Перейти до контенту

ЗВУКОПИС ВІРША Е. А. ПО “THE RAVEN” ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДАХ

Ольга Науменкоpdf

кандидат філологічних наук, викладач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Чорноморського національного університету імені Петра Могили Миколаїв, Україна
e-mail: tender14@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-8


Ключові слова: звукопис, алітерація, асонанс, анафора, епіфора, стилістична відповідність, стилістичне посилення, стилістичне послаблення, стилістичне нівелювання, стилістична індивідуалізація.


Статтю присвячено дослідженню основних прийомів звукопису у вір­ші Е. А. По “The Raven” та особливостям їх відтворення у перекладах трьома цільовими мовами. Порівняльний аналіз здійснено на матеріалі англійського оригіналу вірша та його українських перекладів П. Грабовського, Г. Кочура, А. Онишка, В. Марача; російських — С. Андреєвського, К. Бальмонта, В. Брюсова, В. Бетакі; німецьких — К. Т. Ебена, Г. Лахман, Т. Етцеля, Г. Вольшлегера. Серед основних способів відтворення прийомів звукопису виділено такі: стилістична відповідність; стилістичне посилення; стилістичне послаблення; стилістична індивідуалізація; стилістичне нівелювання. Під час порівняльного аналізу вірша Е. А. По “The Raven” та його українських, російських і німецьких перекладів було помічено, що ранні переклади, зокрема українські та російські, орієнтовані на передачу змісту твору і повністю знехтували формою вірша, особливо при передачі прийомів звукопису. У більш пізніх перекладах формі та змісту першотвору приділено однакову увагу. Проте, незважаючи на високу точність пізніх українських та російських перекладів, з усіх аналізованих мов найвдаліше звукопис оригіналу відтворено у німецьких перекладах, адже англійська та німецька мови належать до однієї мовної групи — германської групи індоєвропейської сім’ї, тому мають багато спільностей у фонетичному устрої.


Література

Беценко Т., Голуб І. Стилістика сучасної української мови. Фоніка. Суми : ВВП «Мрія», 2015. 324 с.

Кабиш М. Ю. До проблеми дослідження звукотропів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія : збірник наукових праць. Харків, 2010. Вип. 60, ч. 1. С. 179–184.

Корунець І. В. Вступ до перекладознавства [англ./укр.] : підручник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 512 с.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. Москва : Р. Валент, 2007. 244 с.

Швейцер А. Д. Теория перевода : Статус, проблемы, аспекты. Москва : Книжный дом «Либрокон», 2009. 216 с.

Штихно І. В. Фоностилістичний ресурс мови як засіб створення художності. Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 2012. Вип. 34. С. 215–218.

Эко У. Сказать почти то же самое. Опыты о переводе. Санкт-Петербург : Симпозиум, 2006. 574 с.

Poe E. A. The Philosophy of Composition. 2009. URL : https://www.poetryfoundation.org/articles/69390/the-philosophy-of-composition