Випуск №35 – Науковий вісник

СВІТОГЛЯДНІ УНІВЕРСАЛІЇ В ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Олена Шустер

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: lenochkazvezda15@gmail.com

Олег Гапченко

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: akeenoir@gmail.com

Агата Рожкова

DOI:

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей відтворення лінгвістичних репрезентантів світоглядних універсалій в англо-українському художньому перекладі. У якості матеріалу дослідження обрано жанр фентезі, який постає авторським втіленням світоглядних універсалій, які у своїй взаємодії та зчепленні задають цілісну узагальнену подобу людського світу. Світоглядні універсалії — це категорії, які акумулюють історично накопичений соціальний досвід і в системі яких людина певної культури оцінює, осмислює та переживає світ, зводить у цілісність усі явища дійсності, що потрапляють у сферу її досвіду.

Встановлено, що фентезійний твір Дж. Роулінг репрезентований опозицією «добра» та «зла», які представлені реаліями чарівного світу. Результати структурно-семантичного аналізу тематичних груп світоглядних універсалій, що створюють філософську концепцію твору фентезі та лексичних одиниць, що актуалізують їх, дозволяють виявити такі групи реалій: ономастичні реалії, побутові реалії, етнографічні та міфологічні реалії, реалії державно-адміністративного устрою та громадського життя.

Зіставний аналіз особливостей перекладу реалій чарівного світу дозволяє констатувати, що перекладач вдається до різних типів перекладу: власне описового перекладу, а також різних комбінацій описового перекладу: транскрипція та описовий переклад у перекладацькому коментарі, транскрипція та описовий переклад у тексті твору, графічне перенесення (збереження оригінального написання) та описовий переклад у тексті твору, калькування та описовий переклад у перекладацькому коментарі.

Ключові слова: жанр фентезі, світоглядна універсалія, стратегія перекладу, прийоми перекладу.

ЛІТЕРАТУРА

Виноградов B. C. Перевод. Общие и лексические вопросы. М. : КДУ, 2004. 240 с.
Володина Н. В. Концепты, универсалии, стереотипы в сфере литературоведения. URL: http://www.kniga.com/books/preview_txt.asp?sku=ebooks319044 (дата звернення: 25.05.2022).
Кольцова И. Н. Социокультурные функции сказки. URL: http://www.dissercat.com/ content/sotsiokulturnye-funktsii-skazki (дата звернення: 25.05.2022).
Коровашко А. В. Заговоры и заклинания в русской литературе XIX–XX веков.
URL: http://kk.convdocs.org/docs/index-91999.html (дата звернення: 25.05.2022).

Солодуб Ю. П., Альбрехт Ф. Б., Кузнецов А. Ю. Теория и практика художественного перевода. М. : Издательский центр «Академия», 2005. 304 с.

ДО ПИТАННЯ ПОЕТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Даниїл Шпилевий

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: danielshp1305@gmail.com

Ольга Вілкова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: olyavilkova06@gmail.com

Олександра Салаухіна

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: alya.salaukhina@gmail.com

DOI:

АНОТАЦІЯ

В статті розглядаються особливості поетичного тексту, поняття поетичного перекладу, проблема форми та змісту в поетичному перекладі; дискурсивні, фонетичні, графічні та лінгвістичні особливості поетичного тексту. Переклад поезії є дуже складним завданням. Навіть при ретельному перекладі формально-смислові трансформації неминучі. Тому перекладачу доводиться чимось жертвувати та балансувати між художнім змістом та мовною формою. Безумовно, варіативність вибору відповідності залежить від контексту. Протягом багатьох років думки щодо перекладу поезії змінювалися, але досі немає єдиного підходу, проте найбільш влучне слово «інтерпретація». При перекладі поезії кількість інтерпретацій може бути нескінченною, але всі інтерпретації будуть відрізнятися одна від одної певними ознаками. Під кінець статті можна зробити висновок, що процес перекладу поезії складний та трудомісткий, оскільки зміст поетичного твору пов’язаний зі складним комплексом елементів: ритмом, мелодикою, строфікою та стилістикою, котрі при взаємодії один з одним набувають додаткових значень та створюють певний ефект.

Ключові слова: поетичний текст, поетичний переклад, рима, поетичний твір, переклад.

ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика : учебное пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. СПб. : Союз, 2008. 288 с.
Бердышев С. Н. Рекламный текст. Методика составления и оформления : учебное пособие. М. : Дашков и Ко, 2012. 480 с.
Галь Н. Слово живое и мертвое. М. : Время, 2007. 592 с.
Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М., 2006. 144 с.

Гончаренко С. Ф. Поэтический перевод и перевод поэзии: константы и вариативность. Тетради переводчика : науч.-теор. сб. / под ред. С. Ф. Гончаренко. М. : МГЛУ, 1999. Вып. 24. С. 107–122.
Гринбаум О. Н. Эстетико-формальное стиховедение: Методология. Аксиоматика. Результаты. Гипотезы. СПб. : Изд-во СПбГУ, 2001. 40 с.

Жук Н. В. Проблема сохранения рифмы при переводе поэтического текста. Вестник современной науки. 2015. No 7. С. 126–129.

Жутовская Н. М. Поэтический перевод и проблема адекватности. Царскосельские чтения. 2014. Т. 1, No 13. С. 342–347.
Идиатуллина Л. Т. The problem of poetry’s translation in the works of the modern
scientists. Вестник Казанского государственного университета культуры и искусств. 2010. No 1. С. 44–49.
Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М. : Высш. шк,
1990. 253 с.

Кожинов В. В. Как пишут стихи. О законах поэтического творчества. Москва : Алгоритм, 2001. 320 с.

Либерман Я. Л. Как переводят стихи (заметки о переводе еврейской и не только еврейской поэзии). Екатеринбург : Изд-во Уральск. гос. ун-та, 1995. 90 с.

Леонтьева К. И. Сверхсемантизация формы поэтического текста как проблема перевода. Lingua mobilis. 2012. No 1 (34). С. 100–115.

Лотман Ю. М. Структура художественного текста. СПб. : Искусство–СПБ, 1998.
288 с.

Шутёмова Н. В. К проблеме формы и содержания в поэтическом переводе. Вестник Пермского университета. 2010. No 2. С. 85–91.

Шутёмова Н. В. Проблема «язык и стих» в поэтическом переводе. Вестник Мос-
ковского государственного лингвистического университета. 2012. No 9 (642). С. 227–235.

Newmark, P. Approaches to translation. Oxford : Pergamon Press Ltd, 1982.

Tisgam K. H. Translating poetry: Possibility or impossibility? Journal of College for Education for Women. 2014. 25 (2). P. 511–524.

ЕКСПРЕСИВНІ ЗАСОБИ В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДУ ОПОВІДАННЯ Е. А. ПО «ЗОЛОТИЙ ЖУК» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ)

Ольга Туріца

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: turitsa.olha@gmail.com

Єгор Марус

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: jukila3@gmail.com

Віра Дорофєєва-Кузьміна

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: veradorofeeva27@gmail.com

DOI:

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу експресивних засобів англомовних художніх текстів українською мовою. Матеріалом дослідження слугували оповідання “The Gold Bug” Едгара Аллана По та його переклад українською мовою. Актуальність досліджуваної теми зумовлена створенням сучасних варіантів перекладу літературних творів, а отже і нових емоційних засобів. Метою дослідження є аналіз особливостей відтворення англомовних експресивних засобів в українському художньому перекладі.

Встановлено, що до засобів експресивності відносять експресивно-емоційну лексику, засоби образності, модальності, літературні тропи тощо. Методом перекладацького аналізу було визначено, що метафора найчастіше перекладається синтаксичною трансформацією заміни, епітет — підбором словникового відповідника, порівняння здебільшого відтворюється синтаксичним уподібненням або додаванням, гіпербола — лексичною трансформацією конкретизації, а риторичні питання та окличні речення часто відтворюються у тексті перекладу завдяки застосуванню синтаксичної трансформації перестановки.

Ключові слова: експресивні засоби, експресивно-емоційна лексика, художній твір, літературні тропи, перекладацькі трансформації.

ЛІТЕРАТУРА

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. 4-е издание. М. : КомКнига, 2007. 576 с.
Бабенко Л. Г. Филологический анализ текста: основы теории, принципы и аспекты анализа: уч. пособие. М. : Деловая книга, 2004, 462 с.
Гладьо С. В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на
матеріалі сучасної англомовної прози) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. К., 2000. 19 с.

Едгар Аллан По. Золотий жук. Edgar Allan Poe. The Gold-bug / пер. з англ. Б. Носенюк, І. Петрушевича. Х. : Фоліо, 2020. 187 с.

Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І.
Теремка. К.: ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
Потебня А. А. Теория словесности: тропы и фигуры. М. : URSS, 2017. 198 с.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. М. : Международные отношения, 1974. 216 с.

Телия В. М. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М. : Наука, 1986. 141 с.

ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ПАРАДИГМІ СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИХ АСПЕКТІВ

Олександра Попова

доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alex-popova@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–6244–5473

Валерія Краснюк

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,

Одеса, Україна
e-mail: kenerim2@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1896–074X

DOI:

АНОТАЦІЯ

Стаття має оглядовий характер і присвячена сучасним дослідженням у сфері юридичного перекладу. Розглядаються основні завдання перекладача та проблеми, які виникають під час перекладу текстів з юриспруденції. Аналіз матеріалу дає підстави припустити, що юридичні переклади в основному виконуються професіоналами з юридичною освітою. Тексти вихідною та цільовою мовами розглядаються в абсолютно різних правових системах, що зумовлює використання різних формулювань для кожної мови. Встановлено, що водночас ці посилання повинні бути зрозумілими для обох сторін і мати однакове значення. У статті акцентується необхідність володіння перекладачем знаннями законів не тільки своєї країни, а й країни вихідної мови.

Виявлено фактори, які разом визначають специфіку юридичного перекладу та свідчать про те, що юридична сфера вимагає від перекладачів особливої акуратності та глибоких знань і є однією з найскладніших для них.

Під час аналізу визначено, що найпоширенішими проблемами, з якими зіштовхуються фахівці в галузі юридичного перекладу, є відсутність глибоких знань у досліджуваній сфері, розбіжності в законодавчих системах та лінгвістичних традиціях країн, недостатня кількість готових та усталених відповідників.

Ключові слова: особливості юридичного перекладу, термін, труднощі перекладу, юридичний текст, еквівалент, адекватний переклад, документи, правовідносини.

ЛІТЕРАТУРА

Гамзатов М. Г. Техника и специфика юридического перевода. М., 2004.
Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в юридичних текстах: генезис, дериваційні та семантично-функціональні аспекти : автореф. дис. ... канд.філол. наук : 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2000. 19 с.
Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні
труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова книга, 2004. 564 с.

Карабан В. І. Переклад з української мови на англійську мову : навчальний посібник-довідник для студентів вищих закладів освіти. Вінниця : Нова книга, 2003. 608 с.

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М. : Высшая школа, 1990. 253 с.

Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : підручник. Вінниця : Нова книга,
2008. 512 с.
Федоров А. В. Основы общей теории перевода. М. : Филология, 2002.
Федотова И. Г. Юридические понятия и категории в английском языке. Обнинск, 2000.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАЦІОНАЛЬНО- КУЛЬТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ МОВИ

Анастасія Полиннікова

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Polynnikova.AD@pdpu.edu.ua

Дарина Люта

імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Liuta.EV@pdpu.edu.ua

DOI:

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається культура у якості середовища збереження національної специфіки, аналізується мова, як основний національно специфічний компонент культури, розглядається художній текст як феномен культури у перекладацькому аспекті, надається визначення елементам національно-культурних компонентів, складається їх класифікація, а також проводиться аналіз національно-культурних компонентів та способів їх передачі українською, на матеріалі роману К. Стокетт «Прислуга».

Мовне оформлення кожного фрагмента перекладу має визначатися описуваною ситуацією і комунікативним задумом промовця. Досягнення цієї якості ускладнене тим, що опис одного й того предмета/ситуації різними мовами, навіть за наявності у цих мовах повних еквівалентів, не може бути взаємно однозначним. У кожній локальній культурі, отже, й у кожній мові відбито свою специфіку сприйняття дійсності. Ця специфіка знаходить вираження в національному культурному компоненті тексту, який прямо і безпосередньо відображає національну культуру, що обслуговується мовою.

Аналіз сучасної літератури показав, що в перекладацькій діяльності ігнорування національного культурного компонента художнього тексту призводить не тільки до спотворення семантики, змісту висловлювань і порушення сприйняття тексту як на рівні образотворчих засобів, так і на рівні виразності, але в деяких випадках — до спотворення змісту тексту перекладу.

