Автор: admin

 

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-26

Ксенія Черненко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: itspmoo@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8485–9490

---

Ключові слова: гумор, гумористичний дискурс, жарт, комічне, лінгвокультура, переклад.

---

Стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення англійського гумору українською мовою. Актуальність роботи зумовлена нагальною потребою комплексного дослідження англомовного гумору як текстово-дискурсивного утворення та особливостей її перекладу. Метою дослідження є аналіз специфіки відтворення англомовного гумору. У результаті дослідження автори доходять висновку, що відтворення англійського гумористичного дискурсу повинно враховувати національні особливості народу, культуру та традиції. Переклад гумористичного дискурсу вимагає використання різного роду трансформацій: лексичних, граматичних (в тому числі синтаксичних та морфологічних), семантичних, стилістичних. Часто ці види трансформацій виступають у змішаному вигляді. Найбільш ефективними трансформаціями
є: лексичні, граматичні та комплексні лексико-граматичні. Предметом дослідження є гумор — найбільш поширений сучасний різновид комічного. Поняття гумору визначається як всеосяжне явище, спосіб бачення, спосіб життя. Природа гумору залежить від лінгвокультурних особливостей країни, до якої він належить, а отже цей феномен відтворює національну картину світу. Згідно з цим, перекладачеві слід враховувати особливості етнічного світосприйняття для адекватного відтворення змісту дискурсивного гумористичного утворення. Також необхідно мати можливість знати хоча б щось про культури, що беруть участь у перекладі, щоб зрозуміти оригінал і мати можливість його відтворити. Під час аналізу ми визначили, що необхідно враховувати національний характер гумору, оскільки в різних суспільствах одне і те ж може викликати різні реакції, що призводить до неадекватних
одиниць відтворення вихідної мови у цільовій мові. Виходячи з того, що
відтворити повністю зміст та експресивно-емотивне забарвлення не завжди вдається, найкращим лексико-семантичним засобом передачі гумору мови-джерела мовою перекладу вважається компенсація. Необхідною умовою перекладу вважається підбір відповідних фонетичних, лексичних та фразеологічних засобів для передачі не лише семантики гумористичного утворення мови оригіналу, а також їх експресивних та функціональних особливостей.

---

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод. Москва : Междунар. отношения, 1975. 240 с.
Воробйова І. А. Концепт “гумор” у британській лінгвокультурі. Сімферополь : Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2011. 196 с.
Гадамер Х. Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики. Москва : Прогресс, 1988. 704 с.
Галь Н. Слово живое и мертвое. Москва : Международные отношения, 2001. 608 с.
Гарбовский Н. К. Теория перевода. Москва : Изд-во МГУ, 2004. 544 с.
Донченко А. Ю. Проблема перевода каламбуров в художественных фильмах.
Современные наукоемкие технологии. Москва, 2013. Вып. 7(1). С. 76–78.
Ерошин А. П. Англоязычный каламбур как объект межъязыковой передачи (на материале телесериала «теория большого взрыва»). Вестник МГОУ. Серия: Лингвистика». Москва, 2013. Вып. 3. С. 78–87.
Кобякова І. К. Номінативно-комунікативний аспект гумору в текстах малого жанру. Вісник Сумського державного університету. 2002. № 4(37). С. 82–87.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (Лінгвистические аспекты). Москва: Высшая
школа, 1990. 253 с.
Красухин К. Г. Заметки об истоках комического. Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. Москва, 2007. С. 48–55.
Кулемина К. В. Основные виды переводческих трансформаций. Вестник АГТУ,
2017. Вып. 5. С. 143–146.
Кутоян А. К. Композиційно-мовленнєві засоби створення комічного в тексті ан-
глійської комедії : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2007. 19 с.
Латышев Л. К. Технология перевода. Москва : Академия, 2005. 317 с.
Литвин І. М. Перекладознавство. Черкаси : Ю. А. Чабаненко, 2013. 288 с.
Птушка А. С. Структурно-композиційна класифікація текстотипів англомовно-
го анекдоту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2007. № 772. С. 122–125.
Самохіна В. О. Сміхове сприйняття світу в англомовній лінгвокультурі. Актуальні проблеми філології, мовознавства, перекладознавства та методики викладання філологічних дисциплін : І міжвуз. наук.-практ. конф., 28–29 травня 2010 р. : тези доп. Маріуполь: ПДТУ, 2010(в). С. 26–30.
Семенюк О. А. Мова епохи та мовна особистість у сатирико-гумористичному тексті : автореф. дис. ... доктора філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова ; 10.02.02. Російська мова. Київ, 2002. 33 с.
Стоянова Т. В. Філософські основи перекладу англомовного тексту китайською
мовою. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2019. № 28. С. 177–187.
Теорія Великого вибуху (The big bang theory): серіал. URL: https://ukrkino.net/77-
teorija-velykogo-vybuhu.html
Чередниченко О. І. Складові професійної компетенції перекладача: рівень магі-
стра. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків: Константа, 2007(б). № 772. С. 18–20.
Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти.
Вінниця : Нова книга, 2008(а). 128 с.
Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови. Львів, 2003. 20 с.
Яковенко Я. М. Особливості перекладу каламбурів у художньому тексті для дітей. Студентський науковий вісник. Кіровоград, 2014. Випуск 13. С. 579–591.
Bruner J. On the perception of incongruity: a paradigm. Journal of Personality. 1949.
№ 18. P. 206–223.
Fairclough N. L. Language and Power. London ; New York : Longman, 1989. 283 p.
Holmes J. Having a laugh at work: how humor contributes to workplace culture. Journal of Pragmatics. 2002. 34. P. 168–171.
Pocheptsov G. G. Language and Humour. Kyiv: Higher school, 1982. 326 р.
Terry Pratchett’s Hogfather (Санта-Хрякус). Great Britain: The Mob Film Company,
2006. [Субтитри: українські].

