Кирило С. Плоткін
аспірант другого року навчання ОНП «Філологія»
спеціальності 035 «Філологія»
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kiril.plotkin@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-4792-9760
Ілона М. Дерік
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8979-4745
Наталія Л. Корольова
старший викладач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: kornsail@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-5761-8752
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2026-42.18
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено семантичний аспект процесів термінотворення в англомовній комп’ютерній терміносистемі. Здійснено семантичний аналіз особливостей формування та функціонування англомовних комп’ютерних термінів в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій. Застосування описового методу дозволило проаналізувати процеси інтеграції англомовних комп’ютерних термінів у комп’ютерний дискурс та виявити феномен семантичних зрушень у їхніх значеннях. Виокремлено основні способи термінотворення, а саме: семантичні кальки, термінологізацію загальномовної лексики, словоскладання за моделлю «іменник + іменник». Описано специфіку різних типів термінотворення, зокрема багатокомпонентних термінів, абревіатур і акронімів, а також досліджено метафоризацію, метонімізацію та лексико-семантичні зміни (конкретизацію, генералізацію) як способи термінотворення. Виявлено, що у англомовній комп’ютерній термінології семантичний механізм термінотворення є провідним. Семантизація забезпечує динамічність, адаптивність цієї терміносистеми та її зрозумілість для користувачів. Зроблено висновок щодо перспективності подальшого дослідження англомовної комп’ютерної терміносистеми у діахронії та синхронії.
Ключові слова: англомовна комп’ютерна термінологія, семантична калька, розширення значення (генералізація), звуження (конкретизація), спеціалізація значення, адаптація термінів, семантична прозорість.
ЛІТЕРАТУРА
Буйвол О. В. Щодо структурної організації комп’ютерної лексики. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. 2021. № 1. С. 105–109. DOI: https://doi.org/10.20998/2227-6890.2021.1.17.
Гамаль Ю. А., Кущ Е. О. Історія розвитку англомовної термінології штучного інтелекту та її одиниці грецько-латинського походження. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72). № 2. Ч. 1. С. 105–109. DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.2-1/18.
Драка А. Р., Кирикилиця В. В., Особливості англомовної комп’ютерної термінології. Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі: Збірник наукових праць за матеріалами XV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Херсон, 4–5 квітня 2024 р.). Херсон, 2024. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/25824/3/draka_kyrykylycia.pdf (дата звернення: 26.01.2026).
Лесневська К. В. Таксономія англомовних термінів IT-сфери. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2024. № 68. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.68.19.
Мірошниченко А. Т. Сучасна англомовна термінологія ІТ-галузі та особливості її перекладу українською мовою. Запоріжжя, 2023. URL: https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/handle/12345/18656 (дата звернення 26.01.26).
Фесенко І. М., Сивачук О. М. Англомовна комп’ютерна термінологія: структурні особливості та способи творення. Нова філологія. 2021. № 84. С. 248–254. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-35.
Casas Gómez M. Conceptual relationships and their methodological representation in a dictionary of the terminological uses of lexical semantics. Fachsprache. 2020. Vol. 42. №1–2. P. 2–26. URL: https://elibrary.utb.de/doi/abs/10.24989/fs.v42i1-2.1789 (дата звернення: 26.01.2026).
L’Homme M.-C. Maintaining the balance between knowledge and the lexicon in terminology: a methodology based on frame semantics. Lexicography. 2018. Vol. 4. P. 3–21. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40607-018-0034-1 (дата звернення: 26.01.2026).
Pecman M. How term variation and neology shed light on scientific progress and current social issues: teaching term variation to future terminologists and translators with AI-augmented corpus linguistics methods. The 6th International conference on Scientific, administrative and educational dimensions of terminology, The Centre of Terminology of the Institute of the Lithuanian Language, Vilnius, Lithuania. 2025. URL: https://hal.science/hal-05290184/ (дата звернення: 26.01.2026).
Ralli N., Tamás D. M. How to create and manage terminology resources: a practical guide from two termbases. Journal of Digital Terminology and Lexicography. 2025. Vol. 1. № 1. P. 61–82. DOI: https://doi.org/10.25430/pupj.jdtl.1751631260.
Salloum S. A., Khan R., Shaalan K. A survey of semantic analysis approaches. Proceedings of the International Conference on Artificial Intelligence and Computer Vision (AICV2020) (Cairo, Egypt, on April 8–10, 2020). Cham: Springer, 2020. P. 61–70. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-44289-7_6 (дата звернення: 26.01.2026).
MacLaury R. E. Lexical semantics. Handbook of Pragmatics. Amsterdam: John Benjamins, 2022. P. 855–864. DOI: https://doi.org/10.1075/hop.2.lex3.
Warburton K., Humbley J. (Eds). Terminology throughout history. 2025. URL: https://www.torrossa.com/en/resources/an/6022899#page= (дата звернення: 26.01.2026).