Категорія: Випуск №31

Тетяна Яблонська

доктор педагогічних наук, професор кафедри західних і східних мов та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: applle9@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6801–8704

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-29

Ключові слова: контекст, контекстуальний метод, турецька мова, лексикологія, багатозначність.

У статті обґрунтовано актуальність вивчення турецької мови з багатьох вагомих причин. По-перше, через її розповсюдженість в усьому світі. По-друге, завдяки великій кількості лексичних та стилістичних особливостей, таких як контекст, багатозначні слова, сленг, діалекти, розмовні слова, фразеологічні одиниці та їх різноманітність. По-третє, завдяки її морфологічним особливостям, а також завдяки ще одній приємній особливості турецької мови, тісно пов’язанії з її чіткістю та лаконічністю.

У статті визначено можливості використання контекстуальногометоду при вивченні лексикології турецької мови. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи навчання, як описовий — для загальної характеристики контексту; контекстуально-інтерпретаційний — для виявлення функційно-семантичного значення слова, а також метод створення проблемної ситуації за допомогою контекстного завдання. Визначено сутність терміну «контекст» та розглянуто місце контексту в сучасній лінгвістиці. Приділено увагу проблемам загальної лексикології, які допускають застосування контекстологічного аналізу, та обґрунтовано першочергову роль контексту в різних його типах при з’ясуванні значень. Розглянуто класифікацію контексту, а саме вузький
контекст (мікроконтекст) і широкий контекст (макроконтекст).

Обумовлено труднощі перекладу слів з турецької мови та навпаки через їх багатозначність. Доведено, що контекст надає змогу зрозуміти значення слова або фрази та є потужною зброєю, що проливає світло на значення незнайомих та багатозначних слів, а семантичні характеристики слова описуються, простежуються, вивчаються та аналізуються на основі типового контексту і саме ця особливість притаманна не тільки будь-якій іноземній мові, а також і турецькій завдяки її емоційній забарвленості та індивідуальності.

ЛІТЕРАТУРА

Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. 3-е изд. М : Эдиториал УРСС,
2013. 216 с. ISBN 978–5-397–03557–6.
Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. М : ФЛИНТА : Наука, 2012. 376 с.
Вербицкий А. А., Калашников В. Г. Понятие «контекст» в категориальном строе
психологической науки. Педагогика и психология образования. Москва, 2015. № 4. С. 90–99.
Ломб К. Как я изучаю языки. Заметки полиглота. Личное развитие. М. : Манн, Иванов и Фербер, 2016. 240 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд. М :Большая российская энциклопедия, 2002. 709 с.
Чупилина Е. И. Взаимообусловленность структурно-семантических признаков в терминологической лексике современного английского языка. Современное описание лексики германских языков. Л., 1988. № 2. С. 130–136.
Sadykova A. G., Shafigullina L. Sh., Aleeva G. H. Cultural And Philosophical Aspects
Of Using Phraseological Units In Teaching Process. Modern Journal of Language Teaching Methods. EBSCO Publishing. United States, 2018. Vol.8, Is.6. P. 208–214.
Shafigullina L. S., Shemshurenko O. V. Lexical Features of the Modern Turkish Language: Instructional Techniques of Introducing Vocabulary at the Lessons of the Turkish language and Typical Mistakes in Students’ Speech. Special Issue July 2016, Gafsa. Tunisia. International
Journal of Humanities and Cultural Studies. ISSN 2356–5926. P. 629–636.

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lepinapelina@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8349–5621

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-28

Євгенія Шилова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: evgeniasilova707@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–6534–200X

Ключові слова: концептуальна картина світу, морально-етичний дискурс, роман-антиутопія, стратегії перекладу, тактики перекладу, операції перекладу.

