Przeskocz do treści

Kategoria: Випуск №39

pdfЯрослав М. Шетеля

аспірант
Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: noritsu16@ukr.net

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.11

АНОТАЦІЯ

У час світової глобалізації лексикон різних мов постійно поповнюється. Зазнає впливу й українська мова. Нині вона збагачується переважно запозиченнями з англійського словника, проте одиниці німецького походження в літературному й особливо діалектному вжитку посідають значне місце серед лексем іншомовного походження. З огляду на це питання функціонування німецьких запозичень в українському розмовному мовленні є актуальним і своєчасним. Пропонована стаття виконана в напрямку, заданому дослідженнями авторів, яких цікавили проблеми німецько- українських міжмовних контактів на Закарпатті. Наявність німецьких запозичень в українських говірках Закарпаття зумовлена насамперед заселенням краю німецькими колоністами (перша хвиля німецької колонізації тривала у ХІІ–ХІІІ ст., а друга – впродовж ХVІІІ до середини ХІХ ст.). З огляду на це мета статті – пошук і попередній лінгвістичний огляд германізмів, запозичених у діалектний вокабулярій закарпатських говірок у процесі німецько-української міжмовної взаємодії на Закарпатті. Завдання студії: 1) дослідити приклади лексичної інфільтрації побутової лексики з німецької (австрійської) мови в українські говірки зазначеного ареалу; 2) окреслити основні риси їх фонетичної адаптації в українському діалектному мовленні зазначеного ареалу. Об’єкт дослідження – німецько-українські лінгвальні контакти, а предмет – їхні прояви на лексичному рівні, представлені сумою різночасових запозичень в ареалі закарпатських говірок.

Ключові слова: німецько-українські міжмовні контакти, діалект, ареал, лексичні запозичення, Закарпаття.

ЛІТЕРАТУРА

Гвоздяк О. М. Запозичення лексики німецького походження в українських говірках Ужгородщини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Романо-германська філологія». 1998. Вип. 4. С. 7–11.
Лопушанський В. М., Пиц Т. Б. Німецькомовні лексичні запозичення у південно-західних говорах України : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Дрогобич : Посвіт, 2011. 124 с.
Мельничук О. С. (ред.). Етимологічний словник української мови: в 7 т. Київ : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6.
Нечаєва Н. Запозичення з німецької мови в буковинських говірках. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Філологічні науки. Мовознавство. 2014. № 2. С. 98–102.

pdfОльга І. Шерстюк

кандидат технічних наук, доцент кафедри «Філологія»
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
e-mail: olusha972@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-0482-2656
SCOPUS ID 57215859746

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.10

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто особливості творення та функціонування у міжнародній морській комунікації абревіатур, які становлять невід’ємну частину сучасного судноплавства. Оскільки морські конвенції регулюють ключові аспекти діяльності в морській галузі, питання ефективної комунікації набуває першочергового значення. Використання абревіатур забезпечує стандартизацію та стислість термінології, спрощуючи міжнародну комунікацію між професіоналами. У рамках роботи проведено класифікацію абревіатур за різними критеріями, включно зі структурою, походженням, галуззю використання та графічним оформленням. Зокрема, розглядаються ініціальні абревіатури, які складаються з перших літер кожного слова, складові абревіатури, що утворюються через комбінацію частин слів, та змішані абревіатури, які поєднують літери й частини слів. Дослідження виявляє, що така класифікація допомагає систематизувати абревіатури відповідно до їхнього призначення та галузі використання, що полегшує розуміння й підвищує точність термінології в міжнародному середовищі. Семантичний аналіз демонструє, що морські абревіатури мають чітку структуру, де кожен компонент несе конкретне смислове навантаження. Крім того, деякі абревіатури мають синонімічні, антонімічні та гіперо-гіпонімічні зв’язки, що дозволяє структурувати термінологічні відношення та зрозуміти взаємозв’язки між поняттями. Зазначено, що стандартизована семантична структура абревіатур є важливою для однозначного розуміння термінів у галузі безпеки судноплавства. Порівняльний аналіз абревіатур у різних конвенціях, а саме SOLAS, MARPOL, STCW та COLREG, дозволяє виявити специфіку кожної з них. Зокрема, SOLAS охоплює широкий спектр термінів для технічного оснащення, MARPOL зосереджена на екологічних термінах, STCW узагальнює кваліфікаційні абревіатури, а COLREG має специфічну навігаційну термінологію. Описані відмінності відображають функціональні особливості кожної конвенції. Дослідження показує, що система морських абревіатур тісно пов’язана з новітніми технологіями, вимогами екології та безпеки, що вказує на їхню подальшу еволюцію в напрямку цифровізації та стандартизації у глобальному масштабі.

Ключові слова: абревіація, морська термінологія, міжнародні морські конвенції, стандартизація, семантична структура, класифікація абревіатур.