 

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-25

Юлія Стоянова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерськім) рівнем зі спеціальності 035
Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: stoyanova97@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8534–7617

---

Ключові слова: перекладознавство, інтерогативні конструкції, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.

---

Статтю присвячено проблемі, актуальній для загального мовознавства і перекладознавства. У дослідженні проаналізовано лінгвістичні засоби відтворення англійських інтерогативних конструкцій у перекладі українською мово, досліджено провідні перекладацькі стратегії, тактики і прийоми. За результатами було доведено пріоритетність стратегії комунікативно-рівноцінного перекладу і розповсюдженість тактик передачі релевантної інформації, коректного оформлення та лінгвокультурної адаптації. Аналіз застосованих перекладацьких прийомів дозволив дійти висновку про кількісне переважання прийомів контекстуальної заміни, перестановки, заміни типу синтаксичного зв'язку, а серед комплексних трансформацій — частотне вживання прийому смислового розвитку та антонімічного перекладу. Дослідження має перспективу вивчення особливостей відтворення у перекладі різних комунікативних типів.

---

ЛІТЕРАТУРА

Вакуленко Т. А. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические
особенности вопросительных предложений фразеологизированной структуры: дис. …канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1992. 204 с.
Гуйванюк Н. В. Питальні речення в сучасній українській мові. Чернівці: Рута, 2000.66 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк:
ДонНУ,2001. 435 с.
Сітко А. В. Англійське питальне речення в рамках теорії мовленнєвої діяльності. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. Київ,2005. Вип. 10. С. 120–128.
Угарова Е. В. Вопросительные предложения английского языка: краткий справочник. Москва, 2011. 50 с.

 

Євгенія Савченко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: anneshirley2687@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7000–5155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-24

Олександра Косюга

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: akosyuga@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5633–4665

---

Ключові слова: казка, категорії, стратегії перекладу, тактики перекладу, операції перекладу, стратегія комунікативно рівноцінного перекладу.

---

У роботі досліджуються проблеми та труднощі, що виникають у процесі перекладу українських народних казок англійською мовою. Особлива увага приділена перекладу просторово-часових категорій, адже вони є невід’ємною частиною мовної картини світу кожного народу, що знаходить своє відображення у його фольклорі. Проблема трактування
філософських категорій «простір» і «час» має багатовікову історію. Різні дослідники трактували їх по-різному, будуючи свої теорії в філософії, фізиці, математиці, мовознавстві. Ця проблема не вирішена і сьогодні в жодній з цих сфер знання, тому вона актуальна й потребує подальшого дослідження. До того ж передача національної самобутності тексту оригіналу є досі не простим, але цікавим завданням для перекладачів, адже питання про природу, типи реалій та способів їх перекладу залишається відкритим. Кожен викладач повинен вміти застосовувати увесь комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних знань, щоб перекладати національний колорит оригіналу під час перекладу.