У статті розглядається проблема віддзеркалення картини світу англомовної гостросоціальної антиутопії та її морально-етичної компоненти в ідіостилі автора художнього твору, а також шляхи її відтворення у сучасному перекладі українською мовою. Актуальність окресленого питання продиктована динамічністю та мінливістю соціуму, процесами глобалізації та інтеграції держав і націй, необхідністю пошуку спільної мови у міжкультурній комунікації, вирішення загальнолюдських проблем,
знаходження компромісів через адекватну крос-культурну комунікацію, взаємодію, співпрацю. У межах проведеного дослідження зроблено комплексний перекладознавчий аналіз, який дозволив окреслити поняття, дотичні до концептуальної картини світу та морально-етичного дискурсу роману-антиутопії, зіставити й порівняти особливості авторської та перекладацької передачі концептуальної картини світу в морально-етичному дискурсі антиутопії в оригіналі англійською мовою і в українському перекладі, а також схарактеризувати його тактико-стратегічне підґрунтя та інструментарій перекладацьких операцій. Для відтворення культурологічно складних, але концептуально важливих компонентів картини світу в романі-антиутопії варто дотримуватися принципів «гнучкості» та «комбінаторності» під час добору перекладацьких операцій для адекватного відтворення цих компонентів. Установлено, що коректність та адекватність відтворення концептуальної картини світу роману-антиутопії можлива завдяки цілісно-ситуативному сприйняттю і перекладу оригінального тексту, широким предметним і багатим фоновим знанням перекладача, його творчій інтуїції, прагматичній адаптації вихідного тексту із застосуванням доречних перекладацьких операцій, головним чином, логіко-семантичного, крос-культурного, оказіонального характеру і дотриманням об’єктивного
тактико-стратегічного підходу в перекладі.

ЛІТЕРАТУРА

Бабій М. Сакралізація. Філософський енциклопедичний словник / ред. В. І. Шинкарук. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. С. 562.
Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики : исследования разных лет. Москва :
Художественная литература, 1975. 504 с.
Беляева Е. В. Параметры морального дискурса. Веснік Брэсцкага універсітэта. Сер. 1. 2017. № 1. С. 20–26.
Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). Москва : Издательство Института общего среднего образования РАО, 2001. 224 с.
Демецька В. Адаптивна модель перекладу в психолінгвістичному вимірі. Психолінгвістика. 2019. 26(2). С. 70–90. DOI: https://doi.org/10.31470/2309–1797–2019–26– 2-70–90.
Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. Вінниця : Нова книга, 2008. 512 с.
Макаренко Е. И. Жанрово-стилистическая доминанта в переводе : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Одесса : Одес. ун-т им. И. И. Мечникова, 1989. 24 с.
Новікова Т. В. Художній переклад і порівняльне літературознавство : точки дотику. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2014. Вип. 10(2). С. 150–153.
Сабат Г. У лабіринтах утопії й антиутопії. Дрогобич : Коло, 2002. 160 с.
Сосніна Т. В. Метамовні особливості англомовного роману-антиутопії та відтво-
рення їх у перекладі : дис. … канд. філол. наук : 10.02.16. Одеса : Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2019. 261 с.
Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе. Київ : Києво-Могилянська академія,
2006. 162 с.

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-27

Анастасія Шевченко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
e-mail: anastayshya@i.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3960–9051

Ключові слова: культурно-специфічна лексика, національно марковані слова, безеквівалентна лексика, реалія.

У статті розглянуто способи та методи передачі культурно-специфічної лексики у перекладі Марією Скрипник повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» англійською мовою. Було продемонстрова но, що для доречного відображення українського колориту в англомовній лінгвокультурі слід комбінувати різні засоби та прийоми перекладу. Актуальність обраної теми базується на стрімкому розвитку української культури, літератури та економіки на світовій арені. Метою роботи є дослідження особливостей перекладу культурних реалій україномовного тексту англійською мовою. Дослідження ґрунтується на перекладознавчо-зіставному методі, порівняльному методі, методі перекладацького аналізу, що дозволяють повно та детально розкрити обрану тему. Кожна мовна група має свої культурно-специфічні особливості, що являють собою труднощі при відтворенні іноземною мовою. Встановлено, що до культурно-специфічної лексики входять реалії, безеквівалентна лексика, вигуки, власні імена, географічні назви. Для їх передачі при перекладі обраного твору були застосовані такі перекладацькі трансформації як  ранскрипція, транслітерація, калькування, гіперонімія, описовий переклад, дослівний переклад та пояснення в коментарях. Усі зазначені перекладацькі трансформації направлені на вдалу передачу національно маркованої лексики та збереження національних барв певного народу при їх відтворенні для іншомовного реципієнта. Попри те, що перекладу безеквівалентної лексики присвячено багато праць різних вчених, на сьогоднішній день у перекладачів все ще з’являються труднощі при передачі змісту слів-реалій та навіть їх розумінні. Точний переклад національної лексики є дуже важливим для розуміння тексту, особливо художньої літератури, адже це важливий спосіб міжкультурної комунікації. Відомо, що для вдалого відтворення національно маркованої лексики перекладач повинен мати необхідні знання про семантику та значення слів як у мові оригіналу, так й у мові перекладу. Оскільки мова динамічна і може досить швидко змінюватися, переклад культурно-специфічної лексики є невичерпною темою для дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