ЛІТЕРАТУРА

Корнодудова Н. М., Баранова М. А. Структура багатокомпонентних термінів у морській термінології. Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри : збірник наукових праць V Міжнародної наукової конференції, 24–25 квітня 2015 року. Одеса : ОНМУ, 2015. С. 25–29.
Нікуліна Н. В. Транспортна термінологічна мегасистема: огляд публікацій і тематика наукових розвідок. Термінологічний вісник. 2019. Вип. 5. С. 283–290.
Ana Bocanegra-Valle. The Language of Seafaring: Standardized Conventions and Discursive Features. Speech Communications. International Journal of English Studies. 2011. Vol. 11 (1). P. 35–53.
Ohiienko M. Basic methods of forming maritime terms in English. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 75, том 2. С. 193–198.
Varynska A. M., Kornodudova N. N. Maritime terminology in the format of international communication. Association agreement: driving integrational changes. Collective monograph. Chicago : Accent Graphics Communications, 2019. P. 547–566.
IMO. International Maritime Organization. List of Conventions. URL: https:// www.imo.org/en/About/Conventions/Pages/ListOfConventions.aspx (15.10.2024).

pdfЛюдмила В. Майстренко

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології
та перекладу Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: lyudamay8@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4026-699X

Лада М. Ростомова

кандидат психологічних наук, доцент кафедри англійської філології
та перекладу Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: rostomova1@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5460-610X

Катерина І. Драпалюк

старший викладач кафедри мовної підготовки
Одеського державного університету внутрішніх справ,
Одеса, Україна
e-mail: djond90@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0264-5596

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.9

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню компетентностей у системі підготовки гідів-перекладачів до міжкультурної комунікації. Сучасний розвиток міжнародного співробітництва ставить перед освітою проблему підготовки кадрів у галузі туризму, зокрема гідів-перекладачів. Гід-перекладач має відповідати вимогам професійно підготовленої особи, здатної виконувати професійні завдання та протистояти ризикам професійної діяльності. Доводиться зростання попиту на гідів-перекладачів у міжкультурній комунікації та необхідність модернізації системи їх підготовки. В основу статті покладено теоретичний огляд і аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, а також педагогічні спостереження й узагальнення досвіду підготовки гідів-перекладачів щодо формування операційної компетентності. Зазначаються лінгводидактичні засади формування компетентностей гідів-перекладачів, а також розвиток когнітивних, контрольно-оцінних і комунікативних навичок як важливих компонентів операційної компетентності. Визначена тематика занять у рамках освітньо-професійної програми, що провадиться в навчальний процес підготовки перекладачів на базі Національного університету «Одеська політехніка», охоплює аспекти критичного мислення, соціальної перцепції, самооцінки, прийняття рішень, реферування та безперервної трансляції інформації. Програма підготовки філологів спрямована на навчання студентів ефективних стратегій комунікації та здатності адаптуватися до різноманітних професійних ситуацій. За результатами дослідження встановлено, що підготовка гідів-перекладачів із метою формування операційної компетентності є ефективною в реалізації запропонованої моделі та методики.

Ключові слова: переклад, іноземна мова, гід-перекладач, професійна діяльність, міжнародна співпраця, міжнародна комунікація, дискурс, операційна компетентність.

ЛІТЕРАТУРА

Бєлєхова Л. І. Інтегративна модель інтерпретації поетичного тексту в контексті перекладу. Проблеми зіставної семантики : зб. наук. праць. Вип. 5. Київ : КДЛУ; 2002. С. 314–322.
Демецька В. Теорія адаптації: крос-культурні та перекладознавчі проблеми. Херсон : Норд, 2007. 346 с.
Коптілов В. «Хай слово мовлено інакше...». Проблеми художнього перекладу. Київ : Дніпро, 1982. 296 с.
Майстренко Л. В. Культурний інтелект як фактор міжнаціональної комунікації. Текст. Контекст. Інтертекст : науковий електронний журнал. Миколаїв : Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського, 2017(а). Вип. 1. С. 97–101.
Майстренко Л. В. Роль мовного фактора в концепції культурного інтелекту. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Загальні аспекти інноваційного розвитку освітньої галузі в контексті міжнародного співробітництва України». 20–21 квітня 2017 р. Миколаїв : МНАУ, 2017(б). С. 101–103.
Мирошниченко В. В. Авторська концепція художнього твору: онтогенез і експансія (на матеріалі англомовної та французької україніки). Запоріжжя : ЗДУ, 2004. 283 с.
Мітіна О. М., Ростомова Л. М., Павлюк Х. Т. Впровадження інноваційних технологій у навчанні іноземної мови. Актуальні проблеми навчання іноземних мов в умовах дистанційної освіти : збірник наукових праць за матеріалами ІІ Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції (24 лютого 2022 р.). Ізмаїл : РВВ ІДГУ. 2022. С. 20–22.
Науменко А. М. Сутність перекладу й перекладознавства. Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі. Київ : Київський університет ім. Т. Шевченка, 1994. С. 120–136.
Науменко А. М. Блуканина сучасного перекладу: від глухого кута семіотики до глухого кута когнітивної лінгвістики. Нова філологія. 2003. № 3 (18). С. 105–349.
Радчук В. Д. Забобони неперекладності. Всесвіт. 2000. № 1–2. С. 166–170.
Собков Ю. В. До питання адекватного використання трансформацій у перекладі. Нова філологія. 2003. № 3 (18). С. 358–365.
Чхаїдзе А. В. Відтворення лексико-синтаксичного паралелізму при перекладі художньої прози. Нова філологія. 2003. № 3 (18). С. 366–378.
Cohen E. The Tourist Guide: The Origins, Structure and Dynamics of a Role. Annals of Tourism Research. 1985. 12 (1). P. 5–29.
Du Cros H. A new model to assist in planning for sustainable cultural heritage tourism. International Journal of Tourism Research. 2001. № 3 (2). P. 165–170.
Gartner W. C. Tourism Development: Principles, Processes, and Policies. New York : Van Nostrand Reinhold, 1996. 560 р.
Lück M. The Encyclopedia of Tourism and Recreation in Marine Environments. Wallingford : CABI Publishing, 2003. 213 р.
McKercher B., Cros H. D. Cultural Tourism: The Partnership Between Tourism and Cultural Heritage Management. New York : Haworth Hospitality Press, 2002. 262 p.
Page S. J. Tourism Management: Managing for Change. Oxford : Linacre House ; Jordan Hill, 2003. 381 + XVII p. Prebensen N. K., Xie P. F. Guiding the modern Chinese tourist. Annals of Tourism Research. 2017. № 63. P. 223–224.
Riley R. W., Love L. L. The State of the Art of Tour Guiding Research: A Review of Tourism Studies. Annals of Tourism Research. 2000. № 27 (4). P. 972–989.
Sinclair M. T., Stabler M. J. (eds). The Tourism Industry: An International Analysis. Wallingford : CABI Publishing, 2002. P. 205–222.
Tribe J., Airey D. Developments in tourism research. London : Elsevier Science, 2007. 268 p. Weiler B., Hall C. M. (eds). Special Interest Tourism. New York : Belhaven Press, 1992. 214 p.

