Перейти до контенту

Категорія: Випуски 2019 року

Катерина Мулик pdf

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри західних і східних мов та методики їх навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені 

К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: m.katrin81@gmail.com

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6403-3360

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-13

Ключові слова:     рекламні слогани, перекладацькі стратегії, тактики та операції, контрастивний аналіз.

Представлену статтю присвячено проблемі особливостей перекладу англійських рекламних слоганів українською мовою. Корпус дослідження було побудовано на основі рекламних слоганів, розповсюджених у США. Мета статті у визначенні базових стратегій і тактик перекладу рекламних слоганів із збереженням семантики та прагматики. Результати здійсненого дослідження підтвердили наявність спільних стратегій і тактик, що дозволяють здійснювати адекватний переклад із типологічно неспорідненої англійської мови на українську. Практична цінність дослідження у тому, що висновки можуть бути використані в  перекладацькій діяльності.  

Актуальність статті підтверджується необхідністю в ефективних стратегіях і тактиках перекладу різних видів текстів у сучасному перекладознавстві. Об'єктом дослідження є переклад рекламних слоганів в аспекті його адекватності. Предметом дослідження є стратегії, тактики та операції перекладу англійських рекламних слоганів українською. Безпосередні завдання цієї статті, обумовлені вищезазначеною метою, є такими: розкриття особливостей слоганів у мовах, що зіставляються (англійська та українська); огляд типологічно спільних стратегій, тактик і операцій перекладу рекламних слоганів.      

Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. У процесі дослідження було одержано і експериментально й статистично підтверджено висновки про наявність  спільних стратегій і тактик перекладу рекламних слоганів на різні мови. Також було констатовано, що прагматичний і експресивний потенціал рекламних слоганів зберігається та відтворюється у перекладі. 

Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних романських, германських та слов'янських мовах.

Література

Берд П. Продай себя!: Тактика совершенствования Вашего имиджа.  Минск : Амалфея. 1997. 208 с. 

Бове К. В., Аренс У. Ф. Современная реклама. Тольятти. 1995. 704 с.

Дядечко Л. А. Сучасні прецендентні тексти рекламного походження. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Вип. 18. С. 50.

Имшинецкая И. Креатив в рекламе. Москва : «РИП–холдинг». 2002. 107 с.

Конюхова Л. Вираження спонукання в слогані телереклами. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. 2003. Вип. 23. C. 134. 

Крилова-Грек Ю. Психолінгвістичний підхід до питання перекладу тексту. Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 8. С. 74–76. 

Курмач У. Особливості національних, культурних, ментальних та гендерних характеристик при перекладі іншомовних рекламних текстів. КНУ імені Т. Г. Шевченка. 2011. № 9(220). С. 161. 

Лапинская Ю. Художественная форма слогана. Язык, коммуникация и социальная среда. 2001. № 1. С. 76–81. 

Зирка В. Манипулятивные игры в рекламе: Лингвистический аспект. Днепропетровск : ДНУ. 2004.  294 с. 

40 Memorable Advertising Slogans and How to Create One. URL: https://www.cleverism.com/40-memorable-advertising-slogans.

Dan L. Techniques for the Translation of Advertising Slogans. URL: https://docplayer.net/18348931-Techniques-for-the-translation-of-advertising-slogans-lavinia-dan-nadrag-prof-phd-ovidius-university-of-constanta.html.

Оксана Мигалецьpdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна, 

E-mail: myhalets.oksana@gmail.com

ORSID ID https://orcid.org/0000-0003-0594-3158

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-12

Ключові слова: лексична семантика, лексеми,  формалізований аналіз, конфлікт, спільні й відмінні риси.

Метою статті є проведення всебічного дослідження дієслів із середнім ступенем полісемії на позначення конфліктних дій в сучасній українській мові з урахуванням їхніх лексико-семантичних та системно-структурних особливостей. У зіставному аспекті шляхом застосування лінгвістичних методів дослідження та формалізованого аналізу лексичної семантики визначено спільні та відмінні риси лексем у досліджуваній мові, а також установлено їхнє місце й роль у семантичному просторі української мови. 

