admin – Strona 6 – Науковий вісник

Recenzja pracy zbiorowej „Ewaluacja i innowacje w edukacji. Pomiar i ewaluacja jakości kształcenia” pod redakcją Jana Grzesiaka, wydanej przez Wydział Pedagogiczno-Artystyczny Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Kaliszu i Państwową Wyższą Szkołę Zawodową w Koninie (Kalisz-Konin 2011)

Prokopiuk Włodzimierz

prof. dr hab.
Uniwersytet w Białymstoku
Białystok (Polska)
e-mail: wlodekpro@poczta.onet.pl

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-37

ВПЛИВ ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЯКІСТЬ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕКСТІВ СУСПІЛЬНО- ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Костянтин Чумаченко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія
Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: kostya4yma4enko@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–3990–937X

Ганна Пальонова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

Ганна Нагірняк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035
Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-36

Ключові слова: суспільно-політична лексика, суспільно-політична термінологія, політичний дискурс, екстралінгвістика, ЗМІ, публіцистичний дискурс, переклад, якість перекладу.

АНОТАЦІЯ

У статті встановлено, що найбільшу зацікавленість у плані порівняння та перекладу викликає аналіз мовних одиниць англійської та української мов на екстралінгвістичному рівні з точки зору їхньої семантичної структури та культурного значення. В межах проведеного дослідження авторами виявлені екстралінгвістичні аспекти, перекладацькі засоби та методи передачі інформації, до яких перекладач вдається, працюючи з суспільно-політичним текстом. В ході дослідження встановлено, що особливість суспільно-політичного перекладу полягає у тому, щоб передати та показати засоби передачі інформації, до яких перекладач вдається у суспільно-політичному тексті, в якому на перший план висувається не проста передача або який не розглядається з точки зору його естетичної цінності, а де розкривається аксіологічний аспект його змісту. Адже успіх тексту визначається тим, наскільки ефективно використовуються в перекладі мовні засоби впливу і наскільки текст відповідає прийнятим в іншому мовному колективі нормам масової комунікації. Автори дійшли висновку, що будь-який переклад, орієнтований на передачу лише змісту суспільно-політичного тексту та ігноруючий необхідність забезпечити його культурну адаптацію, у принципі не може бути визнаний адекватним. Підводячи підсумки, зазначимо, що при перекладі суспільно-політичних термінів необхідно використовувати певні прийоми. Шляхом аналізу авторами виявлено, що основними перекладацькими трансформаціями для якісного перекладу суспільно-політичних термінів є: калькування, транслітерація / транскрипція, описовий переклад, функціональна заміна.

ЛІТЕРАТУРА

Антонова Т. В. Влияние экстралингвистических факторов на перевод лексики с национально-культурным компонентом. Litera. 2017. № 4. С. 46–52.

Антонюк О. В., Вусик Г. М. Сучасний політичний дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. The 2 nd International scientific and practical conference «Priority directions of science and technology development». Kyiv, Ukraine, 2020. С. 213–217.

Білобородова О. В. Політична лексика в сучасному англійському вокабулярі (на матеріалі англомовних ЗМІ): магістерська роб. Кам’янець-Подільський, 2020. 99 с.

Василенко К. В. Англійськомовний політичний дискурс: лінгвостилістичний параметр. Магістерські студії: альманах. 2020. № 20. С. 27–29.

Гейко Н. Р. Закономерности и критерии перевода общественно-политической лексики в публицистическом дискурсе (на материале русского и английского языков):дис. … канд. фил. наук: специальность 10.02.20. Челябинск, 2019. 210 с.

Карабута О. П. Сучасна суспільно-політична лексика. Херсон: Айлант, 2012. С. 69–72.

Козьмик А. А. Деякі аспекти формування та функціонування суспільнополітичної термінології англійської мови. Вісник Запорізького державного університету. 2012. № 1. С. 1–4.

Колесникова С. Н. Особенности политического дискурса и его интерпретация. Вестник Челябинского государственного университета. 2011. № 33 (248). С. 67–69.

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М.: Альянс, 2013. 253 с.

Кондратенко Н. В. Український політичний дискурс: Текстуалізація реальності: монографія. Одеса: Чорномор’я, 2007. 156 с.

Маник С. А. Современные техники интерпретации английской общественно-политической терминологии. М.: Моск. гос. обл. ун-т, 2014. 278 с.

Нечипоренко Б. О. Особливості передачі професійної лексики на матеріалах сучасних англомовних ЗМІ. Collection of scientific papers «New Philology». 2020. № 80. С. 61–66.

Поліщук Н. Активність інноваційних процесів у словниковому складі сучасних мас-медіа. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінології. 2016. № 842. С. 146–150.

Попова О. В. Лексико-семантична складова політичного мовлення (на матеріалі передвиборчого дискурсу). Наукові праці Кам’янець- Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2013. № 32. С. 316–319.

Попова Т. Г., Таратынова Н. В. Политический текст и его лексические особенности. Известия Тульского государственного университета. Гуманитарные науки. 2009. № 2. С. 90–97.

Равочкин Н. Н. Особенности политического дискурса. Вестник Костромского государственного университета. 2018. № 3. С. 244–250.

Ребрій О. В. Вступ до перекладознавства: конспект лекцій для студентів освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр» факультету іноземних мов. Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. 116 с.

Романюк А. Б. Аналіз досліджень політичного дискурсу. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2012. № 743. С. 200–209.