pdfЮлія І. Краснікова

аспірантка кафедри української мови
Київського столичного університету імені Бориса Грінченка,
Київ, Україна
e-mail: yuliiakrasnikova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-8645-0419

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.8

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню структурно-семантичних характеристик заголовків сучасних репортажів діаспори за останнє десятиліття на прикладі видання «Новий шлях – Українські вісті» (м. Торонто, Канада). На основі аналізу досліджено, що найчастішим є використання традиційних для ЗМК коротких заголовків. У виданні автори застосовують односкладні номінативні поширені речення задля привернення уваги читачів до ключових аспектів життя українців за кордоном і подій в Україні. Продуктивними виявляються двоскладні неускладнені речення- заголовки, які характеризуються змістовністю й зрозумілістю. Під час дослідження узагальнено основні різновиди заголовків- питань, що допомагають встановити емоційний зв’язок із темою репортажу. З-поміж складних речень у заголовках репортажних текстів діаспори найбільш уживані безсполучникові конструкції. Виявлено заголовки, що складаються з двох чи навіть трьох речень, однак такі розлогі назви репортажів можуть стати перепоною до розуміння самого тексту чи викликати байдужість до його прочитання. Також виокремлено й інші синтаксичні типи заголовків: дієслівні односкладні, інфінітивні, окличні, наказові, неповні, парцельовані структури, незакінчені речення, цитати та фразеологічні вислови. Дослідження слугує фундаментом для подальших мовознавчих розвідок щодо питання україномовних репортажів діаспори, їхньої структури, жанрової специфіки, семантичного наповнення.

Ключові слова: діаспора, ЗМК, репортаж, заголовок, односкладне речення, двоскладне речення, складне речення, неповне речення, питання-речення, окличні речення, звертання, пряма мова, фразеологізми.

ЛІТЕРАТУРА

Баган М. Заперечення у заголовках сучасних ЗМІ. Культура слова. 2012. Вип. 77. С. 153–157.
Вінтонів М. О., Вінтонів Т. М., Мала Ю. В. Синтаксичні засоби експресивізації в українському політичному дискурсі : монографія. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2018. 336 с.
Загнітко А. П. Український синтаксис : навчальний посібник. У 2 ч. Київ : ІЗМН, 1996. Ч. 1. 202 с.
Загнітко А. П. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект. Донецьк : ДонНУ, 2009. 150 с.
Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості. Львів : ПАІС, 2004. 268 с.
Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій : навчальний посібник. Київ : Знання, 2000. 222 с.
Культурно-гуманітарна взаємодія. Посольство України в Канаді : вебсайт. URL: https://canada.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/kulturno-gumanitarnavzayemodiya (дата звернення: 23.10.2024).
Мариненко І., Михайленко В. Граматична структура заголовка сучасних українських медіа. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Вип. 187. 2020. С. 367–375.
Новий шлях – Українські вісті : вебсайт. URL: https://newpathway.ca/.
Павлюк Л. C. Заголовок у дискурсі мас-медіа: семантико-змістові риси і функціонально-структурні типи. Теле- та радіожурналістика. 2010. Вип. 9. Ч. 2. С. 285–293.
Представляємо наше нове видання. Новий шлях – Українські вісті. 05.09.2017. URL: https://newpathway.ca/predstavliaemo-nashe-nove-vydannia/ (дата звернення: 23.10.2024).
Топчий Л. М. Функціональні особливості парцельованих заголовків. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 32 (71). № 6. Ч. 1. 2021. С. 53–57.

pdfТетяна В. Громко

доктор філологічних наук, професор кафедри англійської філології
та перекладу Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: hromkot@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4661-4302

Олена М. Мітіна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології
та перекладу Національного університету «Одеська політехніка»,
Одеса, Україна
e-mail: olenamitina@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8732-2421