Лексико-семантичний аналіз мовних одиниць на позначення конфліктних дій в сучасній українській мові дозволив розкрити їхню сутність як явищ повсякденного життя і діяльності особи, а також встановити різні засоби їхнього вербального та невербального вираження. Конфліктні дії в українській мові передаються 96 дієсловами із середнім ступенем полісемії, семантика яких розкривається за допомогою 9–2 значень. У цій статті проведено аналіз лише частини досліджуваних дієслів, а саме, 10 мовних одиниць, що розкривають свою семантику за допомогою 9–8 лексичних значень.

Провівши лексико-семантичний аналіз, знаходимо спільні (сперечатися; сваритися; протестувати проти кого-, чого-небудь; чинити опір кому-, чому-небудь; підбурювати проти кого-небудь; боротися проти кого-небудь, за щось; воювати; подолати, перебороти щось; змагатися за що-небудь) та відмінні (бурхливо виявляти незадоволення, незгоду; бушувати; заперечувати проти чогось; намагатися подолати чи затамувати які-н. почуття, бажання; стикатися з ким-, чим-небудь; хвилювати, бентежити, терзати) риси мовних одиниць.

Крім того, їхня семантика виражає три етапи конфліктних дій: 1) причини виникнення конфліктних дій – провокувати; підбурювати; налаштувати кого-небудь проти когось; викликати вороже ставлення до когось, чогось; підбурювати; 2) активна стадія процесу – спорити; боротися з ким-небудь, за чи проти когось / чогось; битися з, проти кого-, чого-небудь; сперечатися; 3) їхній результат та наслідки – перемогти в суперечці; перевершити кого-небудь; подужати супротивника; змусити противника відступити до певної межі, перепони.

Література

Апресян Ю. Д. Исследования по семантике и лексикографии. Т. І.: Парадигматика. Москва : Языки славянских культур, 2009. 568 с. 

Кацнельсон С. Д. Общее и типологическое языкознание. Москва : Книжный дом ЛИБРОКОМ, 2010. 314 с.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ : Академія, 2010. 464 с.

Лучик А. А. Компонентний аналіз у зіставних дослідженнях лексичних одиниць. Сучасні дослідження з іноземної філології. Ужгород, 2009. Вип.7. С. 258–262.

Огуй О. Д. Апроксимативні методи в семасіологічних дослідженнях : результати та перспективи застосування. Проблеми квантитативної лінгвістики. Чернівці : Рута, 2005. С. 134–148.

Присяжнюк О. М. Лексикологія та семасіологія української мови.  Київ : Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2011. 122 с.

Приходько Г. І. Невербальні засоби вираження емоцій. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2015. №4. С. 150–153.

Словник української мови : у 11-ти т. / І. К. Білодід та ін. Київ : Наукова думка, 1970–1980. 

Тарасова В. В. Семантичне поле «Засоби пересування» в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах : монографія. Київ : ТзОВ “SprintPrint”, 2010. 255 с.

Фабіан М. П. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мовах : монографія. Ужгород : Інформаційно-видавниче агентство «ІВА», 1998. 255 с.

Фабіан М. П. Застосування процедури формалізованого аналізу лексичної семантики в зіставних дослідженнях. Проблеми зіставної семантики. Київ, 2011. Вип.10, ч. І. С. 202–207.

Edmonds Ph. Semantic Representations of Near-Synonyms for Automatic Lexical Choice : Ph. D. dissertation. Canada : University of Toronto, 1999. 245 p.

Evans V., Green M. Cognitive Linguistics: An Introduction. Edinburgh : Edinburgh University Press, 2006. 830 p.

Korolova T., Demianova N. Functional and semantic characters of an address in Ukrainian and French. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського : Лінгвістичні науки. 2019. № 28. С. 129–138. DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28.

Murphy M. L., Koskela A. Key Terms in Semantics. London-New York : Continuum International Publishing Group, 2010. 241 p.

Тетяна Корольова pdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: kortami863@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3441-196X

Владислава Аккурт

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: ladyboss2105@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3542-3428

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-11

Ключові слова: просодія модальності, судовий дискурс, перцептивні характеристики, модальність переконання, мова прокурора.