Метою роботи є аналіз перекладацьких тактик та операцій під час перекладу українських народних казок англійською мовою.

Дослідження виконувалось на матеріалі українських народних казок «Чорт-змій і запродані діти», «Іванко, цар звірів», «Бідний чоловік та його сини», «Іван Голик і його брат», «Іван-Побиван», «Про сімох братівгайворонів та їх сестру», «Казка про Івана-богатиря», «Іван — мужичий син» та їх перекладу Іриною Желєзновою.

Кожну з досліджуваних казок було розділено на три частини (задля спрощення аналізу текстів): ініціальну, медіальну й фінальну. В кожній з цих частин виокремлено топологічні й хронологічні формули, а потім, шляхом зіставного аналізу, визначено тактики й перекладацькі операції, що використовувала перекладачка під час перекладу англійською мовою.

Під час перекладу всіх досліджуваних казок перекладач використовував стратегію комунікативно-рівноцінного перекладу. Для цього перекладач використав тактики передачі релевантної інформації, прагматичної адаптації тексту, відтворення стилістичних характеристик тексту, коректного оформлення інформації і відтворення формально-структурних характеристик тексту.

Найчастіше під час перекладу перекладачка зверталася по допомогу до такої перекладацької операції, як пошук еквівалентного відповідника.

---

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Время: модели и метафоры. Логический анализ языка. Язык и время. М., 1978. С. 51–61.
Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики. М.: Прогресс, 1992. 220 с.
Рошияну Н. Традиционные формулы сказки. Москва: Наука, 1974. 216 с.
Sinha С., Gärdenfors Р. Time, space, and events in language and cognition: a comparative view. Annals of the New York Academy of Sciences. 2014. Vol. 1326, № 1. Р. 72–81.

 

Євгенія Савченко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: anneshirley2687@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7000–5155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-23

Альона Гурковська

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9718–5002

---

Ключові слова: туристичний дискурс, англійська мова, українська мова, переклад, порівняльний аналіз, рекламний дискурс, рекламний текст, характеристика рекламного тексту.

---

У статті розкривається поняття туристичного дискурсу, наводяться його основні параметри і характеристики, а також, шляхом порівняльного аналізу, проаналізовані приклади, що відображають особливості туристичних рекламних текстів англійською та українською
мовами.

Існування сучасної людини важко уявити без поїздок, пов’язаних з професійною діяльністю, відпочинком, пошуком нових відчуттів і багатьма іншими аспектами людського буття. У жодній сфері так сильно не перетинаються різні культури, як у сфері туризму. У сфері туристичного бізнесу досить швидко і широко поширюється реклама, завдяки неослабному інтересу до туристичних послуг. Отже, повинна бути приділена
величезна увага вивченню феномену рекламного тексту, а зокрема проблемам його перекладу.

Аналіз сучасної літератури показав, що можна говорити про існування так званої мови туризму, що є універсальною і не залежить від конкретної мови. Також деякими авторами розроблена концепція алгоритмізації перекладу туристичних текстів, яка включає в себе кілька послідовних етапів.

Результати дослідження показали, що туристичний дискурс є підвидом рекламного дискурсу, в якому міститься ряд універсальних характеристик, що притаманні текстам, написаним на таких різноструктурних мовах, як англійська та українська. Серед таких характеристик можна виділити: використання наказового способу, вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, вибір емоційно забарвленої, позитивної лексики з метою впливу на потенційного споживача туристичної послуги. Отримані висновки можуть бути застосовані в перекладацькій практиці при роботі з текстами туристичного дискурсу, а також в подальших дослідженнях.

---

ЛІТЕРАТУРА

Заюкова Е. В. К проблеме адекватного перевода туристического дискурса: сопоставительное исследование лингвокультурологических факторов перевода. Мир науки, культуры, образования. 2016. № 5 (60). С. 335–337.
Королькова С. А., Новожилова А. А., Шейко А. М. Туристический дискурс: стра-
тегии и проблемы перевода сайтов отелей. Вестник ВолГУ. Языкознание. 2017. № 3 (16). С. 80–89.
Никитина Т. Г. Трудности перевода туристического текста. Концепт. 2015. № 4.
С. 138–149.