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.7

АНОТАЦІЯ

У статті досліджується мовна варіативність як важливий аспект сучасної соціолінгвістики, зокрема, через призму пісні «Let’s Call the Whole Thing Off» братів Гершвінів. Автори вказують на те, що мовні відмінності не лише ідентифікують мовця чи соціальну групу, але й відображають культурні й соціальні напруження. Стаття акцентує увагу на важливості сприйняття цих варіацій як джерела порозуміння, а не розбіжностей. Аналіз фонетичних і просодійних відмінностей, наведених у тексті пісні, демонструє, як різниця у вимові слів може слугувати основою для взаємного збагачення та комунікації. Крім того, стаття аналізує культурні аспекти мовної варіативності, вказуючи, що акценти не лише відображають мовне різноманіття, а й свідчать про наявність культурних і соціальних меж. Окрему увагу приділено питанню толерантності до мовних різноманітностей, адже в кінці пісні герої вирішують «Let’s Call the Whole Thing Off», що символізує прийняття та компроміс. Студія підкреслює, що мовні відмінності можуть бути сприйняті з гумором і толерантністю, слугуючи інструментом культурного обміну. Дослідження патернів мовної варіативності акцентує увагу на їхній динамічній природі, що визначається соціальними, культурними та історичними чинниками. Патерни, які виявляються у фонетичних варіаціях, можуть варіюватися залежно від географічного розташування, соціальних груп і культурних впливів. Як зазначають вчені, такі патерни не статичні, а зазнають змін під впливом мовної мобільності та глобалізації. Вони стають маркерами соціальної ідентичності й культурної спадщини, водночас виконуючи функцію об’єднання, а не розділення. Автори статті звертають увагу на те, що детермінація та стратифікація мовних варіантів поглиблюють розуміння мовної варіативності в контексті соціальних структур. Дослідники, зокрема Базіл Бернштейн та Джошуа Фішман, підкреслюють, що мовні патерни відображають культурні й етнічні ідентичності, визначаючи, як соціальні практики формують мовну поведінку. У цьому контексті стаття не лише ілюструє, як мовні варіації можуть слугувати джерелом комунікації, але й наголошує на важливості толерантності в умовах сучасного глобалізованого суспільства, де різноманітність є цінністю, а не перешкодою для порозуміння.

Ключові слова: соціолінгвістика, комунікація, мовна варіативність, толерантність, лінгвістичні патерни, фонетичні відмінності, культурна ідентичність, лінгвокультурні особливості.

ЛІТЕРАТУРА

Anderson L. Language Is a Virus. New York : Warner Bros, 1986. URL: https://www.youtube.com/watch?v=1eTSL2kopP4.
Bernstein B. Class, Codes, and Control. London : Routledge, 1971. 215 p.
Bourdieu P. Language and Symbolic Power. Cambridge : Harvard University Press, 1991. 290 p.
Cameron D. Verbal Hygiene. London : Routledge, 1995. 250 p.
Cheshire J. Language in Society: The Sociolinguistics of Early Adolescents. Oxford : Blackwell, 1982. 305 p.
Cruttenden A. Gimson's Pronunciation of English. London : Routledge, 2014. 560 p.
Eckert P. Linguistic Variation as Social Practice. Oxford : Blackwell, 2000. 288 p. Fasold R. The Sociolinguistics of Society. Oxford : Blackwell, 1984. 280 p.
Fishman J. Language and Ethnicity. Oxford : Oxford University Press, 1989. 330 p.
Guthrie W. This Land Is Your Land. New York : Folkways Records, 1944. URL: https://www.youtube.com/watch?v=IlaqPRCuRhU.
Holmes J. An Introduction to Sociolinguistics. London : Longman, 1992. 304 p.
Labov W. Sociolinguistic Patterns. Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 1972. 451 p.
Lev-Ari Sh., Boaz K. «Why Don’t We Believe Non-native Speakers? The Influence of Accent on Credibility». Journal of Experimental Social Psychology. 2010. Vol. 46. No. 6. P. 1093–1096.
Milroy L., Milroy J. Authority in Language: Investigating Standard English. London: Routledge, 2012. 258 p.
Sting. Englishman in New York. New York : A&M Records, 1987. URL: https://www.youtube.com/watch?v=d27gTrPPAyk.
Trudgill P. Dialectology. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 238 p.
Wells J. C. Accents of English. Cambridge : Cambridge University Press, 1982. 669 p.

pdfНаталія Г. Арефьєва

доктор філологічних наук, професор кафедри суспільних наук
Одеського національного медичного університету;
професор кафедри прикладної лінгвістики
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: n.arefieva@onu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4974-9157

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.6

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено фразеології – одній із найзагадковіших, найобразніших і водночас найінформативніших мовних систем, яка здатна віддзеркалювати категорії культури, що й зумовило мету розвідки: продемонструвати відображення цих категорій – стереотипів, еталонів, прецедентних феноменів, символів, архетипів, кодів, кодових просторів у фразеологізмах як мовних фактах, що витворилися й усталилися саме в культурі. Об’єктом дослідження стали фразеологізми деяких слов’янських мов, загальнонародні та регіональні. Предметом – закарбовані в них категорії культури. Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги науковців до подальших лінгвокультурологічних, етнолінгвістичних, лінгвосеміотичних, соціолінгвістичних досліджень на тлі фразеології різних мов, а також у можливості використання отриманих результатів у студіях із лінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгвосеміотики, соціолінгвістики, міжкультурної комунікації, фразеології, перекладознавства. На підставі наведених даних автор доходить висновку: фразеологізми як мовні знаки, що витворилися й усталилися в культурі, транслюють прадавні архетипні уявлення, закарбовують глибинні культурні смисли, виступаючи в ролі культурного знаку та виконуючи функції символізації, стереотипізації, еталонізації і т. ін.