Синеокая Н. А. Характеристика политического дискурса. Современные проблемы науки и образования. 2012. № 6. URL: http://www.scienceeducation.ru/ru/article/view?id=7695

Токарева И. В. Аспекты терминологизации немецких лексических заимствований (сущность дефиниции терминопонятия «общественно-политическая лексика»). Актуальные вопросы филологических наук. Чита: Молодой ученый, 2011. С. 134–137.

Холявко І. В. Суспільно-політична лексика у пресі 90-х років ХХ ст. (семантико-функціональний аналіз): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Кропивницький, 2004. 20 с.

Чепелева Е. В., Александрова Н. Ю. О некоторых особенностях перевода политических терминов. Московский государственный областной университет. 2019. С. 654–659.

Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса. М.: Гнозис, 2004. 324 с.

СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АНГЛОМОВНИХ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Оксана Сюренко

Аліна Волкова

Аліна Поперечна

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-35

Ключові слова: політична промова, політичний текст, лінгвокуль турний, переклад, перекладацькі трансформації.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню способів відтворення лінгвокультурних особливостей англомовних політичних промов українською мовою. Актуальність роботи зумовлена малою кількістю робіт з вивчення відтворення лінгвокультурних особливостей українською мовою англомовних політичних промов та текстів і відтворення його контекстуальних значень з урахуванням стилістичних характеристик тексту. Метою дослідження є проведення комплексного аналізу лінгвокультурних факторів англомовного політичного дискурсу, виявлення способів передачі лінгвокультурних маркованих одиниць в українському перекладі на матеріалі промов політичних лідерів США та Великобританії. За результатами дослідження було виявлено, що для досягнення адекватності перекладачеві необхідно використовувати численні перекладацькі трансформації, тому що перекладач намагається донести думку, подану мовою оригіналу, зберігаючи її первинний смисл та форму. Але варто відмітити, що такий переклад не завжди можливий, адже системи англійської та української мов розрізняються у певних аспектах, тому перекладач має знаходити альтернативні способи передачі тексту. Найпоширенішою трансформацією серед згаданих є калькування, адже терміни та вирази, вжиті політиками у текстах їхніх промов, мають словникові відповідники у мові перекладу та не становлять труднощів при виборі еквівалента. Досить поширеними є також транскодування й заміна частин мови, що допомагають досягти адекватності перекладу. Предметом дослідження є способи відтворення лінгвокультурних особливостей англомовних політичних промов українською мовою. Під час аналізу ми визначили, що в процесі перекладу сам перекладач повинен володіти «культурною компетенцією», тобто знанням чужої культури, аби виявити в тексті специфіку культури. Успіх перекладу як лінгвокультурної трансляції багато в чому залежить від розуміння імпліцитно виражених у тексті смислів, заснованих на культурних цінностях; вміння правильно вибрати лінгвістичні засоби для передачі повідомлення з метою досягнення впливу перекладу, рівноцінного впливу оригіналу.

ЛІТЕРАТУРА

Алиева Т. В. Языковые средства реализации концептуальной оппозиции «свой — чужой» в британском политическом дискурсе: автореф. дис. … канд. филол. наук. М., 2013. 28 с.

Антіпова О. П. Соціокультурний простір інформаційної ери: взаємовплив природної та штучної мов: монографія. Дніпропетровськ: ДДУВС, 2013. 179 с

Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). М.: Междунар. отношения, 1975. 240 с.

Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура: лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. 4-е изд. перераб и доп. Москва, 1990. 246 с.

Дейк Т. А. Ван Дейк. Язык. Познание. Коммуникация. Б.: БКГ им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 2000. 308 с.

Інавгураційні промови президентів США / за ред. Е. Прутнік, В. Тейлор. Х.: Фоліо, 2009. 152 с.

Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця: Нова книга, 2004. 576 с

Комиссаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский. Часть I: Лексикофразеологические основы перевода. М., 1960. 324 с.

Красных В. В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? Человек. Сознание. Коммуникация. М.: ДиалогМГУ, 1998. 350 с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода: учеб. пособие. М.: Филология три, 2002. 416 с.

Чередниченко О. І. Теорія і практика перекладу. К.: Либідь, 2005. 370 с.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КОЛОРОНІМІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

Олена Коцабенко

Ольга Килимник

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-34

Ключові слова: колороніми, символізм, перекладацькі операції, перекладацькі трансформації.

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено опису колоронімів у функціональному та перекладацькому аспектах, зокрема в аспекті їх адекватного відтворення у перекладі українською англомовних художніх творів. Колороніми досліджуються як лінгвістичні одиниці, що відзначаються високим ступенем адаптивності та варіативності залежно від досвіду та картини світу автора. Номінації кольору також аналізуються як культурні символи, носії певної ментальності та експресивності. Тема дослідження є актуальною з позиції функціонально-комунікативному підходу до перекладу. У роботі досліджуються різні типи англійських колоронімів та особливості їх відтворення у перекладі українською мовою. Дослідження провадилось на матеріалі оповідань «Кульбабове вино» Рея Бредбері та «Великий Ґетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда. Колороніми реалізуються в художніх творах на лінгвістичному, екстралінгвістичному та культурному рівнях. Було підтверджено наявність символічного значення колоронімів у художніх текстах. Наявність асоціативного зв’язку з метальністю та світоглядом автора засвідчує релевантність символів для художнього перекладу. Було зроблено висновок про важливість адекватного відтворення колоронімів для якості перекладу. Задля збереження стилістичної специфіки вихідного твору, зокрема у частині відтворення колоронімів, перекладачі використовують влучні перекладацькі операції відповідно до обраної стратегії комунікативно рівноцінного перекладу. Серед перекладацьких операцій значне місце посідають перекладацькі трансформації. Перспектива вбачається у подальшому дослідженні колоронімів на іншому мовному матеріалі та в інших індоєвропейських мовах.