Наукові розвідки вітчизняних науковців відображають глибоке осмислення проблеми мовної модальності, але дослідження просодичних особливостей віддзеркалення модальних конотацій в судовому дискурсі, на жаль, досі не знайшли відповідного відображення в науковій літературі.

Метою експериментального дослідження є комплексний аналіз функціонально-семантичного та прагматичного аспектів організації модальної семантики переконання в мовленні прокурора на матеріалі двох неблизько споріднених мов (англійської та української).

Результати дослідження надали можливість зробити висновок, що переконлива мова прокурора під час судового засідання залежить від екстралінгвістичних факторів (ситуації судового засідання, соціально-статусних відношень), структурно-семантичних і прагматичних особливостей судової мови взагалі та індивідуальних характеристик промови обвинувача зокрема. Просодія переконання в мові прокурора є найважливішим засобом, що проявляється в реалізації стереотипних правил фонетичної поведінки оратора, яка спрямована на вплив на аудиторію, поєднує в собі стереотипний та творчий аспекти. В промові обвинувача переважає інтелектуальна виразність (аргументованість й стрункість викладу).

Характер взаємодії компонентів просодії при вираженні модальності переконання є спільним у мовах, що вивчаються, але завантаженість просодичних компонентів при реалізації просодичної структури висловлювань не однакова. Так, ритмічна структура англійської мови, важливість темпорального компонента на рівні словесного наголосу, спадний характер складової мелодики (на відміну від української), фіксована позиція словесного наголосу в англійській мові на відміну від рухливості цієї позиції в українській замовляють специфіку просодії англомовної комунікації в цілому.

Відмінності лінгвістичних систем між англійською та українською мовами в даному аспекті обумовлені в першу чергу тим, що кожна мовна система має особливу граматичну будову, лексичний склад і фонологічну структуру, які певною мірою зумовлюють просодичні особливості, що характерні кожної з двох мов.

Література

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.

Брицин В. М. Модальна граматика дискурсу як один із напрямів семантико-синтаксичних досліджень. Мовознавство. 2006. №2/3. С. 101–110.

Бровченко Т. О., Корольова Т. М. Фонетика англійської мови (конрастивний аналіз англійської та української вимови) : підручник – 2-ге вид., переробл. та доп. Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. 300 с.

Дискурс, речь, речевая деятельность : Функциональные и структурные аспекты : cб. обзоров / РАН ; Институт научной информации по общественным наукам / отв. ред. С. А. Ромашко. Москва : ИНИОН РАН, 2000.  232 с.

Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання : монографія. К., 2001. 351 с.

Климович О. В. Средства речевого воздействия в судебном дискурсе [Электронный ресурс]. Уфа, 2013. URL: http://slavutajournal.com.ua/arxiv-nomeriv/slavuta-vipusk-7-2013/sredstva-rechevogo-vozdejstviya-v-sudebnom-diskurse/ (дата звернення 17.06.2017)

Королева Т. М. Механизм взаимодействия лингвистических средств при передаче модальных значений. Мовознавство. 1989. № 2. С. 55–58.

Корольова Т., Попова О. Психолінгвістичні аспекти відтворення китайськомовного військово-політичного дискурсу українською мовою. Психолінгвістика. 2019. № 25. С. 92–116. DOI: 10.31470/2309-1797-2019-25-2-92-116

Корольова Т. М., Швецова В. Є. Категорія переконання в юридичному дискурсі. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2016. Вип. 22. С. 85–89.

Швецова В. Є. Види судових промов та їх особливості. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. Одеса, 2017. Вип. 24. С. 95–100.

Шульга К. С. Роль прокурора в прениях сторон. Молодой ученый. 2016. №10. С. 1074– 1077.

Baum L. Judges and Their Audiences : A Perspective on Judicial Behavior. New Jersey : Princeton University Press, 2006. 231 p.

Halliday M. A. K. Linguistic studies of text and discourse, Jonathan Webster (ed.), Continuum International Publishing, 2000. 288 p.

Harris Z. Discourse analysis.  Language. 1952, № 28(1). P. 1-30.

Schwartz B. A Book of Legal Lists : The Best and Worst in American Law, with 150 Court and Judge Trivia Questions. New York,  NY : Oxford University Press, 1997. 292 p.

