Ольга О. Бичкова
аспірант другого року навчання ОНП «Філологія»
спеціальності 035 «Філологія»
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: olha.bychkova@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-7590-4721
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.4
АНОТАЦІЯ
Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами у галузі професійної комунікації правоохоронних органів і необхідністю належного лінгвопрагматичного, нормативного та соціокультурного осмислення поліцейського дискурсу в умовах глобалізації. Попри наявність окремих лінгвістичних розвідок ряд питань, пов’язаних із мовленнєвою реалізацією владних повноважень, стратегіями деескалації конфліктів, термінологічною уніфікацією та етичними стандартами спілкування поліції з громадянами в англомовному, німецькомовному та україномовному середовищі, потребує додаткового наукового аналізу в порівняльно-лінгвістичному вимірі. Метою статті є дослідження структурно-семантичних, прагматичних і правових особливостей поліцейського дискурсу в Україні та окремих іноземних державах (Велика Британія, США, Німеччина) для формування обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення професійної підготовки та культури мовлення національних поліцейських кадрів. У студії використано формально-юридичний, порівняльно-типологічний, дискурс-аналітичний, логіко-семантичний методи та метод контекстуальної інтерпретації. Встановлено, що лінгво-правову основу поліцейського дискурсу в Україні формують положення профільного законодавства й акти відомчого регулювання, які визначають мовленнєвий етикет і алгоритми комунікації під час виконання службових обов’язків. Зʼясовано, що українська модель характеризується переходом від імперативно-директивних до сервісно- орієнтованих мовленнєвих стратегій, що зумовлює зміну лексичного наповнення дискурсу та появу нових комунікативних кліше. Доведено, що прагматична база поліцейського дискурсу в англійській мові значною мірою спирається на прецедентні мовленнєві акти та стандартизовані формули попередження, що посилює юридичну значимість вербальної взаємодії. З’ясовано, що німецький поліцейський дискурс відзначається високим ступенем номіналізації та термінологічної точності, що забезпечує об’єктивність фіксації правопорушень у процесуальній документації. Порівняльний аналіз показав, що в англо-американській та німецькій традиціях поліцейський дискурс поєднується з розвиненими механізмами лінгвістичної експертизи мовлення правоохоронців, прозорістю комунікативних сценаріїв та чітким розмежуванням офіційного й оперативного стилів мовлення. Обґрунтовано, що український поліцейський дискурс загалом розвивається у руслі західних демократичних стандартів («Community Policing»), проте потребує подальшої лексикографічної обробки та узгодження з міжнародними стандартами професійної комунікації. Практична цінність студії полягає в уточненні лінгвопрагматичної природи поліцейського дискурсу, встановленні його ключових когнітивно-дискурсивних характеристик та визначенні тих елементів зарубіжного мовленнєвого досвіду, які мають значення для підвищення ефективності правоохоронної діяльності, забезпечення прав людини у процесі комунікації та формування позитивного іміджу поліції в українському суспільстві.
Ключові слова: поліцейський дискурс, професійна комунікація, лінгвопрагматика, юридична лінгвістика, порівняльно-мовний аналіз, мовленнєві стратегії, культура мовлення поліцейського.
ЛІТЕРАТУРА
Битяк О. В. Лінгвоправові засади професійної комунікації у правоохоронній діяльності : монографія. Харків : Право, 2023. 180 с.
Звіт про впровадження стандартів професійної комунікації в органах Національної поліції України за 2025 рік. Київ : НПУ, 2026. 45 с.
Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 07.12.1984 № 8073-X. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
Кривоблоцький В. В. Юридична лінгвістика: порівняльний аналіз правових терміносистем. Цифрова трансформація права. 2025. №2. С. 138–150.
Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських : наказ МВС України від 09.11.2016 № 1179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1576-16.
Світличний О. П. Мовленнєва культура поліцейського як інструмент забезпечення прав людини. Право і суспільство. 2024. № 3. С. 80–95.
Alobaidallah A., Almutairi M. Linguistic pragmatics of police-citizen interaction: a comparative study. International Journal of Law and Language. 2025. Vol. 14, No. 2. P. 108–124.
Bundeskriminalamt. Standardisierte Berichterstattung und polizeiliche Fachsprache. Wiesbaden, 2024. 120 S.
College of Policing. Authorised Professional Practice: Communication and Engagement. Coventry, 2025. 55 p.
Delbosc A., Richardson J. Communicative strategies in Community Policing: global trends. Transportation Research Part F: Traffic Psychology and Behaviour. 2025. Vol. 108. P. 25–40.
Home Office. Manual of Guidance for Police Communications and Speech Standards 2025. London : HMSO, 2025. 72 p.
Ivanovska T., Petrenko L. Privacy-by-design in digital police monitoring systems. European Journal of Privacy Law. 2025. №1. P. 70–82.
New York City Department of Transportation. Automated Speed Enforcement Program Report 2024. New York, 2024. 42 p.
Privacy Commissioner of New Zealand. Privacy Impact Assessment: Safety Cameras Program. Wellington, 2024. 88 p.
Vadeby A., Howard M. Terminology and precision in German police reports: a linguistic evaluation. Legal Linguistics Review. 2024. Vol. 195. P. 208–220.
