Перейти до контенту

ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БРИТАНСЬКОГО РОМАНУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Євгенія Савченкоpdf

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: anneshirley2687@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–7000–5155

Ангеліна Гайшун

магістрантка спеціальності 035 Філологія (Переклад з англійської українською) Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: joli95299@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–1873–6695

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-9


Ключові слова: художня література, граматичні перетворення, морфологічні перетворення, синтаксичні перетворення.


Досягти еквівалентності тексту перекладу — одне з найважливіших завдань перекладача. Внаслідок чого перекладачі змушені використовувати різні перетворення, зокрема граматичні. Вивчення граматичних перетворень є важливим і з точки зору виявлення мовної ідентичності, своєрідності англійської літературної мови, властивих тільки їй характеристик. Все вищезазначене обумовлює актуальність теми роботи.

Метою роботи є вивчення основних принципів функціонування граматичних перетворень під час перекладу британського роману українською мовою.

Дослідження ґрунтується на методі суцільної вибірки, перекладо­знавчо-зіставному методі, трансформаційному аналізі, описовому та кількісному методах та методиці інтерпретаційного аналізу.

Встановлено, що морфологічні перетворення в умовах схожості форм здійснювалися за допомогою повного, нульового, часткового перекладів, функціональної заміни (відповідника), уподібнення, конверсії та антонімічного перекладу. Морфологічні перетворення в умовах розбіжності форм здійснювалися за допомогою нульового перекладу, функціональної заміни, конверсії, розгортання та стяжіння (компресії). Синтаксичні перетворення на рівні словосполучень здійснювалися за допомогою повного перекладу, таких варіантів часткового перекладу, як стяжіння, розгортання та перестановки, функціональної заміни, перекладацького коментаря або описового перекладу. Синтаксичні перетворення на рівні речень здійснювалися за допомогою нульового перекладу, функціональної заміни, перестановки, розгортання, стяжіння (об’єднання), антонімічного перекладу, додавання, опущення.

Найчастіше такі перетворення доповнюють одне одного, через це значно компенсуючи певне втрачання інформації через перебудову тексту оригіналу. Кожне таке перетворення направлене, перш за все, на адекватний спосіб передачі вихідної інформації у формах, що є припустимими для культурної традиції та мови перекладу.


ЛІТЕРАТУРА

Жмаєва Н., Юхимець С. До питання визначення критеріїв оцінювання адекватності перекладу. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки : зб. наук. праць. Одеса : Астропринт. 2019. Вип. 29. С. 104–119.

Казакова Т. А. Практические основы перевода. Санкт-Петербург : Союз, 2005. 320 с.

Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Вінниця : Нова Книга, 2006. 592 с.

Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник. Він­ниця : Нова Книга, 2003. 448 с.

Robinson D. What kind of literature is a literary translation? Target. 2017. Vol. 29, № 3. P. 440–463