Ключові слова: фразеологія, категорії культури, фразеологічна картина світу, концепт, стереотип, еталон, прецедентний феномен, символ, архетип, лінгвокультурний код, лінгвокультурний кодовий простір.

ЛІТЕРАТУРА

Ажнюк Б. Д. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. Київ : Наукова думка, 1989. 136 с.
Арефьєва Н. Г. Фразеологія російських переселенських говірок Півдня України: лінгвокультурологічний та лексикографічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.02. Дніпро, 2021. 695 с.
Арефьєва Н. Г. Астрономічний лінгвокультурний код у болгарській фразеології (концепт «небо»). Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. 2023. № 37. С. 18–33.
БПП: Стойкова С. Български пословици и поговорки. София : Колибри, 2007. 432 с.
Венжинович Н. Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 2018. 503 с.
Іонова І. А. Концепт «галушки» у картині світу українців і його естетична актуалізація в поетиці М. В. Гоголя. Мова. 2009. № 14. С. 57–63.
Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. 264 с.
Савченко Л. В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти. Сімферопіль : Доля, 2013. 600 с.
ССНП: Словник стійких народних порівнянь / [О. С. Юрченко, А. О. Івченко]. Харків : Основа, 1993. 176 с.
СФУМ: Словник фразеологізмів української мови / [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. Київ : Наукова думка, 2003. 788 с.
ФРБЕ: Фразеологичен речник на българския език: в 2 т. / [К. Ничева, С. Спасова-Михайлова, К. Чолакова]. София : БАН, 1974–1975. Т. 1–2.
ФСРГО: Арефьєва Н. Г. Фразеологічний словник російських говірок Одещини. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020. 236 с.
ФССССГД: Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. Луганськ : «ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 552 с.
Bartmiński J. Frazeologia a językowy obraz świata. Słowiańska Frazeologia Gwarowa II: monografia zbiorowa / [pod red. Macieja Raka i Valerija M. Mokienki]. Kraków : Uniwersytet Yagielloński, Wydział Polonistyki. Ksiegarnia Akademicka, 2020. S. 53–62.
Kovshova M. L. Linguocultural Method in Phraseology: Codes of Culture. Edition 3. 2016. 456 p. URL: http://www.tnu.in.ua/study/books/entry-1418345.html.
Maslova V. A. Linguoculturology: manual for students of higher educational institutions. Academy, 2001. 208 s. URL: https://studfile.net/preview/1713497/ page:14/
Mokienko V. M. Dialect and Historical Phraseology. Prospects of interaction. Słowiańska Frazeologia Gwarowa II: monografia zbiorowa / [pod red. Macieja Raka i Valerija M. Mokienki]. Kraków : Uniwersytet Yagielloński, Wydział Polonistyki. Ksiegarnia Akademicka, 2020. S. 83–91.

pdfТетяна Ю. Мороз

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,
Харків, Україна
e-mail: t.moroz0904@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6153-8136

Світлана С. Микитюк

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,
Харків, Україна
e-mail: svetasackura@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7264-0264

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.5

АНОТАЦІЯ

У сьогоднішньому глобалізованому та цифровому суспільстві комунікація являє поєднання різноманітних аспектів у єдиному мультимодальному ландшафті. Викладання іноземних мов має враховувати ці особливості, щоби відображати спілкування в реальному світі, сприяти цілеспрямованому вивченню мови, враховувати різноманітні стилі навчання та робити вивчення мови більш цікавим і ефективним. Стаття має на меті визначити й дослідити успішні мультимодальні навчальні підходи та стратегії, які педагоги можуть використовувати для покращення викладання іноземної мови. Із цією метою досліджуються важливі теоретичні основи викладання мов, які сприяють мультимодальному навчанню. Описано потенціал використання кількох мультимодальних видів діяльності: мультимодальний аналіз тексту, освітні відео, проекти з використанням співпраці чи блогів, цифрова розповідь, мультимедійні (дослідницькі) презентації, рольові ігри, інтерактивні музейні проекти / інтерактивний профорієнтаційний квест-тур, мультимодальні словникові журнали, інтерактивні навчальні модулі, онлайн-платформи для навчання й інтерактивні підручники. Зроблено висновок, що мультимодальні методи ефективні тоді, коли вони заохочують учнів активно осмислено спілкуватися мовою, використовуючи кілька органів чуття та кілька типів комунікації. Мультимодальні стратегії в навчанні іноземної мови допомагають створити більш цілісне та захопливе навчальне середовище, яке сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню, а також розвитку креативності, критичного мислення, комунікації, командної роботи та інших важливих навичок, необхідних у 21-му столітті.

Ключові слова: мультимодальні підходи до навчання, осмислене вивчення мови, засвоєння мови, активне залучення.