Тюленева Н. А. Лингвокогнитивные стратегии позиционирования и продвижения туристических услуг в российской и англо-американской рекламе : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Омск., 2008.
Филатова Н. В. Жанровое пространство туристического дискурса. Rhema. Рема.
2016. № 2. С. 76–82.
Цыремпилон А. О., Платицына Т. В. Принципы конструирования англоязычно-
го туристического дискурса и переводческая практика. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2018. № 6 (64). С. 182–186.
Цыремпилон А. О., Цыренжапова Д. Х. Алгоритмизация перевода текстов тури-
стического дискурса на английский язык. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2019. № 12 (8). С. 279–282.
Чепак О. А., Данчинова С. К. К вопросу о безэквивалентной лексике и способах
ее передачи при переводе (на примерах текстов туристического дискурса). Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2019. 3 (57). С. 207–210.
Dann G. M. S. The language of tourism: a sociolinguistic perspective. Wallingford, Oxon, UK : CAB International, 1996. 298 с.

 

Тетяна Савіч

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: savichtanya682@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–3855–4995

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-22

Анна Шаповал

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9718–5002

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lepinapelina@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8349–5621

---

Ключові слова: лінгвопрагматичний аспект перекладу, текст, перекладацькі трансформації, екстралінгвістичні та паралінгвістичні особливості перекладу, перекладацькі операції.

---

Дослідження присвячене вивченню особливостей лінгвопрагматичного аспекту перекладу та представлено на прикладі англомовного телесеріалу медичної спрямованості під назвою «House, M. D.» та його перекладу, аналізу різних видів трансформацій, визначенню специфіки перекладу та її послідовності. Актуальність представленої теми ґрунтується на необхідності детального вивчення лексичних, граматичних, синтаксичних, екстралінгвістичних, паралінгвістичних особливостей перекладу англомовних кінофільмів. Ця тема є важливою для перекладачів як українських, так і іноземних, адже необхідно знати головні тонкощі та непередбачувані ситуації у процесі перекладу, з метою подолання їх та досягнення якісного, адекватного результату. Доцільність зазначеної теми обумовлена необхідністю покращення рівня професійної діяльності як усних, так і письмових перекладачів.

Метою дослідження є вивчення специфіки використання допоміжних засобів перекладу і перекладацьких операцій для адекватного відтворення англомовних кінофільмів медичного спрямування.

Охарактеризовано досліджуваний вид тексту, виділено певні труднощі при перекладі, наголошено на дійсній різниці текстів англійської та української мов з граматичної точки зору, лексичній нерівноправності, зауважено різні способи виявлення емоційності та виразності як допоміжного інструменту людської комунікації. Визначено доцільність застосування перекладацьких трансформацій та кількісно представлено найбільш уживані з них.

---

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод : Вопросы общей и частной теории перевода. Москва : Международные отношения, 1975. 240 с.
Бацевич Ф. С. Лінгвістична прагматика : спроба обґрунтування проблемного поля і дослідницької одиниці. Мовознавство. Львів, 2009. Випуск 1. С. 29–30.
Гак В. Г. Языковые преобразования. Москва : Языки русской культуры, 2000. 512 с.
Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. Москва : ЭТС, 2002. 424 с.
Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. Москва : Высшая школа, 1985. 183 с.
Матасов Р. А. Методические аспекты преподавания кино/видеоперевода. Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена.
Санкт-Петербург, 2009. Выпуск 119. С. 155–166.
Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода. Москва : Московский лицей, 1996. 290 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Москва : Международные отношения, 1974. 216 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика : Очерки лингвистической теории перевода. Москва : Р. Валент, 2010. 244 с.
Рыжова Л. П. Французская прагматика. Москва : КомКнига, 2007. 240 с.
Семёнов А. Л. Основные положения общей теории перевода. Москва : Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2005. 99 с.
Швейцер А. М. Перевод и лингвистика. Москва : Воениздат, 1973. 274 с.

 

Анастасія Руда

старший викладач кафедри філології Державного закладу
«Одеський національний морський університет»,
Одеса, Україна
e-mail: ansi2610@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7353–3914

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-21

---

Ключові слова: інформативний тип тексту, ділова документація, текст запрошення, мовне оформлення, трансформація.