ЛІТЕРАТУРА

Алиева Г. В. Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия. Язык. Культура. Познание. Москва: Русские словари, 2001. С. 231–290.

Бахилина Н. Б. История цветообозначений. Москва: Наука, 1975. 224 с.

Борисова Д. Н. К проблеме выбора термина для названия форм цветообозначения в языке. Вестник Челябинского государственного университета. Челябинск, 2008. Вып. 23, № 21 (122). С. 32–37.

Василевич А. П. Языковая картина мира цвета. Методы исследования и прикладные аспекты: автореф. дис.... д-ра филол. наук. Москва, 2003. 95 с.

Вежбицкая А. Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия. Язык. Культура. Познание. Москва: Русские словари, 1997. С. 231–290.

Berlin В. Basic Color Terms, their Universality and Evolution. Los Angeles: Berkeley, 1969. 178 p.

Rosch E. The nature of mental codes for colour categories. Journalof experimental psychology: Human perception and performance. 1975. Vol. 1. P. 303–332.

Bradbury R. Dandelion Wine. Bantam Doubleday Dell Publishing Group, 1987. 256 p.

Fitzerald F. S. The Great Gatsby. Macmillan Education, 2008. 88 p.

Бредбері Р. Кульбабове вино / пер. В. Митрофанова. Київ, 2015. 432 с.

Фіцджеральд Ф. С. Великий Ґетсбі / пер. М. Пінчевського. Київ, 2016. 200 с.

ПОЕТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ ДУШІ В НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ПОВОЄННІЙ ЛІРИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ

Наталя Романова

доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри німецької та романської
філології Херсонського державного університету Україна
e-mail: vissensvelt@gmail.com
ORCID ID https: //orcid.org/0000–0002–7444–3811

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-33

Ключові слова: душа, поетка, поет, ФРН, НДР, Австрія, Швейцарія, Люксембург, поетична інтерпретація, семантика.

АНОТАЦІЯ

Термінологічна невизначеність поняття душі в психології зумовлює необхідність подальшого всебічного аналізу його вербалізації з використанням новітніх методів, орієнтованих на проникнення в механізми національної мовної творчості. Актуальність дослідження визначаємо й загальною спрямованістю сучасної лінгвопоетики на розгляд семантики художнього тексту в площині ментальних і психічних процесів, що дає змогу уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, між мовою та емоційною сферою особистості.

Метою наукової розвідки є з’ясування семантичного наповнення поняття душі в німецькомовній повоєнній ліриці ХХ століття.

У статті розкрито поняття Seele «душа», окреслено його синоніми, відображено лексичні засоби реалізації в текстовій тканині, простежено й співвіднесено географію, гендерний чинник та логіко-семантичні підходи до тлумачення природи душі, виокремлено та проаналізовано семантичні підгрупи, що позначають феномен. За допомогою кількісних показників встановлено «типову», «перехідну» й «нетипову» поетичну інтерпретацію. «Типова» поетична інтерпретація ґрунтується на індексі 3 і вище, «перехідна» має індекс 2, «нетипова» — індекс 1. Типовими підходами є філософський, психологічний, культурологічний та інтегрований (комбінований), перехідними постають космогонічний, релігійний, біологічний та науковий, нетиповими визнаємо сакральний підхід. Доведено етнічну, культурну й гендерну розбіжності в трактуванні душі, а також енциклопедичність поглядів поеток і поетів ФРН, селективність (вибірковість) поеток і поетів НДР, Австрії, Швейцарії, периферійність (нехтування) — поеток і поетів Люксембургу. Отримані висновки є суттєвими для з’ясування специфіки національної концептосфери певної культури та типів варіантних мовних відповідників у ході відтворення спільного етнокультурного змісту.

ЛІТЕРАТУРА

Байсан Д. В. Репрезентація концепту СВОБОДА в англійській, німецькій та укра-
їнській лінгвокультурах. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2013. 32 (1). С. 3–7.

Бистрицька С. О. Історія розвитку танцю від первісного ладу до часів Середньо-
віччя. Печатное слово. 2007. 2/23. С. 96–99.

Бріцин В. Модальний аспект інтерпретації поетичного тексту. Науковий вісник
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2021. 32. С. 35–44.

Голобородько К. Концепт «ДУША» в структурі духовного поля (на матеріалі поезії Олександра Олеся). Південний архів. Філологічні науки. 2002. Вип. ХІV. С. 36–340.

Головіна О. Ю. Духовність особистості: проблеми та перспективи психологічного дослідження. Психологія і особистість. 2016. 1 (9). С. 278–289.

Горбань Ю. А., Білик Ю. І., Дячук Л. В. та ін. Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV–XX століть. Київ : Знання, 2007. 439 с.

Грибач Л. Б. Імпровізація як частина сучасної моделі музичного супроводу класичного танцю. Печатное слово. 1/22. 2007. С. 65 –67.

Донець С. І. Індивідуально-психологічні чинники духовного розвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2017 2 (12). С. 22–27.

Ерофеева Л. А. Метафорический концепт SEELE (ДУША) в поэтической картине мира Р. М. Рильке. Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов : Грамота, 2014. № 4 (34), ч. III. С. 60–66. ISSN: 1997–2911 Європа після Другої світової здавалася сповненою нещасть і порожнечі. Історична правда. URL: https://www.istpravda.com.ua/reviews/2021/01/28/158899/ (дата звернення: 31.08.2021).

