Перейти до контенту

ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ДІЛОВОГО ДИСКУРСУ

 

Ілона Дерік
pdf

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: ilonaderik@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–1476–2391

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-9

Катерина Чебаненко

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: tchebanenkokaterina@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–8283–8354


Ключові слова: невербальна комунікація, діловий дискурс, мовленнєвий етикет, проксеміка, хронеміка, кінесика, перекладацькі стратегії, тактики, прийоми.


Розвідку присвячено дослідженню невербальних засобів комунікації в аспекті перекладу, зокрема вивченню стратегій, тактик і прийомів відтворення невербальних елементів мовленнєвого етикету при перекладі ділового дискурсу. Теоретичним підґрунтям слугували досягнення вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері міжкультурної комунікації. Під час дослідження було вивчено особливості структури, семантики та функ-
ціонального призначення невербальних елементів мовленнєвого етикету. Було доведено, що невірна інтерпретація жестикуляції, пози, погляду, одягу представниками різних культур може призвести не тільки до створення культурно-комунікативного бар’єру, а й до повної комунікативної невдачі. Дослідження провадилось на матеріалі скриптів ділових перемов і конференцій англійською мовою та їх перекладів українською.

Було з’ясовано, що провідною стратегією при відтворенні невербальних комунікативних засобів у перекладі англомовного ділового дискурсу українською мовою є стратегія переадресації, відповідно до якої перекладач обирає тактики і прийоми перекладу. Вибір цієї стратегії пов’язаний із вирішальною роллю досягнення комунікативної мети у цьому виді дискурсу. Серед тактик головне місце посідають тактика передачі релевантної інформації, тактика лінгвокультурної адаптації і тактика коректного оформлення інформації. Серед перекладацьких прийомів найбільш розповсюдженими виявились описовий переклад та контекстуальна заміна. Перспектива вбачається в більш детальному аналізі кожного окремого різновиду невербальних комунікативних засобів в аспекті їх від-
творення у перекладі на матеріалі інших мов.


ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы. М.,1976. 388 с.
Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. М., 1980. 238 с.
Кнапп М. Л. Невербальные коммуникации. М., 1978. 308 с.
Леонтьев А. А. Психология общения. М., 1999. 365 с.
Орлова Т. А. Информативные ресурсы недиалоговой части англоязычного драматического текста (на материале пьес американских авторов ХХ века). Саранск, 2007. 245 с.
Рансьер Ж. Несогласие: Политика и философия. СПб., 2013. С. 67–74
Садохин А. П. Межкультурная коммуникация: учебное пособие. М., 2004. 158 с.
Соболев В. И., Абросимова Е. Б. О деловом этикете, и не только... Нижний Нов-
город, 2013. 588 с.