Перейти до контенту

Яблонська Т. М.pdf


Ключові слова: лінгвокраїнознавчий аспект, реаліїї, публіцистичний текст, топоніми, антропониіми.


У статті визначено роль лінгвокраїнознавчого аспекту у процесі роботи магістрів-філологів з публіцистичними текстами.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Томахин Г. Д. Реалии в культуре и языке. Лингвострановедение / Г. Д. Томахин // Иностранные языки в школе. — 1981. — №  1.

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. — 2-е изд., стер. — М.: УРСС: Едиториал УРСС, 2004. — 571 с.

Фурманова В. П. Межкультурная коммуникация и культурно-языковая прагматика в теории и практике преподавания иностранных языков (языковой вуз) : автореф. дис. ... д. пед. н. — М., 1994. — 58 с.

Зимняя И. А. Педагогическая психология: учебное пособие / И. А. Зимняя. — Ростов н/Д: Феникс, 1997. — 477 с.

Стоянова Т. В.pdf


Ключові слова: нормативно-правовий акт, офіційно-діловий документ, термін, юридичний термін, прийоми перекладу.


Стаття присвячена питанню відтворення англомовних текстів документів ЮНЕСКО сфери освіти китайською мовою. Розглянуто класифікацію та характеристику нормативно-правових актів. Встановлено, що труднощами перекладу офіційно-ділових документів є передача структури документа, кліше, термінів та скорочень. До основних трансформацій юридичної термінології при перекладі з англійської мови китайською виділено лексичний еквівалент, описовий переклад та калькування.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Матузов Н. И. Теория государства и права: учебник / Н. И. Матузов, А. В. Малько. — М.: Юрист, 2004. — 245 с.

Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник: пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. — Харків: Право, 2009. — 584 с.

Декларации, конвенции и другие нормативные документы. — Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/.

Справочник по документации Организации Объединенных Наций. — Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/resguide/gares.shtml.

Міжнародне право: підручник / за ред. М. В. Буроменського. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 336 с.

Гальперин И. Р. Стилистика английского языка: учебник. — 3-е изд. — М.: Высш. школа, 1981. — 334 с.

Плотницька І. М. Ділова українська мова в державному управлінні : навч. посіб. — 3-тє вид., стер. — К. : НАДУ, 2011. — 168 с.

Олександренко К. В. Особливості функціонування текстів офіційно-ділового мовлення та їх переклад іноземною мовою / К. В. Олександренко, О. Б. Павлик // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : збірник наукових праць / М-во освіти і науки України; Хмельницький нац. ун-т. — Хмельницький, 2015. — Вип. 8. — С. 101–103.

Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: підручник / Ю. О. Карпенко. — К.: Видавничий центр “Академия”, 2006. — 336 с.

Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 703 с.

Коваленко А. Я. Общий курс научно-технического перевода: пособие по переводу с англ. языка на рус. — К.: Фирма “ИНКОС”, 2003. — 320 с.

Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). — М.: Междунар. отношения, 1975. — 240 с.

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — М.: Высш. шк., 1990. — 253 с

 

Науменко А. М.pdf


Ключові слова: літературознавчий аспект перекладу, філософський аспект перекладу, психологічний аспект перекладу, лінгвістичний аспект перекладу.


У статті розглядаються філософський, психологічний, лінгвістичний та літературознавчий аспекти художнього перекладу та його практичні типи. В залежності від акцентування на одному чи декількох зі змістовних компонентів оригіналу обов’язково формується один з практичних типів перекладу: вільний, прикрашаючий, дослівний, адекватний чи коментуючий.

Королева Т. М.pdf


Ключові слова: машинний переклад, адекватність, полісемантичність, алгоритми систем перекладу.


У статті розглядаються головні лінгвістичні проблеми, що ускладнюють роботу систем машинного перекладу (МП). Описані перспективи розвитку різних типів МП та головні напрями вдосконалення знань щодо теорії та практики перекладу.

Ірхіна Ю. В.pdf


Ключові слова: специфіка перекладу, українські топоніми, німецька та англійська мови, прийоми перекладу, фонографічна та внутрішня форма, фонографічна варіативність, ономастичні відповідники, германські мови.


Стаття ґрунтується на результатах дослідження, спрямованого на вивчення специфіки перекладу українських топонімів німецькою та англійською мовами. Автором визначаються прийоми перекладу, що дозволяють найбільш адекватно відтворити фонографічну та внутрішню форму українських топонімів різних видів. За результатами дослідження зроблено висновок про наявну фонографічну варіативність ономастичних відповідників українських топонімів у германських мовах.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Великий сучасний німецько-український, українсько-німецький словник. — Донецьк: БАО, 2009. — 944 с.

Іваніна Т. В. Методи формування ономастичних відповідників при перекладі топонімів (на матеріалі англо-українських словників) [Електронний ресурс] / Т. В. Іваніна // Філологічні трактати. — 2010. — № 1. — С.118–120. — Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Filtr/2010_1/10itvaus.pdf.

