Альона Гуцол
здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія, магістр філології Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: g.a.evgenievna@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–4688–1355
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-8
Анастасія Юмрукуз
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри західних і східних мов
та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: yumrukuz.aa@pdpu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000–0001–8644–8655
Ключові слова: фольклор, казка, українська фольклорна казка, переклад, перекладацькі можливості, відтворення казок, фольклорні елементи, фольклорний жанр.
Останнім часом все актуальнішим стає підвищений інтерес до проблем та особливостей перекладу фольклорного тексту. Автори робіт, що з’являються кожного року, досліджують особливості та певні труднощі перекладу фольклорних жанрів і народних казок, зокрема труднощі, які пов’язані з відтворенням національно-культурного фону в перекладі, зі збереженням особливої форми побутування, з відображенням фольклорного мислення, із символічністю при транслюванні фольклорного тексту на мову тексту приймаючої традиції. Автори-перекладачі фольклору частіше за все стикаються з проблемою передачі слів, які можуть позначати поняття, властиві тільки вихідній культурі, традиціям мови оригіналу. До таких слів можемо віднести слова-діалектизми, слова-архаїзми, і в першу чергу — реалії. Всі ці одиниці мають національно-культурний фон. Автору-перекладачеві необхідно врахувати жанрові та стильові особливості тексту, що перекладається, зберегти не тільки зміст, а й емоційно-стильовий, забарвлений фон і зробити його доступним для розуміння носіїв мови, на яку текст транслюється. Адекватний переклад фольклорних елементів та реалій українських народних казок має особливе значення при роботі з народною казкою. Мета статті полягає у встановленні особливостей перекладу українських реалій та виявлені універсальних характеристик казкового тексту, які можуть бути використані в якості резерву перекладацьких відповідностей при відтворенні фольклорних елементів українських народних казок на англійську мову. У дослідженні були використані такі методи: аналіз спеціальної, мережевої та методичної літератури, синтез та структурування даних, отриманих при теоретичному аналізі. У статті розглядаються найвідоміші реалії української народної казки й аналізуються їх англомовні перекладні відповідності. У ході дослідження встановлено, що казковий колорит є однією з ключових рис фольклорної української казки. Проявами казкового колориту є аріативність в перекладі національних традицій.
ЛІТЕРАТУРА
Алексеева И. С. Введение в переводоведение. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 167 с.
Жирмунский В. М. Сравнительно-историческое изучение фольклора. Фольклор Запада и Востока. М.: ОГИ, 2004. 464 с.
Кондратенко Т. Л. Переводческий аспект английской сказки: проблемы сохранения и передачи национальной самобытности. Язык. Культура. Общение: Международная научно-практическая конференция «Международный фестиваль языков», Минск, 16 апреля 2011 г. Минск: Изд. центр БГУ, 2011. С. 121–124.
Мелетинский Е. М. Проблемы структурного описания волшебной сказки. Структура волшебной сказки. М.: РГГУ, 2001. 232 с.
Неклюдов С. Ю. Диалектность — региональность — универсальность в фольклоре. Универсалии литературы. Воронеж: Научная книга, 2012. С. 8–38. URL: http://www.ruthenia.ru/ folklore/neckludov70.pdf (дата звернения 01.09.2020).
Новикова Т. Б. Социокультурная и лингвокультурная компетенция переводчика:развитие и совершенствование. Переводчик XXI века — агент дискурса. М.: ФЛИНТА: Наука. 2015. С. 255—260.
Петрова А. А. Фольклорная рифма как прием: синтактика, семантика, прагматика.
Франкфурт: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2011. 264 с.