Зуева Е. А. Развитие понятий die Seele (душа) и der Geist (дух) в немецком языке. Международный научно-исследовательский журнал. Екатеринбург: МНИЖ, 2013. Вып. 8 (15), ч. 2. С. 100–101. ISSN: 2303–9868.

Климишин О. І. Духовність як онтична властивість людини. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2012. 2 (2). С. 313–322.

Ковбасюк Л. А., Романова Н. В. Сучасні лінгвістичні теорії: лекційні, практичні, самостійні модулі та тести. Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. 96 с.

Левицкий В. В. Основы сравнительной морфологии германских языков. Черновцы : Рута, 2004. 127 с.

Лиманська О. В. До питання витоків сакрального танцю. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2015. 3. С. 48–52.

Максименко С. Д. Загальна психологія. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 272 с.

Марчук А. І. Судова медицина. Київ : Генеза, 1997. 143 с.

Матяж С. В., Березянська А. О. Класифікація цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія: Соціологія. Вип. 213, т. 225. 2013. С. 27–30.

Минаева Н. С. К вопросу о понятии «душа» в психологии. Известия Уральского
государственного университета. Серия 2: Гуманитарные науки. 2005. 39. С. 253–265.

Носенко І. Концепт «душа» та можливості його поетичної інтерпретації у творчості Миколи Вінграновського. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Лінгвістика. 2007. Вип. 5. С. 345–349.

Откович К. Ілюзія свободи: образ жінки від традиціоналізму до модернізму. Київ : КАРБОН, 2010. 210 с.

Параскевич П. К. Не було епохи для поетів, але були поети для епох! Печатное слово. 2005. 2/13. С. 64–66.

Петренко Н. В. Займенник у віршованих текстах американської поезії: когнітив-
но-семіотичний та лінгвосинергетичний аспекти: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.0.04. Харків : ХНУ ім. В. Н. Карізіна, 2008. 20 с.

Пименов Е. А., Пименова М. В. Антропоморфизм как один из способов концептуализации внутреннего мира. З. Д. Попова, И. А. Стернин, В. И. Карасик и др. Введение в когнитивную лингвстику. Севастополь : Рибэст, 2009. С. 184–212.

Пименова М. В. Концептосфера внутреннего мира человека. З. Д. Попова, И. А. Стернин, В. И. Карасик и др. Введение в когнитивную лингвстику. Севастополь :Рибэст, 2009. С. 128–183.

Пірен М., Ребкало В. Духовність особистості — основна цінність демократичного суспільства. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2011. 2. С. 228–236.

Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. Москва : Совет-ская энциклопедия, 1982. 1600 с.

Романова Н. В. Поетичні погляди давніх германців на світ та емоції: семантико-
етимологічне дослідження. Херсон : Айлант, 2017. 180 с.

Саух П. Ю. Філософія. Житомир : Видавництво ЖДПУ, 2003. 254 с.

Секлитова Л. А., Стрельникова Л. Л. Словарь космической философии. Москва :
Амрита-Русь, 2004. 208 с.

Стрельников А. И., Стрельникова Л. Л. Откровения Космоса. Москва : Амрита-Русь, 2008. 576 с.

Стяжкіна О. Особистісний світ жінки-літератора в Україні у другій половині ХХ століття: спроба антропологічного аналізу. URL: https://uamoderna.com (дата звернення: 31.08.2021)

Тресиддер Дж. Словарь символов. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2001. 448 с.

Хабибуллина А. З. Концепт ДУШИ в русской и восточных литературах. Учёные записки Казанского университета. Гуманитарные науки. 2011. 153, 2. С. 275–285.

Черенько Л. М. Модель рівня життя в умовах соціально-економічної нестабільності. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, 2021. 423 с.

Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. Москва : АСТ ; Харьков: Торсинг, 2001. 591 с.

Шелюто В. М. Проблема сакрального як світоглядна проблема. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. 4. С. 94–101.

Bingel H. (Hrsg.). Deutsche Lyrik Gedichte seit 1945. München : dtv, 1978. 256 S.

Bingel H. Alphabetisches Verzeichnis der Autoren mit ihren Gedichten. Deutsche Lyrik Gedichte seit 1945. München : dtv, 1978. S. 229–253.

Bingel H. Nachwort. H. Bingel (Hrsg.). Deutsche Lyrik Gedichte seit 1945. München :
dtv, 1978. S. 215–228.

Bulitta E., Bulitta H. Wörterbuch der Synonyme und Antonyme. Frankfurt am Main :
Fischer Taschenbuch Verlag, 1991. 800 S.

Korolova T., Zhmayeva N. Prosody of negative modality in translation. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2021. 32. С. 74–83.

NDiaye I. A., Мусатаева М. В погоне за жар-птицей… Языковая объективация концепта ДУША в казахской, русской и польской лингвокультурах. Acta Neophilologica. 2020. XXII (2). C. 67–82 DOI: 10.31648/an. 5585

WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache. München : dtv, 2012. 1152 S.

ОПЕРАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ СТАТЕЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕМАТИКИ

Надія Приходько

Олександра Балацька

Ольга Ніколова

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-32

Ключові слова: науково-популярний підстиль, стаття, перекладацькі операції, екологічна тематика, переклад, науково-популярна стаття.