Акопян Ю. А. Лексико-семантические особенности австралийского варианта
английского языка (на материале австралийской поэзии) : дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2003. 141 с.
Бархударов Л. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. Москва: Международные отношения, 1975. 237 с.
Влахов С. Непереводимое в переводе. Москва : Международные отношения, 1980. 352с.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Москва : Высш.
шк., 1990. 253 с.
Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу. Київ : Вища школа, Вид-во при КДУ, 1971. 131 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава :
Довкілля-К, 2006. 716 с.
Соболев Л. Н. О переводе образа образом. Вопросы художественного перевода. Москва : Советский списатель, 1955. С. 270–290.
Kobylianska O. On Sunday morning she gathered herbs. Edmonton ; Toronto : Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2001. 168 p.
Brooks R. The Language blog. The Challenges of Translating Literature. URL: https://kinternational. com/blog/the-challenges-of-translating-literature/ (дата звернення: 12.10.2020).
Chahrour O. Translation Journal. Cultural problems in translation. 2018. URL: https:// translationjournal.net/July-2018/cultural-problems-in-translation.html (дата звернення: 29.08.2020).
Salzberg A. Culture-specific translation’s challenges and solutions. URL: https://aiaconnect. wordpress.com/2018/09/18/culture-specific-translations-challenges-and-solutions/ (дата звернення: 29.08.2020).
Bush P. Literary Translation. Routledge Encyclopedia of Translation Studies. 1st edition. London : Routledge, 1998. P. 127–130.

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-26

Ксенія Черненко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: itspmoo@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8485–9490

Ключові слова: гумор, гумористичний дискурс, жарт, комічне, лінгвокультура, переклад.

Стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення англійського гумору українською мовою. Актуальність роботи зумовлена нагальною потребою комплексного дослідження англомовного гумору як текстово-дискурсивного утворення та особливостей її перекладу. Метою дослідження є аналіз специфіки відтворення англомовного гумору. У результаті дослідження автори доходять висновку, що відтворення англійського гумористичного дискурсу повинно враховувати національні особливості народу, культуру та традиції. Переклад гумористичного дискурсу вимагає використання різного роду трансформацій: лексичних, граматичних (в тому числі синтаксичних та морфологічних), семантичних, стилістичних. Часто ці види трансформацій виступають у змішаному вигляді. Найбільш ефективними трансформаціями
є: лексичні, граматичні та комплексні лексико-граматичні. Предметом дослідження є гумор — найбільш поширений сучасний різновид комічного. Поняття гумору визначається як всеосяжне явище, спосіб бачення, спосіб життя. Природа гумору залежить від лінгвокультурних особливостей країни, до якої він належить, а отже цей феномен відтворює національну картину світу. Згідно з цим, перекладачеві слід враховувати особливості етнічного світосприйняття для адекватного відтворення змісту дискурсивного гумористичного утворення. Також необхідно мати можливість знати хоча б щось про культури, що беруть участь у перекладі, щоб зрозуміти оригінал і мати можливість його відтворити. Під час аналізу ми визначили, що необхідно враховувати національний характер гумору, оскільки в різних суспільствах одне і те ж може викликати різні реакції, що призводить до неадекватних
одиниць відтворення вихідної мови у цільовій мові. Виходячи з того, що
відтворити повністю зміст та експресивно-емотивне забарвлення не завжди вдається, найкращим лексико-семантичним засобом передачі гумору мови-джерела мовою перекладу вважається компенсація. Необхідною умовою перекладу вважається підбір відповідних фонетичних, лексичних та фразеологічних засобів для передачі не лише семантики гумористичного утворення мови оригіналу, а також їх експресивних та функціональних особливостей.

