джонатана Свифта. Культурология: дайджест. 2004. № 4. С. 33–37
Жмаєва Н. С., Корольова Т. М. Стратегії, тактики та операції перекладу: Proceedings of XX International scientific conference. Practical Applications of Research Findings 2018. Morrisville : Lulu Press. 2018. P. 60–63.
Жмаєва Н., Юхимець С. До питання визначення критеріїв оцінювання адекват-
ності перекладу. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. Одеса : Астропринт, 2019. Вип. 29. С. 104–119.
Прунч Э. Пути развития западного переводоведения. От языковой асимметрии к политической: пер. с нем. Москва : Р. Валент, 2015. 512 с.
Слободнюк Е. С. Библейские мотивы в художественном бытии «Книги Джунглей» Д. Р. Киплинга: Научно-технические ведомости СПбГПУ. Гуманитарные и общественные науки. 2012. № 1. С. 284–287.

 

Ілона Дерік
pdf

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-9

Катерина Чебаненко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: tchebanenkokaterina@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8283–8354

Ключові слова: невербальна комунікація, діловий дискурс, мовленнєвий етикет, проксеміка, хронеміка, кінесика, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.

Розвідку присвячено дослідженню невербальних засобів комунікації в аспекті перекладу, зокрема вивченню стратегій, тактик і прийомів відтворення невербальних елементів мовленнєвого етикету при перекладі ділового дискурсу. Теоретичним підґрунтям слугували досягнення вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері міжкультурної комунікації. Під час дослідження було вивчено особливості структури, семантики та функ-
ціонального призначення невербальних елементів мовленнєвого етикету. Було доведено, що невірна інтерпретація жестикуляції, пози, погляду, одягу представниками різних культур може призвести не тільки до створення культурно-комунікативного бар’єру, а й до повної комунікативної невдачі. Дослідження провадилось на матеріалі скриптів ділових перемов і конференцій англійською мовою та їх перекладів українською.

Було з’ясовано, що провідною стратегією при відтворенні невербальних комунікативних засобів у перекладі англомовного ділового дискурсу українською мовою є стратегія переадресації, відповідно до якої перекладач обирає тактики і прийоми перекладу. Вибір цієї стратегії пов’язаний із вирішальною роллю досягнення комунікативної мети у цьому виді дискурсу. Серед тактик головне місце посідають тактика передачі релевантної інформації, тактика лінгвокультурної адаптації і тактика коректного оформлення інформації. Серед перекладацьких прийомів найбільш розповсюдженими виявились описовий переклад та контекстуальна заміна. Перспектива вбачається в більш детальному аналізі кожного окремого різновиду невербальних комунікативних засобів в аспекті їх від-
творення у перекладі на матеріалі інших мов.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы. М.,1976. 388 с.
Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. М., 1980. 238 с.
Кнапп М. Л. Невербальные коммуникации. М., 1978. 308 с.
Леонтьев А. А. Психология общения. М., 1999. 365 с.
Орлова Т. А. Информативные ресурсы недиалоговой части англоязычного драматического текста (на материале пьес американских авторов ХХ века). Саранск, 2007. 245 с.
Рансьер Ж. Несогласие: Политика и философия. СПб., 2013. С. 67–74
Садохин А. П. Межкультурная коммуникация: учебное пособие. М., 2004. 158 с.
Соболев В. И., Абросимова Е. Б. О деловом этикете, и не только... Нижний Нов-
город, 2013. 588 с.

 

Альона Гуцол
pdf

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія, магістр філології Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: g.a.evgenievna@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4688–1355

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-8

Анастасія Юмрукуз

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: yumrukuz.aa@pdpu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–8644–8655

Ключові слова: фольклор, казка, українська фольклорна казка, переклад, перекладацькі можливості, відтворення казок, фольклорні елементи, фольклорний жанр.

Останнім часом все актуальнішим стає підвищений інтерес до проблем та особливостей перекладу фольклорного тексту. Автори робіт, що з’являються кожного року, досліджують особливості та певні труднощі перекладу фольклорних жанрів і народних казок, зокрема труднощі, які пов’язані з відтворенням національно-культурного фону в перекладі, зі збереженням особливої форми побутування, з відображенням фольклорного мислення, із символічністю при транслюванні фольклорного тексту на мову тексту приймаючої традиції. Автори-перекладачі фольклору частіше за все стикаються з проблемою передачі слів, які можуть позначати поняття, властиві тільки вихідній культурі, традиціям мови оригіналу. До таких слів можемо віднести слова-діалектизми, слова-архаїзми, і в першу чергу — реалії. Всі ці одиниці мають національно-культурний фон. Автору-перекладачеві необхідно врахувати жанрові та стильові особливості тексту, що перекладається, зберегти не тільки зміст, а й емоційно-стильовий, забарвлений фон і зробити його доступним для розуміння носіїв мови, на яку текст транслюється. Адекватний переклад фольклорних елементів та реалій українських народних казок має особливе значення при роботі з народною казкою. Мета статті полягає у встановленні особливостей перекладу українських реалій та виявлені універсальних характеристик казкового тексту, які можуть бути використані в якості резерву перекладацьких відповідностей при відтворенні фольклорних елементів українських народних казок на англійську мову. У дослідженні були використані такі методи: аналіз спеціальної, мережевої та методичної літератури, синтез та структурування даних, отриманих при теоретичному аналізі. У статті розглядаються найвідоміші реалії української народної казки й аналізуються їх англомовні перекладні відповідності. У ході дослідження встановлено, що казковий колорит є однією з ключових рис фольклорної української казки. Проявами казкового колориту є аріативність в перекладі національних традицій.

ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Введение в переводоведение. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 167 с.
Жирмунский В. М. Сравнительно-историческое изучение фольклора. Фольклор Запада и Востока. М.: ОГИ, 2004. 464 с.
Кондратенко Т. Л. Переводческий аспект английской сказки: проблемы сохранения и передачи национальной самобытности. Язык. Культура. Общение: Международная научно-практическая конференция «Международный фестиваль языков», Минск, 16 апреля 2011 г. Минск: Изд. центр БГУ, 2011. С. 121–124.
Мелетинский Е. М. Проблемы структурного описания волшебной сказки. Структура волшебной сказки. М.: РГГУ, 2001. 232 с.
Неклюдов С. Ю. Диалектность — региональность — универсальность в фольклоре. Универсалии литературы. Воронеж: Научная книга, 2012. С. 8–38. URL: http://www.ruthenia.ru/ folklore/neckludov70.pdf (дата звернения 01.09.2020).
Новикова Т. Б. Социокультурная и лингвокультурная компетенция переводчика:развитие и совершенствование. Переводчик XXI века — агент дискурса. М.: ФЛИНТА: Наука. 2015. С. 255—260.
Петрова А. А. Фольклорная рифма как прием: синтактика, семантика, прагматика.
Франкфурт: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2011. 264 с.

 

Світлана Грушко
pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та теоретичної і прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: svetagrushko64@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9940–7780

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-7

Ключові слова: автор, мовленнєвий код, комунікація, реципієнт, на-
уково-технічний текст.

У статті розглядаються особливості діяльності автора і реципієнта на різних етапах комунікаційного процесу у сприйнятті наукового тексту. Дослідження своєрідного впливу мовленнєвого коду на сприйняття інформації в контексті комунікаційного акту автора повідомлення і реципієнта у сучасному інформаційному суспільстві належать до найбільш
актуальних. Створення повідомлення науково-технічного спрямування, його публікація спрямовані на ефективне сприйняття інформаційного повідомлення і на досягнення певного мовленнєвого впливу автора повідомлення на свідомість реципієнта через відображення особливостей власного мислення.

Початок наукової комунікації — попит на певну інформацію реципієнтами. Реакція на цей попит — надання певної інформації з боку автора. Інформаційні потреби реципієнтів формують тематику, зміст повідомлень комунікантів. Автор обирає найбільш зручний для реципієнта спосіб і канал передачі повідомлення, а реципієнт здійснює пошук необхідної інформації у найбільш оптимальний спосіб та канал отримання повідомлень. Кодування повідомлення зазвичай відповідає кодуванню інформаційного запиту реципієнта. Контекст інформаційного повідомлення для автора включає основну мету створення повідомлення, а для реципієнта — задоволення інформаційної потреби. Текст для автора є засобом
передачі інформації, для реципієнта — джерелом інформації.

Мовленнєва діяльність автора спрямована на створення ефективного задоволення інформаційних потреб споживача і на досягнення певного впливу на свідомість реципієнта. Основними засобами впливу є мова повідомлення науково-технічного спрямування, яка відображає його основний зміст, смислове наповнення, логічність структури побудови інформаційної складової, яка полегшує процес декодування та сприйняття повідомлення. Структура побудови науково-технічного тексту залежить від
жанру та цільової аудиторії. Жанр можна розглядати як своєрідний засіб впливу на свідомість реципієнта.

ЛІТЕРАТУРА

Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. Москва: Наука, 1982. 159 с.
Почепцов Г. Г. Паблик рилейшинз, или Как успешно управлять общественным
мнением. Москва: Центр, 2004. 336 с.
Семиног О. М. Читання і компресія наукового тексту у професійній діяльності педагогічних працівників. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету.

URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdpu/texts/2010_4/14_04. pdf (дата звернення 30.07.2020).
Феллер М. Д. Составление текстовых производственных документов. Москва: Издательство стандартов, 1990. 144 с.