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена дослідженню особливостей україномовного перекладу з англійської мови текстів статей науково-популярного підстилю. Особливу увагу приділено статтям екологічної тематики, яка є досить поширеною у сучасному світі. Актуальність роботи зумовлена потребою дослідження статей науково-популярного підстилю екологічної тематики як об’єкта перекладознавства та особливостей їхнього перекладу з англійської українською. Метою ослідження є аналіз перекладацьких операцій, що використовуються при перекладі текстів науково-популярного підстилю екологічної тематики. Для досягнення мети необхідно визначити поняття науково-популярної статті як об’єкта перекладознавства та дослідити перекладацькі операції. Незважаючи на популярність науково-популярних статей (особливо екологічної тематики) у сучасному суспільстві, ця тема ще недостатньо вивчена. Об’єктом дослідження є тексти науково-популярних статтей, а предметом — операції, що застосовувались під час перекладу цих текстів. Матеріалом дослідження послугували тексти чотирьох статей, взятих з новинних сайтів BBC News UK та BBC News Україна. Переклад цих текстів здійснювався в рамках стратегії комунікативно рівноцінного перекладу, в межах якої були реалізовані тактики: передачі релевантної інформації, лінгвокультурної адаптації тексту, відтворення стилістичних характеристик тексту и стилістичної адаптації тексту та коректного оформлення інформації. При перекладі англомовних текстів науково-популярного підстилю українською мовою найчастіше використовуються такі перекладацькі операції, як пошук міжмовних та перекладацьких відповідностей, генералізація, конкретизація та перестановка в реченні.

ЛІТЕРАТУРА

Гарбовский Н. К. Теория перевода. Москва : Изд-во МГУ, 2004. 544 с.

Гнедько Т. Н. Функционально-стилевой статус научно-популярного текста. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. 2014. Книга 2. С. 47–52.

Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: учебное пособие. М.: ЭТС, 2002. 424 с.

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) М.: Высшая школа, 1990. 253 с.

Кулемина К. В. Основные виды переводческих трансформаций. Вестник АГТУ. 2017. Вып. 5. С. 143–146.

Сдобников В. В. Перевод и коммуникативная ситуация: монография. Москва: ФЛИНТА, 2015. 464 с.

Складчикова Н. В. Семантическое содержание метафоры и виды его компенсации при переводе. Номинация и контекст : сб. науч. тр. Москва, 1985. С. 21–29.

Четверікова О. Р. Комунікативні та лінгвокультурологічні передумови дослідження науково-популярного тексту. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія: Філологічні науки. 2016. С. 178–183. Вип. 35.

Яблочникова В. О. Переводческая адекватность и эквивалентность. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 38, том 1. С. 177–179.

BBC News Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian

BBC News UK. URL: https://www.bbc.com/news/uk

КОМПОЗИЦІЙНО-МОВЛЕННЄВІ ФРЕЙМИ АНГЛІЙСЬКИХ РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕКСТІВ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Олександра Попова

доктор педагогічних наук, професор кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: alex-popova@ukr.net
ORCID ID http://orcid.org/0000–0002–6244–5473

Ірина Савалюк

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-31

Ключові слова: рекламний дискурс, фрейм, переклад, рекламно-інформаційні тексти, масова комунікація, композиційно-мовленнєві фрейми, функціональні стилі.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення фреймів англійських рекламно-інформаційних текстів українською мовою. Актуальність роботи зумовлена нагальною потребою розгляду специфіки перекладу текстів англомовної реклами, і нарешті, значимістю відтворення при перекладі композиційно-інформаційних фреймів реклами. Метою є теоретичне та практичне дослідження специфіки реалізації композиційно-мовленнєвих фреймів англійських рекламно-інформаційних текстів українською мовою. Наукова новизна полягає у виявленні специфіки перекладу низки фреймів у рекламному дискурсі, що орієнтовані на певні вікові та гендерні категорії споживачів. Рекламний дискурс — це комунікативна структура, фреймові стратегії функціонування якої у комунікативному просторі реклами визначаються комплексною взаємодією фреймів різних слотів. У результаті дослідження автори доходять висновку, що метою перекладача є використання всіх знань теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу і дотримання таких критеріїв рекламного тексту як компактність, лаконізм, точність, конкретність. Перекладені рекламні тексти — це засоби, які дозволяють зарубіжним компаніям здобути відомість та завоювати репутацію серед покупців в інших країнах. Успіх рекламної кампанії безпосередньо залежить від якості її перекладу, який вважається свого роду мистецтвом і вимагає від перекладача не тільки гарного володіння лінгвістичними та стилістичними навичками, але й таких якостей, як креативність, влучність, обізнаність в культурних традиціях мови перекладу. Під час аналізу ми визначили, що необхідною умовою перекладу вважається підбір відповідних засобів для передачі не лише самого сенсу рекламного повідомлення, а його експресивних, гендерних, вікових та функціональних особливостей.

ЛІТЕРАТУРА

Арешенкова О. А. Комунікативно-прагматичні та стилістичні параметри рекламного тексту. Кр. Ріг: ФОП Маринченко С. В., 2018. 176 с.

Баженова Е. А., Протопопова О. В. Язык и стиль рекламы. Стилистический энциклопедический словарь. М.: Флинта: Наука, 2003. С. 635–642.

Банщикова М. А., Орешко В. М. О процессах лингвистической глобализации и интернационализации в современном обществе. Вопросы прикладной лингвистики. 2014. № 15–16. С. 10–17.

Баранцова І. О. Особливості перекладу англомовних рекламних текстів. Perspective directions for the development of science and practice. 2020. С. 125–127.

Бернадская Ю. С. Текст в рекламе. М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2008. 288 с.

Бехта І. Текст у парадигматичній системі наукових лінгвістичних концепцій кінця XX — початку XXI ст.: актуальні та віртуальні стратегії розвитку. Дискурс іноземно-мовної комунікації: колективна монографія. Л.: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2002. С. 164–192.