Victor Gold, Psychological Manipulation in the Courtroom, 66 Neb. L. Rev. 1987. URL: ps://digitalcommons.unl.edu/nlr/vol66/iss3/11

Wang J. A Study on the Verbal Interaction in Adversarial Courtroom Trial. Applied Linguistics. 2004. № 3. P. 75–82.

Олександр Іліадіpdf

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету Володимира Винниченка, Кропивницький, Україна

E-mail: alexandr.iliadi@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-5078-8316

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-10

Ключові слова: семантика, етимологія, типологія, похідне, дієслово.

Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології – дослідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сімʼї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представляють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Типологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу.

За обʼєкт спостережень взято лексику іранських і словʼянських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно-семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонароджених у сімʼї; 2) наділення символічною значимістю завʼязки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і повʼязують субʼєктів правової ситуації; 3) звʼязок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати обʼєкти довкілля шляхом порівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на звʼязок членів роду через кров (сімʼя → рід = ʻлюди однієї кровіʼ); перехід verba facere → verba dicere; переносне вживання дієслів із питомою семантикою ʻхитати, хилитатиʼ як ʻходитиʼ, ʻгулятиʼ; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ʻділоʼ; зміна ʻместиʼ → ʻвикрадатиʼ та ʻместиʼ → ʻпроганятиʼ тощо.

Наталя Жмаєваpdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса, Україна

E-mail: zhmaeva@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3382-0155

Світлана Юхимець

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса, Україна

E-mail: yukhymets.svetlana@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3350-7310

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-9

Ключові слова: лінгвістичний підхід, комунікативно-функціональний підхід, еквівалентність, інваріант, адекватність, стратегія перекладу, критерії оцінювання адекватності перекладу.

Різноманітність перекладацьких послуг та вимог, що висуваються до адекватності та якості перекладу у глобалізованій індустрії перекладу, викликає необхідність вирішення питання оцінки його якості. 

Основним орієнтиром для перекладача за сучасних вимог постає мета перекладу, усвідомлення якої дозволяє обрати стратегію перекладу, що відповідає специфіці і параметрам комунікативної ситуації перекладу. Першорядним параметром в оцінці якості перекладу постає адекватність, що викликає необхідність розробки системи її оцінювання як передумови підвищення ефективності професійної діяльності перекладачів та розробки дидактичних основ їхньої підготовки.

Оцінка адекватності перекладу, тобто досягнення поставленої мети перекладу, відбувається з огляду на відтворення або зміну характеристик вихідного тексту (ВТ). Відповідно, виокремлюємо критерій «Ступінь релевантної подібності ВТ та перекладеного тексту (ПТ)», у межах якого розглядаємо такі підкритерії: відтворення релевантної інформації, відтворення жанрово-стилістичних особливостей ВТ, відтворення формально-структурних характеристик ВТ та прагматична адаптація ВТ. Стратегія комунікативно-рівноцінного перекладу передбачає відтворення усіх перелічених характеристик, у межах двох інших стратегій перекладу їхнє відтворення є факультативним.

Окремо виділяємо такі критерії оцінювання адекватності перекладу: коректність оформлення інформації та адекватність мовного оформлення ПТ. На нашу думку, останні два критерії є нормативними вимогами під час оцінки якості перекладу, здійсненого із застосуванням будь-якої стратегії перекладу, та не передбачають опцій.

Література

Алексеева И. С. Введение в перевод введение: учеб. пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. Санкт-Петербург, 2004. 352 с.

Витренко А. Г. О «Cтратегии перевода». Вестник МГЛУ: Сопоставительная лингвистика и вопросы перевода. Москва, 2008. Вып. 536 С. 3–17.

Гончарова Е. А., Шишкина И. П. Интерпретация текста. Немецкий язык. Москва : Высшая школа, 2005. 368 с.

Дерік І. М., Белявська К. О. До питання про роль особистості перекладача у виборі стратегій перекладу художньої літератури ПНПУ імені К. Д. Ушинського: зб. наук. праць (лінгвістичні науки). Одеса : Астропринт. 2014. Вип. 19. С. 18–23.