Українсько-англійський словник: близько 200 000 слів. — Вінниця: Нова Книга, 2009. — 1040 с.

Heikki S. Translation of Proper Names in Non-fiction Texts / Sarkka Heikki [Електронний ресурс] // Translation Journal. — Режим доступу до ресурсу: http://accurapid.com/journal/39proper.htm

Іграк К. Ю.pdf


Ключові слова: емоційно забарвлена лексика, військова термінологія, функціонування лексики, військовий сленг.


У статті розглядається військова термінологія як об’єкт лінгвістичного дослідження, а саме емоційно забарвлена лексика, зокрема військовий сленг. Також висвітлюються питання вживаності та доцільності досліджуваної частини військової лексики.


ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ

Гринев C. B. Введение в терминоведение / МГУ, Московский пед. ун-т. — М.: Московский лицей, 1993.

Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка. — М.: Высшая школа, 1989.

Нелюбин Л. Л. Частотный англо-русский военный словарь-минимум. — М.: Воен­издат, 2004.

Пасечник Г. A. Англо-русский словарь-минимум военной терминологии. — М.: Высшая школа, 1996.

Василенко Д. В. Словообразовательные процессы в сфере военной лексики // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали ІІ міжвузівської коференції молодих учених. — Донецьк: ДНУ, 2004.

Колгушкин А. А. Лингвистика в военном деле. — М.: Воениздат, 1970.

Шевчук В. Н. Производные военные термины в английском языке. — М.: Воен­издат, 2003.

Zhmayeva N. S.pdf


Ключові слова: освітній радіодискурс, комунікативні стратегії, тактики, дискурсотворчі характеристики, лінгвістична репрезентація.


Дослідження присвячено вивченню кореляції дискурсотворчих характеристик освітнього радіодискурсу та його мовної репрезентації, яка має універсальний характер в досліджуваних мовах (німецькій та українській). Конкретна мовна специфіка виявляється в окремих аспектах зазначених мов у межах аналізованого типу інституційного дискурсу.

Derik I. M.pdf


Ключові слова: антропоніми-характероніми, “speaking names”, перекладацькі стратегії і тактики.


Статтю присвячено вивченню особливостей відтворення антропонімів-характеронімів в англомовних перекладах художніх прозаїчних творів російською та українською мовами. Метою дослідження є визначення провідних перекладацьких стратегій і тактик при комплексному відтворенні специфіки різних типів антропонімів у художньому тексті. Дослідження провадилось на матеріалі англомовних перекладів творів М. Є. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста” та М. Старицького “За двома зайцями”.

Gruschko S. P., Yurchenko K. V.pdf


Ключові слова: перекладацька діяльність, міжкультурна комунікація, вихідний текст, етнічне середовище.


Стаття присвячена проблемам перекладу, що розглядається як вид посередництва у міжкультурній комунікації, яка залежить від загального фонду знань комунікантів. Основою цього фонду є національна мова — соціокультурне утворення, що презентує особливості етносу як носія певної культури. Актуальність запропонованого дослідження полягає у необхідності вивчення феномену перекладу у виявленні культурологічних факторів, впливаючих на процес перекладу як ментальної інтерпретаційної діяльності. Це своєрідна мовленнєва діяльність, що направлена на найбільш повну передачу іномовного тексту. Передача національної своєрідності вихідного тексту, створеного певним етнічним середовищем, належить до найскладніших завдань перекладацької діяльності, яка вимагає крім використання перекладацьких прийомів (асоціації, транслітерації, уподобання тощо) створення і нового слова/поняття для більш точної передачі культурного коду вихідного тексту.

Gruschko S. P.pdf


Ключові слова: науково-технічна лексика, дискурс, професійне мово­знавство, когнітивні практики, професійна комунікація.


Стаття присвячена деяким аспектам концептуального змісту науково-технічної лексики у професійному дискурсі. Цей факт призводить до інтенсифікації процесів обміну науково-технічної інформації, що актуалізує розвиток лінгвістичних особливостей науково-технічної галузі в процесі обміну інформацією, професійну комунікацію. У цьому контексті сучасні когнітивно-дискурсивні та комунікативні практики стали основою для вивчення своєрідності фахової комунікації, її специфіки, особливостей відносин з іншими сферами людської діяльності. Це актуалізувало дослідження як науково-технічного тексту, так і науково-технічного дискурсу.

Базовим концептом в інформаційно-документаційному дискурсі є концепти “Інформація”, “Таємниця”, “Безпека”, “Технології”, які знаходять відображення у більшості термінологічних одиниць. Вони формують корпус лексичних одиниць, номінуючих поняття певної галузі. Дослідження когнітивно-дискурсійного аспекту термінологічної лексики в інформаційно-документаційній сфері дозволяє виявити механізм трансформації “глибинних” смислів понять у конкретну номінативну одиницю і відкриває широкі можливості для дослідження сукупності мовленнєвих одиниць, що об’єднані спільним змістом і відображають семантичну подібність позначених явищ.