---

Актуальність обраної теми зумовлена стрімким розширенням міжнародних зв’язків України з іншими державами, тенденціями до інтеграції країни до освітнього та наукового європейського та світового простору. Цей факт призводить до збільшення обсягів ділової документації в зазначеній сфері та зумовлює пошук оптимального відтворення усіх змістовних та формальних параметрів україномовної ділової документації англійською мовою, мовою міжнародного спілкування.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей перекладу сучасної україномовної ділової документації англійською мовою. Як свідчать результати дослідження, найчастотнішими є граматичні перекладацькі трансформації, які складають 90 % від усіх зафіксованих перекладацьких перетворень. Заміни частин мови є досить розповсюдженими в рамках аналізованого матеріалу дослідження та складають 35 %. Заміна частин мови спричиняє у більшості випадків інший тип заміни, а саме заміну членів речення — 30 % зафіксованих випадків (перебудова синтаксичної структури речення). Друге місце за ступенем вживання займає перестановка (10 %). Найменш частотними трансформаціями при перекладі текстів україномовних запрошень англійською мовою є синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), об’єднання та членування речень (по 5 % кожне). Лексичні перекладацькі трансформації також складають незначну частину від загальної кількості зафіксованих трансформацій — 10 %. Мовне оформлення перекладу досліджуваного типу тексту орієнтоване в першу чергу на мову перекладу, оскільки найважливішим є відтворення інформаційного змісту у звичній мовній формі.

---

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод. Москва : Международные отношения, 1975.
240 с.
Басс А. М. Научная и деловая корреспонденция. Москва : Наука, 1991. 176 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Москва : Международные отношения, 1974. 214 с.
Богданов В. В. Классификация речевых актов. Личностные аспекты речевого общения. Калинин : КГУ, 1989. С. 25–37.
Панфилова А. П. Теория и практика общения: учеб. пособие для студ. сред. учеб. заведений. Москва : Академия, 2007. 288 с.
Стернин И. А. Введение в речевое воздействие. Воронеж : КО, 2001. 228 с.
Федоров А. В. Основы общей теории перевода. Москва : Высшая школа, 1983.
115 с.
Швейцер А. Д. Теория перевода. Москва : Наука, 1988. 256 с.

 

Олександра Попова

доктор педагогічних наук, професор кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alex-popova@ukr.net
ORCID: orcid.org/0000–0002–6244–5473

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-20

Олег Болгар

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: 9939060@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000–0003–0029–9079

Анастасія Томашевська

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: rittersmazicom@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–2696

---

Ключові слова: переклад, стилістичні прийоми, телевізійне інтерв’ю, мовлення ведучого.

---

Робота присвячена вивченню прийомів відзеркалення стилістичних особливостей англомовної мовленнєвої поведінки телеведучого українською мовою. Для коректної передачі змісту мовного відрізка при перекладі мало володіти великим словниковим запасом, важливо вміти розпізнати в комунікації стилістичні особливості іноземної мови та способи їх перекладу на рідну мову. Переклад метафор, метонімії, порівнянь представляє особливу складність для перекладача, однак саме вміння використовувати художні прийоми при перекладі допомагає перекладачеві адекватно донести зміст висловлювання до слухача.
Телевізійне інтерв’ю характеризується як самостійний публіцистичний жанр, що є різновидом телевізійної комунікації, цілеспрямованим індивідуально оціальним мовленнєвим явищем, яке полягає в організованій взаємодії мовців   знаходить своє вираження у специфічній діалогічно побудованій формі. Результати цього дослідження показують, що кожна стилістична одиниця перекладу характеризується набором типових для неї трансформацій. У більшості випадків ці трансформації зачіпають лексичні і синтаксичні стилістичні прийоми.

На рівні лексики мова телеведучого характеризується значною кількістю колоквіалізмів, розмовних кліше, фразеологізмів. На рівні синтаксису типовими показниками розмовного стилю телеведучого є паралельні конструкції, перезапити, еліптичні речення, повтори, незавершені фрази, відсутність інверсії в питальних реченнях. Отримання інформації, закладеної в конвергенції стилістичних прийомів як деякій сукупності компонентів, що беруть участь разом з іншими мовними одиницями у формуванні експресивності, емотивності і оцінки, є одним з важливих джерел прагматичної цілеспрямованості мови.