Гончаренко В. В. Фреймы для распознавания смысла текста. К., 1989. С. 8–14.

Гофман И. Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта. М.: Институт социологии РАН, 2003.752 с.

Зірка В. В. Маніпулятивні ігри в рекламі: лінгвістичний аспект: монографія. Д.: Дніпропетровський національний університет: ІМА–прес, 2004. 290 c.

Киселёва А. В. Эволюционные тенденции и перспективы развития английского языка. Вопросы прикладной лингвистики. 2016. № 22. С. 48–61.

Коляденко О. О. Термін фрейм у лінгвістиці. Термінологічний вісник. 2013. Вип. 2 (1). С. 139–144.

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. К.: Академія, 2001. 368 с.

Кубрякова Е. С. В поисках сущности языка: Когнитивные исследования. М.: Знак, 2012. 208 с.

Нефедова Л. А. Когнитивный подход к интерпретации текста. Челябинск, 2003. 70 с.

Чижевська І. В. Комунікативний та інформаційний аспекти рекламного дискурсу: на матеріалі англомовної реклами. Держава та регіони. З.: Гуманітар. ун-т «Запорізький ін–т державного та муніципального управління», 2007. № 4. C. 55–60.

ВЗАЄМОДІЯ КРИТИКА ТА ПИСЬМЕННИКА ЯК СПІВТВОРЧІСТЬ

Наталія Науменко

доктор філологічних наук, професор
Національного університету харчових технологій
Київ, Україна
e-mail: lyutik.0101@gmail.com
ORCID ID 0000–0002–7340–8985
Researcher ID C–7411–2019

Мирослава Зимомря

кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри практики англійської мови
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Дрогобич, Україна
e-mail: zimok@ukr.net
ORCID ID 0000–0003–3564–6103

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-30

Ключові слова: література, письменник, критика, майстерність, співтворчість.

АНОТАЦІЯ

У статті аналізуються основні шляхи взаємодії літературного критика з письменником, чиї твори рецензуються. Показано, що з сукупності аналізованих критиком явищ (на перший погляд, різнорідних) постає цілісність його фахової методики. Це — поєднання критики з наукою; врахування в судженнях про літературу світового досвіду й контексту; серйозна увага до слова.

Метою цієї статті стало установити літературно-критичну діяльність письменника як одну з форм творчої комунікації, надто ж актуальної в наші дні, на тлі надзвичайно швидкого розвитку інформаційних технологій та електронних засобів зв’язку. Саме тому до уваги взято такі жанрові різновиди літературної критики, як есе, нарис, літературно-критична стаття, листування, відгук та рецензія.

Інтелектуальна компонента літературної критики виступає у сув’язі з чуттєвими концептами, які викликали до життя той чи той прозовий або поетичний твір, тому важливими у цій роботі виявляються саме психологічні аспекти: рецепція літературного твору критиком, його послідовне осмислення у розрізі формотворчих та змістових чинників, висновок — позитивний або негативний, настанова літераторові на подальше вдосконалення індивідуального стилю. Понад усе — вибір творів та письменників, які здатні репрезентувати істотне в літературному пошуку, виокремлюються з загальної течії завдяки своїй оригінальності. Йдеться про риси, що в своїй сукупності роблять діяльність критика в цілому цікавою й потрібною — для письменника, для літератури, для читача.

Як висновок утверджено, що найвищий ступінь майстерності літературного критика — ведення з рецензованим автором діалогу, витриманого в ключі мови філологічних категорій. Так твориться своєрідний «контрапункт», співудар площин позитивного та негативного бачення критиком літературного явища, мета якого — допомогти письменникові-початківцю усвідомити сильні сторони свого витвору, виправити в ньому помилки, удосконалити навички образного світовідчуття та його відтворення у слові.

ЛІТЕРАТУРА

Баратынский Е. А. Разума великолепный пир: о литературе и искусстве / вст. ст., сост. и примеч. Е. Н. Лебедева. Москва: Современник, 1981. 224 с.

Кобелецька О. І Псалом вічності Миколи Філянського. URL: http://studentam.net. ua/content/view/8468/97 (дата звернення 21.10.2021).

Коваленко О. В царстві звуків. Золотий засів: поезії. Київ: Укр. вид-во «Ранок», 1910. С. 79.

Коваленко О. Над морем. Українська муза: поетична антологія / під ред. О. Коваленка. Київ, 1908. Вип. 10. С. 973.

Коцюбинський М. М. Філянський. Лірика. Зібрання творів: у 3 т. Т. 3. Київ: Дніпро, 1979. С. 250–252.

Кравченко У. Мої цвіти. Вибрані твори. Київ: ДВХЛ, 1958. 499 с.

Наєнко М. К. Історія українського літературознавства і критики: навч. посібник.
Київ: Академія, 2010. 520 с.

Науменко Н. В. Серпантинні дороги поезії: природа та тенденції розвитку українського верлібру: монографія. Київ: Сталь, 2010. 518 с.

Попович К. [Вибрані поезії]. Українська муза: поетична антологія / під ред. О. Коваленка. Київ, 1908. Вип. 6. С. 578–584.

Світличний І. О. Гармонія і алгебра. Твори: поезія, переклади, публіцистика. Київ, 2012. С. 759–778.

Семенюк Г. Ф., Гуляк А. Б., Науменко Н. В. Літературна майстерність письменника: підручник. Київ: Сталь, 2015. 405 с.

Ткаченко А. О. Просторіки на берегах тексторіки. URL: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/st/st_2006_03.pdf (дата звернення 25.10.2021).

