Анна Шаповал
кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–9718–5002
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-13
Ключові слова: хрононім, лінгвокультура, мовна картина світу, номінація, лексеми на позначення часу, місячний та сонячний календар.
Вивчення лінгвокультурологічного аспекту часових номінацій неможливе без дослідження хрононімної лексики. Хрононіми відтворюють особливості мовної і концептуальної картин світу, є важливим інформаційним ресурсом певної лінгвокультури. Мета даного дослідження полягає в комплексному аналізі лінгвокультурологічного аспекту часових номінацій на матеріалі китайської та турецької картини світу. Розвідку було здійснено на основі романів Перл Бак «Імператриця» та Павла Загребельного «Роксолана».
Аналіз останніх досліджень та публікацій дозволив зазначити, що вивчення хрононімної лексики виконується на різних теоретичних і практичних засадах.
Спираючись на вже наявні класифікації хрононімів Н. Подольської, М. Торчинського, С. Реммера, ми виявили та дослідили лінгвокультурологічні особливості таких видів хрононімної лексики: геортоніми, династійні хрононіми, тумультоніми, парсоніми та менсоніми.
У результаті дослідження було з’ясовано, що не всі лексичні одиниці на позначення відрізку часу є хрононімами. До зазначеної групи не входять: номінації місячного календаря, номінації сонячного календаря, номінації змішаного календаря та часові відрізки на позначення дня і ночі.
Базовою системою літочислення в досліджуваних лінгвокультурах є домінування номінацій місячного календаря (китайська картина світу — 51 %, турецька — 40,4 %). Рідше в аналізованих творах використовуються номінації сонячного календаря, у китайській картині світу ця частотність сягає 20 %, що історично обумовлено. Поширеними є номінації змішаного календаря (21 %), номінації сонячного календаря уточнюються місячним, бо китайська свідомість консервативна щодо нової системи підрахунку часу. У турецькій картині світу зазначене явище зумовлене впливом української мовної особистості автора твору (45 %), бо в ХVI столітті в Османській імперії функціонував тільки місячний календар.
ЛІТЕРАТУРА
Али-заде А. А. Исламский энциклопедический словарь. Москва : Ансар, 2007. 400 с.
Загребельний П. А. Роксолана : роман. Київ : Дніпро, 1983. 583 с.
Пиотровский М. Б. Хадир. Мифы народов мира : Энциклопедия: в 2 т. Москва : СЭ, 1998. Т. 2. С. 576.
Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. Москва : Наука, 1988. 192 с.
Реммер С. А. Хрононіми як особливий розряд власних імен : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.02. Донецьк, 2005. 19 с.
Толстая С. М. Пространство слова. Лексическая семантика в общеславянской перспективе. Москва : Индрик, 2008. 528 с.
Торчинський М. М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови: дис. … доктора філол. наук : 10.02.10. Київ, 2010. 502 с.
Хоффман Э. Имена политических событий и их ономизация в средствах массовой информации. Вопросы ономастики. Екатеринбург, 2008. № 5. С. 90–104.
Чжоу Шао Бо. Номінація відрізків часу в різноструктурних онімічних просторах: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02. 15. Донецьк, 2004. 20 с.
Buck P. S. Imperial woman : The story of the Last Empress of China. New York : Moyer bell, 2009. 378 p.