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод. Москва : Междунар. отношения, 1975. 240 с.
Воробйова І. А. Концепт “гумор” у британській лінгвокультурі. Сімферополь : Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2011. 196 с.
Гадамер Х. Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики. Москва : Прогресс, 1988. 704 с.
Галь Н. Слово живое и мертвое. Москва : Международные отношения, 2001. 608 с.
Гарбовский Н. К. Теория перевода. Москва : Изд-во МГУ, 2004. 544 с.
Донченко А. Ю. Проблема перевода каламбуров в художественных фильмах.
Современные наукоемкие технологии. Москва, 2013. Вып. 7(1). С. 76–78.
Ерошин А. П. Англоязычный каламбур как объект межъязыковой передачи (на материале телесериала «теория большого взрыва»). Вестник МГОУ. Серия: Лингвистика». Москва, 2013. Вып. 3. С. 78–87.
Кобякова І. К. Номінативно-комунікативний аспект гумору в текстах малого жанру. Вісник Сумського державного університету. 2002. № 4(37). С. 82–87.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (Лінгвистические аспекты). Москва: Высшая
школа, 1990. 253 с.
Красухин К. Г. Заметки об истоках комического. Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. Москва, 2007. С. 48–55.
Кулемина К. В. Основные виды переводческих трансформаций. Вестник АГТУ,
2017. Вып. 5. С. 143–146.
Кутоян А. К. Композиційно-мовленнєві засоби створення комічного в тексті ан-
глійської комедії : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2007. 19 с.
Латышев Л. К. Технология перевода. Москва : Академия, 2005. 317 с.
Литвин І. М. Перекладознавство. Черкаси : Ю. А. Чабаненко, 2013. 288 с.
Птушка А. С. Структурно-композиційна класифікація текстотипів англомовно-
го анекдоту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2007. № 772. С. 122–125.
Самохіна В. О. Сміхове сприйняття світу в англомовній лінгвокультурі. Актуальні проблеми філології, мовознавства, перекладознавства та методики викладання філологічних дисциплін : І міжвуз. наук.-практ. конф., 28–29 травня 2010 р. : тези доп. Маріуполь: ПДТУ, 2010(в). С. 26–30.
Семенюк О. А. Мова епохи та мовна особистість у сатирико-гумористичному тексті : автореф. дис. ... доктора філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова ; 10.02.02. Російська мова. Київ, 2002. 33 с.
Стоянова Т. В. Філософські основи перекладу англомовного тексту китайською
мовою. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2019. № 28. С. 177–187.
Теорія Великого вибуху (The big bang theory): серіал. URL: https://ukrkino.net/77-
teorija-velykogo-vybuhu.html
Чередниченко О. І. Складові професійної компетенції перекладача: рівень магі-
стра. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків: Константа, 2007(б). № 772. С. 18–20.
Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти.
Вінниця : Нова книга, 2008(а). 128 с.
Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови. Львів, 2003. 20 с.
Яковенко Я. М. Особливості перекладу каламбурів у художньому тексті для дітей. Студентський науковий вісник. Кіровоград, 2014. Випуск 13. С. 579–591.
Bruner J. On the perception of incongruity: a paradigm. Journal of Personality. 1949.
№ 18. P. 206–223.
Fairclough N. L. Language and Power. London ; New York : Longman, 1989. 283 p.
Holmes J. Having a laugh at work: how humor contributes to workplace culture. Journal of Pragmatics. 2002. 34. P. 168–171.
Pocheptsov G. G. Language and Humour. Kyiv: Higher school, 1982. 326 р.
Terry Pratchett’s Hogfather (Санта-Хрякус). Great Britain: The Mob Film Company,
2006. [Субтитри: українські].

Тетяна Стоянова

кандидат філологічних наук, асистент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: t.v.stoianova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–0424–6783

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-25

Юлія Стоянова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерськім) рівнем зі спеціальності 035
Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: stoyanova97@icloud.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–8534–7617

Ключові слова: перекладознавство, інтерогативні конструкції, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.

Статтю присвячено проблемі, актуальній для загального мовознавства і перекладознавства. У дослідженні проаналізовано лінгвістичні засоби відтворення англійських інтерогативних конструкцій у перекладі українською мово, досліджено провідні перекладацькі стратегії, тактики і прийоми. За результатами було доведено пріоритетність стратегії комунікативно-рівноцінного перекладу і розповсюдженість тактик передачі релевантної інформації, коректного оформлення та лінгвокультурної адаптації. Аналіз застосованих перекладацьких прийомів дозволив дійти висновку про кількісне переважання прийомів контекстуальної заміни, перестановки, заміни типу синтаксичного зв'язку, а серед комплексних трансформацій — частотне вживання прийому смислового розвитку та антонімічного перекладу. Дослідження має перспективу вивчення особливостей відтворення у перекладі різних комунікативних типів.

