Володимир А. Глущенко
доктор філологічних наук, професор кафедри
германської та слов’янської філології
Донбаський державний педагогічний університет,
Слов’янськ – Дніпро, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2394-4966
Вікторія В. Роман
кандидат філологічних наук, доцент кафедри
германської та слов’янської філології
Донбаський державний педагогічний університет,
Слов’янськ – Дніпро, Україна
e-mail: roman.victoriya2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3468-1062
Марина Ю. Руденко
кандидат філологічних наук, доцент кафедри
мовознавства та європейських мов
Горлівський інститут іноземних мов,
Донбаський державний педагогічний університет»,
Горлівка – Дніпро, Україна
e-mail: marinarudenko2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6587–3860
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-41.9
АНОТАЦІЯ
Автори статті розкривають зміст порівняльно-історичного методу як засобу пізнання мовної історії. За допомогою порівняльно-історичного методу компаративісти відкривають закони, що керували розвитком споріднених мов у минулому, простежують еволюцію цих мов на основі спільності їхнього походження з прамови (мови-основи). Цю мову-основу вчені реконструюють, відновлюють гіпотетично.
Структура порівняльно-історичного методу схарактеризована в статті з погляду широкого трактування лінгвістичного методу як одиниці гетерогенного характеру.
У структурі лінгвістичного методу виділено три різнорідні компоненти: онтологічний, телеологічний, операційний.
Автори характеризують такі засоби в межах онтологічного компонента, як принцип і підхід. В телеологічний компонент лінгвістичного методу входить мета дослідження. Операційний компонент становлять певні прийоми й процедури.
В онтологічний компонент порівняльно-історичного методу входять принципи історизму, причиновості, системності як конкретизація та вияв принципу загального зв’язку явищ, а також історичний, причиновий, системний підходи. У межах телеологічного компонента мета дослідження інтерпретується у фактологічному й методологічному аспектах. По-перше, це відтворення моделей прамовних станів сімей і груп споріднених мов, їхнього подальшого розвитку та членування на самостійні мови, а також створення порівняльно-історичного опису (граматик і словників) споріднених мов. По-друге, мета порівняльно-історичного дослідження може бути представлена як розкриття історичних, причинових, системних зв’язків фактів мови, тобто як реалізація принципу загального зв’язку явищ на конкретному історико-мовному матеріалі.
Розглядаючи генезис і еволюцію порівняльно-історичного методу, автори виділяють три етапи його історії. Щодо першого етапу (20-і – 60-і рр. ХІХ ст.) доцільно говорити про виникнення й формування порівняльно-історичного методу.
Змістом другого (класичного) етапу (70-і рр. ХІХ ст – 10-і рр. ХХ ст.) є розвиток порівняльно-історичного методу та систематизація порівняльно-історичного матеріалу. Третій етап (20-і рр. ХХ ст – 20-і рр. ХХІ ст.) характеризується Вивченням нових мов, залученням нововідкритих давніх рукописів (а з появою друку – друкованих творів), а також застосуванням нових методів дослідження, які доповнюють порівняльно-історичний метод.
Автори підкреслюють, що впродовж XIX ст. та на початку XX ст. порівняльно-історичний метод був провідним методом у мовознавстві. Він зберігає актуальність і сьогодні.
Ключові слова: порівняльно-історичний метод, порівняльно- історичне мовознавство (компаративістика), зміст, структура, онтологічний, операційний і телеологічний компоненти, генезис, еволюція, етапи.
ЛІТЕРАТУРА
Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Сов. энциклопедия, 1966. 608 с.
Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.
Глущенко В. Лінгвістичний метод і його структура. Мовознавство. 2010. № 6. С. 32–44.
Глущенко В. А. Порівняльно-історичний метод в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. 30-х рр. ХХ ст. : монографія. Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. 255 с.
Глущенко В. А., Роман В. В., Руденко М. Ю. До питання про актуалістичний метод як метод студій із лінгвістичної історіографії. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2020. № 45. Т. 1. С. 90–93.
Глущенко В. А. Принципи й підходи у структурі порівняльно- історичного методу. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки : збірник наукових праць / [гол. ред. О. І. Іліаді]. 2023. № 36. С. 70–82.
Десницкая А. В., Серебренников Б. А. (ред.). Вопросы методики сравнительно-исторического изучения индоевропейских языков / [отв. А. В. Десницкая]. Москва : Изд-во АН СССР, 1956. 323 с.
Журавлев В. К. Диахроническая фонология. Moсква : Наука, 1986. 232 с.
Климов Г. А. Методика лингвогенетических исследований (Введение). Общее языкознание : методы лингвистических исследований. Москва : Наука, 1973. С. 9–33.
Климов Г. А. Основы лингвистической компаративистики. Москва : Наука, 1990. 168 с.
Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство : історія лінгвістичної думки. Київ : Вища школа, 1985. 216 с.
Мельничук О. С. (ред.). Етимологічний словник української мови. Київ : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6.
Нерознак В. П. Сравнительно-исторический метод. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. Москва : Советская энциклопедия, 1990. С. 485–486.
Постовалова В. И. Историческая фонология и ее основания: опыт логико-методологического анализа. Москва : Наука, 1978. 203 с.
Glushchenko V. A. The Principle of Historicism and the Origins of the Comparative-Historical Method. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки : збірник наукових праць / [гол. ред. О. І. Іліаді]. 2024. № 39. С. 18–34.