---

ЛІТЕРАТУРА

Алєксєєва І. О. Семантика та прагматика англійських часток: автореф. дис. ...
канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». К, 2001. 20 с.
Апалат Г. П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі су-
часної англомовної преси): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови». К., 2003. 19 с.
Баранник Д. Х. Стилістика усного мовлення. Сучасна українська літературна
мова / за заг. ред. І. К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1973. — Кн. 5: Стилістика. С. 503–
551.
Ваганов О. В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: авто-
реф. дис. ... канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2003. 14 с.
Гоян В. В. Інформаційна телевізійна програма: типологічна характеристика, параметри діяльності журналіста: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.01.08 «Журналістика» / Київський ун-т ім. Т. Г. Шевченка. К., 1999. 19 с.
Ерофеева Т. И. Лингвистические заметки о жанре свободного телеинтервью.
Принципы функционирования языка в его речевых разновидностях: межвуз. сб. науч. трудов. Пермь, 1984. С. 73–81.
Єрмоленко С. Я. Мова телебачення і радіо Українська мова: енцикл. К.: Вид-во
«Укр. енцикл.» імені М. П. Бажана, 2000. С. 324.

Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М.: Экмосо-Пресс, 2002. 833 с.
Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька
мова). Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.
Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. М.: УРСС, 2000. 240 с.
Рождественский Ю. В. Общая филология. М.: Фонд «Новое тысячелетие», 1996.
326 с.
Руденко О. В. Інтонаційні особливості оформлення мелодичного компоненту
мовлення ведучого телевізійного інтерв’ю. Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. Одеса: Астропринт, 2007. Вип. 5. С. 57–66.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава:
Довкілля-К, 2006. 716 с.
Сыченков В. В. Интервью-портрет в системе современных публицистических
жанров. Вестник Московского ун-та. Сер. 10: Журналистика, 2000. № 2. С. 108–115.
Chomsky N. Chronicales of dissent: interviews with David Barsamian. Scotland: AK
Press, Common Courage Press, 1992. 398 p.
Huldzen L. S. Significant and nonsignificant in intination. Proc. Of the IV Intern. Congress of Phon. Sci. 1962. P. 658–661.
Korunets I. V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages. Vinnytsa: Nova Khyga, 2003. 239 p.

 

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196Х

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-19

Tетяна Норяк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем
зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: tnoriak@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–6100–2884

---

Ключові слова: експлікація, імплікація, дублювання, художні фільми, переклад, перекладацькі операції.

---

Робота присвячена аналізу особливостей процесу дублювання при перекладі англомовних художніх фільмів українською мовою, зокрема визначенню лексико-семантичної специфіки художнього перекладу. Робота носить експериментальний характер: загальний обсяг матеріалу дослідження складає 3000 хвилин. Серед встановлених чинників прагматичної адаптації перекладу кіно-фільмів до найважливіших умов слід віднести співвіднесення англомовних соціокультурних реалі й з українськими. Адекватність та якість перекладу справить на україномовн у авдиторію такий комунікативний ефект,
котрий було орієнтовано на англомовного глядача. При якісном у переклад і зберігаються мовленнєва поведінка, політичні й економічн і реалії. Особлива увага приділяється застосуванню прийомів експлікації та імплікації в перекладацькій практиці дублювання. В англійсько-українських перекладах вживаються обидва типи перекладацьких прийомів. При цьому експлікація семантики слова може бути структурною або контекстуально. Під структурною експлікацією розуміємо введення додаткових словоформ, що зумовлене граматичними та соціокультурними причинами. В українських перекладах для адекватності перцепції смислу комунікативних одиниць і збереження прагматичного впливу на аудиторію спостерігається тенденція широкого вживання експлікації. Імплікація вживається рідко, вона припадає не тільки на необхідність синхронізувати липсінг оригіналу та перекладу, а й на відсутність певних когнітивних явищ у національно-культурологічній свідомості українців.
Безумовна перевага в палітрі українського дубляжу власне комунікативних засобів пов’язана з традиціями української школи дублювання, для якої характерна найбільша гнучкість в дотриманні національних стерео-типів, максимальне «підпорядкування чужому началу». Український актор, зображуючи іноземця, накладає серйозні обмеження на власну, українську комунікативну систему.

