Перейти до контенту

Лексичне просторіччя як проблема перекладу художнього твору

Жмаєва Наталя Сергіївна pdf
Державний заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені к. Д. ушинського”, Одеса, Україна
E-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3382-0155
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-2

Блідар Олена Олександрівна
Державний заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені к. Д. ушинського”, Одеса, Україна
E-mail: hopusoctopus@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-8338-4588
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-2


Ключові слова: лексичне просторіччя, сленгізми, колоквіалізми, вульгаризми, глибина етичної зниженості, нейтралізація.


Статтю присвячено аналізу прийомів перекладу англійського лексичного просторіччя українською мовою. Лексичне просторіччя широко представлено у сучасній світовій літературі внаслідок тенденції до максимального натуралізму. Художня значущість лексичного просторіччя у художньому тексті (імітація і стилізація розмовного мовлення, характеристика героя, його відношення до дійсності) потребує адекватного відтворення у тексті перекладу. Критерієм виділення категорій лексичного просторіччя є глибина етико-стилістичної зниженості: найменшу глибину демонструють колоквіалізми, найбільшу — вульгаризми і, відповідно, середню, перехідну, — сленгізми. Прийомами перекладу є такі: пошук стилістичного відповідника, описовий переклад, компенсація, опущення, заміна причино-наслідкового зв’язку, генералізація, антонімічний переклад, додавання. Констатована нейтралізація стилістично зниженої лексики оригіналу в українському перекладі. Суттєва кількість перекладних відповідників в стилістичному відношенні виявляються вищими за рівнем етичної зниженості, ніж одиниці оригінального тексту.
Особливо чітко зниження експресії (підвищення глибини зніженості) вихідної просторічної лексичної одиниці прослідковується на прикладі перекладу вульгаризмів: евфемізація вульгаризмів застосовується автором перекладу в 3 рази частіше за дисфемизацію. Загальна кількість одиниць лексичного просторіччя англійського оригіналу, перекладених зі збереженням глибини етичної зниженості складає 52,6 %, зі зниженням глибини етичної зниженості оригіналу — 8 %, а із її підвищенням — 39,4 %. 19,5 % елементів англійського лексичного просторіччя взагалі ніяк не відтворені. Констатовані факти свідчать про спотворення мовлення головного герою
роману у перекладі внаслідок його штучного ушляхетнення.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

1. комиссаров в. н. общая теория перевода: лингвистические аспекты / в. н. комиссаров. — М.: высшая школа. 1990. — 250 с.
2. Левый и. искусство перевода / иржи Левый. — М., 1974. — 152 с.
3. сдобников в. в. основные средства перевода стилистически сниженой лексики / в. в. сдобников // теорія і практика перекладу: респ. міжвідом. наук. зб. — к., 1993. — вип. 19. — с. 141–147.
4. венгренівська М. а. Ще раз про мовну культуру перекладу / М. а. венгренівська, а. Д. Гнатюк. творча майстерня перекладу: навч. посібник. — к.: рвЦ “київський університет”, 1998. — с. 3–6.
5. Зорівчак р . словесний образ у художньому перекладі / роксоляна Зорівчак // “Хай слово мовлено інакше...”: [статті з теорії, критики та історії художнього перекладу]. — к.: Дніпро, 1982. — с. 51–65.
6. коровушкин в. П. нестандартная лексика в английском и русском военных подъязыках (понятийный аппарат социолексикологического описания) / в. П. коровушкин // вестник оренбургского государственного университета. — 2003. — № 4. — с. 53–59.
7. Хомяков в. а. некоторые типологические особенности нестандартной лексики английского, французского и русского языков / в. а. Хомяков // вопросы языкознания. — 1992. — № 3. — с. 94–101.
8. коровушкин в. П. английский лексический субстандарт versus русское лексическое просторечие (опыт контрастивно–социолектологического анализа) : [монография] / в. П. коровушкин. — Череповец: Череповецкий государственный университет, 2008. — 167 с.
9. Меркулова Э. н. Прагматический аспект субколлоквиальных оценочных номинаций (американский вариант английского языка): монография / Э. н. Меркулова. — нижний новгород, 2013. — 145 с.
10. ткаченко т . в. Засоби стилізації розмовності в прозі Михайла стельмаха: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / т . в. ткаченко ; нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — к., 2006. — 20 с.