Випуск №41 – Strona 2 – Науковий вісник

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ СИНКРЕТИЗМ ЕМОЦІЙНИХ МАРКЕРІВ ТІЛЕСНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ

Галина Є. Фатех
аспірантка Інституту іноземних мов
Хунаньського педагогічного університету
Чанша, Китай
E-mail: galongalon2605@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4501-0099

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.6

АНОТАЦІЯ

Метою цієї статті є визначення функціонально- семантичного синкретизму маркерів емоційного стану, які виконують функцію подвійного маркування певної емоції та тілесної поведінки, яка цю емоцію супроводжує. Об’єктом вивчення слугують вислови в художніх текстах, які описують емоційний стан персонажів. Предмет дослідження – механізми прямого і непрямого маркування емоційно-тілесних ознак людини, які представлено у художніх творах як вияви внутрішніх переживань персонажів. Основними методами наукового дослідження обрано універсальні методи аналізу й синтезу, класифікації, типологічний і кількісний методи.
Застосовано також спеціальні методи когнітивного, лінгвокультурного, соціально-історичного, компаративного аналізу, описовий метод у філології. Результатом проведеної розвідки є визначення трьох способів маркування емоційно- тілесних ознак художнього персонажа і типів синкретичних маркерів, за допомогою яких ці способи маркування реалізують автори. У висновках вони зафіксовані як мовні вислови із суміщеним вираженням емоційного стану персонажа та поведінкою його тіла: 1) з емотивами без соматизмів; 2) із соматизмами без емотивів; 3) з емотивами і соматизмами. Найчастішим способом у художніх творах є пряме маркування емоцій при непрямому маркуванні поведінки тіла.

Ключові слова: тілесність, синкретичний, емоція, емоційно- тілесна ознака, картина світу, персонаж, прямий маркер, непрямий маркер, художній текст, автор, читач.

ЛІТЕРАТУРА

Винниченко В. К. Контрасти. Укрліб : сайт. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2932/
Каневська Л. В. Психологізм романів Івана Франка середини 80-х – 90-х років : Автореф. дис. ... канд. філол. н. Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, 2004. 20 с.
Кобилянська О. Ю. Людина. Укрліб : сайт. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1029/.
Кобилянська О. Ю. З юних літ Марії. Укрліб : сайт. URL : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2461/
Кодак М. П. Психологізм соціальної прози. Київ : Наукова думка, 1980. 162 ñ.
Мусій В. Б. Тілесність як ключ до прочитання роману Сильві Жермен «Погляд Медузи» («L’Enfant Mйduse»). Вісник Одеського національного університету. Філологія. 2019. Т. 24. Вип. 2(20). С. 48–61.
Солощук Л. В., Трач Х. В. Вплив культурних стереотипів на функціонування вербальних та невербальних компонентів комунікації у міжкультурному родинному дискурсі. Лінгвістичні дослідження. Харків : ХДПІ, 2024. № 61. С. 193–207.
Солощук Л., Теняєва А. Вербальні і невербальні аспекти сучасного англомовного дискурсу закоханих. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2022. № 96. С. 41–51.
Степанова С. Вербальні й невербальні маркери соціально-статусної характеристики персонажів у художніх текстах В. Винниченка і А. Чехова. International independent scientific journal (Kraków). 2023а. No. 54. С. 150–162.
Степанова С. Є. Соціальний статус у мовній картині світу художнього персонажа: Дис. ... докт. філос. : 035 Філологія / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2023б. 228 с.
Сукаленко Т. Мовні одиниці у формуванні концепту «жінка» у сучасній українській лінгвокультурі. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2021. Вип. 47. С. 199–205.
Теорія первісного синкретизму О. М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури. StudFiles. Київ : Київський ун-т ім. Б. Грінченка. URL : https://studfile.net/preview/7158029/ [Дата доступу : 30.10.2025].
Фатех Г. Є. Фразеологізми із соматизмами в художній картині світу Антона Чехова : універсальне і специфічне. мова. Одеса : Астропринт, 2025а. № 43. С. 76–83.
Фатех Г., Гао Ж. Пряме та непряме маркерування феномену тілесності (на матеріалі творів Ольги Кобилянської). Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ». Cambridge (UK), 2025б. P. 394–399.
Фащенко В. В. У глибинах людського буття. Етюди про психологізм літератури. Київ : Дніпро, 1981. 279 с.
Bakhtin M. M. Rabelais and His World / translated by Helene Iswolsky. Bloomingtin, IN : Indiana University Press, 1984. 484 p.
Featherstone M., Hepworth M., Turner B. S. (eds.). The Body : Social Process and Cultural Theory. London : Sage, 1991. 352 p.
Fei D. From ‘the mind isolated with the body’ to ‘the mind being embodied’ : Contemporary approaches to the philosophy of the body. Cultures of Science. 2020. Vol. 3, Issue 3. P. 206–219.
Hall E. Proxemics [and Comments and Replies]. Current Anthropology. Chicago : The University of Chicago Press, 1968. Vol. 9, No. 2/3. P. 83–108.
Hall E. T. The Hidden Dimension : Man’s Use of Space in Public and Private. London : Bodley Head, 1969. 201 p.
Krpič T. Joint Reviews of Alan Petersen’s ‘The Body in Question : A SocioCultural Approach’ and Chris Shilling’s ʻThe Body in Culture, Technology and Society’. Sociology. 2009. Vol. 43, Issue 1. P. 186–188.
Wierzbicka А. Human Emotions : Universal or Culture-Specific? American Anthropologist. New Series. 1986. Vol. 88 (3 Sep.). Р. 584–594.
Wierzbicka A. L’amour, la colere, la joie, l’ennui : La semantique des emotions dans une perspective transculturelle. Langages. 1988. Р. 97–107.