---

ЛІТЕРАТУРА

Возна М. О. До питання про стратегію т а адекватність англо-українського перекладу заголовків художніх фільмів. Фаховий та художні й переклад: теорія, методологія, практика: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції 1–2 квітня 2011 р. Київ, 2011. С. 37–41.
Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька
мова). Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.
Ковалева К. И. Оригинал и перевод: два лица одного. Москва: Всеросийский
Центр переводов, 2001. 98 с.
Комиссаро в В. Н. Современное переводоведение: учебное пособие. Москва: ЭТС, 2001. 424 с.
Комиссаров В. Н. Теория перевод а (лингвистические аспекты): учебник для институтов и факультетов иностранных языков. Москва: Высшая школа, 1990. 325 c.
Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. Київ: Вища школа, 2003. 166 с.
Корольова Т. М., Олександрова О. В. Стилізація соціолекту молоді в кінодіалозі.
Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Одеса: Астропринт, 2016. № 22. С. 75–84.
Кривонос Я. Особливост і застосування стратегі й очуження т а одомашнення у сучасном у українськом у переклад і. Українське мовознавство: міжвідомчи й наук. збірник. 2010. № 40/1. C. 316–318.
Левицкая Т. Р., Фитерман А. М. Компрессия в английском языке и ее передача при переводе. Тетради переводчика. Москва, 1979. № 16. С. 51–59.
Лукьянов а Т. Г. Основи англо-українського кіноперекладу: навчальни й посібник для студенті в 4 курс у освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» денної фор ми навчання факультету іноземних мов. Xарків: ХНУ імен і В. Н. Каразіна, 2012. 104 с.
Сдобников В. В., Петрова О. В. Теория перевода. Москва: АСТ: Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008. 448 с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода. Лингвистические проблемы.
Санкт-Петербург: Филологический факультет Санкт- Петербургского госуниверситета, 2002. 416 с.
Чередниченко О. I., Коваль Я. Г. Оказіональні відповідники і переклад на різних рівнях еквівалентності. Теорія і практика перекладу: Респ. міжвід. наук зб. Київ: Вища школа, 1981. Вип. 5. С. 72–77.
Catford J. Translation Shifts. The Translation Studies Reader. London: Routledge, 2000. P. 141–147.
Orero P. Topics in audiovisual translation. Amsterdam; Philadelphia, PA: John Benjamins Pub, 2004. 227 p.
O’Sullivan C. Translating Popular Film. Palgrave Macmillan, 2011. 243 p.

 

Христина Михайліченко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kinda17@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8400–1865

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-18

---

Ключові слова: політична лінгвістика, переклад, дискурс, мовна одиниця, політична риторика, маніпуляція.

---

Актуальність дослідження полягає у порівняльному аналізі перекладу політичного дискурсу Д. Трампа та Б. Обами з точки зору застосування лінгвостилістичних особливостей перекладу політичних промов обох президентів. Політичний дискурс — це явище, з яким ми стикаємось щодня. Зважаючи на реалії сучасності, широке розповсюдження демократії, відкритість суспільства, політичній мові приділяється все більше і більше уваги. Дослідження перекладів виступів президентів США дозволяють,
з одного боку, прогнозувати подальші дії і наміри політика, а з іншого — виокремити найбільш ефективні способи впливу на слухачів. Саме тому переклади політичних промов дедалі частіше стають об’єктом зацікавлення науковців різних сфер, особливо у перекладознавстві. Метою пропонованої статті є виявлення лінгвостилістичних особливостей відтворення політичного дискурсу США на матеріалі промов двох останніх президентів цієї країни — Б. Обами та Д. Трампа. Досліджено тематичні та мовно-мовленнєві особливості перекладу інавгураційних промов Д. Трампа та Б. Обами.
Порівняльний аналіз мовних одиниць, використаних обома президентами, та їх українських перекладів дозволив виявити, що збереження змісту при перекладі можливо завдяки відтворенню всіх релевантних компонентів висловлювання, а переклад лексичних одиниць, що включають оцінний компонент, здійснюється в більшості випадків за допомогою регулярних відповідностей. Доведено, що при перекладі політичних промов лінгвостилістичні особливості актуалізуються шляхом поєднання регулярних відповідностей і різних трансформацій, що дозволяють зберігати або модифікувати варіантні характеристики тієї чи іншої мовної одиниці.

---

ЛІТЕРАТУРА

Ващук Т. Політичний дискурс як об’єкт лінгвістичного дослідження [Електронний ресурс]. URL: http://eprints. zu.edu.ua/1720/ (дата звернення:05.09.2020)
Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких
політичних діячів кінця ХХ століття) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2001. 14 с.
Маслова В. А. Политический дискурс: языковые игры или игры в слова? Политическая лингвистика. Екатеринбург, 2008. Вып. 1(24). С. 43–48.
Нагорна Л. П. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики : [монографія].К. : Світогляд, 2005. 315 с.
Павлова Е. К. Политический дискурс в глобальном коммуникативном пространстве (на материале английских и русских текстов) : автореф. дис. ... д-ра филол. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». М., 2010. 45 с.
Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект : [монографія]. Житомир : Видво ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 358 с.
Соловей Г. С. Політична лексика як об’єкт перекладу (на матеріалі текстів політичних заяв, звернень, промов, статей та анекдотів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.16 / Херсон. держ. ун-т. Херсон, 2011. 20 с.
Федорів Я. Лінгвістичні моделі дискурсу публічних виступів : нариси із сучасних
культурно-мовленнєвих практик. К. : ВПЦ НаУКМА, 2010. 188 с.
Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса : [монография] М.: ИТДГК
«Гнозис», 2004. 326 с.
Cook G. The Discourse of Advertising. London; New York: Routledge, 2001. 272 p.
Crystal D. The Cabridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge University Press, 2003, 499 p.