Жмаєва Н. С., Корольова Т. М. Стратегії, тактики та операції перекладу : Proceedings of XX International scientific conference “Practical Applications of Research Findings 2018”. Morrisville : Lulu Press. pp. 60–63.

Илюхин В. М. Стратегии в синхронном переводе : на материале англо-русских и русско-английских комбинаций перевода : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Москва, 2000. 206 с.

Прунч Э. Пути развития западного переводоведения. От языковой асимметрии к политической. Москва : Валент, 2015. 512 с.

Сдобников В. В. Использование коммуникативно-функционального подхода к оценке качества перевода. URL: https://www.sgu.ru/sites/default/files/textdocsfiles/2017/03/15/sdobnikov_v.v.pdf (дата звернення: 01.10.2019)

Сдобников В. В. Инвариант перевода: миф или реальность? Иностранный язык в контексте межкультурной коммуникации : материалы докладов VII Междунар. конф-ции «Иностранные языки в контексте межкультурной коммуникации» (25–27 февраля 2015 а года). Саратов : ИЦ «Наука». С.197–208.

Сдобников В. В. Коммуникативная ситуация как основа выбора стратегии перевода : автореф. дисс. … доктора филологических наук : 10.02.20. Москва, 2015 б. 48 с.

Шлепнев Д. Н. Стратегия перевода и параметры стратегических решений. Перспективы науки и образования. 2018, № 5 (35). С. 161–170.

Wilss W. Translation Strategy, Translation Method and Translation Technique : Towards a Clarification of Three Translational Concepts. Revuede Phonetique Appliquee, 1983, 66/68. P. 143–152.

Поль Донець pdf

викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: dp85@ukr.net

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6759-0920

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-8

Ключові слова: імморталізм, космізм, наукова фантастика, постлюдина, трансгуманізм.

У статті розглядаються стилістичні засоби вираження трансгуманізму у ранній творчості видатного українського письменника Олеся Бердника, одного з найяскравіших представників вітчизняної наукової фантастики. Матеріалом для дослідження служать його романи «Шляхи титанів», «Стріла часу» і «Діти безмежжя», що розкривають перед читачем утопічну картину майбутнього. З'ясовується, що на цьому етапі творчої біографії автор дотримується канонів техно-оптимістичного дискурсу, що панував в середині XX століття, а трансльований ним меседж характеризується наявністю ряду трансгуманістичних та імморталістичних ознак, які з'являються як на змістовному (зображується еволюція людини у всесильну безсмертну істоту), так і на лексико-стилістичному рівні. Це виявляється, зокрема, в активному використанні позитивно забарвлених епітетів, гіперболічних метафор, метонімічних уособлень та інших стилістичних засобів, що формують особливі риси його ідіостилю. Задіяний автором арсенал тропів і стилістичних фігур в цілому несе в собі експресивно-емоційне забарвлення, тобто містить елемент оцінки (в даному випадку переважно позитивної). Видатною особливістю прози Бердника є підвищена емфатичність: урочисто-підведений, пишномовний стиль, контрастність і яскравість образів. Спираючись на ідеї філософії космізму, він, з одного боку, слідує в сцієнтистському руслі англомовної фантастики періоду «Золотого століття», а з іншого – привносить до сталого жанру характерні риси української національної концептосфери. У той же час пізній етап його творчості ознаменувався глибокою світоглядною трансформацією, внаслідок чого авторський наратив згодом вступає в антагонізм з ключовими принципами доктрини трансгуманізму.

Ілона Дерік pdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: ilonaderik@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-1476-2391

Тетяна Дружина

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: t.a.druzhyna@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-2679-713X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-7

Ключові слова: аматорська проза, лінгвістична парадигма, стратегії та тактики, контрастивний аналіз.

Представлену статтю присвячено проблемі особливостей перекладу аматорської прози з типологічно неспоріднених мов, зокрема з французької, німецької та англійської мов на українську. Корпус дослідження було побудовано на основі аматорської прози на офіційних сайтах у Бельгії, Німеччині, США та Україні. Мета статті у визначенні базових стратегій і тактик перекладу аматорської прози різних жанрів із збереженням семантики та прагматики. Результати здійсненого дослідження підтвердили наявність спільних стратегій і тактик, що дозволяють здійснювати адекватний переклад із типологічно неспоріднених романських (французька) та германських мов (німецька) на слав’янські (українська). Практична цінність дослідження у тому, що висновки можуть бути використані в  перекладацькій діяльності. 