КОГНІТИВНІ ДІЄСЛОВА ЯК ІНДИКАТОРИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ІНТЕНЦІЇ У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ

Наталія Денисова
старший викладач кафедри англійської мови та комунікації
факультету романо-германської філології
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
Київ, Україна
e-mail: n.denysova@kubg.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9744-4553

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.5

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена вивченню когнітивних дієслів як ключових засобів вираження пізнавальної інтенції автора в науковому дискурсі онлайн-навчання. У студії представлено результати корпусного аналізу 1400 англомовних статей із баз даних Scopus і Web of Science (2020–2023 рр.), що висвітлюють проблеми цифрової освіти, педагогічних технологій і дистанційного викладання. Метою дослідження є з’ясування семантико-прагматичного потенціалу когнітивних дієслів та визначення їхніх функцій як індикаторів аналітичного й оцінного мислення в сучасному академічному письмі.
Теоретичну основу становлять принципи корпусної лінгвістики, прагматичної типології мовленнєвих актів і підхід Appraisal Theory, що забезпечують поєднання кількісної об’єктивності та якісного інтерпретативного аналізу. Застосування інструментів SketchEngine (вікно ±5 слів, міра асоціації logDice ≥ 5) дало змогу визначити частотність і колокаційні профілі дієслів understand, identify, recognize, analyze, assume. Встановлено, що когнітивні дієслова формують трирівневу структуру академічного мислення: епістемічний рівень відображає процес осмислення фактів і понять; аналітичний – інтерпретацію даних і систематизацію знань; соціально-прагматичний – узгодження та легітимацію результатів у межах наукової спільноти. Колокаційний аналіз показав, що understand реалізує інтенцію пізнавального осмислення, identify – діагностику та класифікацію, recognize – оцінне підтвердження, analyze – логічну систематизацію, а assume – гіпотетичне моделювання знання. Зроблено висновок, що когнітивні дієслова інтегрують аналітичну, оцінну та комунікативну діяльність дослідника, будучи мовними індикаторами нової парадигми академічного мислення в цифрову добу. Отримані результати розширюють уявлення про семантико-прагматичну організацію наукового дискурсу онлайн-освіти та можуть бути використані у викладанні академічного письма, дискурс-аналізі й автоматизованій лінгвістичній обробці наукових текстів.

Ключові слова: когнітивні дієслова, науковий дискурс, онлайн-навчання, корпусна лінгвістика, комунікативна інтенція, прагматика.