Результати дослідження показали, що при передачі національно-культурних компонентів з англійської на українську мову використовуються різноманітні прийоми, що дозволяють досягти адекватності перекладу та вирішити конкретні прагматичні завдання, запобігти перевантаженості тексту малознайомими чи зовсім незнайомими для читача відомостями. Отримані висновки можуть бути застосовані в перекладацькій практиці при роботі з художніми текстами, а також в подальших дослідженнях.

Ключові слова: художній текст, англійська мова, українська мова, переклад, класифікація національно-культурних компонентів.

ЛІТЕРАТУРА

Вайсгерберг É. Л. Родной язык и формирование духа / пер. з нем. О. Радченко.
Москва : Едиториал УРСС, 2004. 232 с.
Гуревич П. С. Культурология : учебник для студентов вузов. 2-е изд. Москва :
Омега-А, 2010. 427 с.
Зализняк А. А. Многозначность в языке и способы её представления. Москва :
Языки славянской культуры, 2006. 672 с.
Марковина И. Ю., Сорокин Ю. А. Культура и текст. Введение в лакунологию : учеб. посбие. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010. 144 с.
Миньяр-Белоручев Р. Как стать переводчиком? М. : Готика, 1999. 176 с.
Тайлор Э. Б. Первобытная культура / пер. с англ. Москва : Политиздат, 1989. 573 с.
Томахин Г. Д. Реалии — американизмы: пособие по страноведению : учеб. пособие для институтов и фак. иностр. яз. М. : Высш. шк., 1988. 239 с
Stockett K. The Help. Penguin books, 2009. 200 p.

ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АНТРОПОНІМІВ У МЕДІАДИСКУРСІ

Даніїл Пельтек

здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: danya1502peltek@ukr.net

Вероніка Брудзь

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: brudz_veronika@gmail.com

Ганна Виборнова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинского»,

Одеса, Україна
e-mail: anna.vybornova.98@gmail.com

DOI:

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розгляду наявних тлумачень та характеристик антропонімів, медіадискурсу та використанню антропонімів у медіадискурсі. Наразі не існує одностайної позиції щодо класифікації антропонімів, а також відсутня стратегія їхнього відтворення у медідискурсі, що і становить актуальність даної роботи.

Метою роботи є виявлення варіантів передачі антропонімів у перекладі на матеріалі англомовних статей та їхнього перекладу українською мовою.

У статті розглянуті сучасні класифікації антропонімів, здійснено їхнє порівняння. Розраховано у відсотковому відношенні найбільш та найменш часто використовувані засоби їхнього відтворення. Також було розглянуто наявні тлумачення медіадискурсу та підходи до його пояснення.

Виявлено низку питань, які необхідно порушити задля подальшого розвитку та розуміння понять антропонімів, які займають важливе місце у медіадискурсі.

Ключові слова: антропоніми, дискурс, медіадискурс, переклад, українська мова, англійська мова, прийоми перекладу.

ЛІТЕРАТУРА

Алексеева И. С. Введение в переводоведение. — СПб. : Филологический факультет СПбГУ ; М. : Академия, 2004. 352 с.

Алєксєєва Л. О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього та пу бліцистичного стилів. Донецьк : Юго-Восток, 2009. 204 с.

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М. : КомКнига, 2007. 576 с.
Ґудманян А. Ґ. Відтворення власних назв у перекладі : дис. ... доктора філол. наук :10.02.16. Київ, 2000. 392 с.
Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка
СМИ. Москва : Наука, 2008. 264 с.

Ердоган має намір незабаром обговорити із Зеленським та Путіним «зернову угоду» — глава МЗС Туреччини. KyivPost — Ukraine’s Global Voice. KyivPost. URL: https://www.

kyivpost.com/uk/world-uk/erdogan-maye-namir-nezabarom-obgovoryty-iz-zelenskym-ta-putinym-zernovu-ugodu-glava-mzs-turechchyny.html (дата звернення: 09.11.2022).

Ермолович Д. И. Имена собственные на стыке языков и культур: заимствование и передача имен собственных с точки зрения лингвистики и теории перевода с прил.

Правил практ. транскрипции имен с 23 иностр. яз., в том числе табл. слоговых соответствий для кит. и яп. яз. М. : Р. Валент, 2001. 199 с.

Кашперська Д. О. Антропоніми в сучасній українській публіцистиці. Мовні і концептуальні картини світу. 2012. Вип. 41, ч. 2. С. 174–181.