Франко І. Я. Краса і секрети творчості: статті, дослідження, листи / упоряд., при-
міт. Р. Т. Гром’яка, Ф. Д. Пустової. Київ: Мистецтво, 1980. 500 с.

Чуковский К. И. От двух до пяти. Киев: Дитвидав, 1957. 367 с.

Pavlyshyn M. Anatomizing Melancholy: The Poetry of Ihor Kalynets. J. US. Vol. 18, Issue 1/2 (Summer-Winter 1993). P. 185–215.

СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ КІНЕСИКИ У ПЕРЕКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Яна Маяцька

Тетяна Деордіца

Вікторія Вакула

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-29

Ключові слова: невербальна комунікація, кінеми, кінесика, художній переклад, жести, міміка, окулесика.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються проблеми вивчення кінесики як розділу лінгвістики, а також класифікації кінем, засновані на виконуваних ними функціях. Проводиться дослідження особливостей використання невербальних засобів спілкування, зокрема використання жестів, міміки та окулесики в межах української та англійської мов. Також аналізуються способи вербалізації англомовної кінесики та проблеми їх відтворення українською в художній літературі. Огляд теоретичних досліджень показав, що кінесика є невід'ємною частиною щоденної взаємодії людей, оскільки вона висловлює емоції симптоматичними рухами тіла, сприяє оцінці дійсності, а також виконує функцію регуляції спілкування: ідентифікує статус індивіда, спонукає до дії, показує готовність до контакту та, навпаки, бажання його перервати, а також допомагає дотримуватися етикетних норм, прийнятих у суспільстві. При аналізі автори дійшли висновку, шо переклад англомовних кінесичних компонентів художнього тексту українською представляє певні складнощі, тому що кінеми несуть як образно-пізнавальну, так й ідейно-естетичну функцію. Незважаючи на те, що фізіологія людей схожа і кінеми в багатьох мовах збігаються, при перекладі кінем можуть виникнути певні складнощі, які при неправильно вибраному способі відтворення можуть викликати помилки. Тому перекладачеві варто пам'ятати про подвійну природу кінеми, яка не просто дія, але й може нести в собі прихований зміст і впливати на реципієнта тексту, оскільки допомагає краще зрозуміти характер персонажа. В результаті авторами було встановлено, що особливості художнього перекладу породжують необхідність використання всіляких перекладацьких перетворень (лексичні, лексико-граматичні, граматичні трансформації).

ЛІТЕРАТУРА

Анохіна Т. О. Інтеграція вербальних та невербальних знаків (на матеріалі англійської мови). Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи: матеріали Всеукр. наук. конф. ХНУ ім. В. Каразіна. Х., 2003. С. 14–25.

Бабина Л. В. Концептуализация и интерпретация мимических движений в английском языке. Вопросы когнитивной лингвистики. 2019. № 1. С. 12–20.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.

Беглова В. Б. Лексика поля «кинесика»: на материале современного английского языка: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1996. 237 с.

Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов.
Москва; Вена: Языки русской культуры; Венский славистический альманах, 2001. 256 с.

Дементьев А. В. Семантико-функциональные аспекты кинематических речений в современном английском языке: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1985. 21 с.

Климашева О. В. Способы языкового представления невербальных компонентов коммуникации в тексте: экспериментальное исследование: дис. … канд. филол. наук:10.02.19. М.: Военный ун-т, 2012. 221 с.

Кондрашов Н. А. Пражский лингвистический кружок. М.: Прогресс, 1967. 558 с.

Костюк Е. Б. Кинесика массовой музыкальной культуры. Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). 2021. № 2 (59). С. 56–61.

Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык. М.: НЛО, 2002. 581 с

Кухта А. И. Языковая экспрессивность в художественном тексте. Межкультурная коммуникация в современном обществе: матер. II Междунар. науч. конф. Саранск, 2011. № 3. С. 3–8.

Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 685 с

Попович Ю. Відтворення кінесики як маркера соціального статусу літературного персонажа (на матеріалі англійських романів ХІХ століття). Науковий вісник Ужгородського університету. 2016. № 2. С. 356–363.

Радченко І. Б. Вступ до теорії міжкультурної комунікації: конспект лекцій. Харків: УкрДУЗТ, 2021. 80 с.

Солощук Л. В. Невербальная коммуникация: ее место и перспективы исследования в современной лингвистике. Вісник ХНУ. 2004. № 635. С. 170–173.

Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Общая психология: учебник для академиче-
ского бакалавриата. Москва: Юрайт, 2019. 355 с.

Танаева Н. Ш. Роль и значение невербальных средств общения в художественных текстах (на материале исторического романа Т. Касымбекова «Сломанный меч»). Вестник науки и образования. 2017. № 4 (28). С. 78–82.

Твен М. Принц і злидар: повість / пер. з англ. М. Рябової. К.: Школа, 2005. 220 с.

Фокина Т. А. Кинесика: учеб.-метод. пособие. Н. Новгород: НГПУ, 2008. 60 с

Хлыстова В. Г. К вопросу о коммуникативной значимости кинесики. Вестник Вятского государственного университета. 2009. № 4. С. 45–52.

Чернова С. В. Речевое и неречевое поведение человека как средство утверждения социального статуса (на материале произведений художественной литературы). Вестник ННГУ им. Н. И. Лобачевского. 2015. № 2. С. 579–584.

Чиркова Е. И. Altera lingua. Язык художественных произведений: моногр. СПб.:СПбГАСУ, 2018. 204 с.

Birdwhistell R. L. Introduction to Kinesics Text. Louisville, Ky.: Univ. of Loursville Press, 1970. 115 p.