Актуальність статті підтверджується необхідністю в ефективних стратегіях і тактиках перекладу різних видів текстів у сучасному перекладознавстві. Об'єктом дослідження є аматорська проза як об'єкт перекладу в аспекті його адекватності. Предметом дослідження є стратегії і тактики перекладу аматорської прози. Безпосередні завдання цієї статті, обумовлені вищезазначеною метою, є такими: розкриття особливостей аматорської прози; огляд типологічно спільних стратегій і тактик перекладу аматорської прози. 

Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. У процесі дослідження було одержано і експериментально й статистично підтверджено висновки про наявність спільних  стратегій і тактик перекладу аматорської прози на різні мови. Також було констатовано, що прагматичний і експресивний потенціал аматорської прози зберігається та відтворюється у перекладі. 

Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних романських, германських та слов'янських мовах. Подальша розробка  питань можливого співробітництва письменників та перекладачів у вивченні аматорської прози також убачається перспективною.

Література

Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. Москва : Художественная литература, 1975. 504 с.

Belloc H. On Translation. Harvard University Press. 2019. URL:  https://doi.org/10.1177/ 000608445901000204.

Brower R. On Translation. Harvard University Press. 2019. URL:  https://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674731615.

Flynn P. Handbook of Translation Studies Online. John Bejamins Publishing Company. Volume 4. 2013. pp. 12–19. URL: https://doi.org/10.1075/hts.4.aut1.

Nida E. A. Contexts in Translating. John Benjamins Publishing. 2001. URL: https://www.researchgate.net/publication/307815427_Eugene_A_Nida_Contexts_in_Translating.

Stolze R. The Translator’s Approach – Introduction to Translational Hermeneutics. Berlin: Frank & Timme. 2019. URL:  https://www.researchgate.net/publication/ 291059009_The_Legal_Translator's _Approach_ to_Texts.

Лідія Дербеньоваpdf

доктор філологічних наук, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна

E-mail: derbenyovalv@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-0288-907X

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-6

Ключові слова: онім, автор, текст, художній світ, герой, латентна семантика.

Стаття присвячена ролі антропонімів у семантичному полі художнього тексту. Досліджується функція антропоетонімів у формуванні читацького «горизонту очікування». Антропоетоніми розглядаються як своєрідний «текст у тексті». Вони концентрують великий обсяг інформації на незначному відрізку тексту, віддзеркалюючи основну тему твору. В якості «тексту» цей клас поетонімів виконує ряд функцій:  передачу і збереження інформації, породження нових смислів, функцію «культурної пам’яті», що і пояснюється феноменом читацького «горизонту очікування». 

Антропоетоніми є своєрідною формою текстових включень-інтекстів, видом прихованого смислу, що базуються на основі імпліцитної семантики. Вони створюють глибинний (вертикальний) контекст твору. Їх необхідно розглядати як «структурні вузли», що беруть участь у формуванні цілісності художнього тексту.

Аналізуючи контекст художнього твору необхідно враховувати функції антропоетонімів як у вертикальному контексті (зв’язок художнього тексту з іншими текстами і кореневою системою культури), так і в контексті горизонтальному (у першу чергу – авторські інтенції і зв’язок часів реалізованого у комунікативному ланцюгу від слова до тексту). У цьому аспекті роль антропоетонімів надзвичайно показова, адже цей клас онімів характеризується асоціативною природою, що породжує складний механізм алюзій, які завжди передають інформацію про попередні тексти і передбачають подвійну дешифровку.  З одного боку реципієнт декодує цю інформацію, з іншого – сприймає її як вид прихованого смислу.

Отже, антропоетоніми беруть участь у створенні змістовної смислової багатомірності тексту,  є вербальним засобом втілення авторських інтенцій і художньої ідеї твору за рахунок здатності кодувати значний обсяг художньої інформації і виступати домінантними одиницями тексту.

.