Китайские фамилии (Бай-Цзя-Син) / пер. с кит., ком., вступ. статья и послесловие Ю. М. Галеновича. М. : Русская панорама, 2021. 584 с.
Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). Вінниця : Нова Книга, 2001. 448 с.

Масенко Л. Т. Антропоніміка. Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України. К., 2001. Т. 1: А. 602 с.

Microsoft надасть Україні технологічну допомогу на $100 мільйонів. KyivPost —

Ukraine’s Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/uk/ukraine-uk/microsoft-nadast-ukrayini-tehnologichnu-dopomogu-na-100-miljoniv.html (дата звернення: 09.11.2022).

Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. К. : ВЦ «Київський університет», 1999. 308 с.
Русакова О. Ф. Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ. Екатеринбург : Издательский Дом «Дискурс-Пи», 2006. (Серия «Дискурсология»).
Серио П. Как читают тексты во Франции. Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса. М., 1999. С. 12–53.
Теория и методика ономастических исследований. 3-е изд. / А. В. Суперанская и др. Москва : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 256 с.

Шевченко І. С., Морозова О. І. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / за загальн. ред. Шевченко І. С. Харків : Константа, 2005. С. 233–236.

Ширяева О. В. Информационно-аналитический дискурс как предмет коммуникативно-дискурсивного исследования. URL: http: // www.mediascope.ru/node/1218

Erdogan to Speak with Putin, Zelensky Over Grain Deal. FM — Kyiv Post — Ukraine’s

Global Voice. URL: https://www.kyivpost.com/world/erdogan-to-speak-with-putin-zelensky-over-grain-deal-fm.html (дата звернення: 09.11.2022).

Microsoft Pledges Further $100 Million Support to Ukraine. Kyiv Post — Ukraine’s Global

Voice. URL: https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/microsoft-pledges-further-100-mil-lion-support-to-ukraine.html (дата звернення: 09.11.2022).

ЛІНГВІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА ТЕРМІНОСИСТЕМА

Юлія Мазуріна

Наталія Павленко

Юлія Степова

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Stepova.YO@pdpu.edu.ua

DOI:

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена актуальній лінгвістичній проблемі вивчення терміносистем. Зокрема розглядається приклад комплексного вивчення терміносистеми англійської фонетики. Основними обговорюваними питаннями є: проблема наукового підходу до вивчення лінгвістичної термінології, встановлення ключових критеріїв відбору матеріалу для термінологічних досліджень та вибір застосованих загальнонаукових та лінгвістичних методів дослідження.

Ключові слова: лінгвістична термінологія, терміносистема англійської фонетики, науковий підхід, критерії відбору матеріалу, методи дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник. Київ : Академія, 2004.
335 c.
Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. закл. освіти. Київ : Вища шк., 1999. 206 с.
Дудок Р. І. Термін та його структурно-семантичний потенціал. Вісник СумДУ. 2006. № 3 (87). С. 119–123.
Єрмоленко С. С. Із проблем дослідження дейктичної полісемії. Studialinguistica.
Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. Вип. 9. С. 142–149.
Жайворонок В. Термінологія в загальномовному словнику. Українська термінологія і сучасність. Київ, 1998. С. 210–212.
Мельничук О. С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства. Мовознавство. 1997. № 2–3. С. 3–19.
Михайлова Т. Номени у науково-технічній сфері. Українська термінологія і сучасність. Київ, 2007. Вип. VІІ. С. 82–86.

МОДАЛЬНО-ЕМОЦІЙНА СЕМАНТИКА ЯК ПРОБЛЕМА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

Тетяна Корольова

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–3441–196X

Юлія Яворська

DOI:

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються особливості й проблеми відтворення модально-емоційної семантики. Тема дослідження є актуальною з позиції неоднозначності уявлення про модально-емоційну семантику, та її репрезентацію у художньому тексті. Необхідно наголосити, що перед перекладачем постає складність відтворення адекватного перекладу модальноемоційної семантики, якого можливо досягти лише за умови збереження авторського змісту, дотримання специфіки емотивної лексики та використання відповідних трансформацій тексту.

Метою роботи є дослідження та аналіз специфіки модально-емоційної семантики під час художнього перекладу. Задля досягнення поставленої мети були охарактеризовані поняття «емоційність», «емотивність» та «експресивність», визначена модальність як семантична категорія, а також розглянуто модально-емоційну семантику на різних рівнях мови.

