Наталія Г. Арефьєва
доктор філологічних наук, професор кафедри суспільних наук
Одеський національний медичний університет,
Одеса, Україна
e-mail: n.arefieva@onu.edu.ua; nataliia.arefieva@onmedu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4974-9157
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.2
АНОТАЦІЯ
У статті із залученням багатого мовного матеріалу досліджено слов’янські фразеологізми, що віддзеркалюють символіку калача. Описано потужну культурну символіку калача як архаїчного культурного символу, виразно представленого у слов’янській фразеології. Автор доходить висновку, що сакральна символіка калача, закріплена переважно регіональною фразеологією, його апотропейні та продукувальні функції, винятково важлива роль у хрестильній та весільній обрядності має глибинне міфологічне підґрунтя і співвіднесена з культом сонця – давнім сакральним символом, джерелом життєдайної сили, величності і щастя, кругла форма якого закодована в таких усталених у народній культурі символах, як калач, коровай, вінок, обручка та інших. Саме тому в слов’янській фразеології калач постає символом достатку, добробуту, щасливої долі. Функціональна роль калача, його онтологічні властивості осмислені у слов’янській фразеології в межах семіотичних опозицій та висвітлюють різноманітні сторони людської особистості, життєвого досвіду тощо. Калач постає в центрі низки усталених у культурі прескрипцій. Яскраве і багатоаспектне представлення калача у слов’янській фразеології, насамперед російській, українській, болгарській, свідчить про виняткову культурну навантаженість цього терміна, виводячи його в розряд потужних культурних символів. У процесі дослідження залучено багатий фразеологічний матеріал, застосовано методику етнолінгвокультурологічного аналізу, семіотичного аналізу, метод структурно-семантичного моделювання, прийом субституції.
Ключові слова: слов’янська фразеологія, культурний символ, міфологічне підґрунтя, семіотична опозиція, культурна прескрипція, концептуальна метафора, слов’янська культурна традиція.
ЛІТЕРАТУРА
Арефьєва Н. Г. Російсько-український фразеологічний словник культурних символів. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2018. 120 с.
Арефьєва Н. Г. Фразеологія російських переселенських говірок Півдня України: лінгвокультурологічний та лексикографічний аспекти : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.02 / ДНУ імені Олеся Гончара. Дніпро, 2021. 695 с.
Арефьєва Н. Г. Просторовий лінгвокультурний код у російських говірках Одещини (на матеріалі фразеології). Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. II: збірник наукових праць до 100-річчя від дня народження. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023. С. 217–235.
Арефьєва Н. Г. Фразеологія в категоріях культури. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2024. № 39. С. 76–89.
Арефьєва Н. Г. Дощ при сонці в слов’янській фразеології. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2025а. № 40. С. 31–46.
Арефьєва Н. Г. Етикетні формули в народній фразеології (на матеріалі російських переселенських говірок Одещини). Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2025б. № 41. С. 15–33.
Арефьєва Н. Г. Сонце в дзеркалі болгарської фразеології. Мова. 2025в. № 43. С. 67–75.
Арікова Н. І. Астрономічний лінгвокультурний код у румунській фразеології. Філологічні студії : збірник наукових статей студентів філологічного факультету. Вип. XIV. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2023. C. 8–12.
БРР: Българско-руски речник / [укл. С. Б. Бернштейн]. 1966. 768 с.
Войтович В. М. Українська міфологія. Вид. 2-ге, стереотип. Київ : Либідь, 2005. 664 с.; іл.
Георгиева И. Българска народна митология. Второ преработено и допълнено издание. София : Наука и изкуство, 1993. 258 с.
ЕСУМ: Етимологічний словник української мови: у 7 т. Київ : Наукова думка, 1985. Т. 2: Д–Копці. 572 с.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с.
Іліаді О. І., Дерік І. М. Міфологічний ракурс мовної картини світу (місяць і сонце у фразеології). Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2023. № 37. С. 5–17.
Лепешаў І. Я. Слоўнік фразеалагізмаў: у 2 т. Мінск : Беларус. Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2008. Т. 1. А–Л. 672 с. Т. 2. М–Я. Выданне 2-ое, дапоўн. і выпр. 970 с.
НФРБЕ: Анкова-Ничева К. Нов фразеологичен речник на българския език. София : УИ «Св. Климент Охридски», 1993. 464 с.
РБСС: Русско-белорусский словарь сравнений / [Т. В. Володина, В. М. Мокиенко]. Минск : Беларуская навука, 2018. 811 с.
СФУМ: Словник фразеологізмів української мови / [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. Київ : Наукова думка, 2003. 788 с.
ССНП: Словник стійких народних порівнянь / [О. С. Юрченко, А. О. Івченко]. Харків : Основа, 1993. 176 с.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ : Освіта, 1998. 224 с.
Узенёва Е. С. Болгарская свадьба: этнолингвистическое исследование. Индрик, 2010. 280 с.
УПП: Українські прислів’я та приказки / [C. В. Мишанич, М. М. Пазяк]. Київ : Вид-во «Дніпро», 1984. 392 с.
ФРБЕ: Фразеологичен речник на българския език: В 2 т. / [К. Ничева, С. Спасова-Михайлова, К. Чолакова]. София : БАН, 1974–1975. Т. 1–2.
ФСРГО: Арефьєва Н. Г. Фразеологічний словник російських говірок Одещини. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2020. 236 с.
ФССССГД: Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. 6-е вид., доп. й переробл. Луганськ : «ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 552 с.
ФСУМ: Фразеологічний словник української мови / [уклад. В. М. Білоноженко та ін.]. Київ : Наукова думка, 1993. 984 с.
Яковлєва О. В. Обрядовий дискурс в системі національної лінгвоментальності: монографія. Одеса : «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова», 2014. 396 с.
Skorupka St. Słownik frazeologiczny języka polskiego: w 2 t. Warszawa : Weedza Powszechna, 1974. T. 1. 788 s.
WSPR: Hessen D., Stypuła R. Wielki słownik polsko-rosyjski. Warszawa : Wiedza Powszechna, 1979. Т. 1. 664 s.