ЛІТЕРАТУРА

Guo X. Multimodality in language education: implications of a multimodal affective perspective in foreign language teaching. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. № 1283625. URL: https://www.frontiersin.org/journals/psychology/ articles/10.3389/fpsyg.2023.1283625/full.
Kalmatova C. Multimodality in teaching a foreign language to students of philological and pedagogical disciplines. Sci Herald Uzhhorod Univ Ser Phys. 2024. № 5656. P. 2415–2421. URL: https://physics.uz.ua/en/journals/issue-56-2024/ multimodality-in-teaching-a-foreign-language-to-students-of-philological-andpedagogical- disciplines.
Li Y. Exploring Multimodal Translation in English Teaching and Learning. Journal of Education, Humanities and Social Sciences. № 29. P. 131–135.
Magnusson P., Godhe A.-L. Multimodality in Language Education – Implications for Teaching. Designs for Learning. 2019. № 11 (1). P. 127–137. Oxford University Press. Multimodality and multimodal literacy: What are they and why are they important in ELT?: OUP. Teaching English with Oxford. 16 листопада 2023. URL: https://teachingenglishwithoxford.oup.com/2023/11/16/ multimodality-and-multimodal-literacy-elt/ (22.10.2024).
Paynor R. D. Exploring Multimodal Teaching Strategies and Cultural Integration Leading the Way to Enhance Academic Achievement in English Language Arts. EPRA International Journal of Multidisciplinary Research (IJMR). №10 (6). P. 586–590. https://doi.org/10.36713/epra17586.
Sugianto A. Book review: multimodality in English language learning. LLT Journal: a Journal on Language and Language Teaching. 2023. № 26 (1). P. 403–407.
Sutrisno D., Abidin N. A. Z., Pambudi N., Adyawati S. Exploring The Benefits of Multimodal Literacy in English Teaching: Engaging Students Through Visual, Auditory, And Digital Modes. Global Synthesis in Education Journal. 2023. № 2. P. 1–10.

pdfТетяна М. Корольова

доктор філологічних наук, професор кафедри філології
Одеського національного морського університету,
Одеса, Українa
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3441-196X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.4

АНОТАЦІЯ

Дослідження фонетики в Україні були спрямовані на задоволення потреб суспільства, зокрема для оволодіння іноземною мовою, для чого потрібна адекватна артикуляція звуків як запорука успішного спілкування. Актуальна проблема зумовила необхідність теоретичних досліджень фонетичної будови іноземної мови порівняно з рідною, так само як і необхідність систематичних порівняльних наукових досліджень фонетичної будови досліджуваних мов. На початку ХХ століття наукові студії з фонетики в Україні спиралися на дослідження особливостей артикуляції звуків мови за допомогою експериментальних методів палатограми, лінгвограми та фотографії. Мета полягала в отриманні детальних і точних даних про положення мовних органів при продукуванні звуків мови. Першу лабораторію експериментальної фонетики в цей період організував А. І. Томсон – професор Одеського університету. Створена в 1912 році, вона працювала до 1935 року. Дуже важливий період лінгвістичних досліджень звучання мови припав в Україні на 1950–60-ті роки. В Одесі та Києві було організовано лабораторії експериментальної фонетики (в Київському державному університеті імені Т. Шевченка, Академії наук України, Одеському державному університеті). Нині глобальне інтернет-спілкування є однією з першочергових соціальних вимог, тому якість усних повідомлень має відповідати вимогам адекватної комунікації. Попри наявність певного кола проблем розвиток комп’ютерних технологій робить значний внесок у процес формування й аналізу усного мовлення.

Ключові слова: експериментальна фонетика, методи та прийоми, усне спілкування.

ЛІТЕРАТУРА

Багмут А. Й., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонація як засіб мовної комунікації. Київ : Наукова думка, 1980. 243 с.
Бровченко Т. О. Порівняльний аналіз голосних української й англійської мов. Наукові записки І МГПІІМ. 1954. Т. 8. С. 2–13.
Бровченко Т. О., Бант І. Н. Фонетика англійської мови. Київ : Радянська школа, 1964. 270 с.
Бровченко Т. О. Основи контрактивного аналізу мов. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов. Київ : Наукова думка, 1981. С. 17–62.
Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мов. Київ : Радянська школа, 1960. 160 с.
Нушикян Е. А. Типологія інтонації емоційного мовлення. Київ ; Одеса : Вища школа, 1986. 159 с.
Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов / [відп. ред. Ю. О. Жлуктенко]. Київ : Наукова думка, 1981. 353 с.
Прокопова Л. І. Зіставний аналіз приголосних сучасних німецької та української мов : дис. … канд. філол. наук. Київ : КГУ, 1958. 439 с.
Таранець В. Г. Енергетична теорія мовлення. Київ ; Одеса : Вища школа, 1981. 149 с.
Brovchenko T. O., Korolova T. M. English Phonetics. Odessa : Gelvetica, 2021. 296 p.
Korolova T. M. Intonation of Modality in Sounding Speech. Kiev : Vysshaia shkola, 1989. 147 p.
Shubiger M. The role of Intonation in Spoken English. Cambridge : Heffer University Press, 1953. 74 p.
Sweet H. A Primer of Phonetics. Oxford : Clarendon Press, 1906. 119 p.