Djik T. A. van. What is political discourse analysis? Amsterdam, 1997 [Електронний
ресурс]. URL: http://www.discourses.org/OldArticles/What %20is %20Political %20Discourse %20 Analysis.pdf (дата звернення: 05.09.2020).
Mencken H. L. The American Language. New York: Alfred A. Knopf, 2006. 777 p.
The White House Blog. URL: http://www.obamawhitehouse.archives.gov/blog (дата
звернення: 05.09.2020).

 

Світлана Маслова

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
e-mail: stephaniabw@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–3600–8501

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-17

---

Ключові слова: есе, стилістичні особливості, функція впливу, реалія, лінгвокультурна адаптація.

---

Добір есе як об’єкт аналізу становить значні труднощі для дослідника, оскільки навіть визначення жанру в теорії літератури не є досі усталеним; не існує цілісної концепції жанру, погляди літературознавців на есе є вкрай суперечливими.

На тлі існуючих теоретичних та практичних розвідок, присвячених різним літературним жанрам, есе представляється недостатньо вивченим об’єктом аналізу в лінгвістичній і перекладознавчій площинах, що і визначає актуальність праці.

Метою дослідження є визначення особливостей перекладу публіцистичного есе на прикладі перекладу есе І. Бродського «Размышления об исчадии ада» («Роздуми про виплодок пекла») з російської мови англійською.Для досягнення поставленої мети потрібно вирішення таких завдань:
1) виявлення основних стилістичних особливостей есе І. Бродського;
2) визначення специфіки його перекладу англійською мовою.

Домінантною функцією есе є функція впливу, яка реалізується за допомогою звернення до емоційно-образного способу світосприйняття адресата. Стилістичні особливості публіцистичного есе І. Бродського, що характеризують його як ресурс стилістичної виразності, цілком узгоджуються з функцією впливу досліджуваного типу тексту: наявні синтаксичні конструкції з інверсійним порядком слів, риторичні питання, цитування, поширені складнопідрядні речення з низкою однорідних членів, еліптичні конструкції, градація, стилістично забарвлена лексика, поєднання стилістично зниженої та розмовної лексики задля досягнення максимальної виразності.

Перекладач відтворює стилістичні особливості тексту оригіналу шляхом підбору функціональних аналогів в мові перекладу. Труднощі виникають під час відтворення культурологічних реалій вихідної лінгвокультури.

Апелятивний тип тексту, яким є есе, потребує значної лінгвокультурної адаптації реалій вихідної мови до соціокультурного фону мови перекладу. Аналізований переклад грішить відтворенням виключно зовнішньої оболонки окремих лексем і словосполучень, які є носіями фактуальної інформації та мають значний прагматичний потенціал в оригінальному тексті. Всупереч складності і культурній насиченості самого тексту, з
наявністю характерних слів і понятійної системи, перекладач не повною мірою прагматично адаптує значущі елементи вихідного тексту, що позначається на адекватності його перекладу. На наш погляд, похибки перекладу перешкоджають повноцінному відтворенню комунікативної інтенції автора.
Перспективи подальших розробок вбачаємо в розширенні матеріалів дослідження з метою отримання загальних висновків щодо особливостей перекладу есе як жанру та специфіки відтворення індивідуального авторського стилю у перекладі.

---

ЛІТЕРАТУРА

Дьяченко С. Н. Эссе как тип текста: теоретический и методологический аспекты. Культура народов Причерноморья. 2012. № 230. С. 155–158.
Эпштейн М. Законы свободного жанра (Эссеистика и эссеизм в культуре Нового времени). Вопросы литературы. 1987. № 7. C. 120–152.
Reiß K Texttyp und Übersetzungsmethode. Heidelberg: Groos, 1983. 146 S.