Faulks S. A Week in December. London: Vintage, 2010. 392 p.

Twain M. The Prince and the Pauper. Warszawa: Panstwowe zakłady wydawnictw szkolnych, 1968. 68 p.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНО МАРКОВАНИХ МОВНИХ ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ)

Антоніна Лука

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035
Філологія факультету іноземних мов Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: Luka.AA@pdpu.edu.ua

Олена Мігова

Вікторія Шутяк

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-33-28

Ключові слова: академічний дискурс, національно марковані лексичні одиниці, англійська мова, українська мова, перекладацькі трансформації.

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено проблему вивчення національно маркованої лексики в площині суспільно зумовленого факту, що для здобувачів вищої освіти та науковців володіння академічною англійською мовою є невід’ємною компонентою в реалізації освітнього процесу, наукового та міжкультурного спілкування. У статті визначено специфіку перекладу українських національно маркованих мовних одиниць англійською мовою; розкрито сутність поняття академічного дискурсу, проаналізовано класифікаційні ознаки академічних текстів та лінгвістичні особливості національно маркованих одиниць; специфіковано тактико-стратегічний конструкт відтворення досліджуваних одиниць англійською мовою. Академічний дискурс асоційовано із ситуативно зумовленим дискурсом, екстралінгвістичним фундаментом якого виступає теоретико-практичне підґрунтя освітніх відносин суб’єктів і об’єктів академічної діяльності, успішна співпраця в університеті та поза його межами відповідно до нормативно-уставних підстав функціонування вишу. Проаналізовано жанрові форми актуалізації академічного дискурсу за класифікаційними ознаками (наукова стаття, академічна рецензія, монографія, дисертація, анотація, тези, автореферат, науковий проєкт тощо). Визначено ключову стратегію перекладу українських національно маркованих мовних одиниць англійською мовою (стратегія комунікативно рівноцінного перекладу) та найбільш поширені перекладацькі тактики (тактика передачі когнітивної інформації, тактика лінгвокультурної адаптації тексту, тактика коректного оформлення інформації).

ЛІТЕРАТУРА

Багрій О. І. Наукова дискусія: дискурсивні та прагмариторичні характеристики
(на матеріалі англомовних статей середини ХХ — початку ХХІ сторіч): автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2010. 20 с.

Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.

Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Международные отноше-
ния, 1980. 340 с. Голуб И. Б. Научный стиль. Русский язык и культура речи: учебное пособие. М.:Логос, 2002. 432 c.

Ивлева А. Ю., Куликова К. С. Реалии национальной культуры как объект пере-водческого исследования. Гуманитарные научные исследования. 2017. № 2. С. 117–120.

Короткина И. Б. Академическое письмо: процесс, продукт и практика. М.: Юрайт, 2016. 295 с.

Коротченко Т. В. Эволюция подходов к переводу лексики с национально-культурным и религиозным компонентом в англоязычной культуре. Известия Томского политехнического университета. 2010. № 6. С. 195–198.

Маслова Т. Б. Коммуникативные стратегии современного научного дискурса. Теория и практика профессионально ориентированного обучения инностранным языкам: материалы Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 12–14 мая 2016 г. Минск : Междунар. ун-т «МИТСО», 2016. С. 285–289.

Попова О. В., Дін Сінь, Стародубенко Л. Є. Академічно-офіційний дискурс в су-часній лінгвістичній парадигмі (на матерілі української, російської, китайської та англійської мов). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філолгія. Випуск 19, т. 2. Одеса, 2015. С. 131–136.

Попова О. В. Тактико-операційний конструкт у відтворенні змісту академічного
дискурсу (на матеріалі англійської, китайської та української мов). Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. Лінгвістичні науки. 2019. № 28. С. 149–164.

Рябих Л. М. Лекція як жанр американського академічного дискурсу : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Харківський національний університет іме-
ні В. Н. Каразіна. Харків, 2014. 20 с.

Сологуб Л. В. Комунікативні стратегії фахової соціалізації адресата у науково-дидактичному дискурсі (на матеріалі сучасних англомовних підручників з екології): автореф. дис. … канд. філол. наук 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2015. 214 с.

Сулейманова О. А., Беклемешева Н. Н., Карданова К. С. и др. Грамматические аспекты перевода: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений, обучающихся по специальности «Перевод и переводоведение» и направлению подготовки бакалавров и магистров «Лингвистика» (профиль «Перевод и переводоведение»). Изд. 2-е, испр. М.: Академия, 2012. 240 с.

Томахин Г. Д. Безэквивалентная лексика (реалии) как источник страноведческой информации. Лингвострановедческий аспект в преподавании русского языка как иностранного. Воронеж, 1984. С. 148–151.

Хутыз И. П. Академический дискурс. Культурно-специфичная система конструи-
рования и трансляции знаний. М.: Флинта; Наука, 2015. 176 с.

Чащин В. А. Фоновые знания и лексика с национально-культурной семантикой. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. 2014. № 1 (2). С. 393–398.

Шепітько С. В. Науковий via академічний дискурс: питання типології. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2014. С. 76–80.

Шпенюк І. Є. Адресантно-адресатний аспект американського науково-академічного дискурсу. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. К.: Логос, 2014. С. 205–213.

Яшина М. Г. Культурно-маркированная лексика как междисциплинарная область исследования. Материалы докладов XVI Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов–2009». Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2009. № 19. С. 35–36.

Komissarov V. Language and Culture in Translation: Competitors or Collaborators? TTR: traduction, terminologie, redaction, 1991. 4 (1). 3347. D01:10.7202/037080ar.