Przeskocz do treści

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ В МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ


pdfТетяна В. Громко
доктор філологічних наук, доцент,
професор кафедри англійської філології та перекладу
Українсько-німецького навчально-наукового інституту
Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: hromkot@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4661-4302
Scopus ID: 59660485900

Євгенія Громко
здобувач рівня «Магістр», I медичний факультет
Харківського національного медичного університету;
здобувач рівня «Бакалавр»
Інституту дистанційної та заочної освіти
Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: yevheniiahromko@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-2454-4608
Scopus ID: 58808639600

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2025-40.7


АНОТАЦІЯ

У статті здійснено комплексний аналіз ролі латинської мови в системі професійної медичної освіти на теренах континентальної Європи та в англомовних країнах. На основі порівняльного підходу розглянуто історичні витоки закріплення латини як академічної мови медицини, її нормативно- документальне підґрунтя в університетських статутах та європейських законодавчих актах, а також сучасні освітні стратегії, які забезпечують збереження й адаптацію латини до нових освітніх реалій. Акцентовано на тому, що латина продовжує відігравати значну роль у формуванні термінологічної, когнітивної та культурологічної компетентностей майбутніх медиків, а також перекладачів спеціалізованих текстів навіть попри її витіснення з мов безпосередньої клінічної комунікації. Особливу увагу приділено порівнянню підходів до викладання латинської мови в університетах Німеччини, Польщі, Італії та Франції, де латина інтегрована в базові навчальні плани, із практиками англомовних країн (Велика Британія, США), де її функціонування обмежено до термінологічного рівня. Уперше в українському науковому дискурсі узагальнено міжнародний досвід сертифікації викладачів латини для медичних закладів, зокрема в контексті цифрової освіти та дистанційного навчання. Описано інноваційні методики викладання (модульне структурування, гейміфікація, кейс-метод), що поєднують традиційну філологічну основу з потребами сучасної медичної термінології. Доведено, що латина є важливим інструментом міждисциплінарного та міжкультурного професійного розвитку, а її збереження як навчальної дисципліни сприяє гармонізації освітніх стандартів у межах Європейського простору вищої освіти.


Ключові слова: латинська мова, медична освіта, термінологічна компетентність, міждисциплінарний підхід, європейські освітні моделі, підготовка перекладачів, цифровізація освіти.


ЛІТЕРАТУРА

Громко Є. А. Назви професій лікарів у терапевтичній лексиці. Фестиваль молодіжної науки «Медицина третього тисячоліття» (26–26 січня 2022 р.): Тези доповідей. 2022. С. 450–451.
Громко Т. В. Латина як інструмент для розвитку лінгвістичного мислення: сучасна методика викладання. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2024. № 22. С. 16–23.
Громко Т. В., Мітіна О. М. Латинська мова – ключ до вивчення європейських мов і культур. Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (5–6 грудня 2024 року, м. Суми, Україна). Суми, 2024. С. 17–19.
Міністерство освіти і науки України. Про затвердження змін до стандарту вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина» для другого (магістерського) рівня вищої освіти: наказ від 29 груд. 2023 р. № 1583. Київ, 2023.
URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-standartu-vishoyiosviti-za-specialnistyu-222-medicina-magistr (дата звернення: 25.04.2025).
Міністерство освіти і науки України. Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 222 «Медицина» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
Київ, 2019. 45 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/04/29/222-med-bakalavr.pdf (дата звернення: 25.04.2025).
Шпанько Т. С. Латинська мова в системі сучасної медичної освіти. Наука в інформаційному просторі : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 23–24 квітня 2015 р.). Київ, 2015. С. 123–126.
URL: https://confcontact.com/2015-nauka-v-informatsionnom-prostranstve/fl4_shpanko.htm (дата звернення: 25.04.2025).
American Medical Association (AMA). Code of Medical Ethics. Chicago : AMA Press, 2023. 210 p.
Bundesministerium für Gesundheit. Approbationsordnung für Ärzte. Bundesgesetzblatt, 2002. 45 s.