pdfВікторія С. Гусак

аспірант центру досліджень балтійських мов та ономастики,
Інститут литовської мови,
Вільнюс, Литва
e-mail: vikanal27@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.3

АНОТАЦІЯ

Стаття має закцентувати на описі вагомого впливу когнітивної лінгвістики на урбаноніми на прикладах міст Києва та Вільнюса. Загальна кількість проаналізованих назв вулиць становить 60 (40 українських і 20 литовських). Проблема дослідження є актуальною з огляду на процеси найменування та перейменування вулиць як індикаторів фатальних змін у країнах, а також з огляду на те, чи можна розглядати назви вулиць як відбитки культурної пам’яті народу, як працює колективна пам’ять, чи враховується при цьому історичний досвід народу, чи є феноменологія основою процесів найменування / перейменування вулиць. Це дослідження є спробою проаналізувати феноменологію та застосувати теорію прототипів у межах процесів найменування чи перейменування вулиць у Києві та Вільнюсі, країнах із однаковим минулим і різними шляхами виходу із СРСР. Досліджується, як працює пам’ять людей, і як національна свідомість і когнітивні процеси можуть змінити перебіг подій. Феноменологія безпосередньо стосується процесу пізнання людини, який, зі свого боку, має певні наслідки для народу та державотворення. Дослідження видається перспективним у плані того, що назви вулиць недостатньо досліджені й не обговорюються повною мірою. Основна мета – спостерігати за тим, як класифікуються назви вулиць, і які причини їх перейменування в сучасних Литві та Україні (з урахуванням їхнього спільного історичного походження як частин колишнього СРСР). Проте феномен такого величезного розриву в часі європейського шляху між Києвом і Вільнюсом можна пояснити національною обізнаністю та інтенсивністю розвитку країни.

Ключові слова: урбаноніми, теорія прототипів, процес найменування/перейменування вулиць, феноменологія.

ЛІТЕРАТУРА

Balode L., Bušs O. Semantic and Sociolinguistic Aspects of Latvian Urbanonymy in the 20th Century. Onoma. 2007. No. 42. P. 7–38.
Brink S. Transferred Names and Analogy in Name-formation. The Oxford Handbook of Names and Naming [ed. Carole Hough]. Oxford : Oxford University Press, 2016. P. 158–166.
Fleischer W. Zur Frage der Namenfelder. Leipzig : Wissenschaftliche Zeitschrift Universitat Leipzig, Gesellsch. Sprachw., 1962. P. 319–326 [in German].
Geeraerts D. Cognitive linguistics and the history of philosophical epistemology. Conceptualizations and mental processing in language [eds Richard Geiger and Brygida Rudzka-Ostyn]. Berlin : Mouton de Gruyter, 1993. P. 53–79.
Johnson M. The body in the mind: The bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago : University of Chicago Press, 1987. XXXVIII + 233.
Karpenko Yu. O. Toponimy Bukovyny: Avtoreferat dysertasii na zdobuttia nauk. stupenia doct. filol. nauk [Toponyms of the region Bukovyna]. Kyiv : Academy of Sciences of Ukraine, 1967. 43 p. [in Ukrainian].
Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. Chikago : University of Chikago Press, 1980. 242 p.
Lakoff G. Conceptual Metaphor: The Contemporary Theory of Metaphor. Cognitive Linguistics Research. 34 [ed. Dirk Geeraerts]. Berlin; New York : Mouton de Gruyter, 2006. P. 185–238.
Murphy G. The Big Book of Concepts. Mass, Cambridge : The MIT press A Bradford book, 2002. 568 p.
Neklesova V. Yu. Kognityvna pryroda vlasnykh nazv na poznachennia chasu: Dys. … kand. filol. nauk [Cognitive Nature of Proper Names for Denomination of Time]. Odesa : ONU imeni I. I. Mechnykova, 2010. 231 p.
Peeters B. Does cognitive linguistics live up to its name? Language and Ideology [eds René Dirven, Bruce Hawkins, Esra Sandikcioglu]. Vol. 1: Theoretical Cognitive Approaches. Amsterdam; Philadelphia : John Benjamins, 2001. P. 83–106.
Reszegi K. Mental aspects of proper names. Onomastica Uralica. 2018. No. 10. P. 149–167.
Rosch E. Principles of Categorization. Readings in Cognitive Science. Amsterdam : Elsevier, 1988. P. 312–322.
Tarpley F. Street Names as Signpost of Word Cultures. Name Studies: an International Handbook of Onomastics (Handbuch zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft. 11.2.) [Steger H., H. E. Wiegand (Hrsg.)]. Berlin; New York : Walter de Gruyter, 1996. P. 1481–1499.
The law on decommunization (2015). Law of Ukraine. Retrieved from: https://pkrv.dp.gov.ua/news/zgidno-zakonu-pro-dekomunizaciyu-174.
The list of streets in the city of Vilnius that were renamed (2023). Distributed by New Media Group. Retrieved from: http://surl.li/qywtr.
Van Langendonck W. Theory and Typology of Proper Names (Studies and Monographs). Berlin; New York : Mou-ton de Gruyter, 2007. 378 p.
Vietovardžių ž odynu (2007). Distributed by Lithuanian Language Institute. Retrieved from: http://vietovardziai.lki.lt.
Wen X., Yang K., Kuang F. Cognitive Linguistics: Retrospect and prospect. School of Foreign Languages, Southwest University. No. 2. China : Tiansheng Road, Beibei, Chongqing, 2014. P. 56–68.