ЛІТЕРАТУРА

Austin J. L. How to Do Things with Words. Oxford : Clarendon Press, 1962. 168 p.
Biber D., Johansson S., Leech G., Conrad S., Finegan E. Longman Grammar of Spoken and Written English. London : Longman, 1999. 1204 p.
Biber D., Conrad S. Register, Genre, and Style. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. 295 p.
Charles M. Argument or evidence? Disciplinary variation in the use of the noun that pattern in stance construction. English for Specific Purposes. 2007. Vol. 26, No.2. P. 203–218.
Croft W., Cruse D. A. Cognitive Linguistics. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 356 p.
Halliday M. A. K., Matthiessen C. M. I. M. Halliday’s Introduction to Functional Grammar. 4th ed. London : Routledge, 2014. 808 p.
Hood S. Appraising Research: Evaluation in Academic Writing. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2010. 210 p.
Hunston S. Evaluation and the planes of discourse: Status and value in persuasive texts. Evaluation in Text [editors Hunston S., Thompson G.]. Oxford : Oxford University Press, 2000. P. 176–207.
Hyland K. Metadiscourse: Exploring Interaction in Writing. London : Continuum, 2005. 240 p.
Hyland K., Jiang F. “In this paper we suggest”: Changing patterns of disciplinary metadiscourse. English for Specific Purposes. 2018. Vol. 51. P. 18–30.
Langacker R. W. Cognitive Grammar: A Basic Introduction. Oxford : Oxford University Press, 2008. 562 p.
Martin J. R., White P. R. R. The Language of Evaluation: Appraisal in English. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2005. 266 p.
Searle J. R. Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge : Cambridge University Press, 1969. 203 p.
Spencer-Oatey H. Culturally Speaking: Culture, Communication and Politeness Theory. 2nd ed. London : Continuum, 2008. 367 p.

ТЕКСТ ПЕРЕКЛАДУ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ВИМІРІ

Ніна Данилюк
доктор філологічних наук, професор,
професор кафедри прикладної лінгвістики
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Луцьк, Україна
e-mail: nina.danylyuk@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7373-2902
Web of Science Research ID: rid41375

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.4

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено проблемі визначення терміна «текст перекладу» в сучасному перекладознавстві. Розглянуто наукову, науково-навчальну літературу і лексикографічні праці, у яких відображено погляди українських і закордонних науковців на текст перекладу та його різновиди. Аналіз статей, матеріалів лекцій, навчальних посібників і словників засвідчив неоднакове розуміння процесу перекладу та його результату – тексту перекладу в українському і зарубіжному перекладознавстві прихильниками різних напрямів. Звернуто увагу на те, що термін «переклад» дослідники розуміють як процес передачі повідомлення або інформації засобами іншої мови, його результат, а також усну або письмову діяльність перекладача загалом, спрямовану на відтворення вихідного тексту. Зазначено необхідність розмежування цих понять в українських дослідженнях: переклад як процес можна називати перекладанням, продукт цього процесу – текстом перекладу, перекладеним текстом, а загальне поняття – перекладом. Запропоновано лінгвістичне визначення терміна «текст перекладу» як цілісної одиниці мови-рецептора, аналога тексту оригіналу, що становить єдність знаків однієї або кількох семіотичних систем, характеризується відносною змістовою і структурною завершеністю, виникає в результаті психомисленнєвої та мовленнєвої діяльності перекладача внаслідок адекватного відображення й перетворення вихідного тексту певного жанрово-стилістичного різновиду в усній або письмовій формі відповідно до іншої мовної, суспільно-культурної реальності та комунікативно-прагматичної спрямованості. Здійснено огляд дефініцій, що відбивають бачення тексту перекладу крізь призму когнітології, семіотики, психолінгвістики, машинного перекладу, визначено перспективи дослідження.

Ключові слова: переклад, перекладання, перекладач, текст оригіналу, текст перекладу.