References

Bart, R. (1994). Izbrannye raboty: Semiotika. Poetika [Featured works: Semiotics. Poetics]. Moscow: Progress [in Russian].

Kalinkin, V.M. (1999). Poetika onima [Poetics of Onym]. Donetsk: Yugo-Vostok [in Russian].

Kristeva, Yu. (2001). Bakhtin, slovo, dialog, roman [Bakhtin, word, dialogue, novel]. Lichnost i tvorchestvo M. M. Bakhtina v otsenke russkoi i mirovoi gumanitarnoi mysli – The personality and work of M. M. Bakhtin in assessing Russian and world humanitarian thought. (Vols. 1), (pp. 213-244). St. Peterburg: RHGI [in Russian].

Rudnev, V.P. (1997). Slovar kultury XX veka. Kliuchevye poniatiia i teksty [Dictionary of culture of the twentieth century. Key concepts and texts]. Moscow: Agraf [in Russian].

Superanskaia, A.V. (2007). Imia – cherez veka i strany [Name – through centuries and countries]. E.M. Murzaev (Ed.). Moscow: LKI, 2007 [in Russian].

Superanskaia, A.V. (1973). Obshchaia teoriia imeni sobstvennogo [General Proper Name Theory]. Moscow: Nauka [in Russian].

Text. Structure and semantics (1st ed.). (2001). Moscow: Nauka.

Tynianov, Yu.N. (1977). Dostoevskii i Gogol (k istorii parodii) [Dostoevskii and Gogol (to the history of the parody)]. Poetika. Istoriia literatury. Kino – Poetics. History of literature. Cinema. Moscow: Nauka [in Russian].

Turgenev, I.S. (1979). Zapiski okhotnika: Povesti i rasskazy [Hunter Notes: Tales and Stories]. Moscow: Khudozhestvennaia literatura [in Russian].

Cвітлана Грушкоpdf

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

E-mail: svetagrushko64@gmail.com

ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-9940-7780

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-5

Ключові слова: мовна категорія, мета, ціль, причина, лексична семантика.

У статті розглядається своєрідність функціонування концептуальних категорій поведінки людини у мовознавстві. Увага акцентується на німецькомовних та україномовних  концептах мети і причини, які розглядаються у контексті їхнього функціонування в мові. Використовується метод порівняльного аналізу. Звертається увага на той факт, що на відміну від української мови, де поняття «мета» і «ціль» використовуються як слова-синоніми, в німецькій мові мовознавці розрізняють дефініції “zweck”   і “ziel”. У першому випадку “zweck” – це окремі цілі, які вже були розроблені колективно і весь процес дії, який веде до досягнення цілі, зафіксовано у моделі. У другому  – “ziel” – цілі, пов’язані з індивідуальними видами діяльності. Цей факт пояснюється історичними і психолінгвістичними особливостями німців.

Зв'язок лінгвістики і психолінгвістики у цій площині є безперечним. Мова, мислення і поведінка людей психологічно зумовлені мовленнєвими явищами, які впливають на формування мовної свідомості, діяльності людини як мовної особистості з її національною своєрідністю мовленнєвої поведінки. Розкриття цих питань у контексті найновіших досягнень психологічної і лінгвістичної науки та відповідно до сучасних методологічних вимог становить концептуальну основу, проблемну структуру, зміст наукових розвідок, присвячених проблемі концептуальних категорій поведінки людей.

Сьогодні «мета» є ключовим поняттям у концепціях, які описують будь-яку складну органічну систему або поведінку людини (у першу чергу в розумінні мети і цілей). Вона характеризується «уявленням про стан», до якого прагне ця людина або система і заради якого вона існує. Цей феномен активно досліджується сучасними вітчизняними та зарубіжними ученими.

Література

Арутюнова Н. Д. Язык цели. Логический анализ языка: модели действия.  Москва : Наука, 1992. C. 14–23.

Гак В. Г. Номинация действия. Логический анализ языка: модели действия. Москва : Наука, 1992.  С. 77–83.

Золотова Г. А. О синтаксической природе современного инфинитива. Научные доклады высшей школы : Филологические науки.  1979.  № 5. С.43–51.

Кондаков Н. И. Логический словарь – справочник. Москва : Наука, 1975.  720 с.