В результаті дослідження автори приходять до висновку, що модальність є універсальною семантичною категорією, що актуалізується низкою мовних засобів. Під час аналізу праць дослідників проблеми відтворення модально-емоційної семантики ми визначили, що в загальному розумінні лінгвісти визначають той самий зміст модальності різними термінами, виділяючи крім суміжних типів відмінні з інших класифікацій семантичні типи

Ключові слова: об’єктивна модальність, суб’єктивна модальність, семантика, емоційність, емотивність.

ЛІТЕРАТУРА

Арістотель. Метафізика. Харків : Фоліо, 2020. 300 с.
Бернацька С. М. Модальне значення можливості/необхідності в сучасній українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». К., 2011. 23 c.
Гацура Н. І. Переклад засобів емотивності з англійської мови у романі Д. Мойєс
«До зустрічі з тобою». Філологічні науки. 2020. № 2. C. 238–243.
Грішина В. А. Гендерні особливості вираження експресії емоцій (на матеріалі художньої літератури Великобританії). Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. С. 61–67.
Зиядінова Д. А. Емотивність у політичному дискурсі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2020. № 1. С. 10–15.
Кузенко Г. М. Мовні засоби вираження емотивності. Філологічні науки 2000. Т. 18. С. 76–83.

Приходько А. І. Модальність оцінки в мові. Science and Education a New Dimension. Philology. Запоріжжя, 2015. III (12). С. 78–80.
Шахновська І. І., Кондратьєва О. В. Відтворення англійської емоційно маркованої лексики українською мовою (на матеріалі українських перекладів англомовної драми).
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика : зб. наук. праць. Київ: Аграр Медіа Груп, 2015. С. 330–334
Яковлева І. Н. Особливості перекладу емотивної лексики. Інтерактивна наука.
2016. № 2. С. 127–129.

ТИПОЛОГІЧНО СПІЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДАЛЬНОСТІ В ДОКУМЕНТАЦІЇ МОРСЬКОЇ ТЕМАТИКИ

Тетяна Корольова

Ольга Александрова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних
факультетів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: olgaaleks2016@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1224–5916

Світлана Юхимець

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри «Філологія»
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
е-mail: yukhymets.svetlana@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3350–7310

DOI:

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто особливості вживання модально-емоційних конотацій в англомовних текстах морської тематики, встановлення функціонально-семантичної характеристики одиниць суб’єктивної модальності (епістемічної, аксіологічної, алетичної та деонтичної).

Результати проведеного дослідження на матеріалі текстів документів морської тематики продемонстрували, що незважаючи на те, що до основної дистинктивної характеристики документів слід віднести на явність фактологічної (когнітивної) інформації, однозначність застосованих термінів та змісту, особисте ставлення автора до проблеми дослідження, його індивідуальні характеристики мовлення та особистості часто відображаються у літературі документів. Більше того, емоційномодальні характеристики текстів, що аналізуються, їхньої спрямованості жодним чином не заважають когнітивній семантиці тексту.

Незважаючи на те, що модальні значення підпорядкуються прагматичному завданню роботи, меті, яка присвячена одній тематиці, та чіткій структурі характеру доведення результатів дослідження, функціонально-семантичний бік документальних текстів формується за рахунок не лише об’єктивної складової, а також і суб’єктивної. Саме тому наряду із лексичними засобами вираження широко використовуються синтаксичні (паралельні конструкції, емфатичний порядок слів, побудови зі вставними словами зі значенням інтелектуальної оцінки) та морфологічні (доконаний / недоконаний вид, способи дієслова), стилістичні (епітети, порівняння). Деякі особливості оформлення змісту роботи пов’язані з національними або культурологічними особливостями. Абсолютною ізоморфною рисою зіставлюваних наукових робіт є те, що способи, прийоми та манера мовної комунікації безпосередньо перегукуються з особливостями мовленнєвого, професійного стилю особистості як індивідуальності. Експліцитна презентація модальних значень посилює акцент на ексклюзивності зазначеного.