ЛІТЕРАТУРА

Андрієнко Т. Когнітивний аспект перекладацького дискурсу. Східноєвропейський журнал психолінгвістики. 2016. 3(1). С. 23–33.
Башманівський О. Історія розробки і систем машинного перекладу ó ÕÕ ñò. Наукові записки кафедри слов’янської і германської філології та перекладу: кол. монографія / [за ред. Т. Є. Недашківської]. Житомир : вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2025. С. 110–145.
Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : Твори, 2020. Х, 920 ñ.
Засєкін С. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту: монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 272 с.
Кальниченко О. А. Теорія перекладу. Ч. 1: для студ. 3-4 курсів факультету «Референт-перекладач». Харків : Вид-во НУА, 2017. 64 с.
Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: навч. посібник. Київ : Юніверс, 2003. 280 с.
Кундзіч О. Творчі проблеми перекладу. Київ : Дніпро, 1973. 264 с.
Ребрій О. В. Вступ до перекладознавства : конспект лекцій. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. 116 с. URL: https://foreign-languages.karazin.ua/resources/df8048d597ab4174434ed96e9c8ee59b.pdf
Рильський М. Мистецтво перекладу. Статті, виступи, нотатки / [упоряд. і комент. Г. Колесника]. Київ : Рад. письменник, 1975. 344 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля ; Київ, 2006. 716 с. URL: https://pdfcoffee.com/ cpdf-9-pdf-free.html
Українська мова: енциклопедія / [ред. кол. В. М. Русанівський (співгол.), О. О. Тараненко (співгол.)]. Вид. 2-е, випр. і доп. Київ : Вид-во Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. 820 с.
Bell R. T. Translation and Translating: Theory and Practice. London ; New York : Longman, 1991. 162 p.
Catford J. А Linguistic Theory of Translation: Аn Essay іn Applied Linguistics. London : Oxford University Press, 1965. 103 р.
Holmes J. S. Translated! Papers on Literary Translation and Translation Studies. Amsterdam : Rodopi, 1988. 177 p.
Korunetsʼ I. V. Theory and practice of translation. Vinnytsia : Nova knyha, 2003. 448 p.
Nida E. A., Taber C. The Theory and Practice of Translation. Leiden : E. J. Brill, 1969. 218 p.
Newmark P. A Textbook of Translation. Prentice Hall International, 1988. 311 p.
Reiß K., Vermeer Н. J. Grundlegung einer allgemeinen Translationstheorie. Tübingen : Niemeyer, 1984. 253 р.
Toury G. Descriptive Translation Studies and Beyond. Amsterdam : John Benjamins, 1995. 350 p.
Translation, History and Culture / [eds. S. Bassnet and А. Lefevere]. London ; New York : Pinter Publishers, 1990. 133 p.

ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ ЖІНКИ: ВІД КОГНІТИВНИХ ПАРАДИГМ ДО ВЕРБАЛЬНОГО ПОРТРЕТУВАННЯ

Наталія В. Борисова
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології,
перекладу та методики навчання
«Університет Григорія Сковороди в Переяславі»,
Переяслав, Україна
e-mail: natalieborysova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2902-106X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.3

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена лінгвістичному аналізу художнього образу жінки на матеріалі роману Джоджо Мойєс «Paris for One». Аналіз поєднує когнітивні парадигми та механізми вербального портретування. Метою дослідження є розкриття того, як автор через мовні засоби (лексику, синтаксис, тропи) створює та втілює когнітивно значимі концепти, що формують уявлення про жіночий персонаж, її внутрішній світ, роль у суспільстві та емоційну динаміку, перетворюючи ментальні структури на конкретні елементи художнього тексту.
Методологічну основу студії становлять метод когнітивно- дискурсивного аналізу для ідентифікації когнітивних парадигм, що формують авторську концептуалізацію образу, а також метод лінгвостилістичного аналізу для деталізації мовних засобів (лексики, тропів, синтаксису), задіяних у вербальному портретуванні. Допоміжні методи – контекстуальний та інтерпретаційний.
У ході дослідження виявлено, що образ головної героїні є динамічним конструктом, який свідомо протиставляється соціальним стереотипам. Її трансформація реалізується на кількох рівнях мовного портрета. Зміна на рівні туалетоцентричного та колороцентричного портретів слугує лінгвоестетичним маркером психологічного звільнення головної героїні. Характероцентричний портрет вербалізує когнітивний конфлікт через семантичний контраст між лексичними полями «Безпека/Стримування» та «Звільнення/Спонтанність».
На рівні стилістичних засобів застосовано концептуальні метафори та динамічні дієслова, які у поєднанні з синтаксисом внутрішнього монологу надають образу психологічної глибини та забезпечують його когнітивну двоплановість. Доведено, що мовно-стилістична організація тексту є ключовою для моделювання переходу героїні від соціальних обмежень до особистої свободи.
Результати дослідження підтверджують, що сучасна лінг- віст ика пропонує ефективні інструменти для багатогранного аналізу художніх образів, де мова є не лише засобом опису, але й механізмом руйнування стереотипів та концептуалізації вну- трішнього світу персонажа.