pdfВолодимир А. Глущенко

доктор філологічних наук,
професор кафедри германської та слов’янської філології
Державного вищого навчального закладу
«Донбаський державний педагогічний університет»,
Слов’янськ – Дніпро, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2394-4966

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.2

АНОТАЦІЯ

Для онтологічного компонента порівняльно-історичного методу провідним є принцип історизму. Він відіграв ключову роль у виникненні й становленні цього методу. Риси подібності в мовах учені побачили давно, але інтерпретували їх переважно зі статичного погляду, використовуючи апарат універсальної граматики. Висловлювалася й ідея генетичної спільності певних мов, проте вона впродовж століть не була провідною. Певним поштовхом, який став відправною точкою для виникнення порівняльно-історичного методу, стало відкриття європейцями санскриту. Г.-Л. Керду, В. Джонс та інші дослідники 18-го ст. наголосили на тому, що санскрит, давньогрецька та латина, а також мови германські, кельтські й іранські становлять єдину мовну сім’ю та походять з єдиного джерела. Компаративістика першої чверті 19-го ст. стала важливим кроком уперед порівняно з попередніми лінгвогенетичними побудовами. Для мовознавців 17-го і 18-го ст. мовний матеріал мав ілюстративний характер, причому факти інтерпретувалися довільно. До того ж на першому плані стояли одиниці лексичного рівня, а він є найменш стійким. Компаративістика ж закладає в основу історичного порівняння мов їхню граматичну й фонетичну будову, а в лексиці апелює до архаїчних (первинних) шарів. Перші компаративісти встановили тотожні службові морфеми у споріднених (індоєвропейських) мовах (Ф. Бoпп), сформулювали положення про регулярні звукові відповідності у спільнокореневих словах і формах цих мов і на цьому ґрунті відновлювали історичні фонетичні закони (Р. Раск, Я. Грімм, А. Х. Востоков), реконструювали спільний лексичний фонд індоєвропейських мов (Р. Раск, Я. Грімм). Усі мовні зміни інтерпретувалися як закономірні. Це створило сприятливий ґрунт для вдосконалення порівняльно-історичного методу в компаративістиці 70-х рр. 19-го ст. – 30-х рр. 20-го ст.

Ключові слова:порівняльно-історичний метод, компаративістика, принцип історизму, закономірність мовних змін.

ЛІТЕРАТУРА

Глущенко В. А. Лінгвістичний метод і його структура. Мовознавство. 2010. № 6. С. 32–44.
Глущенко В. А. Порівняльно-історичний метод в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. 30-х рр. ХХ ст. : монографія. Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. 255 с.
Глущенко В., Лихачовa A., Рибальченкo O. У витоків генеалогічної класифікації мов: історизм і мовна спорідненість. Actual space of philology : [сollective] monograph. Opole : The Academy of Management and Administration in Opole, 2021. Р. 9–17.
Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: історія лінгвістичної думки. Київ : Вища школа, 1985. 216 с.
Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства. Київ : Академія, 2006. 424 с.
Bopp F. Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Armenischen, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Altslavischen, Gothischen und Deutschen. Berlin, 1833. Bd 1. 488 S. URL: https://archive.org/details/bub_gb_gVUTAAAAQAAJ/page/n3/mode/2up (дата звернення: 08.11.2024).
Grimm J. Deutsche Grammatik. Göttingen, 1826. Th. II. ХІ. URL: h t t p s : / / b o o k s . g o o g l e . c o m . u a / b o o k s ? i d = c p G 7 s N e D P I 4 C & p r i n t s e c = frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 11.11.2024).
Kate L. ten. Aenleiding tot de kennise van het verhevene deel der nederduitsche spraake. Amsterdam, 1723. URL: https://www.dbnl.org/tekst/kate002aenl01_01/kate002aenl01_01_0004.php (дата звернення: 10.11.2024).
Klimov G. A. Questions on the Methodology of Comparative-Genetic Research. 1971. 87 р.
Kolosov M. A Review of the Phonetic and Formal Features of the Folk Russian Language. 1878. X, 270 р.
Rask R. K. Undersögelse om det gamle Nordiske eller islandske Sprogs Oprindelse. Kjöbenhavn, 1818. Х, 312 s. URL: https://archive.org/details/undersgelseomde00raskgoog (дата звернення: 04.11.2024).
Scaligeri J. J. Opuscula varia antehac non edita. Paris : Privilegio Regis, 1610. 502 р. URL: https://books.google.com.ua/books?id=J_fZC_-UtA0C&pg=PP5&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 14.11.2024).
Shor R. O., Chemodanov N. S. Introduction to Linguistics. 1945. 280 р.
Thomsen V. Geschichte der Sprachwissenschaft bis zum Ausgang des 19.
Jahrhunderts. Halle : Max Niemeyer, 1927. 101 S. URL: 0965432https://www.cambridge.org/core/books/abs/cambridge-history-of-linguistics/references/5B13A59D2905217F340183B4B7FFFC82 (дата звернення: 12.11.2024).
Vostokov A. Discourse about the Slavic Language. Philological Observations. 1865. Р. 1–27.