ЛІТЕРАТУРА

Вакуленко Т. А. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические
особенности вопросительных предложений фразеологизированной структуры: дис. …канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1992. 204 с.
Гуйванюк Н. В. Питальні речення в сучасній українській мові. Чернівці: Рута, 2000.66 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк:
ДонНУ,2001. 435 с.
Сітко А. В. Англійське питальне речення в рамках теорії мовленнєвої діяльності. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. Київ,2005. Вип. 10. С. 120–128.
Угарова Е. В. Вопросительные предложения английского языка: краткий справочник. Москва, 2011. 50 с.

Євгенія Савченко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: anneshirley2687@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7000–5155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-24

Олександра Косюга

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: akosyuga@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5633–4665

Ключові слова: казка, категорії, стратегії перекладу, тактики перекладу, операції перекладу, стратегія комунікативно рівноцінного перекладу.

У роботі досліджуються проблеми та труднощі, що виникають у процесі перекладу українських народних казок англійською мовою. Особлива увага приділена перекладу просторово-часових категорій, адже вони є невід’ємною частиною мовної картини світу кожного народу, що знаходить своє відображення у його фольклорі. Проблема трактування
філософських категорій «простір» і «час» має багатовікову історію. Різні дослідники трактували їх по-різному, будуючи свої теорії в філософії, фізиці, математиці, мовознавстві. Ця проблема не вирішена і сьогодні в жодній з цих сфер знання, тому вона актуальна й потребує подальшого дослідження. До того ж передача національної самобутності тексту оригіналу є досі не простим, але цікавим завданням для перекладачів, адже питання про природу, типи реалій та способів їх перекладу залишається відкритим. Кожен викладач повинен вміти застосовувати увесь комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних знань, щоб перекладати національний колорит оригіналу під час перекладу.

Метою роботи є аналіз перекладацьких тактик та операцій під час перекладу українських народних казок англійською мовою.

Дослідження виконувалось на матеріалі українських народних казок «Чорт-змій і запродані діти», «Іванко, цар звірів», «Бідний чоловік та його сини», «Іван Голик і його брат», «Іван-Побиван», «Про сімох братівгайворонів та їх сестру», «Казка про Івана-богатиря», «Іван — мужичий син» та їх перекладу Іриною Желєзновою.

Кожну з досліджуваних казок було розділено на три частини (задля спрощення аналізу текстів): ініціальну, медіальну й фінальну. В кожній з цих частин виокремлено топологічні й хронологічні формули, а потім, шляхом зіставного аналізу, визначено тактики й перекладацькі операції, що використовувала перекладачка під час перекладу англійською мовою.

Під час перекладу всіх досліджуваних казок перекладач використовував стратегію комунікативно-рівноцінного перекладу. Для цього перекладач використав тактики передачі релевантної інформації, прагматичної адаптації тексту, відтворення стилістичних характеристик тексту, коректного оформлення інформації і відтворення формально-структурних характеристик тексту.

Найчастіше під час перекладу перекладачка зверталася по допомогу до такої перекладацької операції, як пошук еквівалентного відповідника.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Время: модели и метафоры. Логический анализ языка. Язык и время. М., 1978. С. 51–61.
Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики. М.: Прогресс, 1992. 220 с.
Рошияну Н. Традиционные формулы сказки. Москва: Наука, 1974. 216 с.
Sinha С., Gärdenfors Р. Time, space, and events in language and cognition: a comparative view. Annals of the New York Academy of Sciences. 2014. Vol. 1326, № 1. Р. 72–81.

Євгенія Савченко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: anneshirley2687@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7000–5155

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-23

Альона Гурковська

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9718–5002

Ключові слова: туристичний дискурс, англійська мова, українська мова, переклад, порівняльний аналіз, рекламний дискурс, рекламний текст, характеристика рекламного тексту.