Ключові слова: лінгвістичний аналіз, художній образ жінки, вербальний портрет, когнітивна парадигма, мовно-стилістичні засоби, трансформація образу.

ЛІТЕРАТУРА

Андрущенко Ю. І. Концепт «жінка» у вимірах сучасних гуманітарних наук. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2014. № 1107. Вип. 70. С. 54–59.
Борисова Н. В. Мовно-стилістичні засоби вербалізації образу головної героїні в романі Джоджо Мойєс «Paris for One». Молодий вчений. № 4 (80). 2020 р. С. 633–637.
Борисова Н. В., Заболотна Т. В. Вираження категорії оцінки у творі С. Кінга «11.22.63». Львівський філологічний часопис. №9. 2021. С. 27–35.
Загнітко А. П., Богданова І. В. Лінгвокультурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 3-є вид., перероб. і доп. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. 287 с.
Іванотчак Н. І., Павлюк О. Б. Вербалізація концепту жінка в сучасному англомовному пісенному дискурсі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70) №4, Ч. 2. С. 90–94.
Калініна Я. Концепт «жінка» та стереотипні уявлення про її соціокультурну роль у німецькому побутовому анекдоті. Вісник Запорізького національного університету. 2009. № 2. С. 25–31.
Калько В. Концепт «ЖІНКА» в українських пареміях. Вісник Черкаського університету. 2010. Вип. 193. С. 84–90.
Лисиченко Т. Ю. Мовленнєвий паспорт особистості як основа творення художнього образу: граматика та поетика помилок. Лінгвістичні дослідження. 2017. С. 115–126.
Полюжин М. Зміст і структура лінгвокультурного концепту. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Когнітивна лінгвістика. 2017. № 3. С. 56.
Скачков А. Ю. Лінгвостилістичні особливості портретних описів у творах М. Коцюбинського: [Текст] : дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2007. 180 с.
Чорнодон М. І. Особливості висвітлення гендерних концептів в сучасному мас-медійному просторі. Молодий вчений. 1.1(113.1). 2023. С. 93–96.
Швець Т. А. Мовні засоби вербалізації образу головного героя (на матеріалі повісті Р. Роллана «Colas Breugnon»). Теоретична і дидактична філологія. Серія «Філологія». Вип. 27. 2018. С. 159–165.
Gallagher M. Gender setting: new agendas for media monitoring and advocacy. London : WACC, 2001. 217 р.
Mojes J. Paris for One. New York : Penguin books, 2017. 271 p.

ЕТИКЕТНІ ФОРМУЛИ В НАРОДНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ (на матеріалі російських переселенських говірок Одещини)

Наталія Г. Арефьєва
доктор філологічних наук, професор кафедри суспільних наук
Одеський національний медичний університет,
Одеса, Україна
e-mail: n.arefieva@onu.edu.ua; nataliia.arefieva@onmedu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4974-9157

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.2

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено фразеологізми, що побутують в російських переселенських говірках Одещини і містять етикетні формули. Виокремлено групи фразеологізмів, які закріплюють етикетні формули привітання, прощання, добрих побажань тощо. Підкреслено глибинне міфологічне підґрунтя етикетних формул, що використовуються під час доленосних для людини подій – хрещення, весілля, поховання, а також релігійних і аграрних свят. На широкому культурному фоні автор визначає внутрішню форму низки фразеологізмів та описує потужну культурну символіку лексичних компонентів етикетних формул. У процесі дослідження залучено багатий матеріал етнографічного характеру, застосовано методику лінгво- й етнолінгвокультурологічного аналізу.