Coursera. Latin for Medical Purposes. 2023. URL: https://www.coursera.org/(дата звернення: 25.04.2025).
De Troyer V. The Role of Latin in Scientific Discourse: Relevance and Adaptation. European Review. 2019. Vol. 27, No. 1. P. 75–88.
Durand S. Enseigner le latin médical: nouvelles approches en France. Revue de Didactique des Langues Anciennes. 2020. Vol. 14, No. 2. P. 89–102.
EdX. Medical Latin. 2023. URL: https://www.edx.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
European Association for Classical Studies. Medical Latin for Educators: Online Program. 2023. URL: https://www.eacs.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
European Classical Languages Network. Latin Terminology Trainer. 2022. URL: https://www.ecln.eu/ (дата звернення: 25.04.2025).
European Medicines Agency (EMA). Guidelines on the Translation of Regulatory Documents in the EU. 2023. URL: https://www.ema.europa.eu/(дата звернення: 25.04.2025).
General Medical Council (GMC). Outcomes for graduates. 2022. URL: https://www.gmc-uk.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
Harvard Extension School. Latin for Biomedical Sciences. 2023. URL: https://extension.harvard.edu/ (дата звернення: 25.04.2025).
Harvey W. Exercitatio anatomica de motu cordis et sanguinis in animalibus. Francofurti : Sumptibus Guilielmi Fitzeri, 1628. 72 p.
Haskins C. H. The Rise of Universities. Ithaca ; NY : Cornell University Press, 1923. 157 p.
Jones C. Medical Terminology: Challenges of Learning Without Latin. Journal of Medical Language. 2018. Vol. 12, No. 1. P. 74–81.
Kowalczyk A. The Role of Latin in Polish Medical Education. Studia Medyczne. 2020. Vol. 36, No. 1. P. 45–56.
Kowalewski J. Historia Uniwersytetu Jagiellońskiego w Krakowie. Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1998. 320 s.
Liaison Committee on Medical Education (LCME). Functions and Structure of a Medical School. 2023. URL: https://lcme.org/ (дата звернення: 25.04.2025).
Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego. Rozporządzenie w sprawie standardów kształcenia dla kierunków lekarskich. 2019. 30 p.
Müller K. Teaching Latin in European Medical Schools: Tradition versus Innovation. Zeitschrift für Medizindidaktik. 2021. Vol. 38, No. 2. P. 205–215.
Pirotta L. Latin and Greek in the Modern Medical Curriculum: A European Perspective. Medical Humanities. 2020. Vol. 46, No. 1. P. 43–51. URL: https://doi.org/10.1136/medhum-2019-011721 (дата звернення: 25.04.2025).
Rossi F. Il latino medico nell’istruzione universitaria italiana: prospettive e criticità. Annali di Storia della Medicina. 2019. Vol. 26, No. 3. P. 112–127.
Smith J., Roberts M. Medical Terminology without Latin: Changing Trends in Anglo-Saxon Countries. Journal of Medical Education. 2017. Vol. 51, No. 3. P. 132–140.
Stark S. The Role of Latin in Professional Translation of Medical Texts. International Journal of Translation Studies. 2019. Vol. 41, No. 2. P. 55–63.

Szymborski W. The History of the Jagiellonian University Archives: Medieval and Modern Sources and Publications. Biuletyn Polskiej Misji Historycznej (= Bulletin der Polnischen Historischen Mission). 2011. No. 6. P. 27–52.
Tanner N. P. Decrees of the Ecumenical Councils. Vol. 1. Washington, D.C. : Georgetown University Press, 1990. 612 p.
Universität Heidelberg. Latin in Medical Education: Didactic Approaches and Terminology. 2023. URL: https://www.uni-heidelberg.de/ (дата звернення: 25.04.2025).
Vesalius A. De humani corporis fabrica libri septem. Basileae : Ex officina Ioannis Oporini, 1543. 663 p.
World Directory of Medical Schools. Medical Education Standards. 2023. URL: https://www.wdoms.org/ (дата звернення: 25.04.2025).