У статті розкривається поняття туристичного дискурсу, наводяться його основні параметри і характеристики, а також, шляхом порівняльного аналізу, проаналізовані приклади, що відображають особливості туристичних рекламних текстів англійською та українською
мовами.

Існування сучасної людини важко уявити без поїздок, пов’язаних з професійною діяльністю, відпочинком, пошуком нових відчуттів і багатьма іншими аспектами людського буття. У жодній сфері так сильно не перетинаються різні культури, як у сфері туризму. У сфері туристичного бізнесу досить швидко і широко поширюється реклама, завдяки неослабному інтересу до туристичних послуг. Отже, повинна бути приділена
величезна увага вивченню феномену рекламного тексту, а зокрема проблемам його перекладу.

Аналіз сучасної літератури показав, що можна говорити про існування так званої мови туризму, що є універсальною і не залежить від конкретної мови. Також деякими авторами розроблена концепція алгоритмізації перекладу туристичних текстів, яка включає в себе кілька послідовних етапів.

Результати дослідження показали, що туристичний дискурс є підвидом рекламного дискурсу, в якому міститься ряд універсальних характеристик, що притаманні текстам, написаним на таких різноструктурних мовах, як англійська та українська. Серед таких характеристик можна виділити: використання наказового способу, вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, вибір емоційно забарвленої, позитивної лексики з метою впливу на потенційного споживача туристичної послуги. Отримані висновки можуть бути застосовані в перекладацькій практиці при роботі з текстами туристичного дискурсу, а також в подальших дослідженнях.

ЛІТЕРАТУРА

Заюкова Е. В. К проблеме адекватного перевода туристического дискурса: сопоставительное исследование лингвокультурологических факторов перевода. Мир науки, культуры, образования. 2016. № 5 (60). С. 335–337.
Королькова С. А., Новожилова А. А., Шейко А. М. Туристический дискурс: стра-
тегии и проблемы перевода сайтов отелей. Вестник ВолГУ. Языкознание. 2017. № 3 (16). С. 80–89.
Никитина Т. Г. Трудности перевода туристического текста. Концепт. 2015. № 4.
С. 138–149.

Тюленева Н. А. Лингвокогнитивные стратегии позиционирования и продвижения туристических услуг в российской и англо-американской рекламе : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Омск., 2008.
Филатова Н. В. Жанровое пространство туристического дискурса. Rhema. Рема.
2016. № 2. С. 76–82.
Цыремпилон А. О., Платицына Т. В. Принципы конструирования англоязычно-
го туристического дискурса и переводческая практика. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2018. № 6 (64). С. 182–186.
Цыремпилон А. О., Цыренжапова Д. Х. Алгоритмизация перевода текстов тури-
стического дискурса на английский язык. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2019. № 12 (8). С. 279–282.
Чепак О. А., Данчинова С. К. К вопросу о безэквивалентной лексике и способах
ее передачи при переводе (на примерах текстов туристического дискурса). Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2019. 3 (57). С. 207–210.
Dann G. M. S. The language of tourism: a sociolinguistic perspective. Wallingford, Oxon, UK : CAB International, 1996. 298 с.

Тетяна Савіч

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: savichtanya682@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–3855–4995

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-22

Анна Шаповал

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9718–5002

Олена Величенко

кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної
лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lepinapelina@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8349–5621

Ключові слова: лінгвопрагматичний аспект перекладу, текст, перекладацькі трансформації, екстралінгвістичні та паралінгвістичні особливості перекладу, перекладацькі операції.

Дослідження присвячене вивченню особливостей лінгвопрагматичного аспекту перекладу та представлено на прикладі англомовного телесеріалу медичної спрямованості під назвою «House, M. D.» та його перекладу, аналізу різних видів трансформацій, визначенню специфіки перекладу та її послідовності. Актуальність представленої теми ґрунтується на необхідності детального вивчення лексичних, граматичних, синтаксичних, екстралінгвістичних, паралінгвістичних особливостей перекладу англомовних кінофільмів. Ця тема є важливою для перекладачів як українських, так і іноземних, адже необхідно знати головні тонкощі та непередбачувані ситуації у процесі перекладу, з метою подолання їх та досягнення якісного, адекватного результату. Доцільність зазначеної теми обумовлена необхідністю покращення рівня професійної діяльності як усних, так і письмових перекладачів.