Ключові слова: етикет, етикетні формули, народна фразеологія, російські говірки Одещини, східнослов’янська культурна традиція, міфологічне підґрунтя.

ЛІТЕРАТУРА

Арефьєва Н. Г. Російсько-український фразеологічний словник культурних символів. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2018. 120 с.
Арефьєва Н. Г. Фразеологічний словник російських говірок Одещини. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2020. 236 с.
Арефьєва Н. Г. Фразеологія російських переселенських говірок Півдня України: лінгвокультурологічний та лексикографічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.02. Дніпро, 2021. 695 с.
Діалектна фонотека. Кафедра російської мови (до 2020 р.). Кафедра загального та слов’янського мовознавства ОНУ імені І. І. Мечникова (до 2024 р.), 2012–2018.
Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика: Нариси : навч. посіб. для вищ. навч. закл. Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2007. 438 ñ.
Картотека Н. Г. Арефьєвої. Електронна версія, 2018–2024.
Павловська Л. О. Вербальні формули побажань у різноструктурних мовах: прагмасемантичний і лінгвокультурологічний аспекти: автореферат дис. … к. філол. н. : 10.02.17. Київ, 2009. 22 с.
Пригарін О. А. Відображення процесів формування осередку російських старообрядців на Дунаї в історичній пам’яті їхніх нащадків. Україна модерна. Київ ; Львів : Критика, 2007. Ч. 11. С. 58–84.
Савченко Л. В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти. Сімферопіль : Доля, 2013. 600 с.
Словник українських говорів Одещини / [гол. ред. О. І. Бондар]. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2011. 222 с.
Baiburin A. K., Toporkov A. L. At the Origins of Etiquette. Ethnographic Essays. 1990. 166 p. URL: https://www.twirpx.com/file/4036755/.
Koval’ V. I. Paganism in Language and Text. 2021. 285 p. URL: https://elib.nlb.by/ catalog/Record/BY-CNB-br5439822?sid=59329278
Mokienko V. M., Nikitina T. G. (2007). Great Dictionary of Russian Sayings. 784 p. URL: https://www.twirpx.com/file/222426/.
Ozhegov S. I. Dictionary of the Russian language. About 57,000 words. 1975. 846 s.
URL: https://www.twirpx.com/file/4434015/
Slavic Antiquities. Ethnolinguistic Dictionary (1999). Vol. 2. 688. URL: https://www.twirpx.com/file/4236439/

ETYMA ALANICA

Олександр І. Іліаді
доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5078-8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.1

АНОТАЦІЯ

Мета статті – перевірити гіпотезу про аланську мовну атрибуцію кількох гідронімів у слов’янському топонімічному ареалі. Зі значною ймовірністю їх можна пояснювати, апелюючи до осетинської лексики, яка є результатом історичної еволюції аланського вокабулярія. Важливою для аланської атрибуції морфологічною особливістю розглядуваних гідронімів є сума формативів, для яких існують точні генетичні аналоги саме в осетинській лексиці. Етимологічний аналіз уможливив виокремлення шести аланізмів, чия форма та ймовірна семантика впевнено реконструюються як *ana-tak[ā] чи *ana-tax[ā] ʻстояча вода, нетечаʼ, *arši-l- чи *arš-il- ʻпотічокʼ, *māl-arš-ā ʻпотік із чорториї, виру, болотаʼ, *māli weni ʻпотік із чорториї, вируʼ, *mār-ud ʻперегороджений ручайʼ, *mez-ur ʻструїстий, струменевийʼ чи *meʒ-ur ʻякий біжить (потік)ʼ.

Ключові слова: етимологія, аланський, реконструкція, прототип, дериват, суфікс, гідронім.