Ященко Т. А. Каузація в російській мові: онтологія та концептуалізація : автореф. дис.… д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 2007.  36 с. 

Busse Dietrich. Frame-Semantik.  Berlin : De Gruyter, 2012.

Леонід Велитченко pdf

доктор психологічних наук, професор кафедри теорії і методики практичної психології Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д.Ушинського», Одеса, Україна

e-mail: leonidvelitchenko@gmail.com

ORCID ID  https://orcid.org/0000-0002-4443-3786

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-3

Ключові слова: буттєвий концепт, особистість, свідомість, суб’єктність, методика колірних виборів, суб’єктна основа мовленнєвої діяльності.

Запропоновано поняття буттєвого концепту, що розуміється як результат генералізації (арефлексивного узагальнення) континуальної активності людини в предметному, предметно знаковому, соціальному середовищі. Аргументується, що буттєві концепти є узагальненою характеристикою типових ситуацій життєдіяльності людини, які утворюють суб’єктний зміст її буття як особистості. Стверджується про присутність у буттєвих концептах певних протиріч й між фактичним і бажаним як причину відповідного їм психологічного підтексту, в якому присутня бажаність того, що малюється уявою відповідно до стану, який переживається особою. Вказується на можливість використання психолінгвістичних ознак авторської мови для визначення суб’єктної основи мовленнєвої діяльності індивіда як континуального ментального супроводу буття його особистості.

Література

Велитченко Л. К. Оппозициональная модель сознания. Наука і освіта. Одеса, 2002. № 2. С. 12–15.

Велитченко Л. К. Психологические основы педагогического взаимодействия: речевой аспект. Київ : Педагогічна думка, 1997. 160 с.

Велитченко Л. К. Структура субъектности. Наука і освіта. Одеса, 2004. № 6–7. С. 39–43.

Велитченко Л. К., Финьков А. В., Цепенюк И. А. Применение методики цветовых выборов (тест Люшера) для выявления психологических особенностей автора литературного произведения. Национальное своеобразие культур и литератур: сб. науч. сообщений. Измаил, 1995. С. 44–46.

Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / за ред. Д. Н. Шмелева. Москва : Наука, 1987. 263 с.

Кучинский Г. М. Психология внутреннего диалога : автореф. дис. …  д-ра психол. наук : 19.00.01. Москва, 1990. 40 с.

Люшер М. Сигналы личности: Ролевые игры и их мотивы. Воронеж : НПО «МОДЭК», 1995. 173 с.

Санжаров Л. Н., Финьков А. В. Знает ли компьютер поэзию? Журнал д-ра Добба. 1991. № 3. С. 38–39.

Скалкин В. Л. Коммуникативно-информационная структура устноязычного текста и некоторые вопросы обучения речи. Иностранные языки в школе. Москва, 1974. № 6 С. 41–48.

Тузова М. Экзистенция. Новейший философский словарь. Москва : Книжный Дом, 2003. С. 1214.

Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. Санкт-Петербург : Питер, 2000. 608 с.

Estes W. K. Classification and cognition. New York, Oxford : Oxford University Press, 1994. 282 p.

Gardner H. Frames of mind: The theory of multiple intelligences. New York : Basic Books. A Division of Harper Collins Publishers, 1993. 440 p.

Herrmann H. J. M., Kempen H. J. G. The dialogical self. San Diego, New York, Boston : Academic Press, Inc., 1993. 195 p.

Johnson-Laird P. N., Herrmann D. J., Chaffin R. Only connections: A critique of semantic networks. Psychological Bulletin. American Psychological Association, 1984. № 96 (2). P. 292–315.

Richardson J. T. E. Imagery and free recall. Journal of verbal learning and verbal behavior. Published by Elsevier Inc., 1974. № 13. P. 709–713.

Stipek D. The child in school. Developmental psychology : an advanced textbook. Third edition / ed. by Marc H. Bornstein, Michael E. Lamb. Hillsdale. New Jersey, Hove, London : Laurence Erlbaum Associates Publishers, 1992. P. 579–625.

Streek J. Gestures as communication II: The audience as co-author. Research of language and social interaction. Taylor & Francis, 1994. № 27. P. 239–267.