Ключові слова: типологія, науково-технічна література, документація морської тематики, суб’єктивна модальність

ЛІТЕРАТУРА

Борисенко О. А. Порівняльна типологія англійської та української мов для перекладацьких видань внз: курс лекцій. Київ : МАУП, 2005. 80 с.
Брицин В. М. Модальна граматика дискурсу як один із напрямків семантико-синтаксичних досліджень. Мовознавство. 2006. № 2–3. С. 101–110.
Корольова Т. М. Інтонація модальності в мовленні. Київ ; Одеса : Вища школа,
1989. 147 с.
Левицький А. Е. Порівняльно-типологічні особливості етнокультурних маркерів у лексичних системах української й англійської мов. Мовні і концептуальні картини світу. Київ, 2004. Вип. 11, ч. 1. С. 262–265.
Auwera van der J., Ammann A., Kindt S. Modal Polyfunctionality and Standard Average European Modality : studies in form and function. London : Equinox Publishing Ltd., 2005. 272 p.
Bybee J., Fleischman S. Modality in Grammar and Discourse. Amsterdam : John Benjamins Publishing company, 1995. 388 р.
Cross-linguistic Semantics of Tense, Aspect, and Modality / edited by L. Hogeweg,
H. de Hoop and A. Malchukov. Amsterdam : John Benjamins Publishing company, 2009. 406 p.
Good J. Linguistic Universals and Language Change. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 356 p.
Halliday M. A. K. Intonation systems in English. Patterns of Language. Papers in general, descriptive and applied linguistics / edited by A. Maclestonish, M. A. Halliday. London : Longmans, 1966. P. 111–133.
Palmer F. R. Mood and Modality. 2nd edition. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 260 р.

ПРОБЛЕМА ВІДТВОРЕННЯ ДЕМІНУТИВНОСТІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА)

Христина Кім

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: KIM. KV@pdpu.edu.ua

Наталя Жмаєва

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної
та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський
національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155

DOI:

АНОТАЦІЯ

Аналіз феномена демінутивності та її похідних наразі є проблематичним завданням, адже погляди лінгвістів на визначення категорії демінутивності внаслідок своєрідності її семантико-функціональної дійсності є вкрай суперечливими, а її дефініція досі не визначена, що і зумовлює актуальність розвідки.

Метою роботи є встановлення специфіки перекладу категорії демінутивності у поетичному перекладі. Задля досягнення поставленої мети були застосовані метод суцільної вибірки під час пошуку матеріалів дослідження, зіставний метод для порівняння текстів оригіналу і перекладу, метод перекладацького аналізу та метод теоретичного узагальнення.

У ході дослідження було визначено, що демінутивністю є універсальна мовна категорія, яка виражається в мовах світу за допомогою різних рівнів структури мови та реалізує значення зменшеного розміру об’єкта, зниженого прояву дії чи ознаки, а також може супроводжуватися деякими експресивними чи оцінно-емоційними семами. У результаті зіставного аналізу оригіналів поезії Т. Г. Шевченка з її перекладами англійською було виявлено, що емоційний компонент демінутивів відтворюється або нейтралізується у перекладі. До прийомів, що відтворюють емоційний компонент демінутивів, належать заміни і додавання; до прийомів, що нейтралізують, — опущення, підбір прямого перекладацького еквівалента, додавання.

Ключові слова: демінутив, категорія демінутивності, зменшеність, оцінно-емоційна сема.

ЛІТЕРАТУРА

Божеску М. Г. Категорія демінутивності як універсальна мовна категорія (на матеріалі англійської та української мов). Природні та гуманітарні науки. Актуальні питання : матеріали IV всеукр. наук.-техн. конф., м. Тернопіль, 19–20 квітн. 2011 р. Тернопіль, 2011. С. 229.
Максимчук Н. Н. Количественные градации уменьшения-увеличения в системе имени (на материале современного английского языка) : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Киев, 1972. 23 с.
Ратько М. А. К вопросу о классификации коннотаций в лингвистике. Языковая
личность и эффективная коммуникация в современном поликультурном мире. 2017. С. 119-124.
Руда Н. В. Категорія демінутивності: аспекти та перспективи досліджень. Studia
linguistica. 2013. № 7. С. 384–401.
Словник української мови / редкол.: І. К. Білодід та ін. Київ : Наукова думка, 1973. Т. 4. 840 с.
Українська мова : енциклопедія / ред. В. М. Русанівський та ін. Київ, 2004. С. 753.
Хидекель С. С., Кошель Г. Г. Природа и характер языковых оценок. Лексические и грамматические компоненты в природе языкового знака. 1983. С. 11–16.
Taras Shevchenko. Katerina / translated by John Weir. URL: https://taras-shevchenko.storinka.org/katerina-poem-of-taras-shevchenko-translated-by-john-weir.html (дата звернення: 7.07.2022).