ЛІТЕРАТУРА

Іліаді О. І. Слов’янські мовні релікти в топонімії Балкан. Київ ; Кіровоград : КОД, 2008. 420 с.
Іліаді О. І. Праслов’янська топонімія балканського ареалу: Дис. … докт. філол. наук : 10.02.03. Київ, 2009. 478 с.
Словник гідронімів України / [ред. А. П. Непокупний, О. С. Стижак, Ê. К. Цілуйко]. Київ : Наукова думка, 1979. 780 с.
Цхуырбаты З. Д., Дзиццойты Ю. А., Хуссар Ирыстоны топоними. Т. И.: Знауыры район ; Цхивалы район. Наукае 2015. 740 с.
Abaev V. I. Historical-Etymological Dictionary of Ossetic. 1958–1989. T. I– IV. URL: https://www.twirpx.com/file/260445/
Bailey H. W. Dictionary of Khotan Saka. Cambridge ; London etc. : Cambridge University Press, 1979. 559 p.
Dickenmann E. Studien zur Hydronymie des Savesystems. Heidelberg : Carl Winter, 1966. Bd I–ІІ.
Dzitstsoity Y. A. Types of Word Formation in the Ossetian Toponymy. Bulletin of NOIHSS. 2018. 27 (66). P. 94–111.
Emmerick R. E., Skjærvø P. O. Studies in the Vocabulary of Khotanese. I. Wien : Verlag der Österreichischen Academie der Wissenschaften, 1982. 133 p.
Etymological Dictionary of the Slavonic Languages. Proto-Slavonic Lexical Stratum / [Edited by O. N. Trubachev]. 1999. Vol. 25. URL: https://www.twirpx.com/files/science/languages/linguistics/comparison/ieuro/ slavyan/
Gabaraev N. J. Morphological Structure of Word and Word Formation in the Modern Ossetian Language. Tbilisi : Metsniereba, 1977. 175 p.
Iliadi A. I. Varia Onomastica: Sarmato-Alanica (Danapria, Bohus). Acta Linguistica Lithuanica. 2025. № 92. P. 1–28.
Mayrhofer M. Etymologisches Wörterbuch des Altindoarischen. I Band. Heidelberg : Carl Winter, 1992. 812 S.
Orel V. E. To the Issue of Iranian Hydronymy Relicts in the Dnieper, Dniester and Southern Bug Rivers Basins. Topics in the Study of Language. 1986. №5. P. 107–113.
Rastorgueva V. S., Edelman D. I. Etymological Dictionary of the Iranian Languages. 2000–2020. T. 1–6.
Shaposhnikov A. K. Sarmatian and Turanian Language Relicts of the Northern Black Sea Region. Etymology. 2003–2005. 2007. P. 255–322.
Shaposhnikov A. K. Language Antiquities of the Nothern Sea Region. 2007. (https://www.academia.edu/8949716).
Smolitskaja G. P. Hydronymy of the Oka River Basin (List of the Rivers and Lakes). 1976. 402 p. URL: https://www.twirpx.com/file/1004131/
Toporov V. N., Trubachev O. N. Linguistic Analysis of the Upper Dnieper River Region Hydronyms. 1962. URL: https://www.twirpx.com/file/1794406/.
Vasmer M. (ed.) Wörterbuch der russischen Gewässernamen. Bd I–V. Berlin ; Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 1961–1969.

Випуск №41 2025 року

DOI:https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41

ISSN: 2664-2662

Linking ISSN (ISSN-L): 2616-5317

«Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки» видається Південноукраїнським національним педагогічним університетом імені К. Д. Ушинського з 2005 року. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ 24068-13908ПР (31. 07. 2019).

Повний випуск

Зміст

Etyma alanica

Alexander I. Iliadi

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.1

Етикетні формули в народній фразеології (на матеріалі російських переселенських говірок Одещини)

Наталія Г. Арефьєва

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.2

Лінгвістичний аналіз художнього образу жінки: від когнітивних парадигм до вербального портретування

Наталія В. Борисова

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.3

Текст перекладу в сучасному науковому вимірі