Метою дослідження є вивчення специфіки використання допоміжних засобів перекладу і перекладацьких операцій для адекватного відтворення англомовних кінофільмів медичного спрямування.

Охарактеризовано досліджуваний вид тексту, виділено певні труднощі при перекладі, наголошено на дійсній різниці текстів англійської та української мов з граматичної точки зору, лексичній нерівноправності, зауважено різні способи виявлення емоційності та виразності як допоміжного інструменту людської комунікації. Визначено доцільність застосування перекладацьких трансформацій та кількісно представлено найбільш уживані з них.

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод : Вопросы общей и частной теории перевода. Москва : Международные отношения, 1975. 240 с.
Бацевич Ф. С. Лінгвістична прагматика : спроба обґрунтування проблемного поля і дослідницької одиниці. Мовознавство. Львів, 2009. Випуск 1. С. 29–30.
Гак В. Г. Языковые преобразования. Москва : Языки русской культуры, 2000. 512 с.
Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. Москва : ЭТС, 2002. 424 с.
Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. Москва : Высшая школа, 1985. 183 с.
Матасов Р. А. Методические аспекты преподавания кино/видеоперевода. Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена.
Санкт-Петербург, 2009. Выпуск 119. С. 155–166.
Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода. Москва : Московский лицей, 1996. 290 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Москва : Международные отношения, 1974. 216 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика : Очерки лингвистической теории перевода. Москва : Р. Валент, 2010. 244 с.
Рыжова Л. П. Французская прагматика. Москва : КомКнига, 2007. 240 с.
Семёнов А. Л. Основные положения общей теории перевода. Москва : Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2005. 99 с.
Швейцер А. М. Перевод и лингвистика. Москва : Воениздат, 1973. 274 с.

Анастасія Руда

старший викладач кафедри філології Державного закладу
«Одеський національний морський університет»,
Одеса, Україна
e-mail: ansi2610@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7353–3914

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-21

Ключові слова: інформативний тип тексту, ділова документація, текст запрошення, мовне оформлення, трансформація.

Актуальність обраної теми зумовлена стрімким розширенням міжнародних зв’язків України з іншими державами, тенденціями до інтеграції країни до освітнього та наукового європейського та світового простору. Цей факт призводить до збільшення обсягів ділової документації в зазначеній сфері та зумовлює пошук оптимального відтворення усіх змістовних та формальних параметрів україномовної ділової документації англійською мовою, мовою міжнародного спілкування.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей перекладу сучасної україномовної ділової документації англійською мовою. Як свідчать результати дослідження, найчастотнішими є граматичні перекладацькі трансформації, які складають 90 % від усіх зафіксованих перекладацьких перетворень. Заміни частин мови є досить розповсюдженими в рамках аналізованого матеріалу дослідження та складають 35 %. Заміна частин мови спричиняє у більшості випадків інший тип заміни, а саме заміну членів речення — 30 % зафіксованих випадків (перебудова синтаксичної структури речення). Друге місце за ступенем вживання займає перестановка (10 %). Найменш частотними трансформаціями при перекладі текстів україномовних запрошень англійською мовою є синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), об’єднання та членування речень (по 5 % кожне). Лексичні перекладацькі трансформації також складають незначну частину від загальної кількості зафіксованих трансформацій — 10 %. Мовне оформлення перекладу досліджуваного типу тексту орієнтоване в першу чергу на мову перекладу, оскільки найважливішим є відтворення інформаційного змісту у звичній мовній формі.

ЛІТЕРАТУРА

Бархударов Л. С. Язык и перевод. Москва : Международные отношения, 1975.
240 с.
Басс А. М. Научная и деловая корреспонденция. Москва : Наука, 1991. 176 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Москва : Международные отношения, 1974. 214 с.
Богданов В. В. Классификация речевых актов. Личностные аспекты речевого общения. Калинин : КГУ, 1989. С. 25–37.
Панфилова А. П. Теория и практика общения: учеб. пособие для студ. сред. учеб. заведений. Москва : Академия, 2007. 288 с.
Стернин И. А. Введение в речевое воздействие. Воронеж : КО, 2001. 228 с.
Федоров А. В. Основы общей теории перевода. Москва : Высшая школа, 1983.
115 с.
Швейцер А. Д. Теория перевода. Москва : Наука, 1988. 256 с.